Класифікація уроків по навчальній меті та їх аналіз найважливішою складовою навчально-виховного процесу, його від­правною точкою є дидактична мета

Узагальнено ця класифікація має такий вигляд:

• урок формування (засвоєння) знань;

• урок формування (засвоєння) й удосконалення навичок та вмінь;

• урок застосування (закріплення) знань, умінь та навичок;

• урок узагальнення та систематизації знань;

• урок контролю та коригування знань, умінь, навичок;

• комбінований урок.

Кожен із цих уроків може бути проведений у різних формах (лекції, гри, уявної подорожі, практичної роботи тощо), тому доречно в поурочних пла­нах окремо записувати тип уроку й форму його проведення та обов'язково чітко формулювати мету.
Урок засвоєння

нових знань

Мета: оволодіння учнями новими навичками, матеріалом та новими способами діяльності.

Структура:

1. Організаційний момент.

2. Підготовка до сприйняття матеріалу або актуалізація опорних знань, умінь, уявлень та чуттєвого досвіду.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

5. Вивчення нового матеріалу (первинне засвоєння).

6. Осмислення нових знань, умінь.

7. Закріплення, систематизація та узагальнення.

8. Контрольно-коригувальний етап.

9. Підбиття підсумків уроку.

10. Інструктаж щодо виконання домашнього завдання.
Найчастіше таким уроком є вступний урок курсу (теми, розділу), коли він незначною мірою пов'язаний з темою попереднього уроку. Також до­речно обрати цей тип у випадку, коли зміст матеріалу складний, об'ємний, містить значну кількість нових понять і положень.

Може використовуватись пояснювально-ілюстративний, проблемний виклад. Заняття можна провести у формі бесіди, лекції, уявної подорожі чи екскурсії, відеоуроку, навчальної конференції з підготовленими доповідя­ми (повідомленнями) учнів. Під час проведення уроку доречні конспекту­вання, складання тез, опорних схем, робота з підручником, картою, довід­никами тощо. Головне, щоб вивчення нового матеріалу учнями відбувало­ся не пасивно, а в ході різноманітної активної пізнавальної діяльності.

У педагогічній літературі саме цей тип уроку рекомендується як найбільш доречний для таких предметів, як фізика, хімія, біологія і, звичайно, гео­графія. Практичні роботи в значній кількості представлені у навчальних програмах, та й практичні завдання (особливо з картою) є невід'ємною складовою фактично кожного уроку географії.

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація опорних знань та їх коригування. Повідомлення теми й мети.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Вступні вправи (можуть поєднуватись із поглибленням або вивчен­ням невеликих порцій нового матеріалу та ознайомленням з прави­лами, алгоритмами виконання певних дій).

5. Пробні та тренувальні вправи (використання вивченого в стандарт­них умовах).

6. Творчі вправи.

7. Підсумки уроку.

8. Домашнє завдання.

Зміст уроків цього типу має значні можливості для великої варіатив­ності завдань і тому сприяє диференціації та індивідуалізації навчання. Уроки формування та вдосконалення вмінь і навичок можуть проводи­тись у вигляді ігор, змагань, уявних експедицій тощо та поєднувати й ін­дивідуальні, і фронтальні, і групові методи роботи.

Коли на практичну роботу відводиться ціле заняття, то може бути ви­користаний такий тип уроку, як урок використання знань, умінь і нави­чок.

Структура таких уроків складається з таких етапів:

1. Перевірка домашнього завдання; коригування опорних знань, умінь, навичок.

2. Повідомлення теми й мети уроку.

3. Мотивація навчальної діяльності.

4. Загальний інструктаж, усвідомлення учнями алгоритму дій.

5. Самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою вчителя.

6. Звіт про виконання роботи. Узагальнення й систематизація результатів роботи.

7. Підсумки уроку.

8. Домашнє завдання.

Уроки закріплення знань,

умінь і навичок (уроки повторення)

Мета: повторення та закріплення, уточнення та поглиблення попе­редньо засвоєних знань, умінь і навичок.

На жаль, чинними програмами з предметів не виділено часу на спе­ціальні уроки повторення й закріплення. Як правило, вчителі проводять такі уроки наприкінці вивчення ве­ликих розділів, на початку навчіаль-ного року або під час підготовки до^; іспитів. Значний обсяг матеріалу, що виноситься на повторення, дає змогу урізноманітнити форми роботи та сприяти підвищенню зацікавленості учнів до вивчення географії.

Особливістю й одночасно складністю цього типу уроків є вміння ви­значати обсяг навчального матеріалу, виділяти головні ідеї, поняття, пра­вила й добирати відповідні завдання.

Структура

1. Повідомлення теми, мети уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Повторення основних понять теми.

4. Повторення основних закономірностей, правил теми.

5. Виконання практичних завдань на повторення й закріплення основ­них умінь і навичок.

6. Підсумки уроку.

7. Домашнє завдання.

1. Повідомлення теми й мети уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Відтворення та коригування опорних знань.

4. Узагальнення та систематизація понять.

5. Засвоєння провідних ідей і теорій на основі широкої систематизації.

6. Домашнє завдання.

Для Систематизації та узагальнення виділяються ключові питання від­повідного курсу. Увага звертається на знаходження та розкриття в уже вив­ченому матеріалі закономірностей, логічно-наслідкових зв'язків, глибокої сутності процесів та явищ; на перехід від окремих до більш широких уза­гальнень. Слід звернути увагу на те, що систематизація передбачає певну форму відображення окремих фактів у певній системі взаємозв'язків — схе­му, узагальнюючу таблицю тощо. У жодному разі не можна вважати сис­тематизацією просте відтворення окремих фактів або дій наприкінці вив­чення теми. Це буде просте повторення.

Урок такого типу може проходити у формі оглядової лекції, бесіди, опитування й виконання системи завдань та ін.

Урок перевірки та коригування

знань, умінь і навичок

Мета: перевірка якості та міцності засвоєного матеріалу, сформова-ності умінь і навичок; внесення коректив.

Структура

1. Повідомлення теми та мети уроку.

2. Мотивація навчальної діяльності.

3. Перевірка знання фактичного матеріалу та основних понять.

4. Перевірка глибини усвідомлення знань.

5. Використання знань у стандартних умовах.

6. Використання знань у змінених умовах.

7. Збір виконаних завдань (їх перевірка, оцінювання, аналіз, як прави­ло, виконуються до наступного уроку).

8. Підсумки уроку.

9. Домашнє завдання.

Якщо робота проводиться письмово, то пункти 3—6 відображають ло­гіку побудови завдань контрольної роботи.

Такі уроки проводяться наприкінці вивчення теми, розділу й вико­нують цілу низку функцій: контролюючу, навчальну, виховну, діагносту­ючу та ін.

Уроки перевірки можуть бути організовані досить різноманітне (у ви­гляді ігор-змагань, аукціонів, огляду знань тощо), мають широкі можли­вості для поєднання і індивідуальної, і групової роботи.

Підготовка до уроку