М іністерство освіти І науки, молоді та спорту україни двнз «криворізький національний університет» криворізький педагогічний інститут



Скачати 489.55 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір489.55 Kb.
  1   2   3   4

Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте по ссылке: http://www.mydisser.com/search.html


Мrectangle 48

прямоугольник 3 ІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
КРИВОРІЗЬКИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

На правах рукопису


КОКАРЕВА Елеонора Олексіївна
УДК 378.147:[159.954:37]
ЕВРИСТИЧНЕ НАВЧАННЯ ЯК ЗАСІБ ТВОРЧОГО САМОРОЗВИТКУ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ
13.00.09 – теорія навчання

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник

Гусак Петро Миколайович,

доктор педагогічних наук, професор

Кривий Ріг – 2012



ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………….……..3

РОЗДІЛ 1. Творчий саморозвиток майбутніх педагогів у процесі евристичного навчання як предмет науково-педагогічних досліджень…………………………………………………………………….12

1.1. Стан дослідженості проблеми евристичного навчання у психолого-педагогічній літературі…………………………………………...12



    1. Сутність та зміст творчого саморозвитку майбутніх педагогів.............................................................................................................38

Висновки до першого розділу…………………………………..……..57

РОЗДІЛ 2. Технологія творчого саморозвитку майбутніх педагогів у процесі евристичного навчання……………………………...60

2.1. Інтегративні особливості поєднання евристичного навчання та творчого саморозвитку майбутніх педагогів………………………………..60

2.2. Модель технології творчого саморозвитку майбутніх педагогів…………………………….…………………………………………82

2.3. Дидактичні умови реалізації технології творчого саморозвитку майбутніх педагогів………………………………………………………….102

Висновки до другого розділу………………………………………...113

РОЗДІЛ 3. Організація дослідно-експериментальної роботи…...........................................................................................................116

3.1. Вивчення актуального стану проблеми творчого саморозвитку майбутніх педагогів………………………………………………………….116

3.2. Реалізація технології творчого саморозвитку майбутніх педагогів……………………………………………………………………...140

3.3. Аналіз і узагальнення результатів дослідження………………..159

Висновки до третього розділу ……………………..…………...……174

ВИСНОВКИ……………………………………...…………….……..176

Список використаних джерел……………………………………...181

Додатки………………………………………………………………..212


  1. ВСТУП


Актуальність дослідження. Суттєві соціально-економічні та політичні перетворення, що відбуваються в Україні, висувають потребу в підготовці фахівців, які зможуть на високому творчому рівні розв’язувати завдання розбудови держави. Сучасна парадигма національної освіти головною освітньою метою визначає створення умов для особистісного розвитку та самореалізації кожного громадянина.

Питання творчого саморозвитку студентів стало настільки актуальним, що по праву вважається одним із основних складових підготовки фахівця. Особливої гостроти зазначена проблема набуває в системі вищої педагогічної освіти, адже професійна діяльність майбутнього педагога постійно вимагатиме від нього неформалізованих підходів до організації навчального процесу. У зв’язку з цим система навчання студента повинна бути пронизана ідеєю творчого саморозвитку.

Розв’язання зазначеної проблеми потребує пошуку, розробки та впровадження дидактичних технологій, методів та форм організації навчального процесу, які мають достатні можливості для активізації творчого потенціалу майбутнього педагога. Затребувана інноваційна технологія повинна базуватися на внутрішньому стимулюванні активності студентів, їх особистому варіативному цілепокладанні, самостійному визначенні завдань і створенні власного освітнього продукту.

Ефективним засобом стимулювання творчого саморозвитку майбутніх педагогів сучасна психолого-педагогічна наука називає евристичну діяльність та її дидактичну складову – евристичне навчання (на відміну від інших видів активного навчання, зокрема проблемного та розвивального, які базуються на обов’язкових завданнях, що переважно йдуть від викладача із зовнішнім стимулюванням активності). Воно ґрунтується на конструюванні студентом власного значення, цілей і змісту освіти, а також процесу його організації.

Аналіз досягнень науковців засвідчує, що в теорії та практиці вищої освіти накопичено значний досвід, який може стати основою розробки дидактичного забезпечення творчого саморозвитку майбутніх педагогів, а саме:


  • проблеми саморозвитку особистості досліджували К. Вазіна, Б. Вульфов, О. Газман, В. Іванов, Ю. Лобейко, А. Меренков, Т. Стефановська та ін.;

  • питання творчої самореалізації та творчого саморозвитку – Н. Артемов, Дж. Келлі, Г. Костюк, Л. Макрідіна, А. Маслоу, Р. Мей, Г. Олпорт, В. Рибалка, К. Роджерс, Г. Тимошко, В. Франкл, Е. Фромм, Г. Цукерман та ін.;

  • концепції сучасного стану вивчення проблеми саморозвитку особистості в навчальному процесі (кін. ХХ – поч. ХХІ ст.) – В. Алфімов, К. Вазіна, Т. Войтенко, Д. Григор’єв, Т. Давиденко, Г. Полякова, А. Сущенко, В. Хайруліна, Т. Шамова та ін.; найбільший акцент на аспекті творчого саморозвитку особистості зробили у своїх дослідженнях В. Андреєв, М. Костенко, О. Слободян, Р. Цокур, Н. Чинкіна та ін.

Питання евристичного навчання, евристичної діяльності розглядали: Т. Дмитренко, А. Король, Ю. Кулюткін, В. Лозова, О. Лук, О. Матюшкін, В. Моляко, В. Пушкін, Л. Спірін, Н. Тализіна, Д. Троїцький, А. Хуторський та ін.

Теоретичним підґрунтям нашого дослідження щодо дидактичних технологій професійного та інтелектуального розвитку, творчого саморозвитку стали наробки таких вітчизняних дослідників, як Н. Бібік, В. Бондар, В. Буряк, К. Власенко, П. Гусак, І. Гриненко, О. Ігнатович, Л. Кондрашова, Н. Комісаренко, М. Костенко, В. Лозова, О. Малихін, А. Нісімчук, В. Паламарчук, О. Пометун, І. Прокопенко, О. Савченко, О. Слободян, І. Смолюк, Т. Рейзенкінд, П. Харченко, Р. Цокур, В. Чайка, О. Шиловська, О. Янкович та ін.

Проте проблема творчого саморозвитку майбутніх педагогів у процесі евристичного навчання залишається невирішеною. Адже, як засвідчують результати емпіричних досліджень, лише 10 % педагогів вищих навчальних закладів використовують інноваційні технології з метою формування творчих якостей студентів у навчальному процесі. Кожен п’ятий викладач переконаний, що шляхом зміни дидактичної технології неможливо вплинути на творчий саморозвиток студентів.

На шляху до вирішення питання творчого саморозвитку майбутнього педагога постає низка суперечностей:



  • між соціальним замовленням педагогів, здатних до творчого саморозвитку, та наявною підготовкою вчителів, що зорієнтовані на виконавську репродуктивну діяльність;

  • між необхідністю впровадження інноваційних освітніх технологій, націлених на активізацію творчого саморозвитку, та недостатністю розробленості й реалізації таких технологій у навчальному процесі вищої школи;

  • між потенційними можливостями евристичного навчання щодо формування творчої особистості та його слабкою спрямованістю на творчий саморозвиток майбутніх педагогів.

У результаті аналізу науково-педагогічних джерел з’ясовано, що дидактичний потенціал евристичного навчання щодо творчого саморозвитку студентів взагалі і майбутніх педагогів зокрема висвітлено фрагментарно й потребує подальшої розробки. Необхідність розв’язання зазначеної проблеми зумовила вибір теми дисертації – «Евристичне навчання як засіб творчого саморозвитку майбутніх педагогів».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою комплексної теми дослідження «Дидактична концепція розвиваючої функції навчання» (№ 0109V002915) кафедри психології та педагогічних технологій Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет», включеної на конкурсній основі до плану найважливіших досліджень Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Тема затверджена вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 7 від 09.02.2007 р.) та узгоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 4 від 24.04.2007 р.).

Об’єкт дослідження – творчий саморозвиток майбутніх педагогів у навчальному процесі вищих навчальних закладів.

Предмет дослідження – творчий саморозвиток майбутніх педагогів під час організації евристичного навчання.

Мета дослідження: обґрунтувати технологію творчого саморозвитку майбутніх педагогів у процесі евристичного навчання.

Для досягнення поставленої мети нами були окреслені такі завдання дослідження:

1. На основі аналізу філософських, психолого-педагогічних джерел уточнити зміст основних понять дослідження та з’ясувати сутність і структуру творчого саморозвитку.

2. Конкретизувати критерії та показники рівнів творчого саморозвитку майбутніх педагогів.

3. Розробити модель технології творчого саморозвитку майбутніх педагогів у процесі евристичного навчання.

4. Експериментально перевірити ефективність розробленої технології.



Методологічну та теоретичну основу наукового дослідження становлять:

  • діяльнісний підхід до навчання (К. Абульханова-Славська, І. Бех, І. Волощук, П. Гальперин, В. Давидов, Д. Ельконін, В. Загвязинський, С. Ковальов, А. Леонтьєв, Ю. Орлов, А. Петровський, С. Рубінштейн, Л. Рувинський, Н. Тализіна, Б. Теплов та ін.);

  • теорії особистісно орієнтованого підходу до навчання (Е. Бондаревська, Л. Фрідман, В. Сєріков, І. Якиманська та ін.);

  • теорії розвивального (Л. Виготський, Д. Ельконін, Л. Занков та ін.) та проблемного (А. Брушлінський, І. Ільницька, І. Лернер, В. Оконь, О. Матюшкін, М. Махмутов та ін.) навчання;

  • положення про особливості творчого процесу (Я. Пономарьов, В. Овчинников та ін.) та співвідношення креативності й інтелекту (Д. Богоявленська, А. Маслоу, Е. Торренс, Р. Штейнберг та ін.);

  • вчення про розвиток особистості в навчальному процесі, можливості її творчої самореалізації (А. Адлер, В. Алфімов, П. Блонський, К. Вентцель, Л. Макрідіна, В. Моляко, Г. Тимошко та ін.);

  • концепції закономірностей саморозвитку особистості в навчальному процесі (В. Андреєв, Є. Бондаревська, В. Горшкова, Д. Григор’єв, Т. Давиденко, С. Карпенчук, Л. Кулікова, С. Кульневич, Ю. Орлов, Г. Полякова, А. Сущенко, В. Сластьонін, В. Хайруліна, Т. Шамова, Н. Чинкіна та ін.);

  • підходи до визначення особливостей та структури евристичної діяльності (Х. Абушкін, П. Каптерев, А. Пуанкаре, В. Пушкін, Г. Уоллес, А. Хуторський, А. Шумілін та ін.).

Методи дослідження. Для досягнення мети дослідження, розв’язання поставлених завдань нами використовувався комплекс методів дослідження:

  • теоретичні методи – узагальнення, порівняння, критичний аналіз філософських, психологічних і педагогічних науково-дослідних праць із проблеми дослідження для визначення основних понять та концептуальних засад дисертації; теоретичне моделювання для побудови моделі технології творчого саморозвитку; вивчення, узагальнення та порівняльний аналіз педагогічного досвіду для з’ясування стану розробки досліджуваної проблеми;

  • емпіричні методи – методи збору інформації (вивчення документації, спостереження за діяльністю педагогів і студентів, бесіди з ними, вивчення продуктів діяльності, метод анкетування викладачів та студентів, тестування, використання опитувальників), що сприяло вивченню стану та реалізації досліджуваної проблеми; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний) з метою перевірки ефективності розробленої технології;

  • методи обробки результатів дослідження – кількісний та якісний аналізи отриманих даних для вивчення динаміки творчого саморозвитку; статистичні методи обробки результатів експерименту для визначення їх ефективності та надійності.

Експериментальна база. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет», Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та Волинського національного університету імені Лесі Українки. Констатувальним дослідженням за повною програмою було охоплено 382 студенти та 82 викладачі, у формувальному експерименті брали участь 192 студенти музично-педагогічного та художньо-графічного відділень факультетів та інститутів мистецтв означених навчальних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

  • вперше теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено технологію творчого саморозвитку майбутніх педагогів у процесі евристичного навчання, модель якої відображає єдність мотивів і мети, що відповідає провідним освітнім концепціям; послідовних етапів реалізації технології; змістово-процесуальної складової творчого саморозвитку, у якій взаємопов’язані зміст, форми (лекція-діалог, лекція з введення культурно-історичних аналогів, лекція теоретичного конструювання, пошуковий семінар, семінар генерації ідей, творчі тижні), методи (конструювання понять, евристичних запитань, вживання) евристичного навчання; компонентів творчого саморозвитку, діагностичного інструментарію, дидактичних умов (підготовка викладачів до реалізації технології творчого саморозвитку, створення творчого навчального середовища, побудова індивідуальної програми творчого саморозвитку студента), принципів творчого саморозвитку у процесі евристичного навчання, що дає змогу реалізувати функції творчого саморозвитку та досягти результату.

У процесі дослідження:

  • уточнено зміст понять «евристичне навчання» та «творчий саморозвиток»;

  • з’ясовано сутність та структуру (мотиваційний, когнітивний, творчий, організаційний, рефлексивний компоненти) творчого саморозвитку майбутніх педагогів;

  • конкретизовано критерії (мотиваційно-розвивальний, пізнавально-творчий, креативно-процесуальний, організаційно-діяльнісний, аналітико-результативний) та показники рівнів (високий, достатній, середній, критичний, низький) творчого саморозвитку;

  • дістали подальшого розвитку принципи творчого саморозвитку та положення щодо його методичного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці програм евристичного забезпечення вивчення дисциплін «Методика музичного виховання», «Методика образотворчого мистецтва», «Історія образотворчого мистецтва», «Художня культура», спрямованих на реалізацію технології творчого саморозвитку майбутніх педагогів. Практичне значення дисертації полягає також у тому, що розроблено систему пам’яток для викладачів щодо використання евристичних методів та евристичних завдань у професійній діяльності. Результати дослідження можна використовувати під час проведення лекційних, практичних, семінарських занять із дисциплін як психолого-педагогічного циклу, так і фахових предметів, проходження педагогічної практики, у підготовці курсових та дипломних робіт у вищих навчальних закладах, а також у системі післядипломної освіти фахівців.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» (довідка № 22. 1/2 – 731 від 28.11.2011 р.), Волинського національного університету імені Лесі Українки (довідка № 3/3907 від 26.09.2011 р.) та Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/59 від 09.12.2011 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданні кафедри психології та педагогічних технологій Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» (2006–2011 рр.), на Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Простір і час сучасної науки» (м. Київ, 25–27 квітня 2007 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні освітні технології у професійній підготовці вчителя мистецьких дисциплін» (м. Кривий Ріг, 16–17 травня 2007 р.), регіональній науково-практичній конференції «Інноваційна педагогічна освіта в умовах інформаційного суспільства» у Нікопольському училищі Криворізького державного педагогічного університету (м. Нікополь, 10 січня 2008 р.), III Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми трудової і професійної підготовки на початку XXI століття» (м. Слов’янськ, 24–25 січня 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми формування педагогічного професіоналізму студентів університетів в умовах кредитно-модульного навчання» (м. Кривий Ріг, 15–16 жовтня 2008 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Мистецька освіта в Україні (теорія, методи, технології) – 2009» (м. Кривий Ріг, 2–3 листопада 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображено у 9 одноосібних працях, 7 із яких опубліковано в наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (310 найменувань), 14 додатків. У тексті вміщено 11 таблиць та 14 рисунків. Основний текст дисертації – 172 сторінки, загальний обсяг роботи – 258 сторінок.

  1. ВИСНОВКИ

Здійснене нами дослідження присвячено вивченню динаміки творчого саморозвитку майбутніх педагогів у процесі евристичного навчання.

1. У результаті системного аналізу науково-педагогічних джерел і фахової літератури з’ясовано, що проблема евристичного навчання як засобу творчого саморозвитку майбутніх педагогів висвітлена фрагментарно.

Евристичне навчання є основною дидактичною складовою евристичної діяльності та різновидом особистісно орієнтованого навчання. Цей тип навчання націлений на розвиток особистісних якостей студентів, що забезпечує пошук і створення ними нових навчальних продуктів та уможливлюється завдяки спрямуванню наставника, керівна позиція якого є завуальованою. Зміст евристичного навчання полягає у вибудовуванні власної освітньої траєкторії та передбачає цілепокладання, зіставлення особистих продуктів діяльності з культурно-історичними аналогами.

2. Творчий саморозвиток – це актуальна дидактична проблема, що ставить перед вищою школою завдання поступової переорієнтації домінуючої репродуктивної системи навчання на інноваційні дидактичні технології з метою реалізації творчих завдань всебічного й гармонійного розвитку особистості.

Творчий саморозвиток ми розглядаємо з позицій двох підходів – процесуального та особистісного й визначаємо його як умотивовану, рефлексивну діяльність, спрямовану на вдосконалення творчих особистісних якостей, що забезпечує успішну професійну та життєву самореалізацію. Основними його сферами виступають майбутня професійна діяльність та особисте життя.

Творчий саморозвиток майбутніх педагогів – це складне особистісно-професійне утворення, у структурі якого виокремлено п’ять компонентів: мотиваційний, когнітивний, творчий, організаційний та рефлексивний.

3. Виділеним компонентам відповідають мотиваційно-розвивальний, пізнавально-творчий, креативно-процесуальний, організаційно діяльнісний та аналітико-результативний критерії. Їх провідними показниками є усвідомлення необхідності творчого саморозвитку, розвиток потреби в евристичному навчанні, усвідомлення потреби у професійній творчій самореалізації (мотиваційно-розвивальний критерій); якість знань про розвиток творчого потенціалу та технології розвитку творчої особистості, ступінь оволодіння інформацією про професійний творчий саморозвиток та евристичну діяльність, здатність до пошуку інформації про розвиток творчих якостей (пізнавально-творчий критерій); ступінь оволодіння прийомами евристичної діяльності, ступінь опанування методами та прийомами вирішення творчих завдань та розв’язку суперечностей, регулярність та систематичність виконання вправ та завдань для підвищення рівня креативності (креативно-процесуальний критерій); здатність визначити цілі та завдання творчого саморозвитку, уміння скласти програму творчого саморозвитку, уміння скласти план організації евристичного заняття (організаційно-діяльнісний критерій); уміння оцінити рівень власної креативності, здатність проаналізувати відповідність власного рівня творчого саморозвитку в результаті евристичної діяльності запланованому, усвідомлення перспективи творчого саморозвитку (аналітико-результативний критерій). За інтенсивністю вияву показників виділено п’ять рівнів: високий, достатній, середній, критичний та низький.

4. Для активізації процесу саморозвитку студентів педагогічних навчальних закладів, поліпшення рівнів вияву їх творчих якостей обґрунтовано технологію творчого саморозвитку майбутніх педагогів у процесі евристичного навчання та відображено її в моделі. Вона побудована на принципах пріоритетності та перманентності творчого саморозвитку в професійній підготовці майбутніх педагогів, вибору власної освітньої траєкторії, різнобічності та гармонійності творчого саморозвитку, евристичності навчання, моніторингу процесу та результату творчого саморозвитку, рефлексії.

Зазначена модель технології відображає взаємозв’язок мотивів і мети, що відповідають провідним освітнім концепціям та обумовлюють змістово-процесуальну складову творчого саморозвитку, усі елементи якої відображають цілісний процес евристичного навчання – його зміст, форми (лекція-діалог, лекція з введення культурно-історичних аналогів, лекція теоретичного конструювання, пошуковий семінар, семінар генерації ідей, творчі тижні) та методи (конструювання понять, евристичних запитань, вживання); дидактичних умов реалізації технології творчого саморозвитку (підготовка викладачів до реалізації технології творчого саморозвитку; створення творчого навчального середовища; побудова індивідуальної програми творчого саморозвитку студента), що впливають на ланку «викладач-студент» (які є рівнозначними суб’єктами навчального процесу), демонструє обумовленість творчого саморозвитку включенням до евристичного навчання та особливу значущість рефлексії у вищеназваному процесі. Дотримання обґрунтованих дидактичних умов передбачає організацію методичних семінарів для викладачів із питань опанування технологією творчого саморозвитку, надання їм методичної допомоги щодо впровадження евристичного навчання; формування мотивації до творчого саморозвитку під час організації евристичного навчання, активізацію пізнавальних процесів, розвиток рефлексії; вироблення у студентів особистісного ставлення до майбутньої професійної діяльності, оволодіння ними системою знань та вмінь щодо фіксації основних освітніх орієнтирів.

Евристичне навчання дає змогу реалізовувати такі функції творчого саморозвитку майбутніх педагогів: розвиток мотивів творчої діяльності, індивідуально-творчих якостей, проектування діяльності, саморегуляції особистості, загального розумового розвитку.

Основними етапами технології творчого саморозвитку є діагностичний, мотиваційно-ціннісний, самовизначення, самореалізації, рефлексивний.

5. Результати констатувального експерименту свідчать про низький рівень творчого саморозвитку майбутніх педагогів, що зумовлене несистемним, фрагментарним використанням форм, методів та прийомів евристичного навчання, недостатньою готовністю педагогів до впровадження евристичного навчання в освітній процес вищої школи, браком адекватного методичного забезпечення технології творчого саморозвитку.

Кількість студентів із високим рівнем творчого саморозвитку збільшилась у контрольних групах на 2,1 %, а у експериментальних – на 19,0 %; з достатнім – на 4,0 % і 16,9 % відповідно. Студентів із середнім рівнем творчого саморозвитку збільшилось у контрольних групах на 4,8 %, а у експериментальних зменшилось на 2,8 %, ніж було до експерименту. Із критичним рівнем творчого саморозвитку студентів у контрольних групах зменшилось на 6,0 %, а у експериментальних – на 23,1 %. Кількість майбутніх педагогів із низьким рівнем зменшилась у контрольних групах на 4,9 %, а в експериментальних – на 10,0 %.

Аналіз даних, отриманих під час формувального експерименту, демонструє, що евристичне навчання з метою активізації творчого саморозвитку майбутніх педагогів забезпечує приріст усіх його компонентів – середній загальний показник складає 14,4 % в експериментальній групі відносно 4,4 % в контрольній.

Зафіксовані результати експериментальної перевірки демонструють стійку тенденцію до підвищення рівня творчого саморозвитку студентів експериментальних груп відносно незначних змін у контрольних групах, чим підтверджено ефективність технології творчого саморозвитку майбутніх педагогів. Ефективність реалізації технології творчого саморозвитку доведена за допомогою методів математичної статистики.



Наше дослідження не вичерпує всіх аспектів творчого саморозвитку майбутніх педагогів. Потребують подальшого вивчення проблеми творчого саморозвитку в інших видах навчальної діяльності, необхідно дослідити умови творчого саморозвитку школярів та методичні аспекти підготовки майбутніх педагогів до організації евристичного навчання.
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка