Курс лекцій для студентів спеціальності 03050901, 03050901 «Облік І аудит» денної та заочної форм навчання, в тому числі перепідготовка спеціалістів



Сторінка9/11
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.26 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

ТЕМА 10. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА

І ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ


10.1. Організація обліку витрат виробництва.

10.2. Організація обліку витрат діяльності.


10.1. Організація обліку витрат виробництва

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку та відображення в фінансовій звітності інформації про витрати підприємства визначаються П(С)БО 16 “Витрати “.

Відповідно до П(С)БО 16 витрати – це зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу.

У наказі про облікову політику підприємства необхідно передбачити умови визнання витрат; розмежування витрат за кожною класифікаційною групою витрат діяльності; нормальну потужність підприємства; базу розподілу загальновиробничих витрат; перелік і склад змінних і постійних загально виробничих витрат; об’єкт обліку витрат; класи рахунків, що використовуються для обліку витрат діяльності.

Для організації обліку витрат важливе значення має їх класифікація :

а) щодо виробничого процесу :



основні – безпосередньо пов’язані з виробничим процесом виготовлення продукції ;

накладні – пов’язані з організацією, обслуговуванням виробництва і управління ним ;

б) за способом віднесення на собівартість окремих видів продукції :



прямі – витрати на виробництво конкретного виду продукції, які прямо можна віднести на собівартість ;

непрямі – не можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного виду продукції;

в) за єдністю складу:



одноелементні – містять у собі економічно однорідні витрати;

комплексні – складаються з декількох економічних елементів (загальновиробничі);

г) щодо обсягів виробництва:



змінні – їх величина змінюється пропорційно зміні обсягу виробництва;

постійні – їх величина не змінюється в разі змін обсягу виробництва;

д) за доцільністю



продуктивні

непродуктивні

ж) за календарним періодом :



поточні – пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції даного періоду ;

одноразові – пов’язані з підготовкою виробництва;

з) за видами витрат :



за економічними елементами ;

за статтями калькуляції ;

і) за включенням до собівартості :



витрати, що включаються до собівартості ;

витрати діяльності ;

к) за видами діяльності :



витрати звичайної діяльності ;

витрати надзвичайної діяльності.

Основні завдання організації бухгалтерського обліку виробництва продукції такі:

облік і контроль випуску продукції, якості, асортименту ;

облік витрат виробництва і контроль за виконанням кошторису витрат;

калькуляція собівартості продукції ;

виявлення резервів і розроблення заходів щодо зниження собівартості продукції та збільшення обсягів виробництва.

Організація обліку витрат виробництва залежить від видів діяльності, характеру виробництва, видів продукції, особливостей технології та організації виробництва, структури управління тощо.

Витрати виробництва можуть обліковуватися за одним із таких методів:

нормативний ( щоденне виявлення відхилень від діючих норм );

попроцесний ( технологічний процес не поділяється на стадії );

попередільний (сировина проходить декілька закінчених стадій оброблення);

позамовний (в індивідуальних і дрібносерійних виробництвах ).

У встановлені терміни первинні документи з обліку витрат виробництва від структурних підрозділів надходять до бухгалтерії. Виробничі звіти цехів, майстерень, ділянок порівнюються зі звітами матеріально відповідальної особи про рух сировини і матеріалів, розрахунково-платіжними відомостями, відомостями нарахування амортизації та відомостями руху готової продукції. Витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів контролює бухгалтерія підприємства відповідно до встановлених нормативів на підставі первинних і зведених документів. Правильно оформлені та перевірені документи систематизуються і групуються у листи-розшифровки, де здійснюється групування витрат за об’єктами обліку ( видами продукції ), витрат за нормами, відхиленнями від норм і змінами норм за встановленою номенклатурою статей.

Важливим етапом обліку виробничих витрат є калькулювання собівартості одиниці продукції.

Для цього необхідно визначити перелік об’єктів калькуляції та калькуляційних одиниць; визначити перелік витрат, які включаються і не включаються до собівартості продукції; визначити перелік статей витрат на виробництво; обґрунтувати методику відображення витрат та їх оцінку за кожною статтею калькуляції; встановити принцип розподілу витрат між готовою продукцією і незавершеним виробництвом; визначити спосіб розподілу непрямих витрат між окремими видами продукції; оцінити незавершене виробництво; розробити нормативну та фактичну калькуляції.

Для узагальнення всіх витрат, які становлять виробничу собівартість і собівартість реалізованої продукції, застосовуються журнали-ордери 5 та 5А.


10.2. Організація обліку витрат діяльності

Основні завдання організації обліку витрат діяльності підприємства такі:

правильне визначення та достовірна оцінка витрат діяльності;

правильне і повне документальне оформлення та своєчасне відображення в регістрах обліку витрат діяльності ;

надання повної та достовірної інформації про витрати діяльності для потреб управління.

Відповідно до нормативної бази підприємство може самостійно обирати один із способів обліку витрат діяльності: з використанням 8-ого або 9-ого класу рахунків, з одночасним використанням 8-ого і 9-ого класів рахунків.

Перший спосіб доцільно обирати суб’єктам малого підприємництва та організаціям, діяльність яких не спрямована на ведення комерційних операцій. Чим більше підприємство, тим більша необхідність використання одночасно двох класів рахунків, для того щоб накопичувати інформацію про витрати за елементами та статтями витрат.

Система групування витрат складається з таких елементів: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизацію та інші витрати. Це групування є єдиним і обов’язковим для усіх підприємств незалежно від їх галузевої належності, воно є вихідним у формуванні практично всіх вартісних показників, визначенні результатів виробництва та фінансових результатів діяльності.

Відповідно до П(С)БО 16 витрати , які не включаються до виробничої собівартості та собівартості реалізованої продукції, відображаються на таких рахунках бухгалтерського обліку: 92, 93, 94, 95, 96, 97, 99.

Методика побудови обліку витрат діяльності аналогічна методиці побудови виробничої собівартості : аналітичний облік за окремими видами цих витрат організовується за статтями витрат та за економічними елементами ( матеріальні витрати, витрати на оплату праці і т. ін. ) по відповідних первинних документах, які далі узагальнюються в зведені відомості та в першому розділі журналів-ордерів 5, 5А списуються на фінансовий результат.


Запитання до самоперевірки

1. Якими нормативними актами регламентується методологія формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства?

2. Які основні положення наказу про облікову політику щодо обліку витрат діяльності?

3. За якими основними ознаками класифікують витрати підприємства? Навести приклади.

4. За якими ознаками можна провести класифікацію витрат відповідно до Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку?

5. Які основні завдання організації обліку процесу виробництва та завдання організації обліку витрат діяльності?

6. Хто на підприємстві здійснює облік витрат виробництва та витрат діяльності?

7. Які фактори впливають на організацію обліку витрат? Навести приклади.

8. Назвати сферу застосування, переваги та недоліки різних методів обліку витрат та калькулювання собівартості.

9. Який порядок здійснення калькуляційної роботи на підприємстві? Назвати типові статті калькуляції для промислових підприємств, підприємств торгівлі.

10. Як організувати аналітичний та синтетичний облік виробничих витрат?

11. Хто має право застосовувати для обліку витрат лише рахунки класу 8 "Витрати за елементами"? В якому разі застосування рахунків класу 8 "Витрати за елементами" та рахунків класу 9 "Витрати діяльності" є доцільним?

12. Як організувати облік загальновиробничих витрат? Який порядок їх розподілу?

13. В чому полягають особливості організації обліку адміністративних витрат та витрат на збут?

14. Як організувати облік фінансових та інвестиційних витрат та облік надзвичайних витрат?

ТЕМА 11. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ДОХОДІВ І РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
Методологічні основи формування, визнання у бухгалтерському обліку інформації про доходи та фінансові результати і порядок її розкриття у фінансовій звітності регулюються П(С)БО 15 “Дохід “ та П(С)БО 3 “Звіт про фінансові результати”.

Основні завдання організації обліку доходів підприємства такі:

правильне визначення та достовірність оцінки доходів;

правильне і повне документальне оформлення та своєчасне відображення в регістрах бухгалтерського обліку доходів та результатів діяльності;

контроль за правильним визначенням фінансового результату від звичайної діяльності з метою оподаткування;

контроль за правильністю визначення та використання нерозподіленого прибутку.

У наказі про облікову політику необхідно передбачити розподіл доходів за кожною класифікаційною групою; критерії оцінки доходів; спосіб вивчення ступеня завершеності робіт, послуг, дохід від використання і надання яких визначається за ступенем завершеності.

Відповідно до П(С)БО 15 дохід визнається під час збільшення активів або зменшення зобов’язань , що зумовлює зростання власного капіталу, за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Доходи включаються до складу об’єктів облікового процесу на підставі принципів нарахування і відповідності.

Принцип нарахування передбачає відображення в обліку доходів і витрат у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошей.

Принцип відповідності передбачає визначення фінансового результату шляхом зіставлення доходів звітного періоду з витратами цього самого періоду.

У бухгалтерському обліку дохід відображається в сумі справедливої вартості отриманих активів або тих, що підлягають отриманню.

Відповідно до П(С)БО 15 визнані доходи в бухгалтерському обліку класифікуються за такими групами: дохід від реалізації продукції; інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи.

Найбільшу питому вагу в доходах промислового підприємства має, як правило, перша група доходів. Дохід від реалізації продукції визнається в разі виконання таких умов: покупцеві передані ризики і вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію; сума доходу може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

Відвантаження продукції в порядку реалізації відбувається відповідно до укладених договорів або шляхом вільного продажу через роздрібну торгівлю. Договори укладаються з підприємствами-споживачами або посередницькими організаціями. Строки постачання передбачаються в договорі. Якщо вони не встановлені чи не випливають із суті та мети договору, покупець має право вимагати постачання в будь-який час. Бухгалтерія разом із службою збуту зобов’язана контролювати своєчасність і повноту оплати рахунків покупців. Часом виконання зобов’язань за однорідною поставкою вважається дата складання приймально-здавального документа чи розписки в отриманні продукції, а в разі відвантаження продукції покупцю з іншого міста – дата здачі цих документів транспортним організаціям чи органам зв’язку. Оперативний облік відвантаження провадить служба збуту в спеціальних картках, журналах чи книгах. На продукцію, що відвантажується, виписують наказ-накладну чи інший документ, де вказують найменування, номенклатурний номер, сорт, розмір, кількість, найменування та адресу отримувача. На підставі документації про фактичне відвантаження виписують платіжне доручення (рахунок). Один примірник із транспортними документами передають(відправляють) покупцю для оплати, а інший прикладають до документів для передачі їх до банку на інкасо. Якщо умовою договору постачання є попередня оплата продукції, покупець переводить на рахунок постачальника належну йому суму платіжним дорученням. Транспортні витрати за доставку продукції покладаються на постачальника чи покупця залежно від того, як це передбачено в договорі. У разі відвантаження готової продукції, товарів підприємство визначає процес реалізації за методом нарахування, згідно з яким у момент відвантаження готова продукція вважається проданою, тому в обліку повинен відображатися дохід з однієї сторони (пасив) і на цю суму збільшується актив у вигляді дебіторської заборгованості.

Інформація про доходи від реалізації готової продукції, про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу узагальнюється на рахунку 70 “ Доходи від реалізації”. Аналітичний облік доходів від реалізації організовується за видами продукції, регіонами збуту та/або іншими напрямками, визначеними підприємством. Синтетичний облік доходів від реалізації готової продукції ведеться в журналі-ордері 6.

Процес вибуття будь-яких інших активів призводить до виникнення у підприємства інших операційних доходів, до яких, зокрема, належать доходи від реалізації іноземної валюти та інших оборотних активів, від списання раніше списаних активів та кредиторської заборгованості тощо.

Для узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності використовується рахунок 71 “ Інший операційний дохід“. Аналітичний облік інших операційних доходів організовується за видами доходів по відповідних субрахунках рахунку 71 та іншими напрямками, визначеними підприємством. Первинними документами при накопиченні інформації про інші операційні доходи є довідки та розрахунки бухгалтерії, накази на реалізацію оборотних активів і розрахункові документи щодо таких продаж. Синтетичний облік інших операційних доходів ведеться в журналі-ордері 6.

Аналогічно визначаються і відображаються в бухгалтерському обліку

доходи від участі в капіталі (рахунок 72) (дохід від інвестицій в асоційовані, дочірні підприємства, від спільної діяльності); інші фінансові доходи (рахунок 73) (дивіденди, відсотки одержані); інші доходи (рахунок74) (дохід від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, безоплатно отриманих активів); надзвичайні доходи (рахунок75) .

Згідно з П(С)БО 3 інформація про визнані та отримані доходи звітного періоду на підприємстві відображається в Звіті про фінансові результати.

Фінансовим результатом господарської діяльності підприємства є прибуток або збиток. Згідно з П(С)БО 3: прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати; збитки – перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат. Чистий прибуток (збитки) формується поступово протягом звітного року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності.

Чистий дохід від реалізації продукції визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції ПДВ, АЗ, інших зборів, знижок тощо.

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції називається валовим прибутком (збитком).

Фінансовий результат від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку) іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Фінансовий результат – чистий прибуток ( збиток ) визначається як різниця між різними видами доходів і витрат підприємства за звітний період.

Інформація про фінансовий результат підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій узагальнюється на рахунку 79 “Фінансові результати”.

Аналітичний облік фінансових результатів організовується за їх характером, видами діяльності, видами продукції та іншими напрямами, визначеними підприємством самостійно. Первинними документами для відображення накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку ( збитку ) є довідки та розрахунки бухгалтерії. У складанні фінансових звітів порівнюються обороти за дебетом та кредитом рахунку 79. Дані на рахунку 79 відображаються в журналі-ордері 6.

Для обліку чистого нерозподіленого прибутку або непокритих збитків передбачено рахунок 44, на якому організовується облік нерозподіленого прибутку або непокритих збитків поточного та минулого років івикористання в поточному році прибутку. Аналітичний облік визначення прибутку (збитку) організовується наростаючим підсумком з початку звітного року, а використання у звітному періоді – за напрямами використання. Первинними документами є при цьому розрахунки та довідки бухгалтерії. Дані за рахунком 44 відображаються в журналі-ордері 7 та у Звіті про власний капітал.

Запитання до самоперевірки


  1. Які основні завдання організації обліку та контролю доходів і результатів діяльності підприємства?

  2. Яка інформація про доходи і результати діяльності зазначається в наказі про облікову політику підприємства?

  3. Як організувати аналітичний облік доходів і результатів діяльності підприємства?

  4. На підставі яких принципів бухгалтерського обліку доходи включаються до об'єктів облікового процесу?

  5. За якими ознаками в бухгалтерському обліку можна класифікувати доходи і результати діяльності?

  6. Які основні критерії оцінки доходів діяльності підприємства?

  7. Які види надходжень не визнаються доходами звітного періоду?

  8. Які основні умови визнання доходу від реалізації продукції, товарів та інших активів?

  9. Які особливості організації первинного обліку доходів від реалізації?

  10. Які особливості організації синтетичного та аналітичного обліку доходів від реалізації?


ТЕМА 12. ОРГАНІЗАЦІЯ СКЛАДАННЯ ТА НАДАННЯ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ

Завдання бухгалтерського обліку – забезпечувати інформацією про діяльність підприємства, необхідною для прийняття рішення, зовнішніх і внутрішніх користувачів. Користувачеві, який приймає рішення, потрібна не будь-яка інформація, а лише повна, достовірна і своєчасна. Таку інформацію він може отримати із фінансової звітності.



Фінансова звітність – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Фінансова звітність підприємства повинна формуватися з дотриманням таких загальноприйнятих принципів: автономність підприємства, безперервність діяльності, періодичність історична (фактична) собівартість, нарахування та відповідність доходів і витрат, повне висвітлення, обачність, єдиний грошовий вимірник, достовірність, доречність, дохідливість.

Для того щоб фінансова звітність була зрозумілою для користувачів, вона повинна містити дані про підприємство, дату звітності та звітний період, валюту звітності та одиницю виміру, відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періодів, облікову політику підприємства та її зміни, консолідацію фінансових звітів, припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності, обмеження щодо володіння активами, виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування, переоцінку статей фінансових звітів, іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО.

Фінансову звітність підписує керівник підприємства і головний бухгалтер згідно з Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Фінансову звітність супроводжують листом підприємства про склад звітності, яку подають (надсилають) адресатам.

Головний бухгалтер повинен заздалегідь визначити коло користувачів, яким необхідно подати фінансову звітність.

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів тощо. Іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до чинного законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом міністрів України. В організації подання звітів потрібно враховувати, що відкриті акціонерні товариства, підприємства – емітенти облігацій та кредитно-фінансові інститути зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним року оприлюднювати річну фінансову звітність і консолідовану звітність шляхом публікації її у засобах масової інформації або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань. У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс і публікує його протягом 45 днів.

Склад фінансової звітності такий:



  • для юридичних осіб – баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до фінансової звітності;

  • для суб’єктів малого підприємництва – фінансовий звіт малого підприємства

  • для материнських підприємств – консолідована звітність у складі

балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал, приміток до фінансової звітності.

Дата подання фінансової звітності для першої та другої груп суб’єктів – не пізніше 20 лютого року, що настає за звітним, для третьої – не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним. Датою подання фінансової звітності вважається день її фактичної передачі адресату, а в разі відправлення поштою – дата отримання адресатом. У разі, якщо дата подання припадає на неробочий день, термін переноситься на перший робочий день після вихідного.

Перелік форм статистичної звітності затверджує Державний комітет статистики України.

Перелік форм податкової звітності залежить від системи оподаткування, обраної підприємством, і тривалості звітного періоду.

Між звітною датою (31 грудня), датою подання (не пізніше 20 лютого) і датою затвердження фінансової звітності є проміжок часу, протягом якого можуть відбутися події, здатні вплинути на облікові ціни та облікову політику. Як наслідок, може виникнути необхідність у виправленні помилок, допущених у попередніх звітних періодах.

Порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності регламентується П(С)БО 6 “ Виправлення помилок і зміни у фінансовій звітності “. Норми П(С)БО 6 застосовуються для фінансової звітності підприємств, організацій та інших юридичних осіб усіх форм власності, крім бюджетних установ.

Виправлення помилок, допущених у попередніх звітних періодах і виявлених у поточному періоді, регламентується п. 4 і 5 П(С)БО 6. При цьому виправлення помилок, допущених під час складання фінансової звітності у попередніх періодах, здійснюється коригуванням сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року.

Після внесення виправлень допущених помилок фінансова звітність відображає достовірну інформацію і не підлягає коригуванню.



Запитання до самоперевірки

  1. Пояснити якісні характеристики фінансової звітності.

  2. Розкрити принципи фінансової звітності.

  3. Яке призначення пробного балансу ?

  4. Які існують способи виправлення помилок до моменту подання фінансової звітності?

  5. Яке призначення форми № 5 фінансової звітності?

  6. Хто складає консолідовану фінансову звітність?

  7. Які терміни подання річної бухгалтерської звітності?

  8. Для чого призначена внутрішня звітність на підприємстві?

  9. Яку відповідальність несуть керівник підприємства і головний бухгалтер за подання недостовірної звітності?

  10. Які наслідки для прийняття управлінських рішень може мати несвоєчасне подання звітності?



1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка