Інтелектуальна власність

Освітні послуги за дистанційною формою навчання можуть надавати:

• 
  вищі навчальні заклади всіх рівнів акредитації, включаючи вищі на­вчальні заклади післядипломної освіти;
  

• 
  професійно-технічні навчальні заклади;
  
• 
  загальноосвітні навчальні заклади;
  

• 
  заклади, організації, установи, що здійснюють корпоративну пере­підготовку, розширення профілю (підвищення кваліфікації), спе­ціалізацію та стажування фахівців;
  
• 
  інші заклади, організації та установи, що мають право на надання освітніх послуг.
  

Освітні послуги у дистанційній формі можуть надавати юридичні осо­би будь-яких організаційно-правових форм власності та підпорядкування за умови створення на їхній базі структурних підрозділів дистанційного навчання та одержання ними ліцензій на освітню діяльність за цією фор­мою навчання.

Це можуть бути існуючі заклади або організації, установи та їхні струк­турні підрозділи або новоутворені безпосередньо для здійснення дистан­ційного навчання.

Навчальні заклади, інші заклади, організації та установи, що надають освітні послуги у формі дистанційного навчання, можуть входити до СДО

(як відповідні центри), громадських об'єднань (творчих союзів, асоціацій, товариств тощо) та міжнародних організацій.

З метою підвищення ефективності дистанційного навчання та його по­дальшого розвитку можуть створюватися навчально-виробничі, навчально-наукові та науково-дослідні центри з питань дистанційної освіти, основними напрямами діяльності яких є наукові дослідження психолого-педагогічних та методичних аспектів дистанційного навчання, аналіз тенденцій та ви­вчення світового досвіду у цій сфері, розроблення, адаптація та впрова­дження нових технологій дистанційного навчання, організація пробного, дослідного і масового навчання за цими технологіями.

Заклади освіти можуть самостійно організовувати дистанційне навчан­ня з будь-яких навчальних дисциплін, в тому числі за несертифіковани-ми дистанційними курсами, але в цьому разі таке навчання вважається факультативним, не зараховується до навчальних планів підготовки за фахом і не несе ніяких юридичних наслідків для осіб, що є учасниками цього навчання.

4.2. Вищі навчальні заклади з дистанційною формою навчання

4.2.1. Організаційні моменти щодо створення, реорганізації та ліквідації структурного підрозділу чи закладу навчання за дистанційною формою

Вищі навчальні заклади стосовно дистанційного навчання у своїй діяль­ності керуються цим Положенням та Положенням про дистанційне на­вчання у вищому навчальному закладі.

Дистанційна форма навчання у вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації організовується на всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнях за різними напрямами і спеціальностями підготовки фахівців (пе­релік напрямів і спеціальностей визначається Міністерством освіти і нау­ки України), а також перепідготовки, розширення профілю (підвищення кваліфікації) та спеціалізації фахівців.

Вищі навчальні заклади, в яких освіта надається тільки за дистан­ційною формою навчання, створюються, реорганізуються і ліквідуються у порядку, передбаченому Законом про вищу освіту, як вищі навчальні заклади з іншими формами навчання.

Структурні підрозділи вищих навчальних закладів, що забезпечують дистанційне навчання, створюються, реорганізуються і ліквідуються влас­никами вищих навчальних закладів за дозволом Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

Новоутворений вищий навчальний заклад дистанційної форми навчан­ня або структурний підрозділ дистанційного навчання існуючого вищого навчального закладу незалежно від форм власності і підпорядкування зак ладу розпочинає свою діяльність за умови наявності навчально-методич­ного, матеріально-технічного, інформаційно-телекомунікаційного та кад­рового забезпечення дистанційного навчання і після одержання ліцензії на проведення освітньої діяльності за дистанційною формою навчання.

Вищий навчальний заклад дистанційної форми навчання є юридич­ною особою і діє на підставі Статуту.

Структурний підрозділ дистанційного навчання вищого навчального закладу не має статусу юридичної особи і діє на підставі Положення про цей підрозділ.

Тривалість навчання за дистанційною формою визначається за одним з варіантів:

• 
  тривалість навчання регламентується нормативною тривалістю на­вчання, визначеною відповідним навчальним планом;
  
• 
  тривалість навчання не регламентується нормативною тривалістю навчання і залежить від індивідуального навчального плану, скла­деного з дотриманням наступності та структурно-логічної послідов­ності вивчення навчальних дисциплін, що визначають зміст освіти відповідного напряму підготовки, перепідготовки, розширення про­філю (підвищення кваліфікації), спеціалізації.
  

Студентам дистанційної форми навчання за програмами підготовки або перепідготовки фахівців, які виконали всі вимоги навчального плану, пройшли державну атестацію, рішенням державної комісії присвоюється відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень та видається державний до­кумент про вищу освіту.

Слухачі, що проходять дистанційне навчання за програмами розши­рення профілю (підвищення кваліфікації), спеціалізації та стажування, отримують відповідні документи про післядипломну освіту.

Зразки документів про післядипломну освіту, здобуту за допомогою дистанційного навчання, затверджуються Міністерством освіти і науки України.

Професійно-технічні навчальні заклади у своїй освітній діяльності, що стосується дистанційного навчання, керуються цим Положенням та

Положенням про дистанційне навчання у професійно-технічному навчаль ному закладі.

У професійно-технічних навчальних закладах до розроблення та прий няття необхідної для впровадження дистанційної форми навчання нор мативно-правової бази застосовуються елементи технологій дистанційно­го навчання за окремими навчальними дисциплінами. Для цих дисциплін розробляються та атестуються дистанційні курси (перелік дисциплін ви­значається Міністерством освіти і науки України).

При створенні відповідної нормативно-правової бази професійно-тех­нічні заклади можуть запроваджувати навчання за поєднаною з дистан­ційною або дистанційною формою навчання.

За поєднаною формою можуть навчатись як учні, що отримують про­фесійно-технічну освіту, так і слухачі, що навчаються за програмами кур­сової підготовки, перепідготовки чи підвищення робітничої кваліфікації.

Випускникам професійно-технічного навчального закладу, що навча­лися за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, присвоюється кваліфікація «квалі­фікований робітник» з набутої професії відповідного розряду і видається державний документ про професійно-технічну освіту.

Особам, які навчались за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою за програмами курсової підготовки, перепідготовки або підви­щення кваліфікації і успішно пройшли кваліфікаційну атестацію, вида­ється свідоцтво державного зразка про присвоєння або підвищення робіт­ничої кваліфікації.

Випускникам вищого професійно-технічного навчального закладу, що навчалися за поєднаною з дистанційною або дистанційною формою, може присвоюватись кваліфікація «молодший спеціаліст» і видаватись диплом державного зразка.

4.4. Загальноосвітні навчальні заклади

Загальноосвітні навчальні заклади у своїй діяльності, що стосується дистанційного навчання, керуються цим Положенням та Положенням про дистанційне навчання у загальноосвітньому навчальному закладі.

У загальноосвітніх навчальних закладах до розроблення та прийняття необхідної для впровадження дистанційної форми навчання нормативно-правової бази застосовуються елементи технологій дистанційного навчання за окремими навчальними дисциплінами. Для цих дисциплін розробля­ються та атестуються дистанційні курси (перелік дисциплін визначається Міністерством освіти і науки України).

При створенні відповідної нормативно-правової бази загальноосвітні на­вчальні заклади можуть запроваджувати навчання за поєднаною з дистан­ційною формою, а в окремих випадках, наприклад, для обдарованих дітей, або дітей з особливими потребами — за дистанційною формою навчання.

Елементи технологій дистанційного навчання, поєднану з дистанцій­ною або дистанційну форму навчання доцільно використовувати у загаль­ноосвітніх навчальних закладах III ступеня.

Для обдарованих дітей, дітей з особливими потребами елементи тех­нологій дистанційного навчання можуть використовуватись на всіх рівнях загальної освіти.

Випускникам загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступенів, що навчались за поєднаною з дистанційною формою або дистанційною фор­мою навчання, видається відповідний державний документ про освіту.

5. Організація навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання

Організація навчально-виховного процесу за дистанційною формою навчання у вищому навчальному закладі реалізується у два етапи:

• 
  підготовчий етап;
  
• 
  етап навчально-виховного процесу.
  

Учасниками навчально-виховного процесу, що відбувається за дис­танційною формою навчання у вищому навчальному закладі, є:

• 
  педагогічні або науково-педагогічні працівники;
  
• 
  працівники вищих навчальних закладів;
  
• 
  особи, які навчаються.
  

ково-педагогічних працівників відіграють розробники дидактичного та

методичного наповнення курсів:

• 
  викладачі, старші викладачі у вищих навчальних закладах 1 і 2 рів­нів акредитації;
  
• 
  переважно доценти і професори у вищих навчальних закладах 3 і 4 рівнів акредитації.
  

Головна роль серед працівників вищих навчальних закладів належить розробникам дистанційних курсів (Інтернет-версій) — методистам, прог­рамістам, фахівцям інформаційних технологій.

5.1.2.2. На етапі навчально-виховного процесу головна роль серед пе-
дагогічних та наукового-педагогічних працівників належить тим, хто за-
безпечує здобуття особою знань, умінь і навичок в обраній предметній
області, а також надає можливість інтелектуального, морального, духов-
ного та естетичного розвитку особистості. До них відносяться:

• 
  викладачі, старші викладачі у вищих навчальних закладах 1 і 2 рів­нів акредитації;
  
• 
  асистенти, викладачі, старші викладачі, доценти, професори у ви­щих навчальних закладах 3 і 4 рівнів акредитації.
  

Головна роль серед інших працівників вищих навчальних закладів на­лежить методистам, фахівцям з інформаційних технологій, адміністра­торам мережевого навчання, які забезпечують дотримання технологій дис­танційного навчання.

5.1.2.3. Педагогічні, науково-педагогічні працівники, методисти, фа-
хівці з інформаційних технологій можуть брати участь у підготовчомх
етапі та навчально-виховному процесі за дистанційною формою навчання
лише за умови наявності документу про підвищення кваліфікації у сфері
дистанційного навчання.

Перелік організацій, що проводять навчання і видають відповідні доку­менти про підвищення кваліфікації з дистанційного навчання, визначає Мі­ністерство освіти і науки України за рекомендацією експертної комісії СДО,

Вищий навчальний заклад забезпечує підвищення кваліфікації з дис­танційного навчання відповідних працівників не рідше, ніж один раз ш три роки.

5.1.2.4. Робочий час педагогічних та науково-педагогічних працівни-

Враховуючи підвищену складність підготовки методичного та дидак­тичного наповнення дистанційних курсів у порівнянні з підготовкою мето­дичних матеріалів для інших форм навчання, відбувається перерозподіл робочого часу між методичними та навчальними роботами у бік змен­шення останніх у 1,5 рази.

Підвищення складності викладання дистанційним способом також від­бувається за рахунок принципової інноваційності цієї діяльності, освоєння Викладачами нових видів техніки та суміжних спеціальностей у галузі інформаційних технологій, здобуття ними практичних навичок роботи у різних програмних середовищах і телекомунікаційних мережах тощо.

Максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних праців­ників не перевищує 600 годин на навчальний рік, з них не менше 200 го­дин відводиться на інтерактивну взаємодію між Викладачами та особами, що навчаються.

Максимальне навчальне навантаження педагогічних працівників не перевищує 480 годин на навчальний рік, з них не менше 160 годин відво­диться на інтерактивну взаємодію між Викладачами та особами, що на­вчаються.

Педагогічні та науково-педагогічні працівники, що залучені до дис­танційного навчання, крім прав, що передбачені Законом України «Про вищу освіту», мають право на підвищення оплати навчальної, методичної та наукової роботи. Коефіцієнт підвищення рівня оплати залежить від ступеня зростання складності цих робіт.

Рекомендації щодо норм оплати навчальної, методичної та наукової роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників, що задіяні у дистанційному навчанні, наведені у додатку до Положення про дистан­ційне навчання у вищих навчальних закладах.

5.1.3. Особи, що навчаються за дистанційною формою

На осіб, що навчаються у вищих навчальних закладах за дистанційною формою, поширюються назви, що вже усталені в інших формах навчання, тобто, студенти, слухачі, курсанти, інтерни тощо. Далі за текстом цього Положення — це Студенти.

Студенти мають права та пільги, що передбачені для осіб, які поєд­нують роботу з навчанням.

Обов'язки Студентів не відрізняються від обов'язків осіб, що навча­ються за заочною формою навчання.

Студентам, що успішно закінчили навчання за дистанційною формою, гарантується видача відповідних документів, форма і статус яких не від­різняється від форми і статусу документів, що одержують випускники інших форм навчання.

5.1.4. Особливості навчально-виховного процесу в дистанційному навчанні

Навчально-виховний процес за дистанційною формою навчання органі­зовується на підставі навчальних планів, що розроблені вищим навчальним закладом, при виконанні вимог до всіх елементів технологій дистанцій­ного навчання.

Навчальний процес за дистанційною формою у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах:

• 
  навчальні заняття;
  
• 
  виконання проектних завдань;
  
• 
  практична підготовка;
  
• 
  контрольні заходи.
  

• 
  самостійне вивчення навчального матеріалу дистанційного курсу;
  
• 
  консультація;
  
• 
  семінар, дискусія;
  
• 
  практичне заняття;
  
• 
  лабораторне заняття.
  

Вимоги щодо вивчення навчального матеріалу конкретної дисципліни визначаються навчальною програмою дисципліни, методичними вказів­ками, інструкціями і завданнями, що містяться у дистанційному курсі.

Консультація — одна з основних форм навчального заняття при дис­танційному навчанні при якій Студенти в асинхронному режимі через електронну пошту отримують відповіді від Викладача на конкретні за­питання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх прак­тичного застосування.

Семінарське навчальне заняття — це «обговорення» попередньо ви­вчених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі вико­наних завдань (рефератів).

Семінар проводиться у синхронному режимі (в реальному часі) з ви­користанням всіх можливостей Інтернет.

Дискусія — це навчальне заняття, під час якого відбувається вирішен­ня проблеми, попередньо визначеної Викладачем, шляхом обговорення її Студентами між собою та з Викладачем.

Дискусія проводиться у синхронному режимі з використанням всіх можливостей Інтернет щодо спілкування в режимі on-line.

Практичне заняття — це навчальне заняття, під час якого відбувається детальний розгляд Студентами окремих теоретичних положень навчаль­ної дисципліни та формуються вміння і навички їхнього практичного за­стосування шляхом індивідуального виконання ними відповідно до сфор­мульованих у дистанційному курсі завдань.

Практичні заняття виконуються дистанційно, результати надсилають­ся Викладачеві через Інтернет (електронну пошту).

Лабораторне заняття — форма навчального заняття, при якому Сту­денти особисто проводять натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень кон­кретної навчальної дисципліни, набувають практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, вимірювальною апаратурою, обчислювальною технікою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні заняття в залежності від напряму (спеціальності) підго­товки, рівня матеріально-технічної оснащеності реальних лабораторій, можливостей створення і використання віртуальних лабораторій можуть провадитись у формі одного з наступних варіантів:

• 
  очно у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях;
  
• 
  дистанційно з використанням відповідних моделюючих програм (ему­ляторів), віртуальних лабораторій;
  
• 
  за змішаною формою (частина — за першим, а частина — за другим варіантами).
  

Штатна чисельність працівників, співвідношення кількості Студентів та Викладачів для ефективного проведення навчальних занять кожного виду; обсяг часу, що відведений Викладачам для участі у навчальних за­няттях кожного виду; оплата роботи викладача визначаються відповід­ними нормами, рекомендації щодо яких наведені у додатку до Положення про дистанційне навчання у вищому навчальному закладі.

Проектні завдання оформлюються Студентами в електронному вигля­ді та на паперовому носії.

Готові проектні завдання на паперовому носії разом із висновками керів­ника проекту те рецензентів надсилаються до навчального закладу пош­тою або подаються особисто, а електронний варіант — через Інтернет (елект­ронну пошту).

Захист проектних завдань відбувається очно (а у разі створення юри­дичних і організаційних умов та інформаційно-технологічних засобів, ще забезпечують аутентифікацію Студентів гарантованого рівня, — дистан­ційно) перед відповідними комісіями за участю керівника проекту.

Проектні завдання зберігаються у спеціальних архівах на паперовому носії та в електронній формі на магнітному носії (на дискетах чи CD-ROM) протягом визначеного терміну: курсові — протягом 1 року, дипломні — 5 років.

5.1.4.3. Практична підготовка Студентів провадиться в умовах профе-

Студенти дистанційної форми навчання, які працюють за обраним у вищому навчальному закладі фахом, .звільняються від проходження прак­тичної підготовки.

В інших випадках Студенти, що навчаються за програмами підготов­ки фахівців, проходять практичну підготовку за відповідною програмою вищого навчального закладу.

5.1.4.4. Контрольні заходи включають вхідний, поточний, рубіжний та

Основною формою вхідного, поточного та рубіжного контролю є тесту­вання. Крім того поточний контроль здійснюється під час проведення прак­тичних, лабораторних, семінарських занять та дискусій.

Перевірка тестів, практичних та лабораторних робіт відбувається дис­танційно удвох режимах: автоматизовано та безпосередньо Викладачем.

Структура та організація дистанційного курсу надає Студентам мож­ливість самоконтролю.

Підсумковий контроль включає для Студентів, що навчаються за прог­рамами підготовки, перепідготовки — семестровий контроль та державну атестацію студента.

Семестровий контроль провадиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою.

Семестровий екзамен та диференційований залік до розроблення і впро­вадження механізму аутентифікації учасників процесу дистанційного на­вчання гарантованого рівня провадиться в очній формі.

Семестровий залік може провадитись очно або дистанційно. Форму заліку обирає вищий навчальний заклад.

Екзамени та заліки складаються Студентами в період екзаменаційних сесій. Вищий навчальний заклад може встановити Студентам індивіду­альні терміни складання заліків та екзаменів.

Тривалість екзаменаційної сесії встановлюється вищим навчальним закладом і не може бути коротше за 7 днів.

Результати поточного та семестрового контролю (екзаменів та дифе­ренційованих заліків) можуть оцінюватись за чотирибальною шкалою або за рейтинговою системою з подальшим прирівнюванням до оцінок за чо­тирибальною шкалою.

Результати контролю зберігаються в електронному вигляді (екзаме­наційна відомість, залікова книжка, навчальна картка студента) і можуть дублюватись на паперових носіях.

Державна атестація Студентів, що навчаються за дистанційною фор­мою, до розроблення і впровадження механізму аутентифікації учасників навчального процесу гарантованого рівня відбувається очно і не відрізня­ється від державної атестації студентів інших форм навчання.

Підсумковий контроль для осіб, що навчаються за програмами роз­ширення профілю, спеціалізації та стажування, може відбуватись очно або дистанційно за вибором навчального закладу, що надає освітні послуги за цими програмами.

Підсумковий контроль для осіб, що навчаються за окремими дистан­ційними курсами або блоками курсів з метою підвищення свого освіт­нього рівня, відбувається дистанційно у порядку, що встановлюється на­вчальним закладом.

5.2. Організація навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу за дистанційною формою навчання у професійно-технічному навчальному закладі 5.2.1. Учасники навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу Учасниками навчально-виховного (навчально-виробничого) процесу, що відбувається за технологіями дистанційного навчання у професійно-технічному навчальному закладі, є:

• 
  педагогічні працівники (викладачі, вихователі, майстри та інструк­тори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, со­ціальні психологи), далі за текстом — Викладачі;
  
• 
  інженерно-технічні працівники та допоміжний персонал (адміністра­тор мережевого навчання, програміст, лаборант тощо);
  
• 
  учні (слухачі).