Інтелектуальна власність



Скачати 13.64 Mb.
Сторінка27/35
Дата конвертації16.04.2016
Розмір13.64 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   35

2.2. Інфраструктура СДО

Інфраструктура СДО включає:



  • телекомунікаційні мережі, що забезпечують реалізацію дистанцій­ного навчання;

  • мережу центрів дистанційної освіти;

  • науково-методичну та експертну комісії;

  • банк атестованих дистанційних курсів;

  • органи управління системою дистанційної освіти.

2.2.1. Телекомунікаційні мережі, що забезпечують реалізацію дистанційного навчання

Основною телекомунікаційною мережею СДО, що забезпечує реаліза­цію дистанційного навчання, є телекомунікаційна мережа для навчальних закладів та наукових установ України (УРАН) з доступом до Інтернет.

З іншого боку, навчальні заклади та організації, що здійснюють або мають наміри здійснювати дистанційне навчання, відповідно до конкрет­них завдань, масштабів і потреб цієї діяльності, можуть створювати та використовувати свої корпоративні або інші телекомунікаційні мережі.

В той же час відповідно до конкретних завдань, масштабів і потреб на­вчальних закладів та організацій, що здійснюють освітню діяльність, мо­жуть створюватися та використовуватись інші телекомунікаційні мережі: локальні, корпоративні, Інтернет.



2.2.2. Мережа центрів СДО

Структурними підрозділами мережі центрів СДО є:



  • Український центр дистанційної освіти;

  • регіональні центри СДО;

  • базові центри СДО;

  • локальні центри СДО.

Центри СДО у своїй діяльності керуються Положенням і відповідними положеннями, що безпосередньо стосуються їхньої діяльності, а саме:

  • Положенням про Український центр дистанційної освіти;

  • Типовим положеннями про регіональний центр системи дистанцій­ної освіти;

  • Типовим положеннями про базовий центр системи дистанційної освіти;

  • Типовим положеннями про локальний центр системи дистанційної освіти.

2.2.3. Основні завдання центрів СДО 2.2.3.1. Український центр дистанційної освіти (УЦДО) є головним центром СДО, діяльність якого поширюється на всю територію України. УЦДО бере участь у:

  • підготовці проектів нормативно-правових документів щодо діяльності у сфері дистанційної освіти;

  • розробленні наукових основ дистанційного навчання;

  • розробленні критеріїв, засобів і систем контролю якості дистанцій­ного навчання;

  • створенні банку атестованих дистанційних курсів;

  • розробленні механізму взаємодії центрів СДО і використання теле­комунікаційної мережі УРАН в дистанційному навчанні;

  • створенні і роботі системи ліцензування, атестації та акредитації навчальних закладів з дистанційною формою навчання та атестації дистанційних курсів.

УЦДО також здійснює:

  • розроблення вимог до всіх елементів технологій дистанційного на­вчання відповідно до відкритих міжнародних стандартів;

  • координування діяльності навчальних закладів щодо розроблення та впровадження в освітній процес технологій дистанційного навчання або окремих його елементів;

• створення і функціонування постійно діючої системи підготовки, сертифікації кадрів та експертів СДО.

2.2.3.2. Регіональні центри СДО, які базуються у потужних вищих


навчальних закладах регіонів (бажано у тих, що виступають регіональ-
ними вузлами мережі УРАН), забезпечують:

  • участь у роботах, що провадить УЦДО;

  • розроблення дистанційних курсів та участь у створенні банку атес­тованих дистанційних курсів;

  • апробацію методик організації навчального процесу за дистанційною формою;

  • підготовку кадрів для роботи в сфері дистанційної освіти на регіо­нальному рівні;

  • проведення освітньої діяльності за технологіями дистанційного на­вчання;

  • надання доступу до освітньо-інформаційних ресурсів базовим і ло­кальним центрам регіону;

  • об'єднання зусиль інших навчальних закладів для забезпечення на регіональному рівні розвитку дистанційної освіти за всіма напря­мами та освітніми рівнями;

  • участь у міжнародному співробітництві в області дистанційного на­вчання.

Діяльність РЦДО поширюється в основному на відповідні регіони.

2.2.3.3. Базові центри СДО як основні центри за одним (декількома)


напрямами підготовки учнів, кваліфікованих робітників, фахівців (залеж-
но від рівня освіти, що надається навчальним закладом) здійснюють:

  • розроблення дидактичного та методичного наповнення дистанційних курсів, а також створення цих курсів за відповідним напрямом (на­прямами) підготовки;

  • впровадження технологій дистанційного навчання в освітній процес за відповідним напрямом (напрямами) підготовки;

  • участь у роботах відповідного регіонального центру СДО та УЦДО;

  • розроблення проектів доповнень і змін діючих стандартів освіти за відповідним напрямом (напрямами) підготовки;

  • участь у створенні банку атестованих дистанційних курсів відповід­ного напряму (напрямів) підготовки;

  • участь у міжнародному співробітництві в галузі дистанційного на­вчання.

БЦДО мають пріоритет у межах СДО щодо повного забезпечення і здійс­нення дистанційного навчання за окремими (одним чи декількома) ба­зовими напрямами підготовки.

2.2.3.4. Локальні центри СДО (ЛЦДО), які створюються на основі струк-


турних підрозділів дистанційного навчання відповідних освітніх закладів,
наукових та інших організацій, що забезпечують ведення цього виду освіт­ньої діяльності, або на основі організацій, які цілком орієнтовані на ве­дення навчання дистанційним способом, забезпечують:

  • апробацію та впровадження в навчальний процес новітніх методик організації та технологій дистанційного навчання;

  • дистанційне навчання згідно з отриманими ліцензіями на цей вид освітньої діяльності;

  • участь у роботах відповідних регіональних центрів СДО та УЦДО;

• участь у міжнародному співробітництві в галузі дистанційного на­вчання.

2.2.4. Створення центрів СДО 2.2.4.1. Центри СДО є структурними або відокремленими підрозділами навчальних закладів та інших організацій будь-якого підпорядкування та форми власності, на базі яких вони створюються, при цьому статус центрів СДО залежить від рівня освітньої акредитації цих закладів, а саме:



  • статус УЦДО та РЦДО надається тим центрам СДО, які створені на базі вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації;

  • статус БЦДО, в залежності від освітнього рівня та напряму дистан­ційного навчання — центрам СДО на базі вищих навчальних закладів всіх рівнів акредитації; професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладів;

• статус ЛЦДО — всім центрам СДО, що створені на базі вищих на­вчальних закладів з будь-яким рівнем акредитації, професійно-тех­нічних та загальноосвітніх навчальних закладів, а також інших ор­ганізацій, в яких запроваджено дистанційне навчання.

2.2.4.2. У навчальних і наукових закладах та установах, що підпоряд­ковані Міністерству освіти і науки України, центри СДО створюються рішенням Міністерства освіти і науки.

У навчальних закладах, установах та організаціях, що підпорядковані іншим міністерствам, відомствам, органам центральної чи муніципальної влади України, центри СДО створюються рішенням цих керівних органів за погодженням з Міністерством освіти і науки.

Центри СДО можуть мати розгалужену структуру, включаючи під­розділи (лабораторії) як навчального закладу, на базі якого він функціо­нує, так і інших навчальних закладів, в тому числі за кордоном.

Навчальні заклади, установи та організації України, на базі яких ство­рені центри СДО, за узгодженням з Міністерства освіти і науки можуть створювати власні центри СДО за кордоном, керуючись законодавчими нормами України та іноземних держав.

Навчальні заклади іноземних держав можуть створювати свої центри дистанційного навчання на базі навчальних закладів України тільки з дозволу Міністерства освіти і науки при наявності позитивного висновку експертної комісії.

У всіх випадках на основі подання навчальних закладів, установ та організацій до Міністерства освіти і науки України на створення центрів СДО спеціальна експертна комісія розглядає організаційно-управлінське, навчально-методичне, науково-технологічне, програмне, телекомунікацій­не, матеріально-технічне та кадрове забезпечення цих установ та встанов­лює його відповідність вимогам до створення центрів СДО відповідного рівня.

На основі позитивних висновків експертної комісії Міністерство освіти і науки України приймає рішення або дає погодження на створення цент­рів СДО із відповідним статусом.

2.2.5. Науково-методична комісія СДО

Науково-методична комісія СДО (НМК) діє на підставі цього Поло­ження та Положення про Науково-методичну комісію СДО. 2.2.5.1. Головними завданнями НМК є:



  • розроблення наукових основ дистанційного навчання;

  • розроблення доповнень та змін до діючих стандартів освіти;

  • розроблення критеріїв, засобів і систем контролю якості дистанцій­ного навчання;

  • розроблення критеріїв та вимог до навчально-методичного, телеко­мунікаційного, програмного та матеріально-технічного забезпечення дистанційної форми навчання з урахуванням відкритих міжнарод­них стандартів на системи мереженого навчання;




  • розроблення критеріїв та вимог до створення центрів СДО а також структурних підрозділів дистанційного навчання в закладах та орга­нізаціях, які не входять в склад СДО, але мають наміри запровадити дистанційне навчання;

  • розроблення єдиних вимог щодо навчальних планів, програм і нор­мативів дистанційної форми навчання, виходячи із відповідних дер­жавних стандартів освіти з доповненнями і змінами.

2.2.5.2. У відповідності до напрямів і рівнів освіти до складу НМК вхо­дять такі підкомісії:

  • дистанційного навчання за рівнем повної загальної середньої освіти;

  • дистанційного навчання за рівнем професійно-технічної освіти;

  • дистанційного навчання за гуманітарними та соціальними напря­мами вищої та післядипломної освіти;

  • дистанційного навчання за лінгвістичними напрямами вищої та піс­лядипломної освіти;

  • дистанційного навчання за інженерно-технічними напрямами вищої та післядипломної освіти;

• дистанційного навчання за науково-природничими напрямами вищої та післядипломної освіти.

До складу НМК входять висококваліфіковані у відповідному напряму підготовки і сертифіковані в галузі дистанційного навчання фахівці, що здійснюють свою діяльність у освітній або (та) інформаційно-технологічній сфері.

2.2.5.3. НМК та її підкомісії створюються Міністерством освіти і науки на базі науково-методичних установ, навчальних закладів (кожна підко­місія на базі відповідного навчального закладу або науково-методичної установи) за рекомендацією Координаційної ради Міністерства освіти і науки з питань дистанційної освіти.

2.2.6. Експертна комісія СДО

Експертна комісія СДО (ЕК) діє на підставі цього Положення та Поло­ження про Експертну комісію СДО.

2.2.6.1. Головними завданнями ЕК є:



  • проведення експертизи організаційно-управлінського, навчально-ме­тодичного, науково-технологічного, програмного, телекомунікацій­ного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчальних закладів, наукових установ та організацій, що мають наміри ство­рити на своїй базі центри дистанційного навчання, на відповідність певним нормам і стандартам;

  • проведення експертизи центрів дистанційного навчання навчальних закладів, наукових установ та організацій, що мають наміри увійти в СДО та отримати відповідний статус, на їхню відповідність вимогам до центрів СДО відповідного рівня;

  • проведення експертизи всіх елементів технологій дистанційного на­вчання на відповідність їх відкритим міжнародним стандартам;

  • проведення експертизи дистанційних курсів, що подаються авторами на атестацію для їхнього розміщення та подальшого використання у банку атестованих дистанційних курсів;

  • проведення експертизи на відповідність певним вимогам українсь­ких центрів СДО за кордоном та закордонних центрів дистанційного навчання в Україні;

  • підготовка експертних висновків для проведення процедури ліцензу­вання, атестації та акредитації навчальних закладів з дистанційною формою навчання та атестації дистанційних курсів.

2.2.6.2. До складу ЕК входять висококваліфіковані фахівці навчальних
закладів, наукових, науково-методичних установ та організацій, що здійсню-
ють свою діяльність в освітній або (та) інформаційно-технологічній сфері, ще
пройшли теоретичну та практичну підготовку з дистанційних технологій
навчання за напрямами психолого-педагогічного, навчально-методичного,
інформаційно-технологічного, телекомунікаційного, організаційно-управ­лінського забезпечення дистанційного навчання та мають відповідні сер­тифікати.

2.2.6.3. Створення Експертної комісії СДО

ЕК створюється Міністерством освіти і науки на базі головного центру СДО. ЕК, у разі необхідності, може створювати підкомісії за різними напря­мами своєї діяльності.

2.2.7. Банк атестованих дистанційних курсів СДО

Банк атестованих дистанційних курсів СДО (БАДК) діє на підставі цьо­го Положення та Положення про банк атестованих дистанційних курсів.

2.2.7.1. Організаційно БАДК є окремою установою чи структурою при
Міністерстві освіти і науки України, що забезпечує накопичення, збері-
гання та санкціонований доступ до атестованих дистанційних курсів, які
є пріоритетними для використання у дистанційному навчанні як у межах
України, так і за кордоном.

Технологічно БАДК є розподіленим інформаційним ресурсом, який може бути розташований на серверах центрів СДО з централізованою сис­темою віртуального керування ним та захисту від несанкціонованого до­ступу і копіювання інформації.

2.2.7.2. Участь у створенні, поповненні та користуванні БАДК беруть
як юридичні, так і фізичні особи.

Функціонування БАДК здійснюється на госпрозрахункових засадах при повному збереженні авторських і майнових прав на дистанційні курси та забезпеченні авторського нагляду за їхнім використанням.

Створенню БАДК передує розроблення механізму захисту авторських і майнових прав розробників, а також захисту інформаційних ресурсів БАДК від несанкціонованого доступу і копіювання.

2.2.7.3. Розроблення механізму захисту авторських і майнових прав


розробників, а також захисту інформаційних ресурсів БАДК від несанк-
ціонованого доступу і копіювання здійснюють НМК та відповідні установи
Міністерства освіти і науки України.

2.2.8. Органи управління СДО

Управління в системі дистанційної освіти у межах їх компетенції здійс­нюється:



  • Міністерством освіти і науки України;

  • Координаційною радою Міністерства освіти і науки з питань дис­танційної освіти;

  • іншими органами виконавчої влади, які мають у своєму підпоряд­куванні навчальні заклади з дистанційною формою навчання;

  • власниками (керівниками) навчальних закладів, на базі яких створені центри СДО.

2.2.9. Повноваження органів управління

2.2.9.1. Міністерство освіти і науки:



  • здійснює загальне керівництво СДО;

  • бере участь у формуванні державної політики у сфері дистанційної освіти;

  • розробляє програми розвитку дистанційної освіти;

  • здійснює контроль за дотриманням вимог стандартів дистанційної освіти;

  • здійснює керівництво в питаннях інтеграції СДО у світову освітню систему;

  • разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади та місцевого самоврядування забезпечує реалізацію державної політики щодо розвитку СДО і здійснює контроль за її втіленням, дотриманням нормативно-правових актів щодо дистанційної форми навчання в усіх навчальних закладах незалежно від їхньої форми власності і підпорядкування;

  • здійснює ліцензування освітньої діяльності навчальних закладів з дистанційною формою навчання;

  • здійснює акредитацію напрямів (спеціальностей), за якими навчаль­ний заклад провадить освітню діяльність за дистанційною формою навчання;

  • здійснює атестацію та акредитацію навчальних закладів, що прова­дять освітню діяльність за дистанційною формою навчання;

  • здійснює інші повноваження, що передбачені чинним законодавством.

2.2.9.2. Координаційна рада Міністерства освіти і науки з питань дис-
танційної освіти:

  • здійснює аналітично-прогнозну діяльність у сфері дистанційної осві­ти, визначає тенденції її розвитку;

  • бере участь у формуванні нормативно-правової бази СДО;

  • формує стратегічні напрями розвитку дистанційної освіти, орієн­туючись на світові досягнення у цій сфері та тенденції науково-тех­нічного прогресу;

  • формує напрями і механізми взаємодії між ланками та складовими СДО;

  • забезпечує координацію діяльності всіх складових СДО;

  • бере участь у розробці механізму фінансування СДО;

  • координує міжнародну діяльність СДО;

  • бере участь у популяризації дистанційної освіти в Україні.

2.2.9.3. Інші органи виконавчої влади, які мають у своєму підпоряд-
куванні навчальні заклади з дистанційною формою навчання:

• беруть участь у здійсненні державної політики щодо дистанційно'] освіти;



  • здійснюють контрольні функції за дотриманням вимог щодо якості дистанційної освіти;

  • здійснюють інші повноваження, що передбачені чинним законодав­ством.

2.2.9.4. Власники (керівники) навчального закладу, на базі яких ство­рені центри СДО:

  • приймають рішення про запровадження у навчальному закладі дис­танційної форми навчання;

  • розробляють статут або/та вносить зміни до статуту навчальних зак­ладів з метою впровадження дистанційної форми навчання;

  • організовують ліцензування освітньої діяльності та акредитацію на­пряму (спеціальності) або навчального закладу з дистанційною фор­мою навчання;

  • організовують навчально-методичне, програмне, телекомунікаційне, матеріально-технічне забезпечення дистанційного навчання;

  • забезпечують підготовку кадрів для дистанційного навчання;

  • здійснюють контроль за якістю дистанційного навчання;

  • здійснює інші повноваження, що передбачені чинним законодавством.

3. Стандарти дистанційної освіти

Система стандартів освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання, складається із стандартів вищої, професійно-технічної та загаль­ної середньої освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання.



3.1. Стандарти вищої освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання (стандарти вищої дистанційної освіти)

Стандарти вищої дистанційної освіти складаються з:



  • діючих стандартів вищої освіти (державні, галузеві та вищих навчаль­них закладів) з відповідними змінами та доповненнями, що викли­кані запровадженням нової форми навчання;

  • стандартів на технології дистанційного навчання.

3.1.1. Діючі стандарти вищої освіти

З метою усунення деяких невідповідностей дистанційної форми на­вчання діючим стандартам вищої освіти в останні вносяться такі допов­нення і зміни:

• державний стандарт вищої освіти доповнюється переліком напрямів і спеціальностей, за якими не може здійснюватись підготовка фа­хівців у вищих навчальних закладах за дистанційною формою на­вчання; а також переліком напрямів і спеціальностей, за якими мо­же здійснюватись підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за поєднаною (з денною, вечірньою та заочною) формою навчання в частині проведення практичних, лабораторних робіт, тренінгів тощо;


  • у галузеві стандарти вищої освіти вносяться зміни в частині визна­чення терміну навчання за дистанційною формою, засобів діагнос­тики якості вищої освіти;

  • у стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів вносяться змі­ни у визначених межах щодо засобів діагностики якості вищої ос­віти, навчальних планів, програм навчальних дисциплін.

Зміни та доповнення до державного та галузевих стандартів, а також встановлення меж змін та доповнень до стандартів вищих навчальних зак­ладів розробляються науково-методичною комісією СДО і затверджуються Міністерством освіти і науки України.

3.1.2. Стандарти на технології дистанційного навчання

Стандарти на технології дистанційного навчання складаються зі:



  • стандарту на термінологію у галузі дистанційного навчання;

  • стандартів на педагогічні технології дистанційного навчання;

  • стандартів на інформаційні технології дистанційного навчання.

3.1.2.1. Стандарт на термінологію у галузі дистанційного навчання
вміщує україномовні терміни, що рекомендовані для вживання у сфері
дистанційної освіти та їхні англомовні аналоги, що прийняті у світовій
практиці використання систем мереженого навчання та інформаційно-
телекомунікаційних технологій.

Стандарт на термінологію переглядається не рідше, ніж один раз на два роки.

3.1.2.2. Стандарти на педагогічні технології дистанційного навчання
включають вимоги до:


  • дистанційного курсу, включаючи його структуру та архітектуру, педагогічну стратегію, організацію інтерфейсів, дидактичне та ме­тодичне наповнення тощо;

  • навчального процесу, включаючи забезпечення високого рівня інте-рактивності осіб, що навчаються, тощо;

  • системи контролю знань, умінь і навичок осіб, що навчаються, вклю­чаючи вхідний, поточний, рубіжний та підсумковий контроль;

  • рівня кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівни­ків, необхідного для належної якості підготовки, перепідготовки та (або) розширення профілю (підвищення кваліфікації) фахівців за дистанційною формою навчання.

3.1.2.3. Стандарти на інформаційні технології дистанційного навчання
включають вимоги до:

• програмних платформ дистанційного навчання та іншого програм­ного забезпечення, яке використовується в організації, здійсненні та обслуговуванні дистанційного навчального процесу, включаючи єди­ні правила аутентифікації осіб, що навчаються;



  • телекомунікаційного забезпечення;

  • матеріально-технічного забезпечення, включаючи будівельні норми, об­ладнання приміщень, комп'ютерне та інше спеціальне обладнання тощо;

  • рівня кваліфікації фахівців, що забезпечують належну якість інфор­маційних технологій дистанційного навчання.

3.1.3. Розроблення та використання стандартів на технології дистанційного навчання

Стандарти на технології дистанційного навчання розробляються від­повідно до відкритих міжнародних стандартів на системи мережевого на­вчання науково-методичною комісією СДО та затверджуються Міністер­ством освіти і науки України.

До розроблення та затвердження стандартів на технології дистанцій­ного навчання вищі навчальні заклади керуються тимчасовими вимогами до відповідних елементів технології дистанційного навчання.

Тимчасові вимоги до елементів технологій дистанційного навчання міс­тяться у додатку до Положення про дистанційне навчання у вищому на­вчальному закладі.



3.2. Стандарти професійно-технічної освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання

У зв'язку з відсутністю законодавчої бази щодо впровадження та вико­ристання дистанційної форми навчання у професійно-технічній освіті від­повідні стандарти поширюються на окремі елементи технологій дистан­ційного навчання, що застосовуються в очній або вечірній формі навчання.

Перелік цих стандартів наводиться в Положенні про дистанційне на­вчання у професійно-технічному навчальному закладі.

До розроблення та затвердження стандартів професійно-технічної освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання, професійно-технічні навчальні заклади керуються тимчасовими вимогами до відповідних еле­ментів технології дистанційного навчання, що містяться у додатку до По­ложення про дистанційне навчання у професійно-технічному навчальному закладі.

3.3. Стандарти загальної середньої освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання

У зв'язку з відсутністю законодавчої бази щодо дистанційної форми навчання у загальній середній освіті відповідні стандарти поширюються на окремі елементи технологій дистанційного навчання, що застосовують­ся в очній, вечірній або екстернатній формі навчання.

Перелік цих стандартів наводиться в Положенні про дистанційне на­вчання у загальноосвітньому середньому навчальному закладі.

До розроблення та затвердження стандартів загальної середньої освіти, що здобувається за дистанційною формою навчання, загальноосвітні середні заклади керуються тимчасовими вимогами до відповідних елементів тех­нології дистанційного навчання, що містяться у додатку до Положення про дистанційне навчання у загальноосвітньому середньому навчальному закладі.


1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   35


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка