Караульна О. М. Тематична сторінка «Світ культури» Розділ І. Образ матері в українському сакральному мистецтві



Скачати 156.7 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір156.7 Kb.
Караульна О.М.

Тематична сторінка «Світ культури»

/files/images/anmats-kartinki/632c1a92b7d1.gif

Розділ І. ОБРАЗ МАТЕРІ В УКРАЇНСЬКОМУ сакральному мистецтві

Материнська любов є незбагненим феноменом, основою всього сущого, безумовною першопричиною розвитку кожної людини. Загальновідомо, що зображення Великої Богині, або Берегині завжди було пов’язане з культом життєдайної Матері–Землі, котра є джерелом усього живого. Значний пласт у вітчизняній художній культурі, зокрема у сакральному мистецтві, складають лики святої Божої Матері, котрі розрізняють за кількома основними іконографічними типами: Одигітря (Провідниця)



одигитрия , 19 в. украина галерея фото православного форума …

ОДИГИТРИЯ , 19 в. Украина Галерея Фото Православного Форума

Оранта (Молитвениця)

стена вконтактеСофия "Оранта" Киевская.

елеуса. . галерея фото православного форума апостола андрея первозванного



Елеуса (Замилування)
ЕЛЕУСА. . Галерея Фото Православного Форума Апостола Андрія Первозванного
Знамення (Втілення),
сергий вандаловский - знамение - украинская православная икона-украинская православная икона
Сергий Вандаловский - Знамение - Украинская православная икона

Панагія (Всесвята),

общественная организация г. волгограда
Икона Пресвятой Богородицы Великая Панагея (Оранта) .

Покрова (Заступниця)

под покровом дня. русский хаос и князь андрей бог
Украинская икона Покрова XVII века.


Крім зазначених ісує багато образів Богоматері, назви яких пов’язані з місцевістю, де вони з’явилися вперше (“Волинська Одигітря”, “Вишгородська Елеуса”, “Козацька Покрова” тощо). Основним у цих іконах є материнська любов св.Марії до свого сина та її нерозривне духовне єднання з Ісусом. Саме Богоматір являє собою взірець істинної материнської любові, сповненої альтруїзму та священності.

Розділ ІІ. Евроінтеграційний курс України

/files/images/papka4/animashki61.gif

http://soskin.info/project/uncp/ukr/ch2/d2/2006/n5-6/dia/baltazhi.jpg Микола Балтажи, 
заступник директора Департаменту Європейського Союзу  Міністерства закордонних справ України 
Шляхи реалізації євроінтеграційного курсу України в умовах оновлених відносин з Європейським Союзом

Україна розвиває відносини з ЄС на основі дотримання спільних цінностей і стандартів у всіх галузях, передусім у сфері демократії, верховенства права та прав людини. В основу двосторонніх взаємин наша держава поклала ідеологію вступу до Європейського Союзу як консолідуючого чинника українського суспільства та важливого стимулу проведення внутрішніх демократичних реформ. 

Серед головних здобутків у відносинах Україна – ЄС можна було б згадати такі: 

1. Реалізується План дій Україна – ЄС, який визначає зміст нашої співпраці на найближчі три роки. Україна нарешті отримала статус країни з ринковою економікою, чого прагнула багато років. 

2. Серед кардинальних зрушень – початок переговорів з Євросоюзом щодо спрощення візового режиму для українських громадян. 

3. Минулого року було встановлено рекорд за кількістю підписаних документів з ЄС – дев’ять: від співробітництва у сфері космосу до текстилю, від стратегічної співпраці в галузі енергетики до питань співпраці з ЄС у кризових ситуаціях, від питань співробітництва у сфері навігації, авіаційних перевезень до питань співпраці з Європейським інвестиційним банком. 

4. У лютому Верховною Радою була ратифікована Угода про співпрацю з Європейським інвестиційним банком, яка відкриває додаткові кредитні можливості для перспективних проектів в Україні на суму $250 млн. 

5. Окрім того, торік ми домовилися про початок консультацій щодо реалізації ідеї створення зони вільної торгівлі Україна – Європейський Союз, закладеної в Угоді про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС. 

6. Товарообіг між Україною та ЄС збільшився і склав 33,6% усього товарообігу із закордонними партнерами. 

Не останньою чергою згадані здобутки продиктовані рішучою налаштованістю нового керівництва України, якому, на відміну від попередніх років, не бракує політичної волі для послідовного втілення головного зовнішньополітичного пріоритету країни – курсу на європейську інтеграцію. При цьому наші дипломатичні зусилля та практичні кроки на європейському напрямі були не абстрактними, а підпорядкованими досягненню конкретних результатів. Що стосується двосторонніх взаємин Україна – ЄС, то тут уперше за багато років утвердився такий надзвичайно важливий чинник, як політична довіра. 

Україна демонструє прагматичний підхід до вирішення стратегічних завдань, головне з яких – підготовка до майбутнього членства в Євросоюзі. При цьому ми усвідомлюємо, що запорукою довготермінового успіху можуть бути лише позитивні результати в конкретних справах. Тільки копітка цілеспрямована робота дасть змогу досягти відчутних економічних успіхів, наблизити Україну до європейських норм і стандартів, підготувати основу для обґрунтованого претендування на вступ до ЄС. 

Але ми маємо перетворювати свою власну державу, суспільство, приносити в домівки наших громадян європейські стандарти життя вже сьогодні. Адже сутність і привабливість ЄС полягає не у членстві як такому, а у тих політичних, соціально-економічних стандартах, що панують у Європі й досягнення яких забезпечить українцям новий рівень та якість життя. Про які стандарти йдеться? 

По-перше – це входження до спільного цивілізаційного простору, в якому домінують повага до демократичних цінностей і прав людини, верховенство права. 

По-друге – це якісна модернізація економіки, підвищення довіри внутрішніх та іноземних інвесторів, доступ до великого внутрішнього ринку Євросоюзу. 

По-третє – це збільшення доходів землеробів, бо, як свідчить досвід нових держав – членів ЄС, головна перевага членства в ЄС зосереджується в сільськогосподарському секторі . 

По-четверте – це притаманні ЄС високі стандарти умов праці, що гарантуватимуть працівникам безпечніші робочі місця. 

По-п’яте – це зрозуміла, стабільна та єдина правова база, чесна конкуренція, розширення можливостей виробничої кооперації з бізнесменами держав – членів ЄС. 

По-шосте – це підвищення рівня захисту навколишнього середовища та безпеки життя. 

Україна як демократична держава та одна з найбільших європейських країн, що має потужний економічний, науково-технічний і культурний потенціал, Україна як важливий чинник енергетичної безпеки Європи, Україна як одна з найтолерантніших націй нашого континенту, здатна значно посилити об’єднану Європу, додати свій вагомий внесок до загальноєвропейської скарбниці. 

http://soskin.info/ea/2006/5-6/20060502.html


Розділ ІІІ. Музей – скарбниця історії й культури
daumier galerie tableaux.jpg


Музеї - важливий засіб культурного обміну, збагачення культур і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру між народами. Щорічно 18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято. Найцікавіші музеї України.

музей-усадьба святого николая в пистыне



Садиба Святого Миколая в Пістині - це «офіційна резиденція» покровителя всіх дітей, одного з найбільш шанованих і улюблених на Україні святих, чиє свято відзначається 19 грудня, напередодні Нового року.

Проект «Туристично-мистецький комплекс» музей-садиба Святого Миколая був розроблений в 2002 р Національним природним парком «Гуцульщина». Метою цього проекту стало формування у дітей та молоді високих естетичних і моральних якостей, як основи здорової особистості, прояві добра, справедливості, милосердя, виховання любові до національної культури, а також бажання збереження культурно-історичної спадщини.

музей семейных профессий

Музей родинних професій - це унікальний у своєму роді музей, заснований заслуженим журналістом України Романом Фабрикою. Знаходиться музей у дворі Будинку журналіста в Івано-Франківську в ньому зібрано атрибути різних професій, якими займалися члени його сім'ї протягом більше ніж 120 років. А перелік професій значний - це і пасічники, ковалі, лікарі, будівельники, музиканти, геологи і багато інших. У музеї можна знайти оригінальні предмети побуту, домашнє начиння. За словами автора, метою музею є збереження для наступних поколінь спадщини минулого.

Інтернет джерело: http://www.votpusk.ru/country/dostoprim_info.asp?ID=10823#ixzz3Ysxjdept



музей пеле

Музей Пеле знаходиться в Луганську і є єдиним в світі приватним музеєм в честь знаменитого бразильського футболіста Пеле. Музей створив житель Луганська Микола Худобін за власною ініціативою. Відкрито був музей у червні 2012 року і з'явився справжнім подарунком не тільки для любителів футболу, але й для всіх мешканців Луганська. Експонати для цього музею Микола збирав протягом 40 років, зустрічався зі знаменитим футболістом три рази.

Інтернет джерело: http://www.votpusk.ru/country/dostoprim_info.asp?ID=11399#ixzz3YszpunIw



музей одной улицы

Музей однієї вулиці - це один з перших у Києві сучасних приватних музеїв. Музей присвячений історії відомого Андріївського узвозу, а також життя його найзнаменитіших мешканців. В основу музею лягли предмети ХІХ-ХХ століть - це переважно рукописи й документи, автографи, старовинні фотографії та листівки, а також різні предмети антикваріату. Окрему увагу в музеї приділяється цікавим будівлям, які знаходяться на все тому ж Андріївському узвозі. Це, в першу чергу, Андріївська церква авторства знаменитого архітектора Растреллі, яка і дала назву вулиці. Не обійшли увагою творці музею і так званий Замок Річарда Левове Серце - будинок, у якому колись жили українські художники і скульптори.

Інтернет джерело: : http://www.votpusk.ru/country/dostoprim_info.asp?ID=3868#ixzz3Yt0MhKJS



музей воды
Музей води розташовується в центрі Хрещатого парку, в старовинній водонапірній башті віком понад 130 років. Вже сама по собі вежа являє собою справжній архітектурний пам'ятник. Музей був відкритий після реконструкції башти в 2003 році. Офіційна назва музею - Водно-інформаційний центр, що пояснюється роллю, яка перед ним поставлена ​​- інформування відвідувачів про гідросферу планети, про ті запаси води, які є в Україні, а також про те, які наслідки виникають через діяльність людини..

Інтернет джерело:  http://www.votpusk.ru/country/dostoprim_info.asp?ID=3832#ixzz3Yt1ZAEhD



музей вторсырья

Музей вторсировини, це, мабуть, один з самих незвичайних київських музеїв. Розташовується даний музей на території заводу, який якраз і займається переробкою речей, що відслужили свій термін . Колекція музею поповнюється просто - найцікавіші речі, які знаходять в смітті, просто не знищують . Завдяки цьому вдалося зібрати унікальну колекцію антикварних і екзотичних речей, причому багато з них розміняли третю сотню років. У музеї широко представлені також раритетні речі, які важко відшукати в інших музеях. Наприклад, тут непогано почувають себе один з перших у Російській імперії пилососів, фотоапарат, лампи тощо.

Інтернет ресурс:  http://www.votpusk.ru/country/dostoprim_info.asp?ID=3909#ixzz3Yt24He00



музей сала

Музей сала - це перший в світі арт-музей такого плану. Він знаходиться в самому серці Львова. Музей створений під авторством відомого художника-декоратора Бориса Бергера. В ньому можна помилуватися на сало у всіляких проявах - це і картини із сала, і свічки і скульптури Всі експонати виставлені в спеціальному скляному холодильнику при напівтемному освітленні і з підсвічуванням ультрафіолетом, відвідувачі можуть замовити зменшену копію будь-який з них.

Інтернет ресурс: : http://www.votpusk.ru/country/dostoprim_info.asp?ID=3968#ixzz3Yt2TRlpU



Розділ ІV. Історичні постаті

/files/images/papka4/prikrasa4.gif

Кирило (бл. 827 – 14 лютого 869) і Мефодій (бл. 820 – між 6 квітня і 19 квітня 885) — 

творці слов’янської абетки, проповідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг, виданих слов’янською мовою. Вони переклали вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання.

У ІХ ст. від кореня грецьких шрифтів виділилася відокремлена родина слов’янських шрифтів: глаголиця та кирилиця. Ці дві азбуки створені на базі староболгарської мови. Пізніше вони поширилися серед східних слов’ян.

Дослідники вважають, що слов’яни мали примітивне письмо ще в першій половині І тисячоліття. Пізніше вони стихійно користувалися грецькими буквами. Але, на жаль, ніяких тогочасних писемних пам’яток до нас не дійшло.

Життєвий та просвітницький шляхи Кирила та Мефодія
Народилися брати у м. Солунь (тепер Фессалоніки, Греція) у родині військового начальника. За тих часів людність у цьому місті складалася наполовину з греків, наполовину зі слов’ян. Їхня мати була грекинею, а батько — болгарином, тому брати з дитинства добре знали як грецьку, так і мову солунських слов’ян.

Костянтин Філософ (Кирило) здобув освіту в Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла ІІІ, де одним із його вчителів був Фотій. Кирило знав східні мови, латину, арабську й староєврейську. Був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. У 40–60-х роках IX ст. брав участь у диспутах із іконоборцями і мусульманами в Сирії. Близько 860 року їздив із дипломатичною місією до хозарів. Ім’я «Кирило» Костянтин прийняв перед смертю, постригшись у ченці. За свої здібності, живий розум він згадується як Костянтин Філософ.

Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10-ти років був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, але незабаром відцурався мирського життя й став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. У 863 році візантійський імператор Михайло направив Кирила та Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою. Вона мала бути протиставлена латині німецьких місіонерів.

Перед від’їздом до Моравії Костянтин розробив слов’янську абетку. А вже 863 року Кирило й Мефодій привезли до Велеграда слов’янську азбуку та три-чотири богослужебні книги, перекладені слов’янською мовою. У посланні папи Іоанна VІІІ до моравського князя Святополка (880 р.) Костянтина названо «творцем слов’янського письма».

За запровадження слов’янської мови в богослужінні Кирило та Мефодій були звинувачені в єресі. У 866 році на виклик папи римського Адріана ІІ їздили до Риму. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов’янські церковні книги і проводити богослужіння слов’янською мовою. Після приїзду до Риму Кирило помер. Мефодій був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії і 870 року повернувся до Панонії. Унаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув’язненні. У 882–884 роках жив у Візантії. У середині 884 року повернувся до Моравії, де перекладав Біблію слов’янською мовою. Помер у квітні 885 року.

Цікаві інтернет-ресурси/files/images/1290525490_knigi.pnghttp://te.zavantag.com/tw_files2/urls_6/92/d-91388/7z-docs/15_html_m6c2c47a6.jpg

  1. 1.Як народилася слов’янська абетка. 24 травня — День слов’янської Писемності та культури [Електронний ресурс] // Національний технічний університет України. — Режим доступу: http://kpi.ua/1219. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.02.2013).


  2. Как появилась письменность у древних славян [Електронний ресурс] // Наука — это жизнь! Сб. науч.-позн.статей, заметок и публикаций. — Режим доступу: http://nauka.relis.ru/14/0205/14205048.htm. — Назва з екрана. — (Дата звернення 19.02.2013).


  3. День слов’янської писемності і культури [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=QRGRfglmqHg. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  4. День слов’янської писемності і культури [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=ApdWE_BDUic. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  5. 24 травня — День слов’янської писемності та культури [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http://www.oridu.odessa.ua/news/1/24travnya.pdf. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  6. 24 травня — День слов’янської писемності і культури [Електронний ресурс] // Рідна країна. — Режим доступу: http://ridna.ua/2012/05/24-travnya-den-slovyanskoji-pysemnosti-i-kultury/. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  7. Загадки славянской письменности [Електронний ресурс] / В. А. Чудинов // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=-yqeyeB1ydY. — Назва з екрана. — (Дата звернення 19.02.2013).


  8. Сказания о начале славянской письменности [Електронний ресурс] / Б. Н. Флоря // Библиотека Якова Кротова. — Режим доступу:http://krotov.info/history/09/3/flor_00.htm. — Назва з екрана. — (Дата звернення 19.02.2013).


  9. Сайт «Славяне» [Електронний ресурс] : [истоки, культура славян, славянские государства и языки]. — Режим доступу: http://slawianie.narod.ru/str/slav.html. — Назва з екрана. — (Дата звернення 19.02.2013).


  10. Письменность славян [Електронний ресурс] // Славяне. — Режим доступу: http://slawianie.narod.ru/str/pismo.html. — Назва з екрана. — (Дата звернення 19.02.2013).


  11. Просветительская деятельность Константина (Кирилла) и Мефодия [Електронний ресурс] // Славяне. — Режим доступу: http://slawianie.narod.ru/str/pismo/km.html. — Назва з екрана. — (Дата звернення 19.02.2013).


  12. Кирило і Мефодій [Електронний ресурс] // You Tube. — Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=1uSs1ptBi3Y. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  13. Кирило і Мефодій [Електронний ресурс] // Українська мова. Енцикопедія. — Режим доступу: http://litopys.org.ua/ukrmova/um31.htm. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  14. Роль Кирила і Мефодія в історії української куьтури [Електронний ресурс] // Твір. — Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/sochm/printout.php?id=331. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  15. Кирило і Мефодій [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://znaimo.com.ua/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D1%96_%D0%9C%D0%B5%D1%84%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B9. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  16. Кирило і Мефодій: закарпатський аспект [Електронний ресурс] // «День». — Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/kirilo-i-mefodiy-zakarpatskiy-aspekt. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  17. Загадка абетки Кирила і Мефодія: кирилиця або глаголиця [Електронний ресурс] // День. — Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-incognita/zagadka-abetki-kirila-i-mefodiya-kirilicya-abo-glagolicya. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  18. Хто такі Кирило та Мефодій? [Електронний ресурс] // Корисні поради. — Режим доступу: http://korisni-porady.co.ua/xto-taki-kirilo-ta-mefodij.html. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  19. Кирило і Мефодій [Електронний ресурс] // Сторінки біографії. — Режим доступу: http://uadocs.exdat.com/docs/index-180138.html. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  20. Сценарій до Дня української писемності та мови «Свято української мови» [Електронний ресурс] // Острів знань. — Режим доступу: http://shkola.ostriv.in.ua/publication/code-2E5CB99C4142E/list-AAB774EB26. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  21. Сценарій. Проект «Свято українського слова» [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://teacherjournal.com.ua/attachments/656_%D0%A1%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B9-%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%20%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0.doc. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  22. День української писемності і мови (сценарій) [Електронний ресурс] // Ukrreferat. com. — Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=15825&pg=2 . — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  23. Новицька, А. І. Кирило та Мефодій — просвітники слов’янства [Електронний ресурс] // Українські культурні дослідження. — Режим доступу: http://culturalstudies.in.ua/knigi_7_67.php. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  24. Бібліографічний список літератури про життя і діяльність Кирила і Мефодія [Електронний ресурс] // Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія. — Режим доступу: http://www.libr.dp.ua/KM/Bibliografiya.doc. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).


  25. «Історія створення слов’янської системи письма» (реферат) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://bukvar.su/inostrannyj-jazyk/176914-Istoriya-sozdaniya-slavyanskoiy-sistemy-pis-ma.html. — Назва з екрана. — (Дата звернення 22.01.2013).




Рекомендована література:
  1. Верещагин, Е. О Мефодии, просветителе славян, краткое слово филолога [Текст] Е. Верещагин // Учит. газета. — 2010. — 18 мая. — С. 11.


  2. Давидова, Л. Л. Творці слов’янської писемності [Текст] / Л. Л. Давидова // Шкільна бібліотека. — 2008. — № 4. — С. 99–100.


  3. Довідник з історії України (А-Я) [Текст] / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. — К., 2001. — С. 306.


  4. Захаржевська, В. О. Традиції слов’янських просвітителів Кирила і Мефодія [Текст] / В. О. Захаржевська // Бібліотечний вісник. — К., 1993. — № 5/6. — С. 31–35.


  5. Качковський, Л. Данайський дар Констянтина і Мефодія [Текст] / Л. Качковський // Наука і суспільство. — 2000. — № 5–6. — С. 8–11.


  6. Климчук, В. Споконвіку було слово... [Текст] / В. Климчук // Сучасність. — 1999. — № 12. — С. 47–59.


  7. Лучик, В. В. Виникнення писемності у слов’ян [Текст] // Лучик, В. В. Вступ до слов’янської філології. — К., 2008. — С. 203–244.


  8. Ночев, Ц. Свято слов’янської писемності [Текст] / Ц. Ночев // Укр. мова та література. — 1998. — № 5. — С. 6–7.


  9. Різник, М. Г. Письмо і шрифт [Текст] / за ред. В. І. Касіяна . — К., 1978. — 149 с.


  10. Рогальова, О. День слов’янської писемності та культури [Текст] : усний журнал до Дня слов’янської писемності та культури / О. Рогальова, С. Розінко, Ю. Тяжкун // Вивчаємо українську мову та літературу. — 2007. — № 12. — С. 31–34.


  11. Ходанич, Л. Як це було?: Про створення слов’янської писемності [Текст] // Ходанич, Л. Уроки після школи: культура мовлення. — К., 2007. — С. 56–58./files/images/papka4/106299856_27471538045b.gif




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка