Концепція профорієнтаційної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі



Сторінка8/8
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Хочу * можу * повинен = професія




Типові помилки вибору професії


  • Орієнтація відразу на професії вищої кваліфікації (учений, дипломат, льотчик-випробувач, космонавт, організатор виробництва, військовий стратег та ін.);

  • Упередженість у ставленні до деяких важливих для народного господарства професій;

  • Відсутність власної думки і вибір професії під впливом некомпетентних осіб;

  • Перенесення ставлення до людини, яка є представником даної професії, на саму професію;

  • Захоплення лише зовнішньою або якоюсь окремою стороною професії;

  • Ототожнення навчального предмета з професією;

  • Застарілі уявлення про характер праці в сфері матеріального виробництва;

  • Невміння розбиратися в своїх мотивах, невміння оцінювати свої здібності;

  • Незнання, переоцінка або недооцінка своїх фізичних даних;

  • Відсутність чітких уявлень про те, що треба знати, зіставити, зважити, обираючи професію.


Обираючи професію необхідно:

  • З'ясувати, які професії спеціальності найбільш потрібні в районі, місті, області,

країні;

  • Визначити, до якої діяльності маєте нахил, у зв'язку з цим проаналізувати, чи є у

вас стійкий інтерес до природи, техніки, знакових систем, художніх образів, людей тощо;

  • Зіставити між собою здобуті дані і зробити висновок, в якій галузі народного господарства ви могли б працювати;

  • Ознайомитися з можливими професіями і спеціальностями, скориставшись

професіограмами, бесідами з фахівцями, консультаціями вчителів, спеціальною

літературою і набути, якщо можливо, певного практичного досвіду;



  • Обрати найбільш доцільну, на ваш погляд, професію (спеціальність) і

встановити відповідність своїх індивідуальних якостей (рівня загальноосвітньої

трудової підготовки, психофізіологічних якостей, стану здоров'я ) вимогам

професії;


  • Якщо така відповідність є, ознайомитися докладніше з умовами праці за даною

спеціальністю, зокрема з матеріальними умовами, географічною зоною праці,

перспективами кваліфікаційного росту;



  • Ознайомитися з умовами навчання спеціальності, (термін, форма навчання:

учнівство, навчальний заклад, курси ) і зробити висновок, які знання, уміння,

навики, риси особистості слід у собі виробити для досягнення мети і володіння бажаною спеціальністю;



  • При невідповідності своїх психофізіологічних даних, а також загальноосвітньої і трудової підготовки вимогам професії, спеціальності обрати іншу, успіх у володінні якою більш відповідні

.

Вибір професії

Завдання : Значення правильного вибору професії для особистості і суспільства .

Формула вибору професії: “Хочу – можу – треба ”

Мета : Ознайомити учнів з проблемою професійного самовизначення, її важливістю і складністю; підвести до засвоєння особистісного і громадського змісту вибору професії; сформувати відповідальне ставлення до професійного самовизначення. Бесіду доцільно провести в атмосфері відвертості, щоб учні вільно висловлювали свої думки, міркування з приводу проблем вибору професії.

КИМ БУТИ ? ЩО РОБИТИ ?

Ці питання супроводжують нас все життя і від того на скільки вдало ми вирішуємо їх залежить чи щасливе наше життя, навіть духовне і фізичне здоров’я, професійне самовизначення людини залежить від багатьох факторів , в тому числі і незалежних від нас, по-перше від обставин життя та виховання, хто наші батьки, які вони , які дідусь і бабуся, чи престижний вид тої чи іншої діяльності, під впливом яких формуються потреби, інтереси , переконання, тобто внутрішні стимули.

По-друге, важливим чинником вибору професії є дар божий, закладений в нас, а тому є два підходи до визначення нашого майбутнього. Мабуть не варто обирати професію, яка потребує дару Божого, а його у вас немає або ні ви, ін оточуючі його не додивились, який він і не розвинули його. Художник , модельєр, скульптор, навіть швачка.

Але багато є професій, які вимагають таких рис, які можна в собі розвинути тренуванням “чемпіоном” ви не станете , але задоволення ви отримаєте. Про такий підхід до вибору, такі професії в нас піде мова.

Вибір трудового професійного шляху має бути свідомим та самостійним. Свідомим вибір може бути лише тоді, коли враховуються, приймаються до уваги потреби ринку, бо ми маємо виробляти те, що купують, а не навпаки. По-друге має бути відповідність ваших інтересів ,нахилів, здібностей здоров’я вимогам обраної професії; практичній діяльності в конкретній галузі праці; умовам праці, самостійність у виборі професії мається на увазі прояв максимуму незалежності, сласної ініціативи, але це не означає, що ви маєте не враховувати поради людей розумних, з досвідом.

По-перше це думка старших членів сім’ї, добре коли ваші думки співпадають з думками батьків, але якщо ні, треба прислухатись до порад вдумливо, але рішення маєте приймати ви! Враховуючи всі обставини і головне можливості, самостійність і впертість – це не те саме.

А зараз ми з вами ознайомимося з науковою методикою вибору професії, при умові, що ви вже зрозуміли, розібралися, чого ви хочете, ким ви хочете стати (але щоб то не був вибір за компанію), це по-перше. По-друге, чи є у вас потрібні здібності, нахили, або чи ви готові їх в собі розвинути, працювати над собою (Шварценегер почав працювати над собою в 15 років) ?! або інакше кажучи чи ви зможете опанувати, успішно працювати, по обраній професії. По-третє, - чи потребує ринок праці такого робітника, чи не забагато їх, чи ви витримаєте конкуренцію з іншими більш здібними, а може і обдарованими. Ось вам і перша формула вибору:

“Хочу! – Це не все!”

“Можу! – Це вагоме!”

“Треба! – Щоб не пішла вся праця даром”
Оглядова схема класифікації професії.




  1. ТИПИ професій: П – “людина-природа” – плодоовочівник агроном, зоотехнік, буряківник і тому подібне.

Т – “людина-техніка” – шахтар, буровий майстер, столяр, ткаля, швачка-мотористка, інженер-технолог, водій, токар, радіо механік.

Л – “людина -людина” – вчитель, диспетчер АТП, продавець, телефоніст, лікар.

З – “людина знакова система” – перекладач, секретар-друкарка, телеграфіст, оператор комп’ютерного набору.

Х – “людина – художній образ” – різбляр, композитор, редактор, артист, скульптор.



  1. КЛАСИ професій:

Г – гностичні професії – латинське “гнозис” – пізнання, знання – контролер відділу технічного контролю, сортувальник яєць, оглядач вагонів, санітарний лікар, нормувальник.

П – перетворюючі професії – слюсар, кресляр, різбляр по каменю.

Д – дослідні професії – розкрійник взуття, розмітник(металообробка), дослідник.


  1. ВІДДІЛИ професій :

Р – ручної праці – праці з використанням ручних та механізованих інструментів.

М – машинно ручна праця – токар, тракторист.

А – праця на автоматах – оператор прокатного стану, диспетчер енергосистеми, ткаля.

Ф – функціональні засоби – мова, поведінка, пауза в мові – вчитель, диктор, артист, диригент.



  1. ГРУПИ професій – умови праці:

П – праця в умовах звичайного, побутового мікроклімату – бухгалтер, вчитель, лікар, діловод.

В – праця з перебуванням на відкритому повітрі, з різкими змінами температури, вологості – будівельник, агроном.

Н – праця в незвичайних умовах – під землею, під водою, в повітрі, в гарячих цехах, пілот, шахтар, водолаз.

М – праця з підвищеною моральною відповідальністю – вчитель, лікар, інспектор ДАІ.


Приклад: Я люблю техніку, а також спілкуватися з людьми, великий інтерес до навчання, люблю керувати автомобілями, тракторами, люблю звичайні побутові умови, але з моральною відповідальністю за наслідки своєї діяльності.

Формула моєї професії:

ЛТ Г М ПМ = вчитель автосправи, але до неї, своєї спеціальності я прийшов у 30 років.

ПОГОДЖЕНО ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Методкабінетом завідувач поліклініки радою МНВК Райво Чортківського Чортківської районної м. Чорткова


району ___________ лікарні __________ протокол № __

від ___________



Інструкція


з ведення індивідуальної картки по профорієнтації учня.


  1. Відповідальність за ведення картки та своєчасну видачу її на руки учню разом із свідоцтвом про закінчення базової школи покладається на класного керівника.

  2. Поради класного керівника та психолога школи визначають напрямок профорієнтаційної роботи з учнем в комбінаті, школі , але не можуть використовуватися при конкурсних випробуваннях.

  3. Класним керівником заповнюються дані про учня, дані про батьків на день заповнення картки, дані спостереження за навчанням, розвитком учня за період навчання в базовій школі.

  4. Відомості про успішність учня за 9 клас заповнюються класним керівником згідно свідоцтва про закінчення базової школи і можуть використовуватися при конкурсних випробуваннях.

  5. Визначення рівня придатності до професій на день заповнення, згідно щорічних психолого-педагогічних характеристик, заповнюються класним керівником та практичним психологом школи у термін до 15 травня поточного навчального року.

  6. Відомості про стан здоров’я заповнюються лікарями поліклініки Чортківської районної лікарні і враховуються при зарахування на професійне навчання.

Директор МНВК м. Чорткова Б.П. Злепко


ЗАТВЕРДЖЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Мінюстом України наказом Міністерства освіти України,



03.07.9S p. NS 198/734 Міністерства праці України і Міністерства

справах молоді і спорту України



02.06.95 р. N3159130/1526
ПОЛОЖЕННЯ

про професійну орієнтацію молоді, яка навчається

І. Загальні положення


  1. Професійна орієнтація — це комплексна науково обґрунтована система форм, методів і засобів, спрямованих на забезпечення допомоги особистості в активному свідомому професійному самовизначенні та трудовому становленні.

Основою професійного самовизначення особи є самопізнан­ня та об'єктивна самооцінка індивідуальних особливостей, зіставлення своїх професійно важливих якостей і можли­востей з вимогами, необхідними для набуття конкретних професій, та кон'юнктурою ринку праці.

2. Професійна орієнтація включає такі елементи: про­фесійна інформація, професійна консультація, професійний добір, професійний відбір та професійна адаптація.

Професійна інформація забезпечує ознайомлення із змістом і перспективами розвитку професій, формами та умовами оволодіння ними, станом та потребами ринку праці в кадрах, вимогами професій до особистості, можливостями професій кваліфікаційного становлення.

Професійна консультація ґрунтується на науково орга­нізованій системі взаємодії психолога-профконсультанта та особи, що потребує допомоги у виборі або зміні професії чи виду діяльності на основі вивчення її індивідуально-пси­хологічних характеристик, професійних інтересів, нахилів, стану здоров'я, особливостей життєвої ситуації та з ураху­ванням потреб ринку праці.

Професійний добір — система профдіагностичного обсте­ження особи, спрямована на визначення конкретної професії, найбільш придатної для оволодіння конкретною особою.

Професійний відбір проводиться з метою визначення сту­пеня придатності особи до окремих видів професійної діяль­ності згідно з нормативними вимогами.

Професійна адаптація покликана сприяти входженню осо­би у трудову діяльність, практичній перевірці правильності професійного вибору, успішному професійному становленню працівника.

II. Завдання І функції професійної орієнтації молоді, яка навчається

3. Основними завданнями профорієнтації є:

ознайомлення учнів і вихованців з професіями та прави­лами вибору професії, рекомендованими Міносвіти України;

виховання в молоді спрямованості на самопізнання і влас­ну активність як основу професійного самовизначення;

формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією;

забезпечення розвитку професійно важливих якостей осо­бистості.

4. Професійна орієнтація має забезпечувати реалізацію соціально-економічної, медико-фізіологічної, психолого-педагогічної функцій.

Соціально-економічна функція полягає у підготовці кон­курентоспроможного працівника, здатного професійно само­вдосконалюватися та вести активний пошук виду трудової діяльності або змінювати професію, місце роботи.

Медико-фізіологічна функція забезпечує реалізацію вимог до здоров'я і окремих фізіологічних якостей, необхідних для професійної діяльності, визначення відхилень у стані здо­ров'я, корекцію професійних планів з урахуванням стану здоров'я, фізичних можливостей особистості.

Психолого-педагогічна функція полягає у виявленні і формуванні інтересів, нахилів, здібностей особистості, допомозі в пошуку свого покликання, засвоєнні системи знань, що дають змогу обрати й здійснювати професійну діяльність, виз­наченні шляхів і способів ефективного управління про­фесійним самовизначенням.

Ш. Зміст і організація роботи закладів освіти з про­фесійної орієнтації молоді,яка навчається

5. Професійна орієнтація здійснюється всіма закладами освіти на всіх ступенях навчання. Профорієнтаційна робота умовно поділяється на два періоди: допрофесійний і професійний.



  1. Допрофесійний період включає початковий (пропедев­тичний), пізнавально-пошуковий і базовий (визначальний) етапи.

  2. Початковий (пропедевтичний) етап передбачає озна­йомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та по­зашкільної роботи з найпоширенішими професіями, вихован­ня позитивного ставлення до різних видів трудової і професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загальнотрудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності.

Результат — сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.

8. Пізнавально-пошуковий етап охоплює 5—7-мі класи се­редніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів і перед­бачає: формування ціннісних орієнтацій, мотивації само­пізнання, установки на власну активність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяльністю; сис­тематичне ознайомлення з професіями у навчально-вихов­ному процесі; формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованості; консультування щодо вибору профілю подальшої освіти, форм трудової підготовки.

Результат — вибір напрямку (профілю) навчання, про­довження освіти у 8—9-х класах.

9. Базовий (визначальний) етап — 8—9 (8—11) класи — передбачає: вивчення наукових основ вибору професії, кла­сифікаційних ознак професії, вимог професій до людини, основних професійно важливих якостей, правил вибору про­фесії; оволодіння методиками самопізнання, самооцінки, роз­витку індивідуальних професійно важливих якостей; формування уміння зіставляти вимоги, необхідні для набуття конкретної професії з власними можливостями та кон'юнк­турою ринку праці; створення умов для випробування своїх здібностей у різних видах трудової діяльності; консульту­вання відносно вибору професії та навчального закладу; проведення професійного добору для випускників загально­освітніх навчально-виховних закладів.

Системоутворюючим у забезпеченні знань, необхідних для професійного самовизначення учнів, є курс "Вибір про­фесії", який вивчається у 9-х класах загальноосвітніх шкіл. Викладання цього курсу, проведення профдіагностичних об­стежень особистості та індивідуальних професійних консуль­тацій, координація профорієнтаційної роботи з учнями по­кладаються на практичних психологів закладів освіти.

Результат — сформованість особистісно значимого смис­лу вибору професії, певної професійної спрямованості (про­фесійних намірів і планів оволодіння професією, професійно: перспективи), професійне самовизначення учнів, готовність до зміни професійної спрямованості та переорієнтації на суміжні професії, інші види діяльності відповідно до індивідуальних особливостей учнів та результатів профвідбору.

10. Етап професійного навчання передбачає: оволодінню професійними знаннями, уміннями, навичками; адаптацію до професійного навчально-виховного закладу і нового со­ціального статусу; формування професійної мобільності, го­товності до продовження освіти і самовдосконалення; розвиток професійних інтересів і професійно важливих якостей, уточнення подальшої професійної перспективи.

Результат — конкурентоспроможний на ринку праці кваліфікований робітник, спеціаліст, готовий до активної про­фесійної діяльності і переорієнтації на певну професію.

11. Адаптаційний етап — професійна діяльність. Передбачає: створення умов для професійного зростання, по е нецінної самореалізації особистості в професійній діяльності адаптацію до трудового колективу, професії і нового соці­ального статусу.

З метою адаптації молоді до професійної діяльності про­водиться виробнича та переддипломна практика по можли­вості в тому трудовому колективі, де в майбутньому пе­редбачається працевлаштування.

Результат — повноцінна реалізація особистістю потенцій­них можливостей в професійній діяльності.

12. На загальнодержавному рівні координацію організа­ційних питань професійної орієнтації молоді, яка навчається, здійснюють Міністерство освіти України і Міністерство праці України. Для координації профорієнтаційної роботи на місцях рішенням місцевих органів державної виконавчої влади може бути утворена територіальна міжгалузева координаційна рада.



  1. Науково-методичне забезпечення профорієнтаційної ро­боти в закладах освіти покладається на Міністерство освіти України та Академію педагогічних наук України, а з питань профдобору і профвідбору — на Міністерство праці України.

  2. До штату Міністерства освіти України, управлінь і відділів освіти на місцях, центрів практичної психологи системи освіти вводяться працівники, що забезпечують
    організацію профорієнтаційної роботи з молоддю, яка на­вчається.

  3. Відповідальність за організацію проведення профорієн­таційної роботи в закладах освіти покладається на їх ке­рівників.

У навчально-виховних закладах професійну орієнтацію молоді, яка навчається, здійснюють практичні психологи, вчителі-предметники, класні керівники, викладачі, майстри виробничого навчання, вихователі, керівники гуртків, бібліо­текарі, методисти, медичні працівники тощо.

У штатний розклад середніх загальноосвітніх навчальне», | виховних закладів, міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійних навчальних закладів вводяться посади практичних психологів-профконсультантів або методистів з профорієнтації.

Фінансування роботи практичних психологів здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

16. Для проведення профорієнтаційної роботи в закладах освіти використовуються навчально-методичний кабінет про­фесійної орієнтації, кабінет інформатики, майстерні, бібліотека, медичний кабінет тощо.



17. Професійну орієнтацію молоді, яка навчається, ви­вчення ефективності працевлаштування випускників мають здійснювати навчальні заклади спільно з батьками учнів, під­приємствами, установами і організаціями, центрами (відділами) профорієнтації територіальних центрів зайнятості.

18. Медичні аспекти профорієнтації молоді з різними видами патології вирішуються, як правило, за участю лікарів районних (міських) медичних закладів і спеціалістів центрів (відділів) зайнятості Міністерства праці України.
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка