Київський національний лінгвістичний університет



Скачати 399.91 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір399.91 Kb.
Міністерство освіти і науки україни

Київський національний лінгвістичний університет




Базові


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
з дисципліни

«Україна і Східний світ»


для студентів ІІ курсу


Напрям підготовки
6.020303 Філологія

(Мова і література ( із зазначенням мови)


6.020303 Філологія (Переклад ( із зазначенням мови)



факультет сходознавства

І. Вимоги до знань і вмінь студентів з навчальної дисципліни

Мета: Пропонований курс ставить за мету вивчення основних етапів взаємин України з країнами Близького, Середнього і Далекого Сходу за період від утворення Старокиївської держави до новітньої доби. Передбачається ознайомлення студентів із соціально-політичними, культурними зв’язками українського народу з його найближчими сусідами – кочовими народами степової смуги і більш віддаленими країнами Східного світу – Туреччиною, Персією, Японією, Китаєм. Значне місце посідатиме проблема так званого Великого кордону, яка у багатьох своїх вимірах впливала на етнокультурну ситуацію в Україні, її економічний і політичний розвиток на протязі багатьох віків. При цьому важливим аспектом викладу є показ того, що Україна не була зоною бар’єру між Сходом і Заходом, а навпаки ареалом постійних і взаємних культурних впливів.

Передбачається ознайомлення студентів із східними джерелами, які висвітлювали різні аспекти історії України, починаючи від арабських авторів періоду давньої Руси-України і до звідомлень арабських і турецьких подорожників доби Хмельниччини і Руїни. Важливе значення матиме розгляд державно-політичних стосунків України з своїми східними партнерами, зокрема в період національно-визвольної війни під проводом Б.Хмельницького, коли Туреччина і Крим були важливим і водночас суперечливим фактором, який впливав на процес розвитку української державності. Особливе місце займатиме висвітлення східних впливів на генезу козацтва, його побут, звичаї тощо, які через цей стан поширювалися по всій Україні.



Завдання:

- Подолання однобічних уявлень, щодо проблеми Схід-Захід культивованих окремими історичними школами, які керуються з одного боку – повним ізоляціонізмом, запереченням будь-яких позитивних моментів в контактах культури Русі (України), Росії з культурами Сходу, а з другого – розгляд історії Східної Європи лише з позицій впливу Сходу (євразійська школа).

- Поглиблення уявлень студентів про багатовимірність історичного процесу в Україні, яка, являючись країною західної культури, зазнавала значних орієнтальних впливів.

- Показ історичних подій в Україні як зони різних етнокультурних контактів.

- З’ясування змісту етнокофесійних та етнолінгвістичних проблем в процесі історичних взаємин України із Східним світом.

Студенти повинні знати: основні етапи взаємин українських державних утворень та українського суспільства взагалі зі Східним світом, починаючи від найдавніших часів і до сьогодення, найбільш характерні і виразні прояви контактів у політичній, культурній і соціально-економічній сферах.

Студенти повинні вміти: вільно орієнтуватися в учбовому матеріалі, вміти визначати генезу тих чи інших історико-культурних явищ в Україні (впливи заходу, сходу, іманентність), демонструвати знання основних проблем курсу, використовувати набуті знання з метою розширення і поглиблення контактів з представниками країн Сходу у повсякденній лінгвістичній практиці.

Для забезпечення ефективності навчання, систематизації знань, умінь та навичок студентів застосовуватимуться наступні форми контролю:


  1. поточний контроль - у формі опитування, дискусій, заслуховування фіксованих виступів, обговорення рефератів з проблематики круглих столів.

  2. періодичний контроль у формі контрольного опитування і тестування з окремих розділів курсу.

  3. підсумковий контроль - у формі атестації та заліку наприкінці ІІ семестру.

Контроль за якістю виконання С.Р. здійснюється протягом навчального року у формі контрольних опитувань і обговорення тематичних повідомлень на круглих столах.

Семестрова атестація: передбачається підсумовування якісних показників поточної навчальної роботи студентів (рівень відповідей на опитуваннях, тематичних виступів тощо), відвідування теоретичних, практичних занять.

Система організації позааудиторної самостійної роботи студентів

Змістом самостійної роботи студентів є опрацювання ними затвердженої кафедрою тематики (перелік тем додається).

Самостійна робота здійснюється у формі вивчення студентами у позааудиторний час теоретичних проблем курсу шляхом опрацювання обов’язкової та додаткової літератури, запропонованої у відповідних методичних рекомендаціях кафедри. Формами контролю за результатами вивчення тематики самостійних завдань є тестування та колоквіуми.

У зв’язку із збільшенням обсягу самостійної роботи студентів у навчальному процесі і водночас необхідністю засвоєння курсу у повному обсязі кафедра передбачила значно ширше опрацювання теоретичних питань курсу самими студентами із залученням рекомендованої кафедрою навчальної та науково-методичної літератури, запровадила контрольні опитування, тестування з тематики курсу, винесеної на самостійне опрацювання. З усього обсягу тем, запропонованих для самостійного вивчення, студенти зобов’язані захистити на оцінку лише дві з них.

Результати проведення контрольних заходів враховуватимуться при підрахунку семестрового рейтингу.


Зразок завдання для позааудиторної самостійної роботи студента:

завдання для позааудиторної самостійної роботи складені за двома рівнями складності:

  • перше питання відповідає репродуктивному рівню, що передбачає вміння відтворювати вивчений матеріал;

  • питання друге та третє відповідають творчому рівню, що передбачає вміння вирішувати типові для дисципліни завдання та застосовувати набуті знання для вирішення творчих завдань.


Тема 1. Становлення зв’язків Старокиївської держави з країнами сходу.

  1. Арабські автори про формування давньоукраїнської державності.

  2. Проблеми зовнішньої політики на Сході для перших київських князів.

  3. Політичні та економічні контакти України-Русі зі Східним Світом в добу раннього середньовіччя.

Основна література:

Україна і Східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

Новосельцев А.П. Восточные источники о восточных словянах и Руси VI-IX вв. // Древнерусское государство и его международное значение. – М., 1965. – С.355-419.

Додаткова література:

Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – М., 1989

Пархоменко В. Русь і печеніги. – К., 1929.

Новосельцев А. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы.–М., 1990.



ІІ. Короткий зміст навчальної дисципліни
Система змістового модуля:

Тема 1. Русь-Україна в добу раннього середньовіччя і східний світ.

Тема 2. Східний Світ і Русь-Україна в період розвинутого феодального суспільства.

Тема 3 . Україна та ісламський схід від найдавніших часів до пер. пол. XVII ст

Тема 4. Розвиток стосунків України та країн ісламського Сходу в др. пол. XVII – XVIIІ ст..

Тема 5. Українсько-турецькі відносини в новітню добу.

Тема 6. Розвиток українсько-японських відносин від найдавніших часів до сучасності.

Тема 7. Розвиток українсько-китайських відносин від найдавніших часів до сучасності.

Тема 8. Українська культура на межі між Сходом і Заходом
Характеристика змістового модуля:

Тема 1. Русь-Україна в добу раннього середньовіччя і східний світ.

Мета вивчення: ознайомлення з основним змістом зв’язків Старокиївської держави зі східним світом.

Провідна ідея: розкрити значення східної політики давньої Руси-України.

Основна проблема: простежити становлення міждержавних та інших стосунків Русі-України з країнами Сходу.

Ключові поняття: Східні джерела про східних слов’ян і Русь-Україну VI-XI ст..; Старокиївська держава та її східні сусіди. Східний вектор зовнішньої політики київських князів; Економічні і політичні контакти України-Русі з Хазарією.

Тема 2. Східний Світ і Русь-Україна в період розвинутого феодального суспільства.

Мета вивчення: ознайомлення з характером стосунків України з кочовими племенами південного сходу і наслідками татаро-монгольської навали.

Провідна ідея: негативна роль кочовиків, Золотої Орди у культурному і політичному розвитку України.

Основна проблема: розвиток контактів України зі Сходом в добу розвинутого феодалізму.

Ключові поняття: Татаро-монгольська навала: її етнополітичні та етнокультурні наслідки. Утворення Кримського ханства. Перші турецько-татарські напади на Україну

Тема 3 . Україна та ісламський схід від найдавніших часів до пер. пол. XVII ст

Мета вивчення: ознайомлення з розвитком стосунків України з країнами Сходу від найдавніших часів до пер. пол. XVII ст.

Провідна ідея: Україна активний учасник політичного процесу великих держав Близького і Середнього Сходу.

Основна проблема: посилення контактів з країнами Сходу.

Ключові поняття: Козацько-кримсько-турецькі взаємини у XVI – першій пол. XVII ст. Шах Аббас Великий і запорозьке козацтво. Туреччина і Хмельниччина

Тема 4. Розвиток стосунків України та країн ісламського Сходу в др. пол. XVII – XVIIІ ст..

Мета вивчення: ознайомлення студентів з тенденціями розвитку взаємин України зі Східним світом у Новітню добу.

Провідна ідея: вплив країн східного світу на український національно-визвольний рух Новітньої доби.

Основна проблема: контакти з країнами Сходу – фактор новітнього історичного процесу в Україні.

Ключові поняття: Доба “Руїни” і татарсько-турецький фактор. Українська політична еміграція в Туреччині на початку ХVIII ст. Зруйнування Запорозької Січі і нова хвиля української еміграції в Туреччину. Задунайська Січ під протекторатом Туреччини.

Тема 5. Українсько-турецькі відносини в новітню добу.



Мета вивчення: ознайомлення студентів з розвитком українсько-турецьких взаємин від доби УНР і до сучасності.

Провідна ідея: прослідкувати дипломатичні зв'язки України і Туреччини у ХХ ст.

Основна проблема: Дослідити Українсько-турецькі відносини на сучасному етапі.

Ключові поняття: Українсько-східні контакти за доби УНР (1917-1920); Українсько-турецькі відносини (1920-1991). Дипломатичні зв'язки незалежної України з Туреччиною (1991-досучасності).

Тема 6. Розвиток українсько-японських відносин від найдавніших часів до сучасності.

Мета вивчення: ознайомлення студентів з історією дипломатичних стосунків України та Японії.

Провідна ідея: розкрити роль Японії у формуванні дипломатичних відносин України з країнами Далекого Сходу.

Основна проблема: відкритість України для різних аспектів культурних відносин і дипломатичних стосунків з Японією.

Ключові поняття: Українсько-японські контакти (від найдавніших часів до прийняття незалежності). Незалежна Україна в сферах інтересів офіційного Токіо. Японознавство в Україні. Початковий етап розвитку японознавства в Україні. Київ – як центр японознавства. Роль японської сторони у розвитку японознавства в Україні. Літературні зв'язки України та Японії. Т.Г.Шевченко в Японії.

Тема 7. Розвиток українсько-китайських відносин від найдавніших часів до сучасності.

Мета вивчення: ознайомлення студентів з історією дипломатичних стосунків України та Китаю.

Провідна ідея: розкрити роль Китаю у формуванні і розвитку відносин України з країнами Далекого Сходу.

Основна проблема: відкритість України для різних аспектів культурних відносин і дипломатичних стосунків з Китаєм.

Ключові поняття: Українсько-китайські контакти (від найдавніших часів до ХХ ст..) Розвиток українсько-китайських відносин у ХХ ст. Сучасний стан дипломатії України та Китаю.

Тема 8. Українська культура на межі між Сходом і Заходом

Мета вивчення: ознайомлення студентів з поширенням східних елементів в українській культурі.

Провідна ідея: розкрити роль Сходу у формуванні і розвитку української культури.

Основна проблема: відкритість України для акцептації східних елементів культури.

Зміст: Великий кордон і проблема контактів Сходу і Заходу в українському культурному ареалі. Проникнення східних елементів в культуру християнської Руси-України. Східні впливи в українській культурі у Нову і Новітню добу. Проблема Великого кордону в етноконфесійному та етнолінгвістичному аспектах. Взаємовпливи культур Сходу і Заходу у Старокиївській державі (VI-XIII ст.). Україна і східні впливи в її культурі у Нову і Новітню добу.

ІІІ. Структура навчальної дисципліни


Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Україна у стародавню добу, період зародження і розвитку феодальних відносин, новий час та новітню добу.

Тема 1. Русь-Україна в добу раннього середньовіччя і східний світ.

16

4



-

-

-

12

-

-

-

-

-

-

Тема 2. Східний Світ і Русь-Україна в період розвинутого феод. суспільства.

8

  • 2

-

-

-

6

-


-

-

-

-

-

Тема 3. Україна та ісламський схід від найдавніших часів до пер. пол. XVII ст.

2

2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Тема 4. Розвиток стосунків України та країн ісламського Сходу в другій пол. XVII – XVIIІ ст.

10

4

-

-

-

6

-

-

-

-

-

-

Тема 5. Українсько-турецькі відносини в новітню добу.

8

2

-

-

-

6

-

-

-

-

-

-

Тема 6. Розвиток українсько-японських відносин від найдавніших часів до сучасності.

10

2

-

-

-

8

-

-

-

-

-

-

Тема 7. Розвиток українсько-китайських відносин від найдавніших часів до сучасності.


8

2

-

-

-

6

-

-

-

-

-

-

Тема 8. Українська культура на межі між Сходом і Заходом



10

4

-

-

-

6

-

-

-

-

-

-

Разом за змістовим модулем 1

72

24

-

-

-

48

-

-

-

-

-

-

Усього годин

72

24

-

-

-

48

-

-

-

-

-

-

ІНДЗ

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Усього годин

72

72

-

-

-

48

-

-

-

-

-

-


ІV. Завдання для позааудиторної самостійної роботи студентів
Тема 1. Становлення зв’язків Старокиївської держави з країнами сходу.

1.Арабські автори про формування давньоукраїнської державності.

2.Проблеми зовнішньої політики на Сході для перших київських князів.

3.Політичні та економічні контакти України-Русі зі Східним Світом в добу раннього середньовіччя.



Основна література:

Україна і Східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

Новосельцев А.П. Восточные источники о восточных словянах и Руси VI-IX вв. // Древнерусское государство и его международное значение. – М., 1965. – С.355-419.
Додаткова література:

Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – М., 1989

Пархоменко В. Русь і печеніги. – К., 1929.

Новосельцев А. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы. – М., 1990.


Тема 2. Військово-політичні контакти Старокиївської держави з країнами і народами східного світу


1.Військові походи київських князів на Хазарську державу, Кавказ, Волзьку Булгарію та їх наслідки.

2.Боротьба давньої Руси-України з печенігами та половцями, культурні взаємовпливи.


Основна література:

Україна і східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

Толочко П. Кочевые народы степей и Киевская Русь. – К., 1999. – С.53-108.

Новосельцев А. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы. – М., 1990. – С.81-89; С.211-219.

Грушевський М.С. Історія України-Руси. – К., 1991-1992. – Т.І-ІІ.

Тема 3. Україна та її східні сусіди у ХІІ-XV ст.


  1. Контакти давньоруських князівств з кочовиками південних степів України.

  2. Татаро-монгольська навала. Україна в контексті золотоординського панування у Східній Європі.

  3. Турецько-татарський фактор у початковій стадії впливу на історичний процес в Україні.

Основна література:

Україна і Східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

Толочко П.П. Древняя Русь. – К., 1987. – С.159-165.



Додаткова література:

Крот В. Перші вторгнення османських військ на Україну в 1498 р. // Український історичний журнал. – 1986. - №1. – С.137-142.

Полонська-Василенко Р. Історія України. – К., 1992. – Т.І. – С.183-192.

Возгрин В. Исторические судьбы крымских татар. – М., 1992. – С.152-202.


Тема 4. Посилення контактів України з країнами сходу у XVI-XVIII ст.

  1. Українське козацтво – учасник боротьби з країнами ісламського світу.

  2. Туреччина і Хмельниччина.

  3. Доба “Руїни” і татарсько-турецький фактор.

  4. Запорожці на службі у персидського шаха.

Основна література:

Україна і східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

Баран О. Шах Аббас Великий і запорожці // Український історик. – 1977. - №1-2. – С.50-54.

Дубровський В. Богдан Хмельницький і Туреччина // Український історик. – 1975. - №3-4. – С.22-27.



Додаткова література:

Возгрин В. Исторические судьбы крымских татар. – М., 1992.

Баран О. Козацько-перські взаємини в творах Пієтра делла Валле. - Вінніпег, 1985.

Кримський А. Історія Туреччини // Твори в п’яти томах. – Т.4. Сходознавство. – С.335-446.



Тема 5. Східний світ і Україна в Новітню добу.

  1. Україна в контексті турецько-російського протистояння.

  2. Україна і Схід в добу піднесення національно-визвольного руху.

  3. Орієнтальний вектор України в контексті її державного будівництва.


Основна література:

Україна і східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

Рябінін-Скляревський О. З життя Задунайскої Січі // Україна. – 1989. – травень-червень. – С.7-34.

Рябінін-Скляревський О. Кінець Задунайської Січі // Україна. – 1929. – вересень. – С.40-71.



Додаткова література:

Панашенко В. Кримське ханство у XV-XVIII ст. // Український історичний журнал. – 1989. - №1.

Сергійчук В. Запорожці за Дунаєм, Віслою, Рейном // Всесвіт. – 1990. - №6.
Тема 6. Культурний розвиток України в контексті східних впливів.


  1. Великий кордон і проблема контактів Сходу і Заходу в українському культурному ареалі.

  2. Проникнення східних елементів в культуру християнської Руси-України.

  3. Східні впливи в українській культурі у Нову і Новітню добу.

Основна література:

Україна і східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

Дашкевич Я. Україна на межі між сходом і заходом // Записки НТШ. – Т.ССХХІІ. – Львів, 1991. – С.28-44.

Айзеншток І. Шляхи завоювання Сходу в українській літературі // Східний світ. – 1928. - №2. – С.193-204.



Додаткова література:

Возгорин В. Исторические судьбы крымских татар. – М., 1992.

Павло Халебський. Країна козаків. – Вінниця, 1995.

Subtelny O. Cossak Ukraine and the turco – Islamic World // Rethinking Ukrainian History. Ed. by I.L.Rudnytsky. 1981.



Тема 7. Культурні взаємозв’язки Старо­київської держави

з країнами Сходу .

  1. Київська Русь і арабський схід.

  2. Хазар­ський каганат і питання культурних взаємовпливів.

  3. Київ­ська Русь та її взаєми­ни з кочовими наро­дами степу.

Основна література:

Україна і східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

Толочко П.П. Качевые народы степей и Киевская Русь. - К., 1999. – С.9-158.

Новосельцев А. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы. – М., 1990. – С.144-172, 196-218.

Додаткова література:

Пріцак О. На зорі християнства на Русі: зустріч Сходу із Заходом // Вісник Академії наук УРСР. – 1990. - №10. – С.73-91.

Гумилев Л. Древняя Русь і Великая степь. – М., 1989. – С.285-362.
Тема 8. Розвиток українсько-японських відносин від найдавніших часів до сучасності.

1.Українсько-японські контакти (від найдавніших часів до прийняття незалежності)

2.Незалежна Україна в сферах інтересів офіційного Токіо.

3. Японознавство в Україні.



Основна література:

Україна і східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

Україна і Схід: панорама культурно-спільнотних взаємин. – Вип. 1 - К., 2001.
Тема 9. Розвиток українсько-китайських відносин від найдавніших часів до сучасності.

1.Українсько-китайські контакти (від найдавніших часів до ХХ ст.)

2. Розвиток українсько-китайських відносин у ХХ ст.

3. Сучасний стан дипломатії України та Китаю.



Основна література:

Україна і східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

Україна і Схід: панорама культурно-спільнотних взаємин. – Вип. 1 - К., 2001.
V. система рейтингового контролю

оцінки знань та вмінь студентів І курсу денної форми навчання

факультету сходознавства Київського національного лінгвістичного університету

з дисципліни “ Україна і Східний світ ”

(професійне спрямування 6.020303 Філологія (“Переклад”)
Дисципліна викладається у ІV семестрі. Загальний обсяг 72 години (2 кредити). Аудиторна робота – 24 години: 24 години – лекції (12 лекцій). Самостійна робота –48 годин. Наприкінці семестру — залік.
Робоча програма складається з одного навчального модуля.

Система модульно-рейтингового контролю навчальних досягнень студентів І-V курсів однакова для всіх дисциплін. У структурі кожного модуля з усіх навчальних дисциплін оцінюються такі складники:




Аудиторна робота студента

Самостійна робота студента

Модульна контрольна робота

Вивчення кожної дисципліни за вибором Університету і за вільним вибором студента циклу гуманітарної та соціально-економічної підготовки завершується написанням студентами модульної контрольної роботи, під час якої перевіряється засвоєння студентами програмного матеріалу курсу, винесеного як на аудиторну, так і на самостійну роботу.

Модульна контрольна робота (МКР) оцінюється у 100-бальній шкалі. Для цього кожне питання МКР оцінюється у 4-бальній шкалі ( ”відмінно” (5), ”добре” (4), ”задовільно” (3), ”незадовільно” (2)), потім встановлюється середнє арифметичне з цих оцінок з округленням до десятої частки. Середньоарифметичне значення помножується на 20. Результат є семестровим рейтинговим балом у 100-бальній шкалі, якому відповідає оцінка за шкалою ЄКТС.

Неявка на МКР – 0 балів

VІ. Зразки завдань до модульних контрольних робіт та критерії їх оцінювання
Об'єктом поточного тестування, поточної контрольної роботи та модульної контрольної роботи є успішне досягнення студентом базового рівня теоретичної підготовки з навчальної дисципліни.
VI. 2. Зразок модульної контрольної роботи



КНЛУ
Напрям підготовки “Філологія”(“Мова та література”) Семестр І 

Навчальний предмет “Україна і Східний світ ”


Модульна контрольна робота № 1.


  1. Охарактеризуйте східний вектор зовнішньої політики київських князів (РівеньА).

  2. Порівняйте відносини печенігів і Київської Русі за часів князя Святослава і Володимира (Рівень В).

  3. Визначте місце незалежної України в сфері інтересів офіційного Токіо (Рівень С).

Затверджено на засіданні кафедри історії України, країнознавства і туризмознавства, протокол № 1 від «3» вересня 2012 р.



Зав. кафедрою Терещенко Ю.І. ________ Екзаменатор _________________



Критерії оцінювання модульної контрольної роботи:

До кожного варіанта модульної контрольної роботи входить по три питання, що відповідають репродуктивному (рівень А), алгоритмічному (рівень В) й творчому (рівень С) рівням складності.

Відповідь на питання репродуктивного рівня (рівень А) оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується у навчальному матеріалі, вміє застосовувати навчальну інформацію для осмисленого відтворення історичних подій. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання з обов’язкової програми навчання, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення при відтворенні стандартної ситуації. “Незадовільно” - це повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання алгоритмічного рівня (рівень В) оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується в учбовому матеріалі, вміє аналізувати, порівнювати, робить аргументовані висновки, застосовувати навчальну інформацію для осмислення стандартних ситуацій. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання з обов’язкової програми навчання, вміти робити аналіз і висновки, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення й розв’язання стандартної ситуації. “Незадовільно” - це повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання творчого рівня (рівень С) оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується в учбовому матеріалі, усвідомлено застосовує освоєну навчальну й наукову інформацію для осмислення нестандартних проблем, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни, вміє аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, демонструє власне бачення проблеми й шляхів її розв’язання. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання, демонструючи творчий підхід до виконання поставленого завдання й вільне володіння навчальною інформацією, вміти робити аналіз ситуацій і висновки, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення. “Незадовільно” - це незнання програмного матеріалу.

Модульна контрольна робота (МКР) оцінюється у 100-бальній шкалі. Для цього кожне питання МКР оцінюється у 4-бальній шкалі ( ”відмінно” (5), ”добре” (4), ”задовільно” (3), ”незадовільно” (2)), потім встановлюється середнє арифметичне з цих оцінок з округленням до десятої частки. Середньоарифметичне значення помножується на 20. Результат є семестровим рейтинговим балом у 100-бальній шкалі, якому відповідає оцінка за шкалою ЄКТС.

90-100 балів – А

82-89 балів - В

75-81 бал - С

66-74 бали - D

60-65 балів - Е

59 балів і нижче – FX

Неявка на МКР – 0 балів
VIІ. підсумковий контроль
Підсумковий контроль з навчальної дисципліни проводиться у формі заліку.

Відмітка про залік у національній шкалі („зараховано”, „не зараховано”) та оцінка в шкалі ЄКТС виставляється на підставі семестрового рейтингового бала студента за дисципліну таким чином:

90-100 балів – А

82-89 балів - В

75-81 бал - С

66-74 бали - D

60-65 балів - Е

59 балів і нижче – FX

Студенти, мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 60 і вище, отримують відмітку про залік «зараховано» і відповідну оцінку в шкалі ЄКТС без складання заліку.

Студенти, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче, складають залік і в разі успішного складання їм виставляється відмітка про залік «зараховано» в національній шкалі, а в шкалі ЄКТС – Е та бал 60. Якщо студент під час заліку отримав відмітку про залік «не зараховано», то йому в залікову відомість виставляється відмітка про залік «не зараховано» в національній шкалі, оцінка FX – у шкалі ЄКТС та його семестровий рейтинговий бал за дисципліну.



Структура заліку.

Змістом заліку як форми підсумкового контролю виступає поняттєве, фактологічне, концептуальне знання згідно з темами програми теоретичної підготовки.

Зі студентами, які мають семестровий рейтинговий бал з дисципліни 59 і нижче залік проводиться у формі індивідуальної бесіди з викладачем, яка передбачає змістовні відповіді на поставлені запитання залікового завдання. Базою для системи завдань є коло теоретичних та практичних проблем, що розглядались протягом семестру в процесі вивчення певних тем модуля, а також матеріал, що передбачався програмою самостійної роботи студентів.

Залікове завдання складається з трьох питань, які хронологічно охоплюють весь матеріал курсу: одне питання   репродуктивного рівня складності, друге   алгоритмічного й третє питання   творчого рівня складності.

В процесі відповіді студент повинен:

  • вичерпно відповісти на питання залікового завдання;

  • продемонструвати вміння аналізувати, зіставляти, пов’язувати історичні події минулого і сучасності;

  • робити аргументовані висновки, давати самостійні оцінки історичним явищам і подіям;

  • логічно і послідовно висловлювати свої думки;

  • показати вміння користуватись історичною термінологією.

Зразок залікового завдання:

КНЛУ
Спеціальність__________________ Семестр ___І___________

Навчальний предмет Україна і Східний світ


ЗАЛІКОВЕ ЗАВДАННЯ
Варіант 8


  1. Арабські автори про формування давньоукраїнської державності.( Рівень А)

  2. Оцініть відносини Туреччини і української козацької держави у XVII-XVIII ст. (Рівень В)

  3. Порівняйте східні впливи в українській культурі у Нову і Новітню добу.( Рівень С)

Затверджено на засіданні кафедри історії України, країнознавства і туризмознавства, протокол № 1 від «3» вересня 2012 р.



Зав.кафедрою Терещенко Ю.І.________Екзаменатор _________________


КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Відповідь на питання репродуктивного рівня оцінюється на “відмінно”, коли студент дає вичерпну відповідь на поставлене питання, демонструє знання фактологічного матеріалу, основних теоретичних проблем курсу, вміє застосовувати навчальну інформацію для осмисленого відтворення історичних подій. Оцінка “добре” передбачає в цілому правильну відповідь на поставлене питання “Задовільно” виставляється при наявності окремих помилок при висвітленні фактологічного матеріал) і даної проблеми. “Незадовільно” - за грубі помилки у висвітленні історичних подій, явищ та персоналій або повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання алгоритмічного рівня оцінюється на “відмінно”, коли студент досконало орієнтується в учбовому матеріалі, вміє аналізувати, порівнювати, робить аргументовані висновки, застосовувати навчальну інформацію для осмислення стандартних ситуацій. На оцінку “добре” студент повинен чітко відповідати на запропоновані питання з обов’язкової програми навчання, вміти робити аналіз і висновки, але при висвітленні питання можуть траплятися деякі погрішності. Оцінка “задовільно” ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення й розв’язання стандартної ситуації. “Незадовільно” - це повне незнання програмного матеріалу.

Відповідь на питання творчого рівня оцінюється на "відмінно", коли студент вільно орієнтується в учбовому матеріалі, усвідомлено застосовує освоєну навчальну й наукову інформацію для осмислення нестандартних проблем, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни змістовно та логічно викладає матеріал, максимально дотримується хронології історичних подій і явищ, вміє аналізувати різні концепції, робить аргументовані висновки, вичерпно відповідає на додаткові запитання викладача, розглядає історію України в контексті світової історії, дає вичерпну характеристику визначним діячам України та європейського світу, їх ролі і місцю в історичному процесі, творчо застосовує теоретичний апарат дисципліни. На оцінку "добре" студент повинен чітко відповісти на запропоновані питання, вміти робити аналіз і висновки, але на додаткові запитання викладача відповідає з деякими погрішностями. Оцінка "задовільно" ставиться тоді, коли студент частково знає відповідь на запропоновані питання і демонструє наявність окремих елементів самостійного мислення.

"Незадовільно" - за грубі помилки в оцінці тих чи інших історичних подій, явищ та персоналій й повне незнання програмного матеріалу.

На заліку оцінка “зараховано” виставляється в тому разі, якщо вона відповідає параметрам “відмінно”, “добре”, “задовільно” (“відмінно ” при отриманні оцінок “5”, “5”, “5”; “4”. “5”, “5”; “5”, “4”. “5”; “добре ” - “5”, “4”,“4”; “4”, “4”, “5 ”;“3”, “4”, “5”; “задовільно ” - “5”, “3”, “3”; “3”; “4”, “4”; “3”. “3”. “3”).

Оцінка “не зараховано ” виставляється, коли студент дає відповідь лише на одно з трьох питань білету. допускає грубі помилки в оцінці тих чи інших історичних подій, явищ та персоналій або демонструє повне незнання програмного матеріалу. У такому разі оцінка відповідає параметрунезадовільно ” (“3” “З”, “2”; “2”, “З”, “З”; “2”, “2”, “2”).
Орієнтовні питання до заліку

з курсу Україна і Східний ий світ ”

1. Східні джерела про східних слов’ян і Русь-Україну VI-XI ст.

2. Арабські автори про формування давньоукраїнської державності.

3. Мусульманські джерела про поширення християнства в ІХ-Х ст.

4. Печеніги і Русь ( перші контакти і до 964 р.)

5. Печеніги і Русь (964 - 972 рр.)

6. Печеніги і Русь (980 – 1036 рр. )

7. Торки і Русь.

8. Половці і Русь.

9. Економічні і політичні зв'язки Русі з Хазарією.

10. Військово-політичні контакти Старокиївської держави з країнами і народами східного світу у VI-IX ст.

11.Боротьба давньої Руси-України з печенігами та половцями. Їх культурні взаємовпливи.

12.Україна-Русь і східний світ у Х-ХІІІ ст.

13.Татаро-монгольська навала на землі Русі.

14. Основні підходи щодо визначення суті монголо-татарської навали на землі Русі

15. Суть золотоординського панування на землях Русі (економічна, політична та військова сфера)

16. Етнополітичні та етнокультурні наслідки татаро-монгольської навали на землі Русі

17. Особливості встановлення золотоординського панування на землях Русі.

18. Передумови утворення Кримського ханства.

19. Політика татарського населення щодо інших народів.

20. Політичний устрій Кримського ханства.

21.Утворення кримського ханства.

22. Політика Хаджі Девлет Гірея. (1441 – 1466 рр.)

23. Приєднання Кримського ханства до Туреччини.

24. Приєднання Кримського ханства до Росії.

25. Перші турецько-татарські напади на Україну в кінці XV – поч. XVI ст.

26.Турецько-татарський фактор у початковій стадії впливу на історичний процес в Україні.

27.Україна та ісламський схід у XVI-XVIII ст. Загальна характеристика проблеми.

28. Туркофільство в Європі і український контекст.

29. Шах Аббас Великий і українське козацтво.

30.Козацько-кримсько-турецькі взаємини у XVI – першій половині XVII ст.

31.Туреччина і українська козацька держава у XVII-XVIII ст.

32.“Турецький фактор” в історичній долі України. Загальна характеристика проблеми.

33.Українське козацтво учасник боротьби з країнами ісламського світу.

34.Туреччина і Хмельниччина.

35.Доба “Руїни” і татарсько-турецький фактор.

36.Запорожці на службі у персидського шаха Аббаса ІІ.

37. Доба “Руїни” і татарсько-турецький фактор.

38.Українська політична еміграція в Туреччині на початку ХVIII ст. 39.Зруйнування Запорозької Січі.

40.Нова хвиля української еміграції в Туреччину.

41.Задунайська Січ під протекторатом Туреччини.

42.Франція, Туреччина і Україна в наполеонівську добу.

43.Україна в контексті російсько-турецького протистояння у ХІХ ст.

44.Українсько-східні контакти за доби УНР (1917-1920);

45.Українсько-турецькі відносини (1920-1991);

46.Україна в контексті російсько-турецького протистояння у ХІХ ст.

47.Дипломатичні зв'язки незалежної України з Туреччиною(1991-досучасності)

48.Українсько-японські контакти (від найдавніших часів до прийняття незалежності) ;

49.Незалежна Україна в сферах інтересів офіційного Токіо;

50.Японознавство в Україні. Загальна характеристика.

51.Початковий етап розвитку японознавства в Україні.

52. Київ – як центр японознавства;

53.Роль японської сторони у розвитку японознавства в Україні.

54. Літературні зв'язки України та Японії.

55.Т.Г.Шевченко в Японії.

56. Перші українсько-китайські контакти.

57.Українсько-китайські контакти (від найдавніших часів до ХХ ст..)

58.Розвиток українсько-китайських відносин у ХХ ст.

59.Сучасний стан дипломатії України та Китаю.

60. Великий кордон і проблема контактів Сходу і Заходу в українському культурному ареалі.

61.Проникнення східних елементів в культуру християнської Руси-України;

62. Східні впливи в українській культурі у Нову і Новітню добу.


VIIІ. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ
6.1. Основна література

6.2. Додаткова література


      1. Україна і східний світ. Навчальні матеріали (Упорядник Ю.І.Терещенко). – К., 2000.

      2. Україна і Схід: панорама культурно-спільнотних взаємин. – Вип. 1 - К., 2001.

      3. Новосельцев А.П. Восточные источники о восточных словянах и Руси VI-IX вв. // Древнерусское государство и его международное значение. – М., 1965.

      4. Новосельцев А. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы. – М., 1990

      5. Толочко П.П. Древняя Русь. – К., 1987.

      6. Баран О. Шах Аббас Великий і запорожці // Український історик. – 1977. - №1-2.

      7. Возгрин В. Исторические судьбы крымских татар. – М., 1992.

      8. Дубровський В. Богдан Хмельницький і Туреччина // Український історик. – 1975. - №3-4.

      9. Рябінін-Скляревський О. З життя Задунайскої Січі // Україна. – 1989. – травень-червень.

      10. Рябінін-Скляревський О. Кінець Задунайської Січі // Україна. – 1929. – вересень.

      11. Дашкевич Я. Україна на межі між сходом і заходом // Записки НТШ. – Т.ССХХІІ. – 1991.

      12. Кримський А. Твори в п’яти томах. Т.IV. Сходознавство. – К., 1974.



      1. Гумилев Л. Древняя Русь и Великая степь. – М., 1989.

      2. Пархоменко В. Русь і печеніги. – К., 1929.

      3. Крот В. Перші вторгнення османських військ на Україну в 1498 р. // Український історичний журнал. – 1986. - №1.

      4. Баран О. Козацько-перські взаємини в творах Пієтра делла Валле. Вінніпег, 1985.

      5. Павло Халебський. Країна козаків. – Вінниця, 1995.

      6. Subtelny O. Cossak Ukraine and the turco – Islamic World // Rethinking Ukrainian History. Ed. by I.L.Rudnytsky. 1981.

      7. Айзеншток І. Шляхи завоювання Сходу в українській літературі // Східний світ. – 1928. - №2.




Sp_schid


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка