Клінічні аспекти психогенетики



Скачати 251.53 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір251.53 Kb.


Кафедра (предметна, циклова комісія) психології

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора) з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



КЛІНІЧНІ АСПЕКТИ ПСИХОГЕНЕТИКИ

__________________________________________________________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки психологія___________________________________

(шифр і назва напряму підготовки)


для спеціальності (тей) психологія ___8.040101________________

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації ___клінічна психологія ______________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення філософський факультет_______________

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу
Клінічні аспекти псиїхогенетики. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки психологія, спеціальністю „психологія”________: __________ 20___. - ____ с.

Розробник: доцент кафедри психології, к. психол. н. Гупаловська В. А.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________


Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.
Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________
_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.
“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

____________.20___

___________.20.___




  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Клінічні аспекти психогенетики”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів, – 1

Галузь знань

0301 соціально-політичні науки



(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям

психологія



(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

психологія




5-й




Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин -

9-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 1

самостійної роботи студента –


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр









Практичні, семінарські

18 год

10

Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

год




ІНДЗ:

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання -

для заочної форми навчання – 1:2




  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета курсу “Клінічні аспекти психогенетики” – формування у студентів базових знань і понять про виникнення, протікання, профілактику розладів, пов’язаних із генетичними змінами; з’ясування ролі генетичних і середовищних чинників основних властивостей систем організму та появи і перебігу різноманітних захворювань.


Завдання спецкурсу “Клінічні аспекти психогенетики” полягає у тому, щоб:

1) ознайомити студентів із етіологією і патогенезом, класифікацією порушень, пов’язаних із генотиповими змінами;



  1. навчити студентів диференціювати вищевказані порушення;

  2. сформувати розуміння ролі генетичних і середовищних чинників в детермінації основних властивостей систем організму;

  3. ознайомити студентів із генетичними і середовищними чинниками появи і перебігу різноманітних захворювань.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: у чому полягає генетична схожість та розбіжності тварин (ссавців) і людини; генетичні основи поведінки; види взаємодії генотипу і середовища; метод близнюків та його різновиди, генограма; генетику психічних розладів; хромосомні аберації; генетичні основи злочинності, гомосексуальності й алкоголізму; генетичні фактори сенсорних здібностей, рухових функцій і темпераменту; успадкування психофізіологічних і фізіологічних показників; психогенетику інтелекту і геніальності; успадкування синдрому дефіциту уваги і гіперактивності, дизлексії, дизлалії; уміти:будувати генограму; виокремити основні закономірності успадкування ознаки (зчеплена зі статтю, домінантна, рецесивна, генокопія і т. ін.); відрізнити алкоголізм типу І від типу ІІ; продіагностувати хромосомну аберацію за ознаками в анамнезі.

Навчальна дисципліна “Основи психогенетики” пов’язана із такими предметами: «Психодіагностика» тема «Психодіагностика інтелекту», «Диференційна психологія» тема «Темперамент», «Психофізіологія» теми «Психофізіологія рухових функцій», «Психофізіологія відчуттів та сприймання», «Психіатрія» теми «Шизофренія», «Психопатології емоційної та вольової сфери», «Психопатологія свідомості та інтелекту. Олігофренія».





  1. Програма навчальної дисципліни




Тема лекційного заняття

Тема семінарського заняття

Лекцій

Семінарських занять

Самостійна робота студентів

  1. Психогенетика як наука. Вступ до психогенетики. Методи психогенетики

Психогенетика як наука. Вступ до психогенетики. Методи психогенетики




2

6

  1. Генетичний аналіз поведінки. Виховання в умовах збідненого середовища. Моделювання патологічних форм поведінки

Генетичний аналіз поведінки. Виховання в умовах збідненого середовища. Моделювання патологічних форм поведінки




2

6

  1. Хромосомні аберації і поведінка людини: дефекти аутосом (синдроми Дауна, Патау, Едварда, фенілкетонурія, гомоцистинурія, фруктозурія) і статевих хромосом (синдроми Кляйнфельтера ХО, Шерешевського-Тернера УО; набір ХХХ, ХУУ, ламкої Х-хромосоми)

Хромосомні аберації і поведінка людини: дефекти аутосом і статевих хромосом




2

6

  1. Психогенетика олігофренії. Синдром Дауна, хвороба Альцгеймера, аутизм

Психогенетика олігофренії. Синдром Дауна, хвороба Альцгеймера, аутизм




2

6

  1. Психогенетика психічних розладів: уніполярної депресії, МДП, шизофренії

Психогенетика психічних розладів: уніполярної депресії, МДП, шизофренії




2

6

  1. Психогенетика аномальної і девіантної поведінки: алкоголізм, агресивність, злочинність

Психогенетика аномальної і девіантної поведінки: алкоголізм, агресивність, злочинність




2

6

  1. Психогенетика психічного дизонтогенезу: специфічної нездатності до навчання (СНН), читання (СНЧ). Синдром гіперактивності і дефіциту уваги (СДУГ)

Психогенетика психічного дизонтогенезу: специфічної нездатності до навчання (СНН), читання (СНЧ). Синдром гіперактивності і дефіциту уваги (СДУГ)




2

6

  1. Психогенетика сенсорних здібностей, рухових функцій, темпераменту. Генетика психофізіологічних і фізіологічних показників

Психогенетика сенсорних здібностей, рухових функцій, темпераменту. Генетика психофізіологічних і фізіологічних показників




2

6

  1. Психогенетичні дослідження інтелекту. Психогенетика обдарованості, геніальності

Психогенетичні дослідження інтелекту. Психогенетика обдарованості, геніальності




2

6

Разом: 72








18

54


Тематичний план модульного контролю

з дисципліни „Клінічні аспекти психогенетики”


П/П

МК

Семестр

Тиждень

Тема

1

І

9

1-5

2

І

17

6-9


4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин




Денна форма

Заочна форма




Усього

у тому числі

Усього

у тому числі




л

п

лаб

інд

ср




л

п

лаб

інд

ср




1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13




Модуль 1




Змістовий модуль 1.




Психогенетика як наука. Вступ до психогенетики. Методи психогенетики







2







6






















Генетичний аналіз поведінки. Виховання в умовах збідненого середовища. Моделювання патологічних форм поведінки







2







6






















Хромосомні аберації і поведінка людини: дефекти аутосом і статевих хромосом







2







6






















Психогенетика олігофренії. Синдром Дауна, хвороба Альцгеймера, аутизм







2







6






















Психогенетика психічних розладів: уніполярної депресії, МДП, шизофренії







2







6






















Разом – за модуль1

40




10







30






















Змістовий модуль 2.
















6

Психогенетика аномальної і девіантної поведінки: алкоголізм, агресивність, злочинність







2







6






















Психогенетика психічного дизонтогенезу: специфічної нездатності до навчання (СНН), читання (СНЧ). Синдром гіперактивності і дефіциту уваги (СДУГ)







2







6






















Психогенетика сенсорних здібностей, рухових функцій, темпераменту. Генетика психофізіологічних і фізіологічних показників







2







6






















Психогенетичні дослідження інтелекту. Психогенетика обдарованості, геніальності







2







6





















Усього годин


72




8







24
























  1. Теми семінарських занять




з/п

Назва теми

Кількість годин

1.

Психогенетика як наука. Вступ до психогенетики. Методи психогенетики

2

2.

Генетичний аналіз поведінки. Виховання в умовах збідненого середовища. Моделювання патологічних форм поведінки

2

3.

Хромосомні аберації і поведінка людини: дефекти аутосом і статевих хромосом

2

4.

Психогенетика олігофренії. Синдром Дауна, хвороба Альцгеймера, аутизм

2

5.

Психогенетика психічних розладів: уніполярної депресії, МДП, шизофренії

2

6.

Психогенетика аномальної і девіантної поведінки: алкоголізм, агресивність, злочинність

2

7.

Психогенетика психічного дизонтогенезу: специфічної нездатності до навчання (СНН), читання (СНЧ). Синдром гіперактивності і дефіциту уваги (СДУГ)

2

8.

Психогенетика сенсорних здібностей, рухових функцій, темпераменту. Генетика психофізіологічних і фізіологічних показників

2

9.

Психогенетичні дослідження інтелекту. Психогенетика обдарованості, геніальності

2




Разом

18




  1. Самостійна робота




з/п

Назва теми

Кількість годин

1.

Психогенетика як наука. Вступ до психогенетики. Методи психогенетики

6

2.

Генетичний аналіз поведінки. Виховання в умовах збідненого середовища. Моделювання патологічних форм поведінки

6

3.

Хромосомні аберації і поведінка людини: дефекти аутосом і статевих хромосом

6

4.

Психогенетика олігофренії. Синдром Дауна, хвороба Альцгеймера, аутизм

6

5.

Психогенетика психічних розладів: уніполярної депресії, МДП, шизофренії

6

6.

Психогенетика аномальної і девіантної поведінки: алкоголізм, агресивність, злочинність

6

7.

Психогенетика психічного дизонтогенезу: специфічної нездатності до навчання (СНН), читання (СНЧ). Синдром гіперактивності і дефіциту уваги (СДУГ)

6

8.

Психогенетика сенсорних здібностей, рухових функцій, темпераменту. Генетика психофізіологічних і фізіологічних показників

6

9.

Психогенетичні дослідження інтелекту. Психогенетика обдарованості, геніальності

6




Р азом

54




  1. Розподіл балів, що присвоюються студентам

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою:

  • максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується заліком, становить: за поточну успішність – до 100 балів, на заліку (якщо студент не набрав достатньої кількості балів) – 20 балів.

  • Поточний контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни „Клінічні аспекти психогенетики” оцінюється за десятибальною шкалою. Студент повинен отримати мінімум три оцінки. Якщо оцінок більше, враховуються найвищі. Якщо оцінок менше, сума буде меншою. Таким чином заохочуємо студента до активності і підвищення успішності. За два модулі студенти також можуть набрати по 10 балів. У кінці семестру усі одержані оцінки додаються: три оцінки за відповіді на семінарах і дві – за модулі – і множаться на коефіцієнт 2. Таким чином, за семестр студент набирає до 100 балів. Якщо за семестр набрано більше 50 балів, залік ставимо «автоматично». Якщо балів набрано менше, студент приходить на залік, де може отримати не більше 20 балів.

  • Бали за аудиторну роботу не відпрацьовуються у разі пропусків без поважної причини. Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме відповідний поточний контроль – 0 балів.

  • Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

  • виступ з основного питання

  • усна наукова доповідь

  • доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ

  • участь у дискусіях

  • аналіз джерельної і монографічної літератури

  • письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи)

  • реферат, есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог)

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою допуску до підсумкової форми контролю – іспиту.
Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90– 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо

FX

25-50

2

Незадовільно

Не зараховано

F

0-24

Незадовільно з повторним курсом

Протягом семестру проводиться не менше двох модулів або контрольних робіт. Максимальна кількість балів, яка встановлюється для цих видів контролю, - по 10 балів.



  1. Методичне забезпечення


Рекомендована література

Основна література:



  1. Александров А.А. Психогенетика: Учебное пособие. – СПб.: Питер, 2004.

  2. Малых С.Б., Егорова М.С., Мешкова Т.А. Основы психогенетики. – М., 1998.

  3. Равич-Щербо И.В., Марютина Т.М., Григоренко Е.Л. Психогенетика. Учебник. - М.: Аспект-Пресс, 2004.

Додаткова література:

  1. Анохин А.П. Генетика, мозг и психика человека: тенденции и перспективы исследований. – М., 1988.

  2. Егоров М.С. Развитие как предмет психогенетики // Вопросы психологи. – 1992. - № 5-6. – С. 5-15.

  3. Левантин Р. Человеческая индивидуальность: наследственность и середа. – М., 1993.

  4. Малых С.Б. Исследование генетической детерминации ЭЭГ человека // Вопросы психологии. – 1997. - № 6. – С. 109-128.

  5. Марютина Т.М. Психологические факторы как детерминанты генотип-средовых соотношений // Психологический журнал. – 1994. – Т. XV. - № 2.

  6. Роль среды и наследственности в формировании индивидуальности человека / под ред. И.В. Равич-Щербо. – М., 1988.

  7. Системогенез и проблемы генетики мозга / Под ред. Н.П.Дубинина. – М., 1991.

  8. Талызина Н.Ф., Кривцова С.В., Мухаматулина Е.А. Природа индивидуальных различий: опыт исследования близнецовым методом. – М., 1991.

  9. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека: В 3 т. – М.: Мир, 1990. – Т. 3. – Гл. 7: Генетика и поведение человека; Гл. 8: Практические аспекты генетики человека и биологическое будущее человечества.

  10. Эрмон Л., Парсонс П. Генетика поведения и эволюция. – М.: Мир, 1984. – Гл. 2-5, 7, 11, 12.

  11. Эфроимсон В.П. Генетика этики и естетики. – СПб., 1995.

  12. Strelau J. Psychologia. Podręcznik akademicki. – Gdańsk, 2000. – T.1. – Rozdiał 6: Elementy genetyki zachowania. – S. 205-227.


Підсумковий (семестровий) контроль
Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни „Психокорекція дитячої агресивності” передбачена така форма звітності, як залік, який проводиться у 5 семестрі. Протягом семестру студент може набрати до 100 балів. Для допуску до заліку студент повинен набрати за результатами поточного і модульного контролю не менше 31 бала.



Залік не є обов’язковою підсумковою формою контролю, однак, він дає змогу оцінити системне засвоєння навчального матеріалу і проводиться у тестовій формі. Студенти отримують тестові завдання (10 запитань по 2 бали за кожне), за які максимально можна отримати 20 балів.
Запитання до модулю 1


  1. Психогенетика як наука. Предмет, інтердисциплінарні зв’язки психогенетики.

  2. Історія розвитку психогенетики.

  3. Спадковість та мінливість. Закони успадкування.

  4. Класичні закони Г.Менделя.

  5. Неменделівська генетика. Закон Харді-Вайнберга.

  6. Успадкування, зчеплене зі статтю.

  7. Цитоплазматична спадковість.

  8. Типи середовищних впливів і генотип-середовищних ефектів.

  9. Генетика поведінки тварин і людини. Дослідження патологічних форм поведінки.

  10. Методи психогенетики.

  11. Генеалогічний метод у психогенетичних дослідженнях.

  12. Метод прийомних дітей у психогенетиці.

  13. Метод близнюків. Історія формування методу.

  14. Різновиди методу близнюків: розлучених близнюків, контрольного близнюка, близнюкової пари.

  15. Генетико-математичні методи психогенетики.

  16. Вплив середовища і спадковості у формуванні олігофренії. Олігофренія й інбридинг.

  17. Хромосомні аберації. Синдром Дауна, Патау, Едварда.

  18. Аномалії статевих хромосом: синдром Шерешевського-Тернера, Клайнфельтера.

  19. Генні мутації. Фенілкетонурія. Гомоцистинурія. Синдром ламкої Х-хромосоми.

  20. Генетичні моделі успадкування аутизму. Успадковуваність і позитивний вплив середовища.

  21. Гетерогенність етіології аутизму.

  22. Хвороба Альцгеймера. Генетичні фактори і впливи середовища, що знижують ризик захворювання.

  23. Психогенетика маніакально-депресивних психозів.

  24. Шизофренія і вплив середовища. Фактори спадковості.

  25. Психогенетика злочинності.

  26. Генні мутації, пов’язані з підвищеною агресивністю.

  27. Генетична детермінація індивідуальної чутливості до алкоголю і фармакологічних препаратів.

  28. Генетично обумовлені фактори ризику алкоголізму.

  29. Психогенетика гомосексуальності.

  30. Роль спадкових факторів у випадку жіночого і чоловічого гомосексуалізму.

  31. Синдром дефіциту уваги і гіперактивності (СДУГ): роль спадкових факторів.

  32. Генетичні моделі трансмісії синдрому дефіциту уваги і гіперактивності.

  33. Нездатність до навчання (НН), специфічна нездатність до навчання (СНН): вербальна (дислексія) і невербальна (дискалькулія, дисграфія).

  34. Генетичні моделі трансмісії специфічної нездатності до читання (СНЧ) і результати аналізу зчеплення.


Запитання до модулю 2

  1. Психогенетика смаку і нюху.

  2. Вроджені дефекти смаку і нюху.

  3. Дефекти зору і їх успадкування.

  4. Дефекти слуху і їх успадкування.

  5. Анальгезія.

  6. Психогенетика рухових функцій. Ідеографічні риси, улюблені заняття, специфічні страхи.

  7. Психогенетика темпераменту.

  8. Роль генотипу у формуванні індивідуальних особливостей ЕЕГ та при її реактивних змінах.

  9. Викликані потенціали і пов’язані з подіями потенціали як об’єкти генетичного дослідження. Потенціали мозку, пов’язані з рухом.

  10. Успадкування так званого часу спостереження. Час реакції.

  11. Генотип-середовищні співвідношення у мінливості показників вегетативних реакцій.

  12. Успадкування показників шкірно-гальванічної реакції.

  13. Успадкування показників функціонування серцево-судинної системи.

  14. Роль спадковості і середовища у формуванні функціональної асиметрії мозку.

  15. Генетичні аспекти ліворукості. Особливості функціональних асиметрій у близнюків.

  16. Успадкування IQ. Дослідження вербального і невербального інтелекту.

  17. Зміни успадкування коефіцієнта інтелекту з віком. Впливи середовища і IQ.

  18. Психогенетика обдарованості. Геніальність.

  19. Ефект Флінна. Емергенез. Імпресінг.

  20. Середовищні впливи і обдарованість: батьківська деривація, порядок народження.

  21. Стигми геніальності (за В.П.Єфроімсоном).


Тестові запитання для підсумкового контролю

  1. Маркером називається:

а) поліморфна ділянка ДНК із відомими координатами.

б) ділянка ДНК із відомими функціями

в) ген з невідомими координатами, але відомими функціями

г) спеціальний реактив, який генетики використовують у своїх дослідженнях для позначення розташування досліджуваного гену.





  1. Успадкуванням називають:

а) передачу основних фенотипічних рис від батьків нащадкам

б) передачу генетичної інформації від одного покоління організмів іншому

в) процес утворення гаплоїдного набору хромосом у статевих клітинах.


  1. Хромосоми (забарвлені тільця) отримали таку назву через те, що:

а) хромосоми виділяють особливі речовини, які спричиняють їх забарвленість

б) під мікроскопом вони виглядають кольоровими

в) їх можна зафарбувати для того щоб вони стали помітними під мікроскопом

г) це історична назва, яку зберігають з поваги до першовідкривача






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка