Ліфарева Н. В. Психологія особистості: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2003. 240 с



Сторінка16/16
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.58 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

У спілкуванні спочатку через пряме слідування (вікарне навчання), а потім через словесні інструкції (вербальне навчання) набувається основний життєвий досвід дитини. Люди, з якими вона спілкується, є носіями цього досвіду, і жодним іншим шляхом, крім спілкування з ними, цей досвід не може набуватися. Інтенсивність спілкування, різноманітність його змісту, цілей і засобів - найважливіші чинники, що визначають власний розвиток дітей.

Особистісне спілкування формує людину як особистість, дає їй можливість набути певних рис характеру, інтересів, навичок, схильностей, засвоїти норми і форми моральної поведінки, визначити цілі життя і обрати засоби їх реалізації.

Кондиційне спілкування створює стан готовності до навчання, формулює установки, необхідні для оптимізації інших видів спілкування. Тим самим воно побічно сприяє індивідуальному інтелектуальному і особистісному розвитку людини. Мотиваційне спілкування служить джерелом додаткової енергії для людини, своєрідною її “підзарядкою”. Набуваючи в результаті такого спілкування нових інтересів, мотивів і цілей діяльності, людина збільшує психоенергетичний потенціал, що розвиває її. Діяльнісне спілкування, що ми визначили як міжособистісний обмін діями, операціями, вміннями і навичками, має для індивіда прямий ефект, який розвиває, тому що удосконалює і збагачує його власну діяльність.

Біологічне спілкування служить самозбереженню організму як найважливіша умова підтримки і розвитку його життєвих функцій. Соціальне спілкування обслуговує суспільні потреби людей і є чинником, що сприяє розвитку форм громадського життя: груп, колективів, організацій, націй, держав, людського світу в цілому.

Безпосереднє спілкування необхідне людині для того, щоб навчатися і виховуватися в результаті широкого використання на практиці даних їй від народження найпростіших і ефективних засобів та способів навчання: умовнорефлекторного, вікарного і вербального. Опосередковане спілкування допомагає засвоєнню засобів спілкування й удосконалення на базі здатності до самоосвіти і самовиховання людини, а також до свідомого керування самим спілкуванням.

Завдяки невербальному спілкуванню людина одержує можливість психічно розвиватися ще до того, як вона засвоїла і навчилася користуватися мовою (близько 2-3 років). Крім того, саме по собі невербальне спілкування сприяє розвитку й удосконаленню комунікативних можливостей людини, внаслідок чого вона стає більш здатною до міжособистісних контактів і відкриває для себе можливості розвитку. Щодо вербального спілкування та його ролі в психічному розвитку індивіда, то їх важко переоцінити. Воно пов'язане із засвоєнням мови; що, як відомо, лежить в основі всього розвитку людини, як інтелектуального, так і власне особистісного.

Література

1. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. - М., 1992.

2. Бодалев А.А. Личность и общение. - М., 1995.

3. Бодалев А.А. Восприятие и понимание человека человеком. - М., 1982

4. Годфруа Ж. Что такое психология. 1-2 т. - М., 1992.

5. Козлов Н. Как относиться к себе и людям, или Практическая психология на каждый день. - М., 1993.

6. Кроль Л., Михайлова Е. Человек-оркестр. Микроструктура общения. - М., 1993.

7. Леви В. Искусство быть другим. - Л., 1993.

8. Пиз А. Язык телодвижений. - М., 1994.

9. Столяренко Л.Д. Основы психологии. - 1-2 т. -М., 2000.

Підсумкова тестова контрольна робота з дисципліни “Психологія особистості”

1. Поняття “особистість” у психології - це:

а) людина яка активно і цілеспрямовано перетворює природу, суспільство і саму себе;

б) людина в якої є унікальне, динамічне співвідношення просторово-часових орієнтацій;

в) людина яка має потребнісно-вольові переживання, змістовну спрямованість, свободу самовизначення у вчинках та міру відповідальності за їхні наслідки;

г) усі відповіді правильні.

2. До біологічно обумовленої підструктури особистості відносять:

а) знання;

б) відносини;

в) темперамент;

г) усі відповіді неправильні, тому що це...

3. До соціально обумовленої підструктури особистості відносять:

а) конституцію тіла;

б) переконання;

в) вік і стать;

г) усі відповіді правильні.

4. Шляхом навчання і виховання можна змінити:

а) тип нервової системи;

б) темперамент;

в) характер;

г) усі відповіді правильні.

5. До структури особистості входять:

а) інтереси і схильності;

б) темперамент, задатки і характер;

в) спонукання і мотивація;

г) усі відповіді правильні.

6. Творчий потенціал особистості - це:

а) набута нею в процесі соціалізації система ціннісних орієнтацій;

б) отримані нею і самостійно вироблені вміння і навички, здібності до творення або руйнації;

в) спроможність адекватно реагувати на зовнішні стимули;

г) усі відповіді правильні.

7. У пубертатний період:

а) відбувається бурхливе фізіологічне зростання і статеве визрівання;

б) наново постають всі критичні питання минулого;

в) створюється центральна форма егоідентичності;

г) усі відповіді правильні.

8. До великих вікових криз відносять:

а) кризу підліткового віку;

б) стадію переходу від зрілості до старості;

в) усі переходи від одного періоду до іншого;

г) усі відповіді правильні.

9. Становлення самосвідомості включає в себе:

а) відкриття свого внутрішнього світу;

б) усвідомлення необоротності часу, що призводить до пошуків сенсу життя, цілей, перспектив;

в) формування цілісного уявлення про себе, ставлення до себе, оцінку;

г) усі відповіді правильні.

10. Про те, що структура особистості включає “ВОНО”, “Я - ЕГО” і “Над-Я” або “Супер-ЕГО” стверджує:

а) когнітивна психологія;

б) психоаналіз;

в) трансперсональна психологія;

г) усі відповіді неправильні, це...

11. Психологічний захист:

а) підтримує Я-концепцію індивіда;

б) перекручує сприйняття оточуючого світу;

в) знижує травматичність стресора;

г) усі відповіді правильні.

12. Формула “стимул-реакція” (Р) відображає:

а) гуманістичний підхід;

б) когнітивний підхід;

в) біхевіористський підхід;

г) усі відповіді неправильні, це...

13. Толмен увів у схему S-R перемінну І-психічні процеси індивіда, які залежать від:

а) спадковості;

б) фізіологічного стану;

в) минулого досвіду і природи стимулу;

г) усі відповіді правильні.

14. Біхевіоризм описує психічну діяльність людини з погляду:

а) поведінкових реакцій;

б) невротичної симптоматики;

в) глибинних несвідомих імпульсів, що детермінують поведінку;

г) усі відповіді неправильні, це ...

15. Психологи, які працюють у руслі когнітивної психології вважають, що:

а) людина не механічно реагує на внутрішні і зовнішні чинники;

б) людина постійно аналізує інформацію про реальну дійсність;

в) людина пізнає світ поступово, проходячи ряд послідовних етапів;

г) усі відповіді правильні.

16. Гуманістична теорія особистості вивчає людину, базуючись на:

а) мотивах її вчинків;

б) ієрархії потреб;

в) прагненні до самоактуалізації;

г) усі відповіді правильні.

17. Трансперсональна психологія базується на положенні, що людська душа:

а) приречена на постійне страждання;

б) постійно компенсує недостатньо розвинуті елементи;

в) наділена значущістю духовного і космічного вимірів і можливістю для еволюції свідомості;

г) усі відповіді правильні.

18. Психологічні травми, пережиті людиною протягом життя:

а) можуть бути забуті (витіснуті) на свідомому рівні;

б) зберігаються в несвідомій сфері психіки;

в) впливають на розвиток емоційних і психосоматичних розладів і порушують здатність до адаптації;

г) усі відповіді правильні.

19. Яким психологічним концепціям властиві такі підходи до особистості:

а) “людина як велике поле свідомості, духовна і космічна істота”;

б) “людина реагуюча”;

в) “людина гармонійна”;

г) “людина невротична, конфліктна, страждальна”;

д) “людина, яка пізнає”.

20. Правильно виховувати - це:

а) пильно контролювати все життя дитини;

б) дозволяти рости їй самостійно, зовсім не втручатися;

в) карати за будь-яку провинність, щоб вона боялася зробити помилку;

г) усі відповіді неправильні.

21. Щоб розвинути гармонійну особистість потрібно:

а) формувати в дитини базову довіру до світу;

б) розвивати в дитині впевненість у своїх силах, самостійність, спокій, активність;

в) допомагати в опануванні нових знань і вмінь, організуючи діяльність дитини, сприяти її саморозкриттю;

г) усі відповіді правильні.

22. Юнацький вік характеризується:

а) становленням самосвідомості;

б) формуванням світогляду;

в) прагненням до самостійності;

г) усі відповіді правильні.

23. Темперамент - це природжені особливості людини, що обумовлюють:

а) динамічні характеристики інтенсивності і швидкості реагування;

б) ступінь емоційної збуджуваності і врівноваженості;

в) особливості пристосування до навколишнього середовища;

г) усі відповіді правильні.

24. Заспокійлива дія алкоголю супроводжується:

а) отруєнням головного мозку, порушеннями функцій нервової і серцево-судинної систем, внутрішніх органів;

б) порушенням статевої і дітородної функцій;

в) небезпекою виникнення хворобливої пристрасті (алкоголізму), що сприяє деградації особистості;

г) усі відповіді правильні.

25. У людини із сангвіністичним темпераментом:

а) неврівноваженість нервової системи визначає циклічність у зміні її активності і бадьорості;

б) рухливість нервової системи обумовлює її високу пристосовуваність до нових умов;

в) настрій стабільний, рівний при постійному зовнішньому спокої;

г) усі відповіді неправильні, тому що в неї ...

26. Флегматик:

а) виявляє рвучкість, різкість рухів, запальність, неприборканість, нетерпіння, швидку реакцію;

б) має високу здатність до адаптації, товариський, життєрадісний, обмірковує вчинки, працездатний;

в) має підвищену чутливість, часто і швидко втомлюється, вразливий, не впевнений у собі, тривожний, чутливий до настрою інших людей;

г) усі відповіді неправильні, тому що флегматик зазвичай ...

27. Холеричний темперамент характеризується:

а) переважанням збудження над гальмуванням;

б) сильною, врівноваженою, інертною нервовою системою;

в) сильною, врівноваженою, рухливою нервовою системою;

г) усі відповіді неправильні.

28. Темперамент накладає відбиток:

а) на способи поведінки в спілкуванні;

б) переживання почуттів;

в) продуктивність роботи в мінливих умовах;

г) усі відповіді правильні.

29. Невроз - це:

а) набуте функціональне захворювання нервової системи;

б) порушення діяльності головного мозку без будь-яких ознак його анатомічного ушкодження;

в) наслідок невдач, фрустрацій і міжособистісних конфліктів, психологічних травм і емоційного дистресу;

г) усі відповіді правильні.

30. Методика аутотренінгу допомагає:

а) зняти зайву нервово-м'язову напруженість, хвилювання;

б) зменшити прояв психосоматичних захворювань і неврозу;

в) керувати настроєм і психічним станом;

г) усі відповіді правильні.

31. Інтроверти:

а) у своїх вчинках орієнтуються в основному на власні уявлення;

б) товариські, активні, оптимістичні;

в) мають сильний тип нервової системи;

г) усі відповіді правильні.

32. Характер - це індивідуальне сполучення найбільш стійких істотних особливостей особистості, що виявляються у певному ставленні:

а) до себе - ступінь вимогливості, відповідальності, рівень самооцінки;

б) інших людей - егоїзм або альтруїзм, доброта, неправдивість тощо;

в) дорученої справі - організованість, працьовитість, творчість тощо;

г) усі відповіді правильні.

33. На відміну від психопатії акцентуація характеру:

а) виявляється не постійно;

б) з роками може згладитися, наблизитися до норми;

в) у сприятливих умовах може дати поштовх до прояву неабияких якостей, розкриттю таланту;

г) усі відповіді правильні.

34. Рівень домагань особистості характеризує:

а) незадоволеність собою, негативну самооцінку;

б) ступінь трудності тих цілей, до яких прагне людина і досягнення яких здається їй привабливим і можливим;

в) специфічні емоційні переживання, що виникають у випадку виникнення непереборних перешкод на шляху до досягнення бажаної мети;

г) усі відповіді правильні.

35. Формування особистості здійснюється у сфері:

а) діяльності;

б) спілкування;

в) самосвідомості;

г) усі відповіді правильні.

36. Рівень розвитку особистості визначається:

а) зрілістю структури “Я”;

б) здатністю встановлювати контакти;

в) здатністю до діяльності, що приносить матеріальний добробут;

г) усі відповіді правильні.

Література

1. Адлер А. Понять природу человека. - СПб., 1997.

2. Адлер А. Лекции по аналитической психологии. -М., 2000.

3. Айзенк Г. Проверьте свои способности. - М., 1992.

4. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания. - М., 1968.

5. Асеев В.Г. Мотивация поведения и формирование личности. - М., 1976.

6. Асмолов А.Г. Психология личности. - М., 1990.

7. Ассаджоли Р. Психосинтез. Теория и практика. -М., 2000.

8. Басейн В.Ф. Проблема бессознательного. О неосознаваемых формах высшей нервной деятельности. - М., 1968.

9. Белоус В.В. Темперамент и деятельность: Уч. пос. -Пятигорск, 1990.

10. Берн Э. Введение в психиатрию или психоанализ для непосвященных. - СПб, 1995.

11. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. - СПб., 2000.

12. Берне Р. Развитие Я-концепции и воспитание. -М., 1988.

13. Бодалев А.А. Психология о личности. - М., 1988.

14. Божович Л.И. Избранные психологические труды. -М., 1995.

15. Бороздина Л.В. Исследование уровня притязаний: Уч. пос. - М., 1986.

16. Бассарт А. Парадоксы возроста или воспитания. -М., 1991.

17. Братусь Б.С. Психологические аспекты нравственного развития личности. - М., 1977.

18. Вартанян Г.А., Петров Е.С. Эмоции и поведение. -Л., 1989.

19. Вилюнас В.К. Психологические мотивы мотивации человека. - М., 1990.

20. Волкова Н.П. Педагогіка. - К., 2001.

21. Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. - М., 1995.

22. Годфруа Ж. Что такое психология. - 1-2 т. - М., 1992.

23. Готсдинер А.Л. К проблеме многосторонних способностей // Вопросы психологии. - 1991. - № 4.

24. Грофф С. За пределами мозга. - М., 1999.

25. Додонов Б.И. В мире эмоций. - К., 1987.

26. Зейгарник Б.В. Теории личности в зарубежной психологии. -М., 1982.

27. Зинченко В.П. Проблемы психологического развития // Вопросы психологии. - 1991. - № 4.

28. История зарубежной психологии. 30-60-е годы XX века. -М., 1982.

29. Китаев-Смык Л.А. Психология стресса. - М., 1989.

30. Кон И.С. Открытие “Я”. - М., 1990.

31. Кон И.С. Психология ранней юности. - М., 1992.

32. Крегер О. Типы людей и бизнес. - М., 1989.

33. Кроль Л., Михайлова Е. Человек-оркестр. Микроструктура общения. - М., 1993.

34. Лапланш Ж. Словарь по психоанализу. -М., 1996.

35. Леви В. Искусство быть собой. - М., 1992.

36. Леви В. Нестандартный ребенок. - М., 1995.

37. Леонгард К. Акцентуированные личности. - М., 1985.

38. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность -М., 1977.

39. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков. - Л., 1983.

40. Максименко С.Д. Общая психология. - М., 1999.

41. Маслоу А. Психология бытия. - М., 1997.

42. Мелхорн Г., Мелхорн X. Гениями не рождаются. Общество и способности человека. - М., 1989.

43. Мелибруда Е.Я. Я-Ты-Мы. Психологические возможности улучшения общения. - М., 1986.

44. Мерлин B.C. Очерк интегрального исследования индивидуальности. - М., 1986.

45. Наранхо К. Гештальттерапия. Опыты самопознания. - Воронеж, 1995.

46. Немов Р. Психология. 1-3 т. - М., 2000.

47. Нойманн Э. Происхождение и развитие сознания. - М., 2000.

48. Общая психология / Под ред. Л. Петровского. - М., 1995.

49. Перлз Ф. Внутри и вне помойного ведра. - М., 1999.

50. Психология индивидуальных различий. Тексты. - М., 1982.

51. Психология личности. Тексты. - М., 1982.

52. Роджерс К. Клиентоцентрированная терапия. - М., 1997.

53. Рубинштейн С.Л. Общая психология. - М., 2000.

54. Русалов В.М. О природе темперамента и его месте в структуре индивидуальных свойств человека // Вопросы психологии. - 1985. - № 11.

55. Самьюэлз Э., Шортер В., Плот Ф. Критический словарь аналитической психологии К. Юнга. - М., 1994.

56. Селье Г. Стресс без дистресса. - М., 1982.

57. Стивене Дж. Приручи своих драконов. - СПб., 1995.

58. Столяренко Л.Д. Основы психологии. 1-2 т. - М., 2000.

59. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. - М., 1982.

60. Тигранян Р.А. Стресс и его значение для организма. -М., 1998.

61. Урсано Р. и др. Психодинамическая психотерапия. - М., 1992.

62. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990.

63. Фрейд 3. Введение в психоанализ: Лекции. - М., 1994.

64. Фрейд 3. Психология бессознательного. - М., 1990.

65. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. -М., 1994.

66. Фромм Э. Психоанализ и этика. - М., 1997.

67. Холл К., Линдсей Г. Теории личности. - М., 1999.

68. Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Самоанализ. - М., 2000.

69. Хрестоматия по гуманистической психологии. -М., 1995.

70. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. - СПб., 1997.

71. Чистякова М.И. Психогимнастика. - М., 1990.

72. Чудновский В.Э. Воспитание способностей и формирование личности. - М., 1986.

73. Эриксон Э. Детство и общество. - СПб., 1996.

74. Юнг К. Психологические типы. - М., 2002.

75. Юнг К.Психология переноса. - М., 2000.

76. Якиманская И.С. Развивающее обучение. - М., 1979.

77. Якунин В.А. Педагогическая психология. - СПб., 1998.

78. Япко П. Депрессия. - М. - СПб., 1996.

Інформація про навчальний посібник "Психологія особистості" (Н.В.Ліфарєва)

ББК 88л 73 Гриф надано Міністерством освіти і науки України лист № 1/11-2673 від 1 липня 2003 р.)

Л14


Рецензенти:

А.В. Решетниченко, доктор філософських наук;

І.Д. Спіріна, доктор медичних наук.

Ліфарева Н.В. Психологія особистості: Навчальний посібник. — Київ: Центр

навчальної літератури, 2003. - 240 с.

ISBN 999-8253-55-8

Навчальний посібник розкриває різноманітні підходи до психології особистості, знайомить з типологічними та індивідуальними психологічними особливостями людини, психологічними аспектами мотивації, діяльності, поведінки і спілкування. З урахуванням особливої ролі соціальних чинників у процесі соціалізації особистості висвітлюються проблеми становлення характеру, розвитку здібностей, формування емоційно-вольової сфери особистості, вищих потреб людини, а також виховання і самовиховання.

До кожної теми подано питання для обговорення на семінарських заняттях, практичні і контрольні завдання, теми рефератів і бібліографія.

ББК 88л73

ISBN 999-8253-55-8

© Н.В. Ліфарєва, 2003

© Дніпропетровський університет економіки та права, 2003

© Центр навчальної літератури, 2003

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Ліфарєва Наталія Вікторівна

ПСИХОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ

Навчальний посібник

Редактор Л.В. Пилипчак

Технічний редактор О.М. Гришкіна

Підписано до друку 21.07.2003. Формат 60x84/16. Папір офсетний. Ум. друк, арк. 13,95.

Керівник видавничих проектів - Б.А.Сладкевич

Редактор — А.В. Шерстюк

Коректор — Н.Г. Масюк

Підписано до друку 4.08.03.

Формат 60x84/16. Папір офсетний.

Друк офсетний. Гарнітура Times New Roman.

Тираж 1000 примірників.

Замовлення №

Видавництво ДУЕП.

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18.

Тел. (056) 778-58-66Свідоцтво ДК № 917 від 20.05.2002 р.

Видавництво “Центр навчальної літератури”

вул.Електриків, 23, м.Київ, Україна, 04176

тел. 451-65-95, 416-04-47, т./ф. 416-04-47



Віддруковано в ОП "Житомирська обласна друкарня" з готових діапозитивів замовника, вул. М. Бердичівська, 17. Зам. 207.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка