Культурне та церковне життя (8 клас)



Сторінка1/3
Дата конвертації25.04.2016
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3


Тема уроку: Культурне та церковне життя (8 клас).

Тип уроку: урок формування навичок і вмінь.

Мета уроку:

  • встановлювати хронологічну послідовність подій;

  • характеризувати митрополита Петра Могилу як людину та історичну особу, давати оцінку його діяльності, визначати його роль і місце в історії України;

  • описувати стан церковного життя в Україні після Берестейської унії, робити висновки про становище української православної церкви, аналізувати заходи митрополита Петра Могили з впорядкування церковного життя;

  • визначати досягнення українського шкільництва та книговидання, особливості драматургії;

  • застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: культура, шкільна драма, інтермедія, вертеп;

  • з позицій сьогоднішнього дня висловлювати своє ставлення до історичних діячів, судження про історичні події та мистецькі явища доби.

Методико-дидактичне забезпечення: підручник, зошит, робочий зошит з друкованою основою з історії України для 8 класу (під ред. В.Власова)мультимедійний екран, електронний атлас з історії України для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів ( Інститут передових технологій, 2004.), тема 7: карти «Церковне життя на українських землях у складі Речі Посполитої (ХУІ- перша половина ХУІІ ст..» та «Розміщення населення на українських землях у складі Речі Посполитої (ХУІ- перша половина ХУІІ ст..», ілюстрації 1-5 («Митрополит Петро Могила», «Герб Петра Могили», «Гравюра майстра Іллі до «Требника» Петра Могили, «Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві»); роздавальний матеріал - ксерокопії біографії Петра Могили (Українське козацтво. Мала енциклопедія. - Київ: «Генеза» - Запоріжжя: «Прем’єр», 2006. с.377-378), ілюстрації до теми, маркери.
Структура уроку

І. Організаційна частина. (1 хв.)

Створення робочого настрою

ІІ. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття нової теми. (8 хв.)

Перевірка знань і умінь; самоперевірка відповідей за допомогою мультимедійного

екрану

Групова робота

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. (4 хв.) Вибір вірного твердження

  1. Міні-діалог

ІУ. Оголошення (представлення) теми та навчальних цілей (5 хв.)

1. Повторення поняття за алгоритмом

  1. Заповнення схеми

  2. «Мозковий штурм»

У. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань. (15 хв.)

1. 1.Ознайомлення з портретом Петра Могили

1. 2. Аналізування історичного джерела з наступним заповненням схеми- характеристики. Робота в парах

1.3. Складання стислого переліку за розповіддю вчителя методом «Вибери головне»

1.4. Формулювання власних суджень щодо значення діяльності Петра Могили

методом «Коло ідей»

2.1. Розповідь учителя, пошук усних відповідей на запитання

2.2. Дослідження джерела

2.3. Евристична бесіда за поставленими запитаннями

3.1. Коротка інформація учителя за матеріалами підручника

3.2. Заповнення модулю «Діячі та видання друкарні Києво-Печерської лаври»

4.1. Евристична бесіда на повторення вивченого у 7 класі

4.2.Самостійна робота з підручником (с. 100-101), складання тез

4.3. Опрацюванням за схемою понять «шкільна драма», «інтермедії», «вертеп»

УІ. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь. (8 хв.)

Експрес-контроль: «так»- «ні». Взаємоперевірка

УІІ. Підведення підсумків уроку. Висновки. (3 хв.)

Мозковий штурм. Порівняння отриманих результатів з навчальними цілями.

УІІІ. Інструктаж із виконання домашнього завдання. (1 хв.)
ХІД УРОКУ

І. Організаційна частина: створення робочого настрою

Учитель організовує робочі місця, перевіряє наявність в учнів підручників, зошитів, атласів та інших необхідних для уроку матеріалів, письмових приладів.


ІІ. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття нової теми.

1. Перевірка знань і умінь за допомогою проведення бліцу «Дати»

Учитель пропонує учням записати у хронологічній послідовності, попередньо вказавши дати, зображені на дошці або мультимедійному екрані повстання українського народу у 20-30 рр. ХУІІ ст..

_________ - зруйнування козаками на чолі з І Сулимою фортеці Кодак;

_________ - козацькі повстання під приводом П. Бута, Я. Острянина, Д. Гуні;

_________ - повстання під проводом Т. Федоровича (Трясила);

_________ - прийняття «Ординації війська Запорозького реєстрового»;

_________ - повстання М. Жмайла.

2. Складання таблиці: робота в групах

Об’єднавшись у 5 груп, учні, спираючись на набуті знання, працюють над заповненням позицій таблиці «Повстання українського народу у 20-30 рр. ХУІІ ст.»



Повстання

Причини

Характер

Учасники

Територія поширення

Повстання М. Жмайла













Повстання Т.Федоровича













Повстання І. Сулими













Повстання П.Бута, Д.Гуні,

Я.Остряниці














1 група - характеризує повстання Марка Жмайла

2 група – повстання Тараса Федоровича;

3 група – повстання Івана Сулими;

4 група – повстання П.Бута, Д.Гуні та Я. Остряниці.

В ході презентації чотирьох груп п’ята знаходить спільне у причинах, характері, складі учасників та результатах всіх повстань та інформує про це присутніх.

Після групових презентацій учитель надає можливість учням відкоригувати таблицю в зошитах.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.


  1. Вибір вірного твердження

Мотивуючи навчальну діяльність учнів учитель наводить кілька тверджень стосовно ролі церкви у житті українського суспільства другої половини ХУІ ст. (вони можуть бути виведені на екран) і пропонує вибрати з переліку вірні :

А) Православна церква – об’єднуюча сила суспільства;



Б) занепад православної релігії та її неспроможність консолідувати суспільство;

В) найкращі вітчизняні наукові і просвітницькі кадри пов’язували своє життя з церквою;



Г) відсутність церковної літератури;

Г’)відсутність вищих навчальних закладів для православного духовенства;

Д) падіння авторитету православної церкви після захоплення турками Константинополя;

Е) посилання могутності Московської метрополії і перенесення в Москву центру православ’я;

Є) визнання православною церквою зверхності Папи Римського.




  1. Міні-діалог

Виходячи з вибраних відповідей учитель пропонує учням визначитися зі своєю позицією у такій ситуації: «Якби ви були тогочасними лідерами православної церкви, які б завдання ви поставили перед нею»
ІУ. Оголошення (представлення) теми, очікуваних навчальних результатів.
1. Відпрацювання поняття за схемою

Учитель пропонує учням, базуючись на отриманих раніше знаннях, дати визначення понять «релігія» та «культура», конструюючи поняття. за схемою:

Що?” -- „Яка?” -- „Де?” -- „Коли?”

Після цього в ході спільного обговорення уточнюються найбільш поширені після 1596 р. на українських землях релігії (православ’я, католицизм та греко-католицька (уніатська), а також галузі, які включає в себе поняття «культура», вносячи їх до схеми «Галузі культури»:








КУЛЬТУРА




освіта

наука

література

музика

театр

Скульптура та архітектура

живопис

Народні традиції

3. Далі, використовуючи метод «Мозковий штурм» вчитель пропонує учням висловити свою думку з приводу того, як, виходячи з вибраних тверджень, міні-діалогу, відпрацьованого поняття та схеми, може звучати тема сьогоднішнього уроку, і, вислухавши кілька пропозицій, уточнює її та формулює навчальні цілі уроку, які висвітлюються на екрані або вивішуються на фліп-чарті.


У. Вивчення нового матеріалу. Осмислення нових знань.

План уроку

  1. Чим уславився митрополит Петро Могила. Якими були його заходи щодо впорядкування церковного життя

  2. Коли, за яких обставин було створено Києво-Могилянську академію. Яким було навчання в ній

  3. Яка роль друкарні Києво-Печерської лаври в тогочасному духовному житті

  4. Як розвивалася драматична література й театр




  1. Чим уславився митрополит Петро Могила. Якими були його заходи щодо впорядкування церковного життя

На електронному екрані проектуються портретні зображення Петра Могили з електронного атласу для 8 класу (тема 7). Вчитель пропонує їх уважно розглянути, після чого, об’єднавшись у пари, уважно проаналізувати історичне джерело (підручник та роздавальний матеріал) з наведеною характеристикою П.Могили.

1-й учень працює з текстом «Особистість», наведеним на с. 97-98 підручника;

2-й учень опрацьовує роздавальний матеріал – ксерокопію статті з малої енциклопедії «Українське козацтво» (Київ: «Генеза» - Запоріжжя: «Прем’єр», 2006. – с.377-378)

Роздавальний матеріал для 2-го учня:

«МОГИЛА Петро (1596-1647) – український культурний і громадський діяч, митрополит Київський (1633-1647), син молдавського господаря Симеона та угорської князівни Маргарети. Виховувався під керівництвом наставників Львівської братської школи. Продовжив навчання у вищих школах Польщі та Західній Європі. Як офіцер польської армії брав участь у битві під Цецорою (1620), хотинській битві. Під впливом митрополита Й.Борецького захопився церковними справами. З 1627 – архімандрит Києво-Печерської лаври. Сприяв легалізації православної церкви, що опинилася поза законом у Речі Посполитій після укладення Берестейської церковної унії 1596 р. Основними напрямками діяльності були: повернення Києво-Печерській лаврі відібраних маєтків та піднесення її… ; створення Могилянської колегії (1632) шляхом об’єднання лаврської школи з Київською братською школою при церкві Богоявлення Господнього; турбота про перетворення колегії у вищий навчальний заклад – академію; згуртування навколо неї визначних учених і культурних діячів...

Користуючись великим авторитетом М. очолив православну делегацію, яка мала домогтися легалізації української православної церкви на… сеймах 1632, де М. було обрано і висвячено на митрополита київського (1633)…»

В ході опрацювання текстів учні заповнюють схему-характеристику «Петро Могила»:



Народився - ________________;

Походження - _______________;

Освіта - ____________________;

Участь у військових діях - __________________;

Релігійна кар’єра:

архімандрит - _________________;

митрополит - __________________;

Був учнем і сподвижником - ______________;

Ставлення до братств - _________________;

Дав згоду на об’єднання - _________________.
Складання стислого переліку за розповіддю вчителя методом «Вибери головне»

Матеріал вивчається за допомогою розповіді вчителя, що коротко характеризує становище української церкви і пояснює позицію Петра Могили щодо її впорядкування та оновлення церковного життя. у ході якої учні, використовуючи метод «Вибери головне», складають у зошитах стислий перелік вжитих для цього митрополитом заходів:



  • запроваджено постійний нагляд за дисципліною духівництва, порядком

богослужінь;

  • обов’язковим стало проголошення священиками виховних проповідей для парафіян по неділях і у свята;

  • обмежено права магнатів втручатися в церковні справи на територіях своїх маєтків;

  • збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок;

  • землі і майно поверталися Українській православній церкві;

  • відновлення духовних святинь православ’я;

  • підвищення культурно-освітнього рівня православних священиків;

  • запровадження у богослужінні української мови замість церковнослов’янської;

  • домігся від короля визнання вищої православної ієрархії, підписання Владиславом ІУ «Пунктів заспокоєння руського народу», за якими українцям та білорусам поверталися втрачені після Брестської унії права мати свого митрополита та єпископів, а також розв’язання суперечок між православними і греко-католиками щодо церков та земель…

Формулювання власних суджень щодо значення діяльності Петра Могили методом «Коло ідей»

Підсумовуючи все почуте під час вивчення матеріалу, учитель пропонує учням висловити свої думки щодо значення діяльності митрополита, час якого історики називають Могилянською добою, в ході спільного обговорення вибираючи і занотовуючи на дошці основне.



Значення діяльності Петра Могили:

  1. Вніс великий внесок у розбудову церковного і культурного життя України.

  2. Дякуючи його реформам православна церква самостійно визначала духовне життя в Україні, виступаючи проти унії з католицькою;

  3. Українська православна церква завдяки митрополиту стає значною силою національно-релігійного руху, підтримуючи боротьбу українського народу за незалежність, власну державність та віру.




  1. Коли, за яких обставин було створено Києво-Могилянську академію. Яким було навчання в ній

Розповідь учителя, в ході якої учні усно шукають відповіді на запитання (написані на дошці або виведені на мультимедійний екран):

1. Коли була відкрита Київська братська школа ?(у 1615 році)

2. За зразком яких навчальних закладів вона створювалася? (західноєвропейських)

3. Хто став першим ректором школи?(Йов Борецький)

4. Коли і ким була заснована Лаврська школа? (у 1631 році Петром Могилою)

5. Хто її очолив? (Ісайя Трохимович)

6. Коли обидві школи об’єдналися і яку назву отримало це об’єднання? (у 1632 році, Києво-Могилянська академія)

7. Якою мовою і чому здійснювалося навчання?(латинською мовою,

знання якої вважали за ознаку освіченості)

8. Які ще мови опановували ся школярами?(грецька, польська і церковнослов’янська)

9. Скільки часу тривало навчання у закладі?( 12 років)

10. Що складало основу навчання і скільки всього предметів викладалося у навчальному закладі?(основу складали «сім вільних наук»: поетика,

граматика, риторика, філософія математика, астрономія та музика, всього вивчалося понад 30 предметів)

Дослідження джерела ( с. 99), пошук відповіді на запитання до нього.

Знайомство з матеріалом закінчується невеликою евристичною бесідою за поставленими запитаннями.



3. Яка роль друкарні Києво-Печерської лаври в тогочасному духовному житті

Коротка інформація учителя за матеріалами підручника, прослухавши яку учні заповнюють модуль «Діячі та видання друкарні Києво-Печерської лаври»: з перерахованих прізвищ та видань відбираючи лише ті, що мають відношення до лаврської друкарні.


Друкарня Києво-Печерської лаври ( 1615 р.)

Діячі




Видання




Діячі: К. Острозький, Й. Борецький, Є. Плетенецький, П. Сагайдачний,

Г. Сковорода, А. Кальнофойський, П. Могила



Видання: «Буквар», «Требник», «Апостол», «Часослов», «Тератургіма» ,

«Апокрисис»


4. Як розвивалася драматична література й театр

Евристична бесіда на повторення вивченого у 7 класі

Перш ніж перейти до вивчення розділу вчитель пропонує учням пригадати:



  • Чи існували театралізовані вистави у давніх слов’ян та в Київській Русі?

  • З чим пов’язувалися і кому присвячувалися ці театралізовані дійства?

  • Де вони відбувалися?

  • Хто такі скоморохи, і яку роль у культурному житті вони відігравали?

  • На якій основі розвивалося театральне мистецтво того часу?

Після отримання відповідей учитель підсумовує, що основи національного театру початку ХУІІ століття закладалися з часів давньої Русі і базувалися на національному підґрунті.

Самостійна робота з підручником (с. 100-101), в ході якої учні складають тези до пункту плану, визначивши здобутки літератури і театру тих часів. Учитель наголошує на тому, що особливу увагу при роботі з підручником слід звернути на такі моменти:

  • центром культурного розвитку кінця ХУІ – першої половини ХУІІ століть були братські школи, Острозька та Києво-Могилянська академії;

  • найбільш поширеним жанром мистецтва того періоду була драматургія, зокрема, шкільна драма та інтермедія;

  • великого поширення у означений час набув мандрівний ляльковий театр – вертеп;

  • найпопулярнішими персонажами театральних вистав стали герої казок та вихідці з народу.

Робота супроводжується опрацюванням за відомою схемою понять «шкільна драма», «інтермедії», «вертеп». Одне з понять береться за зразок, який опрацьовується спільно, інші - самостійно.

Зразок опрацювання поняття «шкільна драма»:

ЩО? - вистава;

ДЕ? – в українських братських школах та академіях;

КОЛИ? – у ХУІ – першій половині ХУІІ століть;

ЯКА? - у якій виконавці один за одним декламують на сцені об’єднаний

спільною темою текст.



УІ. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь.

Експрес-контроль: «так»- «ні». Взаємоперевірка

На мультимедійний екран спроектовані запитання для перевірки. Не переписуючи їх у зошит, учні дуже швидко дають вірні, на їх думку відповіді. Після закінчення роботи сусіди по парті обмінюються зошитами, перевіряють правильність виконання роботи і виставляють оцінки.



  1. Королівський документ «Пункти для заспокоєння руського народу» повертав українцям та білорусам втрачені після Берестейської унії права «так»

  2. Навчання у Києво-Могилянській академії тривало 10 років. «ні»

  3. Митрополит Петро Могила походив з польського шляхетського роду«ні»

  4. У 1632 році він був обраний київським митрополитом «так»

  5. Своїм духовним вчителем Петро Могила вважав константинопольського патріарха «ні»

  6. Київська братська школа була утворена у 1627 році «ні»

  7. Її першим ректором став Йов Борецький «так»

  8. Києво-Могилянською академією стала називатися з 1647 року Лаврська школа «ні»

  9. Основним осередком книговидання на Україні кінця ХУІ – першої половини ХУІІ ст. стала друкарня Києво-Печерської лаври «так»

  10. Перша книжка, видана Лаврською друкарнею у 1616 році, носила назву «Часопис» «так»

  11. Найвизначнішою працею з мови того періоду вважалася «Граматика» Івана Федоровича «ні»

  12. Вертеп – це мандрівний ляльковий театр, що набув поширення у першій половині ХУІІ ст. «так»

УІІІ. Підведення підсумків уроку. Висновки.

Учитель повідомляє, що план сьогоднішнього уроку вичерпано і пропонує з’ясувати, чого ми на ньому досягли. Учні методом «Мозкового штурму» проводять

рефлексію, називаючи досягнення уроку:



  • з’ясовані дати утворення Київської та лаврської братських шкіл, їх об’єднання у Києво-Могилянську академію, обрання Петра Могили архімандритом Києво-Печерської лаври та київським митрополитом, створення лаврської друкарні та виходу в світ її найвідоміших видань;

  • дана характеристика Петра Могили як людини, релігійного діяча та історичної особи;

  • проаналізоване становище української церкви і заходи, вжиті митрополитом П.Могилою для впорядкування і оновлення церковного життя;

  • сформовані власні судження щодо діяльності Петра Могили, ставлення до особи митрополита;

  • визначені значення Києво-Могилянської академії у розвитку тогочасного шкільництва та друкарні Києво-Печерської лаври у духовному житті;

  • опрацьовані нові поняття…

На закінчення вчитель підводить підсумки уроку та дає інструктаж з виконання домашнього завдання.
Висновки:

  1. Хоча наприкінці ХУІ – в першій половині ХУІІ ст. релігійна ситуація в Україні була складною, українська православна церква, очолювана митрополитом Петром Могилою, змогла вести самостійне духовне життя, виступаючи проти унії з католицькою церквою і не допускаючи на собою зверхності.

  2. Реформа церкви, проведена Петром Могилою, епоху якого історики називають «Золотим періодом відродження українського православ’я», сприяла відродженню православної церкви та піднесенню релігійної культури українського народу.

  3. Церква духовно підтримувала боротьбу українського народу за незалежність та власну державність.

  4. Вирішальне значення для розвитку освіти, науки і культури мало книгодрукування, провідним центром якого була друкарня Києво-Печерської лаври, заснована архімандритом Єлисеєм Плетенецьким.

  5. Особливістю розвитку театрального життя та розвитку драматургії в зазначений період була діяльність братських шкіл, які, використовуючи ідеї західноєвропейського гуманізму, започаткували жанр шкільної драми.

  6. Основою українського театру окрім шкільних драм стали інтермедії – п’єси за матеріалами народного побуту, вистави театру ляльок на релігійно-побутові теми.

  7. В період другої половини ХУІ – першої половини ХУІІ століть український народ досяг успіхів у розвитку освіти, книгодрукування, театру.

УІІІ. Повідомлення домашнього завдання.

- опрацювати текст § 13, дати усні відповіді на запитання до параграфу ( с. 101);



- записати у історичний словник нові поняття;

  • виконати завдання № 64-68 до уроку 13 у робочому зошиті з друкованою основою;

  • скласти письмову порівняльну характеристику: що ріднить та що відрізняє

Й. Борецького та П.Могилу;

- обґрунтувати власну думку (усно) з приводу того, за що православна церква 12 грудня 1996 року канонізувала Петра Могилу.

Допитливим і творчим -

а) пошукова робота:

  • підготувати коротке письмове повідомлення (2-3 стор.) з невідомими фактами біографії Петра Могили або створити невеликий ілюстрований альбом (портрети митрополита та ілюстрації до його книжок);

б) творча робота:

  • скласти твір «Спадок Петра Могили у діяльності сучасної Києво-Могилянської академії»


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка