Конспект лекцій для студентів спеціальностей 07 09 04 "Землевпорядкування та кадастр"


Рис. 2.1. Стигматичне зображення пучка променів



Сторінка7/9
Дата конвертації18.04.2016
Розмір2.99 Mb.
#12824
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Рис. 2.1. Стигматичне зображення пучка променів


На основі закону зворотності світлових променів точку S’ можна розглядати як предмет і тоді її зображення буде в точці S. Точки S і S’ називаються сполученими точками, а відповідні пучки променів сполученими пучками.

Астигматичним називається пучок променів, який не збігається в одній точці. Хвильова поверхня для астигматичного пучка відрізняється від сферичної. При проходженні через оптичну систему гомоцентричні пучки в більшості обертаються в астигматичні, а їх хвильова поверхня деформується і перестає бути сферичною. В цьому випадку оптична система має аберації.

Гомоцентричний пучок, що дійсно збігається в точку, дає її дійсне зображення. Якщо після відбиття і заломлення гомоцентричний пучок не збігається в точку, а в ній перехрещуються геометричні продовження променів, то таке зображення називається уявним. Уявне зображення точки не може бути зафіксовано на екрані, фото чутливому шарі, а сприймається тільки візуально.

Якщо світло рухається до центру пучка, то пучок називається збіжним, а якщо промені розходяться від центру – розбіжним, а з центром, що знаходиться в нескінченності – пучком паралельних променів. Паралельний пучок променів дає зображення точки в нескінченному просторі.

Сукупність точок простору, де розташовані предмети від яких виходять промені, називається простором предметів. Кожній точці простору предметів відповідає сполучена їй точка в просторі зображень.

Оптичною віссю називається пряма, що збігається з напрямом променя, який проходить через оптичну систему без заломлення.

Промені, що розташовані поблизу оптичної вісі, тобто створюють з оптичною віссю малі кути, називаються параксіальними (при осьовими) променями.

В геометричній оптиці при побудові ходу променів і зображень прийняті певні правила знань, передумовою до яких є розташування простору предметів зліва від оптичної деталі або системи. При цьому за позитивний напрямок розповсюдження світла прийнято напрям зліва направо. Порядок відліку заломлюючих поверхонь і оптичних деталей також зліва на право.

3. Оптичне скло, його характеристики і виготовлення

Будь-який геодезичний прилад складається з великої кількості оптичних і механічних деталей. Технологія виготовлення оптичних деталей відрізняється від технології виготовлення механічних деталей. Для виготовлення оптичних деталей використовують:

а) оптичне безкольорове скло, оптичне кольорове скло, спеціальні (кварцові і органічні) стекла і ситали;

б) метали;

в) кристали і полімери.

Відповідальні оптичні деталі виготовляють із оптичного силікатного скла, яке відрізняється від технічного більш високою прозорістю для видимої області спектру, великою твердістю, хімічною стійкістю і однорідністю.

Промисловістю виготовляється 16 типів оптичного безкольорового скла, відповідно і оптичного кольорового скла, (відповідно до ДЕСТ 3514 – 76 і ДЕСТ 9411 – 81). Основою оптичного скла є кварцовий пісок.

Оптичне скло буває двох основних видів: крон і флінт. Останні в свою чергу, поділяються на типи, а типи – на марки, які відрізняються між собою хімічним складом, величиною показника заломлення і коефіцієнтом дисперсії. Крони мають показник заломлення в межах nе1,451,57 (тяжкі – 1,74). Найбільшого застосування із кронів набули наступні марки стекол: легкі крони ЛК5, ЛК105; крони К2, К8, К108; баритові крони БК6, БК8; фосфатні крони ФК, ТФК; тяжкі крони ТК2, ТК14; особливий крон ОК; крон флінти КФ4, КФ104.

Крони – тверді стекла які складаються на 60% SiO2 – кварцового піску і мають спектр яскравого кольору.

Флінти – м’які і тяжкі стекла (до 44% SiO2 ) і мають темний спектр. Показник заломлення флінтів nе1,542,04. Із флінтів на виробництві набули поширення такі марки стекол: легкі флінти ЛФ5, ЛФ105; флінти Ф1, Ф4, Ф6; тяжкі флінти СТФ; особливі флінти ОФ; тяжкі баритові флінти ТБФ. Флінти відрізняються один від другого наявністю в крон флінті до 15%, в тяжкому флінті більше 50%.

Крім показника заломлення оптичне скло характеризується коефіцієнтом дисперсії . Цей коефіцієнт запровадив Аббе, тому його називають числом Аббе. Для кронів =50-70, для флінтів =18-50.

Кольорове оптичне скло визначається кольоровим тоном і густиною забарвлення:



  1. хімічним складом барвника;

  2. режимом варіння і термічної обробки.

В позначенні кольорового скла присутня буква кольору і номер марки, наприклад, УФС-1 ультрафіолетове скло.

До спеціальних стекол відносяться кварцові і органічні. Кварцове скло є дорогим. Воно являє хімічну частину окису кремнію і характеризується:



  1. більш високою твердістю;

  2. малим коефіцієнтом лінійного розширення;

  3. доброю хімічною стійкістю.

В оптичних приладах мають застосування три марки кварцових стекол: КУ – для ультрафіолетової області спектра; КВ – видимої; КИ – інфрачервоної. Органічне скло крихке і змінює розмір в залежності від зміни температури. Тому його застосовують в мало відповідальних деталях, наприклад, як захисне.

Ситали – оптичне скло, яке отримують в результаті спеціальної термічної обробки до стану, коли величина кристалів не перевищує 5 мкм. У ситалів коефіцієнт лінійного розширення малий, може дорівнювати нулю, а інколи буває навіть від’ємний. В останньому випадку при нагріванні розмір деталей зменшується. Різновидністю ситалу є фото чутливий ситал, який застосовують для спеціальних геодезичних приладів, що працюють в умовах екстремальної зміні яскравості, наприклад, космічних секстантів. Фотохромний шар скла темніє при появі в полі зору яскравого об’єкту, захищаючи спостерігача від надмірної кількості світла.

Металеві пластинки із сталі, алюмінію і мідних сплавів, після відповідного шліфування і полірування, застосовують як відбивні деталі для передачі зображення в поле зору приладу.

У кристалів і полімерів, на відміну від оптичного скла, більш висока прозорість в ультрафіолетовій і інфрачервоній областях спектра. В них більш широкий діапазон величини показника заломлення nе і коефіцієнта дисперсії . Наприклад, ісландський шпат (кальцит) має сильне подвійне променезаломлення і використовується в поляризаційних приладах, а германій і кремній, які в видимій області спектра не прозорі, використовуються в інфрачервоній області і мають показник заломлення nе≈4.



  1. Каталог: bitstream -> ntb
    ntb -> Ієрархічні моделі та інформаційні технології оперативного управління в умовах надзвичайних ситуацій
    ntb -> Національний університет "Львівська політехніка" На правах рукопису Галайко Богдан Миколайович
    ntb -> Вячеслав Борисов, м. Слов’янськ Олена Ткаченко
    ntb -> Загальна характеристика роботи
    ntb -> Національний університет „львівська політехника” ланько олег Миколайович
    ntb -> Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет «Львівська політехніка»
    ntb -> Національний університет „львівська політехніка”
    ntb -> Цуркан олександр васильович
    ntb -> Національний університет «Львівська політехніка»
    ntb -> Військово-організаційна та громадська діяльність


    Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка