Маршрути до природних пам’яток Галицького краю, орнтологічні маршрути. Екотуристичний маршрут „Камінь-Сімлин”



Скачати 105.19 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір105.19 Kb.
Маршрути до природних пам’яток Галицького краю, орнтологічні маршрути.

1. Екотуристичний маршрут „Камінь-Сімлин”
Довжина маршруту – 10 км.

Приблизна тривалість екскурсії пішки: 3 год. без тривалих зупинок і 5 год. із зупинками.


Починається маршрут в околицях с. Межигірці ознайомленням з мальовничими ландшафтами урочища Камінь, його цікавим рослинним і тваринним світом, історією і легендами. Біля підніжжя гори можна запастися водою з джерела „Голодна вода”. Далі маршрут пролягає вздовж дубових насаджень на межі заповідної зони парку. Тут можна зустріти диких звірів, а також поспостерігати за лісовими і лучно-степовими птахами. Вийшовши до торфовища „Любіж долина”, яке знаходиться на маршруті, є можливість познайомитися з його цікавою флорою. Шлях пролягає до каплиці З’явлення Матері Божої, а від неї – до однієї з найстаріших дерев’яних церков краю у с. Бишів. Рухаючись повз мальовниче лісове озеро „Ворониця” туристи вийдуть до хати-лісничівки, де можна смачно пообідати. Далі, польовою дорогою, маршрут пролягає до кінцевого пункту – глибоководного карстового лісового озера „Сімлин”, на березі якого обладнано місце для відпочинку.

2. Екотуристичний маршрут „До Галичинських печер”
Довжина маршруту – 9 км.

Приблизна тривалість екскурсії-переходу з зупинками для огляду краєвидів печер і гротів – 3-4 год.

Маршрут проходить шляхом, який місцями має крутизну від 10о до 40о, урочищем „Вербівці” через віковий буковий ліс – праліс, який ніколи не рубався і зберігся у природному стані. Його початок – околиці с. Темирівці, поблизу природного джерела. Від рекреаційного пункту маршрут пролягає вздовж лівого берега мальовничої річки Лімниці. Тут туристи матимуть можливість побувати у декількох карстових печерах і гротах. Велетенські прадавні буки і дуби, підземні потічки, потужні джерела, стрімкі скелі, глибокі карстові лійки і печери, красиві пейзажі долини річки Лімниці та урочища „Селище”, різноманітний тваринний світ – ось далеко не весь перелік цікавого, що можуть побачити мандрівники подорожуючи цим маршрутом.

Через лісовий масив, що є продовженням карпатських лісів, лежать важливі міграційні шляхи звірів. Типовими мешканцями цих лісів є козулі та кабани. Далі маршрут пролягає до стрімких скель, що тягнуться вздовж потічка до урочища „Селище”. А от співоче птаство буде вас супроводжувати своїм співом увесь час подорожі. На узліссі поблизу каплички можна перепочити і помилуватися тутешніми краєвидами. Зворотній шлях туристів лежить через ліс і далі узліссям до околиць села Темирівці, де в кінці мандрівки можна відпочити у спеціально облаштованому місці і поділитися враженнями про побачене. Найкращий час для подорожі цим маршрутом – червень-грудень.


Праліс – незайманий, предковічний ліс віком понад 100 років.


3. Екотуристичний маршрут „До Подільських печер”
Довжина маршруту – 1 км.

Приблизна тривалість екскурсії – 4 год.

Урочище Скала розміщене у північно-східній частині парку біля с. Поділля і вирізняється від околиць припіднятими (до 30 м) гіпсовими останцями з майже рівною поверхнею. Маршрут починається біля джерела, що б׳є у підніжжі гори. Далі стежка пролягає до залишків фундаменту старовинного замку. На цьому відрізку маршруту можна відвідати „Печеру Сліпої Вчительки” і почути від екскурсовода цікаві легенди. Особливістю урочища є мальовниче аркоподібне утворення, яке слугує входом до оглядового майданчику. Мандруючи до вершини гори можна відвідати декілька невеличких печер. Гіпсові скелі вкриті рідкісною лучно-степовою рослинністю, останці уражені каррами та пронизані печерами і прохідними коридорами. Мальовничі краєвиди, що відкриваються з вершини гори приваблюють допитливих натуралістів.
4. Екотуристичний маршрут „На Замкову гору”
Довжина маршруту – 7,5 км.

Приблизна тривалість екскурсії пішки – 3– 4 год.


Подорож починається з дендропарку Галицького національного природного парку. Тут є можливість відвідати музей „Природа Землі Галицької”, який презентує природні багатства парку.

Далі маршрут проходить по „Пітрецькій дорозі” до урочища „Порохівня”. У лісовому масиві можна зустріти козулю, зайця, лісову куницю, ласку, білку, лисицю, їжака, канюка звичайного та інших лісових мешканців.

Потім маршрут пролягає до хутора Мурафина, а з відти – до стариці Дністра „Королівна”, водне плесо якої прикрашене глечиками жовтими та лататтям білим. Також, на стариці можна зустріти водолюбних представників фауни: чепуру малу, сіру чаплю, квака, крижня, луня болотного, пастушка, водяну курочку, рибалочку, ремеза, велику очеретянку.

Далі маршрут веде через площу „Волі” м. Галича, до „Замкової Гори”. Тут екскурсанти зможуть відвідати Старостинський замок і помилуватися краєвидом міста та долини річки Дністер.



5. Еколого-пізнавальна стежка “На Касову гору”
Довжина маршруту – 2 км.

Приблизна тривалість екскурсії пішки – 1 год. (без тривалих зупинок).


Стежку “На Касову гору” прокладено через лісовий масив і степову ділянку, які знаходяться на захід від с. Бовшів, на лівому березі р. Гнила Липа. Абсолютна висота гори – 340 м. Стежку обладнано місцями для відпочинку з лавочками та столиками, вказівниками та оглядовим майданчиком на вершині. У лісовому масиві він позначений зеленою та білою смугами, на горі – „каменями-вказівниками”.

Екскурсія розпочинається біля підніжжя гори у лісовому масиві, що являє собою вологу грабову судіброву, в який переважають дуб звичайний, граб звичайний, клен гостролистий та липа серцелиста. Тут принагідно можна ознайомитися зі схемою прокладеного маршруту, правилами поведінки під час екскурсії та іншою необхідною інформацією, яка розміщена на стенді.

Далі стежка виводить до оглядового майданчику, звідки у весняний час добре видно колонію чапель, яка розташована на вершинах ясенів. У колонії налічується біля 150 гнізд чаплі сірої, – звичайного виду водно-болотних екосистем парку. Уважних і не галасливих відвідувачів протягом всієї мандрівки супроводжує спів лісових птахів.

До наступної зупинки „Місце скорботи” екскурсантів веде крута лісова стежина. Тут можна відвідати відтворену криївку часів визвольної боротьби Української повстанської армії. Поруч – пам’ятний хрест воякам.

Обладнаною східцями і поручнями стежиною піднімаємося далі в гору і виходимо на узлісся, де у всій своїй величності відкривається Касова Гора – перший природний об’єкт, що був взятий під охорону в Галицькому районі. Цей невеликий клаптик землі (близько 65 га) зачарує мандрівників своєю квітучою красою, мальовничими краєвидами, неповторними ароматами польових квітів і трав.

Вперше питання про заповідання цієї гори виникло в 1936 році під час конференції, організованої комісією „Охорони природи” Наукового товариства ім. Тараса Шевченка та туристично-краєзнавчим товариством „Плай”. У 1975 році Касова Гора отримала статус державної комплексної пам’ятки природи загальнодержавного значення.

З відступом теплого міоценового моря, яке покривало цю територію багато мільйонів років назад, теплоємні гіпсові товщі опинилися на денній поверхні. Нині на південних схилах гіпсових горбів Касової гори збереглися осередки древньої теплолюбної флори, представлені унікальними нескельними степами та кальцифільними остепненими луками, що мають надзвичайно високу природоохоронну цінність.

Вивчення флори лучно-степових ділянок Бурштинського Опілля, в тому числі і цього урочища було розпочате польським натуралістом Феліксом Мєшковським у 1906 році, який працював у складі Краківської фізіографічної Комісії. Після проведеної експедиції, гербарні зразки були передані для визначення польському ботаніку Шимону Вєрдаку. Зацікавлений самобутністю опільської флори, вчений згодом розпочав власні польові дослідження у регіоні. Флористичний матеріал цього видатного вченого став цінним спадком для вітчизняних науковців, які проводили флористичне і геоботанічне вивчення Касової гори.



Опілля — найвища і найбільш розчленована частина, західне підвищення Подільської височини, що простягається на південний схід від міста Львова. Розташоване між річками Золотою Липою і Верещицею. На півдні підходить до Дністра, а на півночі — до Гологір. Ділиться на природні райони: Рогатинське Опілля, Придністерське Опілля, Ходорівське Опілля, Львівське Опілля, Бурштинське Опілля і Галицьке Опілля.
Флора і рослинність реліктових екстразональних лучно-степових ділянок надзвичайно багаті, різноманітні й своєрідні. На цих ділянках виявлено 4 види ковили (ковила найкрасивіша, волосиста, вузьколиста і пірчаста), 3 види сон-трави (сон чорніючий, великий і широколистий) та інші раритетні види рослин: зозулині черевички справжні, підсніжник білосніжний, лілія лісова, любка дволиста, анемона розлога, зіноваті Блоцького і Пачоського, зозулинець шоломоносний, билинець довгорогий, траунштейнера куляста та ін.

Геоботанічний – стосовно геоботаніки. Геоботаніка – розділ біології на стику ботаніки і екології. Це наука про рослинність Землі, сукупність рослинних угруповань (фітоценозів), їх склад, структуру, динаміку в просторі і часі на всій території і акваторії Землі.

З рідкісних видів тварин тут виявлені: нічниця велика, вухань звичайний, тхір степовий, лунь польовий, сорокопуд сірий, деркач, дибка степова, ксилокопа звичайна, бітак італійський, махаон та ін.

З польової дороги прямуємо стежкою до „Оглядової площадки”, де можна насолодитися краєвидом долини Дрістра та Гнилої Липи, а в ясну погоду – засніженим Сивульським хребтом Карпат з найвищою горою Сивулею Великою.

З оглядової площадки маршрут пролягає польовою дорогою вниз до підніжжя гори, де знаходиться кінцева екскурсійна зупинка що має назву „Озирнись, згадай, запам’ятай”. Тут можна перепочити і згадати побачене і почуте від екскурсовода, подумати про велич природи і свій особистий внесок для її збереження.



6. Еколого-пізнавальна стежка „По Діброві”
Довжина маршруту – 8,7 км. (мандрувати можна і коротшими стежками – 4,3 км і 4,4 км.)

Приблизна тривалість екскурсії – 4 год.

Еколого-пізнавальна стежка прокладена серед одного з небагатьох уцілілих клаптиків еталонних дібров краю. Це мальовниче грабово-дубове урочище розкинулось на площі 425 га і є цінною ділянкою природно-заповідного фонду України, що входить до складу Галицького національного парку. На прокладеному маршруті зустрічається багато природних осередків, цікавих для детального огляду й вивчення допитливими натуралістами, а також, пам’ятки історії та культури. Стежка обладнана місцями для відпочинку з альтанками, лавочками та столиками; вздовж шляху є освячені джерела, а на Сокільських скелях – впорядкована оглядова площадка, з якої відкривається захоплююча панорама долини річки Лімниця.

Еталон природи – ділянка простору (поверхневі шари літосфери, територія, акваторія), що відображає стан природного середовища, який приймається за природний.
7. Туристичний маршрут „На Крилоську гору”
Довжина маршруту – 6,8 км

Приблизна тривалість переходу пішки – 4 год. (без тривалих зупинок).


Туристичний маршрут починається оглядовою екскурсією в дендрологічному парку біля садиби Галицького національного природного парку. Подорожуючи дендропарком туристи побачать насадження кипарисовика горіхоплідного, дугласії, туї західної золотистої, туї звичайної, аралії манужурської, ялівців козацького і віргінського, барбарису звичайного, самшиту, сосни кедрової корейської, біоти європейської, тиса ягідного та інших екзотів. Крім того, їх приємно вразять навколишні величаві смереки і сосни, модрини, буки, граби і дуби. Оживлює дендропарк велика кількість співучих птахів, спостережливі побачать білочку, помилуються лісовими квітами і травами. Працівники парку проведуть екскурсію по музею „Природа Землі Галицької”, протягом якої детально ознайомлять з історією природоохоронної діяльності, дослідженнями, палеонтологією, екосистемами краю, типовими та рідкісним рослинами і тваринами, найціннішими природними комплексами та об’єктами. Далі мандрівка пролягає повз вольєри центру реабілітації диких тварин, які неспроможні прожити самі у дикій природі. Тут покалічені і хворі тварини утримуються, проходять адаптацію і з часом повертаються на волю. Подорож продовжується біля експериментальної ділянки (гірки) „Рідкісні та типові рослини степів Галицького національного природного парку” та експериментальних ділянок „Рідкісні та типові рослини лісових екосистем Галицького національного природного парку”. Ознайомившись з „червонокнижними” і типовими видами рослин далі рухаємося лісовою стежкою мішаного лісу до пам’ятника „Меч і рало”. Він символізує працелюбність і мужність давніх галичан, які зазнавали нападів угорських та монголо-татарських завойовників, пережили важкі часи окупації іноземними поневолювачами. Це своєрідний символ єднання давньоруських міст, назви яких викарбувані на мечі. На ралі зображені міфологічні персонажі, давньоруські воїни, орачі, літописець. Поруч з пам’ятником – музей „Народної архітектури та побуту Прикарпаття”. В ньому відтворено „мікро села” Опілля, Бойківщини, Покуття та Гуцульщини. Далі туристи помандрують на „Золотий тік” – так у старезній легенді називали майдан на Старо-Галицькій (а тепер Крилоській) горі. Звідти відкривається захоплюючий краєвид Галицького краю ген аж по сам східний край Карпатських гір. На „Золотому току” мандрівники познайомляться з головною святинею княжого Галича – підмурками Успенського собору, відвідають музей „Історії давнього Галича”, побувають біля Галичиної могили – вершини Крилоської гори. Науковці твердять, що під курганом похований вождь чи князь Галича – засновник міста. Вхід до історичної усипальниці зачинений. Але крізь невеличкі отвори допитливі туристи задовольнять свою цікавість – зможуть побачити бодай щось усередині. Кількадесят метрів нижче виконано реконструкцію дерев’яної церкви XVI ст., типової для тогочасного Галича. Проходимо стежкою ще метрів сто, і ми біля живучої криниці, що зветься „Княжа”. Кажуть, що вода в ній цілюща, а ще нижче в мальовничому яру друге джерело – „Францішкові очі”. Крутою стежкою піднімаємось вверх грабово-буковою дібровою, вздовж оборонних валів до правікового бука, що росте на схилі яру. Тут, у кінці маршруту, туристи досхочу зможуть полюбуватися видами довкола. Закінчується маршрут на території туристично-відпочинкового комплексу „Княжий Галич”, де можна пообідати і відпочити.
8. Туристичний маршрут „Вздовж Бурштинського водосховища”
Довжина маршруту – 10 км.

Приблизна тривалість екскурсії пішки – 5 год., без тривалих зупинок – 3 год.; на підводі – 4 год., без тривалих зупинок – 2 год.


Починається подорож від рятувальної станції, пролягає дамбою, яка розмежовує канал з водосховищем, і закінчується поблизу Бурштинської ТЕС.

На Бурштинському водосховищі перезимовує до 3,5 тис (43 види), а у період весняної та осінньої міграцій скупчується до 20 тис. (85 видів) птахів, 13 з них є занесеними до Червоної книги України. Тут можна побачити рідкісних водоплавних, які прилітають перезимовувати з Півночі: чорношию гагару, гоголя, великого і малого крехів, турпана, морську чернь, морянку та інші цікаві види.


9. Туристичний маршрут „На стави”
Довжина маршруту – 10 км.

Приблизна тривалість екскурсії пішки – 5 год., без тривалих зупинок – 3 год.; на підводі – 4 год., без тривалих зупинок – 2 год.


Починається подорож в околицях с. Медуха і закінчується у с. Кукільники. Під час екскурсії можна спостерігати за життям птахів у гніздовий період (травень–липень). На одному з ставків можна побачити унікальну колонію, що розташувалась на заломах очерету. Вона утворена сотнею гнізд чаплі сірої і рудої, великої і малої чепур та кваків. Також, на ставках гніздиться безліч інших водоплавних птахів. За колоніями білощоких крячків і чорношиїх норців (близько 60 гнізд), звичайних мартинів (близько 800 гнізд) можна спостерігати на ставках біля смт. Більшівці.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка