Конспект інтерактивно-асоціативного уроку із застосуванням методу шести капелюхів Едварда де Боно



Скачати 145.96 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір145.96 Kb.
Розгорнутий конспект інтерактивно-асоціативного уроку

із застосуванням методу шести капелюхів Едварда де Боно
Методична мета відкритого уроку: застосування методу шести капелюхів мислення, кольорової терапії та творів мистецтва з метою активізації пізнавальної діяльності учнів та формування в них естетичних смаків.
Тема. Система частин мови. Рід іменників. Назви осіб за професією та посадою.
Мета: навчальна: повторити найважливіші відомості про систему частин мови, рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, особливості вживання назв осіб за професією та посадою;

розвиваюча: формувати уміння узагальнювати набуті знання; розвивати емоційне сприймання навчального матеріалу, пробудити фантазію, спонукати до творчості;

виховна: виховувати естетичні смаки, любов і повагу до обраної професії, художнього слова.
Тип уроку: урок повторення здобутих знань.
Вид уроку: інтерактивно-асоціативний урок із застосуванням методу шести капелюхів Едварда де Боно.
Форми роботи: робота учнів з підручником та біля дошки, виконання ними вправ усно та письмово.
Методи роботи традиційні: бесіда, усне опитування, фронтальна та індивідуальна роботи з учнями; інтерактивні: «Асоціативний кущ», «Шість капелюхів мислення», «Сенкан».
Обладнання: шість капелюхів, мультимедійний супровід уроку, підручники, опорні конспекти, картки-завдання, стенд «Морфологія», репродукція картини О.Полуніна «Весна», колоски пшениці, скринька, коровай.
Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки: література; професійна лексика, синтаксис, культура мовлення.
Слова – це кольорові камінці.

Мало їх назбирати –

Треба ще навчитися

З них узори викладати.

Ірина Вільде

Хід уроку
І. Організаційно-вступний момент.
1.1. Привітання і позитивне налаштування учнів на роботу.

Викладач: (слайд 1) Доброго дня, шановні учні! Сідайте, будь ласка. Ви звернули увагу, що сьогодні до нас на урок завітало багато гостей. Але почувайте себе зручно, комфортно і без хвилювань. Ви молодці і у нас з вами все вийде на відмінно.

Під час уроку мені хотілося б побачити у вас те, що часом буває непомітним:

* сміливість – у скромних;

* комунікабельність – у мовчазних;

* рішучість – у невпевнених;

* але жагу до знань хотіла б побачити у кожному з вас.


1.2. Вправа «Асоціативний кущ».
Тож, розпочинаючи урок, хочу запропонувати вам уявно намалювати перед собою слово «земля». (слайд 2) І прошу вас висловити ті асоціації, які викликає у вашій уяві це слово. Отже, земля – це (учні висловлюють свої асоціаціїпланета, Батьківщина, рідний край, ґрунт, поверхня земної кори, рілля…)

(слайд 3) Справді, наша земля – це наш дім, наша годувальниця, наша спільна з вами Батьківщина. І зараз, якщо поглянути за вікно, вона освячена найпрекраснішою порою року – весною. (слайд 4) Після невблаганних морозів та лютих завірюх весна приносить із собою не тільки радість і надію на краще, а й незлічену кількість кольорів.

Сьогодні наша учнівська дошка теж прикрашена кольорами весни у вигляді різнокольорових капелюшків. (слайд 5) Саме вони слугуватимуть нам помічниками на уроці.



ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Тож, відкривши зошити, (слайд 6) запишемо дату, номер уроку та його тему, яка звучить так: «Система частин мови. Рід іменників. Назви осіб за професією та посадою».

Під час уроку ми з вами повторимо найважливіші відомості про систему частин мови, рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, особливості вживання назв осіб за професією та посадою, удосконалимо вміння доцільно вживати стилістичні засоби морфології через практичні вправи, а також переконаємося у важливості для суспільства обраної вами професії.
ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів на основі повторення вивченого.

(слайд 7) Хтось стукає у двері, але чомусь не вагається зайти… Зараз побачимо, хто там… (викладач виходить за двері, повертається у кабінет із поштовою скринькою)

Щойно на нашу з вами адресу надійшла загадкова скринька, у якій є лист-звернення:

А я скринька-чарівниця,

У мені – ключ до зірок,

Вам відкрию таємницю,

Як закінчиться урок!



(слайд 8) Приємно, що в кінці уроку нас із вами чекає сюрпризний момент… Проте тут ще написано: «Одягніть білий капелюх». (слайд 9)
ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів на основі повторення вивченого.

Що ж давайте уявно одягнемо перший капелюх білого кольору, який закодований під назвою – «інформація». (слайд 10) Одягнувши білі капелюхи, ми маємо з вами згадати основні відомості морфології.

У цьому нам допоможуть опорні конспекти, які знаходяться перед вами та стенд «Морфологія», який знаходиться зліва над дошкою.


  • Отже, що вивчає морфологія? (Морфологія – це розділ мовознавства, який вивчає слово як частину мови).

  • Скільки частин мови вміщує в собі морфологія? (10 частин мови).

  • На які групи поділяються частини мови? (Поділяються на:

  1. самостійні (іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник, дієслово), які мають і лексичне, і граматичне значення;

  2. службові (прийменник, сполучник, частка), які не мають лексичного значення і виконують лише службову функцію для зв’язку слів у реченні);

  3. вигук – не має ні лексичного, ні граматичного значення, служить для передачі емоцій).

(слайд 11) Хочу вам сказати, що у найбільшому двомовному словнику української мови нараховується близько 140 тис. слів різних частин мови і майже половина з них належить іменнику – велетенській і могутній частині мови.

  • То яка ж частина мови називається іменником? (Іменник - це самостійна частина мови, яка означає предмет або особу, відповідає на питання хто? що?

(слайд 12) Наприклад, тракторист, земля, поле.

  • Які морфологічні ознаки іменника?

Іменник має рід, число та відмінок.

  1. (Кожен іменник в однині має форму одного з чотирьох родів (чоловічого – плуг, двигун; жіночого – нива, борозна; середнього – небо, жито; спільного – ледащо, нероба). (слайд 13)

  2. Іменники змінюються за числами (однини – колосок, селянин, множини – косарі, хлібороби). (слайд 14)

  3. Іменники змінюються за відмінками (в українській мові сім відмінків (називний – це прямий відмінок, усі інші – непрямі). (слайд 15)




  • Як визначити рід іменника?

(Основним показником роду іменників є закінчення). (слайд 16)

Також рід іменника можна визначити, співвідносячи його із займенниками. Наприклад: хліб (він, цей), роса (вона, ця), сонце (воно, це). А також за допомогою запитання який? яка? яке?




  • А як визначити іменники спільного роду? (Вони набувають роду тієї особи, яку називають). (слайд 17) Наприклад: А дівчина-сиротина у наймах марніє (жін.р.). Отакий-то мій Ярема, сирота убогий (чол.р.). Т.Шевченко.

У першому реченні іменник «сиротина» набуває жіночого роду, у другому реченні іменник «сирота» – чоловічого. Проте іменники сиротина, сирота, нероба, ледащо належать до спільного (подвійного) роду. Це слід запам’ятати!


  • В українській мові існують невідмінювані іменники, які є переважно запозиченими словами. Наприклад, журі, кіно, бюро.

Скажіть, будь ласка, як визначити граматичне значення таких іменників? (синтаксично). Наприклад: (слайд 18) Журі (Н.в.) оцінило роботу учня на відмінно. Журі (Д.в.) подарували учні пишний коровай.
(слайд 19) Рід невідмінюваних іменників визначається так. Зверніть увагу на таблицю!

Невідмінювані іменники чоловічої статі та назви тварин (маестро, фламінго) належать до іменників чоловічого роду; невідмінювані іменники жіночої статі (мадам, леді) належать до іменників жіночого роду; невідмінювані іменники неістот (бюро, резюме) належать до іменників середнього роду. Ці правила слід запам’ятати.




  • Що ми пам’ятаємо про іменники, які називають особу за професією та посадою? (Іменники, які називають особу за професією та посадою, у науковому та офіційно-діловому стилях використовуються лише у формі чоловічого роду).

(слайд 20) Наприклад, директор, завідувач, секретар, викладач.

Проте у розмовному, художньому та публіцистичних стилях допускається використання відповідників жіночого роду – директорка, завідувачка, секретарка, викладачка.



(слайд 21) При цьому слід не забувати, що дієслово узгоджується з ім’ям та прізвищем людини, а не з її посадою: майстер виробничого навчання Нагорна Марина Іванівна повідомила про заміну уроків на завтра; Міні-конспект підготувала викладач Нагорна Марина Іванівна. Запам’ятайте це!
(слайд 22) Молодці, білі капелюшки відмінно надихають вас на роботу.

IV. Виконання системи завдань творчого характеру на основі повторення вивченого.
Тож у цьому ритмі давайте виконаємо вправу, яка називається (слайд 23) «Морфологічна сівба».

4.1. Вправа «Морфологічна сівба»

(слайд 24) Висіваючи зерно у ріллю, потрібно добре його пересортувати. Ваше завдання правильно засіяти у зошиті відібраним словом-зерном: виписати спочатку слова самостійних частин мови, потім службових, потім вигук.
(слайд 25) Зверніть, будь ласка, увагу на записані слова:

Тракторист, над, пробуджує, але, сонна, ой, перший, я, навесні, нехай.
Під час виконання цієї вправи вам допоможуть опорні конспекти. Скористайтеся ними, будь ласка. Цю вправу ми паралельно виконаємо і в зошитах, і біля дошки.

(слайд 26) Тож запишемо: самостійні, службові та вигук. (Учні виконують вправу)

Самостійні: тракторист, пробуджує, сонна, перший, я, навесні.

Службові: над, але, нехай.

Вигук: ой.

Ми гарно засіяли у зошиті відібраними зернями-словами, із яких можна ще й утворити речення. (слайд 27)

Речення: Навесні тракторист перший пробуджує сонну ріллю.



(Учні усно роблять неповний синтаксичний розбір простого речення)

(слайд 28) Ми маємо зробити висновок, що морфологія – це як двійник людського організму, який має теж три нерозривних компоненти: тіло, душу та розум.

За потужною силою морфології найкраще спостерігати саме у реченні, де ми бачимо як тісно переплетені між собою всі частини мови. І якщо ми не володітимемо знаннями морфології, наше мовлення буде неправильним, недоречним, незрозумілим, хаосним.

Запам’ятайте це!

У вправі «Морфологічна сівба», я думаю, ви звернули на це увагу, слова були записані на пшеничному зерні (слайд 29). Кажуть, що в зернині пшениці більше дива, аніж в зорі. А скажіть, будь ласка, з яким кольором у вас асоціюється пшеничне зерно? Правильно, з жовтим кольором. І це дозволяє нам уявно одягти другий капелюшок жовтого кольору, (слайд 30) який закодований під назвою «логічний позитив».

Одягнувши жовтий капелюшок, ми маємо зрозуміти, скільки користі нам дають знання про іменник та його морфологічні ознаки.

(слайд 31) Посадивши зернину, викохавши її сонячним промінням та рясним дощем, невтомний трудар збирає урожай. У наступній вправі (слайд 32) під назвою «Словесні жнива» подані іменники ви маєте пересортувати до засіки так, щоб вони розділилися за родами у чотири колонки.

Слова-іменники записані на картках і знаходяться перед вами. Цю вправу ми виконаємо теж і в зошитах, і біля дошки.


4.2. Вправа «Словесні жнива».

Найперше, слід сказати як ми будемо визначати рід іменників? (Над виконанням цієї вправи учні паралельно працюють і у зошитах, і біля дошки)


(слайд 33) Пшениця, колосок, трудяга, житниця, поле, бідолаха, жито, хліб.

Чоловічий

Жіночий

Середній

Спільний

Колос,

хліб

Пшениця,

житниця

Поле,

жито

Трудяга,

бідолаха

Коли вправа виконана, перевірте у зошитах правильність її виконання. (слайд 34)

Хочу поцікавитися у вас, а яка ж нам користь від того, що ми вміємо правильно визначати роди іменників?

(Ми зможемо легко уникнути помилок у побудові речень (слайд 35). Завдяки цьому наше мовлення стане змістовним, правильним, логічним). (слайд 36) Запам’ятайте це!
4.3. Лінгвістичне застереження.

(слайд 37) Люди часто не помічають того, наскільки щедра наша земля і яка могутня сила закладена у малесенькому шматочку ґрунту.

Шановні учні, з яким кольором у вас асоціюється земля (ґрунт)? Правильно, з чорним кольором. Тож уявно одягнемо чорні капелюхи (слайд 38) і спізнаємо, що закодував у собі цей капелюх під назвою «застереження».

Одягнувши чорні капелюхи, ми маємо визначити для себе, що є негативного у тому, якщо ми не володітимемо знаннями української мови?

От, приміром, одяг… (слайд 39) Він відображає елегантність людини, її власний стиль та оригінальність. (слайд 40) А мова є одягом наших думок, освіченості та гостроти розуму.


(слайд 41) Які ж негативні сторони незнання мови вашої професії? (слайд 42)

    • ви не зможете зорієнтуватися в ситуації на виробництві;

    • ефективність вашої праці буде зниженою;

    • ви не зумієте налагодити ділові контакти досягти поставленої мети;

    • ви не зможете правильно оформити особисті і ділові папери…

Є ще багато чинників, які відображають негативні сторони незнання мови професії. І це говорить про те, що слід вивчати і мову своєї професії, і нашу українську калинову мову, (слайд 43) яку слід берегти, пишатися, завжди пам'ятаючи про її значення, про її рятівну і цілющу силу. Адже наша мова така ж барвиста і квітуча як весна.


(слайд 44) Тож наступний капелюх – зелений – кольору весни, одягнувши уявно, ми разом із вами полинемо у світ креативності та творчості.

(слайд 45) Девізом цієї вправи стануть слова української письменниці Ірини Вільде, які слугують нам сьогодні епіграфом до уроку: Слова – це кольорові камінці, мало їх назбирати – треба ще навчитися з них узори викладати.

(слайд 46) Щоб побавитися словами – кольоровими камінцями, ми виконаємо з вами вправу, яка називається «Розфарбуй слово».
4.4. Вправа «Розфарбуй слово».

(слайд 47) Розглянемо разом репродукцію картини Олександра Полуніна «Весна».

Які кольори переважають на картині? Який до картини колір додали б ви? Як ви думаєте, що символізують юні дівчата?

А давайте разом з вами розфарбуємо назву картини, адже вона словесно бідна і безбарвна. Ми її розмалюємо словами так, щоб назва картини стала як і сама репродукція – соковита, кольорова, гармонійна.

Проте наше завдання у назві картини використати якомога більше іменників. Наприклад, я б назвала цю картину «Танець весняної веселки», використала два іменники – танець, веселка. Тепер ваша черга… (учні дають назву картині, використавши у назві якомога більше іменників).



(слайд 48) Так, весна – це пора пробудження та оновлення, і всі ми знаємо, що це пора кохання та феєрії почуттів. (слайд 49) «Червоне – то любов», співається у пісні «Два кольори». (слайд 50) Червоний капелюх, який ми зараз уявно одягаємо, говорить, що любов – найглибша річ, яку людина може здобути у своєму житті.

Любов до обраної професії, до справи, якою ви займаєтеся, теж освячена цим високим злетом душі.

Але до палкої любові своєї професії потрібно ще й додати знання. Адже знати як правильно вживається у мовленні та пишеться на письмі назва професії чи посади, яку ви обрали – це запорука вашого професіоналізму.

4.5. «Мовні обжинки»

(слайд 51) Ми сьогодні засівали зерном, працювали на жнивах, тепер маємо зустріти обжинки. Здавна українці вірили, що божество поля живе в останньому снопі, репродукція цієї картини є тому свідком. Скажіть мені, будь ласка, який колір переважає на картині? Правильно, жовтий – символ пшеничної зернини.

Тож обжинками наших знань стане вправа у підручнику під номером 216 на ст. 124 (слайд 52). Частину цієї вправи ми виконаємо письмово, а частину – усно.



(Учні усно опрацьовують вправу, потім у зошит записують три назви за посадою: заступник директора з виховної роботи, продавець-консультант, старший інженер з техніки безпеки). (слайд 53)

З однією назвою за посадою можна утворити речення. (слайд 54) Наприклад: Старший інженер з техніки безпеки Марія Іванівна ознайомила учнів із основними вимогами безпеки під час виконання польових робіт, застерігаючи цим від нещасних випадків.



(Учні усно роблять неповний синтаксичний розбір простого речення, ускладненого дієприслівниковим зворотом)

V. Підсумково-узагальнювальний етап.

Скажіть, будь ласка, що я зараз тримаю в руках? (колосок) (слайд 55)



Він виріс із зерниночки,

З тоненької билиночки.

Велика вдячність кожному,

Хто виростив і виходив

Це золоте зерно!

Скажіть, а чи є у цих віршованих словах вдячність вашій обраній професії? (Так)

Шановні учні, перед кожним із вас лежить пшеничний колосок – символ багатства та родючості. (слайд 56) Візьміть його до рук, потримайте, відчуйте його аромат. Він важкий і хилиться до самої землі, ніби дякуючи за силу, якою його наповнили роботящі золоті руки.

Давайте разом з вами складемо пшеничний сніп – символ тракториста-трударя. Адже саме завдяки професії тракториста, яка є зерням пшеничного колосу, ми можемо милуватися неозорими пшеничними ланами.



Викладач збирає в учнів колоски, ставлячи кожному з них запитання по темі уроку, закріплюючи цим опрацьований матеріал.

Символічно цей сніп я підв’яжу синьою стрічкою. Скажіть, будь ласка, яке поєднання кольорів зараз утворилася і що нагадують нам ці кольори? Правильно, наш Державний Прапор України. (слайд 57)

Отже, можемо зробити висновок, що ваша професія увінчана на державному полотні, вона оспівана державним символом країни, возвеличена на увесь світ.

Адже жовтий колір – це колір пшеничного поля, синій – це колір літнього серпневого неба. який спонукає нас одягти останній капелюшок – синього кольору, який закодований під назвою «Узагальнення досягнутого». (слайд 58)



V. Підсумково-узагальнювальний етап.

На мою думку, це найкраще можна висвітлити за допомогою сенкану, з яким ми давно знайомі на уроках мови та літератури.

Зверніть увагу на сенкан, який склала я до теми сьогоднішнього уроку: (слайд 59)

Морфологія.

Самостійні. Службові.

Визначає. З’ясовує. Обґрунтовує.

Вивчає граматичну будову слова.



Мовознавство.

VІ. Домашнє завдання.

Кожен із вас теж складе свій сенкан, але вдома. (слайд 60) Тож запишіть, будь ласка, домашнє завдання: скласти сенкан на тему: «Іменник», виконати вправу 203, яка дуже схожа на вправу, яку ми виконували під час уроку (на визначення частин мови) та опрацювати ст. 116-124.

Опорні конспекти вкладіть собі у зошити, вони стануть вам помічниками під час виконання домашнього завдання, також в опорному конспекті розміщена пам’ятка «Як складати сенкан», яка нагадає вам про основні правила складання сенкану.
Наш урок підходить до свого логічного завершення. (слайд 61)

Але ми з вами щось забули… Нас ще чекає сюрпризна скринька. Як ви думаєте, що знаходиться у скриньці? (слайд 62) Підказка знаходиться на слайді.

Правильно, хліб, коровай. (слайд 63) Коровай – це символ щастя, символ завершення хліборобської праці. (слайд 64) Кожен шматочок цього короваю пахне

Сонечком він красним,

І промінням теплим, ясним,

Пахне полем, колосками,

Працьовитими руками.
Цей шматочок праці для вас як вдячність за те, що обрали таку почесну і величну професію. За те, що так сумлінно і наполегливо працювали під час уроку.

Проте крім шматочка короваю деякі учні сьогодні нагороджені й оцінками.


(слайд 65) Оцінювання учнів.

Усім іншим учням, хто не отримав оцінки, я щиро дякую за роботу на уроці і пригощаю усіх вас запашним короваєм. (слайд 66)Скажіть, якого кольору серветки? Чому я обрала саме такі кольори? Чим пахне коровай?

Тримаючи в руках хліб, висловіть ті асоціації, які викликає у вас слово хліб? (слайд 67)

Найголовніша асоціація у слова «хліб» – «життя». (слайд 68) Це говорить про те, що ваша професія дарує кожному з нас завтрашній день! І за це вам велике спасибі!


(слайд 69) І завершуючи урок, хочу сказати вам такі слова-побажання:

Є поміж нас багаті й бідні,

Кому що треба, доля не пита.

Та є дві речі, всім нам так потрібні:

У світі – мир, а в душах – доброта.

Ходіть до щирих друзів в гості,

Образи грішникам простіть.

Позбудьтесь заздрості і злості!



Любіть любов! Життя любіть!
(слайд 70) Усім присутнім зичу гарного сонячного дня. Дякую за увагу! До побачення!


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка