Карта особистісного зростання педагога



Скачати 155.34 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір155.34 Kb.
Карта

особистісного зростання педагога

Навчальний рік_____________________________________________________________________

П.І.Б. _____________________________________________________________________

Предмет ______________________________________________________________________

Науково-методична проблема __________________________________________________________________________

Кількість років роботи над проблемою ___________________________________________________________________________

Самооцінка професійної підготовки за (12-бальною шкалою):

— змісту предмета;

— планування;

методики викладання;

— педагогіки;

— психології.

Опрацьована література _____________________________________________________________________

Виступи і доповіді (на педрадах, засіданнях методичних кафедр, семінарах):

— теоретичні викладки __________________________________________________________________________

— з досвіду роботи _________________________________________________________________________

Участь у загальношкільних методичних заходах: _____________________________________________________________________________

Відвідування відкритих уроків, виховних заходів вивчення передового педагогічного досвіду: _____________________________________________________________________________

Участь у роботі міського науково-методичного центр ____________________________________________________________________________

Громадська діяльність ______________________________________________________________________

Результати роботи:

— результати атестації;

— оприлюднення свого досвіду;

— участь учнів у предметних олімпіадах;

участь учнів у конкурсах-захистах науково-дослідницьких робіт членів МАН;

— участь учнів у конкурсах, олімпіадах, змаганнях;

— результати успішності учнів;

— особиста науково-дослідницька робота. Прогнози та плани на наступний навчальний рік. Пропозиції щодо організації науково-методичної роботи на наступний навчальний рік.



Система самоосвітньої роботи вчителя передбачає: поточне і перспективне планування; підбір раціональних форм та способів засвоєння й збереження інформації; оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення свого та колективного педагогічного досвіду; поступове освоєння методів дослідницької та експериментальної діяльності.

План самоосвіти вчителя має містити: визначення власної методичної проблеми та етапності Ії впровадження, перелік літератури, яку слід опрацювати; визначені форми самоосвіти; термін завершення роботи; передбачувані результати (підготовка доповіді, виступ на засіданні МО, поурочне планування, опис досвіду роботи, оформлення результатів у вигляді звіту тощо).

Матеріал, зібраний у процесі самоосвіти, доцільно розподіляти на окремі теми і зберігати у вигляді карток, спеціальних тематичних папок, особистого педагогічного щоденника. Важливе значення в процесі самоосвітніх занять має вміння працювати з літературними джерелами: робити виписки, складати конспект, тези прочитаного, розгорнутий план чи анотацію.


Пропонуємо зразки оформлення документації самоосвіти вчителів.

План самоосвіти вчителя

_________________________________________

(прізвище, ім’я по батькові)
Проблема, над якою працює вчитель:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Орієнтовний план самоосвіти вчителя історії та правознавства

з/п

Зміст

Форма самоосвіти

Термін

роботи


Відмітка про виконання

1.Теоретична підготовка за фахом

1

Опрацювати додаткову науково-популярну літературу для підготовки теоретичного та наукового рівня з всесвітньої історії та історії України, правознавства

Поглиблена підготовка до уроків з всесвітньої історії та історії України в 10 кл.

Протягом навчального року




2

Робота над власною методичною проблемою та ії втілення відповідно до вланого етапу (середня тривалість роботи над проблемою розрахована на 1-2 міжатестаційних періоди)

Підготовка методичного посібника для класів суспільно-гуманітарного профілю

Протягом навчальних років (2008/2009 н.р.;

2009/2010 н.р.)






3

Підготувати матеріали на засідання методичного об’єднання

Доповідь на МО

Протягом навчального року




2. Методична підготовка

1

Опрацювати нормативно – правові документи щодо викладання суспільно – гуманітарних предметів в 200__/200__ н.р..

Читання збірників наказів, періодичних видань

Протягом навчального року




2

Розробка конспектів уроків з всесвітньої історії та історії України для ___ кл._______________________, профілю, що відповідає сучасним вимогам та чинній програмі для профільних класів

Поглиблена підготовка до уроків

Протягом навчального року




3

По мірі надходження опрацювати літературу з методики викладання історії

Систематичне читання методичної літератури та фахових видань

Протягом навчального року




4

Розробити та провести відкритий урок, виховний захід, конкурс присвячений річниці __________________ в рамках тижня історіі

Відкритий урок, відкритий захід, організація конкурсу в рамках тижня історії

До 1.05. 2009.




5

Оволодіння методикою аналізу і способами узагальнення передового досвіду

Відвідування семінарів, конференцій, ознайомлення з ППД України та області

Протягом навчального року




6

Освоєння методики дослідницької діяльності( наприклад, метод проектів)

Відвідування семінарів, конференцій, відкритих уроків тощо







3.Педагогічна підготовка

1

Опрацювати матеріали щодо сучасних вимог оформлення шкільної документації

Відвідування семінарів вчителів суспільно – гуманітарних дисциплін, робота з періодичними виданнями

Протягом навчального року




2

Опрацювання та підбір раціональних форм та способів засвоєння та збереження інформації

Відвідування семінарів вчителів суспільно – гуманітарних дисциплін, робота з періодичними виданнями

Протягом навчального року




4. Психологічна підготовка

1

По мірі надходження опрацьовувати літературу з психології

Робота з періодичними виданнями, навчально – методичною літературою

Протягом навчального року







Опрацювати літературу щодо різних форм роботи з обдарованими та слабо встигаючими учнями

Робота з періодичними виданнями, навчально – методичною літературою

Протягом навчального року





Готовність до самоосвіти — це оволодіння всіма компонентами самоосвітньої діяльності.

З точки зору готовності до самоосвіти припускається наявність у вчителя:



  • Певного обсягу загальноосвітніх знань, що використовуються як основа, фундамент, а часто й метод в самоосвітній пізнавальній діяльності.

  • Дієвих мотивів, що спонукають вчителя до безперервної освіти (впевненість у суспільній необхідності й усвідомлення особистої значущості постійного поповнення знань, професійного вдосконалення, розширення політичного кругозору, підвищення свого ідейно-теоретичного й загальнокультурного рівня; наявність стійких пізнавальних інтересів, потягів, настанов).

  • Розвинутих навичок самостійного оволодіння знаннями й пізнавальними вміннями при використанні різноманітних джерел і в різних формах самоосвіти.

  • Стійких умінь розумової діяльності.

  • Уміння самоорганізації пізнавальної діяльності (вибору джерел пізнання й форм самоосвіти, планування тощо).

Аналіз самоосвіти вчителів дає можливість виділити в ній ті етапи, котрі притаманні будь-якій діяльності

:Етапи світньої діяльності


мотивація

АНАЛІЗ

ПЛАНУВАННЯ

РЕАЛІЗАЦІЯ

ОРГАНІЗАЦІЯ

Оскільки самоосвіта — добровільний вид роботи, в ній особливо чітко прослідковується мотиваційна сфера.

Усвідомлення себе як особистості, визначення своїх ідеалів, життєвих планів є головною лінією розвитку спонукальних сил самоосвіти. Безпосередньо пов'язане з ними мотиваційний етап. Саме на цьому етапі у вчителів формується почуття свободи вибору та відповідальність за обраний шлях, пробуджується бажання досягти певної мети. Отже, мотивація та цілеспрямованість - це:


  • здатність свідомо ставити мету й досягати її;

  • вміння проявляти інтелектуальні й вольові зусилля для досягнення.

На етапі планування вчителі обирають форми та засоби самоосвіти. Це може бути індивідуальна самоосвіта, яка передбачає безпосередньо самостійне опрацювання джерел інформації та колективні форми самоосвіти (робота на різноманітних курсах, підготовка до семінарів, конференцій тощо). Планується час та місце, коли і де буде здійснюватися самоосвітня робота. Отже, здатність до планування – це:

  • вміння раціонально розподіляти сили, час та засоби в самостійній навчальній діяльності;

  • вміння визначати проміжні цілі.

На етапі організації вчителі в залежності від обраної форми та засобів самоосвіти здійснюють відповідні кроки до її реалізації. Цей процес включає в себе організацію пошуку відповідної інформації. Здатність до самоорганізації включає:

  • вміння мобілізувати себе, цілеспрямовано, активно використовувати всі свої можливості для досягнення поставленої мети;

  • вміння раціонально використовувати час, сили, засоби.

На етапі реалізації вчителі вже безпосередньо працюють з джерелом інформації. Саме на цьому етапі дуже важливо враховувати, наскільки вчитель підготовлений до такої діяльності.

На етапі аналізу здійснюється контроль за результатами своєї роботи. Дуже важливо, щоб вчитель мав:



  • розвинену здатність до самоконтролю (властивість особистості знаходити й виправляти свої помилки та недоліки в діяльності);

  • адекватну самооцінку (здатність особистості об'єктивно оцінювати свої можливості);

  • здатність до рефлексії й коригування (осмислення особистістю процесу й результату цього виду діяльності).

Визначення через самоконтроль якості засвоєння знань, своїх слабких місць, визначення у зв'язку з цим наступних освітніх задач дає можливість вчителі наступний цикл самоосвіти будувати більш свідомо.

Слід додати, що ще одним необхідним компонентом самоосвіти є енергетичний, який включає емоційну сторону діяльності. Самоосвіта завжди здійснюється при високому рівні активності, напруженості пізнавальних та емоційних сил, пов'язана з наявністю позитивних емоцій.

Таким чином, проблема формування готовності до самоосвіти зводиться до виховання у вчителя прагнення постійно вдосконалювати свої знання, вміння самостійно здійснювати пізнання та його організовувати. Проблема підготовки вчителя до самоосвіти, її розв'язання на сучасному рівні — це розв'язання проблеми оволодіння всіма компонентами самоосвітньої діяльності.



зразок

Зміст роботи:

1. Опрацювати науково-педагогічну літературу:



  • праці А.С.Макаренка, В.О.Сухомлинського;

  • досвід відомих педагогів новаторів: Ш.О.Амонашвілі; Є.М.Ільіна, С.М.Лисенкової, В.Ф. Шаталова та ін.

2. Удосконалення педагогічної етики (ознайомитись з літературою, яка буде рекомендована на психолого-педагогічному семінарі).

3. Проаналізувати досвід досвідчених вчителів, які працюють поруч з Вами.

4. Аналізувати фахову пресу щодо досвіду з данної проблеми.

5. Скласти і постійно поповнювати картотеку з анотаціями науково-педагогічних публікацій; робити висновки по вивченій проблемі; намітити шляхи її реалізації.

6. Провести та проаналізувати відповідні відкриті уроки і позакласні заходи.

7. Створити власну бібліотеку з питань педагогіки; психології; методики викладання предметів суспільно-гуманітарного циклу.

8. Знайомитись з періодичними виданнями з данної проблематики.

9. Підвищувати культуру спілкування з батьками учнів, колегами по роботі, учнями за допомогою занять по розвитку зв’язного мовлення, вивчення літератури, відвідування занять факультативів.

10. Прочитати художні твори, переглянути телепередачі, прослухати радіопередачі та обговорювати їх на ШМО суспільно-гуманітарного циклу.

11. Вивчати психолого-педагогічну літературу для створення сприятливого психологічного клімату у колективі, класі.

12. Скласти творчий звіт про виконання плану самоосвіти, відповідаючи на питання:

- які три головні Ваші якості як вчителя;

- що нового Ви принесли з собою в школу;

- яка Ваша вчительська філософія;

- як Ви досягаєте правдивості від дітей;

- Ви впевнені, що Ваші учні обдаровані та талановиті,



- що для Вас найважливіше в стосунках з батьками та адміністрацією;

  • який Ваш найбільший недолік в стосунках з учнями.



Самоосвіта вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін

Приклад 1




Прізвище, ім,я, по батькові

Науково-методична тема, над якою працює вчитель

Шляхи, засоби, методи

Вид узагальнень

Дата виконання

Форма звітності























(Таблиця складається на всіх вчителів суспільно-гуманітарних дисциплін, які працюють в навчальному закладі. В т.ч. і тих, які працюють за сумісництвом)
Приклад 2



Прізвище, ім’я, по батькові

Науково-методична тема, над якою працює вчитель

Дата звіту

Місце звіту

Відмітка про виконання




















Приклад 3



Прізвище, ім’я, по батькові

Науково-методична тема, над якою працює вчитель

Форма звітності














Список методичної літератури, яку опрацювалиучителі за навчальний рік




Назва статті, книги

Місце, рік видання

Автор

Коротка анотація

Прізвище, ім’я, по батькові доповідача

Дата виступу

Методична література











































Науково-популярна література












































Однією з форм самоосвіти є робота над індивідуальною науково-методична темою (проблемою). Це – усвідомлена, цілеспрямована, планомірна та безперервна робота педагогів, спрямована на вдосконалення їхньої теоретичної і практичної підготовки, необхідної для практичної діяльності.

Науково-методична тема (проблема) – питання чи комплекс питань, які об'єктивно виникають в організації навчально-виховного процесу і вирішення яких передбачає суттєвий практичний і теоретичний інтерес.

Працюючи над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою), вчитель поглиблено і цілеспрямовано аналізує всі джерела науково-методичної інформації, особливо отриманої в ході курсової підготовки, участі в роботі семінарів, у процесі консультацій, шляхом читання психолого-педагогічної літератури з проблеми, ознайомлення з ППД- При цьому вчитель набуває навичок аналізу змісту публікацій та педагогічної практики, навчається прийомів науково-дослідницької діяльності, вчиться оформляти і подавати результати індивідуальної роботи над темою (проблемою).



Орієнтовний алгоритм роботи педагога над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою):

1. Вибір теми (проблеми) індивідуальної науково-методичної роботи:

• ознайомлення з літературою;

• ознайомлення з нормативними документами;

• вивчення прогресивного педагогічного досвіду з проблеми дослідження.

2. Детальне ознайомлення з проблемою засобами літературних джерел:

• складання картотеки літературних джерел;

• виписки з літературних джерел.

3. Уточнення теми і розробка попереднього варіанту плану індивідуальної науково-методичної роботи:

• обґрунтування вибору теми;

• актуальність і новизна;

• відбір адекватних методів та засобів пошукової діяльності;

• формулювання мети та завдань роботи;

• розробка календарного плану індивідуальної роботи.

4. Формулювання припущень, відбір та розробка моделей, інноваційних технологій педагогічної діяльності.

5. Впровадження інновацій у практику своєї педагогічної діяльності.

6. Аналіз та оцінювання результатів роботи над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою), формулювання висновків та пропозицій.

7. Літературне оформлення роботи, звіт перед колегами про отримані результати.

Роботу над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою) доцільно розподілити принаймні на два етапи.

На першому етапі вчитель має всебічно ознайомитися з висвітленням обраної ним теми (проблеми) в науці, зіставити особистий досвід із досвідом колег чи висвітленим у літературі.

На основі аналізу різних поглядів на розв'язання конкретної проблеми педагог визначає особисту позицію, а зіставлення свого досвіду викладання з накопиченими в науково-педагогічній і методичній літературі ідеями, методами та прийомами дасть йому змогу визначити, що він уже знає і може робити з цією проблемою, що принципово нове міститься в його досвіді роботи, в чому він може піти далі зафіксованого в книгах і статтях і, врешті, що він не освоїв у своїй практичній роботі.

Другий етап – конструювання нового досвіду на основі кращих досягнень науки і практики викладання, а також перевірки його ефективності; аналіз отриманих результатів викладання.



Результативність роботи педагога над індивідуальною науково-методичною темою (проблемою) можна оцінювати на основі таких показників:

1. Розвиток навичок навчально-пошукової діяльності (забезпечення науковості методичної роботи; вдосконалення наукової організації праці; використання довідкової, енциклопедичної літератури, науково-інформаційних джерел; розроблення програми діяльності, мети, завдань науково-методичної роботи).

2. Інформаційні підходи до практичної індивідуальної діяльності (здійснення пошукової роботи з питань удосконалення змісту, методів роботи; вироблення вмінь аналізувати, осмислювати чужий та особистий досвід; нестандартне, оригінальне вирішення завдань).

3. Організація роботи над обраною науково-методичною темою (розроблення теми, її апробація та впровадження, прогнозування можливих результатів; оновлення змісту, форм та методів навчально-виховної діяльності; діагностика та аналіз отриманих результатів; пропагування та поширення прогресивного педагогічного досвіду; видавнича діяльність).

Крім планової самоосвітньої діяльності, вчителів спонукають до самоосвіти протягом року, під час підготовки до методичних заходів (у планах підготовки до педрад, семінарів, педагогічних читань обов'язково слід дати перелік джерел для самостійного опрацювання), а також з виникненням утруднень (за результатами відвіданих у вчителя уроків.



Усі теми самоосвітньої діяльності педагогів спрямовані на вирішення єдиної науково-методичної проблеми школи.

Пропонуємо методико-педагогічні заходи щодо стимулювання самоосвіти педагогів:

І група спрямована на підсилення практичного напряму самоосвіти:

— навчальні семінари на базі відкритих уроків;

— вирішення проблемних педагогіко-дидактичних завдань;

— інструктивно-методичні консультації й наради;

— уроки-тренінги;

— співбесіди з учителями.

ІІ група спрямована на підсилення наукового напряму самоосвіти. До неї входять:

— психолого-педагогічні семінари;

— презентації педагогічних новинок;

— проблемні семінари;

— педагогічні читання.

ІІІ група передбачає колективну творчість:

— круглий стіл;

— випуск методичного бюлетеня;

— творчі майстерні.

IV група заохочує вчителів до активної творчої діяльності.

Включає:


— предметно-методичні тижні;

— узагальнення педагогічного досвіду;

— ділові ігри;

— конкурси професійної майстерності.

V група сприяє оприлюдненню індивідуальних наробок. Це:

— публікація методичних знахідок;

— творчі звіти;

майстер-клас.



Усі вказані види методичної роботи впроваджують у життя в рамках таких організаційних форм як методичне об'єднання, Школа молодого вчителя, педагогічна рада, постійно діючий семінар.

У ШМО та методичному кабінеті на допомогу вчителям у самоосвітній діяльності має бути сформований банк матеріалів: списки рекомендованої для самостійного опрацювання літератури; матеріали з ППД; різні варіанти планів самоосвітньої роботи; тексти доповідей; зразки рефератів за наслідками самоосвітньої діяльності; зразки конспектів літературних джерел; новинки психолого-педагогічної літератури.

Матеріал, зібраний у процесі самоосвіти, доцільно розподіляти на окремі теми і зберігати у вигляді карток, спеціальних зошитів, тематичних папок, особистого педагогічного щоденника. Важливе значення в процесі самоосвітніх занять має вміння працювати з літературними джерелами, робити виписки, складити конспект, тези прочитаного, розгорнутий план чи анотацію.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка