Інтелектуальна власність



Скачати 13.64 Mb.
Сторінка9/35
Дата конвертації16.04.2016
Розмір13.64 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   35
Глава 5. ЗАХИСТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ І КОМП'ЮТЕРНОГО АВТОРСЬКОГО ПРАВА

5.1. Основні охоронні документи

В Україні існує багато можливостей стосовно законного захисту інтелектуальної власності та комп'ютерного авторського права (IB та КАП). Перелічимо деякі охоронні можливості та документи з цьо­го питання:



  1. Договір (авторський договір зі штатним або позаштатним пра­цівником)

  2. Авторське свідоцтво

  3. Патент

  4. Контракт

  5. Ліцензія (ліцензійний договір)

  6. Використання на титульному аркуші позначення: ©, Автор, назва роботи, рік

  7. Свідоцтво про реєстрацію

  8. Акт або протокол спеціальної комісії про факт створення ноу-ха

  9. Багатопатентна ліцензія або договір на передачу ноу-хау




  1. Документ про правонаступництво або про право власності

  2. Свідоцтво про спадщину

  3. Свідоцтво стосовно майнових прав

  4. Рецензія провідних фахівців

  5. Угода

  6. Бізнес-план розробки і впровадження ідеї

  7. Звіт про науково-дослідницьку роботу

  8. Конкурсні проекти

18. Наявність 3-х свідків

Існує декілька правил, які бажано пам'ятати автору:



  • реєстрація прав автора на твір не обов'язкова, але це роблять для полегшення доказу авторства у разі позову;

  • автор (правовласник) може видавати ліцензію на використання твору іншій особі;

  • авторське право може передаватися власником авторського пра­ва іншій фізичній або юридичній особі по закону (правонаступ­нику) або у вигляді ліцензії (повні або часткові права автора);

  • службовий авторський твір виконаний за договором, у якому визначаються права роботодавця та автора, має відповідну юри­дичну силу, визначену відповідним договором.

5.2. Авторський договір

Використання твору автора іншими особами (користувачами) здійснюється на підставі авторського договору, крім випадків, ви­значених законом. Договірна форма використання твору забезпечує реалізацію та охорону як особистих, так і майнових прав автора. Вона відповідає інтересам користувачів, оскільки вони отримують певні права, яких не мають інші особи, і у зв'язку з цим можуть оку­пити свої затрати, пов'язані з відтворенням і розповсюдженням тво­рів, і отримати доход.

Автор або інший власник авторських прав передає за авторським договором про передачу виняткових прав — виняткове право вико­ристовувати твір певним способом і в установлених договором межах тільки особі, якій ці права передаються, про передачу невиняткових прав — право дозволяти або забороняти подібне використання твору нарівні з іншою особою, яка отримала дозвіл на використання цього твору таким саме способом. Права, що передаються за авторським договором, вважаються невинятковими, якщо в договорі прямо не передбачено інше. Авторський договір повинен передбачати способи використання твору; термін і територію, на якій передається право; розмір винагороди і порядок визначення розміру винагороди за кож­ний спосіб використання твору, порядок і терміни її виплати, а та­кож інші умови, які сторони вважатимуть істотними. Умови автор­ського договору, що обмежують автора у створенні в майбутньому творів на певну тему або в певній галузі, недійсні. У разі передачі повноваження за авторським договором автору повинна бути забез­печена можливість отримати вигоду від використання створеного ним твору.

Типові форми окремих авторських договорів не мають норматив­ного характеру і є для учасників майбутнього авторського договору лише рекомендованими зразками договору.

Найпоширенішими видами договорів про використання творів є авторські договори замовлення; видавничі договори — про видання або перевидання твору в оригіналі; постановочні — договори про пуб­лічне виконання неопублікованого твору; сценарні — про викорис­тання неопублікованого твору в кіно- або телевізійному фільмі; до­говори художнього замовлення — про створення твору образотворчого мистецтва з метою його публічного показу; договори про видання творів у перекладі, у переробці; авторські договори на створення і передачу комп'ютерних програм.

Авторський договір замовлення укладається на створення кон­кретного твору, за яким автор зобов'язується створити твір відпо­відно до умов договору і передати його замовнику. У рахунок обу­мовленої договором винагороди замовник зобов'язаний виплатити автору аванс. Розмір і терміни виплати визначаються угодою сторін. Сторона, що не виконала або виконала неналежним чином свої зо­бов'язання, повинна відшкодувати потерпілій стороні заподіяні збитки, включаючи й упущену вигоду. У разі відступлення автора від вимог, що містяться у договорі, замовник твору має право ви­магати відповідної доробки.

Найпоширенішим видом авторського договору є видавничий до­говір на літературні твори, на твори образотворчого мистецтва, на музичні твори, на видання перекладу раніше випущеного у світ літе­ратурного твору та інші.

У разі укладання договору на видання власнику авторських прав немає потреби оформлювати перевідступлення своїх авторських (майнових) прав, у тому числі права контролю за виданням свогс твору. Відповідно до деяких законів, що регулюють майнові права, передача права автора на публікацію роботи може виявитися немож­ливою. У разі укладання договору на публікацію власник авторських прав, як правило, обмежує своє право на призначений до видання твір тією мірою, якою це необхідно видавцеві для виконання своєї роботи. У той же час авторське право залишається за автором абс іншим правовласником.

Автором, по суті видавничого договору, повинна бути надана ви­давцеві ліцензія, що включає в себе всі права, необхідні для оптималь­ної реалізації планованого видання. Щоб становити собою цінність для видавця, ліцензія повинна давати йому можливість захищати свою видавничу діяльність від третіх осіб. У галузі авторського права ліцензія звичайно розуміється як дозвіл, що надається автором або іншим власником авторського права (ліцензіаром) особі, яка вико­ристовує твір (видавцеві або іншому ліцензіату), використати його у формі і на умовах, узгоджених між ними. Звичайно видавець отри­мує виняткову ліцензію (що надає йому виняткове право) на твір і видання відповідного твору — або на здійснення відтворення і ви­дання його перекладу — в стандартному комерційному тиражі, що містить обґрунтовану кількість примірників. Ліцензія може бути надана як на єдине, так і на перше і на наступні видання. Обсяг єди­ного або першого видання, як правило, визначається у договорі — зазначається кількість примірників у тиражі або визначається міні­мальна і (або) максимальна кількість примірників (тираж). Під час узгодження обсягу єдиного або першого видання звичайно береться до уваги необхідність задовольнити очікуваний купівельний попит за вартістю, яка дає змогу здійснювати продаж за звичайними для даного книжкового ринку цінами за примірник, порівняно з подіб­ними публікаціями. При видачі лізензії на публікацію твору у формі перекладу зазначається мова (або мови) видання.

З метою сприяння розповсюдженню опублікованого твору і з ураху­ванням можливості подальшого використання видання відповідно до договору ліцензія повинна містити деякі «допоміжні права», які слугують меті відтворення або доведення до споживача твору (чи йо­го перекладу) в певній формі, що відрізняється від стандартного ко­мерційного видання. Такі допоміжні права можуть, наприклад, вклю­чати: право на попередню чи подальшу публікацію в пресі одного або декількох уривків з твору, право на серію, тобто право публікувати всі твори або його частини в одному або декількох послідовних но­мерах періодичного видання до чи після виходу твору в стандарт­ному комерційному виданні, право на виконання уривків з твору на радіо або телебаченні, право на включення твору або його частини в антологію, право на перевидання у зміненому форматі.

Видавці часто вимагають від ліцензіара надання їм, у рамках до­поміжних прав, права на ліцензування відтворення опублікованого твору в мікрофільмах або інших репрографічних відтвореннях для цілей, що виходять за межі добросовісного використання, допусти­мого законом. Видавець може запитати ліцензію на розміщення тво­ру на магнітні або магнітооптичні носії з відкритим доступом або відтворення у формі звукозапису. Іноді запитується право також на ліцензіювання відтворення у формі фільмів. Такі форми відтво­рення за допомогою сучасних технологій часто згадуються в сучас­них видавничих договорах як «механічне відтворення» твору, а від­повідні права — як «права на механічне відтворення». Цей термін не треба плутати з поняттям «права на технічне відтворення музи­ки» , яке означає право на відтворення музичного твору у формі зву­козапису.

Під час складання договору звичайно обумовлюються умови не надавати видавцеві право використовувати твір яким-небудь чином, включаючи адаптацію, наприклад, створення за ним сценарію для п'єси або кінофільму, для радіо- або телевізійної вистави, чи право на переклад. Використання подібних прав виходить за рамки сприян­ня або прямого використання видавцем його власної публікації тво­ру. Надання «прав на дайджест» (прав на публікацію скорочених або укорочених форм твору), або так званих «прав на комікси», часто є предметом дозволів у кожному окремому випадку, враховуючи за­цікавленість автора в цілісності його твору.

До договору можуть бути включені спеціальні положення віднос­но цілісності твору, що видається. Наприклад, може бути зазначено, що «видавець повинен відтворити твір без яких-небудь змін, ско­рочень або додатків». Це може виявитися корисним, особливо в краї­нах, де у законодавстві відсутні відповідні положення про «немайнові права».

У договорі на видання перекладу, як правило, зазначається, Що «видавець повинен використати точний і достовірний переклад, виконаний за його рахунок. Заголовок в перекладі підлягає письмо­вому схваленню ліцензіара авторських прав. На вимогу останньогс остаточний текст перекладу також повинен надаватися йому для схвалення».

Може також бути обумовлено, що «видавець забезпечує на кож­ному примірнику чітке зазначення назви твору і прізвища автора». Залежно від обставин може бути додано, що «видавець зобов'язу­ється друкувати прізвище першого видавця (а саме ...), а також рік першого видання (роки видань) твору на зворотньому боці титуль­ного аркуша».

З урахуванням певних формальностей, що існують у багатьох країнах, як умова повного використання авторських прав на твори, що видаються, у видавничих договорах звичайно зазначається, що на титульному аркуші повинен ставитися відповідний символ автор­ського права. Цей символ складається з позначення ©, року першої публікації твору та імені власника авторських прав на твір.

Відносно розповсюдження опублікованих примірників часто за­значається, що «видавець забезпечує ефективне просування твору за свій власний рахунок». У разі коли ліцензія не обмежується тільки одним випуском, часто додають, що «він повинен стежити за тим, щоб книги були постійно у продажу, а нові випуски друкувалися своє­часно, щоб задовольнити існуючий попит».

Постановочний договір укладається, коли основним способом використання твору є його публічне виконання. Предметом цього договору можуть бути драматичні твори, музика або лібретто опери, балету, оперети, музичної комедії, музика до драматичного спек­таклю тощо, що використовуються театрально-видовищними орга­нізаціями (театрами, філармоніями, цирками, концертними органі­заціями тощо) для постановки на сцені. Предметом постановочного договору може бути будь-який твір як обнародуваний, так і необ-народуваний.

Сценарний договір регламентує відносини, пов'язані з викорис­танням літературного твору, за яким знімається кінофільм, теле­фільм, здійснюється радіо- або телепередача, проводиться масо-вовидовищний захід тощо. Сценарним договором передбачається використання твору у зміненій формі.


Договір художнього замовлення визначає відносини, пов'язані зі створенням твору образотворчого мистецтва з метою його публічно­го показу. Предметом договору є різноманітні твори образотворчого мистецтва, які створюються автором на замовлення організацій та приватних осіб і стають власністю останніх. Власники придбаних творів мають право розпоряджатися ними на свій розсуд, дотриму­ючись законодавства про авторське право.

Договір на використання в промисловості творів декоративно-прикладного мистецтва призначений для урегулювання питань, що виникають у зв'язку з тиражуванням у промисловості оригінальних творів декоративно-прикладного мистецтва. Договір укладається з позаштатними художниками підприємств. Автори отримують вина­городу як за створення твору, прийнятого до використання, так і за подальше його тиражування залежно від обсягу використання.

Авторський договір на створення і використання комп'ютерних програм. Специфічними умовами договорів даного типу є можли­вість перевідступлення авторського договору; визначення типів пер­сональних комп'ютерів, для яких може бути використана комп'ю­терна програма, їх кількість і місцезнаходження; права сторін на подальші модифікації та удосконалення; кількість виготовлених ко­пій; забезпечення доступу до вихідного коду; порядок використання твору третіми особами; терміни і порядок навчання користувача; інші (особливі) умови, які сторони визнають за необхідне передба­чити в авторському договорі. Авторський договір на створення і ви­користання комп'ютерних програм може включати такі документи: текст договору, технічне завдання, технічні умови, календарний план або програму робіт, специфікації, опис використовуваного облад­нання, угоду між авторами про розподіл винагороди.
Авторський договір (із штатним співробітником)

м. « » 200 р.


Фірма

в особі директора

надалі «Роботодавець» з одного боку , та співробітник
(прізвище, ім'я, по батькові)

іменований надалі «Автор», з іншого боку, уклали договір про ниж­че наведене:

1. Автор передає Роботодавцю авторські майнові права на ПЗ,
що створене ним за трудовим договором у період роботи у ро-
ботодавця.

Примітка. Автор може передати роботодавцю не всі авторські майнові права ПЗ, а тільки їх частину. У цьому випадку в авторському договорі необхідно вказати обсяг прав, ще передаються роботодавцю.

2. Автор передає роботодавцю право використання ПЗ всіма до-


ступними засобами.

Примітка. У договорі можуть бути обговорені конкретні засоби використання ПЗ.

  1. Роботодавець зобов'язується не вносити у ПЗ будь-які зміни, що ганьблять честь та гідність Автора.

  2. За вимогою Роботодавця Автор зобов'язується надати всі до­зволи на використання у програмі творів, авторські права на які належать третім особам.

  3. За створення програми Автор отримує заробітну платню у від­повідності із затвердженим посадовим окладом, незалежно від того, відхилена або схвалена до відтворення програма.

  4. За використання програми Автор отримує авторську винаго­роду (гонорар) по затвердженим на підприємстві ставкам. Ав­торський гонорар сплачується протягом днів після ви­користання програми.

  1. Роботодавець зобов'язується відтворити ПЗ не пізніше

днів після закінчення робіт з її розробки.

  1. При відмові Роботодавця від відтворення програми після її схва­лення, а також після витікання строку відтворення , що вка­заний у п.7 цього договору. Автор має право передати прог­раму будь якій іншій особі.

  2. При ліквідації або реорганізації роботодавця всі права та обо­в'язки, що випливають з цього договору, переходять до його правонаступника.

10. У випадку смерті Автора всі права на створені ним ПЗ пере-
ходять до його спадкоємця

(Прізвище, ім'я, по батькові спадкоємця)



  1. Договір набирає сили з дати його підписання і діє невизначе-ний термін.

  2. Всі суперечки між стонами вирішуються шляхом переговорів, а при неможливості прийти до єдиної думки — у суді.

Адреси сторін:


«Роботодавець» «Автор»

Авторський договір

м. « » 200 р.
Підприємство
В особі директора

надалі «Роботодавець», з одного боку, та співробітник(и)


(прізвище, ім'я, по батькові)

надалі «Автор»(«Співавтор»), з іншого боку, уклали договір про наведене нижче:

1. Автор (Співавтори) зобов'язуються створити та передати Робо­тодавцю для відтворення та розповсюдження комп'ютерну програму з інтерфейсом російською (українською) мовою під умовною назвою

Інструкція користувача до програми повинна бути написана тією ж мовою.

2. Комп'ютерна програма повинна задовольняти наступним умовам:

а)


(вказати зміст програми, концепцію, ідеї і т.ін.)

б) повинна бути написана мовою програмування ;

в) об'єм не більш МБ;

г) передається у вигляді вихідного та/ або об'єктного коду;



Примітка. У цьому пункті договору можна викласти інші технічні вимоги , які надаються до розроблюваного ПЗ.

3. Автор (Співавтори ) зобов'язуються здати програму не пізніше


« » 200 р.

4. З дня укладення цього договору і до моменту відтворення ко-


мерційного примірника програми Автор зобов'язується не переда-
вати її як цілком, так і частинами іншим особам без попередньої
письмової згоди Роботодавця.

5. Роботодавець зобов'язується розглянути надану програму у

належному вигляді в термін та письмово

сповістити Автора (Співавторів) про її ухвалу чи відхилення на під-


ставах, передбачених даним договором, або про необхідність вне-
сення в програму змін, з точними вказівками суті виправлень в рам-
ках умов даного договору. Для доробки продукту встановлюється
строк днів.

Виправлений Автором (Співавторами) продукт Роботодавець зо-


бов'язується розглянути у денний строк.

Якщо письмове сповіщення про відхилення не направлено Ав-


тору (Співавторам) протягом днів після розгляду виправ-
леного продукту, він вважається ухваленим.

Примітка. За умови узгодження п. 8 даного договору можливо викласти у наступній редакції:

Роботодавець зобов'язується розглянути наданий у належному вигляді продукт у

строк та письмово повідомити Автора (Співавторів) або про ухвалення даного продукту, або про його відхилення на підставах, передбачених даним договором.


  1. Роботодавець має право відхилити програму у зв'язку з її непри­датністю до розповсюдження з міркувань, які відносяться до її функ­ціональних можливостей, порушення авторських прав третіх осіб як на комп'ютерні програми, які є складовою частиною продукту, що розробляється, так і на програми-прототипи, що використову­ються, а також на аудіовізуальне відображення, що отримується внаслідок її розробки.

  2. Роботодавець зобов'язується не вносити без згоди Автора (Спів­авторів) будь-які зміни як до самої програми, так і до її назви, до Інструкції з використання тощо.

Примітка. Даний пункт договору може бути виключений за умови узгодження з Автором (Спів­авторами) п. 8 даного договору.

8. Роботодавець має право вносити будь-які зміни як до самої


програми так і до її назви, а також до Інструкції з використання,
якщо нанесення шкоди честі та репутації Автору (Співавторам) ви-
ключене.

9. За вимогою Роботодавця Автор (Співавтори) зобов'язаний на-


дати дозвіл на використання у програмі продуктів, авторські права
яких належать третім особам.

Примітка. Даний пункт договору може бути викладений в іншій редакції: Автор (Співавтори] повинні використовувати у розробці тільки продукти, на які має відповідне праве Роботодавець. У випадку використання продукції, на яку Роботодавець не має від­повідної ліцензії, Автор (Співавтори) зобов'язані надати Роботодавцю перелік такої продукції для вирішення питання про отримання відповідних дозволів.

10. Автор (Співавтори) передають Роботодавцю авторські май-


нові права на розроблену комп'ютерну програму.

Автор (Співавтори) передають Роботодавцю право на викорис­тання програми на умовах виключної (невиключної) ліцензії.

11. За передачу авторських прав на програму Автор (Співавтори)
отримує авторський гонорар у розмірі .

Авторський гонорар розподіляється між Співавторами у рівних частинах.



Примітка. У договорі може бути вказане будь-який інший розподіл між Співавторами.

Авторський гонорар має бути виплаченим протягом

днів після відтворення комерційного екземпляру програми.

Примітка. У даному пункті може бути викладений будь-який інший порядок виплати авторської винагороди.

12. За умови ухвалення програми Роботодавець зобов'язується

відтворити комерційний екземпляр програми не пізніше « »

200_ р.


  1. При умові відмови Роботодавця від відтворення після її ухва­лення, а також по закінченні терміну відтворення вказаного у п. 12 даного договору Автор (Співавтори) мають право передати програму будь-якій іншій особі.

  2. Автор (Співавтори) вимагає згадки свого ім'я на кожному ек­земплярі програми.

15. Автор (Співавтори) обирають псевдонім .

16. Автор (Співавтори) дозволяють Роботодавцю обнародувати


продукт створений у рамках даного договору.

17. Договір вступає в силу з дати його підписання.

18. Всі суперечки між сторонами вирішуються шляхом перего-
ворів, у разі неможливості дійти до єдиної думки — у суді.

Адреси сторін:


«Роботодавець» «Автор» (Співавтори)

Контракт

м. « » 200 р.

Фірма

в особі директора



далі яка називається «Роботодавець», з одної сторони, і громадянин,
(призвище, ім'я, по батькові)

далі який називається «Робітник», з іншої сторони, уклали цей конт­ракт про наступне:

Робітник

(призвище, ім'я, по батькові)

приймається на роботу в

(назва структурного підрозділу)

на посаду

(повна назва посади по штатному роскладу)

з окладом, який встановлено по штатному розкладу.

Робітнику (не) встановлюється термін випробування


(тривалість терміну випробування)

1. Загальні положення

  1. Цей контракт є терміновим трудовим договором. На основі контракту виникають трудові і інші відносини між Робітником і Ро­ботодавцем.

  2. Терміном «сторони» в цьому контракті позначаються робо­тодавець і робітник.

2. Права і обов'язки сторін

  1. По цьому контракту робітник бере на себе обов'язки викону­вати роботу у відповідності з посадовою інструкцією і щомісячним планом робіт, а роботодавець бере на себе обов'язки виплачувати робітнику заробітну плату у відповідності з штатним розкладом і ін­ші види виплат у відповідності з діючим на фірмі Положенням пре доходи робітників, а також забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, які передбачені законодавством, колектив­ним договором і цим контрактом.

  2. Робітник бере на себе обов'язки виконувати роботу якісно у встановлених межах і з дотримуванням правил по охороні праці і промислової санітарії.

  1. Робітник віддає роботодавцю авторські майнові права на ком­п'ютерні програми і бази даних, які будуть створені ним по завдан­ню роботодавця самостійно або в співавторстві і які підпадають під дію закону України «Про авторське право і суміжних правах».

  2. Робітник передає роботодавцю всі авторські майнові права на створене по завданню роботодавця програмне забезпечення на умо­вах виключної (невиключної) ліцензії.

  3. Передача прав відбувається по авторському договору.

  4. Робітник (не) вимагає згадувати його ім'я при використанні програмного забезпечення, якщо це практично можливо. Робітник вимагає при використанні програмного забезпечення згадувати своє ім'я під псевдонімом .

  5. Робітник дозволяє обнародувати створене ним програмне за­безпечення.

  6. Створене програмне забезпечення є службовим обов'язком робітника, за який йому виплачується авторська винагорода у ви­гляді заробітної плати у відповідності з штатним розкладом.

  7. За передачу майнових прав на програмне забезпечення і його використання робітнику виплачується авторська винагорода, сума якої визначається Положенням про доходи робітників або обгово­рюється в окремому авторському договорі, який укладається з ним і його співавторами по кожному конкретному твору.

2.10. Щоб засвідчити своє авторське право і інші виключні права
на програмне забезпечення, які передані робітником роботодавцю,
роботодавець вправі зареєструвати в офіційних державних реєстрах.

Всі витрати, пов'язані з реєстрацією авторських прав, несе робо­тодавець.



  1. Матеріальна відповідальність робітника визначається Дого­вором про матеріальну відповідальність.

  2. Робітник не має права розголошувати третім особам інфор­мацію, яка складає комерційну таємницю роботодавця, зобов'яза­ний строго дотримуватися вимог по забезпеченню збереження ко­мерційної таємниці, які встановлені роботодавцем, надійно зберігати інформацію, яка знаходиться на носіях комерційної таємниці (д-окументах, рукописах, машинних носіях, аудіокасетах і т. ін.).

  3. Роботодавець бере на себе обов'язок надати робітнику ро­боче місце, яке відповідає вимогам охорони праці і промсанітарії;

доносити до нього план роботи і оплачувати її у відповідності з ді­ючими у роботодавця умовами оплати праці.

  1. Роботодавець має право вимагати виконання робітником його обов'язків у відповідності з посадовою інструкцією, договором про матеріальну відповідальність, додержування вимог охорони пра­ці і промсанітарії, а також правил внутрішнього розпорядку.

  2. Робітник зобов'язаний виконувати Правила внутрішнього трудового розпорядку.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   35


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка