Конспект лекцій з дисципліни " Внутрішній економічний механізм підприємства" (в блок-схемах) для спеціальності 05000 "Економіка будівництва"



Сторінка8/18
Дата конвертації24.04.2016
Розмір1.04 Mb.
#15510
ТипКонспект
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

Запитання для самоконтролю



  1. У чому полягає різниця точок зору споживача і підприємства на поняття ціни?

  2. Що являють собою центри витрат та центри відповідальності, які їх види виділяють?

  3. Яким умовам повинні відповідати внутрішні ціни?

  4. Охарактеризуйте методи встановлення ціни передачі.

  5. У чому полягає різниця методів встановлення ціни передачі на основі “кошторисна собівартість плюс надбавка на прибуток” і “фактична собівартість плюс надбавка на прибуток”?

  6. Коли має рацію використання ціноутворення на базі собівартості?

  7. Який метод ціноутворення є найбільш поширеним у вітчизняній і зарубіжній практиці господарювання?

  8. За якими напрямками здійснюється облік витрат структурного підрозділу підприємства?

  9. Що передбачає контроль витрат за місцем їх виникнення, центрами витрат, центрами відповідальності?

  10. Які можуть бути об’єкти калькулювання ціни залежно від технології виробництва і особливостей продукції?



Основні терміни і поняття теми 4:



ціна, границі реального проявлення ціни, собівартість, кошторис витрат, центр витрат, місце виникнення витрат, центр відповідальності, ціна передачі, методи встановлення внутрішніх цін.


Тема 5. Розробка виробничої програми та її ресурсне забезпечення

(6 годин)




Лекція 8.


Мета лекції: ознайомлення з поняттям виробничої програми підприємства та його підрозділів, її взаємозв’язком з виробничою потужністю, економічним обґрунтуванням виробничої програми та особливостями формування в мовах ринку.

Основні питання лекції:


Поняття виробничої програми, її показники.

Виробнича потужність підприємства, характеристика її видів. Узгодженість виробничої програми та виробничої потужності підприємства.


Рекомендована література:6, с. 76-87, 7, с. 8, 8, с. 292-310, 10, с. 19-21

15, с. 478-480, 17, с. 45-58


8.1. Поняття виробничої програми, її види

Основою для розробки виробничої програми діяльності підприємства та його структурних підрозділів є визначення внутрішнього й зовнішнього попиту споживачів товарів і послуг.



Виробнича програма підрозділів основного виробництва – це сукупність продукції певної номенклатури й асортименту, яка має бути виготовлена в плановому періоді у визначених обсягах згідно зі спеціалізацією і виробничою потужністю цих підрозділів.

Головні принципи маркетингових досліджень







Визначення попиту споживачів за номенклатурою та якісними характеристиками товарів








Визначення реальних меж ціни відповідно до якості продукції








Планування та організація виробництва з урахуванням результатів маркетингових досліджень







Виробнича програма являє собою конкретну сукупність завдань з обсягу виробництва продукції визначеної номенклатури й асортименту відповідної якості на певний календарний період (рік, квартал, місяць).

Оскільки виробництво продукції завжди відновлюється в натуральному й вартісному вираженні, то виробнича програма має дві складові частини:



У зв’язку з цим виробнича програма підприємства планується за рис. 2.19, порядок формування поданий на рис. 2.20.

Рис. 2.19 - Формування виробничої програми підприємства

Рис. 2.20 - Порядок формування виробничої програми підприємства

Виходячи з цього положення, існують три варіанти виробничої програми (рис. 2.21).


варіант

варіант

варіант



Рис. 2.21 - Взаємозв’язок виробничої програми з попитом та виробничою потужністю



8.2.Виробнича потужність підприємства, характеристика її видів. Узгодженість виробничої програми та виробничої потужності підприємства

Виробнича програма повинна бути економічно обґрунтованою, що передбачає її узгодженість з виробничою потужністю підприємства та його підрозділів з точки зору забезпечення трудовими, матеріальними й фінансовими ресурсами.

Виходячи з цього положення, існують три варіанти виробничої програми

(рис 2.22).




Виробнича програма підприємства визначається за потужністю основних цехів, потужність цехів – за потужністю основних дільниць, потужність дільниць – за потужністю основного обладнання.




Основне обладнання - складне за технічним рівнем обладнання, яке займає найбільшу питому вагу в трудомісткості продукції, що виробляється у даному цеху (або на дільниці).



Види виробничої потужності

Теоретична

Практична

Нормальна

Являє собою обсяг господарських операцій, які можуть бути досягнуті в ідеальних умовах роботи при мінімально можливих негативних результатах

Найвищий рівень виробництва, який досягається підприємством за умови збереження припустимого ступеня ефективності з урахуванням неминучих втрат виробничого часу


Середній рівень господарської діяльності, що достатній для задоволення попиту на продукцію підприємства та послуги протягом кількох років з урахуванням сезонних та циклічних коливань попиту, тенденцій

При розрахунку виробничої потужності структурних підрозділів визначають фонд роботи обладнання (рис. 2.23).



Рис. 2.23 - Види фондів роботи обладнання



Календарний фонд являє собою загальну кількість календарних днів у році (365). Він використовується при визначенні виробничої потужності підприємств та цехів з безперервним характером виробництва.



Режимний (номінальний) фонд часу роботи обладнання визначається як добуток кількості робочих днів у розрахунковому періоді на кількість робочих годин за добу відповідно до режиму роботи (1, 2 або 3 зміни), з якого віднімається кількість неробочих годин скороченого робочого дня. Розрахунок здійснюють за наступною формулою:
, (2.1)
де Дкал.- кількість календарних днів;

Дсв., Двих. - кількість святкових і вихідних днів;

g - тривалість робочої зміни, год.;

tн - кількість неробочих годин у передсвяткові дні, год.;

Дс- кількість передсвяткових днів;

S - число змін роботи.






Ефективний (дійсний, плановий) фонд часу роботи обладнання визначається як максимально можливий при заданому режимі змінності за винятком часу на ремонтне обслуговування. Він визначається за формулою
, (2.2)

де - відсоток втрат робочого часу на плановий ремонт, %.





Каталог: 148
148 -> Педагогічна рада «удосконалення самоосвіти вчителя» Форма проведення – ділова гра
148 -> Звіт про роботу за 2011 2012 н р
148 -> Досвід педагогів школи з питань впровадження гендерного підходу в навчально-виховний процес Упорядники методичної розробки: директор кнз «Лозуватська зш І-ІІІ ступенів №1 імені Т. Г. Шевченка»
148 -> «Реалізація теоретичних та практичних засад випереджаючої освіти для сталого розвитку в умовах сільської школи»
148 -> Положення щодо самоосвітньої діяльності вчителя. Належна увага приділена, визначенню головних завдань, напрямків самоосвіти. Зміст методичного посібника включає багато практичного матеріалу з питань самоосвітньої діяльності вчителя
148 -> Положення щодо організації роботи з молодими спеціалістами; систематизує основні види діяльності та основні етапи організації роботи малодосвідчених вчителів. Належна увага приділена, визначенню головних завдань, напрямків роботи
148 -> Психолого-педагогічний семінар «подорож до міста педагогів»
148 -> Методичні знахідки шкіл криворізького району
148 -> Кроки до майстерності Ділова гра


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал