Концепція загальної середньої освіти



Сторінка6/6
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.27 Mb.
1   2   3   4   5   6

Анкета щодо визначення здібностей учнів (за методикою американських вчених Хаана та Кафа) застосовується для доповнення попередньо зібраних даних та виявлення спеціальних здібностей. Вона призначена для вчителя. Анкета складається з VIII блоків кожен з яких визначає певні здібності:

І. Інтелектуальні здібності.

ІІ. Художні здібності.

ІІІ. Музичний талант.

IV. Здібності до занять науковою працею.

V. Літературна обдарованість.

VI. Артистичний талант.

VII. Технічні здібності.

VIII. Здібності до спорту.

Анкета щодо визначення здібностей учнів

(за методикою Хаана - Кафа)
Нижче перелічені вісім галузей, в яких людина може проявити свої таланти, і наведені їх характеристики. Дайте оцінку в балах (за п'ятибальною системою) кожній із зазначених характеристик. Якщо якась характеристика при­таманна вашій дитині в найвищому ступені, ставте 5 балів, якщо вона вища за середню - 4 і так далі. Оцінка 2 бали - найнижча.

Складіть бали за всіма характеристиками усередині ко­жної з восьми «галузей» таланта. Загальну кількість на­браних балів усередині однієї галузі (наприклад, «інтелектуальна здібність») поділіть на кількість питань (в цій галузі їх 12) і отримане число запишіть у зошит.

Середні результати за всіма галузями порівняйте поміж собою. Виділіть три-чотири найвищі показники. І, орієнту­ючись на них, намагайтеся створювати умови для розвитку помічених здібностей дитини.
І. Інтелектуальні здібності

1. Ваша дитина набуває нових знань дуже швидко і все легко схоплює.

2. Має почуття «здорового глузду» і використовує знан­ня в практичних, повсякденних ситуаціях.

3. Вміє розмірковувати, ясно мислить, не плутається в думках. Добре встановлює зв'язок між однією подією й іншою, між причиною і наслідком, розуміє недоказане, здогадується про те, що часто не висловлюється доросли­ми, але мається на увазі. Схоплює причини вчинків інших людей, мотиви їх поведінки.

4. Швидко, без спеціального заучування, запам'ятовує прочитане або прослухане, не витрачає багато часу на по­вторення того, що треба запам'ятати.

5. Багато знає про такі події і проблеми, про які її одно­літки не знають і не здогадуються.

6. Багатий словниковий запас, використовує нові слова, легко виражає свою думку.

7. Любить читати книги, які звичайно читають діти, старші від неї на рік-два.

8. Розв'язує складні задачі, що потребують розумового зусилля.

9. Задає дорослим дуже багато питань. Має різнобічні інтереси.

10. Випереджає своїх однолітків у навчанні на рік-два. Часто сумує на уроках, тому що навчальний матеріал вже добре відомий з книг, журналів, розповідей дорослих.

11. Оригінальне мислить і пропонує несподівані відповіді, рішення.

12. Ваша дитина спостережлива, сприйнятлива, швид­ко реагує на все нове й несподіване.
II. Художні здібності

1. Малюнки і картини відрізняються різноманітністю сюжетів.

2. Серйозно ставиться до творів мистецтва. Стає вдум­ливою і дуже серйозною, коли бачить гарну картину, не­звичну скульптуру, красиво і художньо виконану річ, слу­хає музику.

3. Оригінальна у виборі сюжету (в малюнку, творі, опису якоїсь події), створює оригінальні композиції (з квітів, малюнків, каміння, марок, листівок і т.ін.).

4. Завжди готова використати якийсь новий матеріал для виготовлення іграшки, картини, малюнка, композиції, у створенні дитячих будиночків на ігровій площадці, в роботі ножицями, клеєм.

5. Коли має вільний час, із задоволенням малює, ліпить, створює композиції, які мають художнє призначення (при­краси для дому, одягу і т. ін.).

6. Використовує малюнок або ліплення для того, щоб виразити свої почуття і настрій.

7. Цікавиться творами мистецтва, створеними іншими людьми. Може дати свою власну оцінку і намагається відтворити те, що їй сподобалось в своєму власному ма­люнку або створеній іграшці, скульптурі.

8. Любить працювати з клеєм, пластиліном, глиною для того, щоб зображувати події або речі в трьох вимірах і в просторі.
ІІІ. Музичний талант

1. Відгукується дуже швидко й легко на ритм і мелодії.

2. Гарно співає.

3. У гру на інструменті, в пісню або танець вкладає багато енергії та почуттів.

4. Любить музичні записи. Прагне піти на концерт чи туди, де можна слухати музику.

5. Любить співати разом з іншими так, щоб виходило злагоджено і гарно.

6. У співі або музиці виражає свої почуття, стан.

7. Створює оригінальні, свої власні мелодії.

8. Добре грає на якомусь інструменті.
IV. Здібності до занять науковою працею

1. Висловлює думку ясно і точно (усно чи письмово).

2. Читає книжки, статті, науково-популярні видання з випередженням своїх однолітків на рік-два.

3. Має вищу за середню здібність у розумінні абстрак­тних понять, у встановленні узагальнень.

4. Гарна «моторна» координація, особливо між зоро­вим сприйняттям і рукою (добре фіксує те, що бачить, і чітко записує те, що чує).

5. Після уроків любить читати науково-популярну літе­ратуру. Це їй завдає більше задоволення, ніж читання художньої літератури.

6. Не засмучується, якщо її проект чи задум не підтри­маний вчителем або батьками або якщо її «експеримент» не вдався.

7. Намагається з'ясувати причини і сенс подій.

8. Приділяє багато часу створенню власних «проектів» (конструюванню радіоприймача, побудові телескопа, летального апарата, збиранню колекції і т.ін.).

9. Любить обговорювати наукові події, винаходи, час­то замислюється над цим.


V. Літературне обдарування

1. Може легко «побудувати» оповідання, починаючи від зав'язки сюжету і закінчуючи розв'язанням якогось кон­флікту,

2. Вигадує щось нове і незвичайне, коли розповідає про вже знайоме і відоме всім.

3. Дотримується тільки необхідних деталей в оповідан­нях про події, відкидає все несуттєве, залишає головне, найбільш характерне.

4. Вміє дотримуватися вибраного сюжету, не втрачає головну думку, коли про щось розповідає.

5. Добирає в своїх оповіданнях такі слова, які добре передають емоційний стан героїв, їх переживання і по­чуття.

6. Вміє ввести в оповідання важливі для розуміння подій деталі, про які йде мова (що зазвичай не вміють робити її однолітки), і в той же час не пропускає основної сюжет­ної лінії.

7. Залюбки пише оповідання або вірші.

8. Зображує в оповіданнях своїх героїв яскраво, передає їх почуття і настрої, характер.
VI. Артистичний талант

1. Легко входить в роль іншого персонажу, людини тощо.

2. Цікавиться акторською грою.

3. Змінює тональність і передачу голосу, коли удає іншу . людину.

4. Розуміє і зображує конфліктну ситуацію, коли має •* можливість розіграти якусь драматичну сценку.

5. Передає почуття за допомогою міміки, жестів, рухів.

6. Намагається викликати емоційні реакції в інших лю­дях, коли про щось із захопленням розповідає.

7.З неймовірною легкістю драматизує, передає почут­тя й емоційні переживання.

8. Пластична і відкрита до всього нового, «не зацик­люється» на старому. Не любить вже випробувані варіан­ти, завжди перевіряє ідею, що виникла, і тільки після «ек­спериментальної» перевірки може від неї відмовитися.
VII. Технічні здібності

1. Добре виконує усякі завдання з ручної праці.

2. Цікавиться механізмами і машинами.

3. У світ її захоплень входить конструювання машин, приладів, моделей потягів, радіоприймачів.

4. Може легко відремонтувати зіпсовані прилади, вико­ристати старі деталі для створення нових поробок, іграшок.

5. Розуміє причини «примх» механізмів, любить загадкові поломки.

6. Любить малювати кріплення механізмів.

7. Читає журнали і статті про створення нових при­ладів і машин.



VIII Спортивні здібності

1. Енергійна. Складає враження дитини, яка потре­бує більшого об'єму фізичних рухів, щоб відчувати себе щасливою.

2. Любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях.

3. Постійно виграє в якій-небудь спортивній грі.

4. Бігає швидше за всіх у класі.

5. Рухається легко і граціозно, краще за інших, коор­динована в рухах.

6. Любить ходити в походи, грати на відкритих спортив­них майданчиках.

7. Віддає перевагу у вільний час рухливим іграм (гра в хокей, баскетбол, футбол і т.д.).



Анкета для визначення рівня прояву здібностей дитини допоможе оцінити батькам ступінь обдарованості і талановитості їх дитини без зв’язку з якоюсь галуззю проявів і інтересів.

Анкета складається з IV блоків. Три блоки містять перелік характеристик обдарованих і талановитих дітей. А IV додатково визначає наявність у дитини високого творчого потенціалу:

І. Швидше здібна, ніж обдарована

ІІ. Обдарована

ІІІ. Яскрава обдарованість

IV. Додаткові ознаки високого творчого потенціалу дитячої особистості.



Анкета для визначення рівня прояву здібностей у дитини
Швидше здібна, ніж обдарована

1. Моя дитина ініціативна, жива, рухлива.

2. Вона з готовністю відгукується на все нове.

3. Любить все загадкове і незрозуміле.

4. Часто потребує підтримки дорослих.

5. Досить легко відволікається і залишає розпочату справу.

Якщо на п'ять питань ви дали відповідь «так», є деякі підстави вважати вашу дитину здібною. Якщо на питання 4 і 5 ви відповіли «ні», переходьте до наступних питань.
Обдарована

1. Її інтереси досить стабільні.

2. Її допитливість стійка.

3. Любить ставити і вирішувати важкі питання.

4. Часто не погоджується з думкою дорослих.

5. Має свою точку зору і наполегливо її відстоює.

6. Розпочату справу завжди доводить до кінця.

7. Має особливу схильність до певного виду занять або предмету.

8. Наполеглива в досягненні поставленої мети.

9. Має багато друзів серед своїх однолітків, з кожним знаходить спільну мову.

10. Задає багато питань (у тому числі на уроках) з тих предметів, що її цікавлять.

11. Часто буває егоїстичною.

Відповіді «так» на всі 11 питань дають підстави вва­жати, що ваша дитина обдарована. Переходьте до наступних питань.
Яскрава обдарованість

1. У багатьох сферах знань, у мистецтві, музиці, літе­ратурній творчості виявляє свою обдарованість.

2. Має одного, максимум двох друзів більш старшого віку.

3. її мовлення розвинене, характеризується великим запасом слів і глибоким розумінням нюансів мови.

4. Завжди шукає самостійних рішень.

5. У дискусійних питаннях спирається на власну дум­ку, не визнає загальноприйнятих думок.

6. Бере на себе відповідальність у важких ситуаціях.

7. Часто оточуючим здається «не за віком» дорослою.

8. Добре знає власні можливості, особливості характеру і своє покликання.

9. Як у гуманітарних, так і в технічних галузях одна­ково обдарована.

Позитивні відповіді на ці дев'ять питань дають серйозні підстави для того, щоб ставитися до вашої дитини як до обдарованої.

Додатково можна відповісти на питання, що визначають наявність у вашої дитини високого творчого потенціалу.




Додаткові ознаки високого творчого потенціалу дитячої особистості
1. Бажання привнести в роботу, що виконується, еле­менти нового.

2. Прагнення засвоїти незнайому справу.

3. Незважаючи на невдачі, виявляє наполегливість у досягненні мети.

4. Спостерігається легкість слухового і зорового запам'я­товування.

5. Виражена потреба помріяти наодинці.

6. Здатна довгий час думати над якоюсь ідеєю, про­блемою.

7. Здатність до абстрагування, вміння встановлювати віддалені асоціації між різними предметами і явищами.

8. Здатність до творчого уявлення, створення нового.



АНКЕТА

щодо визначення здібностей учнів

(за методикою американських вчених Хаана і Кафа)
I. Інтелектуальні здібності

1. Учень засвоює нові знання, швидко і легко все схоплює.

2. Має почуття здорового глузду і використовує знання в практичних повсякденних ситуаціях.

3. Добре міркує, не плутається в думках. Добре вловлює зв'язок між подіями, між причиною і наслідком.

4. Швидко запам'ятовує прочитане або почуте, не витрачає багато часу на повторення того, що потрібно запам'ятати.

5. Знає багато про такі події, про які його однолітки не знають, не здогадуються.

6. Має великий запас слів, легко користується новими словами, вільно висловлюється.

7. Любить читати нові книги, які читають не однолітки, а старші діти чи дорослі.

8. Вирішує розумові задачі, що потребують розумових зусиль.

9. Задає дуже багато запитань.

10. Випереджає однолітків у навчанні на рік чи два.

11. Оригінально мислить і пропонує нестандартні відповіді, рішення.

12. Дуже спостережливий, добре сприймає інформацію, швидко реагує на все нове.

II. Художні здібності

1. У своїх малюнках зображує різнотипні типи предметів, ситуації, людей.

2. Серйозно ставиться до творів мистецтва, замислюється і стає дуже серйозним, коли чує нову музику, бачить гарну картину.

3. Оригінальний у виборі сюжету (робить незвичайні композиції з квітів, малюнків, марок тощо).

4. Завжди готовий використати будь-який матеріал для виготовлення іграшок, картин, малюнків тощо.

5. У вільний час багато малює, створює композиції, що мають художнє значення (наприклад, прикраси для дому).

6. Використовує малюнок або ліплення, щоб висловити свої почуття і настрій.

7. Цікавиться творами мистецтва. Може дати власну оцінку й намагається відтворити те, що йому сподобалося.

8. Любить працювати з пластиліном і глиною, клеєм, щоб відтворювати речі в трьох вимірах.

III. Музичний талант

1. Добре відчуває ритм і мелодію. Прислуховується до них.

2. Добре співає, любить співати разом з іншими, щоб виходило злагоджено й добре.

3. У гру на інструменті, у пісню чи танець вкладає багато енергії та почуттів, у співі або музиці виявляє власні почуття і стан.

4. Любить музичні записи, прагне піти на концерт або туди, де можна послухати музику.

IV. Здібності до занять науковою працею

1. Після занять любить читати науково-популярні книги та журнали.

2. Не впадає у відчай, коли його задуми та проекти не підгримують вчителі або батьки.

3. Намагається зрозуміти причини й сенс подій.

4. Проводить багато часу над створенням проектів, конструюванням.

5. Любить обговорювати наукові події, винаходи, часто задумується над цим.



V. Літературна обдарованість

1. Може вільно побудувати розповіді, починаючи від зав'язки сюжету й закінчуючи розв'язкою конфлікту.

2. Придумує щось нове й незвичайне, коли розповідає про що-небудь знайомим.

3. При розповіді виділяє головне, найхарактерніше.

4. Розповідаючи про щось, вміє дотримуватися одного сюжету, не втрачає головної думки.

5. Любить писати оповідання та вірші.

6. Своїх героїв в оповіданнях зображує майстерно, передає почуття, настрій, характер.

7. Вибирає для своїх оповідань ті слова, які добре передають емоції, почуття.



VI. Артистичний талант

1. Легко входить у роль іншої людини, персонажа тощо,

2. Цікавиться акторською грою.

3. Виразно змінює тональність голосу, коли зображує героїв.

4. Розуміє та вміє передати конфлікти, ситуації, може розіграти будь-яку драматичну сцену.

5. Передає почуття через міміку, жести, рухи.

6. Прагне викликати емоційну реакцію в інших людей, коли про що-небудь із захопленням розповідає.

7. Дуже легко драматизує, передає почуття, емоційні переживання.



VII. Технічні здібності

1. Добре вміє майструвати, займатися різними ремеслами.

2. У світ його уподобань входить конструювання машин, приладів, моделей.

3. Може читати нескладні креслення механізмів, використовувати старі деталі для створення нових виробів, іграшок, приладів.

4. Визначає причини несправності приладів.

5. Любить робити креслення механізмів.

6. Читає журнали та статті про машини, механізми.

VIII. Здібності до спорту

1. Енергійний, потребує якомога більше фізичних рухів, щоб бути щасливим.

2. Любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях.

3. Постійно досягає успіхів у якомусь виді спортивної гри.

4. Бігає швидше за інших.

Тест

визначення ступеня сформованості творчих здібностей

Для визначення рівня сформованості творчих здібностей потрібно уважно прочитати наведені нижче пункти і проти кожного з них поставити слово "так", якщо твердження збігається з думкою про себе, або "ні", якщо не збігається.



Тест

Прочитайте уважно наведені нижче пункти і проти кожного з них поставте „ü” в графі "так", якщо твердження збігається з думкою про себе, або в графі "ні", якщо не збігається. Наприклад:



п/п

Твердження

Так

Ні

1.

Я легко розв’язую задачі

ü




2.

Мені подобається малювати




ü




п/п

Твердження

Так

Ні

1.

Як правило, я легко пристосовуюсь до людей, ідей і умов







2.

Мені подобається розв'язувати типові, стандартні задачі







3.

Мені здається, що я з більшим бажанням створював би чи конструював нове, ніж поліпшував чи удосконалював старе







4.

У більшості випадків я дію самостійно, без допомоги та підказок друзів чи старших







5.

Звичайно я обачливий, коли маю справу з колективом







6.

Ніколи не намагаюся змінити взаємостосунки з товаришами







7.

Нерідко я стримувався від висування ідей, пропозицій, хоча мав їх







8.

Мені часто вдається знайти нестандартні, оригінальні розв'язки задач







9.

Мені подобається, коли відбувається швидка зміна різних видів діяльності







10.

Для мене характерне прагнення реалізувати одночасно кілька ідей, вирішувати разом кілька проблем







11.

Нерідко я вступаю в суперечку з ровесниками або старшими







12.

Як правило, я легко згоджуюсь і підкоряюсь колективній думці







13.

У мене часто виникають оригінальні ідеї







14.

Мені подобається виконувати роботу за розробленим планом, схемою, інструкцією







15.

Я завжди охоче поширюю, пропагую нові ідеї







16.

Я буду виконувати роботу по-новому, хоча знаю, що мене можуть не зрозуміти товариші, старші







17.

Я звичайно працюю без суттєвих змін, відхилень від рекомендацій, що дають учителі, батьки







18.

Мені нерідко доводилось виправдовувати свої дії інструкціями, правилами, рекомендаціями, авторитетами







19.

Мені подобається виконувати завдання дослідницького характеру







20.

Я завжди відстоюю свою точку зору







Інструкція з обробки даних анкетування: номери запитань анкети записують-ся у вигляді двох стовпчиків

У першому стовпчику за кожну відповідь "так" ставиться два бали, у другому 2 бали ставляться за відповідь "ні". Результати додаються.



„так” – 2 бали

„ні” – 2 бали

3

5

8



9

10

11



13

15

16



19

1

2

4



6

7

12



14

17

18



20

Ступінь сформованості творчих здібностей визначається так: Якщо набрано від

40 до 32 балів, то цей рівень дуже високий, 32-26 - високий,



26-12 - середній, 2-6 - низький, 6-0 - дуже низький.

РОЛЬ БАТЬКІВ У РОЗВИТКУ ОБДАРОВАНОСТІ ДИТИНИ

Обдарованість - це високий рівень здібностей людини, що дозволяє їй досягти особливих успіхів у певній галузі діяльності. Розрізняють загальну і спеціальну обдарованість. Загальна розумова обдарованість виявляється в оволодінні всіма видами діяльності, для успішного здійснення яких необхідні певні розумові якості. Спеціальна обдарованість пов'язана з певними видами діяльності, в яких вона найбільше розвивається.
 Розрізняють обдарованість:

•    соціальну - лідерську; 
•    художню - музичну, образотворчу, сценічну; 
•    психомоторну - спортивні здібності;
•    інтелектуальну - здатність аналізувати, мислити, зіставляти факти (серед інтелектуальних дітей є такі, які навчаються відмінно з 1-2 предметів і не встигають з інших); 
•    академічну - надзвичайна здатність до навчання взагалі, стають відмінними спеціалістами; 
•    творчу - нестандартне бачення світу й нешаблонне мислення (але такі діти часто не досягають поставленої мети і є невдахами. З дитинства вони всіх дратують. Важливо таку дитину побачити і допомогти їй). 
       Усі обдаровані діти мають потребу в знаннях, яскраво виражений інтерес до певної галузі знань. Немає потреби примушувати їх вчитися, вони самі шукають собі роботу, частіше складну інтелектуальну, із задоволенням
 нею займаються, присвячуючи їй увесь свій вільний час. Обдаровані діти вільно і швидко оволодівають відповідними вміннями і навичками. Вони показують високий рівень досягнень.
       Обдарована дитина шукає спілкування з дорослими, бо ті розуміють її краще, ніж однолітки, які часто насміхаються, дають прізвиська. Обдаровані діти часто перебільшено емоційні, вони запальні, легко збуджуються через дрібниці, але це не вередування, а виявлення багатства їх натури.
       Творчі діти рідко бувають спокійними, вони страждають від своєї винятковості, але багатьох рятує тонке відчуття гумору, вони цінують його. У них особлива мова, особливе сприйняття. Тому такі якості обдарованих дітей вимагають особливого підходу до них, і не випадково за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров'я входять до "групи ризику". Вони потребують особливого виховання, спеціальних, індивідуальних навчальних програм, спеціально підготовлених вчителів, шкіл.
       Фахівці давно відмітили, що обдаровані діти часто виростають в інтелігентних сім'ях, і справа тут зовсім не в особливих генах геніальності, а справа в сімейній атмосфері, в системі сімейних цінностей.
       Взагалі батьки заохочують і бажали б розвивати в своїй дитині пізнавальні потреби та різні здібності, але роблять вони це по-різному. Деякі батьки прагнуть до того, щоб дитина запам'ятала більше фактів, назв, подій, відчувала гордість за свої знання.
       Психологічні дослідження показують, що пізнавальна мотивація виявляється у формі дослідницької, пошукової активності, чутливості до нового, новизни ситуацій, знаходження нового у звичайному.
       Для виявлення обдарованості використовують різні методи: від найпростішого батьківського спостереження до спеціально розроблених стандартизованих та тестових завдань.
Батьки використовують виховні стратегії: стратегія прямого виховного впливу, де вони постійно пропонують дітям якісь розвиваючі ігри, вправи. Інколи ця стратегія дає результати, але дуже часто в дитини виникає внутрішня протидія. Друга категорія батьків вважає, що вивчати та розвивати їхню дитину повинні фахівці. Але не потрібно повністю перекладати всі турботи на плечі інших, а самим знаходитись осторонь.
Третя стратегія - коли батьки дають вибір своїй дитині й намагаються підібрати гарну школу, не контролюючи розвиток здібностей.
Найголовніше в таких сім'ях - атмосфера пізнавальних інтересів самих батьків (самі читають, ходять на виставки, не нав'язуючи свого інтересу).
       Така стратегія саморозвитку виявилась найефективнішою.
       Властивістю таланту є свідомий, поглиблений, всебічний розвиток обдарованості. У кожній дитині закладені певні здібності, тільки в одних вони виявляються дуже яскраво й виразно, а інших залишаються дрімати всередині. Здібності можуть виявлятися і в ранньому дитинстві, і в зрілому віці. Від народження всі діти здібні, однак такі рівні здібностей, як обдарування, талант і геніальність притаманні далеко не кожному.  Батьки повинні добре знати, що обдаровані діти швидше за інших виконують завдання, прагнуть до самостійності, до розв'язання завдань проблемного характеру або таких, які вимагають кмітливості, різних способів розв'язання, творчості.
       Розвиток здібностей нерозривно пов'язаний із формуванням інтересу. Обдарованість і талант не люблять тиску. Більшість дітей конфліктують з учителями, батьками в разі нетактовного ставлення, відсутності уваги або належного розумового навантаження. Ці діти відрізняються гарною пам'яттю, багатим словниковим запасом, вони надзвичайно гостро переживають невдачі, часто перебувають у стресовому стані, впертість і прагнення довести розпочату справу до кінця, що нерідко сприймається дорослими як вередливість, а допитливість може оцінюватися як порушення норми. Батькам потрібен індивідуальний підхід до вирішення проблемних питань з дитиною. Вони повинні здійснювати контроль над читанням дитини, захопленнями, але спрямувати свою діяльність на організацію допомоги дитині, збільшити ступінь самостійності, здатність до ефективного вирішення різного роду проблем, створити умови для забезпечення позитивного емоційного стану обдарованої дитини, позитивно-стійкого ставлення до життя, творчої діяльності. Стосунки батьків повинні будуватися на довір'ї. Допомога не може мати форму наказу, батьки повинні формувати в дітей стійкість у тихотравмуючих ситуаціях, навчати навичкам саморегуляції, набуття вміння щодо адаптації у соціально значущому середовищі без зниження потреби в реалізації обдарованості.
       Батьки повинні особливу увагу приділяти розвиткові пізнавальних інтересів дитини, адже завдяки їм формуються основні інтелектуальні вміння, необхідні для засвоєння знань, закладається основа для дальшого успішного оволодіння знаннями. Василь Сухомлинський зазначав, що до кожної дитини треба підхід. Тому батьки повинні розвивати у своїх дітей активну пізнавальну діяльність, зацікавлювати дитину різними видами завдань (пошукових, логічних, ігрових).
       Дитина не тільки повинна засвоїти певну суму знань, а й навчитися спостерігати, порівнювати, міркувати. А досягти цього можливо лише засобами, що активізують пізнавальну діяльність.
Робота над розвитком пізнавальних інтересів дитини, активізує її діяльність, підвищує продуктивність праці. Звичайно, батьки не повинні залишати дитину наодинці зі своїми проблемами. Батьківська допомога має бути обережною, зваженою, вона має наштовхувати дитину на власні розв'язки, а не насаджувати свої. Головне завдання батьків - прагнути, щоб навчальна праця їх дитини приносила їй радість, а не муки й гіркоту невдач. Дитина, яка захоплена справою, яка їй до вподоби, виявляє наполегливість, силу волі, критичне ставлення до загальновідомого. В творчості дитина може реалізувати всі наявні в неї знання, уміння та здібності. Батькам потрібно знати, що обдарована дитина прагне довірливого спілкування.        Вона хоче бачити у батьках мудру дорослу людину, яка збагатить її уявлення про світ і про саму себе, допоможе подолати труднощі. Дітям дуже хочеться, щоб батьки сприймали їх як рівноправних в особистісному плані партнерів. Їм не хочеться, щоб їх повчали, вони прагнуть рівноправного спілкування, щоб їх сприймали як особистості й реагували на них як на особистість. Звичайно, перед батьками стоїть проблема формування й плекання не просто особистості, а особистості обдарованої.
       Педагоги мають навчити батьків розвиткові творчих здібностей і обдарованості у їхніх дітях. Тут важливе значення мають відкриті запитання, творчі дискусії, глибоке знання батьками психологічної сутності творчого процесу, віра в інтелектуальні сили дитини. Для дитини батьки повинні створити умови, щоб обдарована дитина мала змогу самостійно здійснювати свою індивідуальну діяльність. Завдання батьків полягає в максимальному сприянні, стимулюванні активності та розвитку в дитини винахідливості, ініціативи, творчого підходу до навчання. Бажано , щоб у дитини був улюблений затишний куточок, де вона може повністю усамітнитися і спокійно подумати. У кімнаті дитина повинна відчувати атмосферу творчості, розкутості на уміння знаходити розв'язок нестандартних ситуацій, як націленість на відкриття нового.
       Розвиваючи творчі здібності дитини, батьки виконують суспільний запит щодо формування особистості, здатної самостійно мислити, приймати сміливі й нестандартні рішення, творчо ставитись до праці. Саме такі творчі особистості мають високий рівень національної самосвідомості, що виявляє причетність їх до споконвічних духовних цінностей українського народу. А допоможуть їм такими стати їх перші порадники - батьки.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ СЕМІНАР

«ПЕДАГОГІКА УСПІХУ»

План


  1.  Концепція обдарованості та види обдарованості.

                                        (нормативна-правова  база)

  1. Діагностика дитячої обдарованості та психолого-педагогічні особливості обдарованих дітей.  

                                             (доповідь заступника з НВР Будко Г.В.)

  1.  Індивідуальна робота з обдарованими дітьми.

                                         ( обговорення з вчителями, виступи класних                                           керівників, керівників МО про проблеми виступу                                           на предметних олімпіадах)

                    



Психолого-педагогічні особливості обдарованих дітей

 

      Термін „обдарований” був вперше вжитий А.Треєм у 1839 у розумінні слова „геній”. Стосовно обдарованості існує 2-і протилежні точки зору .   1т. зору – соціальна: більшість людей від народження однаково наділені розумом і різниця у рівні їхніх здібностей зумовлена різницею життєвих умов (Дж. Локк, К.А.Гельвецій) і обдарованість – поширене явище (В.П.Ефроімсон)   2т. зору – генетична: обдарованість – вроджене досить рідкісне явище, що успадковується від батьків і навіть через покоління (Ф Гальтон, Р Стернберг). Суперечність цих поглядів зникає, якщо вважати, що потенційна обдарованість по відношенню до різних видів діяльності притаманна багатьом дітям, тоді як актуальну обдарованість демонструє лише незначна частина дітей.Канигін говорив: „Для всіх однаково світить сонце, але люди відрізняються рівнем інтелекту”.



       А.І.Савенко розрізняє термін „дитяча обдарованість” і „обдаровані діти”. Останній підкреслює можливість існування особливої категорії дітей. Перше ж словосполучення означає виключність, виняток, своєрідний дар, „іскра божа”, що є в кожного, але виявляється і розвивається різною мірою. Саме тому з поняттям „обдарованість” в педагогіці треба пов’язувати дві практичні проблеми або напрями роботи:

1) спеціальне навчання і виховання обдарованих дітей;

2) робота з розвитку інтелектуально-творчого потенціалу кожної дитини.

     З позиції дидактики нас цікавить не обдарованість особистості в цілому, а лише розумова і творча обдарованість (інтелектуальні і креативні здібності), адже саме творчі особливості є носіями науково-технічного процесу.Сприйняття інтелектуальних здібностей оточенням у будь-якому суспільстві має парадоксальний характер: на відміну від інших видів обдарованості, високий інтелект не викликає симпатій, породжує заздрість, роздратування. З міфів дійшов до нас вислів: „Розумна Медея, тому її й ненавидять”. Іноді можна почути й таке: виключити з колективу чи оголосити бойкот якомусь учневі, бо він дуже „розумний” або „хай не буде такий розумний”.Є багато вчителів, яким важко визнати дитину розумнішою за себе.В офіційній доповіді держвідділу освіти Конгресу США (1972 р.) було запропоновано визначення, яким і досі користуються американці фахівці: „ Обдарованими і талановитими учнями є ті, котрі, за оцінкою професіоналів, внаслідок значних здібностей володіють потенціалом до високих досягнень”.Діти, схильні до високих досягнень, можуть не виявляти здібностей одразу (прихована обдарованість), але мати потенції до них у будь-якій із галузей.Зокрема, це можуть бути: а) загальні інтелектуальні здібності; б) конкретні академічні здібності; в) творче або продуктивне мислення; г) лідерські здібності; д) художня ы виконавська майстерність; ж) психомоторні здібності, тощо. За Концепцією Міністерства загальної і спеціальної освіти Росії, обдарованість – це системна якість психіки, що розвивається протягом життя і визначає можливість досягнення людиною більш високих результатів в одній або декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми.Обдарована дитина – та, яка виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями (або має передумови до цього) у тому або іншому виді діяльності.



Види обдарованості:

  1.  загальна інтелектуальна;

  2.  академічна;

  3.  розумова (інтелектуальна);

  4.  творча (креативна);

  5.  художня

Діти з загальною обдарованістю швидко оволодівають інформацією, легко її запам’ятовують і оперують нею як робочим інструментом у багатьох галузях знань – їх вважають ерудитами. Академічна обдарованість виявляється в успішному вивченні окремих предметів і є більш вибірковою. Приклад: математична спрямованість розуму, математичний мозок.Інтелектуальна обдарованість – включає створення суб’єктивно і об’єктивно нових ідей, нешаблонністю підходів до розв’язання проблеми, легке сприйняття нового, руйнування стереотипів(тест Гальтона, Біне, Векслера, Гудінафа).Креативність – рівень творчої обдарованості, здатність до творчості, яка становить відносно стійку характеристику особистості.Критерії, за якими можна визначити обдарованість дитини:Обдарованими можна вважати дітей, якщо вони:

  1.  часто „перескакують” через послідовні етапи свого розвитку;

  2.  у них чудова пам’ять, яка базується на ранньому мовленні;

  3.  рано починають класифікувати і категорувати інформацію, що надходить до них.

  4.  із задоволенням віддаються колекціонуванню. При цьому їхня мета – не приведення колекції в ідеальний і досить постійний порядок, а реорганізація, систематизація її на нових підставах.

  5.  мають великий словниковий запас, із задоволенням читають словники та енциклопедії, придумують нові слова і поняття.

  6.  можуть займатись кількома справами відразу, наприклад, стежити за двома чи більше подіями, що відбуваються навколо них.

  7.  дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ, і не терплять будь-яких обмежень своїх досліджень.

  8.  у ранньому віці здатні простежувати причинно-наслідкові зв’язки, робити правильні висновки.

  9.  можуть тривалий час концентрувати увагу на одній справі, вони буквально „занурюються” в своє заняття, якщо воно їм цікаве.

  10.  мають сильно розвинуте почуття гумору.

  11.  постійно намагаються вирішити проблеми, які їм поки що не під силу.

  12.  відзначаються різноманітністю інтересів, що породжують схильність починати кілька справ одночасно.

  13.  часто роздратовують ровесників звичкою поправляти інших і вважають себе такими, що завжди мають рацію.

  14.  їм бракує емоційного балансу, вони часто нетерпеливі та поривчасті.

Доцільно використовувати такі творчі методи, які сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:

  1.  повага до бажання учнів працювати самостійно;

  2.  вміння утримуватися в процесі творчої діяльності;

  3.  надання дитині свободи вибору галузі застосування своїх здібностей, методів досягнення мети;

  4.  індивідуальне застосування навчальної програми залежно від особливостей учня;

  5.  заохочення роботи над проектами, запропонованими своїми учнями;

  6.  виключення будь-якого тиску на дітей, створення розкріпачення атмосфери;

  7.  схвалення результатів діяльності дітей в одній галузі з метою спонукати бажання випробовувати себе в інших видах діяльності;

  8.  підкреслювання позитивного значення індивідуальних відмінностей;

  9.  надання авторитетної допомоги дітей, які висловлюють відміну від інших точки зору і у зв’язків з цим відчувають тиск з боку ровесників;

  10.  добування максимальної користі з хобі, конкретних захоплень, індивідуальних нахилів;

  11.  терпиме ставлення до можливого безладдя;

  12.  заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності;

  13.  переконання учнів, що вчитель є їхнім однодумцям, а не ворогом;

  14.  при складанні індивідуальних програм потрібно враховувати проблеми обдарованих дітей;

  15.  неприязнь у школі з’являються часто тому, що навчальна програма нудна і нецікава для обдарованої дитини;

  16.   ігрові інтереси-обдарованим дітям подобаються складні ігри і нецікаві ті, якими захоплюються їхні ровесники. Як наслідок – дитини опиняється в ізоляції;

  17.   заглиблення у філософські проблеми для обдарованих дітей є характерним замислюватися над такими явищами, як смерть, потойбічне життя, релігійні вірування набагато частіше ніж для інших дітей;

  18.   невідповідність між фізичним, інтелектуальним та соціальним розвитком – обдаровані діти частіше віддають перевагу спілкуванню із дітьми старшого віку. Через це їм важко бути лідерами, бо вони поступаються фізичним розвитком;

  19.   прагнення до досконалості - для обдарованих дітей характерна внутрішня потреба досконалості – вони не заспокоюються, доки не досягнуть бажаного;

  20.   почуття невдоволеності – вони критично ставляться до своїх досягнень, мають низьку самооцінку;

  21.   нереальні цілі – вони часто ставлять перед собою завищенні цілі, не маючи можливості досягти їх, переживають;

  22.   надмірна чутливість, вразливість;

  23.   потреба в уважному ставленні дорослих, нетерплячість зневажливість у відношенні до дітей, які стоять нижче від них у інтелектуальному розвитку

Проблеми обдарованих дітей:

  1.  випереджуючий розвиток;

  2.  нетрадиційні погляди на оточуючий світ;

  3.  дуже часто вони не підкоряються загальним вимогам у школі: не виконують ДЗ, не хочуть вивчати поетапно те, що їм уже відомо;

  4.  паралельно цій іде інша проблема – діти які рано розвиваються думають значно швидше ніж пишуть, їх роботи неохайно оформлені, мають вигляд незавершених;

  5.   нестабільність інтересів = дитина не знає ким стати;

  6.   відмова від кумирів і авторитетів, що з 1-ї сторони ускладнює процес навчання, а з 2-ї сторони – допомагає сформувати свій власний стиль.

У разі виникнення сумнівів стосовно обдарованості тієї чи іншої дитини вчителі-практики, порадившись із психологом можуть скористатись уже відомими варіантами проведення діагностики. Найпоширенішим із них є текстологічний підхід – оцінка інтелектуального розвитку (тести Д. Векслера, Дж. Равена) та креативності (тести Торенса, Дж. Плфорда), а також методики виявлення домінантної мотивації.

1.Рекомендації педагогам у роботі з обдарованими дітьми

1. Учитель не повинен повсякчас розхвалювати кращого учня. Не слід виділяти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми.


2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина буде частіше від інших переможцем, що може викликати неприязнь до неї.
3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда”. Недоречне випинання винятковості породжує найчастіше роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність – зловмисне прилюдне приниження унікальних можливостей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустимі.
4. Учителеві треба пам’ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

Якості, якими має володіти вчитель для роботи з обдарованими дітьми.

1. Бути доброзичливим і чуйним.


2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей, відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Мати живий та активний характер.
8. Володіти почуттям гумору.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.

Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.


2. Підкреслюй інтерес дітей до нового.
3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.
4. Вчи дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.
5. Виробляй у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.
6. Не вимагай запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.
7. Культивуй творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.
8. Вчи дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.
9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість. 
10. Пропонуй цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.
11. Розсіюй страх у талановитих дітей.
12. Стимулюй і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.
13. Створюй проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.
14. Створюй в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.
15. Допомагай оволодівати технічними засобами для записів.
16. Розвивай критичне сприйняття дійсності.
17. Вчи доводити починання до логічного завершення.
18. Впливай особистим прикладом.
19. Під час занять чітко контролюй досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.
20. Залучай до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.
21. Використовуй творчу діяльність вихованців при проведенні різних
видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.
22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучай до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.
23. Активно залучай до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.
24. Відзначай досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.
25. Пам'ятай, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).
  

4. Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини

1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини сприймайте серйозно.


2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. Не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи.
3. Відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять.
4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення.
5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи.
6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення.
7. Показуйте дитині цікаві місця.
8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї  оселі.
9. Ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей.
10.Ніколи не карайте дитину приниженням.
11.Купуйте дитині книжки за її інтересами.
12.Привчайте дитину самостійно мислити.
13.Регулярно читайте дитині чи разом з нею.
14.Пробуджуйте уяву та фантазію дитини.
15.уважно ставтеся до потреб дитини.
16.Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці.
17.Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету.
18.Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки.
19.Хваліть дитину за навчальну ініціативу.
20.Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими.
21.У заняттях дитини знаходьте гідне похвали.
22.Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно.
23.Допомагайте дитині бути особистістю.
24.Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей.
25.Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини.
26.Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих.
27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд._


Тематичний глосарій

 

Індивідуальність - неповторність своєрідних рис людини, що відрізняють її від інших людей.


Задатки - природжені анатомо-фізіологічні особливості організму, головним чином нервової системи й органів чуття, передумова розвитку здібностей людини припевних умовах і діяльності людини в певному напрямі.
Здібності - стійкі індивідуальні психічні властивості людини, які зумовлюють успішність її діяльності в певному напрямі й базуються на основі задатків.
Рівні здібностей: обдарованість, талант, геніальність.
Талановитість  - вищий ступінь спеціальної обдарованості дитини.
Геніальність - найвищий ступінь обдарованості, прояву творчих сил людини.
Творчість - продуктивна діяльність людини, яка породжує якісно нові матеріальні й духовні цінності суспільного значення.
Здібності - уміння працювати в нестандартних ситуаціях, розв'язувати проблемні ситуації, оригінальність, критичність мислення, уміння робити правильний вибір у різних ситуаціях.
Обдарований - який має великі природні здібності; здібний, талановитий.
Здібність – природний нахил до чого-небудь; обдарування; талант.
(Великий тлумачний словник сучасної української мови, 2002 р.)


1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка