Інтелектуальна власність



Скачати 13.64 Mb.
Сторінка32/35
Дата конвертації16.04.2016
Розмір13.64 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35

Стаття 16. Відмова у внесенні суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру

Суб'єкту видавничої справи у внесенні його до Державного реєстру може бути відмовлено в разі, коли:

назва, програмні цілі, напрями діяльності суб'єкта видавничої справи

суперечать законодавству України; заява про внесення до Державного реєстру подана (підписана) особою,

яка не має на це повноважень;

суб'єкт видавничої справи з такою назвою уже внесений до Державного реєстру;

заяву про внесення до Державного реєстру подано після набрання за­конної сили рішенням суду про припинення діяльності цього суб'єк­та видавничої справи. Відмова у внесенні суб'єкта видавничої справи до Державного реєстру надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав від­мови у тридцятиденний термін з дня подачі заяви. Відмова може бути оскаржена в суді.

Стаття 17. Права та обов'язки замовника видавничої продукції

Замовниками будь-якої видавничої продукції можуть бути: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, юридичні особи України та інших держав.

Від замовників — авторів (співавторів), упорядників (співупорядників), перекладачів — можуть прийматися замовлення видавцем на редакційно-видавниче опрацювання, виготовлення та випуск у світ:

творів белетристичного, громадсько-політичного, рекламного, довідко­вого, навчального, наукового, технічного або прикладного характеру;

виступів, лекцій, промов, доповідей, проповідей;

музичних творів з текстом і без тексту;

драматичних, музично-драматичних творів;

творів образотворчого мистецтва;

фотографій, ілюстрацій, карт, планів, ескізів;

перекладів, обробок, анотацій, резюме, оглядів, інсценізацій, інших переробок творів і обробок фольклору (похідних творів) без заподіян­ня шкоди охороні оригінальних творів, на основі яких створюються похідні твори;

збірників творів, антологій, енциклопедій, збірників звичайних даних, включаючи бази даних, інших складових творів за умови, що вони є результатом творчої праці, проведеної стосовно добору та розташу­вання матеріалів без заподіяння шкоди охороні творів, які до них входять;

інших творів (творів, виданих за власні кошти, кошти меценатів, спон­сорів, за рахунок благодійних та інших фондів тощо). Замовник визначає мову, обсяг, тираж видання, самостійно вирішує питання про його використання чи розповсюдження.

Видавець має право бути замовником перед виготовлювачем та розпов­сюджувачем видавничої продукції.

Умови виконання замовлення на видавничу продукцію, права та обо­в'язки сторін визначаються договорами між автором (співавторами) чи особою, якій належить право власності на об'єкт замовлення, замовником, видавцем, виготовлювачем та розповсюджувачем, укладеними відповідно до законодавства.



Стаття 18. Видавництва, видавничі організації

Основною структурною ланкою у видавничій справі є видавництва і видавничі організації різних форм власності.

Видавництво, видавнича організація діють на підставі своїх статутів (положень), якими визначаються мета, завдання, функції та порядок діяльності.

Забороняється створення і діяльність видавництв, у статутному фонді яких більше ЗО відсотків іноземних інвестицій.



Стаття 19. Гарантії прав видавництв і видавничих організацій

Права видавництв і видавничих організацій гарантуються Конститу­цією та законами України.

Втручання державних органів, їх посадових осіб, громадських орга­нізацій, окремих громадян в організаційно-творчу діяльність видавців, а також цензура як контроль за ідеологічним змістом видань забороняють­ся. Відповідними органами контролюється лише зміст інформації, що охороняється законодавством.

Стаття 20. Права та обов'язки видавця

Права та обов'язки видавця у відносинах з автором (співавторами) тво­ру науки, літератури і мистецтва, з особою, яка має авторське право на інші види інтелектуальної і промислової власності, будуються на основі законів України «Про авторське право і суміжні права», «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», «Про охорону прав на промислові зразки», «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», інших законів України. З урахуванням специфіки видавничої діяльності видавець має право: формувати власну видавничу програму, визначати масштаби і тема­тичну спрямованість своєї діяльності; використовувати випущену за власною тематичною програмою видав­ничу продукцію для забезпечення статутної діяльності, розповсю­джувати самостійно видавничу продукцію або користуватися послу­гами іншого розповсюджувача; видавати як обнародувані, так і необнародувані твори науки, літера­тури і мистецтва незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, а також способу відтворення, виражені в письмовій чи будь-якій іншій формі, набувати невиключних або виключних майнових прав на них; приймати від юридичних і фізичних осіб замовлення на підготовку і випуск у світ видань, надавати їм редакційно-видавничі та інші по­слуги відповідно до профілю своєї діяльності;

здійснювати купівлю-продаж видавничої продукції з метою отримання прибутку, надавати послуги суб'єктам підприємницької діяльності у роздрібній і оптовій торгівлі;

висувати у встановленому порядку видані видавцем твори науки, літе­ратури і мистецтва на здобуття державних, громадських, міжна­родних премій;

установлювати творчі та виробничі відносини, культурні зв'язки з ви­давцями інших держав;

брати участь у роботі міжнародних організацій видавців, представляти свою видавничу продукцію на національних і міжнародних конкур­сах, виставках, ярмарках.

Видавець зобов'язаний:

здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства України, пова­жати права інших суб'єктів видавничої та господарської діяльності:

сприяти утвердженню загальнолюдських гуманістичних цінностей, розвиткові науки, культури, задоволенню духовних потреб україн­ського народу, ставитися з повагою до національної гідності, націо­нальної своєрідності й культури всіх народів;

дотримувати норм авторського та патентного права, вимог державних і міждержавних стандартів, інших нормативно-правових актів, ще регламентують видавничу справу;

контролювати своєчасне розсилання виготовлювачем обов'язкових без­платних і платних примірників видань;

подавати у встановленому порядку державну статистичну звітність, інформацію про випущені в світ видання;

відшкодовувати збитки, заподіяні внаслідок порушення законодавства.

Стаття 21. Права та обов'язки виготовлювача видавничої продукції

Виготовлювачем видавничої продукції може бути поліграфічне під­приємство, інша юридична особа будь-якої форми власності, громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, або юридичні особи іншої держави, які мають у сво­єму розпорядженні засоби поліграфічного виробництва чи копіювально-розмножувальну техніку.

Виготовлювач приймає замовлення на виготовлення видавничої про­дукції за умови наявності у замовника документа про внесення його до Державного реєстру як суб'єкта видавничої справи. Без такого документа приймаються до виготовлення лише видання, зазначені у частині третій статті 12 цього Закону.

Умови та терміни виконання замовлення на виготовлення видавничої продукції визначаються договором між її замовником і виготовлювачем. Спори між замовником і виготовлювачем вирішуються судом.

Виготовлювач видавничої продукції несе відповідальність згідно із за­конодавством перед замовником за точне відтворення видавничого оригіна­лу, дотримання вимог щодо якості виконання кожного примірника видання у замовленому тиражі, державних і міждержавних стандартів, технічних умов та інших нормативних документів.

Виготовлювач не має права без дозволу замовника передавати будь-кому, крім випадків, передбачених законодавством, виготовлений тираж видання або його частину, видавничі оригінали, макети, фото чи друкар­ські форми.

Виготовлення без дозволу замовника додаткового тиражу видання не допускається.

Виготовлювач має право на видавничу діяльність після внесення його до Державного реєстру з усіма правами та обов'язками, передбаченими цим Законом для видавця.



Стаття 22. Об'єкт видавничої справи

Об'єктом видавничої справи є видавнича продукція, що розрізняється відповідно до державних стандартів за:

цільовим призначенням видань — офіційні, наукові, науково-популяр­ні, науково-виробничі, науково-методичні, виробничо-практичні, нор­мативні з виробничо-практичних питань, виробничо-практичні для аматорів, навчальні, навчально-методичні, громадсько-політичні, до­відкові, рекламні, літературно-художні видання, видання для орга­нізації дозвілля та відпочинку,

аналітико-синтетичною переробкою інформації — інформаційні, біб­ліографічні, реферативні, оглядові видання, дайджести;

інформаційними знаками — текстові, нотні, картографічні, образо­творчі видання;

матеріальною конструкцією видань — книжкові, аркушеві видання,

буклети, плакати, поштові картки, комплектні видання, карткові

видання, книжки-іграшки; обсягом видань — книги, брошури, листівки; складом основного тексту — моновидання, збірники; періодичністю видань — неперіодичні, серіальні, періодичні видання,

видання, що продовжуються; структурою видань — серії видань, однотомні, багатотомні видання,

зібрання творів, вибрані твори. Об'єктом видавничої справи можуть бути інші види видавничої про­дукції, визначені стандартами.



Стаття 23. Вихідні відомості видання

Вихідні відомості видання — сукупність даних, які характеризують видання і призначені для його оформлення, інформування споживача, біб­ліографічного опрацювання і статистичного обліку.

Кожний примірник видання повинен містити вихідні відомості. Елементами вихідних відомостей є:

відомості про авторів та інших осіб, які брали участь у створенні видання; назва (основна, паралельна, ключова, альтернативна) видання; надзаголовкові дані; підзаголовкові дані; вихідні дані; випускні дані (номер і дата видачі документа про внесення видавця де

Державного реєстру, обсяг видання, тираж тощо); класифікаційні індекси; міжнародні стандартні номери; знак охорони авторського права.

Перелік, зміст і порядок оформлення вихідних відомостей для кожного виду видань визначаються стандартами. Вихідні відомості оформлює видавець.

Усі книжкові видання в Україні, незалежно від мови основного тексту, повинні мати обов'язкову анотацію та вихідні бібліографічні відомості державною мовою. Винятком можуть бути тільки видання іноземними мовами, призначені для розповсюдження за кордоном або серед іноземців.

Вихід у світ видання без обов'язкових для нього вихідних відомостей не допускається.



Стаття 24. Обов'язкові примірники видань

Обов'язкові примірники видань — примірники різних видів тиражо­ваних видань, які надсилаються установам і організаціям відповідно де законодавства України.



Стаття 25. Розповсюдження видавничої продукції

Розповсюдження видавничої продукції здійснюється після внесення розповсюджувача до Державного реєстру.

Розповсюдження видавничої продукції може здійснюватися шляхом її реалізації (продажу) в роздрібній та оптовій торгівлі, безоплатного роз­повсюдження чи обміну на договірних засадах.

Безоплатне розповсюдження видавничої продукції може здійснюва­тися з науковою, культурно-просвітницькою, благодійною, рекламною метою тощо.

Забороняється створення і діяльність організацій з розповсюдження видавничої продукції, у статутному фонді яких понад ЗО відсотків іно­земних інвестицій.

Вивезення за межі України і ввезення в Україну видавничої продукції здійснюється відповідно до законодавства України.



Стаття 26. Права та обов'язки розповсюджувача видавничої продукції

Розповсюджувач видавничої продукції має право: здійснювати роз­дрібну і оптову купівлю-продаж видавничої продукції; самостійно фор­мувати свої виробничі плани, визначати масштаби своєї діяльності, до­бирати видавничу продукцію за тематичною спрямованістю;

приймати від юридичних і фізичних осіб замовлення на розповсюджен­ня видавничої продукції, погоджувати замовлення з видавцями та виготівниками видавничої продукції; встановлювати виробничі відносини з іноземними видавцями, виго­тівниками чи розповсюджувачами видавничої продукції з метою її ввезення або вивезення. Розповсюджувач зобов'язаний:

здійснювати свою діяльність відповідно до законодавства України;

подавати у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку дер­жавну статистичну звітність про вивезення за межі України і вве­зення видавничої продукції в Україну.

Стаття 27. Книжкова палата України

Книжкова палата України — державна культурно-наукова установа у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності, що здійснює:

державну бібліографічну реєстрацію та централізовану каталогізацію всіх без винятку видів видань, випущених в Україні;

державну статистику друку, підготовку статистичних матеріалів, що характеризують динаміку та тенденції у видавничій справі;

аналіз тенденцій розповсюдження видавничої продукції, вивчення книж­кового ринку, його регіональних особливостей;

комплектування і збереження повного і недоторканного фонду Держав­ного архіву друку — головного сховища всіх видів видань, випу­щених в Україні;

державну стандартизацію видавничої та бібліотечної справи, розроб­лення і контроль за дотриманням стандартів суб'єктами видавничої справи, а також сертифікацію баз даних;

розробку та обґрунтування короткострокових і довгострокових прог­нозів розвитку видавничої та бібліографічної справи в Україні;

наукові дослідження в галузі бібліографії, книгознавства, соціології книги та читання, консервації та реставрації документів;

наукознавчі дослідження і розробку бібліометричних методів визначен­ня пріоритетних напрямів і рівнів розвитку наукових досліджень;

створення і видання поточних, кумулятивних і ретроспективних біб­ліографічних покажчиків, реферативних журналів і науково-аналі­тичних оглядів, друкованих карток;

розробку та експлуатацію бібліографічних баз даних і мереж бібліо­графічної інформації;

організацію книгообміну.

Фонди друкованої продукції і бази даних Книжкової палати України перебувають під охороною держави та є власністю держави.

Книжкова палата України має право в порядку, встановленому Кабі­нетом Міністрів України, одержувати безоплатні та платні обов'язкові при­мірники усіх видань, випуск яких здійснюється суб'єктами видавничої справи в Україні.

Книжкова палата України підпорядковується центральному органу ви­конавчої влади, який забезпечує проведення державної політики з питань масової інформації та видавничої справи.

Стаття 28. Обмеження права у видавничій справі

Діяльність у видавничій справі не може бути використана для закли­ків, спрямованих на ліквідацію незалежності України, зміну конститу­ційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і терито­ріальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, розпалювання міжет­нічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи лю­дини, здоров'я населення.

У видавничій справі забороняється:

виготовляти чи розповсюджувати продукцію, яка містить інформацію, віднесену до недобросовісної реклами, рекламу з використаннЯхМ шар­жування державних символів України (Державного Герба, Держав­ного Прапора, Державного Гімну) у будь-якому вигляді;

оприлюднювати інформацію, дані, відомості, рекламувати товари, по­слуги, які можуть завдати шкоди громадянам, підприємствам, уста­новам, організаціям або державі;

виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію порнографіч­ного характеру і таку, що пропагує культ насильства і жорстокості;

виготовляти чи розповсюджувати видавничу продукцію, що пропові­дує релігійні віровчення, які загрожують життю, здоров'ю, моралі громадян, порушують їх права і свободи або закликають до пору­шення громадського порядку;

реалізовувати видавничу продукцію без дозволу її власника (співвлас­ників), крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єкти видавничої діяльності не мають права розголошувати дані, що становлять державну або іншу таємницю, яка охороняється законо­давством.

Порушення вимог щодо додержання стандартів, норм і правил тягне за собою встановлену законодавством відповідальність.

Розповсюджувач не має права на розповсюдження вітчизняної видав­ничої продукції, виданої з порушенням законодавства України та ввезеної з-за кордону, яка підпадає під обмеження, визначені цією статтею.



Стаття 29. Права споживача

Споживач має право на: заміну видавничої продукції, в якій виявлено поліграфічний та інший технологічний брак; гарантію виконання відпо­відно оформлених передплатних зобов'язань.



Розділ III МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У ВИДАВНИЧІЙ СПРАВІ

Стаття ЗО. Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво у видавничій справі здійснюється на ос­нові міжнародних договорів, ратифікованих Україною, та законодавства України.

Міжнародне співробітництво у видавничій справі спрямовується на:

зміцнення матеріально-технічної бази видавничо-поліграфічного комп­лексу шляхом впровадження нових технологій, залучення для цього іноземних інвестицій;

інтенсифікацію культурного і наукового обміну з іншими державами, розширення участі у міжнародних виставках, ярмарках тощо;

створення мережі розповсюдження вітчизняної видавничої продукції за кордоном та відповідно — іноземної в Україні;

забезпечення культурних, наукових і освітніх потреб українців, які проживають за кордоном.

Стаття 31. Участь у зовнішньоекономічній діяльності

Суб'єкти видавничої справи можуть у встановленому законодавством порядку брати участь у зовнішньоекономічній діяльності.



Розділ IV

ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ У ВИДАВНИЧІЙ СПРАВІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО ВИДАВНИЧУ СПРАВУ»

Стаття 32. Припинення діяльності у видавничій справі

Діяльність у видавничій справі припиняється: з ініціативи засновника (співзасновників); на підставі рішення суду;

з інших підстав, передбачених законодавством України. Суб'єкт видав­ничої справи вважається таким, що припинив свою діяльність, з мо­менту виключення його з Державного реєстру.

Стаття 33. Відповідальність суб'єкта видавничої справи

Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть дисциплінарну, адміні­стративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.



Розділ V ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Закон України «Про видавничу справу» набирає чинності з дня опуб-


лікування.

До приведення інших законів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.



  1. Особи, які згідно з цим Законом підлягають внесенню до Держав­ного реєстру, зобов'язані протягом року з дня опублікування цього Закону подати заяву про внесення до Державного реєстру та одержати право на видання, виготовлення чи розповсюдження видавничої продукції.

  2. Кабінету Міністрів України протягом двох місяців після опубліку­вання Закону України «Про видавничу справу»:

подати Верховній Раді України пропозиції щодо внесення змін до зако­нів України, що випливають з цього Закону;

розробити і привести у відповідність з цим Законом свої нормативно-правові акти;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими цент­ральними органами виконавчої влади України їх нормативно-пра­вових актів, що суперечать цьому Закону.

м. Київ, 5 червня 1997року № 318/97-BP
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 28 вересня 1998 р. № 1540

Про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

Відповідно до статей 12 та 14 Закону України «Про видавничу справу» Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про Державний реєстр видавців, виготівни­ків і розповсюджувачів видавничої продукції (додається).

2. Установити реєстраційний збір за внесення суб'єкта видавничої спра-


ви до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів ви-
давничої продукції в розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів гро-
мадян.

Кошти, одержані від сплати реєстраційного збору, надходять на раху­нок органу, що вносить суб'єкт видавничої справи до Державного реєстру. 95 відсотків цих коштів перераховуються до державного бюджету, а 5 від­сотків залишаються на рахунку органу, що вносить суб'єкт видавничої справи до Державного реєстру.



  1. Міністерству інформації забезпечити ведення Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції з впрова­дженням комп'ютерної системи та координацію відповідної роботи його місцевих підрозділів.

  2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севасто­польській міській державним адміністраціям забезпечити організацію ведення Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції відповідно до розподілу функцій між Міністерством інформації та його місцевими підрозділами.

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1998 р. № 1540
Положення

про Державний реєстр видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції

Загальні питання

  1. Положення про Державний реєстр видавців, виготівників і розпов­сюджувачів видавничої продукції (далі — Положення) поширюється на суб'єкти видавничої справи незалежно від форм власності та організацій­но-правових форм, за винятком видавців та розповсюджувачів друкованих засобів масової інформації.

  2. Внесення суб'єктів видавничої справи до Державного реєстру видав­ців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції (далі — Дер­жавний реєстр) здійснюють Мінінформ, а також його відповідні місцеві підрозділи:

1) Мінінформ вносить до Державного реєстру: видавців — видавництва, видавничі організації, фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, обсяг випуску видавничої продукції яких становить понад 5 назв на рік;

виготівників видавничої продукції — підприємства, установи і орга­нізації, фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які випускають видавничу продукцію на суму понад 500 тис. гри­вень на рік (за цінами, що склалися на час внесення до Держав­ного реєстру);

розповсюджувачів видавничої продукції — оптово-роздрібні книго-торгівельні підприємства та інші підприємства і організації, які мають мережу книгорозповсюдження (магазини, кіоски, палат­ки, автомагазини, лотки тощо), бібліотечні колектори;

суб'єктів видавничої справи, що провадять 2-3 види діяльності у ви­давничій справі;

2) місцеві підрозділи Мінінформу вносять до Державного реєстру: видавців — фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, обсяг випуску видавничої продукції яких становить до 5 назв на рік; виготівників видавничої продукції — підприємства, установи і ор­ганізації, фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, які випускають видавничу продукцію на суму до 500 тис. гривень на рік (за цінами, що склалися на час внесення до Державного реєстру);

розповсюджувачів видавничої продукції — підприємства і організа­ції, які не мають мережі книгорозповсюдження; фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності.


1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка