Ктіторов Максим Олександрович



Сторінка1/5
Дата конвертації24.04.2016
Розмір0.7 Mb.
  1   2   3   4   5


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису




Ктіторов Максим Олександрович

УДК 342.9:351.743



ПРИНЦИПИ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХ РЕАЛІЗАЦІЇ В ДІЯЛЬНОСТІ ОВС

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;

інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата

юридичних наук

Науковий керівник

Лук’янець Дмитро Миколайович

доктор юридичних наук, доцент


Київ – 2009

З М І С Т



ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

3

ВСТУП

4

РОЗДІЛ 1. ПРИНЦИПИ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ: ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА………………………………………………………..

12


1.1. Провадження в справах про адміністративні правопорушення як різновид адміністративного процесу………………………………………….

12


1.2. Поняття і види принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення...………………......................................................................

31


1.3. Системність принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення………………………………………………………….......

50


1.4. Вплив норм Кодексу адміністративного судочинства України на принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення…..………………………………………………………….

60


РОЗДІЛ 2. ПРИНЦИП ЗАКОННОСТІ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА ГАРАНТІЇ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ…………………………………………………………………..

71


2.1. Зміст і значення принципу законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення…………………………………………...

71


2.2. Система гарантій забезпечення законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС……………....

85


РОЗДІЛ 3. ПРИНЦИП ОБ’ЄКТИВНОСТІ ІСТИНИ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ ТА СПОСОБИ ЙОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ…………………………………….

118


3.1. Зміст і значення принципу об’єктивності істини у провадженні в справах про адміністративні правопорушення…………………………….

118


3.2. Доказування як спосіб забезпечення принципу об’єктивності істини у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС………………………………………………………………

137


3.3. Особливості доказування органами внутрішніх справ об’єктивної та суб’єктивної сторони адміністративних правопорушень …………………...

154


ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..

174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………

180

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
КУпАП − Кодекс України про адміністративні правопорушення;

МВС − Міністерство внутрішніх справ України;

ОВС − Органи внутрішніх справ;

ДАІ − Державна автомобільна інспекція;

КАСУ − Кодекс адміністративного судочинства України;

ГУ МВС – Головне управління Міністерства внутрішніх справ України;

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Конституція України визнає людину, її життя і здоров'я, честь і гідність найвищою цінністю, й відносить забезпечення прав і свобод громадян та їх гарантій до однієї з найважливіших функцій держави. [1, с.3]. Разом з тим, для забезпечення режиму законності в державі законодавство України передбачає можливість обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, шляхом застосування заходів адміністративного примусу.

У зв’язку з цим, адміністративна відповідальність виступає одним із найбільш уживаних засобів адміністративного примусу. Значна частина проваджень у справах про адміністративні правопорушення здійснюється органами внутрішніх справ і притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень є одним із найбільш поширених засобів забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки [2]. Але сучасне законодавство про адміністративну відповідальність певною мірою не відповідає світовим стандартам із забезпечення прав людини і громадянина, що суперечить прагненню України до побудови демократичної, правової, соціальної держави.

Кожен вид державної діяльності базується на відповідних принципах, які повинні відображати як призначення держави в сучасних умовах, так і такі її характеристики, які визначають Україну як демократичну, соціальну, правову державу. Відповідно і зміст провадження в справах про адміністративні правопорушення обумовлюється системою певних принципів, від дотримання яких залежить ефективність реалізації функцій адміністративної відповідальності.

Принципи адміністративної відповідальності загалом, і принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення зокрема були закладені ще за радянських часів з урахуванням відповідної ідеології проте, незважаючи на численні зміни та доповнення, що вносилися до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), концептуальна основа провадження у справах про адміністративні правопорушення залишається старою і такою, що не відповідає сучасним потребам. В основному це обумовлюється трансформацією механізмів державного регулювання економіки та зміною розуміння характеру відносин між людиною і державою.

Відомо, що удосконалення будь-якого правового інституту повинно починатися з його концептуальних засад, тому особливого значення набуває дослідження насамперед принципів провадження у справах про адміністративне правопорушення, оскільки саме у провадженні відбиваються основні ознаки адміністративної відповідальності, що визначають її якісну своєрідність.

Визначальними принципами провадження в справах про адміністративні правопорушення є принципи законності та об'єктивності істини, що обумовлює необхідність дослідження саме їх змісту і способів реального забезпечення, особливо в діяльності ОВС. Основними проблемами в цьому контексті є формування такого механізму доказування (джерел доказів, способів їх фіксації, визначення достовірності тощо), який би забезпечив, з одного боку, досягнення об'єктивної істини у провадженні в справах про адміністративні правопорушення і прийняття на цій підставі неупередженого рішення по справі, а з іншого – виключив би об'єктивне ставлення у вину, яке на сьогодні є однією із основних вад провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Всі ці обставини обумовлюють актуальність теми дисертаційного дослідження.

Для вирішення зазначених проблем у процесі дослідження науково-теоретичним підґрунтям стали праці відомих учених з адміністративного права: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрiйко, О.М. Бандурки, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, Г.П. Бондаренка, А.С. Васильєва, В.М. Гаращука, С.Т. Гончарука, Є.С. Герасименка, І.П. Голосніченка, З.С. Гладуна, Є.В. Додіна, Н.І. Золотарьової, Д.П. Калаянова, С.В. Ківалова, А.П. Клюшниченка, Л.В. Коваля, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, Д.М. Лук’янця, О.І. Остапенка, В.Г. Перепелюка, М.Ф. Стахурського, В.С. Стефанюка, С.Г. Стеценка, М.М. Тищенка, Н.В. Хорощак, В.К. Шкарупи, а також російських науковців: В.Г. Атаманчука, Д.М. Бахраха, І.О. Галагана, Ю.М. Козлова, Б.М. Лазарєва, О.Є. Луньова, М.Я. Маслєннікова, Д.М. Овсянка, I.В. Панової, Г.І. Петрова, Н.Г. Саліщевої, В.Д. Сорокiна, С.С. Студенікіна, Ю.О. Тихомирова, Н.Ю. Хаманєвої, О.П. Шергіна та ін. Проте комплексні дослідження саме принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення практично відсутні, і в спеціальній літературі такі проблеми висвітлені недостатньо.



Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 р.р., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1767; розділу І «Проблеми організаційного та правового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ» (п. 8, 14) Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004 – 2009 рр., затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 р. №755.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та досягнень науки адміністративного права визначити систему і зміст принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення, їх значення для забезпечення прав і свобод учасників провадження та удосконалення механізму їх практичної реалізації в діяльності ОВС. Для досягнення поставленої мети було визначено такі завдання:

- уточнити поняття та розкрити зміст провадження в справах про адміністративні правопорушення як різновиду адміністративного процесу;

- визначити та охарактеризувати принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- обґрунтувати, що сукупності принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення властиві ознаки системності;

- визначити вплив положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) на принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- уточнити сутність та розкрити зміст законності як фундаментального принципу юридичного процесу стосовно провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- визначити та проаналізувати систему юридичних гарантій забезпечення принципу законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС;

- розкрити зміст, значення та шляхи реалізації принципу об'єктивності істини як необхідної передумови вирішення працівниками міліції справ про адміністративні правопорушення;

- з’ясувати особливості процесу доказування органами внутрішніх справ об’єктивної та суб’єктивної сторони адміністративних правопорушень;

- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке регламентує принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.



Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що складаються в процесі реалізації принципів провадження у справах про адміністративні правопорушення, в тому числі тих, що здійснюються ОВС.

Предметом дослідження є принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення та забезпечення їх реалізації в діяльності ОВС.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування ґрунтується на системному підході, який дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення та проблем їх реалізації особливо в діяльності ОВС.

За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від загального до конкретного поглиблено понятійний апарат роботи (підрозділи 1.1, 2.1, 3.2). Метод типології використано для аналізу принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення; гарантій забезпечення законності та характеристики окремих видів контролю за законністю діяльності ОВС під час розгляду справ про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.2, 2.2). Системно-структурний та системно-функціональний методи застосовано для з’ясування системності принципів, а також впливу норм КАСУ на принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 1.3, 1.4). За допомогою юридико-технічного методу з’ясовувалася специфіка доказування об’єктивної та суб’єктивної сторони адміністративних правопорушень (підрозділ 3.3). Використання порівняльно-правового методу дозволило встановити у процесі дослідження спільні риси адміністративного доказування разом із кримінальним та цивільним (підрозділ 3.2). Системний метод (системний аналіз або системний підхід) сьогодні розглядається як універсальний інструмент пізнавальної діяльності. Його застосування дає, наприклад, підстави розглядати об’єктивність істини як визначальний принцип провадження в справах про адміністративні правопорушення (підрозділ 3.1).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці із загальної теорії держави і права, розробки учених з адміністративного права, теорії управління та інших галузевих правових наук. Нормативною основою роботи є Конституція України, законодавчі та інші нормативно-правові акти, які регулюють діяльність ОВС.

Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали про адміністративну діяльність працівників органів внутрішніх справ, дані судової статистики щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення судами загальної юрисдикції, а також судова практика у справах про адміністративні правопорушення.



Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним з перших у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням теоретичних питань принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення та практики їх реалізації в діяльності ОВС. На основі проведеного дослідження автором сформульовано ряд висновків, рекомендацій та пропозицій, які відповідають вимогам наукової новизни, зокрема:

вперше:

- здійснено класифікацію принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- визначено вплив норм КАСУ на принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема сформульовано принципи належного використання наданих повноважень, розсудливості дій компетентної особи, пропорційності;

- запропоновано авторське розуміння «істини» у провадженні в справах про адміністративні правопорушення;

- сформульовані нові пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення норм КУпАП;

удосконалено:

- визначення поняття провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- визначення поняття принципу законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення як основного принципу діяльності суб'єктів адміністративної юрисдикції (в тому числі ОВС);

- перелік найбільш ефективних юридичних гарантій забезпечення законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС;

- визначення поняття доказування у провадженні в справах про адміністративні правопорушення як способу забезпечення принципу об’єктивності істини.

- підхід щодо досягнення принципу об’єктивності істини під час розгляду ОВС справ про адміністративні правопорушення;



набуло подальшого розвитку:

- обґрунтування положення про те, що сукупності принципів провадження в справах про адміністративні правопорушення властиві ознаки системності;

- система гарантій забезпечення принципу законності у провадженні в справах про адміністративні правопорушення, що здійснюється ОВС;

Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційному дослідженні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у різних сферах діяльності, зокрема:

- у наукових дослідженнях – для подальшої розробки проблем принципів провадження під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, визначення нових напрямів розвитку юридичних гарантій захисту прав громадян;

- у правотворчій діяльності – при внесенні змін та доповнень до чинних законодавчих і підзаконних актів у частині регулювання провадження в справах про адміністративні правопорушення;

- у правозастосовній діяльності – для підвищення ефективності адміністративної діяльності ОВС щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, з одночасним забезпеченням прав і свобод людини та громадянина (акт впровадження Дніпровського РУГУ МВС України у м. Києві від 21 травня 2007 року);

- у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Адміністративна відповідальність» (акт впровадження навчально-наукового інституту підготовки кадрів громадської безпеки та психологічної служби КНУВС від 15 січня 2007 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане автором самостійно, всі сформульовані в ньому положення та висновки – результат особистих творчих зусиль дисертанта.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (9-10 лютого 2006 р., м. Львів; тези опубліковані), «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (17-18 березня 2006 р., м. Луцьк; тези опубліковані), «Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики» (22 грудня 2006 р., м. Київ; тези опубліковані), «Актуальні проблеми управління та службово-оперативної діяльності органів внутрішніх справ у сучасний період розвитку державності України» (26 жовтня 2007 р., м. Київ; тези опубліковані).

Публікації. Результати дослідження викладено у восьми публікаціях, чотири з яких у виданнях, включених до переліку фахових видань ВАКу України з юридичних наук, а також у чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації відповідає меті, завданням і предмету дослідження, логіці наукового пошуку й вимогам ВАКу України. Робота складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків (після кожного розділу і наприкінці роботи), списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 207 сторінок, обсяг основного тексту роботи – 179 сторінок. Список використаних джерел містить 307 найменувань.

РОЗДІЛ І

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка