«Краща мова єднання це українська»



Скачати 123.96 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір123.96 Kb.

Відділ освіти Червоноградської міської ради

Інформаційно-методичний центр освіти

Червоноградський навчально-виховний комплекс № 10

Сценарій

свята, присвяченого

Міжнародному дню рідної мови

на тему:

«Краща мова єднання – це українська»

Автор розробки:

заступник директора

з навчально-виховної роботи,

учитель української мови

та літератури Червоноградського

навчально-виховного комплексу № 10

Верескун Руслана Петрівна

Червоноград, 2015

Краща мова єднання – це українська
Ведуча 1.

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя – доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.
Ведучий 2.

Рідне слово… Скільки в тобі чарівних звуків, животворного трепету і вогню!

Скільки в тобі доброти і лагідності, мудрості земної. Що може бути дорожчим для людини,

які рідне слово, рідна мова?


Ведуча 1.

21 лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. Саме у цей день кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.


Ведучий 2.

Мова – це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле.


Ведуча 1.

Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашої мови.


Ведучий 2.

Тож вітаємо вас на святі української мови «Краща мова єднання – це українська».


Танець «Краща мова єднання – це українська».
Ведуча 1.

Український народ має своїх визнаних світом геніїв. Серед них Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Василь Симоненко, Ліна Костенко.


Ведучий 2.

Цьогоріч ми відзначаємо ювілей Василя Симоненка та Ліни Костенко.


Читець

В.Симоненко «Україно, п’ю твої зіниці»

Л.Костенко «Страшні слова…»
Ведуча 1.

Сьогодні виповнюється 144 роки з дня народження Лесі Українки. Своїми поезіями, героями своїх творів живе поетеса серед нас.


Ведучий 2.

Пориньмо у чарівний світ її поетичного слова та замилуймося красою мови її літературних персонажів.


Сценки

Зустріч Мавки з Лукашем «Лісова пісня».

Пісня «Рідна мова»
Сценка на «П» (слайд)

Ведуча1.


Пропонуємо ще один доказ того, що наша мова справді пречудова.

У далекому 1916 році в купе вагона першого классу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць та українець, відомий юрист Богдан Костів. Молоді люди розуміли один одного, спілкувалися між собою то англійською, то німецькою… І ось нарешті заговорили про те, котрій із мов належить світове майбутнє й чому.


Англієць.

Англія – країна мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона. Безумовно, саме їй належить світове майбутнє.


Німець.

А німецька мова – цемова великих імперій. Це мова філософії, техніки. Цемова Гете, Гейне. Саме вона претендує на світове панування.


Італієць.

Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, мова Данте, Верді. Вона повинна стати провідною в світі.


Українець.

Я також міг би сказати, що моя мова – це мова незрівнянного сміхотворця Івана Котляревського, Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка. Нашою мовою звучить понад 300 тисяч народних пісень. Але я піду іншим шляхом. Складу оповідання, в якому всі слова починалися б з однакової літери. Назвіть яку-небудь букву.


Англієць.

Це неможливо!


Італієць.

У вас нічого не вийде!


Німець.

Гаразд. Нехай це буде… буква «П»


Українець.

Чудово! Оповідання називається «Перший поцілунок».

Популярному поетові Павлу Подільчаку поштою прийшло приємне повідомлення. «Приїздіть, прошу пане Павле,- писав поважний приятель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич,- погостюєте, повеселитесь»…

Павло Подільчак поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали персони.

Посадили Павла поряд панночки – премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Павло прочитав пречудові поезії, Поспівали пісень, потанцювали, Потім присутніх попросили пообідати. Принесли  печені поросята, приправлені перцем півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричкою підливою, пироги, підсмажені пляцки.

Потім Павло, Поліна пішли прогулятися, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Побродивши по парку, пара присіла під платаном, порослим плющем. Посиділи, помріяли, пошепотілися. Павло пригорнув Поліну. Прозвучав перший поцілунок…

Прощай, парубоче привілля!

Прийдеться поетові приймакувати.


Англієць.

Прекрасно!


Італієць.

Неймовірно!


Німець.

Браво! Змушений визнати: можливості вашої мови надзвичайні.


Ведучий 1.

Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову.

Кожен народ – патріот своєї країни, він любить її, поважає її закони і бореться за її незалежність та волю, якщо того немає.
Ведучий 2.

Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські матері? Адже цілий світ відзначає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата.
Відео «Іноземці говорять українською»

Пісня.
Початкова школа.

Учень 1.

Синів і дочок багатьох народів

я зустрічав, які перетинали

гірські й морські кордони і на подив

багато бачили, багато знали.

Я їх питав із щирою душею:


  • Яку ви любите найбільше мову? –

  • І всі відповідали: - Ту, що нею

  • Співала рідна мати колискову.

Учень 2.


Колискова пісня, колискова –

то найперша материна мова.

Пахне вона м’ятою і цвітом,

чебрецевим і суничним літом.

Пахне молоком і споришами…

Скільки в ній ласкавості і шани,

скільки в ній тривожності людської,

і надій, і сивини гіркої…

колискова пісня, колискова

то найперша материна мова.
Учень 3.

По-своєму кожна

Пташина співає,

По-своєму кожен

Народ розмовляє.

У мене й народу мого

Українська є мова чудова,

Своя материнська.

По світу її,

Як святиню, нестиму

Допоки живу,

В чистоті берегтиму,

З Любов’ю сердечною,

Вірністю сина.

Ця мова для мене,

Як мати, єдина.
Учень 4.

Раз казала мені мати:

«Можеш мов багато знати,

Кожну мову шанувати,

Та одну із мов усіх

Щоб у серці ти зберіг».

В серці ніжну і погідну

Збережу я мову рідну!
Учень 5.

Українські діти

Всім говорять сміло:

Свій народ любити –

То велике діло.

Лиш по-українськи

Любо говорити,

І по-українськи

Господа молити.

Треба й чужі мови

Старанно вивчати,

Та з усіх найбільше рідну шанувати.
Учень 6.

В шелесті калини,

В шумі хвиль Дніпрових,

В душах незрадливих

Виплекана мово.

Горда і ласкава,

Зраджена й забута,

Ти чужою стала

Кобзаревим внукам.

Якже їх назвати?

Підкажи те слово!

Ти ж така багата,

Рідна наша мово!

Та невже забудуть

Люди спів сопілки

І навік замовкнуть

Думи і щедрівки?

Чом не б’ється в грудях

Більше честь і синівська?

Що з тобою буде,

Мово українська?
Пісня «Наша мова колискова

Ансамбль хлопців



Ведуча 1.

Визначною сторінкою в історії нашого народу є відзначення 200 річчя з Дня народження Т.Г.Шевченка.


Ведучий2.

Під пером великого Шевченка українська мова заграла всіма барвами. Насторожі людської гідності, честі він поставив слово:


Ведуча 1.

Поет своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова.


Ведучий2.

Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе емоційно виважене. Коли воно сліпуче, «як проміння ясне» а могутнє, «як, хвилі буйні». Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця, підняти дух народного постання.


Відеоролик: Нігоян уривок з «Кавказу».

Ступка читає вірш Шевченка «Молитва» (під час читання ідуть слайди-фото з Майдану).
Молитва (виходять хлопці зі свічками, виходять дівчата зі свічками)

Учень 1.

Гріховний світ вирує неспроста,

Підступний демон, що керує нами,

Та піднімається нетлінно над віками

 Велична постать вічного Христа.
Учень 2.

О Господи! Знайди нас всіх, знайди,

 Бо ми блукаєм хащами ще й нині.

Прости гріхи й провини безневинні,

 І до спасіння всіх нас поведи.
Учень 3.

О Господи! Зціли нас всіх, зціли,

 Всели в серця неопалиму мрію,

Щоб ми, впізнавши віру і надію,

Жорстокий світ добром перемогли.
Учень 4.

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав,

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке колись Шевченко покохав.

 

Учень 5.

Ти все знесла: насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжеідей,

Ти, сповнена любові і відваги,

З-за ґрат летіла птахом до людей.


Учень 6.

Ти наш вогонь на темнім полі битви,

Невинна кров, пролита в боротьбі,

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі
Молитва

Учениця 1.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.
Учениця 2.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей...
Учениця 3.

О Боже мій, Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.
Учениця 4.

Коли до серця крадеться тривога,—

За долю України я боюсь,—

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.
Голос з-за сцени: (світло приглушується) на екрані свічка «Вічна пам’ять героям»

Просимо вшанувати хвилиною мовчання пам’ять тих, хто віддавав і віддає своє життя за соборність, незалежність України, стояв на захисті рідної мови, культури та боровся за цілісність, єдність своєї держави.


Ведуча 1.

Золота струна мови – символ таланту, краси і добробуту народу. Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах, дивує вигадливістю кольорових мініатюр на писанках, але найголосніше озивається в пісні.



Ведучий 2.

Наша мова – як чарівна пісня, що ввібралав себе і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи, і ніжні запахи рідної землі.


Пісня «Скриня»
Вірш «До українців» на 4 строфі починає грати музика лірична-переходить в марш.
До українців

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, 


Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці: 
Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, 
Коли ми, українці, забули, що ми — українці? 

І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот, 


І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,
І що ми на Вкраїні — таки український народ, 
А не просто юрба, що у звітах населенням зветься. 

І щохміль наш — у пісні, а не у барилах вина, 


І щощедрість — в серцях, а не в магазиннихвітринах. 
І що є у нас мова, і щоукраїнська вона, 
Без якої наш край — територія, а не Вкраїна. 

Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори! 


Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати! 
Запитаймо у себе: відколи, з якої пори 
Почали українці себе у собі забувати? 

Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття, 


У якому свідомості нашій збагнути незмога, 
Чом солодшим од меду нам видався чад забуття 
Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога? 

Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як? 


Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата? 
Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк, 
Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"? 

Українці мої! Як гірчать мені власні слова... 


Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці. 
Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива, 
Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці. 

Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил. 


Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина. 
Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил, 
Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?.. 
Композиція

Учениця

Це моя і твоя війна

за мою і твою свободу

Ти із заходу, я зі сходу

ми щаслива одна сім’я

І ніхто нас не роз’єднає

нас ніколи ніхто не здолає,

бо ми разом - могутня сила

Це моя і твоя Україна
Учениця

І весь світ нас з тобою знає

Нас з тобою весь світ поважає,

бо ми биті, та не подолані,

ми з тобою ніким не підкорені.

А нам брешуть, а нас обманюють.

Нас, мов звірів, з тобою стравлюють,

але марно – дешева акція

Я і ти - то Велика нація!
Учениця

І ніхто нас не роз’єднає,

нас ніколи ніхто не здолає

Ми тут вільні, царям не вклонимось,

ми ніколи їм не підкоримось!

Бо нам воля дорожче золота,

Наше слово б’є краще молота

Я і ти – це велика сила

Я і ти – це і є Україна.
Пісня «Україна – це я»

Народились ми в Україні

На Поліссі, на Буковині

На Поділлі і на Волині

Біля сивих Карпат і в Криму

Краю рідний мій, любий краю

Якщо хтось мене запитає:

«Що таке, скажи, Україно?»

Я скажу відверто йому.
Україна – це я!

Україна – це ти!

Україна – це ми

Україна


Дивний спів солов’я

В білих квітах сади

Чорне море, Донбас, полонина

Ми єдина сім’я

Сестри ми і брати

Ми с тобою і є ця країна

Україна – це я!

Україна – це ти!

Україна – це ми

Україна
Україна – це наша мова

Кобзаря палаюче слово

Це Дніпро стрімкий і черемош

Це смереки такі чарівні

Але в першу чергу – це люди

Це юнак, що замріяно любить

Це дівчина, що вірно кохає

Це народ, що співає пісні
Україна – це я!

Україна – це ти!

Україна – це ми

Україна


Дивний спів солов’я

В білих квітах сади

Чорне море, Донбас, полонина

Ми єдина сім’я

Сестри ми і брати

Ми с тобою і є ця країна

Україна – це я!

Україна – це ти!

Україна – це ми

Україна




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка