Львівська політехніка



Скачати 184.29 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір184.29 Kb.


Міністерство Освіти І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

Національний університет "Львівська політехніка"
Інститут КНІТ

Кафедра ПЗ

Реферат на тему:
«Авторське право»
З дисципліни: “ Професійна діяльність програмної інженерії

Лектор:

доц. каф. ПЗ

Коротєєва Т.О.

Львів – 2012



Зміст

    1. Авторський договір ……………………………………….………………...….3

    2. Авторське право на комп’ютерну програму …………………………………5

    3. Реєстрація авторського права на твір……………………………………..…..6

    4. Роялті …………………………..………………………..…………………….7

    5. Особливість правової охорони службових творів ……………………...……8

    6. Суміжні права ……………………………...…………………………..……..9

    7. Захист авторського права і суміжних прав …………………………..….…10

    8. Про авторське право ………………………………………………………...12


  1. Авторський договір

Використання твору автора іншими особами здійснюється на підставі авторського договору. Це дає можливість забезпечення реалізації та охорони як особистих, так і майнових прав автора.

Договірна форма використання твору відповідає інтересам користувачів цього твору, оскільки вони отримують певні права, яких не мають інші особи, і у зв’язку з цим можуть окупити свої затрати, пов’язані з відтворенням, розповсюдженням творів і отримати дохід.

Автор або інший власник авторських прав за авторським договором передає іншій стороні виключні чи невиключні права на використання твору (ліцензійний договір) або передає іншій стороні повністю чи частково авторські майнові права (договір про передачу виключних майнових авторських прав).


Ліцензійний договір

За авторським ліцензійний договором автор або інший власник авторських прав надає іншим особам дозвіл (ліцензію) на використання його твору будь-яким одним або всіма відомими способами.

Передача виключного права на використання твору– це надання дозволу використовувати твір певним способом і у встановлених межах лише одній визначеній особі і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам.

При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

Передача виключного права на використання твору – це надання автором (іншим власником майнових прав) дозволу використовувати твір іншій особі певним способом і у встановлених межах.

При цьому за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам.

Вважається, що за авторським ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено цим договором.
Укладаючи ліцензійний договір, слід пам’ятати, що:


  • предметом ліцензійного договору не можуть бути права на використання ще не створеного твору;

  • права на використання і способи такого використання, які не визначені в ліцензійному договорі, вважаються такими, що не надані ліцензіату;

  • у випадку відсутності в ліцензійному договорі умови про територію, на яку поширюються надані права на використання твору, ліцензія поширюється на всю територію України;

  • якщо в ліцензійному договорі про видання або іншого відтворення твору винагорода визначається у вигляді фіксованої грошової суми, то в договорі повинен бути встановлений максимальний тираж твору.

Договір укладається в письмовій формі і не підлягає обов’язковій реєстрації. Але за бажанням сторін можлива його реєстрація.
Договір про передачу майнових прав автора

Автор або інший власник майнових прав може відчужити належні йому майнові права на твір шляхом укладання в письмовій формі договору про передачу майнових прав автора.


До майнових прав автора належать:

виключне право на використання твору;

виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

За цим договором автор або інший власник майнових прав може передати всі належні йому права на твір частково або у повному складі.



Частковою передачею прав може вважатися як визначений обмежений перелік прав, так і всі майнові права на твір але відносно обмеженої території дії цих авторських прав.

Важливими умовами укладання авторського договору про передачу виключних майнових прав є обов’язковість укладання в письмовій формі та визначення чіткого переліку прав, що передаються.

Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.


Різні види авторських договорів

Залежно від предмету договору розрізняють декілька типів авторських договорів:



  • авторські договори замовлення – про створення конкретного твору і передачу його замовникові;

  • видавничі договори – про видання або перевидання твору в оригіналі;

  • постановочні договори – про публічне виконання неопублікованого твору;

  • сценарні договори – про використання неопублікованого твору в кіно- або телевізійному фільмі;

  • договори художнього замовлення – про створення твору образотворчого мистецтва з метою його публічного показу;

  • договори про видання творів у перекладі, у переробці;

  • авторські договори на створення і передачу комп’ютерних програм.

  1. Авторське право на комп’ютерну програму



Комп’ютерні програми є визнаним об’єктом авторського права і набувають правової охорони як літературні твори відповідно до ст.2 Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.

Комп’ютерна програма являє собою набір інструкцій у вигляді слів, шифрів, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі придатній для зчитування комп’ютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату.

Комп’ютерні програми набувають правової охорони як літературні твори і така правова охорона поширюється на усі види програм, у тому числі на прикладні програми, операційні системи, виражені будь-якою мовою і у будь-якій іншій формі, включаючи вихідний код.

Вихідний код комп’ютерної програми має риси письмового літературного твору – код комп’ютерної програми може бути написаний різними мовами програмування.

Комп’ютерна програма є складним об’єктом авторського права і для того аби її створити, автору треба пройти кілька етапів роботи.

Термін «написання програми» відображає лише один з етапів створення комп’ютерної програми, коли розробник програми пише команди (інструкції).

Завершення цієї роботи не означає виникнення авторського права на комп’ютерну програму, оскільки кінцевого продукту ще немає.

Авторське право на комп'ютерну програму виникає з моменту створення твору, не потребує спеціальної реєстрації.

Слід зазначити, що у зв'язку зі специфікою комп'ютерної програми, рівнем сучасного розвитку інформаційних технологій норми авторського права не можуть захистити, наприклад, від запозичення логічних принципів, реалізованих у цих програмах, архітектури побудови програми тощо.

Окрім того, об'єктом авторського права може стати не будь-який твір, а лише той, який має такі встановлені законом ознаки, як творчий характер і виявлення в об'єктивній формі. Тобто твір має бути результатом творчої праці автора.

Відтворення функціональних можливостей чужих комп'ютерних програм за короткий термін без порушення міжнародних угод та національного законодавства з інтелектуальної власності стає занадто легкою справою через:



  • майже необмежені можливості копіювання комп'ютерних програм,

  • сучасний рівень розвитку мереж, наприклад, Інтернет,

  • впровадження нових технологій створення програм.

У результаті автори комп'ютерних програм не мають змоги отримати винагороду за їхню "унікальність", тому що сторонні особи встигають швидко наповнити ринок підробками.

Зазначене свідчить, що на тепер правовий захист комп'ютерних програм як результату інтелектуальної діяльності людини лише авторським правом недостатній.

У багатьох країнах застосовується системний підхід щодо охорони комп'ютерних програм, який включає, окрім норм авторського права, ще й норми патентного права.

  1. Реєстрація авторського права на твір

Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація та дотримання будь-яких інших формальностей.



Реєстрація здійснюється лише за бажанням автора, але факт реєстрації може відіграти значну роль у разі розв’язання спору про авторство на твір або його незаконне використання.

Будь-яка особа, яка є володільцем авторських прав (автор, його спадкоємці чи правонаступники) може зареєструвати авторське право на твір.

Така реєстрація здійснюється спеціальним державним органом Державним департаментом інтелектуальної власності.
Види реєстрації:

реєстрація прав на твір;

реєстрація прав на службовий твір.
Процедура реєстрації авторського права на твір передбачає заповнення та подання до Державного департаменту інтелектуальної власності заявки на реєстрацію авторського права.

Вона повинна містити:


  • заяву (викладену українською мовою, що складається за встановленою формою).

примірник твору;

  • документ, що свідчить про факт i дату оприлюднення твору (за наявності);

  • документ або копію документа про сплату збору за підготовку до реєстрації авторського права, або копію документа, що підтверджує наявність пільг;

  • документ про сплату збору за оформлення i видачу свідоцтва або копію документа, що підтверджує наявність пільг;

  • довіреність, оформлену в установленому порядку, якщо заявка подається довіреною особою.

У випадку реєстрації службового твору заявка повинна містити ще й документ, що підтверджує, кому належать майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору.

Важливо знати, що при реєстрації авторського права на аудіовізуальний твір, разом із заявкою до Державного департаменту інтелектуальної власності подається не сам матеріальний примірник твору, а довідка державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" про передані на зберігання оригінали творів (вихідні матеріали і відеозаписи) та копії (на кіноплівці чи відеоносіях), що вимагають спеціальних умов зберігання.

Тобто, сам оригінал твору Вам необхідно депонувати в "Національному центрі Олександра Довженка".

Розгляд заявки і прийняття рішення про реєстрацію авторського права на твір та реєстрацію договору, який стосується права автора на твір, здійснюється протягом місяця від дати надходження до Державного департаменту правильно оформлених документів заявки.

За результатами реєстрації авторського права Ви отримаєте Свідоцтво про реєстрацію авторського права.




http://ipstyle.ua/img/cp.jpg
Рис. 1 Приклад свідоцтва про реєстрацію авторського права.

Збори необхідні для реєстрації авторського права, авторських договорів:
Реєстрація авторського права:


для фізичних осіб:

      1. збір за підготовку до держреєстрації авторського права - 55 грн. 25 коп.;

      2. збір за оформлення та видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права - 8 грн. 50 коп;

для юридичних осіб:

      1. збір за підготовку до держреєстрації авторського права - 161 грн. 50 коп.;

      2. збір за оформлення та видачу свідоцтва про реєстрацію авторського права - 25 грн. 50 коп.


  1. Роялті



Роялті - це перодичні відрахування у вигляді фіксованих ставок, які виплачуються ліцензіатом через певні обумовлені договором проміжки часу за використання або надання дозволу на використання прав інтелектуальної, у тому числі промислової, власності, а також інших аналогічних майнових прав, що визначаються об'єктом права власності суб'єкта господарської діяльності, включаючи використання авторських прав на будь-які твори науки, літератури, мистецтва, записи на носіях інформації, права на копіювання і розповсюдження будь-якого патенту або ліцензії, знака на товари та послуги, права та винаходи, на промислові або наукові зразки, креслення моделі, або схеми програмних засобів обчислювальної техніки, автоматизованих систем або систем обробки інформації, секретної формули або процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау) протягом терміну дії ліцензійного договору.

Тобто, роялті – це відрахування за кожен проданий примірник твору чи кожне використання твору.

Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх застосування.

Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав» від 18 січня 2003 року.



Механізм і порядок виплати винагороди визначається двостороннім договором між користувачем та уповноваженою організацією колективного управління, «юридичні та фізичні особи, які здійснюють комерційне використання фонограм і відеограм самостійно нараховують суми винагороди» і перераховують її організаціям колективного управління.

Окрім цього, юридичні та фізичні особи надають також у письмовій формі відомості, необхідні для збирання і розподілу винагороди, зокрема: щодо найменування використаних фонограм і відеограм, їхнiх виробників та виконавців; тривалості кожного твору; обсягу доходів від діяльності, пов’язаної з використанням цих об’єктів, або розміру витрат на здійснення їх використання тощо.

На підставі цих даних організації колективного управління розподіляють отримані кошти наступним чином: 50 відсотків виконавцям, і 50 — виробникам фонограм і відеограм.
ПКМУ "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності" 3 жовтня 2007 року

  1. Особливість правової охорони службових творів



Службовий твір – це твір, створений автором в порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання.

Особливість правової охорони службових творів – всі майнові права на їх використання належать авторові твору та фізичній чи юридичній особі, де чи в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Це означає, якщо трудовим договором передбачено, що всі майнові права на твір, створений у порядку виконання службових обов’язків, належать роботодавцеві, то автору такого твору належать лише особисті немайнові права.

Наприклад, зазначення імені автора під твором або його псевдоніма, право протидіяти будь-якому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

Перехід майнових прав на службовий твір до роботодавця відбувається на підставі підписаного трудового або іншого цивільно-правового договору.

Таким цивільно-правовим договором може бути, наприклад, авторський договір замовлення.

Цікавим є те, що при укладенні авторського договору автор може визначити свої умови, зокрема, обмеження терміну, на який майнові права переходять до редакції, визначення обсягу майнових прав, які передаються роботодавцеві, визначити виплату додаткової авторської винагороди за кожне використання його твору.

Службовий твір також має свої особливості під час реєстрації авторських прав на такий твір.

Для реєстрації авторських прав на такий твір заявка, крім основних документів, що необхідні для здійснення реєстрації, повинна містити ще й документ, що підтверджує, кому належать майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору. Це може бути як сам трудовий контракт чи цивільно-правовий договір, так і службова інструкція, ознайомлення з якою підтверджено підписом автора твору.



  1. Суміжні права

Законодавство забезпечує охорону не тільки авторів творів, а й творців суб’єктів суміжних прав (виконавців, виробників фонограм, радіомовних і телевізійних компаній), що сприяють розповсюдженню цих творів.



Суміжне право виникає внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення.

Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей, в тому числі реєстрації.

Права виробника фонограми і виконавця породжує сам факт створення відповідного звукозапису.

Але володілець суміжних прав з метою сповіщення третіх осіб про свої права і запобігання їх порушення може використовувати знак охорони суміжних прав, який зображається на кожному примірнику фонограми та на кожній упаковці, що містить її.

Цей знак складається з таких елементів:


  • латинська літера "P", обведена колом;

  • імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм)суміжні права;

  • рік першої публікації фонограми (відеограми).

Відсутність знака охорони не позбавляє володільця суміжного права можливості його захисту, але в деяких випадках обтяжує процес доказу при його порушенні.

Існують три різновиди суміжних прав:



  • права виконавців на їх виконання;

  • права виробників фонограм і відеограм на їх фонограми і відеограми;

  • права організацій мовлення на їх радіо- і телелевізійні програми.


Виконавцями вважаються співаки, актори, музиканти, диригенти, танцюристи та інші особи, які виконують твори літератури або мистецтва.

Виробниками фонограм і відеограм є фізична або юридична особа, яка першою здійснила звуковий запис звучання виконання або інших звуків.

Організації радіо- і телемовлення – організації, які здійснюють передачу бездротовими засобами звуків або зображень і звуків для приймання публікою.
Термін дії суміжних прав

Охорона суміжних прав обмежена у часі і різниться залежно від суб’єкта суміжних прав:



  • для виконавців – охорона немайнових прав виникає з моменту створення відповідного запису і діє протягом всього життя виконавця, а майнові права виконавця охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання

  • для виробників фонограм і відеограм – права охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу.

  • для організацій мовлення – права охороняються протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі.


  1. Захист авторського права і суміжних прав

Суб’єкти авторських і суміжних прав мають визначені законодавством майнові та немайнові права. У разі порушення цих прав вони можуть скористатися правовими засобами для їх захисту.


Порушеннями авторських чи суміжних прав вважаються наступні дії:

  • вчинення дій, які порушують особисті майнові та немайнові права авторів чи суміжних прав або створюють загрозу такого порушення;

  • піратство – опублікування, відтворення, ввезення на митну територію України, вивезення з митної території України і розповсюдження контрафактних примірників творів;

  • плагіат – оприлюднення (опублікування), повністю або частково, чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

  • ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права, примірників творів;

  • будь-які дії для свідомого обходу технічних засобів захисту авторського права або суміжних прав, зокрема виготовлення , розповсюдження і застосування засобів для такого обходу;

У разі порушення своїх авторських чи суміжних прав автор (суб’єкт авторського чи суміжного права) має право вимагати:

  • Визнання та поновлення своїх прав;

  • Припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

  • Відшкодування моральної шкоди;

  • Визнання правочину недійсним (щодо укладених авторських договорів);

  • Відшкодування збитків, включаючи упущену вигоду;

  • Стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення авторських прав замість відшкодування збитків

  • Прийняття інших передбачених законодавчими актами заходів, пов’язаних із захистом їхніх прав.

Існують дві основні форми захисту авторських і суміжних прав:



Юрисдикційна (правова) – забезпечується за допомогою державних органів, у тому числі судів.

Неюрисдикційна– дії громадян і організацій із захисту авторських і суміжних прав.
Найбільш практичне значення мають юрисдикційні форми захисту – позови до суду, адміністративна відповідальність, кримінальне переслідування порушників авторських і суміжних прав.

Кримінально-правова процедура передбачає притягнення і порушника авторських прав до кримінальної відповідальності.

Це можливо в разі незаконного відтворення і розповсюдження творів, умисного порушення авторського права і суміжних прав, що завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, а також якщо порушення вчинено повторно, або за попередньою змовою групи осіб.



Адміністративно-правовапроцедура захисту авторських прав передбачає притягнення порушника до адміністративної відповідальності в разі незаконного використання об'єкта права інтелектуальної власності, що тягне за собою накладення штрафу від десяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання і матеріалів, які призначені для її виготовлення.

Для якісного захисту Ваших авторських прав краще співпрацювати зі спеціалістами, тому ми з радістю допоможемо Вам відновити і відстояти Ваші права.


Основні етапи процедури захисту авторських прав:

Попередній етап. На цьому етапі вивчаються всі документи надані Вами з приводу порушення Ваших авторських прав та оцінюються шанси на отримання позитивного результату.

Підготовчий етап. На цьому етапі ми заключаємо договір про надання нами юридичних послуг із захисту авторських прав.

Претензійний етап. На цьому етапі ми пред’являємо претензії порушникові авторських прав, збираємо всю інформацію що стосується порушення, розробляємо стратегію захисту авторського права.

Судовий захист. Це безпосередня участь в судовому розгляді справи. На цьому етапі встановлюється факт належності авторського права, наявність факту порушення авторського права, відшкодування завданих збитків і шкоди, взаємозв’язок дій порушника із завданими збитками і шкодою.

Заключний етап. На цьому етапі контролюється виконання рішення суду.


  1. Про авторське право



Авторське право регулює відносини, пов’язані з використанням творів літератури, науки і мистецтва. У цих відносинах беруть участь, з одного боку, автори творів, їх спадкоємці, правонаступники та інші володільці авторських прав, з другого – організації, зацікавлені у використанні творів.

Автором твору може бути лише фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.

Твір – це результат творчої діяльності людини.

Авторське право виникає з моменту створення твору. Але важливим є те, щоб цей твір був обов’язково виражений в якій-небудь об’єктивній формі, тобто щоб його можна було відтворити.

Це означає, що думки та ідеї автора, що існують лише у формі творчого задуму, відповідно до законодавства, не охороняються. При цьому для визнання твору об’єктом авторського права не вимагається завершеності роботи. Тобто ескізи, плани, що використовуються авторами у процесі створення творів підлягають правовій охороні.

Охороні підлягають як оприлюднені, так і не оприлюднені твори (тобто твори, які ще ніхто не чув і не бачив).

Тобто, будь-який твір як результат творчої діяльності людини може охоронятись авторським правом.

У свою чергу законодавством визначений перелік творів, які не є результатом творчої діяльності та не охороняється авторським правом:



  • повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

  • твори народної творчості (фольклор);

  • видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи та їх офіційні переклади;

  • державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

  • грошові знаки;

  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності.

Авторське право як таке складає сукупність прав автора, які включають в себе особисті немайнові та виключні майнові права.

Авторське право зазвичай розуміється як виняткове право автора твору оголосити себе автором твору, відтворювати його, розповсюджувати або доводити до відома публіки будь-якими засобами і способами, а також дозволяти іншим особам використовувати його твір.

Ці права автора розділяються на невідчужувані (особисті немайнові) права та виключні майнові, що можуть передаватись автором та його правонаступниками іншим особам.

Тобто, навіть якщо автор передасть свої права на твір, то за ним завжди залишаються такі права, як право авторства (визнання факту авторства), право на ім’я або псевдонім (використання твору під справжнім ім’ям, псевдонімом чи без зазначення імені автора) право на збереження цілісності твору та право протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, право на захист своєї репутації.
До майнових прав автора належать:


  • виключне право на використання твору;

  • виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Також автор твору наділений правом отримання винагороди за використання його твору.

Автор має невідчужуване право на одержання грошової суми у розмірі 5 % від суми кожного наступного продажу оригіналу твору, після продажу оригіналу самим автором.
Термін дії авторського права

Охорона авторського права обмежена у часі: виникає з моменту створення твору і діє протягом всього життя автора, а охорона майнових прав автора продовжується на 70 років після смерті автора.



Після закінчення терміну дії авторського права на твір він набуває статусу суспільного надбання. Тобто, такі твори можуть використовуватися вільно будь-якою особою без виплати авторської винагороди.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка