Класичний приватний університет на правах рукопису попова олена Петрівна



Скачати 376.51 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації13.04.2016
Розмір376.51 Kb.
  1   2   3




Для заказа доставки данной работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

Класичний ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису


ПОПОВА Олена Петрівна
УДК 378.147:62(477)(043.5)
РОЗВИТОК ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МАЙБУТНЬОГО ІНЖЕНЕРА В ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ
У ВИЩОМУ ТЕХНІЧНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти
Дисертація

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:



СУЩЕНКО Тетяна Іванівна,

доктор педагогічних наук, професор

Запоріжжя - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП


Актуальність теми. Кардинальні зміни, що відбуваються у вітчизняному виробництві, активне впровадження високих технологій, використання все більш ускладнених зразків новітньої техніки, істотне підвищення ролі людського фактора, широка інформатизація всіх сфер життя зумовлюють необхідність перегляду позицій щодо професійної підготовки інженерних кадрів, оновлення змісту, технологій і організації інженерної освіти в Україні, зміни її сутнісних аспектів та пріоритетів. Цей процес філософи, соціологи, психологи й педагоги пов’язують, перш за все, з розробленням якісно нових концептуальних підходів до формування нової генерації інженерних кадрів у вищих технічних закладах України.

У зв’язку з цим формування творчої особистості майбутнього інженера в технічному ВНЗ набуває характеру національної проблеми, від розв’язання якої залежить стратегія інноваційного розвитку держави, утвердження в суспільній свідомості відповідних норм, інтелектуально-творчих і моральних якостей інженерних працівників.

Щоб кожний інженер був носієм високих духовних цінностей, в основі яких є пріоритетність гуманізму, повне розкриття творчого потенціалу, реалізація здібностей і таланту, вищій технічній школі потрібно вирішити безліч проблем, зокрема створити в кожному вищому навчальному закладі такі педагогічні умови, які б сприяли розвитку самореалізації особистості, що, в свою чергу, стимулюватиме активний прояв потенційних творчих можливостей, розкриття самобутності майбутнього інженера в майбутній професійній діяльності.

Зазначений напрям розвитку інженерної освіти закладено Конституцією України, Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, “Про наукову і науково-технічну діяльність”, Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті. Кожен з цих документів наголошує на тому, що вітчизняній економіці, виробництву потрібні висококваліфіковані інженери з високим рівнем розвитку творчого потенціалу – необхідним чинником гідної відповіді держави сучасним викликам глобального науково-технічного прогресу.

Але досягнення максимальної ефективності модернізації вищої технічної освіти в зазначеному напрямі ускладнюється низкою суперечностей між:


  • високими вимогами до особистісно-творчої позиції інженера, пов’язаними із забезпеченням економічного розвитку, і недостатньою увагою до цього питання закладів вищої технічної освіти;

  • прискореним зростанням обсягів науково-технічної інформації, швидким оновленням техніки, що вимагають розвиненого творчого потенціалу випускників вищих технічних навчальних закладів, та превалюванням орієнтації навчальних планів ВТНЗ на репродуктивні критерії кваліфікаційних характеристик спеціаліста;

  • необхідністю розвитку професійно-творчого потенціалу всіх суб’єктів навчально-виховного процесу вищого технічного навчального закладу та неготовністю педагогічних кадрів до розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера.

Подолання цих суперечностей значною мірою залежить від наукового обґрунтування педагогічних умов розвитку творчого потенціалу особистості, що базуються на врахуванні сучасних вітчизняних та світових педагогічних концепцій і теорій, духовній взаємодії суб’єктів педагогічного процесу у вищих технічних закладах.

Інженерна творчість вирізняється між іншими видами творчої діяльності людини продуктивною сутністю. Вона завжди предметна і присвячена створенню технічних об’єктів з новими, більш оптимальними характеристиками – саме на це спрямований творчий потенціал інженера. Але, виступаючи матеріалізацією задуму авторів, кожний технічний об’єкт відображає їхнє уявлення про функції та ієрархічно побудовану сукупність його сутнісних характеристик. Останні виявляються результатом низки компромісів між взаємовиключними вимогами – це означає, що інженер за родом своєї професійної діяльності майже завжди опиняється в ситуації вибору, коли потрібно вирішувати, чім пожертвувати, а чому віддати перевагу.

Саме в процесі вибору людина спирається на цінності (професійні, особистісні, національні, загальнолюдські), які були засвоєні нею протягом навчання і всього життя; відбувається це буквально так: що є важливим, а що – ні; що добре, що – навпаки; що є припустимим, що – неможливо тощо. Відповіді на ці питання, як показує практика, інженеру диктують його особистісні ціннісні настанови; система виховання і навчання, які він отримував у роки професійної освіти; національно-професійні погляди на сутність і взаємовідношення окремих складових технічних об’єктів (вартість, масовість виробництва, людський чинник тощо) – недаремно існують певні відмінності в підходах до конструювання і модернізації технічних об’єктів в інженерних школах різних країн.

Отже, творчий потенціал інженера є професійно-особистісною якістю, що забезпечує продуктивні результати у створенні нових технічних об’єктів. Вона притаманна людині, яка отримала вищу технічну освіту й засвоїла творче відношення до професійної діяльності як особистісну й культурну цінність. Це є вихідним положенням нашого дослідження.

Педагогічною наукою накопичено значний досвід із вивчення питань становлення й розвитку творчої особистості в різних типах вищих навчальних закладів. Окремі аспекти розвитку творчих можливостей фахівців втілено у фундаментальних працях Г. Альтшуллера, Б. Ананьєва, В. Андреєва, І. Беха, Д. Богоявленської, А. Брушлінського, В. Вербеця, Н. Вишнякової, В. Загвязінського, І. Зязюна, В. Кан-Калика, Б. Кедрова, П. Кравчук, Н. Кузьміної, О. Кульчицької, О. Леонтьєва, А. Лука, А. Маслоу, О. Матюшкіна, М. Поташника, В. Рибалки, В. Роменця, С. Сисоєвої, З. Слєпкань, Т. Сущенко, О. Чаплигіна, М. Ярошевського.

Проблема професійного становлення майбутнього інженера знайшла відображення в дослідженнях В. Андрущенка, С. Даньшевої, М. Згуровського, О. Ігнатюк, О. Коваленко, В. Кременя, Т. Максимової, І. Мартинюка, В. Моляка, Ю. Нагірного, Н. Ничкало, І. Періг, О. Пономарьова, Н. Посталюк, О. Романовського, Б. Ступарика, Л. Товажнянського, В. Ядова та ін.

Аналізуючи їхній досвід, можна зробити наступні висновки: творчий потенціал майбутнього інженера – це складна особистісно-професійна структура, яка є основою самореалізації фахівця як суб’єкта творчої інженерної діяльності. Для того, щоб досягти становлення і розвитку творчого потенціалу інженера, професійна освіта має будуватися на принципах гуманізму, цілісності, безперервності, креативності, індивідуалізації, рефлексивності. У змісті такої освіти необхідно враховувати істотні зміни цілей, характеру і структури професійної діяльності інженера на сучасному виробництві; скорочення циклу оновлення науково-технічних знань, появу високих технологій на основі відкриття нових фізичних ефектів; демократизацію суспільного життя, ділових і виробничих відносин з одночасним підвищенням ролі особистісного чинника у досягненні стратегічних цілей підприємства; усвідомлення необхідності неперервної професійної освіти протягом всього трудового життя та постійної самоосвіти, творчого саморозвитку, самовиховання і самовдосконалення людини як фахівця і як особистості.

Однак слід зазначити, що в існуючих дослідженнях недостатня увага приділяється пошукам конкретних форм і методів розвитку творчих можливостей інженера, його творчого потенціалу, оптимізації цього процесу на всіх етапах професійної інженерної освіти. Майже відсутні науково обґрунтовані концептуальні підходи до розвитку творчого потенціалу як особистісної якості. Його розвиток розглядається здебільшого в площині засвоєння студентами технічного ВНЗ спеціальних прийомів і алгоритмів оптимізації та пошуку розв’язання винахідницьких задач. Концептуально не встановлено і не розкрито взаємозв’язок розвитку професійно-творчого потенціалу майбутнього інженера з системою його особистісних цінностей і можливістю творчого самовираження.



Актуальність порушеної проблеми, об’єктивна потреба в підготовці високопрофесійних, творчо умотивованих інженерних кадрів, необхідність поглибленого теоретико-педагогічного аналізу й експериментальної перевірки ефективних умов розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера в системі вищої технічної освіти як, перш за все, особистісної якості фахівця зумовили вибір теми наукового дослідження “Розвиток творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи кафедри управління навчальними закладами і педагогіки вищої школи Класичного приватного університету м. Запоріжжя, а саме: “Еволюція педагогічної освіти в Україні на етапі націєтворення” (номер державної реєстрації 0105U002557). Тему дисертації затверджено вченою радою Класичного приватного університету (протокол № 5 від 30.01.2008 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 25.03.2008 р.).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі. Відповідно до мети визначено такі завдання:

  1. уточнити понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження та проаналізувати основні підходи до її розв’язання на теоретичному й практичному рівнях;

  2. вивчити стан сформованості творчого потенціалу студентів у закладах вищої інженерної освіти;

  3. дослідити й експериментально перевірити педагогічні умови, які сприяють розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі їхньої професійної підготовки;

  4. розробити методичні рекомендації викладачам з розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх інженерів у вищому технічному навчальному закладі.

Предмет дослідження – педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективний розвиток творчого потенціалу майбутнього інженера залежить від забезпечення таких педагогічних умов:

  • цілеспрямованої внутрішньовузівської підготовки викладачів до розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів;

  • духовно-творчого збагачення педагогічного процесу вищого технічного навчального закладу;

  • створення розгалуженої системи стимулювання професійно-творчого самовиявлення студентів ВТНЗ у процесі професійної підготовки.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та перевірки гіпотези використано комплекс методів дослідження:

  • теоретичні методи: рефлексивно-системний аналіз і синтез наукової, навчально-методичної літератури, класифікація та систематизація різних поглядів на проблему підготовки інженерів у вищому навчальному закладі – для узагальнення й порівняння різних теоретичних поглядів і визначення категоріального апарату дослідження; моделювання – для створення педагогічної моделі розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі їхньої професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі;

  • емпіричні методи: анкетування, тестування, опитування, бесіди зі студентами й викладачами, спостереження, методи самооцінки – для висвітлення існуючих суперечностей навчально-виховного процесу в технічному ВНЗ, а також для виявлення рівнів і шляхів розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера; педагогічний експеримент для – перевірки гіпотези дослідження;

  • статистичні методи: методи математичної статистики для систематизації, якісного й кількісного аналізу експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

  • вперше розроблено, теоретично обґрунтовано модель та педагогічні умови розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі їхньої професійної підготовки: готовність викладачів до розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів; духовно-творче збагачення педагогічного процесу вищого технічного навчального закладу; створення розгалуженої системи стимулювання професійно-творчого самовиявлення студентів у процесі професійної підготовки;

  • уточнено сутність, структуру і зміст понять “творчий потенціал інженера”, “розвиток творчого потенціалу студента вищого технічного навчального закладу”, критерії та показники розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера;

  • удосконалено форми й методи професійної підготовки студентів вищого технічного навчального закладу, що сприяють розвитку їхнього творчого потенціалу;

  • подальшого розвитку набули теоретичні положення про особливості стимулювання творчого потенціалу майбутнього інженера у вищих технічних навчальних закладах.

Практичне значення одержаних результатів виявляється в розробленні та впровадженні: теоретично обґрунтованої й експериментально перевіреної дослідної моделі розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів; програми спецкурсу для студентів і семінарів-практикумів для викладачів вищих технічних навчальних закладів з розвитку творчого потенціалу майбутніх фахівців; системи інноваційних аудиторних та позааудиторних занять, які спрямовані на актуалізацію творчого потенціалу студентів технічних ВНЗ як невід’ємної частини професіоналізму сучасного інженера.

Підготовлено й впроваджено в освітній процес навчально-методичне забезпечення організації й проведення різних форм стимулювання прояву потенційних творчих можливостей студентів технічних ВНЗ: семінарів-практикумів для студентів і для викладачів, науково-практичної конференції з обміну досвідом створення власних “бібліотек” винахідництва, диспуту “Інформаційна оболонка суспільства: “за” або “проти””, індивідуальних творчих проектів майбутніх інженерів, клубної діяльності тощо.

Матеріали дисертаційного дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Запорізького національного технічного університету (довідка № 36-03/4331 від 05.11.2008 р.), Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” (довідка № 66-08-324/430 від 12.01.2009 р.), Харківського національного університету радіоелектроніки (довідка № 55.03/27-1863 від 25.11.2008 р.), Бердянського державного педагогічного університету (довідка № 63/741-01 від 08.01.2009 р.), Запорізького технічного ліцею “Вибір” (довідка № 247 від 29.08.2008 р.), а також у практику співпраці з ВАТ “Мотор Січ” (довідка № УПП / 11.231 від 16.11.2008 р.).

Апробація результатів дисертації здійснювалась на науково-практичних конференціях:


  • міжнародного рівня: “Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України” (м. Ялта, 2007), “Філософія освіти і формування національної управлінської гуманітарно-технічної еліти” (м. Алушта, 2008), “Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 2008), “Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність” (м. Харків, 2008), “Вища школа України: удосконалення якості підготовки фахівців” (м. Черкаси, 2009), “Психолого-педагогічний супровід фахового зростання особистості у системі неперервної професійної освіти” (м. Київ, 2009);

  • всеукраїнського рівня: “Еволюція теорії та методики професійної освіти в Україні на етапі націєтворення” (м. Запоріжжя, 2006), “Педагогіка вищої освіти” (м. Запоріжжя, 2007), “Відкрита професійна освіта: стратегії та перспективи” (м. Запоріжжя, 2008);

  • регіонального рівня: “Тиждень науки” (м. Запоріжжя, 2008).

Публікації. Результати дисертації опубліковано в 19 одноосібних працях, з яких 10 розміщено у провідних наукових фахових виданнях з педагогіки, 8 – матеріали конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, 4 додатків на 71 сторінці, списку використаних джерел (243 найменування). Повний обсяг роботи складає 300 сторінок, з них основного тексту – 191 сторінка. Дисертація містить 11 таблиць і 9 рисунків на 13 сторінках.

ВИСНОВКИ


У дисертації здійснено теоретичне та експериментальне дослідження педагогічних умов, що забезпечують ефективний розвиток творчого потенціалу майбутніх інженерів у процесі професійної освіти у вищому технічному навчальному закладі. Одержані в ході дисертаційного дослідження результати підтвердили гіпотезу, покладену в його основу.

1. Теоретичний аналіз наукової літератури дав змогу розкрити сутність особистісної та суспільної значущості понять “творчість”, “творчий потенціал особистості”, “розвиток творчого потенціалу майбутнього інженера”, що дозволило інтерпретувати це явище як внутрішній вияв особистості, об’єднання свідомості й підсвідомості через духовність, яка надає можливість досягти надзвичайної сили натхнення, піднятися на вершину творчості, перетворення навколишнього світу, примноження матеріальних і духовних багатств.

Здійснено теоретичне ретроспективне узагальнення ключових понять дослідження в галузі філософії, психології та педагогіки з метою обґрунтування концептуальних засад процесу розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера в процесі професійної підготовки у вищому технічному навчальному закладі.

Спираючись на попередні дослідження філософів, педагогів, психологів, соціологів та власний педагогічний досвід, нами експліковано визначення вищеозначеного феномену:



творчий потенціал інженера – це комплекс властивостей особистості, які за умови високого рівня їх розвитку, взаємозв’язку, взаємодії і спрямованості на професійно-творчу діяльність відображають системоутворювальну здатність фахівця до актуалізації сутнісних творчих сил у професійній інженерно-технічній діяльності;

розвиток творчого потенціалу студента вищого технічного навчального закладу – це діалектичний процес становлення та формування структурних компонентів творчого потенціалу майбутнього інженера за умови вирішального впливу цілеспрямованої внутрішньовузівської підготовки викладачів до розвитку творчого потенціалу у процесі духовно-творчого збагачення навчальних відносин, створення розгалуженої системи професійно-творчого самовиявлення в освітньому середовищі технічного ВНЗ.

Структурними компонентами творчого потенціалу майбутнього інженера визначено:



мотиваційно-ціннісний – позитивне ставлення до творчої діяльності, індивідуальна система цінностей та етичних норм, метамотивація (мотивація самоактуалізації);

когнітивно-процесуальний – система знань про творчий компонент професійної діяльності інженера і вміння їх використовувати в організації власної професійно-творчої діяльності, творча активність студента ВТНЗ, креативність як особистісна якість майбутнього інженера;

рефлексивний – адекватна самооцінка й саморегуляція діяльності, критичне мислення, асертивність.

2. Результати констатувального експерименту засвідчили низький рівень рефлексивної культури студентів, відсутність бажання самореалізовуватися в майбутній професійній діяльності. Більшість студентів перебуває на середньому (34,3%) та низькому рівнях (55,3%) розвитку творчого потенціалу, 56% не бачать тісного зв’язку між особистісним зростанням і досягненням професійних успіхів. Майбутні інженери (69%) нечітко розуміють значення самоосвіти, самовиховання, самовдосконалення, не мають уявлення про значення цих процесів для успішної професійної самореалізації та самоактуалізації творчої особистості в певному виді діяльності.

Таким чином, результати констатувального експерименту підтверджують необхідність розроблення концепції та відповідної моделі розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів, упровадження в навчально-виховний процес необхідних педагогічних умов і науково-методичного забезпечення, створення особливо творчого середовища.

3. Доведено, що необхідними педагогічними умовами розвитку творчого потенціалу студентів вищих технічних навчальних закладів є:

цілеспрямована внутрішньовузівська підготовка викладачів до розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів;

духовно-творче збагачення педагогічного процесу вищого технічного навчального закладу;

створення розгалуженої системи стимулювання професійно-творчого самовиявлення студентів ВТНЗ у процесі професійної підготовки.

Встановлено, що найбільш ефективними та дієвими засобами педагогічного впливу на розвиток творчого потенціалу майбутніх інженерів є упровадження спецкурсу “Підготовка інженера до творчого виконання свого професійного обов’язку”, проблемних лекцій, дискусій, ділових ігор, круглих столів, диспутів, творчих зустрічей, віталень з обміну думками й досвідом практичної діяльності, використання професійних тренінгів, залучення студентів до організації трудових суботників, проведення волонтерських акцій, налагодження міцних зв’язків з суспільним життям міста тощо.

Узагальнення результатів теоретичної й експериментальної роботи дало змогу розробити рекомендації викладачам з розвитку творчого потенціалу студентів вищих технічних навчальних закладів, що містять у собі різноманітні тренінги, тести, вправи, комплекси ігор, які можуть бути використані в процесі підготовки лекцій та практичних занять.

4. Упровадження в педагогічний процес вищого технічного навчального закладу запропонованих педагогічних умов забезпечило формування у майбутніх інженерів внутрішньої готовності до творчої професійної діяльності. Відбулися відчутні позитивні зміни за рівнями розвитку творчого потенціалу студентів експериментальних груп: високий рівень встановлено у 39,7% майбутніх фахівців, середній – у 56,9%, низький – у 3,4%. У контрольних групах високий рівень творчого потенціалу виявлено у 6,9% респондентів, середній – у 50,0%, низький – у 43,1%. Додаткова перевірка даних формувального етапу експерименту за методами математичної статистики дала змогу позитивно оцінити отримані дані як статистично значущі.

Проведена дослідно-експериментальна робота з упровадження педагогічних умов розвитку творчого потенціалу майбутнього інженера у вищому технічному навчальному закладі, аналіз отриманих результатів за визначеними компонентами свідчать про значну позитивну динаміку рівнів розвитку вищевказаного феномену, що є достатньою підставою вважати завдання дослідження виконаними, а мету – досягнутою.

Здійснений науковий пошук дає можливість на якісно новому рівні вирішувати проблеми розвитку творчого потенціалу інженерів у процесі їхньої професійної підготовки в технічному ВНЗ. Однак, отримані результати не вичерпують усієї глибини проблеми розвитку творчого потенціалу майбутніх інженерів – тема надзвичайно багатогранна й вимагає подальшого дослідження. До перспективних напрямів наукових пошуків можна віднести питання впливу сучасного соціуму на розвиток творчого потенціалу студентів і, відповідно, тих педагогічних умов, які можуть забезпечити оптимальний навчально-виховний процес у вищому технічному навчальному закладі.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



  1. Александрова В. Г. Возрождение духовных традиций гуманной педагогіки / В. Г. Александрова // Педагогика. – 2008. – № 6. – С. 42–47.

  2. Альтшуллер Г. С. Найти идею. Введение в теорию решения изобретательских задач / Г. С. Альтшуллер. – Новосибирск : Наука, 1986. – 209 с.

  3. Альтшуллер Г. С. Творчество как точная наука / Г. С. Альтшуллер. – М. : Сов. радио, 1979. – 184 с.

  4. Амонашвили Ш. А. Размышления о гуманной педагогике / Ш. А. Амонашвили. – М. : Изд. дом. Шалвы Амонашвили, 1995. – 496 с.

  5. Ананьев Б. Г. Психология и проблемы человекознания : избранные психологические труды / Б. Г. Ананьев ; под. ред. А. А. Бодалева. – М. ; Воронеж : МПСИ, 2005. – 432 с.

  6. Ананьев Б. Г. Человек как предмет познания : избранные психологические труды : в 2 т. / Б. Г. Ананьев. – М. : Педагогика, 1980. – Т. 1. – 232 с.

  7. Андреев В. И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: основы педагогики творчества / В. И. Андреев. – Казань : Изд-во Казанского университета, 1988. – 238 с.

  8. Андреев В. И. Педагогика : учебный курс для творческого саморазвития / В. И. Андреев. – [2-е изд.]. – Казань : Центр инновационных технологий, 2000. – 608 с.

  9. Андреев В. И. Проверь себя. Десять тестов оценки интеллигентности, конкурентоспособности и творческого потенциала личности / В. И. Андреев. – М. : Народное образование, 1994. – 64 с.

  10. Андрущенко В. П. Педагогічна поезія внутрішнього духу інженера: проблема відкриття, виховання і реалізації / В. П. Андрущенко // Проблеми та перспективи формування національної гуманітарно-технічної еліти : зб. наук. прац. – Х. : НТУ “ХПІ”, 2004. – Вип. 5 (9). – С. 29–40.

  11. Андрущенко Т. Вимоги до конкурентоспроможного спеціаліста / Т. Андрущенко // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2007. – № 5. – С. 43–47.

  12. Анисимов С. Ф. Духовные ценности: производство и потребление / С. Ф. Анисимов.— М. : Мысль, 1988.— 253 с.

  13. Антонова Е. И. Проектная деятельность в старших классах при изучении геометрии / Е. И. Антонова // Математика в школе. – 2007. – № 4. –
    С. 17–21.

  14. Бабанский Ю. К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса: общедидактический аспект / Ю. К. Бабанский. – М. : Педагогика, 1982. – 189 с.

  15. Балл Г. О. Гуманістичні засади педагогічної діяльності / Г. О. Балл // Педагогіка і психологія. – 1994. – № 2. – С. 3–11.

  16. Балл Г. О. Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологи / Г. О. Балл. – К. ; Донецк, 1993. – 32 с.

  17. Бендат Дж. Прикладной анализ случайных данных / Дж. Бендат, А. Пирсол ; [пер. з англ. В. Е. Привальского]. – М. : Мир, 1989. – 540 с.

  18. Бердяев Н. А. Самопознание : сборник / Н. А. Бердяев. – Л. : Лениздат, 1994. – 395 с.

  19. Берулава М. Н. Гуманистическое образование в условиях информационной цивилизации / М. Н. Берулава // Педагогика. – 2008. – № 7. – С. 3–8.

  20. Бех І. Д. Образ “Я” як мета формування і розвитку особистості / І. Д. Бех // Педагогіка і психологія. – 1998. – № 2. – С. 30–40.

  21. Бех І. Д. Пріоритети виховання сучасної вузівської молоді / І. Д. Бех // Виховна робота у вищому навчальному закладі: симбіоз наукового і традиційного : зб. наук. праць за матер. Всеукр. наук.-практич. конф. – Кам’янець–Подільський : КПДПУ, 2001. – С. 14–21.

  22. Богоявленская Д. Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества / Д. Б. Богоявленская. – Ростов : Университет, 1983. – 173 с.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка