4. Навчальні заклади та інші організації, установи, що надають освітні послуги за дистанційною формою навчання
4.1. Право та умови здійснення навчання за дистанційною формою 4.1.1. Право на здійснення навчання за дистанційною формою
Освітні послуги за дистанційною формою навчання можуть надавати:
-
вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації, включаючи вищі навчальні заклади післядипломної освіти;
-
професійно-технічні навчальні заклади;
-
загальноосвітні навчальні заклади;
-
заклади, організації, установи, що здійснюють корпоративну перепідготовку, розширення профілю (підвищення кваліфікації), спеціалізацію та стажування фахівців;
-
інші заклади, організації та установи, що мають право на надання освітніх послуг.
Навчатися за дистанційною або поєднаною з дистанційною формою навчання мають право громадяни України, іноземні громадяни і особи без громадянства відповідно до чинного законодавства та міжнародних угод.
4.1.2. Умови здійснення навчання за дистанційною формою
Освітні послуги у дистанційній формі можуть надавати юридичні особи будь-яких організаційно-правових форм власності та підпорядкування за умови створення на їхній базі структурних підрозділів дистанційного навчання та одержання ними ліцензій на освітню діяльність за цією формою навчання.
Це можуть бути існуючі заклади або організації, установи та їхні структурні підрозділи або новоутворені безпосередньо для здійснення дистанційного навчання.
Навчальні заклади, інші заклади, організації та установи, що надають освітні послуги у формі дистанційного навчання, можуть входити до СДО
(як відповідні центри), громадських об'єднань (творчих союзів, асоціацій, товариств тощо) та міжнародних організацій.
З метою підвищення ефективності дистанційного навчання та його подальшого розвитку можуть створюватися навчально-виробничі, навчально-наукові та науково-дослідні центри з питань дистанційної освіти, основними напрямами діяльності яких є наукові дослідження психолого-педагогічних та методичних аспектів дистанційного навчання, аналіз тенденцій та вивчення світового досвіду у цій сфері, розроблення, адаптація та впровадження нових технологій дистанційного навчання, організація пробного, дослідного і масового навчання за цими технологіями.
Заклади освіти можуть самостійно організовувати дистанційне навчання з будь-яких навчальних дисциплін, в тому числі за несертифіковани-ми дистанційними курсами, але в цьому разі таке навчання вважається факультативним, не зараховується до навчальних планів підготовки за фахом і не несе ніяких юридичних наслідків для осіб, що є учасниками цього навчання.
4.2. Вищі навчальні заклади з дистанційною формою навчання
4.2.1. Організаційні моменти щодо створення, реорганізації та ліквідації структурного підрозділу чи закладу навчання за дистанційною формою
Вищі навчальні заклади стосовно дистанційного навчання у своїй діяльності керуються цим Положенням та Положенням про дистанційне навчання у вищому навчальному закладі.
Дистанційна форма навчання у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації організовується на всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнях за різними напрямами і спеціальностями підготовки фахівців (перелік напрямів і спеціальностей визначається Міністерством освіти і науки України), а також перепідготовки, розширення профілю (підвищення кваліфікації) та спеціалізації фахівців.
Вищі навчальні заклади, в яких освіта надається тільки за дистанційною формою навчання, створюються, реорганізуються і ліквідуються у порядку, передбаченому Законом про вищу освіту, як вищі навчальні заклади з іншими формами навчання.
Структурні підрозділи вищих навчальних закладів, що забезпечують дистанційне навчання, створюються, реорганізуються і ліквідуються власниками вищих навчальних закладів за дозволом Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.
Новоутворений вищий навчальний заклад дистанційної форми навчання або структурний підрозділ дистанційного навчання існуючого вищого навчального закладу незалежно від форм власності і підпорядкування зак ладу розпочинає свою діяльність за умови наявності навчально-методичного, матеріально-технічного, інформаційно-телекомунікаційного та кадрового забезпечення дистанційного навчання і після одержання ліцензії на проведення освітньої діяльності за дистанційною формою навчання.
Вищий навчальний заклад дистанційної форми навчання є юридичною особою і діє на підставі Статуту.
Структурний підрозділ дистанційного навчання вищого навчального закладу не має статусу юридичної особи і діє на підставі Положення про цей підрозділ.
4.2.2. Організаційні моменти щодо процесу навчання за дистанційною формою
Тривалість навчання за дистанційною формою визначається за одним з варіантів:
-
тривалість навчання регламентується нормативною тривалістю навчання, визначеною відповідним навчальним планом;
-
тривалість навчання не регламентується нормативною тривалістю навчання і залежить від індивідуального навчального плану, складеного з дотриманням наступності та структурно-логічної послідовності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідного напряму підготовки, перепідготовки, розширення профілю (підвищення кваліфікації), спеціалізації.
Обсяг, структура і якість знань, умінь і навичок студентів (слухачів) дистанційної форми навчання мають відповідати вимогам державного стандарту освіти, встановленого для відповідних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Студентам дистанційної форми навчання за програмами підготовки або перепідготовки фахівців, які виконали всі вимоги навчального плану, пройшли державну атестацію, рішенням державної комісії присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та видається державний документ про вищу освіту.
Слухачі, що проходять дистанційне навчання за програмами розширення профілю (підвищення кваліфікації), спеціалізації та стажування, отримують відповідні документи про післядипломну освіту.
Зразки документів про післядипломну освіту, здобуту за допомогою дистанційного навчання, затверджуються Міністерством освіти і науки України.
4.3. Професійно-технічні навчальні заклади
Професійно-технічні навчальні заклади у своїй освітній діяльності, що стосується дистанційного навчання, керуються цим Положенням та
Положенням про дистанційне навчання у професійно-технічному навчаль ному закладі.
У професійно-технічних навчальних закладах до розроблення та прий няття необхідної для впровадження дистанційної форми навчання нор мативно-правової бази застосовуються елементи технологій дистанційного навчання за окремими навчальними дисциплінами. Для цих дисциплін розробляються та атестуються дистанційні курси (перелік дисциплін визначається Міністерством освіти і науки України).
При створенні відповідної нормативно-правової бази професійно-технічні заклади можуть запроваджувати навчання за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою навчання.
За поєднаною формою можуть навчатись як учні, що отримують професійно-технічну освіту, так і слухачі, що навчаються за програмами курсової підготовки, перепідготовки чи підвищення робітничої кваліфікації.
Випускникам професійно-технічного навчального закладу, що навчалися за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація «кваліфікований робітник» з набутої професії відповідного розряду і видається державний документ про професійно-технічну освіту.
Особам, які навчались за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою за програмами курсової підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, видається свідоцтво державного зразка про присвоєння або підвищення робітничої кваліфікації.
Випускникам вищого професійно-технічного навчального закладу, що навчалися за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою, може присвоюватись кваліфікація «молодший спеціаліст» і видаватись диплом державного зразка.
4.4. Загальноосвітні навчальні заклади
Загальноосвітні навчальні заклади у своїй діяльності, що стосується дистанційного навчання, керуються цим Положенням та Положенням про дистанційне навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.
У загальноосвітніх навчальних закладах до розроблення та прийняття необхідної для впровадження дистанційної форми навчання нормативно-правової бази застосовуються елементи технологій дистанційного навчання за окремими навчальними дисциплінами. Для цих дисциплін розробляються та атестуються дистанційні курси (перелік дисциплін визначається Міністерством освіти і науки України).
При створенні відповідної нормативно-правової бази загальноосвітні навчальні заклади можуть запроваджувати навчання за поєднаною з дистанційною формою, а в окремих випадках, наприклад, для обдарованих дітей, або дітей з особливими потребами — за дистанційною формою навчання.
Елементи технологій дистанційного навчання, поєднану з дистанційною або дистанційну форму навчання доцільно використовувати у загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня.
Для обдарованих дітей, дітей з особливими потребами елементи технологій дистанційного навчання можуть використовуватись на всіх рівнях загальної освіти.
Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступенів, що навчались за поєднаною з дистанційною формою або дистанційною формою навчання, видається відповідний державний документ про освіту.
5. Організація навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання
Організація навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання у вищому навчальному закладі реалізується у два етапи:
-
підготовчий етап;
-
етап навчально-виховного процесу.
Головним елементом підготовчого етапу є створення дистанційних курсів відповідно до стандартів на технології дистанційного навчання (або тимчасових вимог до елементів технології дистанційного навчання).
5.1. Організація навчального процесу за дистанційною формою навчання у вищому навчальному закладі
5.1.1. Учасники навчально-виховного процесу
Учасниками навчально-виховного процесу, що відбувається за дистанційною формою навчання у вищому навчальному закладі, є:
-
педагогічні або науково-педагогічні працівники;
-
працівники вищих навчальних закладів;
-
особи, які навчаються.
5.1.2. Педагогічні, науково-педагогічні та інші працівники 5.1.2.1. На підготовчому етапі головну роль серед педагогічних та кау-
ково-педагогічних працівників відіграють розробники дидактичного та
методичного наповнення курсів:
-
викладачі, старші викладачі у вищих навчальних закладах 1 і 2 рівнів акредитації;
-
переважно доценти і професори у вищих навчальних закладах 3 і 4 рівнів акредитації.
Далі за текстом — це Автори дистанційних курсів
Головна роль серед працівників вищих навчальних закладів належить розробникам дистанційних курсів (Інтернет-версій) — методистам, програмістам, фахівцям інформаційних технологій.
5.1.2.2. На етапі навчально-виховного процесу головна роль серед пе-
дагогічних та наукового-педагогічних працівників належить тим, хто за-
безпечує здобуття особою знань, умінь і навичок в обраній предметній
області, а також надає можливість інтелектуального, морального, духов-
ного та естетичного розвитку особистості. До них відносяться:
-
викладачі, старші викладачі у вищих навчальних закладах 1 і 2 рівнів акредитації;
-
асистенти, викладачі, старші викладачі, доценти, професори у вищих навчальних закладах 3 і 4 рівнів акредитації.
Такі педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть називатися викладачами, наставниками, т'юторами, консультантами, координаторами. Далі за текстом цього Положення — це Викладачі.
Головна роль серед інших працівників вищих навчальних закладів належить методистам, фахівцям з інформаційних технологій, адміністраторам мережевого навчання, які забезпечують дотримання технологій дистанційного навчання.
5.1.2.3. Педагогічні, науково-педагогічні працівники, методисти, фа-
хівці з інформаційних технологій можуть брати участь у підготовчомх
етапі та навчально-виховному процесі за дистанційною формою навчання
лише за умови наявності документу про підвищення кваліфікації у сфері
дистанційного навчання.
Перелік організацій, що проводять навчання і видають відповідні документи про підвищення кваліфікації з дистанційного навчання, визначає Міністерство освіти і науки України за рекомендацією експертної комісії СДО,
Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації з дистанційного навчання відповідних працівників не рідше, ніж один раз ш три роки.
5.1.2.4. Робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівни-
ків, що забезпечують дистанційне навчання за програмами підготовки та
перепідготовки фахівців — це обсяг часу Викладачів для виконання на-
вчальних, методичних, наукових, організаційних та інших робіт у поточ-
ному навчальному році, який не повинен перевищувати річний робочий
час, що визначений Кодексом України законів про працю.
Враховуючи підвищену складність підготовки методичного та дидактичного наповнення дистанційних курсів у порівнянні з підготовкою методичних матеріалів для інших форм навчання, відбувається перерозподіл робочого часу між методичними та навчальними роботами у бік зменшення останніх у 1,5 рази.
Підвищення складності викладання дистанційним способом також відбувається за рахунок принципової інноваційності цієї діяльності, освоєння Викладачами нових видів техніки та суміжних спеціальностей у галузі інформаційних технологій, здобуття ними практичних навичок роботи у різних програмних середовищах і телекомунікаційних мережах тощо.
Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників не перевищує 600 годин на навчальний рік, з них не менше 200 годин відводиться на інтерактивну взаємодію між Викладачами та особами, що навчаються.
Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не перевищує 480 годин на навчальний рік, з них не менше 160 годин відводиться на інтерактивну взаємодію між Викладачами та особами, що навчаються.
Педагогічні та науково-педагогічні працівники, що залучені до дистанційного навчання, крім прав, що передбачені Законом України «Про вищу освіту», мають право на підвищення оплати навчальної, методичної та наукової роботи. Коефіцієнт підвищення рівня оплати залежить від ступеня зростання складності цих робіт.
Рекомендації щодо норм оплати навчальної, методичної та наукової роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників, що задіяні у дистанційному навчанні, наведені у додатку до Положення про дистанційне навчання у вищих навчальних закладах.
5.1.3. Особи, що навчаються за дистанційною формою
На осіб, що навчаються у вищих навчальних закладах за дистанційною формою, поширюються назви, що вже усталені в інших формах навчання, тобто, студенти, слухачі, курсанти, інтерни тощо. Далі за текстом цього Положення — це Студенти.
Студенти мають права та пільги, що передбачені для осіб, які поєднують роботу з навчанням.
Обов'язки Студентів не відрізняються від обов'язків осіб, що навчаються за заочною формою навчання.
Студентам, що успішно закінчили навчання за дистанційною формою, гарантується видача відповідних документів, форма і статус яких не відрізняється від форми і статусу документів, що одержують випускники інших форм навчання.
5.1.4. Особливості навчально-виховного процесу в дистанційному навчанні
Навчально-виховний процес за дистанційною формою навчання організовується на підставі навчальних планів, що розроблені вищим навчальним закладом, при виконанні вимог до всіх елементів технологій дистанційного навчання.
Навчальний процес за дистанційною формою у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:
-
навчальні заняття;
-
виконання проектних завдань;
-
практична підготовка;
-
контрольні заходи.
5.1.4.1. Основними видами навчальних занять при дистанційному навчанні є:
-
самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу;
-
консультація;
-
семінар, дискусія;
-
практичне заняття;
-
лабораторне заняття.
Самостійне вивчення передбачає використання навчальних матеріалів дистанційних курсів, які Студенти одержують через Інтернет (Інтранет, корпоративну мережу) або на магнітному носії (CD-ROM).
Вимоги щодо вивчення навчального матеріалу конкретної дисципліни визначаються навчальною програмою дисципліни, методичними вказівками, інструкціями і завданнями, що містяться у дистанційному курсі.
Консультація — одна з основних форм навчального заняття при дистанційному навчанні при якій Студенти в асинхронному режимі через електронну пошту отримують відповіді від Викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Семінарське навчальне заняття — це «обговорення» попередньо вивчених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі виконаних завдань (рефератів).
Семінар проводиться у синхронному режимі (в реальному часі) з використанням всіх можливостей Інтернет.
Дискусія — це навчальне заняття, під час якого відбувається вирішення проблеми, попередньо визначеної Викладачем, шляхом обговорення її Студентами між собою та з Викладачем.
Дискусія проводиться у синхронному режимі з використанням всіх можливостей Інтернет щодо спілкування в режимі on-line.
Практичне заняття — це навчальне заняття, під час якого відбувається детальний розгляд Студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формуються вміння і навички їхнього практичного застосування шляхом індивідуального виконання ними відповідно до сформульованих у дистанційному курсі завдань.
Практичні заняття виконуються дистанційно, результати надсилаються Викладачеві через Інтернет (електронну пошту).
Лабораторне заняття — форма навчального заняття, при якому Студенти особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень конкретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Лабораторні заняття в залежності від напряму (спеціальності) підготовки, рівня матеріально-технічної оснащеності реальних лабораторій, можливостей створення і використання віртуальних лабораторій можуть провадитись у формі одного з наступних варіантів:
-
очно у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях;
-
дистанційно з використанням відповідних моделюючих програм (емуляторів), віртуальних лабораторій;
-
за змішаною формою (частина — за першим, а частина — за другим варіантами).
Перелік напрямів (спеціальностей), за якими не допускається дистанційне виконання лабораторних робіт, готує МНК СДО і затверджує Міністерство освіти і науки України.
Штатна чисельність працівників, співвідношення кількості Студентів та Викладачів для ефективного проведення навчальних занять кожного виду; обсяг часу, що відведений Викладачам для участі у навчальних заняттях кожного виду; оплата роботи викладача визначаються відповідними нормами, рекомендації щодо яких наведені у додатку до Положення про дистанційне навчання у вищому навчальному закладі.
5.1.4.2. Виконання проектних завдань у дистанційному навчанні передбачає виконання курсових та дипломного проектів (робіт), що виконуються Студентами самостійно при консультуванні з керівниками проектів, Викладачами та консультантами через електронну пошту або очно.
Проектні завдання оформлюються Студентами в електронному вигляді та на паперовому носії.
Готові проектні завдання на паперовому носії разом із висновками керівника проекту те рецензентів надсилаються до навчального закладу поштою або подаються особисто, а електронний варіант — через Інтернет (електронну пошту).
Захист проектних завдань відбувається очно (а у разі створення юридичних і організаційних умов та інформаційно-технологічних засобів, ще забезпечують аутентифікацію Студентів гарантованого рівня, — дистанційно) перед відповідними комісіями за участю керівника проекту.
Проектні завдання зберігаються у спеціальних архівах на паперовому носії та в електронній формі на магнітному носії (на дискетах чи CD-ROM) протягом визначеного терміну: курсові — протягом 1 року, дипломні — 5 років.
5.1.4.3. Практична підготовка Студентів провадиться в умовах профе-
сійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом вищого на-
вчального закладу.
Студенти дистанційної форми навчання, які працюють за обраним у вищому навчальному закладі фахом, .звільняються від проходження практичної підготовки.
В інших випадках Студенти, що навчаються за програмами підготовки фахівців, проходять практичну підготовку за відповідною програмою вищого навчального закладу.
5.1.4.4. Контрольні заходи включають вхідний, поточний, рубіжний та
підсумковий контроль.
Основною формою вхідного, поточного та рубіжного контролю є тестування. Крім того поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, лабораторних, семінарських занять та дискусій.
Перевірка тестів, практичних та лабораторних робіт відбувається дистанційно удвох режимах: автоматизовано та безпосередньо Викладачем.
Структура та організація дистанційного курсу надає Студентам можливість самоконтролю.
Підсумковий контроль включає для Студентів, що навчаються за програмами підготовки, перепідготовки — семестровий контроль та державну атестацію студента.
Семестровий контроль провадиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою.
Семестровий екзамен та диференційований залік до розроблення і впровадження механізму аутентифікації учасників процесу дистанційного навчання гарантованого рівня провадиться в очній формі.
Семестровий залік може провадитись очно або дистанційно. Форму заліку обирає вищий навчальний заклад.
Екзамени та заліки складаються Студентами в період екзаменаційних сесій. Вищий навчальний заклад може встановити Студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів.
Тривалість екзаменаційної сесії встановлюється вищим навчальним закладом і не може бути коротше за 7 днів.
Результати поточного та семестрового контролю (екзаменів та диференційованих заліків) можуть оцінюватись за чотирибальною шкалою або за рейтинговою системою з подальшим прирівнюванням до оцінок за чотирибальною шкалою.
Результати контролю зберігаються в електронному вигляді (екзаменаційна відомість, залікова книжка, навчальна картка студента) і можуть дублюватись на паперових носіях.
Державна атестація Студентів, що навчаються за дистанційною формою, до розроблення і впровадження механізму аутентифікації учасників навчального процесу гарантованого рівня відбувається очно і не відрізняється від державної атестації студентів інших форм навчання.
Підсумковий контроль для осіб, що навчаються за програмами розширення профілю, спеціалізації та стажування, може відбуватись очно або дистанційно за вибором навчального закладу, що надає освітні послуги за цими програмами.
Підсумковий контроль для осіб, що навчаються за окремими дистанційними курсами або блоками курсів з метою підвищення свого освітнього рівня, відбувається дистанційно у порядку, що встановлюється навчальним закладом.
5.2. Організація навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу за дистанційною формою навчання у професійно-технічному навчальному закладі 5.2.1. Учасники навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу Учасниками навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу, що відбувається за технологіями дистанційного навчання у професійно-технічному навчальному закладі, є:
-
педагогічні працівники (викладачі, вихователі, майстри та інструктори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні психологи), далі за текстом — Викладачі;
-
інженерно-технічні працівники та допоміжний персонал (адміністратор мережевого навчання, програміст, лаборант тощо);
-
учні (слухачі).
|