Кримінально-виконавче право України: Курс лекцій. Семаков Г. С, Гель А. П., Київ, 2000



Сторінка12/12
Дата конвертації11.04.2016
Розмір2.25 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

8.2. Постпенітенціарний вплив та соціальна адаптація осіб, звільнених з місць позбавлення волі

Постпенітенціарний вплив на осіб, звільнених з місць позбавлення волі, є складовою виховного процесу, що охоплює систему заходів, спрямованих:

• на переконання засуджених в об'єктивній необхідності правомірної поведінки на волі та надання їм допомоги в побутовому і трудовому влаштуванні;

• на організацію дієвого контролю за їх поведінкою і застосування в разі потреби адміністративних та кримінальних заходів примусу.

Складові частини інституту постпенітенціарного впливу:

• підготовка засуджених до звільнення;

• надання допомоги звільненим у трудовому та побутовому влаштуванні;

• організація загального контролю за поведінкою осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

• застосування в разі потреби заходів примусу — встановлення адміністративного нагляду.

Згідно із Законом України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 р. держава забезпечує додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і нездатні на рівних конкурувати на ринку праці. З цією метою для осіб, звільнених з установ виконання покарань, або таких, які за рішенням суду лікувались у лікувально-трудових профілакторіях, створюються додаткові робочі місця шляхом бронювання місцевими Радами народних депутатів на підприємствах, в установах і організаціях до 5 % загальної кількості робочих місць.

З метою забезпечення належного працевлаштування звільнених осіб МВС України та Міністерством праці України видали спільний Наказ № 60/07 від 10.02.92 "Про порядок працевлаштування осіб, які звільнились з установ по виконанню покарання та спецкомендатур'. Згідно із цим нормативним актом особи, яких

166
звільнено з ВТУ та спецкомендатур, направляються, як правило, тільки в ту місцевість, де вони проживали до засудження. Адміністрація ВТУ або спецкомендатури за три місяці до звільнення засудженого направляє повідомлення про мотиви обраного місця проживання та набуту засудженим спеціальність у місцевий центр зайнятості та відділ внутрішніх справ, що розташовані за місцем майбутнього проживання засудженого. Відділ внутрішніх справ у двадцятиденний строк з моменту надходження повідомлення перевіряє можливість проживання особи, яка підлягає звільненню, за вибраною адресою і повідомляє про це місцевий центр зайнятості населення для своєчасного вирішення ним питання про працевлаштування звільненого. За 20 днів до звільнення засудженого на адреси відділу внутрішніх справ і відповідного центру зайнятості населення направляються повідомлення про майбутнє прибуття особи, яка звільняється до цієї місцевості. Якщо у засудженого виникли об'єктивні обставини, що не дозволяють йому виїхати до місцевості, де він проживав до засудження або народився, адміністрація ВТУ направляє повідомлення в ту місцевість, яку обрав засуджений. При цьому в повідомленні детально визначаються причини обрання саме цього місця проживання. За відсутності можливості проживати за обраним місцем або в разі втрати соціально-корисних зв'язків центри зайнятості разом з відділом внутрішніх справ вирішують питання про працевлаштування звільнених осіб на підприємства, що мають місце в гуртожитках або інший житловий фонд у рахунок квоти, встановленої місцевою Радою народних депутатів.



8.3. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі

З метою забезпечення контролю за поведінкою окремих категорій осіб, звільнених з ВТУ, законом передбачається встановлення за ними адміністративного нагляду. Порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду визначається Законом України Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" від 01.12.94.

Адміністративний нагляд — це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження та контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених із місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ. Адміністративний нагляд встановлюється
167
з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них. Згідно зі ст. З Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" (далі — Закону), адміністративний нагляд встановлюється щодо повнолітніх осіб:

а) визнаних судами особливо небезпечними рецидивістами;

б) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуд

жених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини,

якщо під час відбування покарання їх поведінка свідчила, що вони

не бажають стати на шлях виправлення і залишаються небезпечними

для суспільства;

в) засуджених до позбавлення волі за тяжкі злочини або засуд

жених два і більше разів до позбавлення волі за умисні злочини,

якщо вони після відбування покарання або умовно-дострокового

звільнення від відбування покарання незважаючи на попередження

органів внутрішніх справ систематично порушують громадський по

рядок і права інших громадян, вчиняють інші правопорушення.

Підстави для встановлення адміністративного нагляду:

• вирок суду, що набрав законної сили, щодо осіб, зазначених у п. а);

• матеріали ВТУ, щодо осіб, зазначених у п. б);

• матеріали органів внутрішніх справ щодо осіб, зазначених у п. в).

Адміністративний нагляд встановлюється:

• щодо осіб, зазначених у пп. а) і б) у судовому засіданні одноособово суддею районного (міського) суду за місцезнаходженням ВТУ за поданням начальника установи;

• щодо осіб, зазначених у п. в) у судовому засіданні одноособово суддею районного (міського) суду за місцем проживання особи, звільненої з місць позбавлення волі, за поданням начальника органу внутрішніх справ.

Разом з поданням до суду надсилаються копія вироку та матеріали, що свідчать про необхідність встановлення адміністративного нагляду за відповідною особою. У судове засідання викликається особа, щодо якої внесено подання про встановлення адміністративного нагляду, а за її клопотанням — і захисник, а також представник органу, начальник якого вніс подання.

Постанова судді про встановлення адміністративного нагляду оскарженню не підлягає, але може бути опротестована в порядку нагляду.

168
Постанова судді надсилається для виконання начальнику районного органу внутрішніх справ за місцем проживання особи, щодо якої встановлено нагляд, а у випадках, передбачених пп. а) і б) ст. З Закону, — начальнику ВТУ. Адміністрація ВТУ постанову судді надсилає для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання, яке обрав піднаглядний, у день його звільнення.

Адміністративний нагляд встановлюється терміном один—два роки і не може перевищувати термінів, передбачених законом для погашення або зняття судимості. Якщо є підстава вважати, що особа, за якою встановлено нагляд, продовжує залишатися небезпечною для суспільства, за поданням відповідного органу внутрішніх справ нагляд може бути продовжений у встановленому законом порядку кожного разу ще на шість місяців, але не більше терміну, передбаченого законом для погашення або зняття судимості. Термін адміністративного нагляду починається з дня оголошення особі постанови судді про встановлення адміністративного нагляду.

Адміністративний нагляд здійснює міліція. Осіб, за якими встановлено адміністративний нагляд, беруть на облік, фотографують, а в разі потреби й відбитки їх пальців. Працівники міліції зобов'язані систематично контролювати поведінку цих осіб, запобігати порушенню ними громадського порядку та прав інших громадян і припиняти їх, розшукувати осіб, які уникають адміністративного нагляду.

Особи, за якими встановлено нагляд, зобов'язані бути законослухняними, не порушувати громадський порядок і додержувати таких правил:

• прибути у визначений ВТУ термін в обране місце проживання і зареєструватися в органі внутрішніх справ;

• з'являтися за викликом міліції у вказаний термін і давати усні та письмові пояснення з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду;

• повідомляти працівників міліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання, а також про виїзд за межі району (міста) у службових справах;

• у разі від'їзду в особистих справах з дозволу міліції в інший населений пункт та перебування там більше доби зареєструватися в місцевому органі внутрішніх справ.

До осіб, за якими встановлено адміністративний нагляд, за постановою начальника органу внутрішніх справ застосовуються частково або в повному обсязі такі обмеження:

169
• забороняється виходити з будинку (квартири) у певний час, що не може перевищувати восьми годин на добу;

• забороняється перебувати у певних місцях району (міста);

• забороняється виїжджати чи обмежується час виїзду в особистих справах за межі району (міста);

• обов'язкова реєстрація в міліції від одного до чотирьох разів на місяць.

Адміністративний нагляд припиняється постановою судді за поданням начальника органу внутрішніх справ:

• у разі погашення або зняття судимості з особи, яка перебуває під наглядом;

• достроково, якщо піднаглядний перестав бути небезпечним для суспільства і позитивно характеризується за місцем роботи і проживання.

В інших випадках адміністративний нагляд автоматично припиняється:

• після закінчення терміну, на який його встановлено, якщо органом внутрішніх справ не подано клопотання про продовження нагляду або суддя відмовив у продовженні нагляду;

• у разі засудження піднаглядного до позбавлення волі та направлення до місця відбування покарання;

• через смерть піднаглядного.

У разі злісного порушення правил адміністративного нагляду особи, за якими встановлено цей нагляд, притягуються до адміністративної (ст. 187 КоАП України) або кримінальної (ст. 196-1 КК України) відповідальності. Найвищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законодавства про адміністративний нагляд здійснюють Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори.

Завдання та контрольні запитання

1. Підстави для звільнення засуджених від відбування покарання.

2. Як здійснюється звільнення засудженого з ВТУ після відбуття строку покарання?

3. У чому полягає розбіжність між повною, частковою та умовною амністіями?

170
4. Порядок, передбачений чинним законодавством для подання клопотання про помилування.

5. У якому вигляді здійснюється помилування засуджених?

6. Умови, за яких до засудженого може бути застосовано умовно-дострокове звільнення від покарання.

7. За яких умов засуджена особа може бути звільнена від подальшого відбування покарання через хворобу?

8. Як регулюється чинним законодавством порядок працевлаштування осіб, які звільнились з місць позбавлення волі?

9. Стосовно яких категорій осіб та які органи встановлюють адміністративний нагляд?

10. Обмеження, що застосовуються до осіб, за якими встановлено адміністративний нагляд.


ДОДАТКИ
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка