Конспект уроку «Моє здоров’я»



Скачати 158.86 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір158.86 Kb.
Конспект уроку

«Моє здоров’я»

в 9 класі

Вчитель: Царук Наталія Миколаївна

Клас ________ Дата _____________

Тема. МОЄ ЗДОРОВ'Я

Мета: дати поняття про психічне та фізичне насилля над осо­бистістю, сексуальну образу (сексуальний контакт без згоди) і відповідальність за неї; вказати на поведінку, що може спровокувати на сексуальне насилля; вчити правилам поведінки щодо запобігання сексуального насилля; вчити розпізнавати сексуального звабника (ґвалтівника) та захищатися від нього.

Тип уроку: комбінований.

Метод: бесіда .

Основні поняття та терміни: психічне насилля, фізичне на­силля, сексуальне насилля, сексуальна образа, ґвалті­вник (насильник).
Хід уроку

І . Організаційна частина

II. Перевірка домашнього завдання

  • Що таке ВІЛ? Що таке СНІД?

  • Які шляхи зараження ВІЛ ви знаєте? Хто має високий ризик заразитися ВІЛ?

  • Як можна зменшити ризик або запобігти зараженню ВІЛ?

  • Чи виліковується СНІД?

  • Як спілкуватися з ВІЛ-інфікованою людиною чи хворим на СНІД, щоб запобігти зараженню ВІЛ?

  • Чи відповідають твій спосіб життя і поведінка принципам безпеки щодо ВІЛ-інфікування?

  • Які венеричні захворювання вам відомі? Чим вони небезпечні?­

  • Які засоби профілактики венеричних захворювань ви знаєте?

ІІІ . Актуалізація опорних знань та вмінь учнів

  • Що ви розумієте під поняттям «образа»?

  • Чи ображали вас колись батьки, друзі? Яким чином?

  • Як ви відповідали на ці образи?

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів

Жорстокість, яка невпинно завойовує позиції засобів масової ін­формації, стає все більш поширеною і в між людських стосунках, і в сімейному колі, а особливо це стосується ставлення до дітей, до жі­нок. За даними статистики, в США щорічно батьки знущаються над 1,7 млн. дітей, помирають від жорстоких убивств 460-570 тисяч ді­тей.

Наше суспільство, яке до цього часу характеризувалося як сус­пільство, де відсутня агресія та жорстокість, зіткнулося з проблемою насильства, жорстокості віч-на-віч.
V. Повідомлення теми уроку та плану викладу навчального матеріалу.
Тема. Моє здоров'я.

План.


  1. Психічне та фізичне насилля над особистістю. Сексуальна образа (сексуальний контакт без згоди) і відповідальність за нього.

  2. Поведінка, що може спровокувати на сексуальне насилля.

  3. Способи захисту від ґвалтівника.

VI. Засвоєння нових знань

а) сприймання інформації

Зазвичай під словом «насилля» розуміють сексуальну дію наси­льницького характеру, зв'язану з проникненням - вагінальним, оральним чи анальним. Але спектр насильницьких дій набагато шир­ший. Умовно виділяють три типи насилля: фізичне, психічне і сексу­альне.

Під фізичним насиллям слід розуміти нанесення особі удару, по­боїв, заподіяння їй тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, спричинення смерті. До фізичного насилля можна віднести також застосування без згоди потерпілого наркотичних засобів, психотроп­них, отруйних чи сильнодіючих речовин з метою привести особу у безпорадний стан. Фізичне насилля по відношенню до дітей включає всі види травм дітей, які сталися завдяки спрямованим діям батьків чи вихователів. Сюди ж слід відносити й фізичне покарання, яке до­сить розповсюджене в наших сім'ях. Фізичне насилля по відношенню до дітей у нашій країні не є протиправним діянням, за винятком тих випадків, коли вони несуть за собою смерть або інвалідність дитини. Багато людей застосовують фізичні заходи дії до своїх дітей, тобто б'ють їх, вважаючи це нормальним. Межу між фізичним покаранням, що продиктоване педагогічними міркуваннями, і фізичним насиллям настільки тонка, що батьки, які практикують тілесні покарання, часто переходять її, зганяючи на беззахисній дитині свою злість, роздрату­вання або педагогічне безсилля. Багато батьків мотивують своє жо­рстоке відношення до дитини відданістю традиціям: «Мене били і я виріс доброю людиною, тому також буду бити своїх дітей. Виростуть - будуть мені вдячні».

Серед всіх видів насилля психічне є найбільш складним і в той же час найбільш поширеним. Під психічним насиллям слід розуміти застосування погроз до особи, її залякування висловлюваннями, жестами чи іншими діями про застосування фізичного насильства до самого потерпілого чи до його родичів, а також про знищення або пошкодження майна потерпілого чи його родичів, погроза розголосити відомості, що ганьблять честь і гідність потерпілого. По відношен­ню до дітей психічне або емоційне насилля може проявлятися як у формі негативної уваги (словесні картання дитини, постійна критика, тероризація, нагадування, що дитина є небажаною тощо), так і у ви­гляді повної втрати уваги до дитини. Шкода від психічного насилля є набагато сильнішою, ніж від фізичного. Якщо сексуальне і фізичне насилля можна визначити (хоча і не завжди) по фізичних пошко­дженнях на тілі особи, то психологічне насилля калічить її душу, і його сліди непомітні оточуючим до пори до часу. Психічне насилля практично завжди є супутником фізичного та сексуального насилля.

Сексуальне насилля є особливо небезпечним злочином, тому що об'єднує в собі ознаки фізичного і психічного насилля. Воно зав­жди справляє на людину незгладиме враження. І позначається не тільки на особистому житті чоловіка чи жінки, але й на моральних засадах суспільства, іноді різко змінюючи їх.

Сексуальне насилля може бути безконтактним або контактним. Безконтактне сексуальне насилля, при якому дитина піддається дії сексуальних збудників, які не відповідають стадії її сексуального розвитку, - явище настільки поширене, що практично кожна дитина хо­ча би раз у житті ставала його об'єктом. Деколи діти стають свідками статевого акту, демонстрації ексгібіціоністом своїх статевих органів, дивляться порнофільми або порножурнали, які продаються. Навіть якщо подібні факти в житті дитини поодинокі і випадкові, вони вияв­ляють на неї сильний вплив і можуть викликати певні відхилення в її подальшому сексуальному розвитку. На думку практикуючих дитя­чих психологів, приблизно третина всіх дітей піддається контактному сексуальному насиллю. В 75% випадків насильники знайомі дітям 45% є родичами, 20% - знайомі батьків або інших родичів).

Сексуальні контакти між особами протилежної статі повинні ґру­нтуватися на взаємній повазі один до одного, на праві кожного мати в інтимних зносинах статеву свободу. Статева свобода особи - це її право самостійно і вільно обирати час, місце та партнера для стате­вих зносин. Поруч із статевою свободою особи стоїть і її статева не­доторканість - абсолютна заборона для будь-кого вступати у статеві зносини без її згоди або не беручи до уваги таку згоду.
б) поглиблення інформації

Одним із найтяжчих і найпоширеніших посягань на статеву свободу та статеву недоторканість особи є зґвалтування - злочинне діяння, що полягає в статевих зносинах, здійснених із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи.



Згідно статті 152 Кримінального кодексу України, зґвалтування карається позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Якщо це було здійснено повторно - то від п'яти до десяти років. Якщо гру­пою осіб або неповнолітнього чи неповнолітньої (особи віком до 18 років) - від семи до дванадцяти років. Якщо спричинило особливо тяжкі наслідки або малолітнього чи малолітньої (на момент вчинення злочину не виповнилось 14 років) - від восьми до п'ятнадцяти років. Об'єктом такого злочину є статева свобода чи статева недоторка­ність особи. Під статевою свободою слід розуміти право повноліт­ньої і психічно нормальної особи самостійно обирати собі партнера для статевих зносин і не допускати у сфері статевого спілкування будь-якого примусу. Статева недоторканість - це абсолютна забо­рона вступати у природні статеві контакти з особою, яка в силу пев­них обставин не є носієм статевої свободи, всупереч її справжньому волевиявленню. Потерпілою від цього злочину може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі. Зґвалтуванням визнаються не лише позашлюбні стосунки. Потерпілою від цього злочину можу бути й особа, яка перебуває з винним в офіційно зареєстрованому або фа­ктичному шлюбі. При призначенні покарання може враховуватись провокуюча поведінка потерпілого.

Зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із: 1) застосуванням фізичного насильства; 2) погрозою його застосування (воля потерпілого придушується) або 3) з використанням безпорад­ного стану потерпілої особи (її воля ігнорується).

Під статевими зносинами слід розуміти природний (гетеросексуальний) статевий акт. Мається на увазі коїтус - сполучення чолові­чих і жіночих статевих органів, здатне, як правило, викликати вагіт­ність. Злочин є закінченим з моменту початку статевого акту всупе­реч волі потерпілої особи. Для визначення факту наявності природ­ного статевого акту призначається судово-медична експертиза.

Фізичне насильство при зґвалтуванні може полягати у нанесенні удару, побоїв, позбавленні або обмеженні особистої волі, заподіянні тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості тощо і спрямовується на те, щоб учинити з потерпілою особою природний статевий акт, подолати здійснюваний або очікуваний з її боку фізичний опір, пов'язаний з небажанням вступити у статевий контакт.

Поєднанням фізичного насильства при зґвалтуванні охоплюєть­ся і застосування без згоди потерпілої особи з метою викликати її безпорадний стан наркотичних засобів, психотропних, отруйних або сильнодіючих речовин (наприклад, клофеліну у поєднанні з міцними спиртними напоями).

Погроза як спосіб вчинення зґвалтування - це залякування по­терпілої особи застосуванням фізичного насильства за допомогою висловлювань, жестів, інших дій (наприклад, демонстрацією зброї). У будь-якому разі погроза повинна сприйматися як реальна, тобто у потерпілої особи має скластися враження, що, якщо вона протидія­тиме ґвалтівникові і не виконає його вимог, Цю погрозу буде негайно реалізовано. Про сприйняття погрози як реальної може свідчити, зокрема, сама обстановка, в якій опинилась потерпіла особа (ото­чення її групою осіб, безлюдне місце, нічний час, зухвале, грубе і настирливе домагання вступити у статевий зв'язок тощо).

Адресатом погрози може бути не лише потерпіла, а й інші особи, наприклад, її близькі родичі (зокрема діти, батьки). Важливо лише, щоб психічне насильство мало за мету зламати волю саме потерпі­лої особи.

Зґвалтування визначається вчиненим з використанням безпора­дного стану потерпілої особи у тих випадках, коли вона за своїм фі­зичним або психічним станом не може розуміти характеру і значення вчинюваних з нею дій (психічна безпорадність) або, усвідомлюючи це, не може чинити опір ґвалтівникові (фізична безпорадність). При­чинами фізичної безпорадності потерпілої особи виступають, зокре­ма, її фізичні вади (наприклад, параліч, сліпота), малолітній або, на­впаки, похилий вік, тяжке захворювання, яке не є психічним, сильне сп'яніння. Психічна безпорадність, за наявності якої воля потерпілої особи на вступ у статеві зносини взагалі відсутня або є неповноцін­ною, може бути викликана, скажімо, психічною хворобою, малолітнім віком, непритомним станом, застосуванням сильнодіючих або інших речовин.

Стан сп'яніння може бути визнаний безпорадним станом лише у тому разі, коли внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або токсичних речовин особа не усвідомлювала оточуючу обстанов­ку або була позбавлена фізичної можливості протидіяти ґвалтівни­кові. Згода на спільне вживання алкоголю чи інших речовин, на зна­ходження в інтимній обстановці, яка сприяє фізичному зближенню, ще не свідчить про згоду на статеві зносини.
Статева зрілість полягає у завершенні формування організму чоловіка чи жінки, коли статеве життя (а для жінки, крім того, заплід­нення, вагітність, пологи та годування дитини) є фізіологічно норма­льною функцією і не завдає шкоди подальшому розвиткові організ­му. При встановленні статевої зрілості враховується сукупність таких ознак: а) загальний фізичний розвиток; б) розвиток зовнішніх і внут­рішніх статевих органів; в) для особи жіночої статі - здатність до ста­тевих зносин, запліднення, виношування плоду, розродження (пологів) і годування дитини, а для особи чоловічої статі - здатність до статевих зносин і запліднення.

До наслідків зґвалтування, окрім вагітності потерпілої і заражен­ня венеричними хворобами або СНІДом, належать також нервові та психічні розлади, наприклад, депресія, істеричний психоз. Трапля­ються навіть випадки самогубства.



в) уточнення інформації

Згідно досліджень, реєструється тільки приблизно одна восьма частина всіх скоєних зґвалтувань, решта випадків замовчується по­терпілими з різних причин: через боязнь розголосу, внаслідок заля­кування насильниками та ін. Найчастіше злочини скоюються в період з березня по серпень, частіше за все - у квітні.

Зазвичай насильник нападає на відкритому просторі - на вулиці, у полі, лісосмузі (35%); в чужій квартирі (у 26% випадків); у підвалах будинків (19%); у машинах (6%); квартирі потерпілого (7,5% випад­ків, причому в усіх випадках потерпілі самі відчиняли двері).

Найчастіше зґвалтуванню піддаються жінки. Клініко-психологічні та експериментольно-психологічні дослідження свідчать, що з-поміж потерпілих жінок близько 15% легко піддавалися навіюванню, близь­ко 29% після зґвалтування вимагали грошової компенсації, а при­близно 3% - одруження. Здебільшого через ці причини 36% жінок заявляли про злочин до правоохоронних органів тільки через 1-2 тижні після зґвалтування, молоді жінки - частіше за наполяганням батьків. Близько 28% усіх випадків зґвалтування були спровоковані неправильною поведінкою жінок, тобто вони знаходилися у стані сп'яніння, інші йшли з незнайомими чоловіками в безлюдні місця, на квартиру, на дачу, погоджувалися на прогулянку машиною. Однак у 40% випадків зґвалтувань поведінка жертви до злочину була норма­льною, такою, що не провокувала насильства.



г) узагальнення інформації

Як жінка може протистояти загрозі сексуального насильства в тій чи іншій ситуації?

Існує ціла низка відповідних рекомендацій та порад.

Ще у Х!Х ст. існували правила, що наказували молодій панночці в жодному разі не залишатися наодинці з юнаком. Бесіда з чолові­ком могла відбуватися тільки в присутності свідка. Якщо до панночки приходив ще один гість, то нянька або проживалка могли залишити їх, проте згодом чоловіки мали вийти разом.

Та, мабуть, головним принципом захисту від «дружнього зґвал­тування» можна назвати недвозначну поведінку.

У величезній кількості випадків одна лише згода жінки піти в рес­торан може розцінюватися чоловіками як беззаперечний доказ того, що вона розуміє, до чого йдеться, і не заперечує. Подальший опір сприймається як ритуальна гра: «щоб не було соромно».

Головний захист жінки на дружніх вечірках, візитах у гості - «на чашку кави», «подивитися відео» - це уміння передбачати розвиток подій хоча б на 5-10 хвилин наперед. Наприклад, коли дівчину за­прошують «познайомитися з мамою», а вона чує за дверима музику і бачить там чоловіків, вона повинна просто «вилетіти» за двері. І не треба соромитися своєї обережності. Будь-яке непорозуміння нор­мальні люди можуть зрозуміти і пробачити.

Жінка в подібних випадках повинна довіряти своїй інтуїції. Якщо виникає незатишне відчуття, необхідно твердо заявити про своє ста­влення до ситуації і піти.

Якщо тиск продовжується, не треба боятися шуму або скандалу, наприклад, на вечірці. Декілька хвилин прилюдного збентеження краще за ризик зґвалтування. У велику компанію безпечно йти лише з надійними друзями, не випускати один одного з очей і повертатися завжди разом.

Проблемами жінок, що опинилися в ситуації ризику, у тому числі сексуального насильства, займаються багато громадських організа­цій. Публікуються спеціальні пам'ятки, вони прагнуть попередити виникнення таких ситуацій. Ці поради треба знати.


Наприклад:

  • запам'ятовуйте мешканців свого будинку в обличчя - хоча б тих, що живуть з вами на одному поверсі, добивайтеся, щоб на сходовий майданчиках було освітлення;

  • якщо ви одна в квартирі, ніколи не відчиняйте дверей, поки не з'ясуєте, хто за ними стоїть;

  • ніколи не домовляйтеся по телефону про зустріч з незнайомими людьми. Ходіть по добре освітлених місцях. У темних і погано освітлених кварталах тримайтеся ближче до середини вулиці, уникайте ходити близько до заростей кущів та алей;

  • якщо якийсь легковий автомобіль починає повільно рухатися поряд з вами, перейдіть вулицю, почніть іти в протилежному напрямі;

  • якщо ви відчуваєте, що хтось переслідує вас, не соромтеся обернутися і перевірити ваші підозри. Будьте обережні. Обе­режність - не легкодухість і не боягузтво. Щоб перевірити підозру, спробуйте міняти темп ходьби, перейти вулицю. Ви­користовуйте скло вітрин, вікна автомобілів як дзеркала;

  • якщо ви точно встановили, що вас хтось переслідує, пошу­кайте безпечне місце (людне або освітлене), прикиньте від­стань до нього. Перевірте, чи не заважатиме вам одяг, чи не варто щось скинути, щоб бігти швидше. Обдумуючи все це, прискорте крок, переконайтеся в тому, що, якщо ви побіжите, то дістанетеся безпечного місця швидше, ніж вас наздожене зловмисник. Якщо ви зважилися бігти, робіть це щонайшви­дше і якомога несподіваніше. При цьому кличте на допомогу, гукаючи: «Пожежа!». Це матиме серед перехожих швидший відгук, ніж крик про допомогу.

У принципі, втеча - не єдиний вихід із ситуації, що склалася. За­лишаючись спокійною і зібраною, ви можете спробувати вчинити психологічний тиск на передбачуваного насильника або зловмисни­ка. Чи можна зворушити його сльозами? Чи не присмиріє він, якщо ви діятимете рішуче і впевнено? Чи зможе він повірити, що в цьому місці ви чекаєте на давнього приятеля? Зазвичай такі прийоми впли­вають на насильника.

Ви можете імітувати божевілля, симулювати непритомність або сказати, що у вас небезпечна венерична хвороба. Чи не вдасться викликати у нього відчуття гидливості? Перекошене потворне об­личчя, штучно викликана блювота - ці прийоми врятували немало жінок. Так чи інакше, треба діяти активно.

Які ви ще можете запропонувати заходи боротьби з насильни­ком? (Запитання до учнів).

Всесвітня статистика свідчить, що тільки активний опір допома­гає уникнути насильства. Адже, виключивши опір, ми принижуємо себе, дозволяємо зневажати наші моральні засади, а головне, зра­джуємо самих себе. Опинившись у ситуації сексуального насильст­ва, треба активно чинити опір, тільки тоді буде знайдено вихід. Той, хто сильніший духом, перемагає частіше.



(Можна навести реальні випадки, коли жінка позбавлялася на­сильника, чинячи активний опір).

Що ж можна використовувати при активному опорі? (Запитання до учнів).

При активному опорі можна використовувати придатні для боро­тьби підручні засоби:


  • в'язку ключів - спрямовувати удари в голову нападника;

  • парасольку - для прямого удару-стусана (ніколи нею не розмахуйте - у цьому разі її легко можна перехопити);

• аерозольні балончики - бризкати в обличчя нападникові.

Деякі школи боротьби з насильством радять завжди носити з со­бою аварійний запас, що включає голку, шпильку, нитки, половинку леза бритви, сірники, телефонну картку. Добре мати газовий «дам­ський» пістолет невеликого розміру малої ваги, щоб стріляти в об­личчя, в голову; можна також застосовувати електрошоковий при­стрій, ввімкнути кишенькову сирену, кинути світлову гранату тощо.

Надалі, якщо є можливість, треба звернутися до фахівця - пси­холога, психотерапевта, консультанта служби довіри.

Проте жінка може і сама скористатися одним із прийомів психо­логічного захисту:



  • «буває і гірше» - подумайте про те, що люди довкола вас часто знаходяться в ситуації більшої безвиході, ніж ви. Порівняйте ці обставини і ще раз переконайтеся, що власна біда не така вже й трагічна,

  • «відрегулювати емоції» - розкажіть про те, що трапилося, близькій людині. Попросіть поради. Вислухайте думку людей, яким ви вірите або дії яких у складних ситуаціях вам імпонують. Поділіться горем з іншими, прикриваючись іншим іменем або відверто говорячи про себе;

  • «життя духу треба лікувати змінами в житті тіла» - ви ж знаєте, що сильне фізичне навантаження знижує стресову реакцію. Дуже корисні масаж, холодні обливання, морські та пові­тряні ванни. Більше дій, ані хвилини спокою. Корисно навіть змінити раціон, відмовитися від гострої, жирної, солодкої їжі, від алкоголю, вдатися до вегетаріанської дієти. А ще надій-ніше - строгий піст, який заспокоює обмінні процеси, знижує
    нервову напруженість.

Такі рекомендації допоможуть вам уникнути багатьох непорозу­мінь чи й сексуального насильства.

VII. Перевірка засвоєння учнями знань та вмінь

• Що ви розумієте під поняттям «фізичне насильство»?

• Чим небезпечне психічне насильство?

• У чому полягає небезпека сексуального насильства?

• Що ви розумієте під поняттями «статева свобода» і «статева недоторканість»?

• Що таке зґвалтування? Чим воно небезпечне?

• У чому полягає суть зґвалтування?

• Де найчастіша відбувається і що може спровокувати сексуа­льне насилля?

• Як жінка може проти стояти загрозі сексуального насильства в тій чи іншій ситуації?

• Як можна попередити виникнення ситуації сексуального на­сильства?

• Що можна використовувати при активному опорі насильни­ку?

• До кого можна звернутися, зазнавши сексуального насильст­ва?

• Які ви знаєте прийоми психологічного захисту від сексуаль­ного насилля?

VIII. Домашнє завдання

§ 3. Підготуватися до проведення тематичного оцінювання з те­ми «Моє здоров'я».



Як карається зґвалтування Кримінальним кодексом України?


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка