Ліфарева Н. В. Психологія особистості: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2003. 240 с



Сторінка7/16
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.58 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16

Стосовно предметної діяльності активність означає силу й амплітуду рухів. Вони в активної людини інстинктивно більш ширші, ніж у менш активної. Наприклад, підвищена темпераментна активність у спорті породжує в спортсмена більш широкі і сильні рухи, включені в різноманітні вправи, ніж у того, в кого ця властивість темпераменту виражено слабо. Більш активна людина має більш розмашистий почерк, букви в нього більш високі, а відстань між ними більш значна, ніж у менш активного індивіда. Людині з підвищеною активністю важче дається виконання слабких, тонких, невеличких за амплітудою рухів, у той час як людині зі зниженою активністю важче виконувати сильні і розмашисті рухи.

Темп роботи в предметній діяльності визначається числом операцій, дій, рухів, виконуваних за одиницю часу. Одна людина віддає перевагу праці у швидкому, інша - у повільному темпі.

Від активності і темпу роботи залежить продуктивність дій, пов'язаних з рухами, якщо жодних додаткових вимог, крім частоти й інтенсивності, до відповідних дій немає.

У спілкуванні людей обговорювані властивості темпераменту виявляються аналогічним чином, тільки в даному випадку вони стосуються вербальної і невербальної взаємодії людей. В індивіда з підвищеною активністю мова, міміка, жести, пантоміміка більш яскраво виражені, ніж у людини зі зниженою активністю. Більш активні люди мають, як правило, і більш сильний голос. Темп їхньої мови, так само як і темп емоційно-експресивних рухів, досить високий.

4.3. Темперамент та індивідуальний стиль діяльності

Те, що ми, спостерігаючи за людиною, сприймаємо як ознаки її темпераменту (різноманітні рухи, реакції, форми поведінки), часто є відбитком не стільки темпераменту, скільки індивідуального стилю діяльності, особливості якого можуть збігатися і розходитися з темпераментом.

Ядро індивідуального стилю діяльності визначає комплекс наявних у людини властивостей нервової системи. Серед тих особливостей, що належать до самого індивідуального стилю діяльності, можна виділити дві групи:

1. Набуті в досвіді і такі, що мають компенсаторний характер стосовно недоліків індивідуальних властивостей нервової системи людини.

2. Сприятливі для максимального використання наявних у людини задатків та здібностей, у тому числі корисних властивостей нервової системи.

Темперамент і особистість. Особистість і темперамент пов'язані між собою таким чином, що темперамент виступає як загальна основа багатьох інших особистісних властивостей, насамперед характеру. Він, проте, визначає лише динамічні прояви відповідних особистісних властивостей.

Від темпераменту залежать також такі властивості особистості, як вразливість, емоційність, імпульсивність і тривожність. Вразливість - це сила впливу на людину різноманітних стимулів. Час їх збереження в пам'яті спричинює більшу дію на невразливу, ніж на вразливу людину.

Вразлива людина, крім того, довше пам'ятає відповідні впливи і довше зберігає реакцію на них. Та й сила відповідної реакції в неї значно більша, ніж у менш вразливого індивіда.

Емоційність - це швидкість і глибина емоційної реакції людини на ті або інші події. Емоційна людина надає великого значення тому, що відбувається з нею і навколо неї. "У неї набагато більше, ніж у неемоційної людини, виражені всілякі тілесні реакції, пов'язані з емоціями. Емоційний індивід - це той, хто майже ніколи не буває спокійним, постійно перебуває під владою яких-небудь емоцій, у стані підвищеного збудження або, навпаки, пригніченості.

Імпульсивність виявляється в нестриманості реакцій, в їхній спонтанності і прояві ще до того, як людина встигає обміркувати ситуацію, що склалася, і прийняти розумне рішення з приводу того, як у ній діяти. Імпульсивна людина спочатку реагує, а потім думає, чи правильно вона вчинила, часто шкодує про передчасні і неправильні реакції.

Тривожна людина відрізняється від малотривожної тим, що в неї занадто часто виникають пов'язані із занепокоєнням емоційні переживання: острах, побоювання, страхи. їй здається, що багато чого з того, що її оточує, несе в собі загрозу власному “Я”. Тривожна людина боїться усього: незнайомих людей, телефонних дзвінків, іспитів, випробувань, офіційних закладів, привселюдних виступів тощо.

Сполучення описаних властивостей і створює індивідуальний тип темпераменту, тому, характеризуючи його, ми не випадково змушені були іноді відступати від динамічних описів і включати в них характерологічні особистісні якості. Ті прояви темпераменту, що у кінцевому підсумку стають властивостями особистості, залежать від навчання, виховання, культури, звичаїв, традицій і багато іншого.

Темперамент до деякої міри впливає на розвиток здатностей людини, особливо тих, до складу яких входять рухи з такими їхніми суттєвими характеристиками, як темп, швидкість реакції, збуджуваність і гальмованість. У першу чергу, це здатності, пов'язані зі складними і точними рухами з непростою траєкторією і нерівномірним темпом. До них належать здатності, пов'язані з підвищеною працездатністю, опором перешкодам, витривалістю, необхідністю тривалої концентрації уваги.

4.4. Конституційна типологія

Конституційну типологію особистості запропонував Кречмер на основі виділення чотирьох основних типів конституції будови тіла (статури). 1-й тип статури - астенік - людина тендітної статури, з пласкою грудною клітиною, вузькими плечами, видовженими і худими кінцівками, видовженим обличчям, але сильно розвиненою нервовою системою, головним мозком; 2-й - пікнік - людина малого або середнього зросту, з вираженою жировою тканиною, опуклою грудною клітиною, великим животом, круглою головою на короткій шиї; 3-й - атлетик - людина з вираженою мускулатурою, пропорційною міцною статурою, широким плечовим поясом; 4-й - дипластик - людина з неправильною статурою. З виділеними типами будови тіла Кречмер співвідніс визначені типи особистості. Астенічну статуру має шизотимік, він замкнений, схильний до міркувань, до абстракції, важко пристосовується до оточення, чутливий, вразливий. Серед шизотиміків Кречмер виділив різновиди: “люди, які тонко відчувають””, ідеалісти-мрійники, холодні владні натури й егоїсти, сухарі і безвладні. У шизотиміків відбувається коливання між чутливістю і холодністю, між загостреністю і тупістю почуття (“скривдить іншого і при цьому образиться самий”).

Успіхи історичних героїв, які мають шизотимічні властивості, головним чином обумовлені такими типологічними рисами шизотимічної характерології: наполегливістю і систематичною послідовністю, невибагливістю, спартанською суворістю, стоїчною витривалістю, холодністю до долі окремих людей, з одного боку, і витонченим естетичним відчуттям і непідкупною справедливістю - з іншого, а особливо співчуттям до стогонів слабких і поранених, пафосом до народних страждань, поганим поводженням з пригнобленими класами і схильністю до ідеалізму взагалі. Зворотний бік цих переваг - схильність до доктринерства, однобічно вузького і фанатичного, брак доброзичливості, приємного природного людинолюбства, розуміння конкретної ситуації й особливостей окремих особистостей. їх можна поділити на такі групи: 1) чисті ідеалісти і моралісти, 2) деспоти і фанатики, 3) люди холодного розрахунку. Холодному, гнучкому і почасти аморальному останньому типу протистоїть патетична пристрасність чистих моралістів та ідеалістів. Іменами Канта, Шиллера і Руссо можна характеризувати цю групу. Всі елементи високонапруженого морального ідеалізму ми знаходимо у постатях групи фанатиків і деспотів: Савонароли, Кальвіна, Робесп'ера.

Пікнічну статуру має циклотимія. Його емоції коливаються між радістю і сумом, він товариський, відвертий, добродушний, реалістичний у поглядах. Серед циклотиміків Кречмер виділяє різновиди: веселі базіки, спокійні гумористи, сентиментальний тихоня, безтурботні любителі життя, активні практики. Серед циклотиміків можна виділити такі типи історичних лідерів: 1) хоробрі борці, народні герої, 2) живі організатори значного масштабу; 3) примирні політики. Блискучим прикладом, який поєднує у собі різні сторони циклотимічного характеру, є Мірабо, лідер першого періоду Великої французької революції. Він мав якості хороброго борця й обережність, здібності примирного політика, полум'яний дух, ораторський талант і чутливість, дотепність і усвідомлення власної гідності. Позбавлений скрупульозності, не відрізнявся високою мораллю, був великодушний і вільний від фанатизму і доктрини, мав здоровий глузд.

Атлетичну статуру мають іскотиміки, вони бувають двох видів: енергійні, різкі, упевнені в собі, агресивні або маловразливі, із стриманими жестами і мімікою, невисокою гнучкістю мислення. Кречмер співвідносить тип статури з психічними захворюваннями, причому припускає, що між нормальною людиною і психічно хворим немає різкої грані: біотипи індивідуальності нормальної людини (циклотимік, шизотимік) можуть переростати в аномалії характеру (циклоїд, шизоїд), а потім і в психічне захворювання (маніакально-депресивний психоз, шизофренія). 4.5. Сенсорна типологія

Зауважимо, що люди думають по-різному, і ці розбіжності відповідають трьом основним сферам сенсорного досвіду - візуальній, аудіальній та кінестетичній.

Візуальний тип. Уся сприймана інформація уявляється цьому типу людей у вигляді яскравих картин, зорових образів. Часто розповідаючи щось, ці люди жестикулюють, наче малюючи в повітрі уявні образи. У розмові часто використовують фрази: “От, подивіться... ”, “Давайте уявимо...”, “Я ясно бачу, що...”, “Рішення уже вимальовується...” Ці люди, коли що-небудь згадують, дивляться прямо перед собою, вгору, вліво вгору або вправо вгору.

Аудіальний тип. Люди цього типу вживають в основному аудіальні слова: “Я чую, що ви говорите”, “Тоді пролунав дзвінок”, “Мені співзвучно це”, “От послухайте...”, “Це звучить так...” тощо. Те, що людина цього типу згадує, наче наговорюється їй внутрішнім голосом або вона чує мову, слова іншого. При згадуванні погляд звернений вправо, вліво або вліво вниз.

Кінестетичний тип. Такі люди добре запам'ятовують відчуття, рухи. Згадуючи, вони спочатку наче відтворюють, повторюють рухи і відчуття тіла. Згадуючи, вони дивляться униз або вправо униз. У розмові в основному використовують кінестетичні слова: “узяти, схопити, відчути, важкий”, “Я відчуваю, що...”, “Мені важко”, “Не можу вхопити думку...” тощо.

Природно, кожна людина володіє усіма видами згадування, але одна з трьох систем подання інформації свідомості зазвичай розвинутіша краще за інші. При згадуванні образів з менш розвинутої системи людина звичайно спирається на більш розвинуту, головну. Якщо у вас, скажімо, краще працює зорове (візуальне) уявлення, то шум моря ви зможете відтворити формуванням в себе зорового образу морського берега, тобто розвинута система стає ніби пошуковою. Запам'ятовуючи важливу інформацію, необхідно перекласти її спочатку в головну систему, а потім у всі інші, наприклад, тим, у кого візуальний тип, номер телефону краще уявити написаним, потім його проговорити і мислено написати рукою.

Тип провідної сенсорної системи людини впливає на сумісність і ефективність спілкування з іншими людьми. Визначити тип головної сенсорної системи іншої людини можна, звертаючи увагу на використовувані нею слова, що позначають процеси (дієслова, прислівники і прикметники). Якщо ви хочете встановити хороший контакт з людиною, то можете використовувати ті ж процесуальні слова, що й вона. Якщо ж хочете встановити дистанцію, то можете навмисно вживати слова із системи уявлень, відмінної від системи співрозмовника. Люди часто погано розуміють один одного через те, що не збігаються їхні головні сенсорні системи. Наприклад, чоловік приходить з роботи дуже втомлений, хоче відпочити, сідає в крісло, скидає взуття, бере сигарету, обкладається газетами. І тут заходить дружина, провідна сенсорна система якої - візуальна. Вона бачить речі, розкидані по всій кімнаті, і вибухає. Його скарги: “Ти не даєш мені місця в будинку, де я міг би затишно розташуватися. Адже це мій будинок. Я хочу комфорту”. Вона ж йому відповідає: “Ти такий неохайний! Ти усюди розкидуєш свої речі, а якщо усе виглядає так, я знаю, що ти мене не поважаєш!” їм важко зрозуміти одне одного: він - кінестетик, вона - визуаліст. Щоб чоловік зрозумів переживання дружини, було б корисно перекласти її скарги на його кінестетичні уявлення: “Ви дійсно не розумієте, що вона переживає. Уявіть собі, що ви прийшли ввечері в спальню, щоб лягти спати, а дружина у ліжку дивиться телевізор і їсть печиво. Ви лягаєте і відчуваєте, що крихти в'їдаються вам у шкіру. Чи знаєте ви тепер, що вона відчуває, заходячи у вітальню і бачачи розкидані речі?”.

Цікаво, що яскраво виражені візуалісти, кінестетики, аудіалісти мають специфічні особливості в поведінці, типі тіла і рухах, у мові, диханні тощо (табл. 5). Полімодальний, “комп'ютерний” тип може утворитися з кін естетика для абстрагування від неприємних почуттів.



Таблиця 5 Особливості сенсорних типів особистості

Прояв

Візуаліст

Кінестетик

Аудіаліст

“Комп'ютер”

Уживане слово

Дивитися, спостерігати, яскравий, любуюся

Почувати, відчувати, теплий, обожнюю

Звучати, чути, тон, голосний

Уявляти, знати, цікаво, логічно

Прояв

Візуаліст

Кінестетик

Аудіаліст

“Комп'ютер”

Поза

Голова вгору, спина пряма

Спина зігнута, голова опущена

Голова схилена набік

Пряма поза, руки схрещені

Рухи

Напружені

Розкриті

Середні

Ригідні

Губи

Тонкі, напружені

Повні, розслаблені

Варіюють

Тонкі, напружені

Дихання

Неглибоке, верхом легких

Глибоке, низом живота

Рівне усіма грудьми

Неглибоке

Мова

Швидка, голосна, високий тон

Повільна, неголосна, низький грудний голос

Виразна, мелодійна

Монотонна

Погляд

Поверх інших

Униз, нижче інших

Часто в один бік й униз

Через голови інших

Правила слухання

“Я повинний бачити для того, щоб чути” (на дистанції)

Наблизитися поближче

“Не дивитися, щоб чути”

Ніякого контакту очей

Рух очей

Нагору вліво, Нагору вправо

Униз вправо, іноді вниз

Вліво, вправо, голова вниз нахилена

Вбік вліво, голова нагору піднята

4.6. Психогеометрична типологія

Психогеометрія як система склалася в США. Автор цієї системи С. Деллінгер - фахівець із соціально-психологічної підготовки управлінських кадрів. Психогеометрія - система аналізу типології особистості на основі спостереження за поведінкою людини і переважного вибору людиною якоїсь геометричної фігури (рис. 10).

Рис. 10. Психологічні категорії типу особистості (за С. Деллінгер)

Розташувавши подані геометричні фігури в порядку їхнього переважання, за фігурою, що займає перше місце, можна визначити основні домінуючі особливості особистості і поведінки. Спостерігаючи за поведінкою людини, можна визначити її тип спочатку попередньо, використовуючи категорії табл. 6.

Основні психологічні характеристики поведінки

Квадрат, організованість, пунктуальність, суворе дотримання правил, інструкцій, аналітичність мислення, уважність до деталей, орієнтація на факти, пристрасть до письмової мови, акуратність, охайність, раціональність, обережність, сухість, холодність, практичність, ощадливість, завзятість, наполегливість, твердість у рішеннях, терплячість, працьовитість, фахова ерудиція, слабкий політик, вузьке коло друзів і знайомих.

Трикутник: лідер, прагнення до влади, честолюбство, установка на перемогу, прагматизм, орієнтація на суть проблеми, впевненість у собі, рішучість, імпульсивність, сила почуттів, сміливість, неприборкана енергія, схильність до ризику, висока працездатність, буйні розваги, нетерплячість, чудовий політик, дотепність, широке коло спілкування, вузьке коло близьких і друзів.

Прямокутник: мінливість, непослідовність, непевність, збуджуваність, допитливість, позитивна установка до всього нового, сміливість, низька самооцінка, непевність у собі, довірливість, знервованість, швидкі, різкі коливання настрою, уникання конфліктів, забудькуватість, схильність губити речі, непунктуальність, схильність заводити нових друзів, імітація поведінки інших людей (“примірювання ролей”), тенденція до застуд, травм, дорожньо-транспортних пригод.

Таблиця 6

Зміст категорій спостереження типу особистості



Квадрат

Трикутник

Прямокутник

Коло

Зигзаг

Зовнішній вигляд чоловіка

Консервативний, охайний, чисто виголений

Модний, дорогі речі, відповідає ситуації

Мінливий, неохайний, не в тон ситуації

Неофіційний, недбалий, моложавий

Розшарпаний, неохайний, демонстративний

Зовнішній вигляд жінки

Стриманий, неяскравий, сухорлявий

Елегантний, дорогі речі, доглянутий

Мінливий, безглуздий, не в тон ситуації

Неофіційний, жіночний, повний

Різноманітний, недбалий, екстравагантний

Робоче місце

Кожна річ на своєму місці

Символи статусу й успіху

Безладдя

Затишна, домашня обстановка

Занехаяність або демонстративність

Мова

Логічна, ясна, суха, монотонна, повільна, високий голос, мовні штампи, фахова термінологія

Логічна, стисла, емоційна, швидка, голосна упевнений голос, дотепи, жаргон

Невпевнена, неясна, плутана, емоційна, “паузи нерішучості”, скоромовка, “слова-паразити”, голос, що зривається

Непослідовна, плавна, емоційна, заспокійлива, соковитий голос, компліменти

Непослідовна, яскрава, швидка, образна, емоційна, багата лексика, жаргон, дотепи

Мова тіла

Скута напружена поза (“задавленість”), розраховані рухи, скупі жести, солідна хода, безпристрасне обличчя, потіння, нервовий сміх

Упевнені, плавні рухи, виразні жести, енергійна хода, стиснуті губи, владний погляд

Незграбні, різкі уривчасті рухи, невпевнені жести і хода, бігаючий погляд, хихикання, швидко червоніє

Розслаблена поза, плавні рухи, швидкі, доброзичлива посмішка і вітання, життєрадісна хода

Швидко змінювані пози, плавні рухи. Стрімка хода, жвава міміка, манірність

оло: висока потреба в спілкуванні, контактність, доброзичливість, турбота про інших, щедрість, здатність до співпереживання, гарна інтуїція, спокій, схильність до самозвинувачення і меланхолії, емоційна чутливість, довірливість, орієнтація на думку оточуючих, нерішучість, слабкий політик, балакучість, здатність умовляти, переконувати інших, сентиментальність, тяга до минулого, схильність до громадської роботи, гнучкий розпорядок дня, широке коло друзів і знайомих.

Зигзаг: жадання змін, креативність, жага знань, чудова інтуїція, одержимість своїми ідеями, мрійливість, спрямованість у майбутнє, позитивна установка на все нове, захопленість, ентузіазм, безпосередність, непрактичність, імпульсивність, мінливість настрою, поведінки, прагнення працювати наодинці, відраза до паперової роботи, душа компанії, дотепність, безладність у фінансових питаннях.

4.7. Типи людей та “локус контролю”, інтроверсія - екстраверсія, нейротизм

Одна з найважливіших характеристик особистості - ступінь незалежності, самостійності й активності людини в досягненні цілей, розвиток особистої відповідальності за події, що відбуваються з нею. Вперше методи дослідження цієї характеристики розроблено в 60-х pp. у СІЛА. Найбільш відомою є шкала “локусу контролю” Д. Роттера. Ця шкала заснована на положенні: люди різняться між собою в тому, де вони локалізують контроль над значущими для себе подіями. Можливі два локусу контролю і відповідно два типи людей: 1) екстернали - коли людина думає, що події, які відбуваються з нею, є результатом зовнішніх сил, випадку, обставин, інших людей тощо і 2) інтернали - коли людина інтерпретує значущі події як результат власних зусиль

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   16


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка