Конкурсу «Класний керівник року 2012»



Сторінка1/3
Дата конвертації01.05.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3

Відділ освіти

Білоцерківська райдержадміністрація

Тема:

«Формування національної свідомості учнів

шляхом прищеплення любові до рідної землі

та усвідомлення себе

як частини українського народу»

Матеріали досвіду роботи

учасника I етапу Всеукраїнського конкурсу

«Класний керівник року – 2012»

Кудрицька Леся Анатоліївна

Класний керівник 7 класу

Сорокотязького НВО

«ЗОШ I-II ступенів – дитячий садок»

2012


Отож збулась моя дитяча мрія:

Заходжу в клас сьогодні наяву

І бачу очі, сповнені надії,

І світлом цим окрилена живу.

Хай не міліє знань ясна криниця,

Хай засівають ниву сіячі

Розумним, добрим, вічним, променистим!

В руках у нас – майбутнього ключі!

Кожна дитина – це цілий світ, який потребує пізнання. Розбудити інтерес до пізнання, розвивати природні здібності, готувати майбутніх будівничих Української держави – ось головні засади діяльності класного керівника.

Дитина пізнає навколишній світ, проходить громадянське становлення, формує характер, вчинки і естетичні смаки з безпосередньою участю батьків і рідних, вчителів і середовища, в якому вона знаходиться.

Школа через учителя вчить дитину жити у світі прекрасного, щоб краса світу творила красу в самій людині. Творча, добра людина не виникає сама по собі: її потрібно виховувати і розвивати.

Головним завданням батьків і школи є створення умов для повноцінного становлення дитини, забезпечення почуття захищеності, довіри, формування кращих рис характеру, а також правильне відношення до всього, що її оточує.

У своїй педагогічній практиці всі ми прагнемо досягти виховного ідеалу. З прийняттям Конституції України стали зрозумілі перспективи розвитку нашого суспільства, а звідси й цілі шкільного виховання. В Державній національній програмі «Освіта. Україна XXI століття» визначено головну мету виховання молоді. Це, передусім, «формування особистих рис громадянина Української держави, розвиток духовної, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової культури особистості».

Класний керівник — центр виховного процесу. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя- предметника, батьків, громадськість. На мою думку, класний

керівник — універсальна особистість. Це і вихователь, і психолог, і соціальний

педагог, і педагог-організатор.

Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері та строгість батька. Адже дуже часто трапляється, що всі спогади про школу так чи інакше пов’язані з іменем класного керівника. Якщо ця людина поєднує в собі якості педагога, вихователя, психотерапевта, то саме до нього звертаються учні зі своїми радощами і смутками, саме він допомагає розв’язати конфлікти з батьками і педагогами, його посвячують в дитячі таємниці.



І. Знайомство

У кожної людини є будинок - не просто житло з дахом над головою, а місце, де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, який він є. Одного чудового сонячного вересневого ранку ми з учнями почали створювати свій будинок, в якому нам разом дуже добре. Це наш клас. Він складається з будівельного матеріалу з особливими властивостями: доброти, гумору, взаємодопомоги, мудрості і захоплень. Кожний з нас поклав свою цеглинку в будівництво цього будинку. За цей період будівництва ми встигли подружитися, звикнути один до одного.

Ми - це наш 7 клас. (фотоматеріали) Кожен з нас - це унікальна, неповторна особистість, одна єдина у своєму роді. Тому ми намагаємося дбайливо, з любов’ю і повагою відноситися до себе і до оточуючих, приймати себе і інших такими, які ми є.

ІІ. Траєкторія зростання

В усі часи всі народи прагнули прищеплювати молоді смаки і погляди, які ґрунтувалися на народній естетиці, а національне виховання передбачало формування навичок моральної поведінки, доброзичливого ставлення до людей, уміння власноруч примножувати культурно-мистецькі надбання народу. Тому в своїй роботі я завжди ставлю перед собою такі завдання:



  • вивчити особливості кожної дитини, її фізичний, психологічний стан, сім'ю, індивідуальні особливості і здібності;

  • всіляко сприяти згуртованості класного колективу;

  • почати роботу з розвитку учнівського самоврядування;

  • активізувати роботу класного колективу через участь у загальношкільних заходах;

  • виховувати в учнів любов до свого народу, його мови та традицій;

  • виховувати любов до праці, почуття дбайливого господаря своєї школи;

  • виховувати почуття відповідальності за доручену справу;

  • здійснювати правове виховання;

  • розвивати в учнів позитивні загальнолюдські якості;

  • співпрацювати з батьками для реалізації особистості дитини;

  • формувати вміння і навички співжиття й адаптації в суспільному житті;

  • розвивати творчі здібності;

  • формувати в учнів почуття власної гідності, позитивного ставлення до життя, усвідомлення доцільності свого існування.

Провідною ідеєю мого досвіду є розвиток особистості учня через гуманізацію та демократизацію відносин в системі «класний керівник – вихованці» за умов спільної інтелектуально-пошукової діяльності класного колективу, батьків, вчителів.

Виховну роботу сплановую відповідно до нормативних документів: Закон України «Про освіту», проект Закону України «Про виховання дітей та молоді», «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів», Концепція естетичного виховання учнівської молоді в умовах відродження української національної культури… (додаток 2)



Мета моєї роботи: виховання громадянина-патріота держави, всебічно розвиненої особистості.

Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, навчаючи їх підготовці та організації колективних творчих справ класу, багато часу приділяю морально-етичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов'язку, відповідальності, культури

поведінки, тому загальний рівень вихованості та культури класного колективу –

високий.


Національну спрямованість виховної роботи в класі реалізую завдяки позакласній

діяльності. За допомогою різноманітних позакласних заходів виховую в учнів

патріотичні почуття, любов до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, виховання поваги до культури та історії рідного народу, поваги до батьків, прищеплення шанобливого ставлення до звичаїв, традицій нашого народу.

Інноваційний зміст досвіду в тому, що реалізація гуманних відносин співробітництва у виховному процесі проходить через організацію спільної творчої діяльності. За інноваційним матеріалом досвід є комбінаторним, що полягає в системі організації виховної роботи з класом на засадах особистісно-орієнтованої педагогіки, в поєднанні ідей сімейного виховання Г.Сковороди, В.Сухомлинського, М.Стельмаховича, національного виховання С.Русової, особистісного виховання І.Беха, трудового виховання А.Макаренка з практичним досвідом сучасної школи.

ІІІ. Виховний простір класу

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають свої традиції,

звичаї, обряди та свята, становлення яких відбуваються протягом багатьох століть.

Із покоління в покоління, із віку в вік, від бабусі до онуків, від матері до доньки передавали люди свою шану й повагу до рідного краю, батьків, праці й збереження традицій, свій життєвий досвід, пізнання секретів майстерності та розуміння краси. Ця краса – українська вишивка.

Вишивка — це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних прагнень, інтелекту українського народу. Впродовж багатьох століть в українській вишивці знаходять відображення думки і настрої людини, краса оточуючого світу, їх мрійливі сподівання на кращу добру долю, людські вірування, оберегова символіка речей, позначених доторком голки з ниткою. Тому я і обрала українську вишивку за основу створення програми «Візерунки рідного краю». (Додаток 1)

Українська вишивка віє на серце кожного з нас чаром рідної стихії і є живущим бальзамом, який сповнює нас споконвічною могутньою силою українського

народу. Кожна ниточка повертає нас у далеке минуле. Протягом багатьох віків безпосередній конкретний зміст символів на вишивках втрачався, але традиції

використання їх не зникли. Колір у народній вишивці має символічне значення. Тому, відповідно до програми проводиться ознайомлення учнів класу з програмою, її змістом, планом роботи на навчальний рік. Також необхідно ознайомити дітей із символікою ниток. Роботу з класом на весь рік плануємо та співвідносимо символічне значення кольорів ниток з тематичними розділами, за якими структуровано зміст програми.

Важливим завданням для мене є виховати багатогранну, всебічно розвинену людину, достойного громадянина. Виконання цього завдання, впровадження особистісної орієнтації я здійснюю за допомогою таких напрямків:


  • Робота з обдарованими дітьми;

  • Навчання здоровому способу життя;

  • Робота з батьками;

  • Знайомство з національними традиціями;

  • Духовний розвиток.

Виховна робота у нашому класі – цікава та різноманітна, поєднує в собі традиційні та інноваційні форми та методи роботи класного керівника, застосування вимагає організації міжособистісного інтерактивного спілкування в різних видах соціально значущої діяльності: методи педагогічного впливу, методи соціальної взаємодії, методи самоорганізації життєдіяльності школярів. (додаток 10-13).

Уяву про ступінь сформованості у школяра необхідних якостей складає комплекс діагностичних методів. Через діагностику класний керівник визначає, як реалізовано педагогічні завдання, які з них вимагають подальшого вирішення.

(додаток 4-7)

Важливим чинником організації виховної роботи є дієва організація школи «Соняшник». Учні 7 класу є її учасниками. (додаток 8-9)

Головною метою програми є всебічний розвиток особистості. Для цього в роботі з класом використовую інтерактивні та розвиваючі ігри, анкети, тестування. (додаток 32-34) Дуже важливий вплив мають години спілкування (додаток 28) та бесіди (додаток 29-30).

Формуванню дружньої атмосфери між учнями та батьками сприяє проведення годин спілкування, індивідуальних бесід з батьками. (додаток 46)

Є багато різноманітних методик. У виховній роботі сучасної школи я, як класний

керівник, вважаю, що головне – знайти раціональний підхід до його застосування. Він має бути не консервативно-традиційним, а традиційно-новітнім. Якщо традиції нашого народу не підкріпляться сучасним змістом та формою, то молоде

покоління сприйматиме їх як щось архаїчне. Вивчаючи традиції наших предків, я зрозуміла, що вони увійшли в плоть і кров нашого народу, поєднали українську та

світову культури. Тому, без використання джерел історичного досвіду, неможливо прищепити учням високу духовність. Головна ж особливість сучасного використання етнопедагогіки полягає в тому, що вона покликана будувати роботу так, аби вихованець добре знав свій народ, а в народі пізнавав самого себе. З цією метою я проводжу виховні години та заходи саме такого народознавчого спрямування: «Бабусина скриня», «Дівчина з косою, як трава з росою», «Скриня народної мудрості», «І на тім рушничкові…»…(додаток 25-27)



V. Шкільне життя прекрасне!

Вважаю, що важливою умовою організації навчально-виховного процесу у сучасній школі є забезпечення можливості для саморозвитку та самореалізації

особистості учня. (додаток 14-24) Велику роль саме в цьому відіграє саме класний колектив. У роботі використовую елементи методики І.Іванова: колективна творча справа – спільний пошук кращих рішень складних завдань.

Розвиток дитини, її творчого потенціалу забезпечується через активну діяльність.

Залучаючи дітей до участі в різноманітних громадсько-корисних справах, я намагаюся сприяти розвитку в них громадської активності, привчати їх до дотримання шкільного режиму, єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителів та батьків, спрямовую свої зусилля на корисні, потрібні суспільству справи: добре вчитися, готуватися до праці, берегти природу, охороняти її багатства, турбуватися про збереження історичних пам'яток та інших культурних цінностей, зразково поводитися, допомагати людям. Цьому сприяє активна участь класу в різних загальношкільних заходах: акції, конкурси, виставки, свята… (фотоматеріали) Учні із задоволенням беруть участь у конкурсах, вікторинах, у багатоплановій природоохоронній діяльності, що сприяє формуванню екологічної культури, вихованню таких загальнолюдських цінностей як справедливість, чуйність, чесність, гідність, толерантність, добросовісність, ввічливість, обов'язковість, працелюбність, готовність допомогти іншим, розвиває моральну активність особистості. Як класний керівник я багато часу приділяю морально-етичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов’язку, відповідальності,

культури поведінки. В рамках цього напрямку проводжу бесіди та виховні години згідно плану виховної роботи класу: «Твої успіхи-щастя для батьків», диспут «Чи кожна людина гідна похвали?» «Дякуй старшим за те, що вони навчають тебе»… (додаток 3)



VІ. Співпраця

Особливу роль у формуванні творчої особистості дитини я надаю сім’ї. Я вважаю, що діти і батьки знаходяться в постійному пошуку, сучасна сім’я має великий інтелектуальний потенціал, а завдання вчителя – вміло використати його для організації вільного часу дітей, заповнюючи дозвілля корисними як для здоров’я, так і для розуму справами. Яку сторону розвитку ми не взяли б, завжди визначальну роль відіграє сім’я. Саме сім’я відповідає за фізичний і емоційний розвиток дитини, сім’я грає головну роль в розумовому розвитку дитини, впливає на ставлення дитини до навчання і в більшості визначає її успішність. (додаток 35)

Підтримка інтересу до навчальної діяльності, допомога учневі у розвитку його

творчих здібностей – ось один з напрямків, до якого я залучаю батьків.

Батьківський комітет активно допомагає мені в організації класних та позакласних заходів. У роботі з батьками використовую колективні та індивідуальні бесіди, зустрічі за «круглим столом», тренінги. (додаток 36) Під час проведення батьківського університету психолого-педагогічних знань знайомлю батьків з новинками педагогічної літератури з проблем родинної та батьківської педагогіки, моделюю педагогічні ситуації, які допомогли б батькам розв'язувати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спілкування дітей з батьками. (додаток 37-45)
VІІ. До серця дитини

Від класного керівника залежить ступінь сформованості дитячого колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога.

Захоплення вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки

діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!

Як і кожен класний керівник, я знаходжуся у постійному пошуку інноваційних концептуальних підходів до здійснення взаємодії з учнями з метою виховання свідомого громадянина своєї держави. (додаток 49-51)

Класний керівник – це організатор і керівник цілісного педагогічного процесу. Це педагог, який є «центром» організації, координації всіх впливів, спрямованих як на одну особистість, так і на колектив учнів. Я вважаю, що діяльність класного керівника в сучасній школі необхідно оцінювати саме з такої позиції. Тому кожного дня я слідую словам В.О. Сухомлинського: «Талант в дитині кожній, як зернятко, знайдіть його і дайте прорости», адже мені так хочеться, щоб всі учні мого класу стали людьми з великої літери…



mc900357123mc900357123mc900439169mc900439169mc900439169

mc900439168

mc900357123

mc900357123

mc900439169

mc900439169

Школа — це майстерня, де формується думка підростаючого покоління, треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.

А. Барбюс

Моя найкраща в світі сторона,

Чарівна, неповторна, Україно!

Для мене в цілім світі ти — одна

І рідна, й мила, дорога, єдина.

Надія Красоткіна

Пояснювальна записка

Під вихованням ми розуміємо цілеспрямований процес формування духовності, культури та фізичних сил особистості.

Актуальність створення системи національного виховання в умовах України визначається потребами суспільства у всебічній активізації інтелектуального і

духовно-творчого потенціалу національних та загальнолюдських цінностей,

суперечливими процесами включення особистості в соціальне життя, необхідністю

забезпечення єдності, наступності та послідовності, постійного коректування виховного процесу.

Національне виховання - формування гармонійно розвиненої, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої людини, наділеної глибокою громадянською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими й духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю й ініціативою.

Національне виховання – це виховання дітей на культурно-історичному досвіді

рідного народу, його традиціях, звичках і обрядах, багатовікових виховних

традиціях, духовності.

Національна система виховання – це історично обумовлена і створена самим

народом система ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв та інших

форм соціальної практики, що спрямована на організацію життєвої діяльності

підростаючих поколінь, виховання їх у дусі природно-історичного розвитку

матеріальної і духовної культури нації.

Сутність виховання полягає в тому, що в процесі його формуються світогляд, мораль, високі естетичні смаки та ставлення учня як особистості до навколишнього світу.

Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача

молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його

національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування

особистих рис громадян України, які включають у себе національну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток

індивідуальних здібностей і таланту. Досягти бажаного результату можна шляхом реалізації програми виховної роботи "Візерунки рідного краю".

Мета програми: виховання духовно багатої, розвиненої особистості, громадянина-патріота України.

Завдання програми:


  • формування національної свідомості та людської гідністі, любові до рідної землі, родини, свого народу;

  • вивчення національно-історичних традицій українського народу;

  • виховання правової культури – поваги до Конституції, законодавства Украни, державної символіки;

  • забезпечення духовної єдності поколінь;

  • формування мовної культури;

  • виховання духовної культури особистості;

  • утвердження принципів загальнолюдської моралі;

  • забезпечення повноцінного розвитку молоді, охорона та зміцнення її фізичного, психічного та духовного здоров’я;

  • забезпечення високої художньо-естетичної культури;

  • вироблення екологічної культури, розуміння необхідності гармонії її відносин з природою;

  • формування поваги до особистості згідно з Конвенцією ООН про права

дитини, культуру поведінки особистості, що ґрунтується на нормах моралі, законів, традицій, вчинків людини, активну громадську позицію;

  • культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, толерантності, поваги.

У процесі впровадження програми передбачено дотримання таких принципів:

  • народності – єдність загальнолюдського і національного;

  • національної спрямованості виховання;

  • цілісності та системності;

  • зв'язку виховання з життям;

  • педагогічної доцільності та цілеспрямованості;

  • природовідповідності;

  • культуровідповідності;

  • етнізації виховного процесу;

  • єдності зусиль школи, сім'ї, громадськості в процесі виховання.

Очікувані результати:

  • формування ціннісного ставлення особистості до держави, суспільства, себе, людей, природи, праці та мистецтва, історичних, культурних і духовних надбань населення рідного краю;

  • забезпечення гармонійного розвитку особистості,

  • формування громадянської і соціальної активності особистості;

  • реалізація творчих здібностей вихованців,

  • високий рівень духовного та інтелектуального розвитку учнів;

Шляхами та засобами реалізації національної системи виховання є рідна мова, рідна історія, природа рідного краю, фольклор, національне мистецтво, народний календар, національна символіка, родинна-побутова культура, національні традиції, звичаї й обряди.

У процесі реалізації програми доцільним застосування таких методів виховної роботи:



  • спостереження, опитування, гра, змагання, бесіда, розповідь, лекція, заохочення, переконання, приклад, роз'яснення, диспут, привчання, вимога.

Змістом програми передбачено використання таких форм роботи:

  • бесіди, години спілкування, усні журнали, колективне ігрове спілкування, колажі, свята, диспути, ігри, колективні творчі справи, виставки, вікторини,

аукціони знань, конкурси, обговорення, «круглі столи», екскурсії, акції милосердя, огляди журналів, презентації, тест, анкета, опитування, пошукова робота, зустрічі.

Програма розрахована для роботи з учнями 7-9 класу загальноосвітнього навчального закладу.



Зміст програми

Веселкою сплелися кольори

На рушничку твоєму, наче доля.

На нім — тобою прожиті роки,

Усі достоту, з радощами й болем.

Усе на нім: вечірняя зоря,

І росами умите раннє сонце,

На нім і сльози, й посмішка твоя,

Хатинка рідна і твоє віконце.

На цьому рушничку —твої безсонні ночі.

Цей вишитий рушник для мене — наче жаль.

Дивлюсь на нього я -і бачу твої очі.

Місяць

Колір нитки

Символ нитки

Тематичний розділ

Вересень

Червона

Любов, життя

Рідна моя Україно

Жовтень

Золота

Святість

Стежинами минулого

Листопад

Фіолетова

Дружба, довіра

Від родини йде життя дитини

Грудень

Зелена

Природа

Барви рідного краю

Січень

Синя

Морська далечінь,

небесна глибина



Народ скаже, як зав’яже

Лютий

Оранжева

Слава, гідність

Не кидай слів на вітер

Березень

Жовта

Тепло

Без охоти нема роботи

Квітень

Біла

Сила, енергія

Козацькому роду нема переводу

Травень

Блакитна

Молодість, здоров’я

Весела думка - половина здоров'я
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка