Конкурс «Творчий учитель обдарований учень»



Скачати 238.38 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір238.38 Kb.
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ІНСТИТУТ ОБДАРОВАНОЇ ДИТИНИ НАПН УКРАЇНИ

III Всеукраїнський конкурс

«Творчий учитель – обдарований учень»


Ровиток каліграфічних навичок

молодших школярів

шляхом використання різноманітних

художніх технік на уроках

естетичного циклу

Робота


вчителя початкових класів

I категорії

Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 120

Петрічко Інни Олександрівни

Кривий Ріг-2014

Зміст
Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Теоретичні основи формування навичок каліграфічного письма молодших школярів……………….……………………………………………..5



    1. Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма

молодших школярів………………………………………………………………5

1.2. Сучасні погляди педагогів на формування каліграфічного письма……………………………………………………………………...8

Розділ 2. Використання різноманітних художніх технік як шлях формування та розвитку каліграфічних навичок учнів початкової школи……….............12


    1. Методичні засади навчання письма у зв’язку з естетичним вихованням …………………………………………………….…12

    2. Система робіт з формування графічних навичок молодших школярів:……………………………………………………………14

Висновки…………………………………………………………………………19

Список використаної літератури…….…………….…………………………... 21

Додатки……………………………………………………..……….................…22

3

Вступ



Одним із найважливіших завдань сучасної освіти та загальноосвітньої школи зокрема є створення необхідних умов для формування творчої особистості, реалізації її природних здібностей.

Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти [4, с.5].

Початкова освіта - це перший освітній рівень, який закладає фундамент загальноосвітньої підготовки школярів. Пріоритетним завданням початкової загальної освіти є формування у першокласників загальнонавчальних умінь і навичок у процесі навчання, оскільки саме вони визначатимуть успіх подальшого навчання дитини у школі.

В.Сухомлинський прагнув, щоб початкова школа стала “школою мислення, фундаментом творчих розумових сил учнів[1, с.51].

Важливе місце в системі роботи над розвитком мовленнєвої діяльності учнів відводиться урокам розвитку усного і писемного зв’язного мовлення. Найбільші труднощі, що доставляють багато засмучень, – це уроки письма. Навчання письму – дуже складний процес, що вимагає безупинного напруженого контролю. Його результативність значною мірою залежить від рівня розвитку мислення дитини, її пам'яті, зорового й орієнтаційно-просторового сприйняття і т.д.

К.Д.Ушинський підкреслював, що в період навчання грамоти на уроках читання й письма має панувати бадьора, оптимістична атмосфера, яка б виключала пригнічення дитини, приниження її особистості. Вчитель повинен


4

пам'ятати, що в переважній більшості випадків дитина не може оволодіти складовим читанням або правильним написанням букви, складу чи слова не через лінощі, а через певні, об'єктивні причини. І завдання вчителя - виявити цю причину, по можливості усунути її й підвести дитину до посильного успіху[11, с.79].

Оволодіння навичками читання та, насамперед, письма повинно стати для дітей якомога природнішим процесом. З практики роботи нам відомо, що одним з головних помічників вчителя з розвитку дрібної мускулатури і координації рухів руки є предмети естетичного циклу - образотворче мистецтво та трудове навчання, а також проведення інтегрованих уроків. Основне спрямування роботи на уроках трудового навчання передбачає розширення сенсорного досвіду дітей, розвиток моторики рук, координацію рухів, формування пізнавальних процесів. Уроки образотворчого мистецтва також відіграють особливу роль. Художня діяльність супроводжує всю життєдіяльність дитини. Дитина не так створює малюнок, як передає свій стан. Її художня діяльність передбачає творче співробітництво, довірливість стосунків між учителем і учнем. [6,с.15].

Основна мета моєї роботи: теоретично обґрунтувати та довести методику забезпечення дидактичних умов розвитку каліграфічних навичок молодших школярів шляхом використання різноманітних форм, методів, прийомів та художніх технік на уроках естетичного циклу, поділитися власним досвідом.

Для досягнення мети поставлені завдання: проаналізувати теоретичні основи формування каліграфічних навичок молодших школярів (психофізіологічні аспекти), запропонувати систему практичних вправ, прийомів, методів та художніх технік, які використовую на уроках естетичного циклу, щодо подолання труднощів у розвитку каліграфічних навичок письма. Розглянути причину зниження засвоєння норм зв’язного мовлення та письма.

5

Розділ I. Теоретичні основи формування навичок каліграфічного письма молодших школярів.



1.1. Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма

молодших школярів.

Початок шкільного життя кожної 6-8-річної дитини співпадає з другим критичним періодом розвитку дитячого організму. В ці роки в житті дитини зявляється нове коло спілкування – шкільні педагоги, однокласники. Змінюється спосіб всього життя, зявляються нові обов’язки, падає рухова активність. Всі ці фактори призводять до напруженої діяльності фізіологічних систем організму, тому в цей період необхідне бережне відношення до дитини з боку школи та батьків[3, с.19]

В цей період у дітей слабко розвинені дрібні червоподібні м'язи руки, не закінчене окостеніння кісток зап'ястя і фаланг пальців, тому їм важко не лише винонувати графічні завдання, але й правильно тримати шарикову ручку. Тим часом процес письма не може бути здійснений без участі зорових і рухових аналізаторів, без певного рівня розвитку дрібної мускулатури і координації руху. Усе це створює складщі в оволодінні графічними навичками[3, с.22].

Процес письма вимагає від дитини і фізичних витрат, і емоційних зусиль. Тут усякого роду перевантаження ведуть до перевтоми, що негативно позначається на ході оволодіння графічними навичками і, більш того, на розвитку дитячого організму. Складність статичних навантажень у цьому віці пов'язана і з тим, що м'язи спини розвинені слабко. Тому неправильна поза в процесі письма може стати основою порушення постави. Навчання письма, як і читання, також поділяється на три періоди: добукварний, букварний і післябукварний, кожен з яких має свої завдання. Тривалість періодів залежить від якості опанування учнями предметних компетенцій, закладених у програмі з навчання грамоти. Під час навчання


6

письма до уваги беруться індивідуальні особливості розвитку кожного учня (ліворукість, темперамент, стан здоров’я тощо), від чого має залежати письмове навантаження дитини (обсяг завдання на уроці) та частота і рівень уваги, приділеної вчителем дитині безпосередньо під час письма[7, с.21].

Для навчання письма важливим є добукварний період. Якщо вдома чи в дошкільному закладі дитина вже навчилася зображувати певні лінії, елементи букв, техніка виконання яких не відповідає методичним вимогам, то в підготовчий період навчання грамоти таким дітям має бути приділена достатня увага щодо дотримання техніки письма і гігієнічних правил (руху пальців і передпліччя упоперек і уздовж рядка, положенню ручки в руці, зошита на парті, поставі під час письма), оскільки якість графічних навичок і розвиток швидкості письма залежить насамперед від правильного формування техніки письма. Навчання письма відбувається у зошитах з друкованою основою за певним алгоритмом. Вправи з графіки письма поєднуються з удосконаленням вимовних умінь, роботою над збагаченням словникового запасу дітей за ілюстрованим матеріалом зошита. Порядок вивчення рукописних букв збігається з послідовністю їх розташування у букварі. У букварний період навчання письма формуються правописні навички ― елементарні орфографічні й пунктуаційні. Важливими завданнями тут є засвоєння учнями механізму списування, розвиток уміння зіставляти звуковий і графічний образи літери, контролювати написане за зразком[4, с.21].

У ІІ семестрі рекомендується ознайомити учнів з письмом у зошиті без друкованої основи. У післябукварний період удосконалюються та закріплюються набуті навички: писати за зразком, списувати з друкованого шрифту, записувати на слух окремі букви, склади, слова (де звучання не розходиться з написанням), невеликі речення, читати написане. Оскільки розвиток навички письма об’єктивно відстає від навички читання, у післябукварний період доцільно практикувати комбіновані уроки навчання грамоти, на яких чергується робота із читання і письма[3, с.28].

7

Тому основним завданням учителя у цей період є зробити уроки навчання грамоти цікавими, виховати бажання вчитися, здобувати нові знання та вміння, сприяти становленню пізнавального інтересу.



При первісному навчанні письму постійно виникають протиріччя між фізіологічними особливостями дитини – її швидкостомлюваністю, зміною процесів порушення і гальмування – і іншими дидактичними задачами. Ставлення першокласників до письма складається головним чином під впливом результатів перших вправ. При успішному вирішенні перших письмових задач учень справедливо пишається своїми маленькими успіхами як великими досягненнями. Він починає довіряти своїм силам, з бажанням береться за рішення більш складних задач, переборовши які, випробує радість успішності [9, с. 52].

Навичка письма є синтетичною. Вона складається з цілого ряду вмінь, кожне з яких на етапі початкового оволодіння вимагає спеціальних вправлянь. До них належать вміння: писати вивчені букви з дотриманням правильного зображення всіх їх елементів: з’єднувати букви між собою, враховуючи графічні особливості кожної пари сусідніх літер; здійснювати звуковий аналіз слова, правильно встановлюючи послідовність у ньому звуків; переводити звукові образи в графічні. Враховуючи складність для шестирічних дітей такого комплексу дій, здійснюваних майже одночасно, слід окремі з них, наприклад звуко-буквений аналіз слова, запроваджуватияк вправи підготовчого характеру із застосуванням розрізної азбуки, що є для дитини також однією з форм письма – графічного зображення складу, слова. Робота над звуковою структурою слова у зіставленні з графічною має бути складовою частиною уроків в період навчання грамоти [4; 25].

З 35 хв. уроку з шестирічними учнями на суто графічні вправи відводиться від 15 до 20 хв. Тільки під кінець навчального року на письмо може витрачатися близько 25 хв. уроку. За цей час шестирічні учні можуть зображати на сторінці зошита 60 – 75 графічних знаків.

8

На уроках письма, як ні на яких інших, учитель, на нашу думку, має дотримуватись режиму, який би чергував дитячу працю з відпочинком. Крім



3-4 хвилинної динамічної паузи в середині уроку, необхідно здійснювати дві додаткові фізкультхвилинки в межах кожної половини уроку. Після кожних 5хв письма вчитель змінює вид роботи, даючи можливість відпочити м’язам рук й очам[6, с.43-44].

Дотримання організаційних та гігієнічних правил постановки навчальної роботи з письма має бути в полі зору вчителя на кожному уроці, оскільки від цього залежить не тільки успіх в оволодінні графічними навичками, а й здоров’я дітей.



1.2. Сучасні погляди педагогів на формування каліграфічного письма.

Основною проблемою у формуванні поглядів педагогів на навчання каліграфічного письма в сучасних умовах є вибір оптимальних методів навчання каліграфічного письма. Навчання каліграфічного письма в сучасній

школі проводиться за такими методами: лінійним, тактовим, аналітико-

синтетичним, або генетичним і копіювальним [11, с. 19].

Лінійний метод було винайдено на початку XIX ст., з часу запровадження

в школах розлінованих зошитів. Цей метод полягає в навчанні дітей каліграфічного письма по лініях графічної сітки (розліновки), надрукованої

в зошитах. Розліновка полегшує учням засвоєння правильного написання літер, потрібного нахилу, правильного поєднання елементів і дотримання певних проміжків між елементами та літерами.

За допомогою графічної сітки вчитель може легко пояснити дітям, як правильно писати будь-яку букву чи слово, вона також сприяє розвитку окоміру дитини і плавності письма.

Лінійний метод протягом його історичного розвитку був пов'язаний з п'ятьма графічними сітками. Графічна сітка, або розліновка, № 1 мала

9

ширину рядка 8 мм, середню рядкову лінію та густі похили. Однак така розліновка в процесі письма обмежувала рухи руки дитини густою сіткою ліній, мало розвивала окомір, тому вона не використовується сучасною школою [10, с. 41]. Графічна сітка № 2 — це робочий рядок завширшки 5 мм без середньої рядкової лінії, але з густими похилами контрольними лініями. Така розліновка давала змогу дитині на око знаходити середину висоти робочого рядка, тобто букви, і, таким чином, більше привчала до орієнтації школяра в робочому рядку. Графічною сіткою № 3 в початковій школі почали користуватися наприкінці 70-х років, використовують її і сьогодні в перших класах. Ця сітка має робочі рядки (на них пишуться основні букви) і широкі (допоміжні). Зошити з графічною сіткою № 3 рекомендовані для навчання письма першокласників 6-річного віку. Графічна сітка №4 має робочий рядок завширшки 3 мм, утворений верхньою та нижньою лініями; допоміжних і контрольних похилих ліній немає. Зошит з такою сіткою дає можливість учням самостійно орієнтуватися в просторі і відповідно потребує більшої уваги і точності при письмі. Подовжені лінії в таких зошитах школярі будуть писати до середини широкого рядка. Графічна сітка № 5 — це зошит в одну лінію, лінії нанесені на відстані 9 мм одна від одної. Малі букви в цьому зошиті першокласники пишуть заввишки 3 мм (майже з середини рядка), а великі — заввишки 6 мм (дві третини загальної висоти) [10, с. 43].



Лінійний метод, якщо ним користуватися довгий час, має свої недоліки. Якщо учні вже навчилися повільно писати малі і великі літери, набули

навичок похилого письма, тоді сітка зошита певною мірою гальмує процес письма, надмірно обмежуючи своїми рамками рух пальців. [8, с. 21].

10

Отже, лінійний метод відіграє важливу роль у навчанні учнів каліграфічного письма в початкових класах.



Тактовий, або ритмічний, метод широко застосовується під час навчання

Тактовий, або ритмічний, метод широко застосовується під час навчання дітей каліграфічного письма в початкових класа. Аналізуючи письмо учнів 3-річної та 4-річної початкової школи, спостерігаючи за темпом його виконання, можна помітити, що з самого початку навчання учнів у школі в кожного з них виробляються індивідуальні Щоб забезпечити поступовий перехід дітей від повільного письма до більш прискореного, застосовують тактовий метод. Цей метод полегшує вчителю проведення уроку і виробляє в учнів однакову швидкість [8, с. 23].

К. Д. Ушинський писав: «Такт для руки, яка пише, означає те саме, що й для танцюючої ноги. Точний розмір у русі — ось і вся таємниця гарного й швидкого письма. Подивіться на руку доброго писаря, і вам спаде на думку вправна нога, що танцює на паркеті: в обох рухах основа одна й та сама — такт» [5, с. 18].

Отже, тактовий метод має позитивне значення, хоч відіграє тільки допоміжну роль. Він більш корисний як прийом для поступового переходу учнів на прискорене письмо, а не як метод початкового навчання[7, с. 18].

Аналітико-синтетичний метод або генетичний метод застосовується в школах при навчанні грамоти за букварем. За цим методом проходить навчання письма в цілому, а вивчення написання букв— у тій послідовності, яка подається в букварі для навчання читання. Це тому, що навчання читання і письма відбувається паралельно. Учні пишуть у зошитах у дві горизонтальні рядкові лінії з допоміжною та контрольними похилими (зошит № 3). Перед написанням букви школярі спочатку розглядають її та аналізують окремі її елементи (на демонстраційній картці чи на класній дошці), а потім пишуть у зошитах з друкованою основою. Так вчаться

11

писати малі й великі букви відповідно до вивчення звуків за букварем.



Генетичний метод, застосовуваний при вивченні нового матеріалу, сприяє

закріпленню навичок написання вже вивчених елементів букв, які входять до складу нових літер. Тому це дає можливість відшліфовувати форми подібних елементів, раціонально використовувати попередні знання[7, с. 38].

Отже, при генетичному методі навчання письма діти, вивчаючи будь-яку

нову букву, мають справу з деякими відомими їм з попередніх уроків елементами, що ввійшли до складу нових букв. За генетичним методом навчання як малі, так і великі букви алфавіту, залежно від складності їх написання, поділяють на певні групи — малі на 6, а великі на 5 груп. Кожна група містить букви за подібністю елементів, що є запорукою глибокого засвоєнння учнями програмного матеріалу. Генетичний метод має такі особливості:

1) написанню букв передує попереднє вивчення назви і форми елементів;

2) написання букв проходить не за алфавітним порядком, а за порядком

наростання труднощів у написанні;

3) навчання будується на основі генезису, тобто утворення кожної наступної букви шляхом попереднього засвоєння основного елемента і

додавання нового[7, с. 37].

Копіювальний метод називають ще стигмографічним. За цим методом

навчання каліграфії майже не проводиться. Навчання каліграфії за ним відбувалося в такій послідовності: вчитель писав учням у зошитах злегка олівцем ті чи інші букви в певному порядку, а учні механічно наводили їх чорнилом. Таке письмо не було свідомим і не мало певної послідовності у вивченні елементів малих і великих букв. Крім того, воно забирало багато часу в учителя[7, с.43].

12

II. РОЗДІЛ. Використання різноманітних художніх технік як шлях формування та розвитку навичок каліграфічного письма.



2.1. Труднощі у засвоєнні каліграфічного письма.

Проблемою методики навчання дітей письму є об’єктом дослідження сучасних науковців: Ушинський К.Д., Корф М.О., Сухомлинський В.О., Рождественський Н.С., Вашуленко М.С., Савченко О.Я., Шкуратяна Н.Г., Білик О.П., Головащук С.І., Воскресенська Н.О., Горбачук В.Т., Кравчук Д.М., Паламарчук В.І. тощо.

Як бачимо, даній проблемі приділяється велика увага, оскільки вона є досить актуальною на сучасному етапі здійснення мовної освіти підростаючого покоління. Перебудовуючи процеси, які відбуваються в системі народної освіти нашої країни, передбачають перехід на систематичне навчання в умовах школи дітей шестирічного віку. Ефективність їхнього навчання неможливо без усебічного врахування вікових особливостей розвитку дітей, їхньої здатності до засвоєння знань, умінь і навичок, передбачених навчальними програмами [5, с.43].

Досвід роботи з шестилітками засвідчив, що найбільші труднощі виникають під час навчання їх письма. Зумовлені ці труднощі віковими особливостями нового контингенту учнів і специфікою предмета. Спостереження свідчать, що за останні роки значно знизилась якість каліграфічного письма. Це залежить від багатьох причин. Перш за все, не можна знімати вини з учителів, які у багатьох випадках не приділяють належної уваги формуванню в школярів навичок краснопису. Дітям часто бракує належної культури письма, вони неохайно ведуть зошити, неправильно сидять за партою, підкладають під себе ноги або за спину портфель, ховають ноги під лавку, низько нахиляють голову. Не вміють тримати ручку. При письмі рухають не лише кистю, а й ліктем та плечем. Звичку важко виправляти. Діти


13

вередують, не виконують вимог учителя, намагаються довести, що інакше писати не можуть[11, с.12].

Основною причиною низької якості каліграфічного письма є наявність у класі великої кількості дітей з тимчасовою затримкою в психічному розвитку. Дослідження, які були проведені спеціалістами різного профілю (психоневрологи, невропатологи, педіатри, педагоги, дефектологи, психологи, логопеди) в різних регіонах нашої країни, показали, що в 50 % випадків невстигання було пов’язане з затримкою психічного розвитку, в 24 % - з порушенням поведінки (синдром рухомої розгальмованості) і тільки в 4 % - з розумовою відсталістю і з загальною недорозвиненістю мови. В інших випадках відмічалась загальна (соматична) ослабленість порушення слуху, зору [11, с.12].

Так і тепер, тримісячні малюки, які виконують вправи з розвитку пальців, починають говорити раніше й краще від тих дітей, з якими не займалися. Такі вправи необхідні всім дітям, особливо тим, хто погано читає, бо в них, як правило, не розвинуті, малорухомі пальці, особливо мізинець та безіменний. У таких школярів недостатня швидкість аналітико-синтетичних процесів, координація рухів. Будь-яку трудову операцію вони виконують повільно, незграбно. Достатньо запропонувати учням постукати по парті олівцем, щоб виявити серед них тих, хто відстає у розвитку, погано читає, повільно пише: темп стукоту в них у 2-3 рази повільніший, ніж у стукоту здібних дітей.. Імпульси від пальців рук надходять до мовних зон мозку, що сприяє їх розвитку. При швидкому письмі ці складні процеси не лише прискорюються, але й проходять на якісно вищому рівні[5, с.33].

При затримці мовного розвитку на перше місце виступають порушення фонетико-фонематичного сприйняття, що проявляється при засвоєнні навичок письма, в подібних випадках учень не чує звук, не може співставити правильно звук і букву, виділити звук, склад, фразу, путає оптично схожі
14

букви (и—ш, и—ц і тощо). В результаті на письмі спостерігаються характерні помилки: заміни букв (т—д, б—п, г—к, і тощо),виправлення слів, злиття складів, окремих слів [3, с.27].

Як бачимо, проблем під час навчання письму у молодших школярів чимало, але ми переконані, що їх можна успішно подолати завдяки систематичній планомірній цілеспрямованій діяльності учителя по їх вирішенню.

2.2. Система роботи з використання різноманітних художніх технік як шлях формування та розвитку каліграфії у молодших школярів.

Систематичне і цілеспрямоване застосування вчителем спеціальних завдань і вправ корекційного характеру допоможе учням позбутися вищезазначених помилок. Зокрема, дітям, графічні навички яких слабо формуються внаслідок незрілого просторового сприйняття. Недостатнього розвитку окоміру, необхідно показувати початок робочого рядка і міжрядковий простір. Обов’язковими є зразки написання букв та їх сполучень — діти порівнюють написане із зразком. Корисними є вправи на конструювання окремих елементів тих чи інших букв, переконструювання однієї літери в іншу. Весь процес здійснюються під керівництвом і з допомогою вчителя[1, с. 19].

Корекційна робота щодо усунення графічних недоліків, викликаних незрілістю просторового сприймання, не повинна обмежуватись уроками письма. Вона продовжується на математиці під час вивчення тем: “Розміщення предметів у просторі” (зверху, знизу, між, зліва, справа, поза, усередині); “порівняння предметів за розмірами” (довший, коротший, такої ж довжини; вищий, нижчий; широкий, вузький) та ін., на заняттях ознайомлення з навколишнім світом під час вивчення тем “Наша школа”, “Дорога від дому до школи “. На уроках образотворчого мистецтва під час вивчення тем “Розвиток спостережливості і зорової пам’яті”, “Розвиток спритності і гнучкості руки” (вибирати формат і положення аркуша паперу

15

залежно від форми і розмірів предметів, які зображуються; заповнювати площину аркуша паперу, враховуючи розміщення предметів у просторі; порівнювати, співставляти і визначати спільні і відмінні особливості предметів і явищ) і тощо[3, с. 15].



Труднощі у засвоєнні письма пов’язані з недосконалою координацією рухів, недостатнім розвитком дрібних м’язів, кисті, незавершеним окостенінням кисті, незрілістю кінестетичного контролю точних рухів. Як наслідок — лінії під час письма “тремтячі”, на місцях овалів та напівовалів —ламані, викривлені, занадто великі, виходять за межі рядка. Саме ці тимчасові труднощі ми вважаємо головними у затримці розвитку навичок письма і такими що добре піддаються корекції при систематичному на них тиску на них. Пропонуємо наступні рекомендації з використання різноманітних художніх технік, прийомів та видів роботи на уроках естетичного циклу (образотворчого мистецтва та праці) та комбінованих уроків.

Для більш близького ознайомлення з буквою пропоную вид роботи на уроках праці: «Потоваришуй із буквою, зліпи їй веселу подругу». Урок розпочинаю з бесіди та прохання уважно розглянути букву, та з”ясування,що та літера яку ми бачимо у підручнику, прописах чорного(синього, червоного) кольору - вона сумна бо в неї немає подруги, тож давайте їй допоможемо. Візьміть шматочки пластиліну різних кольорів(жовтий червоний зений або синій), з*єднайте їх і розкатайте у єдину «ковбаску», а тепер спробуйте відтворити форму нашої букви. Це може бути як прописна літера так і друкована. Таким чином, можна зліпити весь алфавіт. Додаток 6. Цей вид роботи може бути рекомендований батькам для роботи з дітьми у яких спостерігається певні труднощі у формування навичок письма. Також у такій формі можна виконати шрифтову композицію: зліпити та викласти певні слова: школа, родина, сім*я,


16

своє ім.*я, та ін. На перший погляд цеїй вид роботи не принесе дієвих результатів, швидко навчити правильно, каліграфічно писати букву, але він дає змогу зрушити барєр страху перед вивченням, написанням нової літери. ДОДАТОК 7. Також, у нагоді, стане такий вид аплікації як рвана аплікація. Пропоную наступні композиції «Вітрильник», «Квіти для мами», «Млин». Аплікація може бути як повністю з рваних елементів, так і частково. Діти добре відчувають матеріал з яким працюють. Цей вид декоративної роботи близький дітям, аджне вони мають певний досвід з дитячого садочку, як працювати з папером. ДОДАТОК 12.

На уроках образотворчого мистецтва використовую техніку малювання по м’ятому паперу. Спочатку на аркуші виконується предметний малюнок, так при знайомстві з літерою Я малюємо яблуко, потім мнемо, «комкаємо» папір. Звертаю увагу дітей, що в цей час працюють наші пальчики, які ми тренуємо перед письмом. А потім розфарбовуємо малюнок. Робота виходить фактурна, незвична та цікава. ДОДАТОК 8, 9.

Для урізноманітнення видів роботи у нагоді стануть традиції декоративно-прикладного мистецтва як українського народу так народів світу. З цього приводу використовую у своїй роботі техніку витинанки та орігамі. Демонструю дітям різні примірники витинанок та орігамі, ознайомлюю з історією появи та розвитку данної техніками, легендами та сучасною стилізацією цієї техніки. ДОДАТОК 4,5. На таких уроках діти безпосередньо вивчають та знайомляться з історією, традиціями, звичаями нашого народу, кращими взірцями декоративного мистецтва. Це вирізання сніжинок, писанка-витинанка, валентинка-витинанка. Такий вид бумагопластики як орігамі можливо використати безпосередньо на уроці письма. Складання фігур тварин.

Дітям пропонується заготовка, яку вони доопрацьовують, виконують завершальні згиби паперу та домальовують тваринці очі, ніс, вуса.

17

Графічна техніка – це одна з найперших з якою знайомляться діти та частіше всього ними застосовується. Використовую наступні види роботи: допоміжні вправи перед письмом – малювання хвилястих ліній, спіралей, «спагеті» та ін.. Робота може виконуватися кольоровими ручками, фломастерами, олівцями. Самостійна орнаментальна композиція «Український рушничок» з використанням вивчених ліній та нескладних квіткових бордюрів. Техніка продряпування малюнку. Зображення геометричних форм (малювання фігур та сюжетних композицій). Робота за шаблонами – доведи лінію. Заштрихуй. ДОДАТОК 10, 11.



У живописній техніці пропоную такий вид роботи як малювання зубною щіткою. Діти завжди дивуються як звичайний на перший погляд предмет може бути використаний у незвичайних обставинах. Важливо добре підібрати сюжет для зображення. Природньо відтворюються у цій техніці котик, ялинка, їжачок. Додаток 13.

Для наступної вправи, яку називаю «Віртуоз», нам стане в нагоді ще один вид мистецтва – музичне мистецтво. Використовую цю вправу як 3-4-хвилинний відпочинок на уроці письма. Пропоную дітям уявити себе віртуозними піаністами(обов’язково пояснюю тлумачення цього терміну). Включаю музику. У 1-му класі використовую дитячі, жваві пісеньки: «Дружба крепкая», «Чему учат в школе», «Цирк, цирк, цирк», а також музика з мультфільмів. В наступних класах це можуть бути твори композиторів М. лисенка, М. Глинки, П. Чайковського та інші. Прошу уявити дітей, що їхня парта це старовинне фортепіано. Відкриваємо кришку й починаємо по черзі нажимати пальчиками по віртуальних клавішах.

Також одним з дієвих методів розвитку моторики пальців руки є пальчикова гімнастика. Важливо, що це один з найперших видів діяльності дитини ще з перших років життя. Систематичеі вправи з тренування рухів пальців руки ведуть стимулюючого впливу на розвиток мови. Цей вид роботи
18

бажано проводити систематично, по 5-10 хвилин щоденно. З цією метою використовую рухи, ігри з пальчиками та промовляння скоромовок, віршиків: «Сидит белка», «Дружба», «Ворота». Додаток 1.

Поряд з цими іграми можна використовувати вправи без мовного супровіду: «Кольцо», «Пальчики здороваются», «Оса», «Человечек», «Очки», «Зайчик», «Деревья» та інші. ДОДАТОК 2.

Розвитку дрібної моторики сприяють також наступні види роботи: робота з пластиліном, глиною, солоним тістом, конструктором, нанизування намистин, бісероплетіння, створення малюнків, викладення літер з сірників, малювання по трафарету, штриховка, масаж рук. ДОДАТОК 3.

Під час перерв між письмом окремих рядків букв доцільно розслабляти м’язи кисті руки, чергуючи вільне положення на парті зі спеціальними вправами, а саме: стисніть руки долонями всередину і витягніть їх уперед розведіть кисті рук у сторони, не розгинаючи зап’ястка; стисніть пальці по одному в кулак; витягніть руки перед грудьми; пальці правої руки стисніть у кулак; розтуліть пальці правої руки і одночасно стисніть у кулак пальці лівої руки; міняйте положення рук; долоні разом, пальці переплетіть; поперемінно згинайте і розгинайте пальці; руки з розведеними пальцями покладіть на парту; почергово постукуйте по кришці то однією, то другою рукою[32, с.17].

Ці та інші вправи корисно застосовувати не тільки в процесі письма, а й

для підготовки руки дитини до письма. На нашу думку, варто зважити на те, що дані прийоми роботи мають використовуватися у системі, що сприятиме покращенню координації рухів молодших школярів, розвитку їх дрібних м’язів, кисті.

19

Висновки



Враховуючи все вище зазначене можемо зробити висновок, що питання розвитку каліграфічних навичок молодших школярів є актуальним.

Письмо – складний комплекс дій, повязаний із уміннями і навичками графічного відтворення мовлення. Це система знаків, які засвоює дитина з метою набуття навичок самостійного використання у навчальній діяльності і повсякденному житті. Первинні навички письма формуються у першому класі. Шестирічні першокласники при цьому опановують два алфавіти – друкований і писаний, а в алфавітах – накреслення малих і великих букв. Навчання читання і письма іде паралельно і повязуватиметься із розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, мовленнєвих навичок дитини[13, с.10].

У процесі письма учні виділяють спеціальні операції і дії мовного характеру: аналіз звукового складу слова (встановлення послідовності звуків, з яких складається слово), уточнення фонемної приналежності, відмежування звуків від близьких за звучанням, розрізнення відтінків. Крім діяльності мовного характеру, учні фіксують мовлення буквами, тобто використовують умовні знаки як способи закріплення мовних значень. Передумовою засвоєння графічного написання букв є сформованість навички читання. При цьому зображення знаків вимагає від шестирічних першокласників чіткого уявлення про той чи інший знак. Навички письма є синтетичними і складаються з ряду вмінь, кожне з яких на етапі початкового оволодіння вимагає спеціальних вправлянь. До них належать вміння: писати вивчені літери дотриманням правильного зображення всіх їх елементів; з*єднувати букви між собою, враховуючи графічні особливості кожної пари сусідніх літер; виконувати звуковий аналіз слова, правильно встановлюючи послідовність у ньому звуків; переводити звукові образи в графічні.

20

В результаті вивчення теоретичного матеріалу та спираючись на власний практичний досвід можна скласти наступні порачи, щодо розвитку каліграфічних навичок молодших школярів:



  • здійснювати індивідуальний підхід, пам’ятати, що письмо вчителя — зразок для учнів;

  • звертати увагу на поставу;

  • використовувати наочність різних видів;

  • приділяти увагу індивідуальній роботі;

  • не поспішати, бо головне не швидкість, а якість;

  • приділяти велику увагу аналізу елементів букв;

  • не примушувати дітей писати, а заохочувати до письма тощо.

В данній роботі запропонувала рекомендації, щодо усунення труднощів розвитку навичок каліграфії шляхом використання різноманітних художніх технік, прийомів та видів роботи на уроках естетичного циклу (образотворчого мистецтва та праці) та комбінованих уроків, а саме: ліплення, бумагопластика, аплікація, графічні, живописні та декоративні композиції, пальчикова гімнастика та гра.

Актуальність та практичну значимість роботи вбачаю у запропонованих видах роботи, які є підгрунттям для створення умов розвитку творчої особистості її самореалізації та самовдосконалення на уроках навчання грамоти.



Список використаної літератури


  1. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві/ В. О. Сухомлинський. – К.: Радянська школа, 1988. – 310с.

  2. Національна доктрина розвитку освіти [електронний ресурс]/режим доступу: www.setlab./

  3. Учебные программы для общеобразовательных учебных заведений с обучением на русском языке 1-4 классы. – К.: Видавночий дім «Освіта», 2012. – 144с.

  4. Белевцева В.В. Як «пальчики» допомагають навчати письма //

Початкова школа. – 2001. № 1. З. 56.

5. Мухина В.С. Возрастная психология: феномен развития, детство,

отрочество. – М.: Академия, 2002. – 456 с.

6. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. 2013р. [Електронний ресурс]// Освіта.ua. – Режим доступу: www.mon.gov.ua/.

7. Кирей І.Ф., Трунова В.А. Методика викладання каліграфії в початковій школі: навч. Посібник. – К.: Вища школа, 1994. – 143 с.

8. Перепелицина О. Розвивальне навчання і правильне письмо // Початкова школа. – 2000. - №1. – С. 21-23

9.Полянова І. Шляхи удосконалення естетичного виховання // Наук. Записки ТДПУ. Сер. Педагогіка. – 1999.- №2. – С. 15- 20.

10. Прищепа О. Підготовка до навчання письма // Початкова школа. - 2001. - №4. – С. 45-47

11. Прищепа О. Труднощі у засвоєнні графічних навичок письма шести- літніми першокласниками та шляхи їх подолання // Початкова школа. – 2000. - №7. – С. 11-13.



12.Маркова Л. Гігієна зору під час читання і письма // Початкова школа. - 1998. - №8. – С. 43-44.

13. Лебедєва І. Формування навичок каліграфічно правильного письма // Початкова школа. – 2000. - №3. – С. 10-11.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка