Конспекті лекцій «Управління якістю»



Сторінка4/45
Дата конвертації12.04.2016
Розмір3.43 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   45

1.4. Показники якості та їх класифікація

Варто пам'ятати, що якість продукції закладається в процесі розробки проекту, а оцінюється при експлуатації. У зв'язку з тим, що вимоги до продукції розрізняються залежно від її призначення, якість того самого виробу може оцінюватися по-різному. Ступінь прояву цих властивостей оцінюється за допомогою кількісних показників якості.

Кількісна характеристика будь-яких властивостей і станів продукції називається параметром. Це більш загальне поняття, ніж показник якості. Це може бути ємність холодильника, швидкість автомобіля, розмір екрана по діагоналі телевізора та ін. Наприклад, параметром якості виробу може бути маса, а показником якості  конкретне значення, зазначене в нормативних документах. Параметри якості можуть мати кількісні вираження (літри, км/год., см) і якісні (колір, смак, запах).

Показники якості можуть бути узагальнені в такі групи:

1) за властивостями


  1. показники призначення і довговічності;

  2. надійності;

  3. технологічності;

  4. естетичні;

  5. ергономічні;

  6. стандартизації та уніфікації;

  7. екологічної безпеки;

2) за способом вираження:

  1. показники, виражені в натуральних одиницях (кг, м та ін.);

  2. виражені в безрозмірних одиницях (балах);

  3. виражені у вартісних одиницях;

3) за кількістю властивостей:

  1. узагальнюючі;

  2. одиничні (показники призначення, надійності та ін.);

  3. комплексні (які характеризують кілька властивостей виробу);

4) за застосуванням для оцінки:

  1. базові;

  2. відносні.

Назва показника якості визначає характерну властивість.

Показник, який є основним стосовно даного виробу,  визначальний. Показники якості закріплюються в нормативно-технічній документації (стандартах, технічних умовах, інструкціях та ін.) і стають основою для формування вимог до якості виробів.

Вся інформація про продукцію: призначення, характеристики, дані про закладені показники якості, базові показники, аналоги, джерела інформації (стандарти, методичні видання, патенти та ін.) – вноситься до карти технічного рівня і якості продукції.

1.5. Взаємозв'язок загального менеджменту і менеджменту якості

Джерелом загального менеджменту і менеджменту якості є система Ф. Тейлора. Ця система включала поняття верхньої то нижньої меж якості, поля допуску, вводила такі вимірювальні інструменти, як шаблони й калібри, а також обґрунтовувала необхідність незалежної посади інспектора з якості, різноманітну систему штрафів для "бракоробів" і т.д., форм і методів впливу на якість продукції.

Надалі на тривалий період часу (з 20-х до початку 80-х років) шляхи розвитку загального менеджменту та менеджменту якості, як показано на рис. 1.1, розійшлися. Головна проблема якості сприймалася й розроблялася фахівцями переважно як інженерно-технічна проблема контролю й управління варіабельністю продукції і процесів виробництва, а проблема менеджменту  як проблема в основному організаційного та навіть соціально-психологічного плану.

Справді, на другому етапі (20-50-і роки) розвиток отримали статистичні методи контролю якості – SQC (В. Шухарт, Г. Додж, Г. Роміг та ін.). І Демінг, і Джуран активно пропагували статистичні підходи до виробництва, однак саме вони першими звернули увагу на організаційні питання забезпечення якості, зробили акцент на ролі вищого керівництва у вирішенні проблем якості.

У знаменитих 14 принципах Демінга вже важко відокремити інженерні методи забезпечення якості від організаційних проблем менеджменту. Слово "менеджмент" ще не було присутнє в лексиконі, але у цих фахівців воно вже знаходилося "на кінчику пера".

Примітно, що в 50-80-ті роки навіть широкомасштабні внутрішньофірмові системи за кордоном ще називаються системами контролю якості: TQC (Фейнгенбаум), CWQ (К. Ісікава, сім інструментів якості), QC-circles (методи Тагуті), QFD т.д.



Менеджмент якості




TQM, UQM, QM на основі ІSО 9000

14 принципів Демінгу



MBQ




MBО



TQC, CWQC,

Гуртки якості (QC-circles)

Сім інструментів якості

ZD (нуль дефектів)

Інжиніринг якості (Методи Тагуті, QFD, "Дома якості"

В Україні: БВП, ЯНАРЗПВ, НОРМ, СБП, КС УЯП та ін.



  1. "Галузевий" менеджмент:

    1. фінансовий;

    2. персональний;

    3. у проектуванні;

    4. інноваційний;

    5. у маркетингу;

    6. у виробництві




SQC

Теорія надійності

Планування експериментів

Матрична організаційна структура.

Системний, ситуаційний та поведінковий

підходи


Класична школа менеджменту. Доктрина "людських відносин"



Система Тейлора



Загальний менеджмент




4 етап (1980-тепер.час)

1 етап (1900-1920)

2 етап (1920-1950)

3 етап (1950-1980)

Рис. 1.1. Взаємини загального менеджменту і менеджменту якості



Примітка. Прийняті скорочення англ. мовою:

MBQ - Management by Quality  Менеджмент на основі якості;

МВО - Management by Objectives  Управління по цілях;

ТQМ - Total Quality Management  Загальний менеджмент якості;

UQM - Universal Quality Management  Універсальний менеджмент якості;

QМ - Quality Management  Менеджмент якості;

TQC - Total Quality Control  Загальний контроль якості;

CWQC  Company Wide Quality Control - Контроль якості в масштабі всієї компанії;

QC  Quality Circles  Гуртки контролю якості;

ZD  Zero Defect  Система "Нуль дефектів";

QFD  Quality Function Deployment  Розгортання функції якості;

SQC  Statistical Quality Control  Статистичний контроль якості.



У цей період починається активне зближення методів забезпечення якості з уявленнями загального менеджменту. За кордоном найбільш характерним прикладом, на наш погляд, є система ZD ("Нуль дефектів"). Однак і всі інші системи якості починають широко використовувати інструментарій "науки менеджменту". У колишньому СРСР ця тенденція виявлялася найбільш виразно в Саратовській системі БВП, Горьківській ЯНАРЗПВ, Ярославській НОРМ, Львівській СБП і, нарешті, в загальносоюзному феномені КС УЯП. Рішення задач якості вимагало створення адекватної організаційної структури. У цю структуру повинні входити всі підрозділи, більше того  кожен працівник компанії, причому на всіх стадіях життєвого циклу продукції або петлі якості. З цих міркувань логічно з'являється концепція ТQМ і UQM.

У той час як уявлення про менеджмент якості включали в свою орбіту все нові й нові елементи виробничої системи, накопичували й інтегрували їх, загальний менеджмент, навпаки, розпадається на ряд галузевих, достатньо незалежних дисциплін (фінанси, персонал, інновації, маркетинг і т.д.), а в теоретичному плані постає як управління за цілями (МВО). Основна ідея цієї концепції полягає в структуризації і розгортанні цілей (створення "дерева цілей"), а потім – проектуванні системи організації і мотивації досягнення цих цілей.

У той же самий час вже сформувався потужний набір теоретичних і практичних засобів, який отримав назву «менеджмент» на основі якості (MBQ). В активі менеджменту якості сьогодні:

* 24 міжнародних стандарти ІSО сімейства 9000 (включаючи і ІSО 14000 з екологічного менеджменту);

* Міжнародна система сертифікації систем якості, включаючи сотні акредитованих органів з сертифікації;

* Міжнародний реєстр сертифікованих аудиторів систем якості (IRCA), в якому вже працюють 10000 фахівців з багатьох країн світу;

* практично склалася система аудиту менеджменту;

* те ж саме на багатьох регіональних і національних рівнях;

* 70000 фірм світу, що мають сертифікати на внутрішньофірмові системи якості.

Можна констатувати, що менеджмент якості  менеджмент четвертого покоління  стає в наш час провідним менеджментом фірм. Одночасно відбувається процес зрощування МВО і MBQ (як було на першому етапі в системі Тейлора), але вже на новому, якісно іншому рівні. Сьогодні жодна фірма, не просунута в галузі менеджменту якості та екології, не може розраховувати на успіх у бізнесі і будь-яке суспільне визнання.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   45


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка