Курс лекцій з дисципліни «теорія емоційного інтелекту»



Сторінка4/6
Дата конвертації15.04.2016
Розмір1.19 Mb.
1   2   3   4   5   6

Стратегії керування відносинами

  1. Будьте відкритим та допитливим

„Відкритість” передбачає готовність ділитись інформацією стосовно себе з іншими людьми. Важливою перевагою „відкритості” є неправильне розуміння вас, оскільки, чим краще люди вас знають, тим менше у них залишається шансів вас зрозуміти неправильно. Крім того, для ефективної взаємодії з оточуючими необхідно демонструвати зацікавленість вашого співрозмовника у зворотному зв’язку. Чим активніший інтерес ви виявляєте до іншої людини та чим більшим буде ваше бажання навчитись у неї чомусь новому, тим краще ви зможете відповідати її потребам.

  1. Підвищуйте якість природного стилю спілкування

Ваш природний стиль спілкування надає форму вашим стосункам з іншими людьми. Це зумовлює необхідність його вдосконалення. Візьміть листок паперу та запишіть сутність вашого природного стилю. На лівому боці зазначте усі позитивні аспекти вашого стилю; на правому – негативні. Потім оберіть три позитивні риси, які ви б могли більш активно застосовувати у спілкуванні, та три негативні, від яких би ви могли позбавитись, або ж зменшити їх негативний вплив. У разі необхідності, зверніться за допомогою до ваших друзів чи колег. Публічність вашого плану додасть відповідальності, і, відповідно, допоможе вам здійснити довгострокові покращення ваших стосунків.

  1. Уникайте подання двозначних сигналів

Коли ви говорите про одне, а ваше тіло чи ваш тон свідчить про інше, ви заплутуєте людей та заважаєте їм. З часом така плутанина може спричинити проблеми у спілкуванні. Для вирішення проблеми змішаного сигналу використовуйте навички самосприйняття для точного визначення своїх емоцій, потім застосуйте здібності керувати собою, щоб вирішити, які почуття необхідно продемонструвати і як це краще зробити. Звертайте увагу на те, наскільки тон вашого голосу та мова вашого тіла відповідає змісту вашого вербального повідомлення.

  1. Пам’ятайте, що велика справа складається з дрібниць

Щодня використовуйте ввічливі слова та слова подяки („дякую”, „будь ласка”, „вибачте”). Це дозволить підвищити моральний клімат у колективі.

  1. Правильно сприймайте зворотній зв'язок

Зворотний зв'язок – унікальний дарунок. Він допомагає людини стати кращою у самих несподіваних аспектах життєдіяльності. Дуже часто зворотний зв'язок є несподіваним тому необхідно навчитись правильно його сприймати. Для цього необхідно підготуватись та використати навички самосприйняття. Доцільно відповісти собі на наступні запитання: „Що я відчуваю, коли зустрічаюсь з чимось несподіваним? Як я демонструю своє відношення до того, що відбувається?”. Зрозумівши природу своїх реакцій використайте навички управління собою: яку реакцію необхідно продемонструвати? Ваші практичні дії продемонструють джерелу зворотного зв’язку, настільки ви насправді цінуєте його думку. Відносьтесь до нього відповідально і намагайтесь здійснити на практиці те, що пропонує вам співрозмовник. Це значно зміцнить ваші стосунки.

  1. Формуйте довіру

Довіра є найважливішим і одночасно найскладнішим складником у процесі формування та підтримки зв’язків з оточуючими. Для створення довірчих доброзичливих стосунків необхідно, перш за все, застосувати навички самосприйняття та управління собою – ви повинні створити уявлення про себе у іншої людини та розказати про себе. Пам’ятайте, що це необхідно здійснювати поступово. Розвиток стосунків та правильне формування довіри до себе потребує часу. Визначте об’єкт, що потребує укріплення довіри, та ідентифікуйте перешкоди, які стоять на цьому шляху. Запитайте у співрозмовника, що необхідно зробити, щоб ваші стосунки були довірчими та доброзичливими, уважно вислухайте його відповідь. Таке запитання дозволить зрозуміти співрзмовнику, що ви дорожите стосунками з ним, піклуєтесь про їх збереження, що в свою чергу допоможе зміцнити ступінь довіри та поглибити цей зв’язок.

  1. Застосовуйте політику відкритих дверей

Започаткувавшись у сфері політики та торгівельно-економічних відносин, політика відкритих дверей змістилась в сферу стосунків на робочому місці. Політика відкритих дверей дає можливість кожному співробітнику обговорити проблему на будь-якому рівні. Вона надає можливість керівникам компанії зміцнити зв’язки с нижчими рівнями за рахунок прямого та легкого доступу. Підвищення ступеню відкритості людини здатне покращити якість міжособистісних зв’язків – воно відчиняє двері для розвитку соціальних зв’язків, можливо, навіть, віртуальних (електронні повідомлення, телефонні розмови). Приділяючи увагу оточуючим, ви, з одного боку, демонструєте, що цінуєте та поважаєте їх, з іншого – у вас з’являється шанс отримати від них корисну інформацію. Все що необхідно – проголосити вашу політику та дотримуватись її.

  1. Гнівайтесь цілеспрямовано

Гнів неможна ігнорувати чи пригнічувати. Вміння керувати своїм гнівом і свідоме його застосовування призведе до високих відмінних результатів в сфері міжособистісної взаємодії. Адекватна емоційна експресія дозволяє людині повідомити оточуючих про силу свого афекту. Одночасно надмірне чи невчасне виявлення гніву здатне призвести до байдужості оточуючих до ваших почуттів.

  1. Визнайте почуття інших людей

Для успішного керування відносинами необхідно подолати свій внутрішній дискомфорт і зрозуміти почуття оточуючих, при цьому не намагаючись їх змінити. Кожен має право на виявлення своїх емоцій, навіть у тому разі, коли вони вам здаються недоречними чи невластивими. Вам не потрібно визнавати правильність почуттів інших людей. Необхідно лише визнати право на їхнє існування і ставитись до них із повагою.

  1. Навчіться ідентифікувати емоції оточуючих в різних ситуаціях

Життєвий успіх та ефективність міжособистісної взаємодії значно підвищиться за умови розуміння емоційного стану співрозмовника та здібності обирати таку форму відповіді, котра б враховувала його почуття та сприяла вирішенню проблеми.

  1. Якщо ви вдячні кому-небудь, продемонструйте це

Навколо кожного з нас є люди, які відмінно виконують свої обов’язки. Тому, якщо ви вдячні цій людині, покажіть це. Не відмовляйтесь від цього та не відкладайте це на наступний тиждень. Зробіть це наступного дня або зараз. Для зміцнення взаємин і отримання впливу на співрозмовника інколи достатньо подарованої листівки з теплими словами вдячності.

  1. Поясніть свої рішення, а не просто приймайте їх

Замість того, щоб ініціювати зміни та розраховувати на те, що оточуючі їх приймуть, знайдіть час для пояснення чинників, що призвели до такого рішення. Поділіться з оточуючими тими альтернативами та думками про те, чому ваше рішення здається вам найкращим. І насамкінець, проаналізуйте вплив вашого рішення на оточуючих. Люди цінують відкритість та прозорість дій, навіть у тому разі, коли прийняті рішення негативно позначаються на їхній долі. Це уможливлює відчути, що їм довіряють та їх поважають.

  1. Організуйте прямий та конструктивний зворотній зв'язок

Для надання ефективного зворотного зв’язку необхідно спиратись на чотири навички EI. Самосприйняття дозволяє визначити власні почуття відносно надання зворотного зв’язку. Навички керування собою уможливлюють визначення стратегії поведінки відповідно до почуттів, що виникли. Навички соціальної чутливості дозволяють зрозуміти почуття людини, яка очікує на ваш зворотний зв’язок. Повідомлення повинно стосуватись проблеми, а не людини у цілому. Необхідно, щоб наданий зворотний зв’язок був конструктивним: на початку необхідно висловити свою думку, потім запропонувати рішення, які покращать ситуацію, що склалася. Наприкінці розмови бажано поцікавитись почуттями партнера та подякувати за готовність обговорити ваші пропозиції.

  1. Сполучіть ваші наміри з діями

Якщо виявилось, що ви витрачаєте багато часу у спробах покращити взаємозв’язки, що руйнуються, або ви абсолютно не розумієте, що відбувається в стосунках з оточуючими вас людьми, необхідно вдосконалити навички соціальної чутливості та навчитись керувати цими стосунками. Спостерігайте за ситуацією та людьми, які долучилися до неї, проаналізуйте ситуацію перед тим, як щось говорити чи якось діяти, не забувайте надавати доречні та емоційно усвідомлені відповіді на запитання оточуючих. Запишіть на аркуші паперу сутність того, що відбулося, ваші наміри, дії та підсумковий результат. Потім визначте чинники, які не було враховано у цій ситуації. Можливість оцінки ситуації ретроспективно допомагає звернути увагу на сигнали оточуючих, які свого часу залишились непоміченими. І насамкінець дайте відповідь на запитання, що б ви могли зробити інакше для того, щоб досягти балансу між своїми намірами та результатом.

  1. Запропонуйте ліки від невдалого спілкування

У житті кожної людини виникали ситуації в яких було б корисно застосувати „ліки”. Інколи обговорення припиняється через незгоду двох сторін. Деколи обговорення починає ходити по колу. У подібних ситуаціях учасники починають пригадувати один одному помилки минулого, публічно жалкують про те, що колись допомагали один одному. У таких випадках прийшов час „ліків”. Один з учасників дискусії повинен зробити перший крок, швидко оцінити ситуацію і розпочати відновлення розмови за допомогою ліків. Для цього необхідно відмовитись від звинувачень і сконцентруватись на її відновленні. Доцільно використовувати навички самосприйняття для оцінки свого внеску у розвиток ситуації; застосовувати навички керування собою з метою відхилення своїх схильностей, амбіцій в бік та обрання конструктивного шляху виходу з кризової ситуації. Навички соціальної чутливості допоможуть зрозуміти позицію та почуття іншої сторони. Двостороннє вивчення проблеми допоможе зрозуміти момент та чинники, що призвели до порушення взаємодії. Потім необхідно запропонувати „ліки”, які сприятимуть відновленню спілкування. Заяви-„ліки” мають нейтральний тон та спрямовані на пошук спільної для всіх учасників теми. Вони можуть бути простими – інколи достатньо просто констатувати „Так, це важко” або поцікавитись у партнера по взаємодії справами у інших сферах життя. Застосування заяв-„ліків” корисне завжди, особливо, коли здається, що розмова зайшла у глухий кут.

  1. Керуйте складною бесідою

Складна розмова може виникнути будь-де – й у кімнаті для переговорів, і у кімнаті відпочинку. Такі розмови майже неминучі; не треба намагатись їх уникнути. Ось декілька порад, що дозволять спокійно та ефективно керувати складною розмовою:

  • Почніть зі згоди. Якщо ви знаєте, що на певному етапі розмови ви зустрінетесь з суперечностями, краще почати з пошуку основи, що вас об’єднує. Можна заявити про те, що розмова, швтдше за все буде складною, проте важливою для обох сторін. Ви можете проголосити існування певної загальної мети. У будь-якому випадку необхідно досягти відчуття згоди.

  • Попросіть співрозмовника допомогти вам зрозуміти його чи її позицію.

  • Протидійте бажанню „повернутись до розмови пізніше” чи спростувати те, що відбувається.

  • Допоможіть партнеру зрозуміти свою позицію. Поясніть співрозмовнику стан свого дискомфорту, розкажіть про власні думки та ідеї стосовно прийнятого рішення.

  • Просуньте розмову вперед. Після того, як сторони зрозуміли позиції один одного, їм треба рухатись далі, навіть у тому разі, коли вони не досягли спільної згоди.

  • Зберігайте контакт. Навіть після закінчення складної розмови необхідно слідкувати за розвитком подій. Тому одразу зверніть увагу на ситуацію, яка складається після розмови. Запитайте у співрозмовника наскільки від задоволений відповіддю та зберігайте з ним контакт у процесі подальшої спільної праці.

Порушуючи складну розмову, будьте готові рухатись уперед, уникайте оборонної позиції і залишайтесь відкритими для застосування зазначених стратегій.

ГЛОСАРІЙ

Адаптивність – показник рівня пристосованості людини до навколишнього середовища і соціального оточення, що в цілому переживається особистістю як задоволення чи незадоволення собою і своїм життям.

Ассертивність – здатність людини не залежити від зовнішніх впливів та оцінок, самостійно регулювати власну поведінку та нести відповідальність за неї.

Аффект – потужне, відносно короткочасне нервово-психічне збудження – емоційний стан, пов'язаний з різкою зміною важливих для суб’єкта життєвих обставин.

Гомеостаз – рухливий збалансовий стан системи, що досягається та підтримується задяки протидії зовнішнім та внутрішнім факторам, що його порушують.

Емоції – стани, які пов’язані з оцінкою значущості для індивіда факторів, що на нього впливають, та знаходять своє вираження у формі безпосереднього переживання задоволення чи незадоволення його актуальних потреб.

Емоційність – властивість людини, що характеризує зміст, якість та динаміку емоцій та почуттів. Одна зі складових темпераменту.

Емпатія (від грец. empatheia співпереживання) розуміння, осягнення внутрішнього світу або емоційного стану іншої людини. Емоційна чуйність людини до переживань оточуючих, відгук на почуття іншої людиною, переживання тих же емоційних станів, які відчуває партнер по взаємодії, на основі повного ототожнення.

Імпульсивність – особливість поведінки людини (у стійких формах – риса характеру), що полягає у схильності діяти за першим спонуканням, під впливом зовнішніх обставин чи емоцій.

Емоційний інтелект (Майер та Саловей) включає здібність адекватно сприймати, оцінювати та виражати емоції; спроможність породжувати почуття, коли вони сприяють мисленню; спроможність розуміти емоції та знання, що стосуються емоцій, а також здібність регулювати емоції, щоб сприяти власному емоційному та інтелектуальному зростанню

Міжособистісний ЕІ - спроможність людини розуміти та впливати на емоції інших людей, усвідомлювати мотиви їхньої діяльності, ставлення їх до роботи, вирішувати, як краще співпрацювати з цими людьми.

Внутрішньоособистісний ЕІ – це спроможність людини розуміти власні почуття, їх витоки, мотивувати себе на діяльність і регулювати на цій основі власну поведінку.

Нейротизм/емоційна стійкість – риса особистості, яка характеризується підвищєною збуджуваністю, імпульсивністю та тривожністю. Протилежний полюс нейротизму емоційна стійкість.

Оптимізм – система уявлень про світ з вираженим позитивним ставленням до теперішнього та майбутнього. Виявляється у позитивному емоційному тоні сприйняття життя та очікуванні майбутнього.

Самоактуалізація – прагнення людини до максимально повного виявлення та розвитку своїх особистісних можливостей, потреба у самовдосконаленні та реалізації власного потенціалу.

Стресостійкість – властивість психіки, що відображає здатність людини успішно здійснювати необхідну діяльність (життєдіяльність) у стресогенних умовах. Формується в процесі онтогенезу людини на основі генетично зумовлених індивідуальних характеристик в умовах конкретного соціального оточення.

Соціальне благополуччя – відчуття людиною комфортності в оточенні інших людей, впевненість у власних можливостях самоактуалізації; сприйняття соціального оточення, у якому перебуває людина, як упорядкованого і відчуття себе його частиною.

Емоційно-вольова стійкість – здатність психіки людини зберігати високу функціональну активність і працездатність в умовах впливу стресорів, фрустраторів як у результаті адаптації до них, так і в результаті високого рівня розвитку емоційно-вольової саморегуляції.

Почуття – форма емоційного переживання стійкого відношення індивіда до предметів та явищ дійсності.

Список використаних джерел:

  1. Андреева И.Н. Эмоциональный интеллект как феномен современной психологии. – Новополоцк : ПГУ, 2011. – 388 с.

  2. Mayer J.D., Salovey P. The intelligence of emotional intelligence // Intelligence, 1993. P. – Vol. 17, N 4.- P.433—442.

  3. Mayer, J.D., DiPaolo, M., Salovey, P. Perceiving affective content in ambiguous visual stimuli: A component of emotional intelligence // J. Pers. Assess., 1990. - Vol. 54. - P.772-781.

  4. Mayer, J., Salovey, P. What is emotional intelligence? // P.Salovey & D.Sluyter (Eds). Emotional development and emotional intelligence: Implications for educators. - New York: Basic Books, 1997. - P.3-31.

  5. Mayer, J., Caruso, D., Salovey, P. Emotional intelligence meets traditional standards for an intelligence. // Intelligence, 27, 1999. - P.267-298.

  6. Salovey, P., Mayer, J., Caruso, D. The positive psychology of emotional intelligence. // C.Snyder, S.Lopez (Eds.), The handbook of positive psychology. - New York: Oxford University Press, 2002. - P. 159-171.

  7. Mayer, J. Salovey, P., Caruso, D;, Sitarenios, G. Emotional intelligence as a standard intelligence. // Emotion, 1, 2001. - P.232-242.

  8. Mayer, J., Salovey, P., Caruso, D. Emotional intelligence: Theory, findings, and implications. // Psychological Inquiry, 15, 2004. - P.197-215.

  9. Ciarrochi, J., Mayer, J. The key ingredients of emotional intelligence interventions: Similarities and differences. // J.Ciarrochi & J.D.Mayer (Eds.). Improving Emotional Intelligence: A Practical Guide. - Philadelphia, PA: Psychology Press, 2007. - P. 144-156.

  10. Носенко, Е. Л. Емоційна розумність як детермінанта успішності життєдіяльності людини і шляхи її операціоналізації [Текст]/ Е.Л. Носенко, Н. В. Коврига// Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер. «Педагогіка і психологія». – 2000. – №4. – С. 3-9.

  11. Scherer, K. R. 2007. Componential emotion theory can inform models of emotion competence. In G. Mattews, M. Zeidner, and R.D. Roberts, eds., The Science of Emotional Intelligence: Knowns and Unknowns. New York: Oxford University Press, pp. 101-26.

  12. Lane R.D. 2000. Levels of emotional awareness: Neurological, psychological, and social perspectives. In R. Bar-on and J.D.A. Parker, eds., The handbook of Emotional intelligence: Theory, Development, Assessment, and Application at home, School, and in the Workplace. San Francisco: Jossey-Bass, pp 171-91.

  13. Bar-On, R. Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory[Текст]/R. Bar-on, J.D.A. Parker (eds.): Handbook of emotional intelligence. – San Francisco: Jossey Bass, 2000. – P. 187-231.

  14. Goleman D. Emotional intelligence. N.Y.: Random House Publishing Group, 2006 –p. 384

  15. Гоулман Д., Бояцис Р., Макки Э. Эмоциональное лидерство: Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта/ Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. 301 с.

  16. Андреева И.Н. Эмоциональный интеллект:исследования феномена // Вопр. психол. 2006. № 3. С. 78—86.

  17. Bar-On, R. Emotional and social intelligence: Insights from the Emotional Quotient Inventory // R. Bar-On, J.D.A. Parker (eds.). Handbook of emotional intelligence. – San Francisco: Jossey-Bass, 2000. - P. 363-388.

  18. Bar-On, R. (2004). The Bar-On Emotional Quotient Inventory (EQ-i): Rationale, description, and summary of psychometric properties. In Glenn Geher (Ed.), Measuring emotional intelligence: Common ground and controversy. Hauppauge, - NY: Nova Science Publishers, - P. 111-42.

  19. Люсин, Д.В. Современные представления об эмоциональном интеллекте / Д.В.Люсин // Социальный интеллект: Теория, измерение, исследования [Текст] / Под ред. Д.В.Люсина, Д.В.Ушакова - М.: Институт психологии РАН, 2004. - С. 29-36.

  20. Люсин, Д.В. Способность к пониманию эмоций: Психометрический и когнитивный аспекты [Текст] / Д.В.Люсин // Социальное познание в эпоху быстрых политических и экономических перемен / Под ред. Г.А.Емельянова — М.: Смысл, 2000. - С.38-48.

  21. Petrides, K. Trait emotional intelligence theory. [Comment/Reply]. Industrial and Organizational Psychology: Perspectives on Science and Practice, 3(2), 2010. 136-139.

  22. Petrides, K.V., Furnham, A. 2001. Trait emotional intelligence: Psychometric investigation with referece to established trait taxonomies. European Journal of personality 15: 425-48.

  23. Zeidner, Moshe/What we know about emotional intelligence : how it a¤ects learning, work, relationships, and our mental health / Moshe Zeidner, Gerald Matthews, and Richard D. Roberts. ‘A Bradford book.’’ 2009 p.441

  24. Носенко, Е. Л. Сучасні напрями зарубіжної психології: Психологія особистості [Текст]: Підручник/ Е.Л. Носенко, І.Ф. Аршава. – Д.: Дніпропетровський національний університет, 2009. – 305 с.

  25. Носенко Е.Л., Коврига Н.В. Емоційна розумність як детермінанта успішності життєдіяльності людини і шляхи її операціоналізації//Вісн. Дніпропетр. ун-ту. Сер. «Педагогікаі психологія». – 2000. – Вип. 6. – С. 3-9.

  26. Психология жизненного успеха. Опыт социално-психологического анализа преодоления критических ситуаций/ Л.В. Сохань, Е.И. Головаха, Р.А. Ануфриева и др. – К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1995. – 149 с.

  27. Д. В. Люсин Социальный интеллект: Теория, измерение, исследования / Под ред. Д. В. Люсина, Д. В. Ушакова. М.: Институт психологии РАН, 2004. С. 29-36

  28. Nico H. Frijda. The Laws of Emotion. – Mahwah, N.J.: Lawrence Erlbaum Associates, 2007.

  29. Бредбери Т. Эмоциональный интеллект 2.0. / Т.Бредбери, Дж. Гривз; перевод с англ. Павла Миронова. – 2-е изд. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2011. – 208 с.

Додаток А

ОПРОСНИК ЭМИН Д.В. ЛЮСИНА

Опросник ЭмИн состоит из 46 утверждений, по отношению к которым испытуемый должен выразить степень своего согласия, используя че-тырёхбалльную шкалу (совсем не согласен, скорее не согласен, скорее согласен, полностью согласен). Эти утверждения объединяются в пять субшкал, которые в свою очередь объединяются в четыре шкалы более общего порядка (табл. 5).


Таблица 5. Структура опросника ЭмИн




МЭИ: межличностный ЭИ

ВЭИ: внутриличностный ЭИ

ПЭ: понимание эмоций

МП: понимание чужих эмоций

ВП: понимание своїх эмоций

УЭ: управление эмоциями

МУ: управление чужими эмоциями

ВУ: управление своїми эмоциями

ВЭ: контроль экспрессии

Описание основных шкал и субшкал опросника ЭмИн

Шкала МЭИ (межличностный ЭИ). Способность к пониманию эмоций других людей и управлению ими.

Шкала ВЭИ (внутриличностный ЭИ). Способность к пониманию собственных эмоций и управлению ими.

Шкала ПЭ (понимание эмоций). Способность к пониманию своих и чужих эмоций.

Шкала УЭ (управление эмоциями). Способность к управлению своими и чужими эмоциями.

Субшкала МП (понимание чужих эмоций). Способность понимать эмоциональное состояние человека на основе внешних проявлений эмоций (мимика, жестикуляция, звучание голоса) и/или интуитивно; чуткость к внутренним состояниям других людей.

Субшкала МУ (управление чужими эмоциями). Способность вызывать у других людей те или иные эмоции, снижать интенсивность нежелательных эмоций. Возможно, склонность к манипулированию людьми.

Субшкала ВП (понимание своих эмоций). Способность к осознанию своих эмоций: их распознавание и идентификация, понимание причин, способность к вербальному описанию. Субшкала ВУ (управление своими эмоциями). Способность и потребность управлять своими эмоциями, вызывать и поддерживать желательные эмоции и держать под контролем нежелательные.

Субшкала ВЭ (контроль экспрессии). Способность контролировать внешние проявления своих эмоций.

Для подсчёта баллов ответы испытуемых кодируются по схеме.



Утверждение с прямым ключом: «совсем не согласен» – 0; «скорее не согласен» – 1; «скорее согласен» – 2; «полностью согласен» – 3;

Утверждение с обратным ключом: «совсем не согласен» – 3; «ско-

рее не согласен» – 2; «скорее согласен» – 1; «полностью согласен» – 0.

Значения по шкалам МЭИ и ВЭИ получаются путём простого сум-

мирования соответствующих субшкал:

МЭИ = МП + МУ;

ВЭИ = ВП + ВУ + ВЭ.

Другой способ суммирования субшкал даёт ещё две шкалы – ПЭ и УЭ:

ПЭ = МП + ВП;

УЭ = МУ + ВУ + ВЭ.

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка