Конкурс «Моральний вчинок»



Скачати 47.82 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір47.82 Kb.



«Добре діло твори сміло»

5 клас Подорожненської ЗШ І-ІІІ ступенів Світловодської РДА Кіровоградської області

презентує Вам свою стіннівку !!!

IV Всеукраїнський конкурс «Моральний вчинок»


На годині спілкування Ніна Андріївна ( наш класний керівник) розповідала нам про моральні вчинки, доброту, милосердя…

От ми і задумалися, а чи вміємо творити добро?

Вчинок 1


Моя бабуся - найкращий кухар.

Важко відмовитися від її фірмової випічки,

борщів і пельменів.
Привіт! Мене звати Задорожний Владислав. Я хочу розповісти Вам про свою бабусю, Задорожну Катерину Іванівну, їй 62 роки. Її будинок знаходиться поряд з нашим. Я дуже часто навідуюся до неї, щоб порозмовляти з нею та допомогти.

Моя бабуся має обмежені фізичні можливості, бо вона погано ходить, тому їй потрібна стороння допомога по господарству. Якщо їй конче щось необхідно, то вона нам телефонує і ми усією родиною зразу поспішаємо на допомогу. Я розумію, що майже у кожної дитини є бабусі та дідусі, але моя бабуся найкраща в світі. Я її дуже люблю!

Її фізична обмеженість не заважає їй спілкуватися, вона не закрилася вдома, а продовжує жити повноцінним життям, у неї багато друзів, які її дуже люблять і поважають. Бабуся Катя дуже любить квіти, особливо тюльпани. Багато років тому вона почала висаджувати їх у себе на подвір’ї та поступово вони зайняли половину двору. Навесні, коли тюльпани розквітають, вони милують око мешканцям усього села. Бувало, що люди просто проїжджаючи повз квітів, зупиняли свої автівки і просили дозволу сфотографувати цю красу.

А ще у бабусі Каті найсмачніші пиріжки. Вона завжди пригощає ними всю нашу родину. Коли у нашій школі відбувається свято осені та врожаю, я приношу ці пиріжки. Їх одразу розбирають учителі та учні, бо всі у школі знають – пиріжки бабусі Каті найсмачніші. Я дуже сильно люблю свою бабусю не тільки через пиріжки, а й тому що вона просто є у мене.





Співчуваю, серцем співчуваю я

Чужому горю і біді,

Руку допомоги простягаю всім,

Хто потребує на путі.
Вчинок 2. Справжній друг - це той ,

хто буде тримати тебе за руку і відчуватиме твоє серце .

Мене звати Божик Олег і я навчаюся у 5 класі Подорожненської ЗШ І-ІІІ ступенів, Світловодського району. Хочу розповісти Вам цікаву історію, яка трапилася зі мною влітку, коли ми з другом каталися на велосипедах. Правду кажуть друг пізнається в біді. Одного чудового теплого дня ми з моїм другом Дмитром вирішили поїздити на велосипедах, так із-за одного провулка вибігли пси, які кусали колеса велосипеда, ми почали їхати швидше, щоб відірватися від собак, а вони все бігли і бігли за нами. Та тут я наїхав на велике каміння і впав, собаки підбігли до мене і почали кусати. Дмитро не розгубився, він відігнав собак, допоміг мені піднятися. Коли я оговтався, то друг-спаситель вів мене уже додому, щоб я приліг, випив води та заспокоївся.

Ось така історія трапилася зі мною, я злякався собак не на жарт. Але мій найкращій друг, Дмитро, врятував мене від цих «хижих» собак! Отож допомагайте одне одному


5 клас Подорожненської ЗШ І-ІІІ ступенів Світловодської РДА

презентує Вам свою стіннівку !!!

IV Всеукраїнський конкурс «Моральний вчинок»




Вчинок 3!

Братня любов краще кам'яної стіни.


Я дуже люблю свою маму! Вона в мене найкраща! Мама виконує всі хатні справи сама, і коли в мене з'являться вільний час, я завжди питаю:" Матуся,чим тобі допомогти?" І це бувають різні вправи: чи підмести підлогу, чи витерти пил. Я завжди мию посуд після сімейної вечері. Одним із моїх обов'язків є бавити мого молодшого братика . Звати його Остап . Він дуже слухняний хлопчик У нього гарне, світле волосся, красиві карі очі та блискуча посмішка . Остап добрий та розумний , із ним весело проводити час, тому що він постійно щось вигадує . Він дуже любить машинки й грати на моєму телефоні . Мамі допомагаю із задоволенням . І я дуже люблю свого маленького братика!
Кожна людина приходить у світ, аби виконати свою місію, залишити по собі добрий слід.

МОРАЛЬ пропонує зразки належної поведінки і керує нашими вчинками. Саме у вчинках ми найповніше і найвиразніше проявляємо себе.



Вчинок 4. Гарно, коли в саду живуть пташки у змайстрованій тобою шпаківні, а взимку прилітають до годівнички

Я, Гулий Павло. Я дуже люблю птахів, все що їх стосується, мене дуже цікавить. Гарно, коли в саду живуть пташки у змайстрованій тобою шпаківні. На допомогу їм у зимовий період, ми з дідусем вирішили зробити годівницю. Це не така і легка справа, як мені здавалося, довелося просити допомоги дідуся, тому що без нього я б не впорався. Виявилося, що це не перша годівниця для птахів, яку майструє дідусь. Він їх робив у дитинстві зі своїм татком, тому це вже сімейна традиція! Цілий день ми її майстрували, навіть пальця прибив молотком, але це того варте! Вона вийшла дуже гарна, всі птахи злітаються до неї!


Ми вважаємо, що наше призначення — приносити користь людям, добросовісно виконувати свою справу, знайти своє місце в житті, трудитися для людей, для себе, для сім’ї, для школи.  Та без доброти світ став би жорстоким, підступним і злим.

І нашим девізом тепер стане:

«Якщо хочеш, щоб світ став кращим – почни із себе!»


Є доброта лиш для сенсацій.                                          

Відома нам її мета.

Існує й інша доброта,

Що вимагає компенсацій.

А є така, що від людини

Вона сама назустріч лине

Із слова, вчинку, із очей.

Все більше й більш таких людей.

Ось кануть злигодні у вічність,

Серця перейме яснота.

Прийде в світ її Величність —

Oдна вселюдська Доброта.                     

Людина у цьому світі

Лиш добро повинна творити!


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка