Літературні розминки як засіб якісної підготовки до зно



Скачати 198.11 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір198.11 Kb.
Літературні розминки як засіб якісної підготовки до ЗНО
Наша держава останніми роками зробила надзвичайно важливий крок на шляху до реалізації конституційного права на рівний доступ до вищої осві­ти кожного громадянина України. Вступ до вищих навчальних закладів можливий за умови проходження зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

Останнім часом складність підготовки випускників до зовнішнього незалеж­ного оцінювання полягає в тому, що, крім завдань із української мови, до тестів уведено завдання з української літератури. В учнів і вчителів виникають проблеми щодо системи вивчення і повторення програмного матеріалу до зазначеного тер­міну проведення ЗНО. Особливо це стосується української літератури, оскільки в 10—11 класах програмою передбачено не тільки повторення (як у курсі української мови), а й опанування навчального матеріалу.

Для досягнення стійких літературних умінь і навичок потрібно планувати по­вторення певних тем навчального матеріалу.

Яка причина недостатньо стійких умінь і навичок учнів з літератури?

Їх кілька:


  • вплив мовного оточення;

  • бідність словникового запасу внаслідок малого обсягу позакласного читання;

  • незнання теоретичного матеріалу;

  • недостатня кількість годин, відведених на українську літературу в національ­них школах;

  • несистематична робота щодо повторення матеріалу.

Підвищення рівня літературної грамотності учнів є чи не найскладнішим за­вданням, яке спонукає вчителя до пошуку ефективних форм і методів удоскона­лення літературної компетентності учнів.

Які шляхи розв'язання проблеми формування літературних умінь і навичок учнів?

Важливим моментом для позитивного розв'язання проблеми формування літературних умінь і навичок учнів є розроблення системи завдань, під час виконання яких відбувається процес перетворення свідомої діяльності на діяльність

автоматичну.

Одним із шляхів розв'язання цієї проблеми, на мою думку, є розроблений комплекс

практичного матеріалу «Літературна розминка», до якого входить система завдань:



1.Назвати автора твору.

2.Кому з літературних героїв належать ці слова?

3.Назвати жанр твору.

4.Знайти художній засіб

5.Визначити віршовий розмір та вид римування.

Пропоную 10 комплексів завдань для літературної розминки із системи, розробленої для учнів 9—11 класу. Матеріал бажано повторювати за тематичними блоками (відповідно до Програми ЗНО). Це дасть змогу випускникам краще орієнтуватися в періодизації української літератури за історико-хронологічним принципом, створить ширше уявлення про місце письменника в літературному процесі, відповідно до вимог певної епохи.



- Чого можна досягти за допомогою літературної розминки?

Літературна розминка:



  • відновлює, розширює, закріплює й систематизує знання учнів з української літератури, здобуті у попередніх класах;

  • інтенсифікує навчальний процес;

  • значно поліпшує літературну грамотність учнів, формує пильність;

  • робить повторення навчального матеріалу не епізодичним, а системним;

урізноманітнює форми роботи на уроках;

  • розвиває зорову пам'ять учнів, мислення, уміння аналізувати, узагальнювати і мате ріал, виділяти головне;

  • виховує почуття відповідальності, добросовісності;

  • актуалізує потрібні на уроці знання.

- Чому саме літературну розминку можна вважати ефективним прийомом формування грамотності?

По-перше, згідно з правилами поетапного формування розумових дій, будь-яка операція починається з розгорнутого монологу: учень коментує через мову все, що виконує практично. На цьому етапі дія набуває автоматичного характеру, стає недоступною для самоспостереження.

По-друге, психологи стверджують, що триваліше у пам'яті буде зберігатися той матеріал, який: багато разів повторюється; постійно використовується на уроках; добре зрозумілий, вивчений; запам'ятований з установкою «запам'ятати надовго».

А головною умовою збереження знань є використання цієї інформації на практиці. Для якісного запам'ятовування, використання різноманітних форм повторення має велике значення. Воно дає можливість по-новому сприймати вже відомий матеріал. Тож потрібно організувати повторення так, щоб воно мало щоразу щось нове. Тому в системі вправ літературної розминки використані різноманітні форми завдань.



По-третє, за короткий час можна повторити матеріал.

По-четверте, завдання літературної розминки задають швидкий темп проведення уроку.

По - п’яте, потребують від учителя мінімум часу па підготовку та проведення. Сучасне мультимедійне обладнання дає змогу витрачати на цей вид роботи ще менше часу.

Послідовне і систематичне використання завдань літературної розминки гарантуватиме досягнення необхідної результативності навчання.

Яка методика проведення літературної розминки?

Ця методика передбачає врахування таких аспектів:

1. Літературна розминка проводиться на початку уроку (5—8 хвилин).

2. Охоплює п'ять завдань. Обсяг завдань збільшено, тому вчитель має можли­вість сам обирати ті, які потребують розгляду в його класі.

3. На дошці записується тільки зміст вправ, а завдання зачитуються вчителем. Робота проводиться в усній формі.

4. Перед уроком учитель сам робить записи на дошці або йому допомагає учень. Можна використовувати крейду різних кольорів. Якщо є можливість, то варто ви­користовувати сучасні мультимедійні системи.

5. До завдань додаються запитання, які сприяють ґрунтовнішому повторенню.
Учителеві треба організувати літературну розминку так, щоб учні мали змогу

повторити відомості з кожної теми, виділити з них проблемні для себе; виконуючи певні завдання, виявити свої помилки, проаналізувати їх і ще раз (а може, кілька до повного усунення помилок) виконати завдання з тієї самої теми.

Які функції літературної розминки?

Літературна розминка виконує діагностичну, навчальну й розвивальну функ­ції. Учитель має можливість проаналізувати рівень засвоєння учнями матеріалу, побачити й оцінити володіння ними раніше вивченим програмовим матеріалом, отримати зворотний зв'язок. Крім того, літературна розминка спонукає й самого учня оцінити себе. Звичка до самооцінки має важливе значення в навчальному процесі.

Практика проведення «Літературної розминки», на мою думку, варта того, щоб міцно закріпитися в системі викладання. Основне, щоб ця робота не була фраг­ментарною, мала системний характер, охоплювала всі рівні літературної системи, що дасть змогу повторити, закріпити навички застосування вивченого матеріалу, виробити автоматичність під час виконання завдань.

Запропоновані завдання літературної розминки активізують творчу роботу учнів на уроках української літератури, підвищують якість знань, поліпшують ат­мосферу в колективі, розвивають взаєморозуміння, стимулюють творчий пошук, а головне — в учнів виникає бажання вчитися, підвищується емоційний настрій, що спонукає до подальшого літературного самовдосконалення.


КОМПЛЕКС 1 «СТАРЕ УКРАЇНСЬКЕ ПИСЬМЕНСТВО»
1. Назвати автора твору.

1) «Слово о полку Ігоревім» — невідомий.

2) «Бджола та Шершень» — Григорій Сковорода.

3) «Послання до єпископів» — Іван Вишенський.

4) «Всякому місту — звичай і права» — Григорій Сковорода.

5) «Повчання дітям» — Володимир Мономах.

6) «Слово про Закон і Благодать» — Іларіон.
2. Кому з літературних героїв належать ці слова?

1) «Один брат, один світ світлий ти, Ігорю! Оба ми русичі!» (Всеволод)

2) « Браття і дружино! Лучче ж потятим бути, аніж полоненим бути. Тож всядьмо,браття, на свої бистрії коні та на Дін синій поглянем» (Ігор).

3 ) «О мої синовці... Рано єсте почали Половецьку землю мечами разити, а собі слави шукати...» (Святослав).

4) 4) «Ні хитрому, ні скритному, ні чаклуну спритному - суда Божого не минути» (Боян).

5) «О вітре, вітрило! Чому, господине, так сильно вієш ти?» (Ярославна).

6)» Хочу списа приломити кінець поля половецького» (Ігор).
3.Назваги жанр твору.

1) «Слово о полку Ігоревім» — поема.

2) «Бджола та Шершень» - байка.

3) «Послання до єпископів» — послання.

4) «Всякому місту - звичай і права» - вірш (пісня).

5) «Володимир» Феофана Прокоповича — драма.

6) «Слово про Закон і Благодать» - церковна проповідь.
4. Знайти художній засіб.

«Сонце йому тьмою путь заступало;

ніч, стогнучи йому грозою, птиць збудила» (Метафора).

З якого твору цей уривок? (зі «Слова...»).
5. Визначити віршовий розмір та вид римування:

«Що є свобода? Добро в ній якеє?

Кажуть, неначе воно золотеє?

Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,

Проти свободи воно - лиш болото». (Чотиристопний дактиль, паралельне римування).
З якого твору цей уривок?Хто автор вірша? ( «De libertate» Григорія Сковороди)

Як перекладається з латинської мови назва твору? («Про свободу»).
КОМПЛЕКС 2 «ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII — ПОЧАТКУ XX ст.»
1. Назвати автора твору.

1) «Енеїда» — Іван Котляревський.

2) «Маруся» — Григорій Квітка-Основ’яненко
3) «Кавказ» — Тарас Шевченко.

4) «Чорна рада» — Пантелеймон Куліш.

5) «Інститутка» - Марко Вовчок.

6) «Кайдашева сім'я» - Іван Нечуй-Левицький.


2. Кому з літературних героїв належать ці слова?

1) «Це комерчеський гендель! Всі рвуть, де тільки можна зірвать, а я буду диви­тися,

та завидовать, як люде багатіють? Я не такий! Завидують тілько недотепи!»

(Ліхтаренко «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого).

2) «Іди, небого, не журися,

Попонеділкуй помолися,

Все буде так, як я сказав..»( Зевс - «Eнeїдa» Івана Котляревського).

3) «Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота — без роду, без племені,


без талану і без приюту. Що робить — і сам не знаю. Був у городі, шукав міста, но
скрізь опізнився. Одважусь в пекло на три дні! Піду на Тамань, пристану до чор-
номорців. Хоть із мене і непоказний козак буде, та єсть же і негідніші од мене. Лю-
блю я козаків за їх обичай!» (Микола — «Наталка Полтавка» Івана Котляревського).

4) «Дура,отвяжися!


Возьмите прочь безумную!/.../

Возьмите прочь! Что ж вы стали?» (Москаль, батько сина Катерини — «Катерина» Тараса Шевченка).

5) «Зложити до купи обидва береги Дніпрові... щоб обидва... приклонились під одну булаву! Виженем недоляшка з України, одтиснем ляхів до самої Случі... і буде велика одностайна Україна». (Сомко — «Чорна рада» Пантелеймона Куліша).

6) «Загрібайте грошики!» (Феноген — «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого).


3. Назвати жанр твору.

1) «Енеїда» — травестійна бурлескна поема.

2) «Маруся» — повість.

3) «Кавказ» — поема.

4) «Чорна рада» — перший історичний роман.

5) «Інститутка» — перша реалістична соціальна повість.

6) «Кайдашева сім'я» — реалістична соціально-побутова повість.
4. Знайти художній засіб.

«Чого являєшся мені

У сні?

В житті ти мною згордувала,

Моє ти серце надірвала...» (Риторичне запитання).

З якого твору цей уривок? (Із вірша «Чого являєшся мені у сні?» Івана Франка)


5. Визначити віршовий розмір та вид римування.

«Еней був парубок моторний

І хлопець хоть куди козак,

Удавсь на всес зле проворний,

Завзятіший од всіх бурлак...» (Ямб, перехресне римування).
КОМПЛЕКС З «ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII - ПОЧАТКУ XX ст.»
1. Назвати автора твору.

1) «Наталка Полтавка» — Іван Котляревський.

2) «Гайдамаки» — Тарас Шевченко.

3) «Хіба ревуть воли, як ясла повні» - Панас Мирний.

4) «Хазяїн» — Іван Карпенко-Карий.

5) «Мойсей» — Іван Франко.

6) «Людина» — Ольга Кобилянська.
2. Кому з літературних героїв належать ці слова?

І) «Золото не дівка! [...] Окрім того, що красива, розумна , моторна і до всякого діла дотепна ,

яке у неї добре серце, як вона поважає ма тір свою, шанує себе, яка трудяща,яка рукодільниця,що і себе,

і матір свою на світі держить...» (Виборний про Наталку «Наталка Полтавка» Івана Котляревського).

2) « Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає». (Мавка- «Лісова пісня» Леся Українка)

3) « Я ж весь вік свій, весь труд тобі дав

У незломнім завзяттю,-

Підеш ти у мандрівку століть

З мого духа печаттю». (Мойсей - «Мойсей» Івана Франка).

4) «Я весела. Було, мене й б'ють - не здержу серця, заплачу, а роздумаюсь трохи -
і і сміюся. ...Весело бачити степ, поля красні. Степ зелений наче втікає в тебе
перед очима далеко кудись, далеко...» (Устина «Інститутка» - Марка Вовчка).

5) « Постарів, полохливий став!.. Перше йшов за баришами наосліп, штурмом кришив

направо і наліво, плював па все і знать не хотів людського поговору, а теперпустяк тривожить!

Знову дочка тілько сказала, що над нею сміялися в гімназії, і мене аж у серце кольнуло.

Люди знають про мене більш, ніж я думав...» ( «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого).

6) «Я не і требую їхнею згодою. Най що хотє роб'є, а ти будеш моєю». (Іван – «Тіні


забутих предків» Михайла Коцюбинського).
3. Назвати жанр твору.

1) «Наталка Полтавка» — п'єса.

2) «Гайдамаки» — поема.

3) « Хіба ревуть воли, як ясла повні» - соціально-психологічний роман.

4) «Хазяїн» - соціальна сатирична комедія.

5) «Мойсей» — поема.

6) «Людина» - повість.
4. Знайти художній засіб.

«Я на вбогім сумнім перелозі

Буду сі ять барвисті квітки,

буду сіять квітки на морозі,

буду лить на них сльози гіркі» (Анафора).
З якого твору цей уривок? ( вірша «Contra spеm spero!» Лесі Українки).

5. Визначити віршовий розмір та вид римування.

«Чого являєшся мені

У сні?

В житті ти мною згордувала.

Mоє ти серце надірвала...' (Ямб, паралельне римування).
З якого твору цей уривок? (Із вірша «Чого являєшся мені у сні?» Івана Франка)
КОМПЛЕКС 4 «ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. »
1. Назвати автора твору.

1) «Тіні забутих предків» Михайло Коцюбинський.

2) «Камінний хрест» — Василь Стефаник.

3) «Лісова пісня» — Леся Українка.

4) «Ісаія. Глава 35» — Тарас Шевченко.

5) «Intermezzo» — Михайло Коцюбинський.

6) «І мертвим, і живим...» — Тарас Шевченко.
2. Кому з літературних героїв належать ці слова?

1) «І як тобі не соромно отаке говорить? Такий хазяїн, такий значний обива­тель, ще й кавалер, а говориш, як дикий, неосвічений мужик: «Котляревський мені без надобності!» Противно й слухать! Поети єсть соль землі, гордість і слава того народа, серед котрого з'явились; вони служать вищим ідеалам, вони піднімають народний культ...» (Золотницький — «Хазяїн» Івана Карпенка-Карого).

2) «Не зневажай душі своєї цвіту...» (Мавка — «Лісова пісня» Лесі Українки).

3)«Видиш, стара, наш хрестик? Там є відбито і твоє намено. Не біси, є і моє, і твоє...» (ІванДідух — «Кам'яний хрест» Василя Стефаника).

4) «Се на мене любов напала, а матуся казала, що любов - як сон: ні заїси, ні за­спиш, і що робиш, не знаєш, мов вві сні. Борони Мати Божа, щоб я гіршого чого не зробила!» (Маруся — «Маруся» Григорія Квітки-Основ'яненка).

5) «Коли я буду вибирать собі дівчину, то візьму гарну, як квіточка, червону, як калина в лузі, а тиху, як тихе літо». (Лаврін — «Кайдашева сім'я» Івана Нечуя-Левщького).

6) «Хто скаже, що я чоловіка вбив?.. Може, вони на своїм віку десятки, сотні на той світ позагонили... А тепер шкода: нема волі?..Тепер завадило — усі рівні?.. Я лю­дям служу... мене люди вибрали... мене люди й скинуть!» (Чіпка — «Хіба ревуть воли, як ясла повні» Панаса Мирного).
3. Назвати жанр твору.

1) «Тіні забутих предків» - повість.

2) «Камінний хрест» — новела.

3) «Лісова пісня» — драма-феєрія.

4) «Ісаія. Глава 35» - вірш.

5) «Intermezzo» — новела.

6) «І мертвим, і живим...» — послання.
4. Знайти художній засіб

«У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим» (Інверсія).
З якого твору цей уривок? (Із вірша «У нашім раї на землі..» Тapacа Шевченка).
5. Визначити віршовий розмір та вид римування.

« Я на вбогім сумнім перелозі

Буду сіять барвисті квітки,

Буду сіять квітки на морозі,

Буду лить на них сльози гіркі». ( Тристопний анапест, перехресне римування).

З якого твору цей уривок? (Is вірша «Contra spem spero!» Лесі Українки).
КОМПЛЕКС 5 «ЛІТЕРАТУРА XX ст. »
1. Назвати автора твору.

1)«Арфами, арфами...» — Павло Тичина.

2) «Любіть, Україну!» - Володимир Сосюра.

3) « Вершники» - Юрій Яновський.

4) « Я (Романтика)» — Микола Хвильовий.

5) «Мина Maзайло» — Микола Куліш.

6) « Зачарована Десна» — Олександр Довженко.
2. Кому з літературних героїв належать ці слова?

1) «Нас багато. Нас мільйони. Мільйони, що пройшли через вогонь страждань, прокурених і просмажених

у боях та незгодах. Я вірю, що сума оцих особистих, маленьких наших перемог буде такою надзвичайною».

(Василь Кравчина — «Україна в огні» Олександра Довженка ).

2) «Тому роду нема переводу, в котрому браття милують згоду» (Мусій Половець -«Вершники» Юрія Яновського).

3) «Що буде з нашим народом? Виживе він чи загине, що й сліду не стане ніяко-Лаврін Запорожець — «Україна в огні»

Олександра Довженка).

4) «Так не підкорятися і так умирати, як умирають українці, можуть лише люди

високої марки. Коли я дивлюся на їхню смерть, я завжди тремчу од жаху...» (Ернст фон Краузе «Україна в огні» Олександра Довженка).

5) « Рід розпадається, а клас стоїть». (Іван — «Вершники» Юрія Яновського).


6) «Рід у державу вростає, в закон та обмеження, а ми анархію несем на плечах, нащо нам рід,

коли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття?» (Панас- «Вершники» Юрія Яновського).


3.Назвати жанр твору.

1) «Арфами,арфами...»-вірш.

2) «Любіть Україну!» — вірш.

3) «Вершники» — роман у новелах. »

4) « Я(Романтика)» — новела.

5) « Мина Мазайло» - п'єса.

6) «Зачарована Десна» — кіноповість.

4. Знайти художній засіб.

«Двa кольори, два кольори:



Червоне - то любов, а чорне - то журба» (Антитеза).

З якого твору цей уривок? ( Із вірша «Два кольори» Дмитра Павличка).


5. Визначити віршовий розмір та вид римування.

«Вона прийша непрохана й неждана,

І я її зустріти не зумів». (П'ятистопний ямб, перехресне римування).

З якого твору цей уривок? (Із вірша «Вона прийшла» Василя Симоненка).

КОМПЛЕКС 6 «ЛІТЕРАТУРА XX ст.»
1. Назвати автора твору.

1) «Пісня про рушник» — Андрій Малишко.

2) «Лебеді материнства» — Василь Симоненко.

3) «Маруся Чурай» - Ліна Костенко.

4) «Балада про соняшник» — Іван Драч.

5) «Два кольори» — Дмитро Павличко.

6) «На колимськім морозі калина...» - Василь Стус.
2. Кому з літературних героїв належать ці слова?

1)«А я піснями біль тамую.


Увечері, бувало, сидимо, —
задумаюсь, затихну, засумую.
Пряду печаль... Співається само:


«Повій, вітре буйнесенький, звідкіль тебе прошу.

Розвій, вітре, мою тугу, що на серці ношу!» (Маруся Чурай — «Маруся Чурай» Ліни Кос­тенко).

2) «В нашій сім'ї майже всі були грішні: достатки невеликі, серця гарячі, роботи і всякого неустройства тьма-тьмуща, а тут ще фамільна приверженість до гострого слова, тому хоч і думали інколи про рай, все-таки більше сподівалися пекла внизу картини». (Сашко — «Зачарована Десна» Олександра Довженка).

3)«Ми жінки, Христе. Ми матері нашого народу. Треба все перенести, треба родити дітей, щоб не перевівся народ. Я вірю, Христе, вірю! Нізащо не буде по-німецьки, нізащо!» (Олеся — «Україна в огні» Олександра Довженка).

4) «Моя любов сягала неба,



а Гриць ходив ногами по землі». (Маруся — «Маруся Чурай» Ліни Костенко).

«У тебе й мука піде у пісні». (Гриць — «Маруся Чурай» Ліни Костенко).

6) «Мати Божа, Цариця Небесна! Голубоньки мої, святі заступники (Баба — «За­чарована Десна» Олександра Довженка).

3. Назвати жанр твору.

1) «Пісня про рушник» — вірш.

2) «Лебеді материнства» — вірш.

3) «Маруся Чурай» — роман у віршах.

4) «Балада про соняшник» — вірш.

5) «Два кольори» — вірш.

6) «На колимськім морозі калина...» — вірш.
4. Знайти художній засіб.

«Темряву тривожили криками півні,

Танцювали лебеді в хаті на стіні,

Лопотіли крилами і рожевим пір'ям,

Лоскотали марево золотим сузір'ям» (Алітерація).

З якого твору цей уривок? (Із вірша «Лебеді материнства» В. Симоненка).
5. Визначити віршовий розмір та вид римування.

«Так ніхто не кохав. Через тисячі літ

Лиш приходить подібне кохання.

В день такий розцвітає весна на землі

І земля убирається зрання». (Чотиристопний анапест, перехресне римування).

З якого твору цей уривок? (Із вірша «Так ніхто не кохав» Володимира Сосюри).

КОМПЛЕКС 7 «ЛІТЕРАТУРА XX ст.»
I. Назвати автора твору.

1) «Ви знаєте, як липа шелестить...» - Павло Тичина.


2) «Так ніхто не кохав» — Володимир Сосюра.

3) «Мисливські усмішки» — Остап Вишня.

4) « Україна в огні» - Олександр Довженко.

5) «Ти знаєш, що ти — людина?» — Василь Симоненко.

6) «Три зозулі з поклоном» — Григір Тютюнник.
2. Кому з літературних героїв належать ці слова?

1) « Дядечку Левко, а од Мишка є письомце?» (Марфа - «Три зозулі з поклоном» Григора Тютюнника).

2) «Я - чекіст, але я і людина» (Я (головний герой) - «Я (Романтика)» Миколи Хвильового).

3) «Ваша мати там! Робіть, що хочете!» (Доктор Тагабат — «Я (Романтика)» Миколи Хвильового).

4) «М и колко, давай я буду падати, а ти мене держи. Ану, чи вдержиш?» (Соня — «Завязь» Григора Тютюнника).

5) «Ну, комунаре, підводься! Пора до батальйону!» (Дегенерат - «Я (Романтика)» Миколи Хвильового).

6) «Собори душ своїх бережіть, друзі... Собори душ!..» (Хома Романович — «Собор» Олеся Гончара).
3. Назвати жанр твору.

1) «Ви знаєте, як липа шелестить...» — вірш.

2) « Так ніхто не кохав» — вірш.

3) «Мисливські усмішки» —усмішки.

4) «Україна в огні» — кіноповість.

5) «Ти знаєш, що ти - людина?» - вірш.

6) «Три зозулі з поклоном» — новела.
4. Знайти художній засіб.

« Ти ще виболюєшся болем..." (Тавтологія).


З якого твору цей уривок? (Із вірша «Сто років, як сконала Січ» Василя Стуса).
5. Визначити віршовий розмір та вид римування.

«Страшні слова, коли вони мовчать,

Коли вони зненацька причаїлись,

Коли не знаєш, з чого їх почать,

Бо всі слова уже були чиїмись». (Ямб, перехресне римування).

З якого твору цей уривок? (Із вірша «Страшні слова, коли вони мовчать...» Ліни Кос­тенко).
КОМПЛЕКС 8 «ЛІТЕРАТУРА XX ст.»
1. Назвати автора твору.

1) «Маруся Чурай» — Ліна Костенко.

2) «Мисливські усмішки» — Остап Вишня.

3) «Україна в огні» — Олександр Довженко.

4) «Ти знаєш, що ти — людина?» — Василь Симоненко.

5) «Собор» — Олесь Гончар.

6) «Сто років, як сконала Січ...» — Василь Стус.
2. Кому з літературних героїв належать ці слова?

1) «Серцем передчуваю, що українізація — це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади» (Мина Мазайло — «Мина Мазайло» Миколи Куліша).

2) «Береться мудрість не із заповітів, а із шукань і помилок гірких» (Ярослав — «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги).

3) «Раніш ніж храми будувать святі, годиться правду ствердити вжитті» (Журейко — «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги).

4) «Хто вип'є раз дніпрової води, тому ніколи Київ не забути, хоч би в яку за­брався далечінь» (Свічкогас — «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги).

5) «Раніш закон, а потім благодать. Людей учу я страхом і книжками, але і сам я у людей учусь» (Ярослав — «Ярослав Мудрий» Івана Кочерги).

6) «Двадцять три роки, кажу, носю я це прізвище, і воно як віспа на житті...» (Мина Мазайло — «Мина Мазайло» Миколи Куліша).
3. Назвати жанр твору.

1) «Маруся Чурай» — роману віршах.

2) «Мисливські усмішки» —усмішки.

3) «Україна в огні» — кіноповість.

4) «Ти знаєш, що ти - людина?» - вірш.

5) «Собор» — проблемно-філософський роман.

6) «Сто років, як сконала Січ...» - вірш.
4. Знайди художній засіб.

«Хтось, може, винен перед ними.

Хтось, може, щось колись забув.

Хтось, може, зорями сумними

У снах юнацьких не побув» (Анафора).

З якого твору ней уривок? (Із вірша «Тут обелісків ціла рота»- Ліни Костенко).

5. Визначити віршовий розмір та вид римування.

«Але не бійся прикрого рядка.

Позрінь не бійся, бо вони як ліки.

Не бійся правди, хоч яка гірка,

Не бійся смутків, хоч вони як ріки». (Ямб, перехресне римування).

З якого твору цей уривок? (Із вірша «Життя іде і все без коректур» Ліни Костенко).

КОМПЛЕКС 9 «ТВОРИ УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ-ЕМІГРАНТІВ»
1.Назвіть автора твору.

1) «Тигролови» — Іван Багряний.

2) «Жовтий князь» — Василь Барка.

3) «Марія» — УласСамчук.

4) «Сучасники» — Євген Маланюк.

5) «Шевченко» — Євген Ма.шнюк.

6) «Пам'яті Т. Осьмачки» — Євген Маланюк.
2. Кому і літературних героїв належать ці слова?

1) «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи». (Григорій Многогрішний — «Тигролови»Івана Багряного.

2) «Бережіть серце і не впускайте оману, воюйте з нею!» (Священик - «Жовтий князь» Василя Барки).

3) «Щастя наше в повноті існування». (Марія — «Марія» Уласа Самчука).

4) «Ось хліб, через хвилину можна взяти, тільки скажи, чаша де». (Отроходін —Жовтий князь» Василя Барки).

5) «Найстрашніша смерть — смерть від голоду. Не дай Бог навіть ворогові вмирати смертю...» (Сусіди - «Марія» Уласа Самчука).

6) «Сміливі завжди мають щастя». (Мати Наталі Сірко — «Тигролови» Івана Багряного)
3. Назвати жанр твору.

1) «Тигролови» — пригодницький роман.

2) «Жовтий князь» — роман-містерія.

3) «Марія» роман-хроніка.

4) «Сучасники» — вірш.

5) «Шевченко» - вірш.

6) « Пам'я ті Т. Осьмачки» — вірш.
4.Знайти художній засіб.

«Уся його Вітчизна ось так на колесах по загеттю, розчавлена, розшматована, знеособлена... в бруді, ...розпачі! Голодна! Безвихідна!..» (Епітет).



З якого твору цей уривок? (Із роману «Тигролови» Івана Багряного).
5. Визначити віршовий розмір та вид римування.

«На межі двох епох, староруського золота повен,

Зазвучав сонценосно твій сонячно-ярий оркестр-

І під сурму архангела рушив воскреснувшиіі човен,

І над мощами народу хитнувсь кам'яний його хрест...» (П'ятистопний анапест, перехресне римування).

З якого твору цей уривок? (Із вірша «Сучасники» Євгена Маланюка).
КОМПЛЕКС 10 «СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС»
1. Назвати автора твору.

1) «Берестечко» - Ліна Костенко.

2) «Рекреація» - Юрій Андрухович.

3) «Привіт, синичко» - Ярослав Стельмах.

4) «Орда» - Роман Іваничук.

5) «Дім на горі» - Валерій Шевчук.

6) «Із янголом на плечі» - Іван Малкович.
2. Назвати літературне угруповання за його представником.

1) Іван Лучук - «ЛуГоСад».

2) Ліна Костенко - «Шістдесятники».

3) Василь Голобородько - «Київська школа поетів».

4) Василь Герасим'юк-- «Вісімдесятники».

5) Юрій Андрухович - «Бу-Ба-Бу».

6) Іван Андрусяк - «Нова дегенерація».
3. Назвати жанр твору.

1) «Берестечко» - роман у віршах.

2) «Рекреація» — роман.

3) «Привіт, синичко» - п'єса.

4) «Орда» - історичний роман.

5) «Дім на горі» — роман-балада.



6) «Із янголом на плечі» — старосвітська балада.
4. Знайти художній засіб.

«Мене ізмалку люблять всі дерева,

і розуміє бузиновий Пан,

чому верба, від крапель кришталева,

мені сказала: «Здрастуй!» - крізь туман.

Чому ліси чекають мене знову,

на щит піднявши сонце і зорю.

Я їх люблю, я знаю їхню мову.

Я з ними теж мовчанням говорю». (Оксиморон).
5. Визначити віршовий розмір та вид римування.

«Мене ізмалку люблять всі дерева,

і розуміє бузиновий Пан,

чому верба, від крапель кришталева,

мені сказала:«Здрастуй!" - крізь туман.

Чому ліси чекають мене знову,

на щит піднявши сонце і зорю.

Я їх люблю, я знаю їхню мову.

Я з ними теж мовчанням говорю». (П'ятистопний ямб, перехресне римування).

Назвіть автора цього вірша. (Ліна Костенко).


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка