Листок його будова та функції



Скачати 96.14 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір96.14 Kb.
20.01 

Тема: Листок його будова та функції
Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання ( виконувати письмово в зошиті, той варіант на якому сидите)

  1. Тестовий контроль знань:

І варіант

1. Головний корінь розвивається:




а) від стебла;

б) з зародкового корінця;




в) від пагона.


  1. Корені ростуть пучком, таку кореневу систему називають:




а) мичкуватою;

б) стрижневою;

в) додатковою.



3. Жоржина, пшінка має такі видозміни кореня:

а) коренеплоди;

б) кореневі бульби;

в) корені-причіпки.


4. У плюща, крім звичайних коренів, розвиваються додаткові і мають назву:

а) корені-причіпки;

б) корені-присоски;

в) бульбокорені.


5. Провідну зону, або зона бічних коренів розташована над:

а) всисною зоною;

б) зоною поділу;

в) зоною розтягу.


6. Пагін- це:

а) вегетативний орган;

б) вегетативний орган листостеблової будови;

в) генеративний орган.


7. Кут між листком і стеблом називається:

а) вузол; б) міжвузля; в) листовою пазухою.

8. З вегетативної бруньки виростають:


а) квітки;

б) листки і стебло;




в) листки.


9. В середині генеративних бруньок розташовані:

а) зачаткові листки; б) зачаткові квітки; в) зачаткові листки і квітки.

10. Місце прикріплення одного або кількох листків до стебла- це:


а) міжвузля;

б) вузол;

в) пазуха листка.


11. За розташуванням у просторі розрізняють такі стебла:


а) прямостоячі, чіпкі;

б) прямостоячі, виткі;




в) прямостоячі, виткі, чіпкі, повзучі.


12. Щільний, найширший шар стебла:


а) деревина;

б) серцевина;

в) кора.



ІІ варіант

1. Коренева система, що має головний корінь, бічні та додаткові корені, має назву:




а) стрижнева;

б) мичкувата;


в) загальна.


2. Потовщення головного кореня завдяки запасу поживних речовин називають:

а) кореневими бульбами;

б) коренеплоди;




в) кореневими бульбами та коренеплодами.


3. Болотний кипарис має корені, що ростуть угору над ґрунтом, ними він дихає. Ці корені називаються:


а) повітряні;

б) дихальні;




в) повітряні та дихальні.


4. Омела живиться готовими органічними речовинами, поглинаючи їх зі своєї “жертви” і має корені:

а) корені-причіпки;

б) корені-присоски;

в) бульбокорені.


5. Розташувати зони кореня послідовно:

а) кореневий чохлик, зона розтягування, зона поділу, всисна зона;

б) кореневий чохлик, зона поділу, зона розтягування, всисна зона;

в) кореневий чохлик, всисна зона, зона поділу, зона розтягування.

6. Функцію всмоктування води і мінеральних речовин із ґрунту здійснює:


а) кореневі волоски;

б ) зона росту;

в) всисна зона.


7. Пагін складається:

а) стебла і листків;

б) стебла і бруньок;




в) стебла ,листків і бруньок.


8. Зачатковий пагін - це:


а) брунька;

б) листок;

в) квітка


9. З генеративної бруньки виростають:

а) квітки;

б) квітки або суцвіття;

в) листки.


10. Бічні та додаткові бруньки утворюються на:


а) на листках і коренях;

б) у пазухах листків;

в) на верхівці пагона.


11. Осьова частина пагона – це:


а) стебло;

б) листок;

в) брунька.


12. Між корою і деревиною є особливий шар:


а) камбій;

б) луб;


в) ситоподібні трубки.


  1. Лабораторне дослідження № 6. (виконувати в лабораторних зошитах)

Тема: Будова бруньки.

Мета: ознайомитися з будовою бруньки, встановити її основні функції та різновиди.

Обладнання: таблиця «Види бруньок», мікропрепарати, мікроскоп, зошит для лабораторних робіт.

(інструктивна картка ст 97. підручника)

Вивчення нового матеріалу.

1. Листок – бічний орган пагона

а) зовнішня будова листка:

- листкова пластинка;

- черешок.

б) види листків:

- черешкові (береза, шипшина, клен);

- сидячі (пшениця, конвалія).

в) різноманітність форм листкової пластинки:

- цільні –

· овальні (акація),

· ланцетні (верба),

·лінійні (пшениця),

· стрілоподібні (стрілолист);

- розчленовані (чистотіл, редька, клен, дуб).

г) різноманітність листків:

- прості – 1 листкова пластинка, обпадає цілком (дуб, клен, береза);

- складні – декілька листкових пластинок, листочки обпадають по одному:

· трійчасті (суниця, конюшина);

· пальчасті (каштан, люпин);

· непарноперисті (троянда, горобина);

· парноперисті (акація, горох).

д) типи жилкування:

- паралельне (пшениця, жито);

- дугове (подорожник, конвалія);

- сітчасте (вишня, дуб).



е) типи листкорозміщення:

- чергове (спіральне) - листки розміщені на стеблі поодинці, чергуючись один з одним (береза, яблуня, троянда);



- супротивне - листки розташовуються по два один напроти другого (бузок, клен);

- мутовчасте (кільчасте) — три і більше листки у вузлі охоплюють стебло кільцем (елодея, вороняче око, хвощі).

є) внутрішня будова листка:

  1. верхня шкіркаепідерміс – покривна тканина – 1 шар живих, безбарвних клітин, які щільно прилягають одна до одної - захищає внутрішні частини листка від висихання і механічних ушкоджень;

  2. мезофіл – основна тканина:

  • стовпчаста паренхіма – видовжені клітини з великою кількістю хлоропластів, розміщені перпендикулярно до поверхні листка – фотосинтез;

  • губчаста паренхіма – округлі клітини, пухко розташовані, між ними – великі міжклітинники – фотосинтез, запасання поживних речовин, транспірація, газообмін;

  • судинно-волокнисті пучки (жилки):

· ситоподібні трубки – відтікання органічних речовин, утворених під час фотосинтезу;

· судини – постачання клітин листка водою та мінеральними солями;

· волокна – механічна тканина – міцність.

  1. нижня шкірка – покривна тканина – 1 шар живих, безбарвних клітин, які щільно прилягають одна до одної, містить продихи – Захист, газообмін, випаровування води.

2. Видозміни листків (бесіда, робота з мал.125 -126 підручника):

- Із запропонованих малюнків оберіть такі, що на листки не зовсім схожі.

- Яке їх значення?

Видозміни листків рослин:

- колючки барбарису, кактусу, білої акації,

- вусики гороху,

- мясисті листки молодила;

- брунькові луски;

- листки-капкани венериної мухоловки,

- листки-глечики непентуса,

- клейкі листки росички.

3. Тривалість життя листків(робота з текстом підручника–с.112-113, бесіда):

- Який термін життя листків однорічних рослин?

- Як називають такі рослини?

- Наведіть приклади листопадних рослин.

- Які рослини називають вічнозеленими?

- Наведіть приклади вічнозелених рослин.

- Чи дійсно їх листки живуть вічно?

- Що називають листопадом?

- Які чинники зумовлюють листопад?

- Яке значення листопаду для рослин?



. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Бесіда:( усно)

- Чому листок – частина пагона, а не самостійний орган?

- Яку будову має листок?

- Які функції виконує листок?

- Як зовнішня будова листка повязана з цого функціями?

- Які існують листки за будовою листкової пластинки?

- Як простий листок можна відрізнити від складного?

- Як листки розташовуються на стеблі?

- Які типи жилкування властиві листкам?

- Що називають листковою мозаїкою? Яке її значення?

- Що таке транспірація?

- Як відбувається газообмін?



2. Творчий експеримент.

На розграфленому в клітинку папері накресліть квадрат площею 1 кв.см, у якому розмістіть спочатку 50 крапок прости олівцем, а потім ще 50. Якщо прийняти крапку за умовний продих, то поки що їх 100. Щоб розмістити на цій площі хоча б 5000, потрібно ще 50 разів виконати нанесення крапок.

А до прикладу у рогози 130 000 продихів на 1 кв.см, то скільки крапок нам треба ще поставити?

Завдання. Співставити розміри продиху з кінчиком простого олівця.

VІІ. Домашнє завдання:



- повторити §§ 25-26;

- опрацювати §§ 28, 30;

- скласти кросворд «Вегетативні органи рослини».


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка