Концепція профорієнтаційної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі



Сторінка6/8
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

ФОРМИ ПРОФОРІЄНТАЦІЙНОЇ РОБОТИ З БАТЬКАМИ

В організації й проведенні профорієнтаційних заходів класному керівникові велику допомогу можуть подати батьки. Готуючи їх до участі в тому чи іншому профорієнтаційному заході, представник школи повинен керуватися основними психолого-педагогічними засадами, які лежать в основі всієї профорієнтаційної роботи з молоддю, і враховувати специфіку конкретного заходу.

Організовуючи зустріч батька-спеціаліста з учнями, вчитель, по-перше, повинен враховувати потребу в кадрах, специфіку свого мікрорайону, популярність тих чи інших професій. По-друге, така зустріч стосується принципів складання профорієнтаційної характеристики професії.

На думку науковців, профорієнтаційна характеристика професії повинна бути популярною, оскільки вона розрахована на молодь, яка не має досвіду в цій галузі діяльності. У такій характеристиці потрібно широко використовувати аналогічні приклади як з навчального досвіду загальноосвітньої школи, так і з життєвих спостережень: показувати, які нахили та здібності допомагають у виконанні виробничих операцій, а також розкривати умови виробничої діяльності, що можуть впливати на здоров'я працівника, і такі результати діяльності, які мають певне соціальне значення і викликають особистий інтерес.

У методичному аспекті зустріч представника професії з учнями слід розглядати як одну з форм уроку -бесіди. Такий урок має багато спільного з будь-яким іншим уроком, успіх його залежить від тих самих чинників, що й успіх будь-якого уроку.

Водночас профорієнтаційна бесіда має й свої особливості. Адже метою пізнавальних зусиль учнів є розв'язання не навчальних завдань із підручника, а конкретних життєвих проблем, важливих - як для суспільства, так і для самої особистості.

Слід виділити ще одну важливу особливість профорієнтаційної бесіди спеціаліста з учнями, а саме: її професіографічний характер. Такий підхід до організації профінформаційних заходів не випадковий. Професіограма — це опис вимог професії до психофізіологічних особливостей людини, який ґрунтується на аналізі змісту професійної діяльності. Отже, крім соціально-економічного й технологічного аспектів професійної діяльності, спеціаліст обов'язково повинен розповісти про психофізіологічні особливості та якості, які сприяють високій продуктивності праці, забезпечують задоволення від неї тощо. У процесі бесіди він має також пояснити, чому йому подобається професія, як йому вдається домогтися високої продуктивності праці, чому не всі працівники можуть успішно справитися із трудовим завданням.

Повнота і об'єктивність такої інформації сприяє формуванню в учнів правильного уявлення про ту чи іншу професію, про її привабливі сторони і можливі труднощі, творчі моменти діяльності, про шляхи подолання труднощів і т. д. Учні переконуються, що від інте­ресів, здібностей, фізичних можливостей людини залежать її успіхи в професійній діяльності.

Отже, готуючи спеціаліста до зустрічі з учнями, вчитель повинен: а) розкрити перед спеціалістом загальну мету й конкретні завдання його бесіди; б) обговорити з ним план розповіді про професію, виділивши основні питання; в) допомогти йому дібрати Інформаційний матеріал відповідно до завдань уроку і сформулювати запитання в проблемній формі з метою активізації пізнавальної діяльності учнів; г) обговорити й допомогти дібрати наочні посібники чи ілюстративний матеріал, якщо такий є; д) порекомендувати літературу з питань профорієнтації.

Розкриваючи зміст професії, спеціаліст повинен висвітлити такі питання.

Загальні відомості про професію: історія виникнення професії; зміни, що


відбулися у професійній діяльності з розвитком науково-технічного прогресу; соціально -
економічне значення професії в господарстві; перспективи розвитку професії; поділ професії на
спеціальності.

  1. Характеристика процесу праці: сфера діяльності і вид праці (матеріальне
    виробництво, сфера обслуговування, сфера інтелектуальної праці, праця в індивідуальному
    виробництві, праця в серійному виробництві, праця ручна, механізована, керування
    автоматами і т. д.); продукція, знаряддя праці; основні виробничі операції і професійні обов'язки, робоче місце; робоча поза; види труднощів, помилок, аварій з вини працівника; організація праці (робота індивідуальна чи в колективі, виконавча чи керівна).

  2. Санітарно-гігієнічні умови праці: мікрокліматичні умови праці (робота в
    приміщенні чи на повітрі, забрудненість повітря, шум, вібрація, освітлення, температура); режим праці (змінність, заданий чи вільний темп праці, монотонність); можливість виробничих травм, профзахворювання; медичні протипоказання.

4. Психофізіологічні вимоги професії до працівника: а) вимоги до різних видів сприймання: точність і гострота зору, слуху; точність дотикових і моторних відчуттів і сприймань; рівновага тощо; б) вимоги до моторних дій: сила, точність, швидкість їх, координація рухів, швидкість реакції; в) вимоги до інтелектуальних даних; особливості уваги (стійкість, зосередженість, розподіл і переключення, обсяг уваги, довільна чи мимовільна увага переважає і т. д.); особливості пам'яті (механічна, смислова, переважає процес упізнавання, точне відтворення, складне впізнавання, швидкість запам'ятовування, пам'ять довготривала, короткочасна та ш); спостереження в професійній діяльності; мислення (репродуктивне чи творче, образне чи словесно-логічне, оперативне мислення - розв'язання оперативних завдань, планування і контроль, теоретичне мислення); г) вимоги до емоційно-вольових якостей людини: самовладання при дії сильних несподіваних подразників і в напружених ситуаціях; витривалість (психічна і фізична); врівноваженість (спокійні стосунки з людьми, стриманість, зібраність, спокійний характер); рішучість, наполегливість, упевненість у собі, здатність до риску; д) вимоги до ділових якостей: ініціативність, допитливість, енергійність, самостійність, організованість, працьовитість, дисциплінованість, відповідальність, принциповість, правильна самооцінка; е) вимоги до моральних якостей: чесність, справедливість, тактовність, чуйність, доброзичливість, колективізм,

5 Вимоги до професійної підготовки: вимоги до загальноосвітньої і спеціальної підготовки; характеристика навчального закладу та умови вступу; зв'язок професійної підготовки з навчальною і трудовою діяльністю в школі; тривалість навчання І рівень можливої кваліфікації; перспективи професійного росту.

З кожного пункту плану спеціаліст вибирає те, І є характерним для його професії, доповнює бесіду спостереженнями, практичними знаннями, конкретними прикладами, ілюструє наочністю (продукція, матеріали, креслення, знаряддя праці та ін.).

Важливою формою профорієнтаційної роботи є екскурсії учнів на виробництво, де працюють їхні батьки. Як відомо, екскурсія лише тоді дає потрібний ефект, коли вона має профорієнтаційну спрямованість, яка може бути досягнута висвітленням ряду питань. Такими питаннями, зокрема, є: а) структура виробничого підприємства; б) провідні професії виробничих цехів, питома вага цих професій на підприємстві, розкриття їх змісту та вимог до стану здоров'я та психічних особливостей фахівця; в) технічне обладнання цехів; г) умови та організація професійної діяльності; д) професійні навчальні заклади, де набувають ці професії.

Корисною може бути також екскурсія до професійного навчального закладу, яку рекомендується проводити за таким планом:


  1. Для якої галузі господарства і яких спеціалістів готує даний навчальний заклад.

  2. Зміст діяльності фахівців.

  3. Умови і характер роботи.

  4. Вимоги до здоров'я І здібностей фахівця.

  5. Зміст і характер навчання та виробничої практики в навчальному закладі.

  6. Строки навчання.

  7. Обладнання лабораторій і майстерень.

  8. Матеріальні умови студентів (стипендія, гуртожиток, пільги).

  9. Правила та умови вступу.

10. Працевлаштування.

Щоб екскурсія дала бажані наслідки, варто поставити перед учнями певну мету і визначити завдання (скласти письмово звіт, висвітлити відповідний пункт плану тощо).

Важливою ,формою роботи школи з батьками є батьківські збори та конференції, на яких батьки діляться досвідом виховання своїх старших дітей.

Великий інтерес викликають також виставки-конкурси результатів спільної праці батьків і дітей (вирощений урожай, зразки технічної творчості, майстрування, вироби з різних матеріалів, рукоділля, кулінарні вироби та ін.).

Позитивні наслідки дають індивідуальні та групові консультації для батьків, на яких представники різних професій (лікарі, педагоги, економісти) докладно висвітлюють соціально-економічні, медичні та психолого-педагогічні питання підготовки дітей до вибору майбутнього трудового шляху.

Специфіка індивідуальної роботи з батьками залежить від того, до якої категорії належить кожна конкретна сім'я. Школа повинна цікавитися духовним життям сім'ї кожного учня і, залежно від характеру стосунків між її членами, вибирати форми індивідуальної роботи з батьками.

Порушення нормального духовного життя сім’ї, стосунків між її членами найглибше зачіпає душу дитини, спричиняється до різних переживань, порушує її психічну рівновагу. І кінець кінцем дитина стає байдужою і до навчання, і до праці, погано піддається позитивному впливові школи.

У кожній школі є певна кількість учнів, які виховуються без батька. Особливої уваги потребують хлопці і насамперед ті, хто не бере участі у фізичній праці. Хто і як буде виховувати у них якості, необхідні для виконання «чоловічої» роботи, орієнтувати на чоловічі професії?

Є сім'ї, які виховують неправильне ставлення до праці: орієнтують своїх дітей лише на розумову працю, старанно оберігають їх від фізичної роботи, виховують презирство до неї; формують ставлення до праці як до засобу задоволення матеріальних потреб людини, а не як до першої життєвої потреби.

Виявлення у тій чи іншій сім'ї неправильного ставлення до праці спонукає школу до активних дій у таких напрямках: а) діяти безпосередньо на учня; б) діяти на батьків, пояснюючи їм, у чому саме вони помиляються; в) спрямовувати проти таких батьків громадську думку.

Індивідуальна робота з батьками часом зумовлюється особливостями розвитку дитини. Виділяють різні категорії дітей: а) діти з відхиленнями від норми у своєму фізичному розвиткові, в стані здоров'я, а також діти, у яких є протипоказання до вибору тієї чи іншої виробничої спеціальності; б) діти з відставанням у формуванні певних морально-вольових рис, потрібних для успішної практичної діяльності (пасивні, схильні значно перебільшувати очікувані труднощі, неорганізовані, недисципліновані тощо); в) діти, у яких формується неправильна життєва позиція, намагання уникнути праці, зневага до фізичної праці, до людей, які займаються нею.

Кожний такий випадок потребує своєрідного підходу для його розв'язання, великого такту й чуйності, доброї обізнаності вчителя із сімейними обставинами.

Індивідуальні консультації з батьками вимагають також від класного керівника спеціальних знань з питань сімейного виховання, професійної інформації і психології учня.

Робота школи з батьками — це відповідальна і складна справа. Вона є складовою частиною всієї системи профорієнтаційної роботи в школі. Ефективність її проведення великою мірою визначає успішність розв'язання проблеми підготовки молоді до свідомого вибору трудового шляху.

Робота з батьками повинна мати певну систему. Доцільно проводити її за такими двома напрямами: 1) психолого-педагогічна освіта батьків з основних питань профорієнтації молоді; 2) консультаційна робота з батьками. Заходи, що стосуються першого з цих напрямків, можна проводити у формі бесід на батьківському лекторії, зборах, конференціях та ін. Тут слід виділити тематику, спрямовану на: а) розкриття загальних питань проблеми вибору професії, ознайомлення батьків із структурою господарства, з основними групами професій та їх вимогами до спеціалістів, а також з формами професійної підготовки; б) висвітлення індивідуальних особливостей дитини, врахування яких є необхідною умовою правильного вибору професії (інтереси, нахили, темперамент; здібності, стан здоров'я).

Напрямок, який стосується консультаційної роботи з батьками, передбачає: а) залучення батьків до участі в шкільних профорієнтаційних заходах; б) індивідуальні консультації для батьків, у яких виникають труднощі у вихованні дітей в сім'ї.

Серйозне та вдумливе ставлення дорослих до питання вибору професії дітьми позитивно впливає, на їх виховання, пробуджує в них інтерес до праці, прагнення вибрати професію до душі, стати майстром своєї справи, повноцінним і щасливим громадянином. Уся робота школи з батьками повинна спрямовуватися на встановлення єдності виховного впливу сім’ї і школи. Без такої єдності школа ніколи не зможе виконати поставлених перед нею завдань.

ПРОФЕСІОГРАФІЧНА ЕКСКУРСІЯ



1. Психологічні особливості проведення професіографічної екскурсії

Немає такої школи, що не проводила би екскурсій з учнями на об'єкти промислового чи сільськогосподарського виробництва у відповідності зі своїми планами навчальної і виховної роботи. Однак далеко не завжди при цьому екскурсія відповідає завданням професійної орієнтації.

Говорячи так, ми зовсім не хотіли б применшити значення традиційної виробничої і технологічної екскурсії для виконання навчальних задач школи. Але в таких екскурсіях учні не одержують майже ніякої інформації про психологічний зміст використовуваних професій, про вимоги, що та чи інша професія пред'являє до психологічної сфери людини.

Звідси виникає необхідність розробки і проведення екскурсій іншого типу—професіографічних екскурсій, на яких учні не тільки спостерігали б за трудовим процесом, але вивчали б сутнісну сторону професійної діяльності.

Завдання професіографічної екскурсії полягає в тому, щоб не тільки ознайомити учнів із сучасною технікою, технологією виробництва, організацією праці, із пристроєм і принципами дії машин, із застосуванням і використанням у технології виробництва знань про різні природні закономірності, але і навчити їх самостійно проводити аналіз професій.

Під час професіографічної екскурсії учні виявляють невідомі їм раніше особливості професії, вимоги, що вона пред'являє до людини, і різні можливості людей у задоволенні цих вимог. Розкриття психологічної структури професії на професіографічної екскурсії викликає в учнів потребу «примірити» професію до себе, проаналізувати свої можливості і, у кінцевому рахунку, створює сприятливу основу для аналізу не тільки тієї професії, про яку мова йде на екскурсії, але й інших професій.



Професіографічна екскурсія — це форма організації пізнавальної діяльності учнів, спрямованої на одержання й аналіз професіографічної інформації безпосередньо в конкретних умовах професійної діяльності. Організація такої екскурсії повинна зайняти належне їй місце в системі підготовки молоді до свідомого вибору професії, оскільки вона дасть можливість у порівняно короткий термін за допомогою безпосереднього спостереження, що супроводжується необхідним поясненням, ознайомити учнів з основними структурними елементами аналізу конкретної професійної діяльності. Вона допомагає їм придбати уміння самостійно аналізувати професії і співвідносити свої особисті якості з вимогами, пропонованими тією чи іншою професією до психологічної сфери особистості. Задачі і функції професіографічної екскурсії переконливо показують, що вона є органічною складовою частиною всієї системи профінформаційної роботи в старших класах середньої школи.

В основу розробки змісту професіографічної екскурсії повинна бути покладена професіограма конкретної професійної діяльності. Професіограма представляє собою визначену сукупність інформації про професію і систему вимог, пропонованих нею до людини. Найважливішою частиною професіограмиє психограма, що представляє собою психологічний аналіз структури професійної діяльності. Оскільки професіограма зосереджує в собі системну інформацію про професію, її можна використовувати як основу для розробки плану і методики проведення екскурсій.

Під час проведення професіографічної екскурсії варто користатися схемою аналізу професії. Однак схема не повинна сковувати ініціативу вчителя й екскурсовода, що у разі потреби можуть її доповнити, перетворити, змінити в залежності від конкретних умов роботи, підготовленості класу і специфіки виробничого об'єкта.

Слід зазначити, що під час професіографічної екскурсії особлива увага приділяється психофізіологічній характеристиці професійної діяльності, а не вивченню особистості в процесі праці. У зв'язку з цим важливо відповісти на запитання, яку роль у структурі тієї чи іншої професійної діяльності грають різні психофізіологічні особливості людини, сенсорні процеси, розумові дії, моторика, увага, емоції, а також деякі особистісні особливості. Іншими словами, потрібно досить точно уявити собі систему вимог професії до психофізіологічних властивостей і якостей особистості. При аналізі конкретної професійної діяльності під час екскурсії важливо звернути увагу учнів на ті якості особистості, до яких можуть адресуватися найбільші по силі свого впливу навантаження, а також на ті особливості особистості, що є на перешкоді для діяльності в даній області (тобто протипоказання). Учні повинні засвоїти, що дана інформація важлива при аналізі будь-якої професії.

Перед професіографічною екскурсією, як і перед іншими формами профінформаційної роботи, ставиться завдання навчити учнів самостійному аналізу професій. Успішний дозвіл цієї задачі зв'язано з розвитком активної пізнавальної діяльності. Особливе місце при цьому займає пошуковий метод одержання інформації, створення проблемної установки в період підготовки до екскурсії. Якщо ця методична завдання буде вирішена правильно, учні одержують від екскурсовода не готову, вичерпну інформацію про професію, а матеріал, призначений для професіографічного аналізу. Освоюючи цей матеріал, вони опановують умінням самостійно аналізувати професійну діяльність.

Оброблювана учнями професіографічна інформація лягає в основу знань про структурні особливості професій, а ці знання, у свою чергу, включаються потім у життєвий досвід учнів, перетворять його, викликають інтерес і допомагають знайти більш правильні відповіді на хвилюючі їх питання відносно майбутнього професійного самовизначення. Сформовані при цьому уміння в області профессіографічного аналізу трудової діяльності наділяються “функцією яка створює мотиви”: спонукують учнів до серйозних міркувань над питанням вибору професії і сприяють формуванню в них установки на самоконсультацію, на самостійне ухвалення рішення і самоперевірку його обґрунтованості.


2. Методичні особливості підготовки до проведення професіографічної екскурсії

Професіографічна екскурсія, як одна з форм профорієнтаційної роботи в школі, проводиться після профінформаційних уроків, самостійних професіографічних досліджень і зустрічей учнів з фахівцями. Така попередня робота дає можливість класному керівнику й учням орієнтуватися в питаннях профінформації і полегшує їхню підготовку до екскурсії. Підготовка до проведення професіографічної екскурсії має свої специфічні особливості. У неї включаються наступні етапи: а) підготовка до екскурсії класного керівника, б) підготовка до екскурсії екскурсовода, в) підготовка учнів до проведення екскурсії.


Підготовка класного керівника до проведення професіографічної екскурсії

Проведенню професіографічної екскурсії передує ретельна підготовча робота. По суті, вся організаційна і методична підготовка до екскурсії здійснюється вчителем, класним керівником. Тому необхідним етапом в організації успішного проведення екскурсії є підготовка до цієї роботи самого класного керівника.

Підготовку до проведення професіографічної екскурсії вчитель може здійснювати за наступним планом: а) вибір об'єкта екскурсії; б) визначення мети екскурсії;

в) попереднє відвідування підприємства з метою узгодження з адміністрацією термінів і умов проведення екскурсії; г) розробка плану уроку-підготовки учнів до екскурсії; д) підготовка екскурсовода до проведення професіографічної екскурсії.

Робота класного керівника починається з вибору об'єкта, що визначається завданнями екскурсії. На цьому етапі необхідно враховувати, наскільки доступно для сприйняття учнів зміст цього об'єкта. Важливо при цьому звернути увагу на ті робочі професії, що мають не дуже високий престиж у середовищі учнів, але вкрай необхідні на ринку праці..

Класний керівник відмінно розуміє, що програмний матеріал школи не надає учням можливості ознайомитися з усім різноманіттям світу професій. Тому при виборі об'єкта професіографічної екскурсії педагогічно і психологічно доцільно виділити для спостереження учнів таку професію, що по своїй психологічній структурі була б типовою для цілої галузі професійної праці, що була б досить представницькою для значної групи родинних професій. Природно, що при цьому важливо звернути увагу учнів на можливості переносу професіографічного аналізу з однієї професії на іншу.

Намітивши об'єкт професіографічної екскурсії, класний керівник звертається до адміністрації підприємства, вирішуючи питання про час проведення екскурсії і виділенні кваліфікованого екскурсовода. Крім цього, класний керівник за допомогою екскурсовода попередньо знайомиться з основними завданнями і загальною структурою підприємства, намічає конкретні об'єкти для спостереження, уточнює маршрут екскурсії по цеху, час на ознайомлення з різними об'єктами і на екскурсію в цілому. Визначаючи об'єкти для спостереження, класний керівник повинен виходити з принципу їхньої доступності для сприйняття учнями. Разом з екскурсоводом учитель продумує, з ким з робітників виробництва варто познайомити учнів і яку інформацію в них можна одержати.

Варто помітити, що велику допомогу в організації професіографічної екскурсії можуть зробити кабінети профорієнтації. Свою підготовку до професіографічної екскурсії класний керівник закінчує складанням плану уроку-підготовки до екскурсії учнів. Як приклад увазі класних керівників пропонується один з можливих варіантів плану уроку-підготовки до професіографічної екскурсії учнів.


Тема уроку: Професіографічна екскурсія як один зі шляхів вивчення професії

Мета уроку — ознайомити учнів зі специфікою професіографічної екскурсії як одного з можливих шляхів вивчення професій, підготувати їх до проведення такої екскурсії і збору інформації для складання профорієнтаційної характеристики професії.

Завдання уроку — підготувати учнів до сприйняття професіографічної інформації на майбутній екскурсії, розробити план спостережень, ознайомити з правилами поведінки, що забезпечують безпеку під час екскурсії.

Хід уроку:

I. Фронтальне опитування учнів по темі «Шляхи вивчення професій».


  1. Які шляхи вивчення професій вам відомі?

2. Які особливості проведення професіографічного дослідження і професіографічної зустрічі?

  1. Яку задачу ми ставимо при проведенні професіографічного дослідження і зустрічі? (Скласти профорієнтаційну характеристику професії).

  2. Що необхідно з'ясувати про професію, щоб скласти її профорієнтаційну характеристику?

II. Робота з теми уроку.

  1. З'ясування з учнями специфіки професіографічної екскурсії.

  2. Підготовка учнів до практичного проведення екскурсії:

а) знайомство з методом спостереження;

б) розробка з учнями плану спостереження і питань-завдань по темі екскурсії;

в) ознайомлення з технікою безпеки і правилами поведінки учнів під час екскурсії;

г) обговорення питань, що стосується оформлення матеріалів професіографічної екскурсії.

III. Завдання до дому:


  1. Продумати план складання профорієнтаційної характеристики професії, про яку буде йти мова на екскурсії.

  2. Ознайомитися з рекомендованою літературою по темі екскурсії.

Класному керівнику для успішного проведення професіографічної екскурсії необхідно підготувати до неї екскурсовода.
Підготовка екскурсовода до проведення професіографічної екскурсії

Необхідною умовою успішного проведення професіографічної екскурсії є ретельна підготовка до їй екскурсовода. Класний керівник повинний ознайомити його з метою, змістом, планом екскурсії і методикою її проведення. У першу чергу необхідно вирішити питання, як створити обстановку, у якій будь-яка інформація, навіть про непрестижну професію, зацікавила б учнів. Для цього класний керівник повинний ознайомити екскурсовода з основними психологічними закономірностями засвоєння знань учнями. Це дуже важливо для активізації пізнавальної діяльності учнів, для керування їхньою увагою і спостереженням під час екскурсії.

Активність думки народжується тоді, коли виникає необхідність вирішити якусь задачу, перебороти якесь утруднення. Це положення має істотне значення і для організації професіографічної екскурсії. Тому професіографічна екскурсія повинна будуватися таким чином, щоб до вивчення професії перед учнями ставилася завдання, спосіб рішення якої закладений у тих знаннях, що їм має бути засвоїти на екскурсії.

Аналіз проведення таких екскурсій показав, що поставлена перед учнями завдання значно підвищує їхній інтерес до професіографічної інформації і забезпечує активне її засвоєння. При такій організації екскурсії діяльність учнів здобуває цілеспрямованість, а пояснення екскурсовода мають для них уже не тільки теоретичний, але і визначений практичний зміст.

Важливою умовою успішного засвоєння матеріалу професіографічної екскурсії є керування увагою учнів. Тому одне з основних завдань екскурсоводів – викликати й організувати увагу учнів під час екскурсії. Увага — це робочий стан свідомості. Під час екскурсії необхідно керувати процесом сприйняття учнів, направляти їхню увагу на головні й істотні сторони професії, створювати умови для прояву учнями максимальної активності. З цією метою екскурсовод ставить перед школярами визначені завдання, роз'ясняє деталі, дає орієнтири, відправні крапки для спостереження.

Ефективність професіографічної екскурсії залежить також від її емоційного фарбування. Позитивні емоції сприяють виникненню стійкого пізнавального відношення учнів до екскурсії. Тому екскурсовод повинен забезпечити відповідне емоційний вплив на учнів тієї інформації, що він повідомляє в процесі екскурсії. При цьому необхідно дотримання певної міри. Зайве емоційне навантаження може привести до протилежного, негативного, дезорганізуючого результату.

Успішність проведення професіографічної екскурсії залежить також від змістовного аспекту матеріалу, пропонованого учнем під час екскурсії, зокрема, від того, наскільки чітко виділене саме істотне у всьому обсязі інформації, украй необхідне для аналізу професії. Не слід перевантажувати увагу учнів другорядними технічними подробицями.

Екскурсоводу при підготовці до екскурсії дуже важливо детально ознайомитися з її завданнями і змістом. Класний керівник повинен роз'яснити екскурсоводу основні задачі профорієнтаційної характеристики професії (загальні відомості про професії, санітарно-гігієнічні умови роботи, характеристика психофізіологічних вимог професії до людини, характеристика процесу праці і вимоги до професійної підготовки). Разом із класним керівником екскурсовод уважно продумує зміст майбутньої екскурсії, визначає необхідний обсяг інформації, виділяє основні моменти матеріалу, установлює ступінь його труднощів для учнів. Потім екскурсоводу необхідно: а) установити послідовність у викладі матеріалу і розділити його на логічні частини; б) виділити основні моменти, на яких повинна бути зосереджена увага учнів; в) виділити незнайомі для учнів поняття, що будуть вивчатися, і продумати способи їхнього пояснення; г) поповнити свої знання з питань, що будуть зачіпатися на екскурсії.

Велике значення в проведенні професіографічної екскурсії має мова екскурсовода і його контакт з учнями. Він повинний бути тактовним і дуже уважним режисером, що непомітно для учнів уводить їх у світ професії.

Підготовка екскурсовода закінчується складанням короткого, але конкретного плану екскурсії, яким він може скористатися при її проведенні. У плані містяться наступні розділи: 1) тема екскурсії, 2) її мета і задачі, 3) коротка характеристика знань, що повинні одержати учні на екскурсії; 4) послідовність проведення екскурсії.

Досвід показує, що при викладі професіографічного матеріалу екскурсоводом зустрічаються наступні помилки, що утрудняють засвоєння інформації учнями: надмірне і багатослівне пояснення несуттєвих сторін професійної діяльності, зайва стислість, конспективність професіографічного матеріалу, що не дає можливості учнем уловити логіку аналізу професії, несистемність викладу, складність і непосильність матеріалу, що викладається, для сприйняття учнями. При проведенні професіографічної екскурсії потрібно також уникати підміни професіографічної інформації зведеннями про організацію на підприємстві культурно-масової, спортивної й іншої роботи.

Ця інформація має цінність тільки як допоміжна, але не основна.



Підготовка учнів до професіографічної екскурсії

Успіх професіографічної екскурсії, її результативність багато в чому залежать від того, наскільки добре підготовлені до такої екскурсії учні. От чому, підготувавши до екскурсії, визначивши з екскурсоводом конкретні цілі, намітивши час і план проведення екскурсії, класний керівник приступає до підготовки учнів. Основною задачею при цьому є формування в учня установки, що вчиться, на сприйняття матеріалу, що викладається на екскурсії. Необхідно зробити психологічне настроювання учнів, ввести їх у майбутню роботу.

Підготовка учнів до сприйняття інформації професіографічної екскурсії може бути здійснена в ході вступної бесіди вчителя, що він проводить на спеціальному підготовчому уроці. Тип такого уроку вже знайомий і вчителю, і учнем по попередній роботі . Урок-підготовка до професіографічної екскурсії, як і урок-підготовка до професіографічного дослідження або зустрічі з фахівцем, може складатися з наступних елементів: фронтального опитування по темі «Шляхи вивчення професій», визначення цілей і задач екскурсії, розробки плану спостереження і способів фіксації отриманого матеріалу.

З екскурсіями як формою занять учні вже знайомі, оскільки навчальні плани школи передбачають їхнє проведення. Але із професіографічною екскурсією, мета якої — вивчити професію і скласти профорієнтаційну характеристику, школярі зустрічаються вперше. Тому на уроці-підготовці учителю важливо звернути увагу учнів на відмінність професіографічної екскурсії від навчальної.

Досвід, отриманий учнями при проведенні професіографічного дослідження і зустрічі з фахівцем, допоможе їм проаналізувати і зрозуміти особливості професіографічної екскурсії.

Говорячи про метод спостереження, учитель повинен підкреслити, що спостереження — це активна робота, що вимагає напруги сил, зосередження уваги, активізації всіх психічних процесів (мислення, пам'яті, сприйняття і т.д.). Організованість спостереження виявляється в його цілеспрямованості, а це значить, що при вивченні якого-небудь явища або предмета людина ставить перед собою конкретну мету і складає план, відповідно до якого і проводить спостереження. У плані зазначається, що спостерігати, у якій послідовності і з якою метою. Такий план складається і перед професіографічної екскурсією.

План спостереження обговорюється учнями, після чого викладач разом з ними вирішує, як буде складатися профорієнтаційна характеристика професії: чи збирати матеріал по частинах для того, щоб на підсумковому уроці його об'єднати; чи буде кожен учень самостійно складати повну професіографічну характеристику професії і представляти її на обговорення однокласникам. Другий шлях здається нам не менш цікавим, чим перший, тому що дозволяє кожному учню випробувати свої сили в самостійному складанні характеристики професії в профорієнтаційних цілях, ставить кожного перед вирішенням творчої задачі — зібрати матеріал про професію, проаналізувати його, обробити і представити у вигляді профорієнтаційної характеристики професії. Особлива увага на уроці-підготовці необхідно приділити питанню техніки безпеки і поводження учнів під час екскурсії.
3. Проведення професіографічної екскурсії і підведення підсумків

Екскурсія починається вступною бесідою екскурсовода з учнями. Вступна бесіда, що проводиться в цеху, не повинна бути тривалою і багатослівною. Про мету екскурсії класний керівник уже мав можливість повідомити учням на попередньому уроці-підготовці, тому повторювати все це на початку екскурсії немає потреби. Завдання вступної бесіди — дати учням загальну характеристику підприємства, його колективу, найбільш типових професій.

Після вступної бесіди екскурсовод підводить учнів до робочого місця фахівця визначеної професії і дає її професіографічну характеристику відповідно до плану, що був попередньо розроблений разом із класним керівником. Учні, слухаючи, спостерігають за роботою фахівця і заносять відомості у свої записні книжки.

Під час спостережень в учнів можуть виникнути питання, що відразу з'ясовуються в фахівця чи екскурсовода. Слід зазначити, що під час екскурсії бажано створити умови, при яких учні могли б спостерігати за практичною роботою працівників високої кваліфікації безпосередньо на їхньому робочому місці. Таке спостереження індивідуального трудового процесу звичайно робить на учнів сильне враження.

Після закінчення екскурсії тут же на об'єкті проводиться заключна бесіда. Екскурсовод повинен дати відповіді на питання учнів, що виникли під час екскурсії, класний керівник повідомляє дату проведення підсумкового уроку.

Підведення підсумків екскурсії може проходити в різних формах. Це може бути урок-диспут, присвячений обговоренню профорієнтаційної характеристики професії, чи спеціальний урок, на якому відбувається своєрідний звіт про виконання завдання. Кращою формою підведення підсумків професіографічної екскурсії, на нашу думку, є спеціальний підсумковий урок, до проведення якого кожен учень готує свою частину професіографічної характеристики професії, з яким він знайомився на екскурсії. Складання кожним учнем елементів професіограми розширює і поглиблює їхнє представлення про можливості аналізу професійної діяльності і дозволяє надалі випробувати свої сили в самостійному складанні її повної характеристики.

Підсумковий урок необхідний як своєрідне продовження екскурсійної роботи. На ньому обговорюються, коректуються, систематизуються і засвоюються отримані знання. Цим же уроком перевіряється ефективність проведеної екскурсії.

До проведення підсумків професіографічної екскурсії класний керівник робить аналіз складених учнями професіографічних матеріалів і виділяє кращі з них. На підсумковому уроці перед усім класом автори кращих професіограм протягом 5—8 хвилин розповідають про те, що вони довідалися на екскурсії і чому прийшли до тих чи інших висновків, висвітлених у професіограмах. Інші учні можуть заперечувати або доповнювати їхню інформацію.

З кращих профорієнтаційних характеристик, складених учнями і доповнених колективною інформацією на підсумковому уроці, складається загальна проесіограма даного виду професійної діяльності. Ця професіограма може бути використана в шкільному куточку чи кабінеті профорієнтації. Значну частину матеріалів можна оформити у виді стендів, стінних газет або альбомів і потім використовувати в роботі з іншими класами

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка