Л. В. Пляка психологічне здоров’я студентів як психологічна проблема



Скачати 126.06 Kb.
Дата конвертації12.09.2017
Розмір126.06 Kb.
Пляка Л. В. Психологічне здоров`я як психологічна проблема / Л.В. Пляка // збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України / за ред. С. Д. Максименка. – К. : ГНОЗІС, 2011. – Том ХІІІ. – Ч. 2. – С. 315 – 322.
УДК 159.9

Л. В. Пляка
ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ ЯК

ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА
У статті розглянуто зміст понять «здоров’я», «психічне здоров’я», «психологічне здоров’я», зокрема стосовно учасників навчально-виховного процесу вищого навчального закладу. Автор визначає критерії психічного здоров’я, психологічні та педагогічні чинники здоров’я студентів.

Ключові слова: здоров’я, психічне здоров’я, психологічне здоров’я.
Актуальність проблеми. Соціально-економічні перетворення в Україні спричиняють зростання негативного впливу на особистість та активізують проблему збереження психологічного здоров’я населення нашої країни. Проблема здоров’я людини належить до глобальних проблем людства. Ця проблема стосується й освітянської сфери, вона стоїть поряд з такими проблемами як екологічна катастрофа, демографічна проблема, загроза світової війни. На сучасному етапі навчання і виховання особлива увага приділяється проблемам здоров’я і здорового способу життя молоді.

Метою статті є здійснення теоретичного аналізу понять «здоров’я», «психічне здоров’я», «психологічне здоров’я», розкриття їхньої сутності та специфіки.

Аналіз останніх досліджень. Тенденція визначення здоров’я особистості з урахуванням її соціально-психологічних аспектів життєдіяльності та розвитку простежується у чисельних наукових працях. Проблеми психологічного здоров’я особистості висвітлювались у наукових дослідженнях В. Ананьєва, І. Беха, І. Вітенко, І. Дубровіної, Л. Куликова, С. Максименка, Г. Нікіфорова, В. Слободчикова та ін. Збереження фізичного і психологічного здоров’я особистості є одним із головних завдань нашого суспільства і, насамперед, системи освіти.

Виклад основного матеріалу. Здоров’я є однією з фундаментальних загальнолюдських цінностей. Проблеми здоров’я і здорового способу життя людини та умови їх оптимізації стали предметом дослідження багатьох науковців. Відомий англійський філософ Д. Локк говорив, що в здоровому тілі здоровий дух. Отже, фізичне самопочуття людини та її психологічне здоров’я взаємопов’язані.

У психологічному словнику за редакцією Б. Мєщєрякова та В. Зінченка термін «здоров’я» трактується як стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби чи фізичних дефектів [ 14, с. 125].

А. Личко у своїх дослідженнях звертає увагу на те, що здоровою є працездатна людина, яка оптимально відповідає нормальним рольовим очікуванням і здатна впоратися з повсякденними вимогами, внаслідок чого немає сенсу приписувати їй особливу роль хворого [5, c. 60]. І. Вітенко стверджує, що здоров’я людей – найважливіший показник стану та розвитку суспільства, який перш за все визначається організацією медико-профілактичної допомоги [1, с. 3].

У словнику із соціології «здоров’я населення» тлумачиться як:



  • стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя;

  • природній стан організму, який характеризує його рівновагу з навколишнім середовищем і відсутністю будь-яких хворобливих змін;

  • здоров’я окремої людини характеризується всебічністю й довгочасністю соціальної активності і гармонійністю розвитку особистості [4].

Здоров’я населення визначається комплексом демографічних показників – народжуваністю, смертністю, рівнем фізичного розвитку, захворюваністю, середньою тривалістю життя [16, с. 351]. Отже, здоров’я є ресурсом організму, використовуючи який людина може здійснювати будь-яку діяльність. Здорова особистість свідомо контролює своє життя, усвідомлено виконує свої соціальні ролі, здатна протидіяти стресу.

Існує значне розходження відносно визначення основних дефініцій «психічне здоров’я». Термін «психічне здоров’я» було введено Світовою організацією охорони здоров’я. Цей термін неоднозначний, він за своїм змістом пов’язує психологію і медицину. В медичній літературі термін «психічне здоров’я» застосовується досить широко. У психології він з’явився порівняно недавно. Психологічний аспект психічного здоров’я пропонує звернути увагу на внутрішній світ особистості, її впевненості чи невпевненості у собі, своїх силах, відношеннях до навколишнього світу, подій тощо.

З’ясовуючи зміст поняття «психічне здоров’я», передусім звернемося до психологічних словників, які відображають певну інтеграцію всіх сучасних підходів до визначення тих чи тих понять. Так у психологічному енциклопедичному словнику М. Єникєєв стверджує, що психічне здоров’я забезпечує адекватну психічну саморегуляцію індивіда (відповідність суб’єктивних психічних образів дійсності, психічних реакцій зовнішнім подразникам, їхньому об’єктивному значенню, адаптованість у міжособистісній взаємодії, здатність до цілеспрямованих дій) [2, с. 359]

За С. Головіною, психічне здоров’я – це інтегральна характеристика повноцінності психологічного функціонування індивіда. Розуміння природи і механізмів підтримки, а також розладів і відновлення психічного здоров’я становить собою істотне значення, бо воно є тісно пов’язаним із загальним уявленням про особистість і механізми її розвитку [13, c. 216].

У психологічному словнику А. Петровського та М. Ярошевського психічне здоров’я трактується як стан духовного благополуччя, що характеризується відсутністю больових психічних ознак і забезпечує адекватну умовам навколишньої дійсності регуляцію поведінки, діяльності. [8, с. 301].

У словнику І. Дубровіної наголошується, що психічне здоровя характеризується відсутністю хвороби та забезпечує людині адекватну дійсності регуляцію поведінки [12, с. 105].

У колективній праці за редакцією В. Черниха науковці стверджують, що саме психічне здоров’я є резервом сил людини, завдяки якому вона може перебороти несподівані стреси чи труднощі, що виникають за виняткових обставин [16, с. 351].

В ряді психологічних робіт психічне здоров’я прирівнюється до переживання психологічного комфорту і психологічного дискомфорту. Відомий український психолог С. Максименко зазначає, що психічне здоров’я – внутрішній психічний стан, який залежить від душевного комфорту, що забезпечує адекватну реакцію і поведінку [3, с. 667].

За А. Ребером, термін «психічне здоров’я» часто використовується саме для характеристики тієї людини, яка функціонує на високому рівні поведінкового й емоційного регулювання, а не просто тієї, яка не є психічно хворою [9].

Дослідник проблем психології управління О. Урбанович звертає увагу на те, що від психічного здоров’я залежить процес адаптації, соціалізації та індивідуалізації. [15, с. 352].

На думку Р. Поташнюка, психічне здоров’я – це стан психічної сфери, основу якого становить стан загального душевного комфорту, що забезпечує адекватну психоемоційну і поведінкову реакцію. Такий стан, вважає науковець, зумовлюється як біологічними, так і соціальними потребами, а також можливостями їх задоволення [7].



Таким чином, психічне здоров’я охоплює шляхи гармонізації людини, її бажання, амбіції, здібності, ідеали, почуття і свідомість. Воно характеризується відсутністю будь-яких виражених хворобливих змін чи станів особистості, тісно пов’язане із її внутрішнім станом організму. Психічне здоров’я забезпечується на різних рівнях функціонування: біологічному (відсутність вад особистого розвитку), психічному (здатність протидіяти стресу) і соціальному (комфортність особистості у соціумі). Психічне здоров’я забезпечує здатність людини ефективно втілювати в життя основні принципи психічної саморегуляції.

У своїх дослідженнях науковці також виділяють критерії психічного здоров’я особистості, а саме: відсутність порушення психічних функцій, причинна зумовленість і адекватність психічних явищ, почуття сталості та ідентичності переживань в однакових ситуаціях, максимальна відповідність суб’єктивних образів реальним об’єктам, узгодженість уявлень про об’єктивну реальність у даної людини та у більшості людей, а в інших наявні ті чи інші психічні розлади [16, с. 351]



Дослідивши це явище, В. Шапарь [17] до основних критеріїв психічного здоров’я відносить:

  • відповідність суб’єктивних образів відображуваним об’єктам дійсності та характеру реакцій – зовнішнім подразникам, значенню життєвих подій;

  • адекватний віковий рівень зрілості особистісної емоційно-вольової та пізнавальної сфер;

  • адаптивність у мікросоціальних відносинах;

  • здатність особистості до самостійного керування поведінкою, розумного планування життєвих цілей і підтримки активності в їхньому досягненні.

Аналіз наукової літератури свідчить, що стан психічного здоровя людини визначається рівнем психічної рівноваги, органічністю організації психіки та її адаптивними можливостям. Збільшення повсякденних фізичних та психологічних навантажень у студентів під час навчально-пізнавальної діяльності, загострення почуття страху, невпевненості, розгубленості та розчарування – негативно позначається на їхньому здоров’ї загалом і на психічному здоров’ї зокрема. Критеріями психічного здоров’я студентів можна вважати адекватний до віку рівень зрілості пізнавальної, емоційно-почуттєвої та вольової сфер, здатність керувати своєю поведінкою, обирати життєві шляхи та планувати їхнє досягнення; здатність адаптуватися у соціальних відносинах; уміння отримувати задоволення від діяльності, особистого й суспільного життя; відповідність суб’єктивних образів об’єктам, що їх відображають, а характеру реакції – зовнішнім подразникам, відчуття щастя тощо.

Психологічний аспект психічного здоров’я перш за все звертає увагу на внутрішній світ особистості, її розуміння власних особливостей та можливостей. І. Дубровіна стверджує, що психологічне здоров’я – це розвиток особистісної індивідуальності людини. Воно передбачає інтерес людини до життя, свободу думки та ініціативу, активність і самостійність, відповідальність і здатність до ризику, віру в себе і повагу до інших, здатність до переживань, усвідомлення своєї індивідуальності, творчості у різних видах діяльності [12, с. 106].

В. Слободчиков та О. Шувалов у своїх наукових дослідженнях зазначають, що психологічне здоров’я визначається особистісно-смисловим конструктом та характеризується новою якістю смислових ставлень людини. Дослідники виокремлюють рівень індивідуально-психологічного здоров’я, оцінка якого залежить від здібностей індивіда будувати адекватні способи реалізації смислових прагнень [11].

Слід зазначити, що в сучасній психології в більшості існує досвід використання терміна «психічне здоров’я». Термін «психологічне здоров’я» науковці розглядають більше з позиції практичної психології, надання психологічної допомоги та індивідуального психологічного консультування.

В умовах вищого навчального закладу психологічне здоров’я є дуже важливим фактором, який визначає успішність студентів у навчальній діяльності, сприяє їхньому саморозвитку та безконфліктному спілкуванню. В. Панок та В. Острова у своїх дослідженнях наголошують на тому, що у юнацькому віці людина у найбільшій мірі потребує психологічної допомоги і підтримки. Науковець звертає увагу на те, що кардинальні зміни в розвиткові особистості породжують велику кількість психологічних проблем: проблеми адаптації, професійного становлення, міжособистісного спілкування, сімейні проблеми. [6, с. 5].



Ознаками психологічного здоровя студентів є їхня активність, життєрадісність, спостережливість, адаптованість до умов навчальної діяльності у вищому навчальному закладі, низька тривожність, емоційна стабільність, здатність сприймати та аналізувати інформацію.

Психологічне здоров’я студентів вищих навчальних закладів залежить від педагогічних та психологічних чинників. До педагогічних чинників можна віднести:

  • умови навчання;

  • умови проживання;

  • організацію навчальної діяльності;

  • відсутність індивідуального підходу з боку викладачів;

  • навчальне навантаження;

До психологічних чинників належать:

  • нездатність особистості контролювати власні емоційні стани;

  • низький рівень стійкості до стресових ситуацій;

  • схильність до конфліктів;

  • невпевненість особистості у собі;

  • занижена самооцінка;

  • недостатня комунікабельність;

  • недовірливість.

Студентська пора є психологічно небезпечним періодом, існує велика ймовірність одержання психічної травми. Психічне здоров’я та психологічне благополуччя учасників навчально-виховного процесу ґрунтується на відчутті цінності власного «Я», здатності досягати узгодженості з найближчим оточенням.

Досліджуючи зміни психічного здоров’я, С. Саарі звертає увагу на той факт, що у студентів воно обумовлене зовнішніми стресовими факторами, а саме: зміною умов життя та самооцінкою особистості. Науковець стверджує, що самооцінка відіграє опосередковану роль у відбитті життєвих змін через посилення почуття компетентності і переживання стресу [10].

Отже, порушення психологічного здоров’я залежить від того, як сприймає особистість колектив, у якому вона працює чи навчається, від особистісних успіхів у тій діяльності, яку виконує. Як наслідок порушення психологічної рівноваги, що відчувають студенти, викладачі чи співробітники в стресових ситуаціях є порушення емоційної сфери, тривожність, агресивність, страхи тощо.

Здоров’я – фундаментальна загальнолюдська цінність. Одним з пріоритетних напрямків реформування освіти сьогодні є забезпечення у кожному вищому навчальному закладі відповідних умов для навчання і виховання психічно здорової особистості. Підтримувати стан психологічного здоров’я у вищому навчальному закладі допомагають студентам, викладачам і співробітникам практичні психологи. Психологічна допомога фахівців психологічної служби спрямована на допомогу людині у складних життєвих обставинах. В. Панок та В. Острова стверджують, що основною метою психологічної служби вищого навчального закладу є підвищення ефективності навчально-виховного процесу засобами практичної психології і соціальної педагогіки, захист психічного здоров’я всіх його учасників – студентів, викладачів та співробітників [6, с. 9].

Діяльність психологічної служби щодо збереження психологічного здоров’я базується на виконанні національних, державних та регіональних програм. Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації на 2002-2011 роки» передбачає профілактику порушень соціально-психологічної адаптації молоді до гострого і хронічного стресу, формування ідеології здорового способу життя.

Висновки. З огляду на викладене зауважимо, що поняття «здоров’я», «психічне здоров’я», «психологічне здоров’я» не можна вважати сьогодні концептуально визначеними і однозначними.

Здоров’я – це найбільша цінність людини, яка характеризує не лише її стан, але й стратегію життя. Психічне здоров’я людини залежить не лише від способу її життя, стану навколишнього середовища, а також від ставлення самої особистості до свого здоров’я, медицини і взагалі від усіх факторів, які впливають на її здоров’я. Кожна людина повинна усвідомлювати стан свого психічного здоров’я та вміло ним керувати, економно його використовувати протягом усього життя та знаходити засоби для його збереження. Здоров’я людини обумовлене як природними так і соціальними чинниками, які визначають її ставлення до себе і сприяють особистісному розвитку, забезпечують ефективність і успішність її життя і діяльності. Психологічно здорова людина немає патології, щодо психічних відхилень. Психічне здоров’я є цінним ресурсом та необхідною передумовою для успішної навчально-пізнавальної діяльності студентів.



Резюме. В статье рассмотрено содержание понятий «здоровье», «психическое здоровье», «психологическое здоровье», в частности относительно участников учебно-воспитательного процесса высшего учебного заведения. Автор определяет критерии психического здоровья, психологические и педагогические факторы психического здоровья студентов.

Ключевые слова: здоровье, психическое здоровье, психологическое здоровье.

Summary. Maintenance of concepts «health», «psychical health», «psychological health», is considered in the article, in particular in relation to the participants of educational-educator process of higher educational establishment. An author determines the criteria of psychical health, psychological and pedagogical factors of psychical health of students.

Keywords: health, psychical health, psychological health.


Література

  1. Вітенко І. С. Психологічні основи лікувально-профілактичної діяльності та підготовки лікаря загальної практики – сімейного лікаря: [монографія] / І. С. Вітенко. – Х. : Золоті сторінки, 2002. – 392 с.

  2. Еникеев М. И. Психологический энциклопедический словарь / М. И. Еникеев. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 560 с.

  3. Загальна психологія: [підручник] / За загальною ред. Академіка С.Д. Макси-менка. – [2-ге вид.]. – Вінниця : Нова Книга, 2004. – 704 с.

  4. Краткий словарь по социологии / под общей ред. Д. М. Гвишиани, Н. И. Лапина. – М. : Политиздат, 1989. – 478 с.

  5. Личко А. Е. Психопатии и акцентуации характера у подростков / А. Е. Личко – [2-е изд. ]. – Л. : Медицина, 1983. – 122 с.

  6. Панок В. Г. Психологічна служба вищого навчального закладу (організаційно-методичні аспекти) / В. Г. Панок, В. Д. Острова. – К. : Освіта України, 2010. – 230 с.

  7. Поташнюк Р. З. Психогігієна: [навчальний посібник] / Р. З. Поташнюк. – Луцьк : Надстря , 2000. – 62 с.

  8. Психология: [словарь] / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского.– [2-е изд. ]. – М. : Политиздат, 1990. – 494 с.

  9. Ребер А.  Большой  толковый  психологический  словарь / А. Ребер. – М. : ВЕЧЕ, 2003. – Т.1. – с. 591.

  10. Саари С. Опосредование стрессовых факторов через внутриличностные факторы // Психология личности и образ жизни. – М. : Наука, 1987. – С. 59-62.

  11. Слободчиков В.И. Антропологический поход к решению проблемы психологического здоровья детей / В.И. Слободчиков, А.В. Шувалов // Вопросы психологии. – 1996. – № 5. – С. 54 – 78.

  12. Словарь начинающего психолога / под. ред. И. В. Дубровиной – [2-е изд.] – СПб. : Питер, 2009. – 160 с.

  13. Словарь психолога–практика / сост. С. Ю. Головин. – [2–е изд. ]. – М. : Харвест, 2001. – 976 с.

  14. Современный психологический словарь / сост. и общ. ред. Б. Г. Мещерякова, В. П. Зинченко. – М. : АСТ; СПб. : ПРАЙМ-ЕВРОЗНАК, 2007. – 490 с.

  15. Урбанович А. А. Психология управления: [учебное пособие] / А. А. Урбанович. – Мн.: Харвест, 2001. – 640 с.

  16. Фармацевтична енциклопедія / голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних. – К. : МОРІОН, 2005. – 848 с.

  17. Шапарь В. Б. Психологічний тлумачний словник найсучасніших термінів / В. Б. Шапарь. – Х. : Прапор, 2009. – 672 с.








База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка