Львівський національний університет імені івана франка на правах рукопису корнійчук валерій Семенович – 14



Сторінка3/4
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.79 Mb.
1   2   3   4

І нестертий слід його запишем

Самостійно між культурні мови [479, т.3, с.156].

Епіграф “Лисици брешуть на чръленыя щиты” стає чи не основним ритмотворчим каталізатором у поезії “Вийшла в поле руська сила...”. Використовуючи парне римування, Франко відмовляється од форми дистиха і компонує більшість строф за допомогою аплікації зі “Слова о полку Ігоревім” – “А лисиці в полі брешуть”. До цієї синтаксичної анафори він додає ще й суміжні лексичні, які разом із дієслівними римами випромінюють особливу інтонаційну енергію, репродукують у нашій уяві рух, акцію, яскраву колористику образів:

Вийшла в поле руська сила,

Корогвами поле вкрила,

Корогви, як мак, леліють,

А мечі, як іскри, тліють, –

Не так тліють, іскри крешуть,

А лисиці в полі брешуть [479, т.3, с.156].

Переспів 136-го (137-го) Давидового псалма “На ріці вавилонській – і я там сидів...” І.Качуровський вважав “однією з найкращих речей у величезній Франковій спадщині” [207, с.50]. Закутий у важкі розмірені дистихи з рубаними чотиристопними анапестами та суцільними сильними чоловічими римами, цей твір вражає гнітючим, монотонним настроєм, якоюсь безнадійною розпукою, безпорадністю ліричного героя, змушеного перебувати у фатальному замкненому колі: “Я рабом уродивсь та рабом і умру”. Та й сама ритміка сприймається, немов “свист батогів”, як інтонаційно-емоційна градація духовного самознищення. Анафора допустового сполучника “хоч” лише посилює контрастність між волею та полоном, між можливим та реальним світом співака, що знає лише єдину пісню – пісню покори.

Анафора “диктує” також мелодику вірша “Говорить дурень в серці своїм...”, яким закінчуються “старі теми”. Темпераментний монолог Франкового безумця, що заперечує свого прототипа з 14-го Давидового псалма (“Безумний говорить у серці своїм: “Нема Бога!”) побудований, власне, на численних словесних та звукових повторах. А композиційної стрункості цілій поезії надає епістрофа, яка й відмежовує автора од його героя.

Більшість поезій останнього циклу “Із книги Кааф” І.Франко написав однією зі своїх найулюбленіших строф – терциною. Тонке мереживо рим (аба бвб вгв...), м’який п’ятистопний ямб (подекуди сильні чоловічі клаузули), багатозначний афористичний пуант легко і невимушено поєднують у композиційну цілість Франкове розуміння життєвої насолоди, щастя і страждання. Поет приносить людям пучок листків чудодійної рослини кааф, немов добрий дух, виходить до них “з ліхтарнею з старої казки”, навчає їх гуманності, зичливості, обачності, без вагань віддає їм свій “багатий скарб чуття й любові”.

Але ніжна, лагідна терцинна мелодика циклу поволі стихає, і в душі митця настає “глибока павза”. Моторошними називними реченнями розпочинається найтрагічніша автобіографічна поезія І.Франка, про яку Леся Українка сказала, що “одна картка з такого дневника стинає кров” [463, т.12, с.16], – “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє...”. Білий астрофічний вірш із багатьма перенесеннями та повторами малює страшну картину нелюдського страждання автора, якого лиха доля українського письменника змушувала “скручувати голови” власним творчим задумам. Особливим драматизмом, ритмічним напруженням окличних речень відзначається діалог цих “невроджених дітей” зі своїм батьком, що поневолі став їхнім infanticide (дітовбивцею):

“Тату! Тату! Тату!

Се ми; твої невродженії діти!

Се ми, твої невиспівані співи,

Передчасом утоплені в багнюці!

О, глянь на нас! О простягни нам руку!

Поклич до світла нас! Поклич до сонця!

Там весело – нехай ми тут не чахнем!

Там гарно так – хай тут не гниєм!”

Не вийдете на світло, небожата!

Не вивести вже вас мені до сонця!

Я сам оце лежу у темній ямі,

Я сам гнию тут, до землі прибитий,

А з диким реготом по моїй груді

Тупоче, б’є лихая доля! [479, т.3, с.170]

Важкий психічний стан поета прочитується і в другому з “дневникових” записів – “Як голова болить! Пожовклі карти...”, не менш трагічному своєю розпукою і безнадійністю. Тут подібні ритмічні характеристики, хіба що побільшало перенесень, які значно сповільнюють дію та переводять ліричну сповідь в епічну тональність, пронизують її щирими оповідними інтонаціями:

Як голова болить!

Пожовклі карти



Рукопису старого помаленьку

Перебігають стомленії очі,

А в голові грижа, немов павук,



Снує сітки, немов штукар у тьмі

Пускає сині, білі, пурпурові

Ракети, огняним млинком вертиться,

То вказує в бенгальськім світлі дикі



Якісь появи, що з тих карт пожовклих

Зриваються, немов осіннє листя

Під подихом хуртовини... [479, т.3, с.171]

Щемливим, болісно-докірливим зітханням відгукнулося поетове серце у вірші “Якби ти знав, як много важить слово...”. Рідкісна дев’ятирядкова строфа з римуванням аБаБвГввГ оповита кільцем, у якому закладене основне ідейне навантаження. П’ятистопні гіперкаталектичні ямби чергуються з акаталектичними, але інколи втрачають або нарощують цілу стопу. Таке ритмічне нуртування врешті-решт обривається в останньому рядку двостопним, а наприкінці твору – тристопним ямбом. Акордне завершення строфи “Якби ти знав!” звучить уже на вищих смислово-інтонаційних регістрах, ніж на самому її початку. Ліричний герой пізнав велику таїну слова і готовий постати перед світом новим Месією:

Між бур життя й тривоги

Була б несхитна, ясна путь твоя.

Як той, що в бурю йшов по гривах хвиль розлогих,

Так ти б мовляв до всіх плачущих, скорбних, вбогих:

Не бійтеся! Се я! [479, т3, с.173]

А.Музичка колись вдало зауважив, що Франків ритм – це “вислів відчування і його думання” [354, с.195]. Справді, ритміка “Semper tiro” відсвічує образ умудреного життєвим досвідом поета, ніжного лірика й турботливого громадянина. Легка, енергійна, а разом з тим наче кована з криці форма цієї заповітної книги. З її сторінок журливо ллється спокійна осіння мелодика вірша. Зазнавши “розкошів найвищих” у величній школі мистецтва, її вічний учень квапився зловити на вечірньому обрії останні золоті промені справжньої поезії.



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверинцев С.С. Поэтика ранневизантийской литературы. – М.: Наука, 1977. – 320 с.

2. Адорно Т. Теорія естетики: Пер. з нім. – К.: Вид-во С.Павличко “Основи”, 2002. – 518 с.

3. Арсенич П. Прикарпаття в житті Каменяра. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1996. – 80 с.

4. Астафьев. А.Г. Особенности типизации в лирике: Автореф. дис… канд. филол. наук. – К., 1990. – 17 c.

5. Баган О. Іван Франко і Василь Щурат як інтерпретатори модернізму (До історії відомої дискусії) // Франкознавчі студії – Дрогобич: Вимір, 2001. – Вип.1. – С.148-171.

6. Баган О. Іван Франко і теперішнє становище нації: Зб. статей. – Дрогобич: Відродження, 1991. – 92 с.

7. Баган О. Світоглядна еволюція Івана Франка як ключ до розуміння його творчості // Іван Франко в школі: Зб. наук.-метод. пр. – Дрогобич: Коло, 2003. – Вип.1. – С.6-14.

8. Барабаш Ю.Я. Вопросы эстетики и поэтики. – М.: Современник, 1983. – 416 с.

9. Басс І.І., Каспрук А.А. Іван Франко: Життєвий і творчий шлях. – К.: Наукова думка, 1983. – 456 с.

10. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет. – М.: Художественная литература, 1975. – 504 с.

11. Бахтин М. Проблемы поэтики Достоевского. – М.: Художественная литература, 1972. – 470 с.

12. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1979. – 423 с.

13. Бахтін М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках. Досвід філософського аналізу: Пер. з рос. // Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки / За ред. М.Зубрицької. – Львів: Літопис, 1996. – С.318-323.

14. Белинский В.Г. Полн. собр. соч. – М.: Изд-во АН СССР, 1955. – Т.7. – 740 с.

15. Белый А. О ритмическом жесте // Структура и семиотика художественного текста. Труды по знаковым системам. XII. Уч. записки Тарт. ун-та. – Тарту: ТГУ, 1981. – Вып.515. – С.132-139.

16. Белый А. Ритм как диалектика и “Медный всадник”. – М.: Федерация, 1929. – 280 c.

17. Бердяев Н.А. Смысл творчества: Опыт оправдания человека. – Харьков: Фолио; М.: ООО “Изд-во АСТ”, 2002. – 688 с.

18. Бернштейн М.Д. З літературно-текстологічної історії збірки І.Франка “Із літ моєї молодості” // Питання текстології: Поезія і проза. – К.: Наукова думка, 1980. – С.96-97.

19. Бетко І. Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії ХІХ – початку ХХ століття: (Монографічне дослідження). – Zielona Góra – Kijów, 1999. – 160 с.

20. Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту, із мови давньоєврейської та грецької на українську наново перекладена. – Видання Україн­ського Біблійного товариства, 1991. – 959 с. + 296 с.

21. Біла А. Образ автора в ліриці Івана Франка: Монографія. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – 192 с.

22. Білецька М. Картина з життя Івана Франка // Спогади про Івана Франка / Упоряд., вступ. стаття і прим. М.Гнатюка. – Львів: Каменяр, 1997. – С.119-123.

23. Білецький В. Спомини про мої взаємини з д-ром Іваном Франком // Спогади про Івана Франка / Упоряд., вступ. стаття і прим. М.Гнатюка. – Львів: Каменяр, 1997. – С.59-61.

24. Білецький Л. Хто такий Франко для українського народу // ЛНВ. – 1926. – T.90. – Кн.7-8. – С.226-232.

25. Білецький О.І. Поезія Івана Франка // Білецький О.І. Зібр. праць: У 5 т. – Т.2. Українська література ХІХ – поч. ХХ ст. – К.: Наукова думка, 1965. – С.462-501.

26. Білецький О.І. “Слово о полку Ігоревім” та українська література XIX–XX ст. // Білецький О.І. Зібр. праць: У 5 т. – Т.1. Давня українська і давня російська літератури. – К.: Наукова думка, 1965. – С. 217-238.

27. Білецький О.І. Українська література серед інших літератур світу // Білецький О.І. Зібр. праць: У 5 т. – Т.2. Українська література ХІХ – поч. ХХ ст. – К.: Наукова думка, 1965. – С.5-50.

28. Білецький О.І., Басс І.І., Кисельов О.І. Іван Франко: Життя і творчість. – К.: Вид-во АН УРСР, 1956. – 358 с.

29. Білоус О.Г. Світогляд Івана Франка. – К.: Знання, 1956. – 52 с.

30. Білявська О.О. Збірка І.Франка “З вершин і низин” (з історії створення та публікації) // Питання текстології: Поезія і проза. – К.: Наукова думка, 1980. – С.9-62.

31. Блумфилд Л. Язык: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1968. – 607 с.

32. Бовсунівська Т., Собецька І. Феноменологічна проекція збірки Івана Франка “Зів’яле листя” // Дивослово. – 1999. – №5. – С.2-7.

33. Боднар В.Т. Проблеми рецептивної естетики і поетики у творчій спадщині І.Я.Франка: Автореф. дис… канд. філол. наук. – К., 1999. – 18 с.

34. Бойко О. Поезія боротьби: (Лірика збірки І.Франка “З вершин і низин”). – К.: Держлітвидав, 1958. – 180 с.

35. Бойко Ю. До проблеми розвитку Франкового стилю // ЗНТШ. – Т.CLХХХІV. Філологічна секція: Іван Франко: Зб. доп. для відзначення 110-річчя народин і 50-річчя смерти Івана Франка. – Ч.ІІ. – Ню-Йорк – Париж – Торонто, 1968. – С.15-30.

36. Бондар Л. Євангельські мотиви в творчості Івана Франка // Другий міжнародний конгрес україністів (Львів, 22–28 серпня 1993 р.): Доп. і повідом.: Літературознавство. – Львів, 1993. – С.273-278.

37. Бондар Л. Збірка Івана Франка “Із днів журби”: “пейзаж душі” // Тези доп. п’ятнадцятої щорічн. наук. франківської конф. (27-29 вересня 2000 року). – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – С.28-29.

38. Бондар Л. Збірка І.Франка “Із днів журби”: cherchez la femme // Вісник Львівського університету. Серія філологічна: Франкознавство. – Львів, 2003. – Вип.32. – С.3-14.

39. Бондар Л. Образ Ісуса Христа в інтерпретації Івана Франка // ЗНТШ. – Т.CCXXIV: Праці філологічної секції. – Львів, 1992. – С.128-140.

40. Бондар Л. Соціальна інвектива чи загадкова love story? (Цикл “Спомини” зі збірки І.Франка “Із днів журби”) // Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин: Матеріали міжнар. наук. конф. – Львів: Світ, 1998. – С.399-403.

41. Бондар Л.П. “Так цілком тихо...” (до взаємин І.Франка з О.Білинською) // Українське літературознавство. Іван Франко: Статті та матеріали. – Львів: Світ, 1995. – Вип.60. – С.24-31.

42. Бондар М.П. Жанр і система жанрів: Деякі теоретичні та історико-літературні аспекти // Радянське літературознавство. – 1984. – №7. – С.7-19.

43. Бондар М.П. Поезія пошевченківської епохи. Система жанрів. – К.: Наукова думка, 1986. – 327 с.

44. Брагінець А. Філософські і суспільно-політичні погляди Івана Франка. – Львів: Книжково-журнальне вид-во, 1956. – 410 с.

45. Бунчук Б. Віршова майстерність Івана Франка // Дзвін. – 2000. – №8. – С.151-156.

46. Бунчук Б.І. Віршування Івана Франка: Монографія. – Чернівці: Рута, 2000. – 308 с.

47. Бунчук Б.І. Віршування Івана Франка в контексті української версифікації ХІХ – поч. ХХ століття: Автореф. дис… д-ра філол. наук. – К., 2001. – 36 с.

48. Бунчук Б. Поетичне новаторство І.Франка // Українське літературознавство. Іван Франко: Статті і матеріали. – Львів, 1981. – Вип.36. – С.29-34.

49. Бунчук Б. Про вивчення Франкового віршування // Українська філологія: школи, постаті, проблеми: Зб. наук. праць Міжнар. наук. конф., присв. 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському університеті. – Львів: Світ, 1999. – Ч.1. – С.150-156.

50. Бунчук Б. Про вільний вірш у поезії І.Франка // Українське літературознавство. Іван Франко: Статті і матеріали. – Львів, 1980. – Вип.34. – С.95-100.

51. Бунчук Б. Розвиток версифікації Івана Франка: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2002. – 187 с.

52. Бураго С.Б. Діалектика мови й літературознавчий аналіз мелодії вірша: Автореф. дис… д-ра філол. наук. – К., 1993. – 43 с.

53. Бураго С.Б. Музыка поэтической речи: Литературно-критический очерк.– К.: Дніпро, 1986. – 181 с.

54. Васильківський О.Т. Жанровий аналіз літературного твору // Радянське літературознавство. – 1976. – №2. – С.50-61.

55. Вейнингер О. Пол и характер: Пер. с нем. – М.: Терра, 1992. – 480 c.

56. Вервес Г.Д. Як література самоутверджується у світі: Дослідження. – К.: Дніпро, 1990. – 452 с.

57. Верлен Поль. Лірика: Пер. з франц. – К.: Дніпро, 1968. –176 с.

58. Вертій О. Народні джерела творчості Івана Франка. – Тернопіль: Підручники & посібники, 1998. – 255 с.

59. Веселовский А.Н. Историческая поэтика. – Л.: Художественная литература, 1940. – 648 с.

60. Веселовский А. Историческая поэтика. – М.: Высшая школа, 1989. – 406 с.

61. Вестникъ Европы. – Санктъ-Петербургъ, 1875. – Кн.1. – С.157.

62. Виноградов И.А. О наследстве Маяковского и социалистической лирике // Борьба за стиль. – Л., 1937. – С.332-336.

63. Возняк М.С. Велетень думки і праці: Шлях життя і боротьби Івана Франка. – К.: Держлітвидав УРСР, 1958. – 403 с.

64. Возняк М.С. З життя і творчості Івана Франка. – К.: Вид-во АН УРСР, 1955. – 304 с.

65. Возняк М.С. Нариси про світогляд Івана Франка. – Львів: Вид-во Львів. держ. ун-ту ім. І.Франка, 1955. – 196 с.

66. Войтюк А.Ю. З історії становлення естетичних поглядів І.Франка // Радянське літературознавство. – 1975. – №11. – С.49-59.

67. Войтюк А.Ю. Літературні роди і жанри в інтерпретації І.Франка // Українське літературознавство. Іван Франко: Статті і матеріали. – Львів, 1968. – Вип.5. – С.5-9.

68. Войтюк А.Ю. Літературознавчі концепції Івана Франка. – Львів: Вища школа, 1981. – 184 с.

69. Волинський П. Поетична майстерність Івана Франка // Вітчизна. – 1956. – №8. – С.129-146.

70. Волинський П. Цикл “Веснянки” із збірки “З вершин і низин” І.Франка // Наук. зап. (Київський держ. пед. ін-т ім. О.М.Горького). – К., 1956. – Т.22. – С.14-29.

71. Волкова Т. До питання про наукову поезію // Наук. зап. / Тернопільський державний педагогічний університет імені В.Гнатюка. – Серія: Літературознавство. – Вип.ІІ. – Тернопіль, 1998.– С.17-20.

72. Волкова Т.С. Проблема жанра в лирике: (На материале современной рус-ской и украинской поэзии). – Львов: Свит, 1991. – 187 с.

73. Волкова Т.С. Проблема метажанру в ліриці: Автореферат дис… д-ра філол. наук. – К., 1992. – 36 с.

74. Вороний М. Іванові Франкові (Відповідь на його Посланіє) // Вороний М. Твори. – К.: Дніпро, 1989. – С.162-164.

75. Вороний Микола. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика. – К.: Наукова думка, 1996. – 701 с.

76. В’язовський Г.А. Орбіти художнього слова: Творча культура письменника. – Одеса: Маяк, 1969. – 220 с.

77. Гадамер Х.-Г. Деконструкция и герменевтика. Пер. с нем. // Герменевтика и деконструкция. – СПб.: Б.С.К., 1999. – С.243-254.

78. Гайдеґґер М. Гельдерлін та сутність поезії. – Пер. з нім. // Возняк Т. Тексти та переклади. – Харків: Фоліо, 1998. – С.345-360.

79. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури: Підручник. – К.: Либідь, 2001. – 448с.

80. Гарасим Я. Культурно-історична школа в українській фольклористиці. – Львів: Львівський державний університет ім. Івана Франка. – 144 с.

81. Гачев Г. Национальные образы мира: Космо – Психо – Логос. – М.: Изд. группа “Прогресс”, 1995. – “Культура”. – 480 с.

82. Гачев Г.Д. Развитие образного сознания в литературе // Теория литературы: Основные проблемы в историческом освещении. – М.: Наука, 1962. – С.199.

83. Гачев Г.Д. Содержательность художественных форм (Эпос. Лирика. Театр). – М.: Просвещение, 1968. – 302 с.

84. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4 т. Пер. с нем. – М.: Искусство, 1968-1973.

85. Гей Н.К. Образ и художественная правда // Теория литературы. Основные вопросы в историческом освещении. Образ, метод, характер. – М.: Изд-во АН СССР, 1962. – С.115-148.

86. Гей Н.К. Художественность литературы. Поэтика. Стиль. – М.: Наука, 1975. – 471 с.

87. Герасименко В.Я. Степан Руданський. Життя і творчість. – К.: Наукова думка, 1985. – 180 с.

88. Гинзбург Л. О лирике. – Л.: Советский писатель, 1974. – 408 с.

89. Гиршман М.М., Громяк Р.Т. Целостный анализ художественного произведения. – Донецк, 1970. – 117 с.

90. Гнатюк М. Іван Франко в літературно-естетичних концепціях його часу. – Львів: Каменяр, 1999. – 184 с.

91. Гнатюк М. Літературознавчі концепції в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ сторіч. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. – 208 с.

92. Голод Р. Іван Франко та літературні напрями кінця ХІХ – початку ХХ століття. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005. – 284 с.

93. Голомб Л.Г. Особа і суспільство в українській ліриці кінця ХІХ – поч. ХХ ст. – Львів: Вид-во при ЛДУ видавничого об’єднання “Вища школа”, 1988. – 146 с.

94. Голомб Л.Г. Поэтическое творчество Ивана Франко начала ХХ в.: Автореф. дис… канд. филол. наук. – К., 1967. – 18 с.

95. Голомбйовський Й. Поетична майстерність Івана Франка в збірці “Зів’яле листя” // Альманах літературної студії ЛДУ. – Львів: Вид-во ЛДУ, 1958. – С.117-127.

96. Горак Р. “Із днів журби…” // Тези доп. п’ятнадцятої щорічн. наук. франківської конф. (27-29 вересня 2000 року). – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – С.21-26.

97. Горак Р.Д. Тричі мені являлася любов: Повість-есе. – К.: Дніпро, 1987. – 266 с.

98. Гординський С. Франкові “Квіти зла” // Київ. – Філадельфія, 1956. – №4 (липень-серпень). – С.151-156.

99. Грабович Г. До історії української літератури. Дослідження, есе, полеміка. – К.: Основи, 1997. –604 с.

100. Грабович Г. Тексти і маски. – К.: Критика, 2005. – 310 с.

101. Грабовський П. Зібр. творів: У 3 т. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – Т.1. – 687 с.

102. Гринбаум О. Гармония строфического ритма в эстетико-формальном измерении. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 2000. – 160 c.

103. Гринберг И.Л. Три грани лирики: Современная баллада, ода и элегия. – Изд. 2-е. – М.: Художественная литература, 1985. – 397 с.

104. Грицак Я. “…Дух, що тіло рве до бою…”: Спроба політичного портрета Івана Франка. – Львів: Каменяр, 1990. – 177 с.

105. Грицковян Я. “Вірю в силу духа” – ключ до вивчення світогляду Івана Франка // Другий міжнародний конгрес україністів (Львів, 22–28 серпня 1993 р.): Доп. і повідом.: Літературознавство. – Львів, 1993. – С.278-285.

106. Грозикова О. Останні дні Франка // Спогади про Івана Франка / Упоряд., вступ. стаття і прим. М.Гнатюка. – Львів: Каменяр, 1997. – С.541-545.

107. Гром’як Р. Естетика праці і боротьби // Франко І. Краса і секрети творчості: Статті, дослідження, листи. – К.: Мистецтво, 1980. – С.5-47.

108. Гром’як Р. Про визначення поетики в світлі естетичної концепції І.Я.Франка // Поетика. – К.: Наукова думка, 1992. – С.16-21.

109. Гром’як Р. Проблеми естетичного сприймання в літературній критиці І.Франка // Гром’як Р. Давнє і сучасне: Вибрані статті з літературознавства. – Тернопіль: Лілея, 1997. – С.9-16.

110. Гром’як Р.Т. Франкова концепція естетичного освоєння дійсності // Українське літературознавство. Іван Франко: Статті і матеріали. – Львів, 1977. – Вип.28. – С.12-19.

111. Гром’як Р. Цілісне сприймання художнього твору // Гром’як Р. Давнє і сучасне: Вибрані статті з літературознавства. – Тернопіль: Лілея, 1997. – С.33-41.

112. Грушевський М. Апостолові праці // Спогади про Івана Франка / Упоряд., вступ. стаття і прим. М.Гнатюка. – Львів: Каменяр, 1997. – С.199-220.

113. Грушевський М. Новини нашої літератури. Мій Ізмарагд, поезії Івана Франка // ЛНВ. – 1898. – Т.2. – Кн.4-6. – С.171-179.

114. Гузар З. Перехресні стежки поезії Івана Франка: Книжка для вчителя. – Львів, 2000. – 107 с.

115. Гузар З. Універсум поета (зауваги до вивчення життєпису і поетичного шляху Івана Франка // Іван Франко в школі: Зб. наук.-метод. праць. – Дрогобич: Коло, 2003. – Вип.1. – С.56-87.

116. Гузар З. Цикл Івана Франка “Із книги Кааф” // Іван Франко – письменник, мислитель, громадянин: Матеріали міжнар. наук. конф. – Львів: Світ, 1998. – С.390-392.

117. Гузар З., Іваночко Г. Автологічне слово у збірці Івана Франка “З вершин і низин” // Українська філологія: школи, постаті, проблеми: Зб. наук. праць Міжнар. наук. конф., присв. 150-річчю від дня заснування кафедри української словесності у Львівському університеті. – Львів: Світ, 1999. – Ч.1. – С.169-175.

118. Гулыга А.В. Принципы эстетики. – М.: Политиздат, 1987. – 286 с.

119. Гундорова Т. “Зів’яле листя” Івана Франка як явище модерної культурософії // Дивослово. – 1996. – №9. – С.9-15.

120. Гундорова Т. ПроЯвлення Слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. – Львів: Літопис, 1997. – 300 с.

121. Гундорова Т. Франко – не Каменяр. – Мельборн: Університет ім. Монаша. Відділ славістики, 1996. – 153 с.

122. Гуняк М. Філософсько-світоглядна наповненість циклу Івана Франка “В плен-ері” // З його духа печаттю…: Зб. наук. праць на пошану Івана Денисюка: У 2-х т. – Т.1. – Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І.Франка, 2001. – С.307-313.

123. Ґадамер Г.-Ґ. Актуальність прекрасного. Мистецтво як гра, символ і свято // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика. Вибрані твори: Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2001. – С.51-99.

124. Ґадамер Г.-Ґ. Вірш і розмова: Есе: Пер. з нім. – Львів: Ї, 2002. – 188 с.

125. Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика: Вибрані твори: Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2001. – 288 с.

126. Ґадамер Г.-Ґ. “Емінентний” текст і його істинність // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика: Вибрані твори: Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2001. – С.153-163.

127. Ґадамер Г.-Ґ. Естетика і герменевтика // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика. Вибрані твори: Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2001. – С.7-15.

128. Ґадамер Г.-Ґ. Інтерпретація буття Райнером Марія Рільке. Роздуми над книгою Романо Ґвардіні // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика. Вибрані твори: Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2001. – С.247-257.

129. Ґадамер Г.-Ґ. Істина і метод: Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2000. – Т.І. – 464 с.; Т.ІІ. – 480 с.

130. Ґадамер Г.-Ґ. Природність мови Ґете // Ґадамер Г.-Ґ. Герменевтика і поетика. Вибрані твори: Пер. з нім. – К.: Юніверс, 2001. – С.222-235.

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка