Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2009

З 5-6 років основним структурним компонентом обдарованості та творчого розвитку талановитої дитини стає проблемність, яка забезпечує постійну відкритість дитини до нового та виявляється в пошуку невідповідностей та суперечностей, у власній постановці нових запитань і проблем.

У 8-12 років процес пошуків і досліджень завершується само­стійним вирішенням дитиною більш складних проблем, відкриттям неві­домих, не заданих елементів і відношень. Складність відкриття нового виявляється в доланні звичних підходів до вирішення проблем, це вимагає оригінальності, інтуїції тощо. Оригінальність утворює важливий структурний елемент обдарованості, що характеризує ступінь несхо­жості, нестандартності, раптовості запропонованого рішення порівня­но з іншими стандартними рішеннями.

О.М.Матюшкін [6] попереджає, що розвиток таланту може бути загальмований, а іноді й загублений на будь-якому етапі вікового становлення дитини. Тому необхідна спеціальна психологічна допомога й підтримка творчої особис­тості в дитячі роки. Необхідно перейти від лабораторних досліджень і констатації наяв­ності або відсутності обдарованості та творчого потенціалу до роз­витку творчої особистості на основі спеціально організованих уроків творчості, психологічної підготовки творчого вчителя, здатного допомогти творчо обдарованим учням, до психологічної допомоги батькам, що виховують обдарованих дітей.

Як підкреслюють у своєму огляді проблеми О.М.Матюшкін і Д.А.Сіск [7], неадекватне розуміння вчителем особистості та розвитку обдарованої дитини призводить до помилок в оцінці дітей, які виявляють нестан­дартність у поведінці. Тому вчителі відмічають у них демонстратив­ність, бажання усе робити по-своєму, впертість, істеричність, небажання та невміння наслідувати позитивні зразки тощо. Дорослі часто оцінюють як відхилення від норми дивергентність та інші якості творчого мислення дітей.

Серед сучасних психологів, які займаються проблемою розвит­ку творчої особистості, слід насамперед назвати В.О.Моляко [8], який запропонував власну концепцію формування творчої особистості та реалізації її творчого потенціалу. Сутність концепції полягає у здійсненні такого типу виховання дітей, яке було б органічно пов'язане із систематичним вирішенням різноманітних творчих завдань в умовах естетично збагаченого сере­довища. Творча діяльність дітей має відповідати їх віковим можли­востям, завдяки чому вона сприятиме підвищенню мотивації праці, розвитку інтелекту, максимальному розкриттю здібностей кожної ди­тини.

На думку Г.С.Костюка [5], процес розвитку особистості віднесений до цілісного процесу онтогенезу, тобто індивідуального розвит­ку людини, який виражається в пов'язаних між собою формах – морфологічній, фізіологічній, психічній і соціальній. Розвиток людської особистості – це безперервний процес, що виявляється в кількісних та якісних змінах людської істоти, які відбуваються на всіх етапах онтогенезу особистості і є наслідком її взаємодії із зовнішнім світом.

Провідна роль у розвитку особистості належить соціальним умовам, але цей розвиток неможливий без біологічних передумов.

Г.С.Костюк вважає, що процес становлення особистості здій­снюється як "саморух", для якого притаманна єдність зовнішніх і внутрішніх умов.

Суперечність між зовнішнім і внутрішнім стає джерелом “самору­ху", психічного розвитку індивіда, становлення особистості.

Як це переконливо показав у своїх працях Г.С.Костюк [4], внутрішні суперечності набувають на кожному етапі онтогенезу особис­тості свого змісту, своїх форм виявлення й засобів подолання. Він підкреслює, що можливості виховання й навчання залежать не лише від суспільних умов, а й від вікових та інди­відуальних особливостей розвитку дітей. У процесі виховання й навчання особистість дитини виступає не тільки як об'єкт, а й як суб'єкт навчально-виховного процесу. Успішному розвитку осо­бистості сприяють виховання й навчання, особливо тоді, коли роб­лять вихованця активним учасником цього процесу, розумно поєдну­ють вимоги до нього з повагою до його особистості, враховують його власні мотиви, цілі, прагнення.

Л.С.Виготський [1] зазначав, що необхідно всіляко розширювати досвід дитини, якщо ми бажаємо мати достатньо міцні основи для її творчої діяльності. Чим більше дитина чула, бачила, пережила, чим більше вона знає та засвоює, чим більшою кількістю елементів дійсності вона володіє, тим більш значущою та продуктивною при інших однакових умовах буде її діяльність. А це свідчить про необ­хідність розвитку досвіду як системи знань, умінь, навичок, як важливого підґрунтя для розвитку творчої діяльності та творчих властивостей особистості.

В.В.Давидов [2] у дослідженнях генезису особистості дитини спирається на положення Л.С.Виготського [1] про роль уяви та твор­чості в розвитку психіки дітей. Ключовою думкою тут треба вважати положення Л.С.Виготського про те, що становлення творчої особистості, яка спрямована в майбутнє, підготовлюється творчою уявою, яка втілюється в теперіш­ньому часі. В.В.Давидов висловлює думку, що поява перших ознак особистості ще в дошкіль­ному віці, приблизно в три роки, пов’язана не з формуванням стій­ких і субпідпорядкованих мотивів (хоча і це дуже важливо), а голов­ним чином – з інтенсивним розвитком у дитини в дошкільному віці уяви як основи творчості, створення нового, основи її становлення як суб'єкта творчої діяльності, свідомості й самосвідомості.

Уява й свідомість виникають саме в ранньому дитинстві, в умовах предметно-маніпулятивної діяль­ності, яка є провідною в цьому віці. Вже з трьох років у дитини починає формуватися особистісний або творчий зміст її діяльності та поведінки. В цьому віці даний процес проходить у межах гри, яка у малюків є провідною діяльністю.

Зв'язок між уявою та грою – добре відомий психологам факт. Гра дітей за умов умілого керування з боку батьків і педагогів спри­яє розвитку в них, передусім, уяви, яка дозволяє їм придумувати та реалізовувати задуми колективних та індивідуальних ігрових дій. З точки зору В.В.Давидова, якраз у задумі дитини розкрива­ється одна з важливих особливостей уяви – вміння бачити ціле раніше, ніж частини.

Каталог: bitstream -> 123456789 -> 414
123456789 -> О. А. Поцулко психологія управління навчально-методичний комплекс для студентів заочної форми навчання спеціальності «Менеджмент організації»
123456789 -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни державний вищий навчальний заклад донецький національний технічний університет
414 -> Моє кредо : «Учень – не чаша, яку потрібно заповнити, а факел,який необхідно запалити!»
414 -> Формування поля креативності в процесі навчання математики Чого навчають у школі? Ще донедавна стверджувала б: «Знань, звичайно!»

Скачати 0.59 Mb.

Поділіться з Вашими друзьями: