Київський політехнічний інститут



Скачати 437.2 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації16.04.2016
Розмір437.2 Kb.
1   2   3

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ


У першому розділі проведений аналіз літературних джерел за темою дисертації. Досліджено існуючі стандарти в області створення дистанційних систем, визначено основні проблеми, пов’язані з можливістю об’єднання та спільного використання електронних навчальних ресурсів. Розглянуто низку розповсюджених в Україні та світі систем дистанційного навчання, визначено їх переваги та недоліки. Порівняльну характеристику розглянутих систем подано у вигляді розширеної таблиці з зазначенням ступеня реалізації у кожній із систем тих чи інших функціональних можливостей. На базі проведеного аналізу сформульовані вимоги та визначено перелік фукнцій, які повинні бути реалізовані в системі дистанційного навчання, щоб вона відповідала поточним вимогам користувачів і використовувала новітні інформаційні технології. У розділі визначено основні проблеми, які існують на сьогодні в освітній сфері України.

Другий розділ присвячено передумовам, засадам, механізму створення єдиного освітнього веб-середовища.

Серед основних проблем, що є передумовами необхідності створення єдиного освітнього веб-середовища, можна назвати неусталеність форми навчального процесу в дистанційному навчанні, відсітність норм його організаційного та методичного забезпечення. Крім того, не визначена оптимальна структура та функціональність інформаційних ресурсів навчального призначення, які пропонуються для використання у системі дистанційного навчання і, як наслідок, не вирішені проблеми можливості їх спільного використання широким освітянським загалом. У більшості своїй напрацьовані інформаційні ресурси є такими, що використання їх у реальному навчальному процесі закінчується на рівні навчального закладу, або структурного підрозділу, де вони були розроблені. Тому про факт існування таких ресурсів майже ніхто не знає.

Єдине освітнє веб-середовище дозволить уніфікувати як засоби доступу до навчальних ресурсів, так і самі ресурси, та створить стандартні механізми розробки, впровадження, накопичення та використання в навчальному процесі всіх форм навчання будь-якими навчальними закладами України, незалежно від їх місцезнаходження та підпорядкування. Головне завдання, що має бути розв'язане створенням єдиного освітнього веб-середовища, – забезпеченя інтеграції різних, в тому числі й розподілених, інформаційних ресурсів для їхнього несуперечливого використання різними користувачами через уніфікований, бажано – єдиний, інтерфейс.

У веб-освітньому середовищі повинні бути визначені та обумовлені:



  • методологія організації навчальних ресурсів;

  • методологія керування навчальними ресурсами;

  • методологія навчання;

  • інструментарій створення навчальних ресурсів;

  • освітні стандарти;

  • освітні сервіси і режими.

Для досягнення поставлених завдань кожен з ресурсів повинен формуватися з урахуванням вимог освітніх стандартів, зокрема. стандарту SCORM, а сама інфраструктура веб-середовища – з урахуванням сучасних технологій організації єдиного доступу до захищених освітніх ресурсів, наприклад, технології Shibboleth, що дозволяє використовувати:

  • єдині ім'я користувача та пароль для доступу до всіх навчальних ресурсів;

  • єдиний репозиторій для зберігання всіх атрибутів користувача;

  • легкий доступ до розподілених навчальних ресурсів;

  • прозору організацію навчання з використанням розподілених навчальних ресурсів.

Технологія Shibboleth дозволяє об'єднувати освітні web-ресурси декількох навчальних закладів на основі Shibboleth-федерації, що важливо при створенні єдиного освітнього web-простору навчальних закладів України.

Прикладом використання положень технології Shibboleth, є створення Федерального центру інформаційно-навчальних ресурсів (ФЦІОР) Росії. ФЦІОР є освітньою системою, що забезпечує прийом, облік, зберігання та віддалений уніфікований доступ до сертифікованих авторизованих електронних навчальних ресурсів навчального призначення різних типів.

Зважаючи на вищеописане, можна представити в загальному вигляді структуру системи підтримки освітнього веб-середовища у вигляді взаємодії інформаційно-керуючого ядра системи з двома загальними підсистемами: підсистемою керування ресурсами та веб-порталом, а також інтерфейсом взаємодії з користувачами (рис. 1).

Рисунок 1 – Структура системи підтримки освітнього веб-середовища

Інформаційно-керуюче ядро є ключовим елементом, що забезпечує системну функціональність, і, насамперед, підтримку інтегрування розподілених цифрових ресурсів у єдине освітнє веб-середовище. При взаємодії вважається, що будь-який інформаційний компонент не тільки надає системі свій блок керування ресурсом, але й забезпечує поповнення функцій інформаційно-керуючого ядра за рахунок сервісу, який він підключає до нього. Інформаційно-керуюче ядро здійснює взаємозв’язок з підсистемою керування ресурсами, веб-порталом і користувачами через API (прикладні програмні інтерфейси).

Для забезпечення роботи користувачів у системі підтримки освітньоьго веб-середовища передбачене виконання звичайних функцій виробничої інформаційної системи: електронної пошти, служби новин, електронного документообігу, тематичних форумів, сховищ адміністративно-організаційних даних тощо. Виконання таких функцій покладено на структурний компонент «Підсистема веб-порталу», покладена також значна частина інструментальних функцій системи, зокрема, функції забезпечення міжкомпонентної взаємодії.

Веб-портал – це самостійний структурний елемент системи, що забезпечує інтегрований доступу до наявних і створюваних цифрових ресурсів за допомогою уніфікованого веб-інтерфейсу. Крім функціонального навантаження в архітектурі системи цей компонент виконує важливі представницькі функції. Веб-портал призначений для офіційного подання в мережі Інтернет системи загальнодоступного компетентного джерела, що містить інформацію про його діяльність, роз'яснює суть усіх пов'язаних з цією діяльністю процесів і забезпечує доступ до його інформаційних ресурсів. Веб-портал також має забезпечувати інформаційну взаємодію системи підтримки освітньоьго веб-середовища на базі сучасних інформаційних технологій з освітніми закладами, установами та організаціями, а також з іншими інформаційними системами.

Компонент «Підсистема керування ресурсами» забезпечує підтримку інформаційного наповнення системи підтримки освітнього веб-середовища, яке складається з сукупності включених у систему електронних навчальних ресурсів, а також відповідних функцій, що забезпечують маніпулювання ними (збереження, читання, редагування, копіювання, видалення), їх упорядкування, класифікацію, пошук та ін., їх спільне й повторне використання у межах системи та взаємодію з цими навчальними ресурсами користувачів системи.

Будь-який електронний навчальний засіб будь-якого розробника включає низку подібних елементів, таких як зміст, контрольні запитання та завдання, тестові завдання різних типів та ін., а також можливості імпорту, экспорту створеної лекції або певного медіаоб’єкту.

Для об’єднання та спільного використання навчальних ресурсів, що були створені на базі різних платформ дистанційного навчання, потрібно дефрагментувати існуючий матеріал, спираючись на певні загальні принципи, структуру. Найбільш зручно ці принципи представити у вигляді XML-формату.

Дослідження показали, що привести будь-які матеріали до загального XML-формату для розробників не є складною задачею. Завдяки можливостям імпорту або експорту розробник, користуючись загальним XML-форматом, зможе конвертувати будь-які матеріали у свою систему підтримки дистанційного навчання.

У результаті дослідження розроблено універсальний XML-формат для будь-яких типів навчальних матеріалів. Наприклад, XML-формат тесту на вибір одного (або декількох) правильних відповідей із зазначених буде мати такий вигляд:





type1

1

Текст запитання

false

E:\Flash\asseble_ukrMova_5\background.jpg




Варіант відповіді 1

Варіант відповіді 2

Варіант відповіді 3 (правильний)

Підказка: повторіть параграф 5




Інші типи матеріалів аналогічно описуються за допомогою мови XML.

У системах дистанційного навчання для представлення навчального матеріалу зазвичай використовується ієрархічно організований дистанційний курс, що складається з модулів, які, в свою чергу, містять теми, розділи, підрозділи та ін. Оскільки жоден дистанційний курс не існує самостійно, а функціонує в певній предметній області та має взаємозв’язки з іншими курсами, доцільно роздагядати множину дистанційних курсів. Взаємозв’язки між ними здійснюються не через елементи класичної структури, а через певні поняття (визначення, теореми, алгоритми, правили, ключові події та інші опорні пункти). Отже, існує можливість від класичної структури дистанційного курсу перейти до перехідної (рис. 2), а потім, взагалі відкинути класичну структуру, отримавши понятійну модель, причому модель не окремого дистанційного курсу, а всього предметного середовища.

Рисунок 2 – Схема переходу від класичної структури дистанційного курсу до понятійної моделі

Понятійна модель – модель в якій для структурування інформації використовуються поняття та пояснення до них. Поняття це – значні концентрації інформації, терми, як то теореми, визначення, доведення, ключові події, алгоритми та ін.

Таким чином, понятійну модель предметного середовища представимо у вигляді орієнтованого графу без циклів:



,

де – кінцева множина понять; – кінцева множина зв’язків між поняттями, тобто дуг, що є підмножиною декартового добутку . Тоді – дуга, що з’єднує поняття та таким чином, що є попереднім поняттям для поняття .

Завдяки понятійному представленню навчального матеріалу є можливість організувати більш повноцінне тестування та визначити знання студента з будь-якого поняття дистанційного курсу або знань студента попередніх понять попередніх дистанційних курсів. Для цього будується матриця знань (рис. 3), що містить оцінку знань студентів по кожному поняттю. Це дає змогу діагностувати знання студента, визначити його готовність до вивчення того або іншого курсу, визначити «пробіли» в знаннях студента та надати йому для вивчення потрібний блок навчальної інформації.


Поняття

Студенти

 

Студент 1

Студент 2

……….

Студент M

Поняття 1

K 11

K 21

……….

K M1

Поняття 2

K 12

K 22

……….

K M2

Поняття 3

K 13

K 23

……….

K M3

Поняття 4

K 14

K 24

……….

K M4

……….

……….

……….

……….

……….

Поняття N

K 1N

K 26

……….

K MN

Рисунок 3 – Матриця знань

Отже, структура підсистеми, яка працюватиме з понятійною моделлю, виглядатиме як показано на рис. 4.



Рисунок 4 – Загальна структура навчально-інформаційної підсистеми системи дистанційного навчання

У кожному дистанційному курсі з предметної області виділяються певні поняття, із набору яких і допоміжного, уточнюючого, пояснюючого тексту в залежності від психологічної моделі кожного студента складається навчально-інформаційний блок (НІБ), тобто порція інформації, що надається студенту на певному етапі навчання. В залежності від здібностей студента та його психологічних особливостей на деяких етапах навчання йому можуть надаватися для вивчення одразу кілька НІБ. Після вивчення матеріалу поточного блоку студент проходить тестування, що складається з тестових завдань, кожне з яких передбачає знання одного або кількох понять із даного навчально-інформаційного блоку (аналогічно елементарним операціям у факторному аналізі тестових завдань). Отримані результати для кожного студента аналізуються (табл. 1).

Таблиця 1 – Аналіз тестування



Успішність складання тесту

Результат

Наступний крок навчання

< 30 %

Матеріал поточного НІБ практично не засвоєно

Перегляд психологічної моделі

від 30 % до 60 %

Матеріал поточного НІБ засвоєно незадовільно

Аналіз понять, що були погано засвоєні

> 60 %

Матеріал поточного НІБ засвоєно задовільно

Перехід до наступного НІБ

Також за результатами поточного тестування оцінюється рівень знань кожного з понять, що входять у поточний НІБ, складається (при першому тестуванні) або оновлюється (при наступних тестуваннях) матриця знань кожного студента за усіма поняттями. Спираючись на аналіз тестування (див. табл. 1) визначається наступний крок навчання для кожного студента. У разі успішного складання тестування це перехід до наступного НІБ. У разі неуспішних результатів (матеріал поточного НІБ засвоєно незадовільно) визначаються поняття, що були засвоєні погано, і здійснюється перехід до вивчення (повторення) матеріалів, пов’язаних з цими поняттями попередніх курсів предметної області (або попередніх частин поточного курсу), знання яких необхідне для розуміння понять, що були погано засвоєні. У разі дуже поганого засвоєння матеріалу здійснюється перегляд до психологічної моделі студента, повторне психологічне тестування та зміна стратегії навчання.

У третьому розділі описано моделювання процесів навчання, здійснено порівняльний аналіз моделей класичного дистанційного навчання та адаптивного навчання, яке засноване на понятійній моделі представлення навчального матеріалу.Обгрунтовується вибір середовища моделювання та визначається психологічна класифікація осіб, що навчаються.

Моделі навчення базуються на теорії кривих забування Г. Еббінгауза. Дослідження доводять, що швидкість забування не залежить від обсягу вивченої інформації, тож для всіх категорій студентів швидкість забування буде приблизно однаковою. Кількість інформації, що забуватиметься, залежатиме тільки від обсягу вивченого матеріалу. Згідно з Г. Еббінгаузом частка збереженої в пам'яті інформації зменшується з часом і це спадання можна наближено описати експоненціальною залежністю

,

де – частка збереженої інформації; – час, який минув з моменту запам'ятовування; – швидкість забування.

Коефіцієнт k використовується при моделювання як параметр forgotting rate. Параметр learning rate визначає швидкість засвоєння навчального матеріалу і залежить від категорії студента (до категорій 1 належать студенти, успішність яких складає більше 60 %, до категорії 2 – успішність яких складає від 30 % до 60 %, до категорії 3 – усі інші студенти).

Класична модель навчання та результати моделювання зображені на рис. 5, 6.







Рисунок 5 – Класична модель навчання

Рисунок 6 – Графік навчання та забування

Знання студентів кожної категорії накопичуються у блоці student knowledge в залежності від швидкості засвоєння learning rate для цих категорій та водночас забуваються, на що впливає параметр forgotting rate.



Модель адаптивного навчання, побудована на основі понятійної моделі предметного середовища з урахуванням психологічних особливостей студентів, складається з фрагментів, що представляють процес вивчення певного НІБ, тобто певний етап навчання. Основний потік в моделі – це знання. На кожному етапі моделювання знання студента переходять в новий блок, де до них додаються нові знання, враховуючи швидкість засвоєння навчального матеріалу в залежності від категорії студента, а наявні знання забуваються, враховуючи коефіцієнт забування. Кожен етап має схожу структуру (рис. 7).

Рисунок 7 – Типова модель n–го етапу навчання

Повна імітаційна модель з врахуванням збирання статистики по кожному студенту представлена на рис. 8.

Рисунок 8 – Класична модель навчання з блоками для збору статистики

У результаті дослідження були проведені експерименти з побудованими моделями класичного та адаптивного навчання, для групи з 30 студентів. Статистичні дані збиралися по кожному студенту з кожної категорії у випадку класичного та адаптивного навчання без і з урахуванням психологічних особливостей студентів. Результати (табл. 2) показали, що успішність відмінників практично не покращується в процесі навчання, а у багатьох навіть погіршується.

Навчаючись за класичною схемою, студенти дистанційної форми навчання першої категорії втрачають 9 % своїх знань, студенти другої – 10 %, а третьої – взагалі 14 %, але, при навчанні за адаптивною схемою, результати виявляються абсолютно протилежними. Рівень знань відмінників збільшується на 6-20 %, трієчників – на 95-100 %, а двієчників взагалі на 300 %. Тобто при адаптивному навчанні двієчники взагалі зникають. Тож, маючи на початку навчання 66 % студентів, які вчаться на «5» та «4», після адаптивного навчання їх стає вже 90-96 %. Отже, адаптивне навчання суттєво покращує результати.

Таблиця 2 – Результати моделювання

Зведені результати після класичного дистанційного навчання

катего-рія студен-тів

до класичного навчання

середня трива-

лість нав-чання



середній відсоток покращення успішності

після класичного навчання

кількість студентів, %

кількість студентів

середній бал

кількість студентів, %

кількість студентів

середній бал

1

66

19

77,83

3

-9,72632660

66

19

70,26

2

21

8

44,33

3

-10,4669524

21

8

39,69

3

13

3

26,31

3

-14,9372862

13

3

22,38




Зведені результати після адаптивного навчання без урахування психології

катего-рія студен-тів

до адаптивного навчання

середня трива-

лість нав-чання



середній відсоток покращення успішності

про-хід-ний бал

після адаптивного навчання

кількість студентів, %

кількість студентів

середній бал

кільк. сту-дентів, %

кільк. студ.

сер. бал

1

66

19

71,42474

4,157895

6,012975712

60

90

27

76,58481

1

66

19

73,26053

6,0526

20,41745889

75

90

27

85,06852

2

21

8

39,185

11

104,0084142

60

10

3

51,72

3

13

3

13,29667

25,66667

292,2974965

60

0

0

0

Зведені результати після адаптивного навчання

катего-рія студен-тів

до адаптивного навчання

середня трива-

лість нав-чання



середній відсоток покращення успішності

після адаптивного навчання

кількість студентів, %

кількість студентів

середній бал

кількість студентів, %

кількість студентів

середній бал

1

66

19

72,19579

3

16,9189262

96,67

29

80,41345

2

21

8

38,53125

7,5

99,88102926

3,333

1

50,23

3

13

3

13,69333

24,33333

325,2299362

0

0

0

У четвертому розділі розкривається проблема побудови розкладів у системах дистанційного навчання, модифікується генетичний алгоритм побудови розкладів занять в умовах дистанційного навчання.

Задача складання розкладу є NP-складною, тобто такою, для якої невідомий точний алгоритм розв’язку. Тому для її розв’язку в умовах дистанційного навчання було вибрано генетичний алгоритм. При складанні розкладів занять, необхідно врахувати такі умови:



  • забезпечення найбільш рівномірного навантаження на учасників навчального процесу;

  • забезпечення гнучкості графіку з навантаження та з розміщення занять з урахуванням базових вимог,

  • виключення різного роду «накладок» у розкладі,

  • максимальна відповідність вихідним даним з урахуванням обмежень.

Обмеженнями в даному випадку є наступні:

  • режим роботи викладачів у системі дистанційного навчання;

  • виключення святкових та неробочих днів.

  • план-графік тестових контролів;

  • план-графік інших занять (не дистанційних);

  • періоди підвищеної зайнятості в деяких викладачів або груп.

На відміну від класичного аудиторного навчання, дистанційна форма навчання дозволяє проводити заняття у найбільш зручний для учасників навчального процесу час, тому класичним розподілом навчального часу, прив’язаним до часових інтервалів, які прийнято називати «парами», можна знехтувати.

Для досліджуваної задачі навчальний план, перелік викладачів, перелік учбових груп, перелік навчальних дисциплін, відобразимо в блоці занять, який представлений у вигляді двовимірного масиву Z. Стовпець масиву містить інформацію про викладача, дисципліну, яку він викладає, групу, для якої викладає, та тип дисципліни.

Множину блоків занять представимо у вигляді

, , де – викладач, що виклалає даний блок занять, , – загальне число викладачів; – дисципліна, що викладається в даному блоці занять, , – загальне число дисциплін; – група, для якої проводяться заняття даного блоку, , – загальне число груп; – тип, до якого відноситься дисципліна даного блоку занять (відображає її приналежність до математичних, гуманітарних або іншої групи дисциплін; вводиться в модель для усунення випадків, коли в один і той самий день групі студентів будуть викладатися дисципліни одного типу, що значно зменшить ефективність навчання і сприйняття матеріалу); – загальне число типів дисциплін.

Часова сітка занять, кількість пар у дні тижня, кількість учбових днів у тижні задані у блоці часових інтервалів, який представлений у вигляді двовимірного масиву Т. Стовпець масиву містить інформацію про тиждень, день, та годину.

Множину часових інтервалів представимо у вигляді:

, ,

де – номер тижня, , – число навчальних тижнів у семестрі;



– номер дня тижня, , – число навчальних днів у тижні; – номер години протягом дня, , – початок навчального дня, –- кінець навчального дня. Доцільно використовувати найбільший відрізок часу, наприклад, з 8:00 до 21:00, адже потрібно призначити заняття в найбільш зручний для учасників навчального процесу час, а деякі викладачі можуть надавати перевагу другій половині дня.

Побажання викладачів, розклад аудиторних занять, часові інтервали, в які викладачі не хотіли б (або не можуть) проводити заняття, та інші обмеження також представляються у вигляді відповідних двовимірних масивів. У результаті роботи генетичного алгоритму отримано варіант розкладу, що відповідним чином враховує задані умови. Розклад зберігається у хромосомі, яка представлена у вигляді асоціативного масиву, що зв’язує блок занять і блок часових інтервалів. Індекси масиву – номери блоків занять (посилання на індекс). Значення масиву – номери блоків часових інтервалів.

Кожна хромосома особини складається із числа генів, рівних числу блоків занять. Інформаційним наповненням хромосоми є часові інтервали. Для кожної хромосоми визначена оцінка (штраф).

Для заданої множини об'єктів Т, Z потрібно знайти варіант розкладу, що забезпечує мінімальне значення критерію P втрат «якості» розкладу:



де – значення коефіцієнта штрафу за невиконання i частки критерію, – оцінка, що визначає ступінь невиконання i частки критерію, елемент з множини часових інтервалів T.

При цьому необхідно забезпечити виконання всіх заданих обмежень: відсутність накладок усіх типів (для викладачів, навчальних груп, аудиторних і дистанційних занять викладачів), необхідність проведення всіх запланованих на семестр і передбачених навчальним планом занять, врахування часових інтервалів, у які викладачі не можуть проводити заняття.

Як критерій, що визначає оптимальність розкладу, розглядаються вимоги:



  • дотримання рівномірності розподілу занять протягом тижня;

  • дотримання необхідної відповідності між характером проведених занять і часовим інтервалом його проведення (наприклад, не варто проводити поспіль заняття одного й того ж типу, зокрема, лабораторні);

  • урахування побажань викладачів щодо свого розкладу занять;

  • вимоги, пов'язані із забезпеченням комфортності умов роботи викладачів і навчання студентів, специфікою вузу.

У дисертації запропоновано модифікований генетичний алгоритм побудови розкладів занять в умовах дистанційного навчання.

П’ятий розділ роботи присвячений опису структури та функціональних можливостей системи дистанційного навчання «Віртуальний Університет».

Згадані в процесі дослідження проблеми та концепції, зокрема реалізація понятійної моделі предметного середовища, уніфікація ресурсів навчального призначення, побудова розкладів занять в умовах дистанційного навчання та ін., вирішуються у СДН «Віртуальний Університет», на яку отримано свідоцтво про авторське право. Ця система побудована з використанням веб-сервера Apache з використанням веб-орієнтованої мови програмування PHP і системи керування базою даних MySQL. Це програмне забезпечення відноситься до вільно поширюваного та розповсюджується відповідно до умов GPL-ліцензії.

Система дистанційного навчання «Віртуальний Університет», яка, окрім важливих базових функцій, також має властивості планування процесів розробки курсів, створення та обліку будь-якої ієрархіє навчальних об’єктів, обліку результатів навчання, а також забезпечує інтерактивне спілкування (форуми, графічні чати, віртуальні класи, тренінги, відео трансляції, вебінари). В ній частково реалізовані организація web-конференцій, докладів, лекцій, навчальних семінарів і тренінгів, проведення on-line зустрічей та презентацій, переговорів, нарад і інших заходів, а також інтеграція з платіжними системами.

Така конфігурація дозволяє використовувати в експлуатації комп’ютери, сумісні з IBM PC і обладнані процесорами таких провідних виробників як Intel, AMD та ін. під керуванням операційних систем Unix, Windows, що робить її невибагливою до типу апаратної конфігурації й операційних систем і дозволяє обійтись при установці помірними витратами на відновлення устаткування, та на покупку ліцензійного забезпечення.

Система включає такі основні компоненти:


  • інформаційне забезпечення адміністратора системи (декана, завідуючого кафедрою, голови департаменту, організації тощо);

  • інформаційне забезпечення викладача (тьютора);

  • інформаційне забезпечення студента (службовця, працівника, що навчається);

  • систему спілкування (форум, електронна пошта, тощо);

  • бібліотеку.

Така побудова системи дозволяє здійснювати керування на будь-якому рівні ієрархії управління: рівні викладача, завідуючого кафедрою, декана факультету, голови департаменту та ін.

На рис. 9 зображено загальні підсистеми, з яких складається СДН «Віртуальний Університет».

Підсистема генерації та відображення сторінок використовується для надання користувачеві інтерфейсу для здійснення навігації та дій, визначених правами користування.

Підсистема безпеки використовується при вході користувача у систему та протягом усього сеансу роботи, та забезпечує конфіденційність реєстраційної інформації користувача та попереджує проникнення сторонніх осіб в систему.

Підсистема персональних даних служить для роботи адміністратора з персональними даними користувача, а саме реєструє нових користувачів, видаляє записи користувачів, що закінчили навчання або відмовились від нього, редагує дані користувачів (наприклад, поле «Електронна пошта» та ін.), надає користувачам реєстраційну інформацію (логін, пароль).

Рисунок 9 – Структурна схема СДН «Віртуальний Університет»

Структура визначає організаційну структуру навчального закладу (або установи, у якій проводиться навчання службовців), а також структуру навчальних курсів, викладачів навчальних дисциплін.

Використовуючи підсистему матеріалів навчальних дисциплін викладачі визначають матеріали, за якими здійснюється навчання. Це електронні ресурси, які є сучасними замінниками лекційного матеріалу.

Підсистема статистики служить для надання статистичної інформації щодо навчального процесу кожній з категорій користувачів:


  • студенту – його поточні успіхи навчання;

  • викладачу – результати навчання студентів, які навчаються його дисципліні(ам) і результати складання перевірок за розділами, аттестацій, в яких вказується кількість спроб, завдання та тести перевірок з того або іншого розділу;

  • адміністратору – результати навчання всіх студентів і при необхідності складання відомостей.

Підсистема перевірок служить для створення нових перевірок і визначення їх типу, переліку запитань тощо. За допомогою підсистеми календарного плану навчання визначаються терміни проведення перевірок і визначаються групи студентів, що будуть складати перевірки.

Підсистема форуму служить для організації проведення обговорень по колу питань, визначених адміністратором, наприклад, питань, що стосуються навчального процесу, роботи з системою.

Підсистема бібліотеки служить для надання різноманітної інформації та електронних статей, підручників, методичних матеріалів, відео файлів, які дають можливість розширити свій світогляд, більш поглиблено та докладно розглянути питання з навчальних дисциплін, що вивчаються, ближче познайомитись з роботою СДН.

Система також має додаткові функціональні модулі, що забезпечують створення більш повноцінного середовища навчання. Серед них модуль "Бібліотека", "Менеджер розкладів", "Публікатор", "Пошук", "Статистика", "Аналітичний модуль". Зокрема "Публікатор" дозволяє вводити в систему інформацію з офісних додатків і редагувати її в режимі on-line.

Впровадження системи дистанційного навчання «Віртуальний Університет» довело високу ефективність розробки, котра проявляетья в покращенні механізму контролю знань та середнього рівня успішності студентів. Встановлення СДН у навчальних закладах та центрах підвищення кваліфікації дозволило знизити витрати за рахунок зменшення коштів на відрядження працівників для навчання та на підтримку системи.

У додатках наведені імітаційні програми, акти про впровадження результатів дисертаційної роботи, копія авторського свідоцтва на твір і список публікацій по темі дисертації.


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка