Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського



Скачати 129.07 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір129.07 Kb.
Кіровоградський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського

Курсова робота

слухача курсів підвищення кваліфікації

заступників директорів з виховної роботи



«Формування духовної культури школярів

на основі національних традицій

свого народу»

Роботу виконала:

Колос Л. Г.

заступник директора з НВР

Кіровоградської СЗШ №14
Науковий керівник – Болсун С. А.

Куратор – Міцай Ю. В.


Кіровоград 2012р.


ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………… 3-5

Реалізація ідей В. О. Сухомлинського в СЗШ №14 ……………………….. 6-10

Висновки ……………………………………………………………………….. 11

Додатки …………………………………………………………………….. .12-20

Використана література ……………………………………………………….. 21




2

ВСТУП

Виховання - проблема вічна. Відколи існує людство, відтоді й дбає про потомство й продовження роду. Від батьків передається генетичний код, рідна мова, матеріальна й духовна культура, що забезпечує прогрес суспільства, наступність і спадкоємність поколінь.

Динамізм повсякденного життя вносить корективи в підготовку до нього. На кожному історичному етапі вихователям доводиться розв'язувати також проблеми, що мають пряме відношення до сьогодення.

Аби долати негативні явища, необхідно внести кардинальні зміни, у вихованні підростаючих поколінь. Що робити? Як діяти? Яким насправді має бути вихованець? Ці питання постають нині перед школою. І всі вони потребують негайної відповіді втілення в життя.

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному і політичному житті України постала проблема радикальної перебудови у сфері виховання. Державна національна доктрина визначила головну мету національного виховання на сучасному етапі — це передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури народу, його національної ментальності, своєрідності світогляду і на цій основі формування особистіcних рис громадянина України: національної свідомості, розвинутої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, фізичної, екологічної культури, розвиток індивідуальних здібностей, таланту.

Проблема формування духовності учнів – одна з головних проблем нашої держави. Тому, що успішний розвиток демократичних процесів в Україні залежить від багатьох умов, серед яких провідне місце посідає духовне відродження громадян, гармонізація соціального життя нації. Адже саме духовність надає надзвичайності усім психічним характеристикам людини.

Взагалі проблеми духовності торкалися багато років тому. Про це

3

свідчать праці педагогів минулого: Я.А.Каменського, Г.Г.Песталоці,

А.Дистервега, В.О.Сухомлинського. Вони одностайно виділили головні фактории, які впливають на духовне виховання учнів: праця. сім`я, школа, вчитель.

Слід зазначити, що педагогічні погляди В.О. Сухомлинського сформувалися в ході й унаслідок натхненної копіткої учитель­ської праці, творчої діяльності вчено­го, заслуженого вчителя України, члена-кореспондента кількох педагогічних академій. Тож основні праці відомого і визнаного у світі педагога увібрали в себе і частку його практичної діяльності, в якій, як зворотний зв'язок, апробувалися провідні теоретичні висновки В.О. Сухо­млинського як вченого, педагога-експериментатора, учителя-но­ватора.

Так у 1955-1956 н. р. до навчальних планів шкіл було введено уроки праці, практичні заняття, практикуми й екскурсії. У Павлишській школі, де директором був О. В. Сухомлинський, народилися такі форми навчання, як подорожі до джерел, уроки мислення й школа під голубим небом – золоті надбання всієї української педагогіки.

Характер діяльності педагогічного колективу, як творчої дослідницької лабораторії виявлявся в змісті роботи педагогічної ради, на яку виносилися разом з організаційними, господарчими питаннями, у першу чергу, питання дослідницького, творчого характеру.

«Виховання серця» - розвиток душевності, сердечності, доброти, бо це, «та гілка, на якій зеленіють пишні паростки людяності, гуманності». У школі до цього процесу залучали всю систему впливів: родину, учителів, батьків, дозвілля, дитячу й молодіжні організації. Проводячи значну творчу діяльність, педагоги Павлиша були переконані, що без батьківської підтримки, без висунення й дотримання єдиних вимог школи й батьків, щодо навчання й виховання учнів, без участь батьків у різнобічній діяльності школи неможливо сподіватися на успіх, на вирішення поставлених питань.

4

В. О. Сухомлинський і педагогічний колектив поставили завдання активізувати через емоції й відповідно інтерес, допитливість, увесь процес розумового керування.

Система естетичного виховання, що склалася в Павлишській школі полягала саме в системі різноманітності: через екскурсії, походи, спостерігання, аналізувалися явища природи в різні пори року. У Павлишській школі вважали – найбільше виховне значення має така колективна праця, яка виконується впродовж декількох років, усе більше

заохочуючи їх, розвиваючи ініціативу й самодіяльність. Система виховних впливів поступово перейшла в педагогічні традиції.

Успіхам у практичній педагогічній і творчій науково-педагогічній діяльності В.О. Сухомлинського сприяло глибоке знан­ня народної педагогіки. Вийшовши з глибин народу, він усвідомив можливості народної педагогічної мудрості в навчанні та вихованні учнівства. У багатьох своїх творах педагог радив учи­телям, батькам брати в користування усе цінне, створене народ­ною педагогікою і створювати умови правильного виховання дітей, які століттями діяли в українських родинах. В.О. Сухомлин­ський широко використовував казки, оповіді, приказки і прислів'я, пісні, народні традиції і обряди у повсякденній вчительській роботі, у своїх творах показував їх доцільність у духовному зро­станні учнівської молоді. Так, у праці "Серце віддаю дітям" він надає казці таку роль: "Діти розуміють ідею лише тоді, коли вона втілена у яскравих образах. Казка — благородне і нічим не замінне джерело виховання любові до Вітчизни. Патріотична ідея казки — в глибині її змісту, створені народом казкові обра­зи, що живуть тисячоліття, доносять до серця і розуму дитини могутній творчий дух трудового народу, його погляди на життя, ідеали, прагнення. Казка виховує любов до рідної землі вже тому, що вона — творіння народу". Така ж висока оцінка у вихованні дітей дається народній пісні, традиціям тощо.

Педагог пе­реконливо стверджує, що виховання гуманізму, людяності здійснюється через творення людям добра. 5



Реалізація ідей В. О. Сухомлинського в СЗШ №14

Вступ до школи - це переломний період у житті дитини: формуються нові стосунки з дорослими та однолітками. У молодшому шкільному віці закладається фундамент моральної поведінки дитини, починає формуватися громадянська спрямованість особистості, активно відбувається засвоєння моральних норм і правил поведінки. Характер у молодших школярів лише починає складатися. Тому прийшовши в школу дитина повинна багато почерпнути нового, цікавого, досі їй невідомого. Тому для наймолодших школярів ми проводимо заходи, які сприяють розвитку пізнання нового світу. Найперше, знайомимо дітей із казкою. Без казки - живої і яскравої, яка засвоюється свідомістю і почуттям людини, неможливо уявити дитячого мислення і дитячої мови, як певної сходинки людського мислення і мовлення.

Під впливом почуттів і думок, викликаних казкою, діти вчаться образно і творчо мислити. Ми пропонуємо маленьким школярам не тільки слухати казки, а й самостійно складати їх, малювати до них ілюстрації. Потім проводимо виставки дитячих малюнків.

Виховання учнів через систему національних цінностей передбачає глибоке вивчення народних звичаїв, обрядів. Адже народні традиції - це незгасима, вічна, жива культурна пам'ять поколінь, духовні надбання, з якими народ живе й будує своє майбутнє.

На уроках історії, української літератури, художньої культури вчителі школи розкривають учням високість помислів наших предків, показують глибинність традиційних вірувань, шляхетність поетичного мислення. А потім для закріплення знань та більшої зацікавленості учнів організовують екскурсії. Завдяки таким урокам вони із захопленням широко здійснюють дослідницько-пошукову роботу.

Так, наприклад, 29.09.2012р. відвідавши державний музей-заповідник «Хутір Надія» (додаток 1) учителі з учнями не лише дослідили глибинність



6

колиски театрального мистецтва, а й провели довготривалий цікавий пошук-дослідження життя і творчості Івана Карпенка-Карого (Івана Тобілевича). Саме в цей день відбулося відкриття Всеукраїнського театрального фестивалю «Вересневі самоцвіти» де беруть участь найвидатніші українські письменники і діячі театру. Враження вчителів і дітей від екскурсу були неймовірними - сповнення любові до Бога, до людей, до України. Як результат - фотовиставки в школі та із задоволенням підготовлене учнями творче домашнє завдання.

За допомогою пошукових екскурсій учні школи збирають інформацію про старовинні замки України, вивчають пісні, легенди різних регіонів держави, знайомляться з мальовничими куточками рідного краю.

Педагогічний колектив школи разом з учнями побував на екскурсіях у справжніх перлинах України - містах Києві (додаток 2), Львові, Черкасах (додаток 3), Миколаєві (додаток 4), Світловодську (додаток 5), а також насолодилися відпочинком у національному заповіднику «Веселі Боковеньки» (додаток 6).

Дійсно, екскурсії позитивно впливають на розвиток естетичного мислення вихованців, формування їх світогляду, сприяють набуттю знань, умінь і навичок для практичного вирішення проблеми охорони навколишнього середовища. Під час екскурсій учні не лише ведуть спостереження, а й отримують первинні знання та вміння щодо проведення пошуково-дослідницької роботи. Вони опановують методи проведення спостережень за об’єктами та явищами природи, вчаться аналізувати, порівнювати, робити узагальнення та висновки. Так, виконуючи дослідницькі завдання учні знайомляться історією світом рідного краю. Все це активізує пізнавальну діяльність учнів, сприяє дослідженню їх взаємозв’язків і взаємообумовленостей у природі, формує любов до природи рідного краю.

Подорожуючи, школярі вчаться розуміти й любити навколишній світ, бути небайдужими до майбутнього. Це дає дітям часточку добра, тепла,



7

усвідомлення того, що необхідно берегти і цінувати все те, що нас оточує.

Радує те, що ініціатива пізнавати рідний край лунає з уст батьків, вчителів

та учнів. Батьки повністю підтримують ідеї, маршрути поїздок та подорожують разом з нами. На данному етапі діти разом із педагогами та батьками перебувають в атмосфері творчості, єдності, спільного пошуку.

А для школи в наш час це дуже важливо.

Не тільки учні, а й педагогічний колектив із задоволенням підтримує виховну роботу школи. Ось, наприклад 03.06.2012 року вчителі відвідали м. Львів, Почаївський монастир, озеро Святої Анни, та Підгорецький замок. Відпочивши старовинними вулицями Львова, духовно збагатившись у монастирі, побувавши в замку та пізнавши його історію ми ніби відчули ковток нового, свіжого, незвіданого повітря (додаток 7).

Пам'ять про своїх предків - це не данина моді, це природна потреба триматися свого родоводу. Там, де втрачається та руйнується зв'язок між поколіннями, з'являється духовна порожнеча. Щоб не допустити її, попередити, у школі успішно розвивається робота над обласним проектом «Зірка пам’яті» (додаток 8).

Учні чотири рази на рік відвідують учасників війни, закріплених за класом, спілкуються, пізнають історію свого народу, а головне – надають позитивних емоцій, яких так не вистачає ветеранам. І що важливо - діти трепетно зберігають пам'ять про ці зустрічі.

Для духовного формування особистості школяра необхідно, щоби він із самого раннього дитинства спілкувався з природою - спостерігав різні явища в ній, розвивав збережені види чуття, осягав її невичерпну красу, усвідомлював себе частиною природи.

Щоби забезпечити таку сторону формування духовності наших учнів, у школі почав працювати гурток «Крааєзнавець». Головна мета навчально-виховної стежки, якою крокує гутрок - поширення знань про природу рідного краю, формування моральних переконань про необхідність оберігати



8

природні багатства, виховання турботи про стан природного середовища України, екологічне виховання учнів.

На гуртку декоративно-ужиткового мистецтва «Декор» вивчають, зберігають, передають дітям народні традиції, вироблені українцями впродовж тисячоліть, щоби наші діти не втратили потяг до краси та досконалості, який надихав наших предків. Адже народна мистецька традиція залишається тим джерелом, яке живитиме серця і душі людей вічно.

Роботи гуртківців приймають участь у різноманітних конкурсах та фестивалях.

Допомагає у формуванні світогляду, переконань, громадської позиції наших учнів і робота гуртка «Юні музеєзнавці» (додаток 9) який працює вже понад шість років. Створений з метою залучення учнів до процесів дослідження, вивчення та збереження історико-культурної спадщини України та рідного краю.  Одним із пріоритетних напрямів роботи гуртка є екскурсійна діяльність, адже подорож дає можливість доповнити, оживити ті знання, які отримали учні під час навчального процесу. Багато цікавих місць гуртківці відвідали (заповідник-музей І.К. Тобілевича «Хутір Надія», дендропарк «Веселі Боковеньки», «Краєвиди Онуфрієвщини», м.Київ,
«Софіївку» на Черкащині, заповідник «Хортиця», місто Чигирин, село Суботів). Безпосередній контакт з архітектурою, історією дає можливість спостерігати об’єкти і явища, бачити взаємозв’язки між ними, виховувати зацікавленість, розвивати системне та логічне мислення, формувати цілісний світогляд. Саме це підштовхнуло гуртківців на чолі із керівником Феденко Н. В. розробити маршрут навчально-краєзнавчої екскурсії «Освітні заклади Єлисаветграда другої половини XІX століття. Район Ковалівка». Як результат, робота зайняла ІІІ місце у міському конкурсі на кращий навчально-методичний матеріал туристсько-краєзнавчої тематики. Також Надія Валентинівна приймала участь у видані збірника кращих тез краєзнавчих досліджень.

9

Вороненко Аліна, завдяки участі в житті школи – відвідуючи гурток «Юні музеєзнавці» у 2011-2012н. р. приймала участь у міському етапі Всеукраїнської історико-краєзнавчої експедиції «Історія міст і сіл України» і зайняла 4 місце. У туристсько-краєзнавчому конкурсі «Туризм нас єднає» робота Степанової Анни (11-А клас) ввійшла в десятку кращих. У міському етапі обласного краєзнавчого конкурсу електронних презентацій «Моя Кіровоградщина – перлина скіфського степу» перші два місця посіли учні нашої школи: І місце – Вітюк Катерина (10-Б клас), ІІ місце – Перевалова Надія (10-Б клас). Вовненко Євген приймав участь у обласному етапі Всеукраїнського конкурсу фотографій «EcoGLOBE» (у номінаціях «Захистимо наші водойми» та «Життя диких тварин»).

Педагоги нашої школи спрямовують свою роботу на створення цілісної системи виховання через краєзнавство. Заняття краєзнавчого спрямування стали невід’ємною складовою. Вихованці закладу мають змогу реалізовувати свої пізнавально-творчі потреби, розширювати та поглиблювати знання, застосовувати набуті вміння і навички в практичній, просвітницькій і пошуково-дослідницькій діяльності. Діяльність вихованців побудована так, щоб через постійні самостійні відкриття, різноманітну навчально-творчу діяльність на базі природних об’єктів вони пізнали світ, його закономірності та закони. Саме тому в практику роботи ввійшли тематичні екскурсії в природу, краєзнавчі експедиції, фотовиставки, пошуково-дослідницька діяльність.

10

Висновки

Кожна доба має свої потреби, ставить свої вимоги, розв'язує свої проблеми. Своєю творчістю В. Сухомлинський виховував молоде покоління національно свідомими українцями. Його заповіді, які висловлені в казках, саме і можуть виховати Справжню Людину, якій  притаманні найкращі якості: висока мораль, гуманістичні ідеали, любов до народу, до Батьківщини, бо „без будь-кого з нас Батьківщина може обійтися, але будь-хто з  нас без Батьківщини – ніщо”. Світлий, теплий, мистецький талант В.Сухомлинського дарує нам вічні цінності – загальнолюдського й національного  –  у найвищих злетах думки й слова, душі й серця.

Надаючи виняткового значення дослідницькому характеру навчальної діяльності В.Сухомлинський вважав, що, думаючи, вивчаючи та зіставляючи, діти відкривають істину або ж бачать, що для її відкриття необхідні нові спостереження, експериментування. Важливо, щоб активне сприйняття світу почалося ще в молодшому віці, а в ранню юність людина вступила вже із сформованими стійкими переконаннями.

Можемо тільки  порадіти, що творчість його на належному рівні поцінована і введена до  програми початкової школи, але й  пошкодувати, що середня школа поки не має можливості в повній мірі доторкнутися душею і серцем до прекрасних високохудожніх творів  педагога-новатора В.Сухомлинського. Віримо, що прийде час і творчість Великого Вчителя посяде  чільне  місце в кожній середній та вищій школі.

Важливим засобом формування у вихованців бережливого ставлення до історії, є тематичні масові заходи. З цього року ми в школі запровадили свято «Як у нас на Україні». Маємо надію, що це буде одним із традиційних свят нашої школи.


11

Використана література

1. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – К.: Радянська школа, 1984.

2. Виховання дбайливого ставлення дітей до природи у світлі педагогічних

ідей Василя Сухомлинського: Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-

практичної конференції. – Суми, 2009.

3. http://www.ukrlit.vn.ua/article/358.html

4. http://referats.5-ka.ru/62/13453/2.html

5. http://www.bestreferat.ru/referat-188278.html



6. http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=53749

21


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка