Лекція 6 Механізми функціонування й прояву етнопсихологічних феноменів


Сутність і психологічні особливості етнічної стереотипізації



Скачати 397.56 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації26.04.2016
Розмір397.56 Kb.
#18123
ТипЛекція
1   2   3

5. Сутність і психологічні особливості етнічної стереотипізації.

Традиційно в суспільних науках під поняттям "національний (етнічний) стереотип" розуміється схематизований образ своєї або чужої етнічної спільності, що відбиває спрощене (іноді однобічне або неточне, перекручене) знання про психологічні особливості й поведінку представників конкретного народу і на основі якого складається стійка емоційно-забарвлена думка однієї націй про іншу або про саму себе. Опираючись на свої національні стереотипи, люди можуть робити упереджені висновки й невірно поводитися стосовно представників тієї або іншої етнічної спільності.

Національний стереотипи - особливий вид соціальних стереотипів. Останні - це стандартизовані, стійкі, ціннісно-забарвлені та емоційно-заряджені уявлення про навколишню дійсність, інших людей, які формуються під впливом певних умов громадського життя й діяльності або під впливом інших людей і які поширюються за допомогою культури й мови в конкретних соціальних групах20.

Віддзеркалюючи бажання людей зберегти етнокультурну ідентичність, етностереотип відіграє важливу соціальну роль як фактор консолідації та фіксації етнічної групи. Етностереотипи мають трикомпонентну структуру:

1) констатація особливостей етнічної групи — когнітивний (пізнавальний) елемент;

2) ставлення до цих особливостей, що зумовлює їхню оцінку — емотивний елемент;

3) формування певного типу поведінки щодо цієї етнічної групи — конативний (поведінковий) елемент.

Стереотипи більше характеризують людину, ніж одяг чи взуття — вважають етнопсихологи. Так, наприклад, в одному з гірських поселень Кавказу старий абхазець невтомно слідкував за тим, щоб не тільки в його будинку, а й в житлах його дітей, які живуть неподалік, двері кухні завжди були відчинені. Цим характеризується традиційна східна гостинність. Американці працюють при відчинених дверях, і цим вони хочуть сказати: “Я в розпорядженні оточуючих. Мені приховувати нічого”. А, наприклад, для практичного німця залишити двері відчиненими — річ неможлива. Але разом з тим у німців вдома не прийнято запинати вікна фіранками: оточуючі повинні бачити, що вікна у них чисті, а в оселях панує порядок і злагода21.

Виникають стереотипи в силу дії щонайменше двох тенденцій людської психіки. По-перше, це конкретизація - прагнення до пояснення абстрактних, важко засвоюваних понять через якісь реальні образи, доступні й зрозумілі для індивіда й всіх членів даної групи. По-друге, - це спрощення, суть якого зводиться до висічення одного або декількох простих ознак у якості основних для розкриття складних явищ. Стереотип у багатьох випадках - це примітивне судження, прийнявши його ми як би навішуємо популярний "ярлик" на в дійсності різноманітний образ.

Соціальні стереотипи закріплюються в результаті кількаразового значеннєвого й емоційного акцентування свідомості людей на тих або інших явищах і подіях, численного їхнього сприйняття й закарбуваня в пам'яті. Вони функціонують на основі спонтанного сприйняття за принципом: "Нам говорять про навколишній світ до того, як ми його побачимо й оцінимо". Багато з них виникають стихійно, через неминучу потребу економії уваги в процесі засвоєння досвіду інших людей і попередніх поколінь, що закріплений у вигляді звичних уявлень. Соціальні стереотипи найчастіше охоплюють не істотні, а найбільш помітні, яскраві риси явища або події. Оцінка їх, що відповідає стереотипу, у більшості випадків приймається без доказів та вважається найбільш правильною, а всяка інша - піддається сумніву.

Стереотип однозначний, він ділить світ лише на дві категорії: "знайоме" та "незнайоме". "Знайоме" стає синонімом "гарного", а "незнайоме" - синонімом "поганого". Стереотипи виділяють об'єкти таким чином, що злегка знайоме бачиться як дуже знайоме, а мало знайоме сприймається як гостро вороже.

Соціальні стереотипи безпосередньо впливають на поведінку та діяльність людей і одержання ними нового досвіду; виникають найчастіше стихійно; служать захисту сформованих традицій і уявлень; несуть у собі оціночний елемент у вигляді емоційного ставлення до об'єкта, але в той же час однозначні: "так" або "ні", "свій" або "чужий", тобто або негативні або позитивні; заощаджують мислення й підсумовують історичний досвід; не відбиваючи дійсність є її знаком; гранично стійкі, але в той же час і змінювані; не можуть бути абсолютно щирими, але можуть ґрунтуватися на близьких до дійсності уявленнях, іноді можуть бути абсолютно помилковими; соціальні стереотипи стають більш виразними і ворожими, коли виникає соціальна напруженість між групами.

Соціальний стереотип виступає формою найбільш концентрованого прояву соціальної настанови. Дослідження стереотипу показали, що найбільшу стійкість і дієвість він виявляє, коли його контури (при всій їхній чіткості) залишають людині певний простір для індивідуального "добудування" загальноприйнятого образа, для прояву активності з мктою виходу психологічної напруги, що виникає в результаті розбіжності образа, фіксованого в соціальній настанові, що склався в конкретних умовах.

Становлення соціального стереотипу - процес тривалий. У ході його безліч індивідуальних вражень, думок, образів, що існують у свідомості різних людей, зливаються в єдину модель. Необхідний час, щоб одержати достатню кількість різноманітної інформації про предмет, відображенням якого є стереотип. Кожна з настанов, що утворилися, повинна пустити корінь, закріпитися, щоб ці фіксовані настанови сплелися в образ, найвищою мірою узагальнений і стандартизований для великої кількості людей, і закріпили б його в певній системі22.

Американський психолог Г. Тежфел розробив спеціальний підхід, що полягає в такій послідовності аналізу змісту й ролі соціального стереотипу, що дає можливість правильно зрозуміти його функції. Він виділив наступні соціальні функції стереотипу:

- соціальної причинності, що орієнтує на необхідність осмислення джерела його виникнення й виправдання дій, чинених або планованих проти "ворожої" групи;

- диференціації, що виправдує формування позитивно-ціннісну оцінку власної групи на відміну від всіх інших спільнот23.

М. Теджфел довів, що при формуванні соціальних й особливо етнічних стереотипів функціонування процесу категоризації рідко буває нейтральним, тому що представники різних груп прагнуть відстоювати й перебільшувати свою позитивно-ціннісну психологічну визначеність перед іншими спільностями; групи вибирають або переоцінюють (абсолютизируют) ті характеристики, які відповідають їхньому переважно позитивному соціальному статусу, що виглядає значно вище статусу інших спільнот24.

Разом з тим проявляється також певна тенденція, представлена у вигляді чотирьох взаємозалежних процесів: максимізації міжгрупових розходжень; максимізації внутрішньогрупової подібності; мінімізації міжгрупової подібності; мінімізація внутрішньогрупових розходжень. Саме ця тенденція і є самою істотною психологічною характеристикою й відмінною рисою стереотипізації, а аж ніяк не упередженість, ворожість або інші негативні характеристики, що означають хоча й досить розповсюджений, але все-таки окремий випадок конкретного змісту стереотипу.

Національні стереотипи утворюються в результаті функціонування національних звичаїв, традицій і характерів. Ігнорувати останні - значить заперечувати нормальні й природні розходження між націями. Але перші і другі не можна ототожнювати. "Функціональне поле стереотипів – межа свідомого й несвідомого, що формує психологічні структури сприйняття, тоді як культурні традиції, звичаї і т.д. є об'єктивізованими, найчастіше усвідомленими, - вважають російські психологи. Традиції та звичаї відрізняє їхня об'єктивізована загальна значимість, відкритість для інших людей, стереотипи ж залишаються на рівні прихованих суб'єктивних умонастроїв, які індивід і суспільство найчастіше від "чужих" навмисно приховують"25.

Національні стереотипи акумулювали історичний досвід націй, увібрали в себе сотні, а може, тисячі звичок попередніх поколінь, все добре й зле з минулого. Ламати такого роду стереотипи означало б намагатися позбавити нації її коріння, історичної пам'яті.

У той же час національний стереотип дозволяє людині без зайвих міркувань співвіднести власну оцінку будь-якого явища із ціннісною шкалою своєї етнічної спільності групи. Бажаючи відповідати очікуванням останньої (інакше легко потрапити в категорію ізгоїв), люди мимоволі визначають свої національні орієнтації в рамках, що диктує ця шкала. Можна пояснити силу впливу національних стереотипів їхнім глибоким родинним зв'язком із традиціоналізмом міфологічної свідомості. Багато сьогоднішніх національних стереотипів беруть початок з часів глибокої стародавності, зберігаються в народному епосі, дбайливо передаються з покоління в покоління. (Наведіть приклади таких стереотипів? (татари – як вороги та загарбники, лінивий москаль, жадібний єврей).

Вихідні географічні, економічні й історичні умови породили значні розходження в психології таких ніколи єдиних по етнічних ознаках і тепер ще близьких по походженню, мові й щаблю суспільного розвитку представників різних держав, як американці, австралійці, новозеландці та канадці (українці, білоруси, росіяни). У результаті виникли народи, що відрізняються за своїми власними специфічними традиціями, у яких по-різному складаються взаємини в родині, між статями, між віковим групами, неоднаково сприймаються ті самі релігійні уявлення.

Національні стереотипи існують у формі стереотипів національної поведінки й стереотипів сприйняття. Стереотипи національної (етнічної) поведінки - стійкі схематизовані моделі поведінки, що є результатом національно осмисленого досвіду й властиві для дій і вчинків всіх представників даної етнічної спільності. Вони дозволяють прискорити процес пізнання навколишньої дійсності та прийняття рішень. З їхньою допомогою здійснюються типологізація ситуацій і вибір відповідних реакцій.

Причинна інтерпретація спостережуваної або прогнозованої поведінки представників власної й чужої груп відбиває характер міжетнічних відносин і приводить до різного ступеню суб'єктивної близькості або віддаленості етнічних груп одна від одної. На повсякденному рівні етнічної свідомості це відбивається в етноінтегруючих та етнодиференціюючих ознаках поведінки, що сприймається.

Знання стереотипів національного поведінки дає можливість прогнозувати дії, реакції індивідів, що належать до конкретної етнічної групи, спільності. Разом з тим реакція у відповідності зі стереотипами національного поведінки може стати малоефективної в умовах неоднозначності й ускладненості ситуації, що веде до деформації процесу міжособистісної взаємодії, збільшенню виниклого нерозуміння в ході спілкування між індивідами.

Стереотипи національного поведінки в повсякденному житті перебувають у тісному взаємозв'язку із правилами й нормами національного етикету. Стереотипи національної поведінки в екстремальних ситуаціях полегшують поведінки й діяльність, дозволяють заощаджувати час і зусилля, знімати напруженість і переживання.

Стереотипи національного поведінки проявляються як на внутрішньогруповому, так і міжгруповому рівнях. Останній визначає сам зміст стереотипів національного поведінки. Залежно від стану міжетнічних відносин стереотипи національної поведінки можуть здобувати позитивний або негативний характер. Стереотипи національної поведінки включені в загальну систему міжгрупових форм соціального сприйняття.



Національні стереотипи сприйняття - це стійкі образи, що зложилися в представників тих або інших етнічних спільнот і проявляються в тісному взаємозв'язку своїх когнітивних й емоційно-оціночних компонентів. Механізм їхнього функціонування може бути представлений у такий спосіб. Свідомість представника конкретної етнічної спільності, даючи первинну оцінку різним явищам й об'єктам, відразу ж ділить їх на "знайомі" й "незнайомі". Оскільки людина опирається насамперед на особистий досвід, знайоме класифікується звичайно як "своє", а незнайоме - як "чуже". Перше, як правило, сприймається позитивно, друге ж - часом вороже. Таким чином, власна національна атрибутика оцінюється зі знаком "плюс", а все чуже, вихідне за рамки звичного, стає причиною негативного відношення.

У результаті дуже часто головні функції національних стереотипів служать засобом раціоналізації ворожості особистості на міжетнічному рівні й виконують функцію позитивно ціннісної диференціації власної групи у відмінності від національно відмінної.

Дослідження когнитивно-эмоциональных характеристик національних стереотипів припускає виявлення типових емоційних реакцій на етнічні об'єкти, аналіз характеру й специфіки стійкого ставлення до представників іншої національності. Навіть первісне поверхневе знання про етнічний об'єкт уже породжує певне відношення притянування (симпатія, зацікавленість), відштовхування (ворожість, антипатія) або байдужності до представників іншої етнічної групи.

Значну роль тут грає явище етноцентризму, відповідно до якого власна група є центром усього, а всі інші спільності та й все навколишнє вцілому шкалується й оцінюється в зіставленні з нею. Етноцентризму властиво пасивне самозамилування й зарозумілість, причому навіть негативна оцінка інших по власних мірках може зовсім не проявлятися в зовнішніх реакціях, маскуватися під етикетом добропорядності й доброзичливості до інших людей.


6. Явище етноцентризму.

Поняття "етноцентризму" ввів у науковий побут на початку XX ст. американський учений У. Самнер. Позиції закордонних психологів у поясненні впливу еноцентризму на процес формування етнічних стереотипів і забобонів ґрунтуються на двох підходах.

На думку прихильників першого з них, ґрунт, на якому розвивається етноцентризм, - це конкуренція і суперництво між групами за володіння певними ресурсами. Етноцентризм виникає як реакція на конфлікт і погрозу з боку інших груп. В основу цього підходу закладений постулат про існування споконвічної межгруппової ворожості26.

Більш численна група вчених, що дотримуються другого підходу, вважають етноцентризм однією з самих істотних базових характеристик особистості, що визначає ворожий характер її поведінки в міжетнічних відносинах27. У цьому випадку між групами інтерпретується як проективний симптом внутрішніх психологічних станів індивіда (наприклад, вродженої агресивності).

Якісна зміна етноцентризму відбувається в тих випадках, коли він наповнюється політичним та ідеологічним змістом, тобто з суто внутрішнього відношення перетворюється в зовнішню готовність до дій. Найбільше, що часто зустрічається у політизованих рухах, з якими повязують стратегію поведінки одного етносу стосовно інших, є поняття націоналізм. Даний термін запозичений із французької мови, але у своєму функціонуванні в нашій країні перетерпів певну значеневу трансформацію, прийнявши на себе в основному негативне забарвлення. Для більшості російськомовних народів націоналізм - це система поглядів, почуттів і практичних дій, сутністю яких є твердження національної винятковості, національній відособленості й самодостатності, що сполучається із применшенням або навіть ігноруванням достоїнства інших народів.

У ряді випадків уявлення про чужу групу можуть виникати навіть через "третіх осіб", без безпосередніх контактів. У результаті формується лише приблизне, спрощене уявлення про основні властивості й ознаки іншої етнічної групи.


7. Роль практичного психолога у розв’язанні проблеми зниження етноцентризму та стереотипізації оцінок.

Практичним завданням етнічного психолога має бути перш за все вивчення та застосування форм і методів зниження етноцентризму та подолання стереотипізації негативних оцінок інших народів. У спеціальній літературі про подолання негативних стереотипів описуються найрізноманітніші шляхи. Це й заняття, присвячені історії розвитку інших народів — їхній культурі, релігії, їхнім звичаям і видатним людям. Це може бути вивчення творів світової літератури та мистецтва.

Але найефективнішим засобом для зниження етноцентризму є, безумовно, організація спільної діяльності різних етносів; організація допомоги іншому народові, що потребує цієї допомоги; організація спортивних свят, фестивалів мистецтв, кінофестивалів тощо. Для вивчення проблеми стереотипізації та деяких інших питань, що стосуються етнічної психології, можна застосувати “Етнопсихологічний опитувальник”, розроблений Н. Крюковою для студентів середніх і вищих навчальних закладів.

ЕТНОПСИХОЛОГІЧНИЙОПИТУВАЛЬНИ)

1. Як добре ви володієте рідною мовою?

о вільно розмовляю, читаю, пишу;

o вільно розмовляю, але не читаю і не пишу;

o розумію і можу порозумітись;

o не володію.

2. Якою мовою ви найчастіше розмовляєте вдома?

o тільки рідною мовою;

o здебільшого рідною мовою;

o однаковою мірою рідною та іноземною;

o здебільшого іноземною;

o тільки іноземною.

3. Якою мовою ви розмовляєте зі своїми друзями, знайомими вашої

національності в навчальному закладі та в інших місцях?

o тільки рідною мовою;

o здебільшого рідною мовою;

o однаковою мірою як рідною, так і іноземною;

o здебільшого іноземною;

o тільки іноземною.

4. Якщо на вулиці, в якому-небудь закладі або громадському місці вам

необхідно було б звернутися до людини вашої національності, то

якою б мовою ви б звернулися?

o тільки рідною мовою;

o іноземною;

o це залежить від конкретної ситуації.

5. Поясніть, будь ласка, вибір вашої відповіді на попереднє запитання.

6. Якою мовою вам приємно було б спілкуватися (розмовляти) в поза-

аудиторний час з викладачами вашої національності?

o своєю рідною мовою;

o іноземною;

o мені байдуже.

7. Чи дратує вас, коли в колективі люди однієї національності розмов-

ляють рідною мовою, а решта їх не розуміє?

o дратує, так як вважаю, що в багатонаціональному колективі

потрібно розмовляти доступною всім мовою;

o дратує, хоча вважаю, що люди мають право розмовляти своєю

мовою де завгодно і коли завгодно;

o ні, мене це не дратує, вважаю це цілком природно;

o мені байдуже.

8. Нижче наводиться список деяких видів діяльності. Будь ласка, по-

ставте позначку у відповідній графі, як часто ви приділяєте час кож-

ному з них.

9. Пригадайте і назвіть українські народні казки, пісні, танці, оповідан-

ня, легенди.

10. Скажіть, будь ласка, які пісні та танці вам найбільше подобаються?

o національні пісні й танці;

o пісні й танці народів нашої країни та закордонні, але віддаю

перевагу все-таки своїм національним;

o подобаються різні пісні й танці однаковою мірою — свої

національні і закордонні;

o подобаються закордонні національні пісні й танці.

11. Чи вважаєте ви, що необхідно збільшити випуск книг про історичне минуле нашого народу?

o так, це необхідно;

o достатньо того, що є;

o мені байдуже;

o не знаю.

Вид занять Завжди Дуже часто Часто Інколи Рідко Ніколи

Читання книг рідною мовою

Читання газет, журналів рідною мовою

Слухання народних пісень і музики

Перегляд телепередач рідною мовою

Похід до музеїв національного прикладного мистецтва

12. Як ви вважаєте, чи обов’язково отримувати згоду батьків при одруженні?

o так, обов’язково;

o мабуть, необов’язково;

o ні, не обов’язково;

o важко відповісти.

13. Як би ви поставились до того, що хто-небудь з ваших близьких родичів одружився з людиною іншої національності?

o вважаю такий шлюб небажаним;

o надав би перевагу людині своєї національності, але заперечувати

не став би;

o національність у шлюбі не має ніякого значення;

o важко відповісти.

14. Якщо ви неодружені, то як би ви хотіли одягнутися на власному весіллі?

o у національний одяг;

o у національний одяг з елементами сучасного вбрання;

o у сучасний одяг з елементами національного вбрання;

o у сучасний одяг;

o важко відповісти.

15. Якому весіллю ви б надали перевагу?

o урочистому обіду;

o обіду з елементами національного обряду;

o національному обряду, але не старовинному;

o старовинному обряду;

o важко відповісти.

16. Кілька запитань щодо ваших національних особливостей. Що, на вашу думку, повинно бути головним при визначенні національності людини? Зазначте лише одну ознаку.

o національність батьків;

o національність матері;

o мова в сім’ї;

o власне побажання;

o місце або країна проживання;

o інше (вкажіть).

17. Як ви вважаєте, чим відрізняються представники інших національностей в першу чергу? (Можна зазначити три ознаки.)

o рисами характеру, психологією;

o особливостями поведінки;

o культурними традиціями, звичаями;

o зовнішнім виглядом;

o віруванням;

o важко визначити;

o немає різниці;

o важко відповісти;

o інше (вкажіть).

18. Що, на вашу думку, зближує вас з людьми вашої національності? (Можна зазначити три ознаки.)

o рідна мова;

o народні звичаї, обряди, культура;

o спільне історичне минуле;

o релігія;

o зовнішній вигляд;

o риси характеру, психологія;

o спільна поведінка;

o родинні зв’язки;

o ніщо не зближує;

o важко сказати;

o інше (вкажіть).

19. Скажіть, будь ласка, хто за національністю ваші близькі друзі?

o по спільному навчанню;

o за місцем проживання.

20. Які риси характеру ви найбільше цінуєте в:

o росіян;

o українців.

21. Які риси характеру вам не подобаються в:

o росіян;

o українців.

22. Скажіть, будь ласка, з представниками якої національності вам було б краще (приємніше, зручніше) навчатися в одній групі, підтримувати дружні стосунки?

o навчатися і підтримувати дружні стосунки байдуже з ким за національністю;

o байдуже з ким навчатися, але підтримувати дружні стосунки

тільки з представниками своєї національності;

o навчатися і підтримувати дружні стосунки тільки з представниками

своєї національності.

23. А тепер, будь ласка, повідомте деякі відомості про себе:

факультет;

відділення;

курс;


національність;

стать;


місце проживання (село, місто).

Цей етнопсихологічний опитувальник запропоновано як певну основу для етнопсихологічних досліджень у студентському колективі. Крім того, питання, що наводяться в опитувальнику можуть бути використані для бесіди або інтерв’ю28.


8. Національні забобони.

Психологічною основою формування негативних національних стереотипів слугують упередження, характеристикою яких є негативне емоційне тло. Преломлення упереджень крізь призму етноцентризму приводить до посилення негативних афективних моментів у структурі національних стереотипів і перетворює їх у національні забобони.

Національні забобони являють собою неадекватні та спотворюючиі дійсність настанови, що виробляє етнічна (національна) спільність стосовно інших груп, що вирізняється великою живучістю і консервативністю. Їхнє основне призначення полягає у формуванні певної прихильності членів етнічної спільноти до відповідних об'єктів. Функціонування національних забобонів сприяє збереженню соціальної дистанції між етнічними спільнотами. Формуються вони під впливом соціально-економічних умов існування етносу, його культури, способу життя, поведінки.

Саме зростання негативного емоційного заряду національних забобонів спричиняють ту ірраціональність, що характерна для регулятивної функції, виконуваної національними забобонами в процесі міжнаціонального спілкування. Сформована система національних стереотипів є тією основою, на якій відбувається побудова відповідної поведінки стосовно представників інших етнічних груп.

Сам по собі процес стереотипизации не поганий і не гарний, він виконує об'єктивно необхідну функцію, дозволяючи швидко, просто й у багатьох випадках досить надійно диференціювати, спрощувати соціальне оточення індивіда.

Стереотипизація стає негативною у тому випадку, коли має під собою не об'єктивну основу, а упередженість стосовно етносу і його конкретних представників, спотворює якісь особливості й риси людей, і тому виступає серйозною перешкодою для взаєморозуміння між представниками різних націй.


Каталог: etno
etno -> Предмет І методи етнопсихології. Тем Предмет етнопсихології, значення, завдання. Методи етнічної психології. (8год.)
etno -> Лекція Етнопсихологія українців
etno -> Лекція Методологія і методи сучасної етнопсихологічної науки
etno -> Програма та робоча програма освітньо-кваліфікаційний рівень „бакалавр галузь знань 0301 Соціально-політичні науки
etno -> Учебно-методический комплекс этнопсихология направление 030300 Психология Квалификации выпускника − бакалавр
etno -> Лекція Психічний склад етносу. К. Юнг про архетипи колективного підсвідомого як основи психічного складу етносу
etno -> Програма все у Різдвяній Фієсті по-Закарпатськи!
etno -> Закарпатський аква-тур
etno -> Лекція Предмет етнопсихології, значення, завдання. Методологічні принципи та методи етнопсихології. (2год.)

Скачати 397.56 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка