Локачинська центральна районна бібліотека «на варті наших душ – небесна сотня»



Скачати 80.75 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір80.75 Kb.
Локачинська центральна районна бібліотека

«НА ВАРТІ НАШИХ ДУШ – НЕБЕСНА СОТНЯ»

(вечір-реквієм, присвячений пам’яті героїв Небесної сотні)

На екрані заставка фрагменту Євромайдану

Вед.: Добрий день всім присутнім в залі.

Вед.: Шановні друзі! Президент України Петро Порошенко 11 лютого 2015 року підписав Указ «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні». Документом встановлено щорічне відзначення 20 лютого Дня Героїв Небесної Сотні – на знак вшанування відваги, сили духу і стійкості громадян, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013р. – лютий 2014р.). захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Вед.: Сьогоднішній вечір-реквієм «На варті наших душ - Небесна сотня» присвячуємо в пам'ять про тих людей, які розкрили нам очі, які змусили подивитися на життя зовсім по іншому, і які своїм прикладом показали, як треба сьогодні відстоювати незалежність, любити Україну та свій народ. У той час, коли окремі сили будували злочинний режим, допомагали йому грабувати Україну, молоді хлопці і дівчата вийшли на майдан, повстали проти режиму і повалили його.

Вед.: Тож дозвольте вечір-реквієм оголосити відкритим!

Гімн

Вед.: Небесна Сотня – то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Небесній Сотні шана й молитви,

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий Боже, освяти.

І в мирі, Господи, прийми до себе.



Вед.: Герої Небесної Сотні назавжди змінили нашу Україну і самих українців, підняли наш національний і патріотичний дух. Саме завдяки Майдану наша держава довела всьому світові гідність, мужність і тверду волю українців до справедливості. Кожен здійснив особистий подвиг – віддав найцінніше – своє життя заради нової України.

Вед.: Ніхто не в праві забути морозні дні лютого 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданів ці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті. 20 лютого назавжди увійде в історію України, як день жалоби і пам’яті.

Вед.: Хай палають свічки пам’яті загиблих героїв «Небесної Сотні» у наших серцях, а розмірений бій хронометра відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю… Тож хвилиною мовчання вшануємо невмирущу пам’ять про загиблих воїнів Небесного Війська.

Хвилина мовчання, метроном

Слово надається голові районної ради Демидюку Василю Іллічу

Вед.: 30 листопада у Києві на Майдан вийшли сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї акції. Злочинна влада вчинила замах на мирний протест і на декларовані цими молодими людьми загальноєвропейські цінності. Вони вийшли щоб відстояти Угоду про асоціацію і були по звірячому побиті спецпідрозділами міліції деякі у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох з них невідома і до сьогодні.

Вед.: Шоковані замахом на основоположні права і свободи людини, та побиття мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, наголошуючи на права людини та принципи демократії, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.

Вед.: Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, використовуючи водомети, бронетранспортери і вогнепальну зброю.

Вед.: Постріл, другий, розірвалася тиша і нестерпний біль… Кров, вогонь, стрілянина на ураження… Знову смерть, поранені, відірвані руки, проламані голови, вибиті очі, покалічені жінки, поранені священники

Вед.: Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18-20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, На Європейській площі, майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна»

Відеосюжет «Реквієм Небесна Сотня»

Вед.: Страшна кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною і житимеш у вільній державі.

Вед.: На очах у всього світу влада розстрілювала свій народ. Майдан оточили з усіх боків, взяли у щільне кільце. Та люди не здавалися. Співали Гімн. Зі сцени лунали молитви, патріотичні пісні.

Вед.: Проти мирних мітингувальників кинули внутрішні війська, спецпідрозділ «Беркут», на дахах будинків розмістили снайперів, завозили проплачених «тітушок». В один день тисячі мирних людей стали солдатами свого народу.

Вед.: Вони йшли голіруч проти озброєних, вишколених беркутівців. А у них під ногами зривалися світло-шумові гранати, довкола свистіли кулі. Бійці підрозділу «Беркут» застосували спецзасоби, декого розстрілювали впритул, захоплювали і добивали поранених.

Вед.: На що мітингувальники «відповіли» камінням, бруківкою, яку розбирали прямо з-під ніг, петардами, та «коктейлями Молотова». Із засобів оборони у мітингувальників були саморобні дерев’я6ні щити, дерев’яні палиці, барикади, створені з підручних матеріалів та палаючі автомобільні шини і їдкий дим, що густою хмарою оповив серце України – Київ…

Вед.: Одного з волонтерів вразила розповідь лікаря, який виносив з-під куль молодого пораненого хлопця. Попри біль хлопчина співав Гімн України і помер, не дочекавшись швидкої.

Вед.: «Ще не вмерла України…» -

Помирав він та співав.

За свободу Батьківщини

Молоде життя віддав.



Вед.: «Згинуть наші воріженьки…» -

Їм лише до пекла шлях,

А брати до перемоги

На Майдані хай стоять.



Вед.: Прощавай, моя кохана,

Обійми моїх синів,

Розкажи їм все про тата,

Я прийду до ваших снів.



Вед.: «Душу й тіло ми положим…» -

Не плач, матінко моя,

Я пішов з життя героєм

З сотнею таких, як я.



Звучить пісня «Небесна Сотня»

До слова запрошується керівник апарату районної державної адміністрації Бернацький Анатолій Сергійович

Вед.: Тисячі поранених і майже 100 людей було вбито снайперами та бійцями спецпідрозділів міліції. Серед них – науковці, викладачі, студенти, вчителі, художники, архітектори, театральні режисери, громадські активісти. Кров цих людей стала вироком для злочинної диктатури. Ця Небесна Сотня своїм життям викупила свободу для мільйонів українців і дає шанс збудувати нову демократичну правову державу.

Вед.: …Груди! Відкрийте йому Груди…Швидше…Швидше…» Відкрили йому груди. Там рана від кулі. Глибока. Кров. Каска злетіла, волосся русяве розсипалося. Очі голубі, як небо над його головою. Схилилися хлопці над ним. …Мені не болить…Я – живий… Не болить… Мамо…» Він такий юний. Ще зовсім дитина. Сорочина стала червоною. Ще кликав маму, ще шепотів слова теплі, як кров, що витікала життя м з його грудей. Ще питав про весну, чи ж настала вже, а очі, ті голубі очі вже ясніли щасливо – він йшов ангелом до Бога… Не плачте, мамо. Ваш син у Небесній сотні. Йому вже не болять рани. Він прийде, коли Ви спатимете, і розкаже, як любить Вас. Не плачте, мамо. Дайте нам поплакати. Бо син Ваш своєю кров’ю змив наш гріх. Не плачте мамо. Дайте поплакати Україні.

Вед.: Вже не тече кров із ран Вашого сина. Не пече йому у грудях більше. Вже у сотні своїй небесній стоїть він на варті. По праву руку від Бога. А по ліву – його побратими. Андрійки, Васильки, Іванки, Назари, Устими – ті, хто нині названий сотнею небесною. Вони не були героями. Вони були звичайними людьми. І мить останню віддали нам найдорожче, що мали, - життя своє. За нас віддали. Аби ми жили. Долюбили за них, дітей їхніх ненароджених доколихали, пісень за них доспівали. Не плачте мамо. Дозвольте поплакати світові. Весна вже на порозі.

Відеосюжет «Мамо не плач, я повернусь весною» Михайло Олійник

Вед.: Безсмертні душі вбитих і закатованих відійшли у небеса, але вони вічно житимуть в народній пам’яті, бо «Герої не вмирають!»

Вед.: А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров’ю перемішалася сльоза…

І батько сина ще не відпускав…

Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий,

І юний хлопчик в касці голубій.

І вчитель літній – сивий-сивий.

І рани їхні вже їм не болять…

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна Сотня в вирій полетіла…

На небі спокій їх чекає вже;

І Вічна Пам’ять на землі настала.

За них ми Богу молимось лише,

Та промовляєм: Слава! Слава! Слава!

Пісня «Плине кача по тисині» 9на екрані висвічуються кадри про Небесну сотню)

Вед.: Давня лемківська пісня «Пливе кача по тисині» у виконанні гурту «Піккардійська терція» стала тугою, смутком, не офіційним жалобним Гімном України. Під цей пісенний щем, його багатоголосся тисячі українців прощалися з «Героями Небесної Сотні», і тепер цей твір веде наш народ шляхами пам’яті.

Вед.: Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все що вони зробили для нас. Сьогодні вони дивляться на нас з небес і думають не дайте злу перемогти. Ми своє життя поклали, скинули вражу силу, не дайте їм знову стати на ноги.

Вед.: В ці дні хай єднає нас думка єдина.

Ми зло в нашім домі здолаєм не раз.

Все треба зробить, щоб жила Україна –

Приймаймо цей заклик, як Божий наказ.



Вед.: Трагічні часи переживає наш народ сьогодні: неприхована й підла агресія Росії, яка нарешті скинула машкару «старшого брата» і явила своє справжнє обличчя – жорстока, україноненависницька, страхітлива війна з її руйнацією звичного укладу життя і тисячами смертей.

Вед.: Україна нині у сльозах. Кривавих і мученицьких. Війна, як сказав англійський письменник Вільям Теккерей, однаковою мірою обкладає даниною чоловіків і жінок. Тільки з одних вона стягує кров, з інших сльози. Сльози матерів, які в тривозі чекають своїх синів. Дружин і дітей, які виглядають своїх чоловіків і батьків. Наречених, що не долюбили своїх хлопців.

Вед.: Я виплачу сльози,

Я викричу душу,

Ти тільки вертайся,

Вертайся живим!

Я жити без тебе,

Ти чуєш, не зможу –

Тобою на світі

Жеврію одним.

Я небо тобі

Принесу у долонях,

Я серце своє

Біля ніг покладу…

Ти тільки живим

Повертайся додому!

Вертайся живим! –

На колінах молю.



Вед.: Але водночас – це по-своєму неповторна й визначальна доба: народжується по-справжньому єдина сучасна українська нація, утверджується вільна незалежна держава Україна, на захист якої стають тисячі й тисячі патріотів своєї держави. Тому ми не маємо морального права здаватися, не маємо морального права не боротися, адже нам сам Бог велів захищати свою Батьківщину.

Вед.: Гідність, відданість та патріотизм сьогодні засяяли новими гранями, стали своєрідним поштовхом для переосмислення глибокої суті людського буття.

Вед.: Нам треба об’єднатись воєдино,

Бо мрії й прагнення у нас одні –

Щоб стала вільна й сильна Україна,

Ми скажем усі разом Ні – війні!



Вед.: Отче наш, молю Тебе! Пробач, помилуй, спаси, захисти та збережи наших воїнів. Дякую Тобі за кожного з них. Будь з ними завжди поруч! Показуй їм правильний шлях, яким вони повинні йти. Боже! Приблизь день перемоги! Даруй мир, спокій, незалежність, цілісність, процвітання нашій ненці Україні!

Пісня «Боже великий єдиний…»

Вед.: Шановні присутні! просимо не розходитись а вийти організовано на вулицю, там буде проведена акція: , де вихованці районного будинку школяра запустять в небо «журавлики миру».

Вед: А наш вечір-реквієм на цьому завершено.

Гімн

Під час запуску «журавликів миру» звучить пісня «Журавлі» у виконанні Оксани Білозір

Підготувала Марчак Ганна – бібліотекар читального залу Локачинської ЦРБ


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка