Інтелектуальна власність



Скачати 13.64 Mb.
Сторінка18/35
Дата конвертації16.04.2016
Розмір13.64 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   35

Право цифрових грошей

Абсолютно непомітно для всіх законодавців з'явилися і прид­бали цілком конкретну форму нематеріальні, уніфіковані сут­ності, що з успіхом взяли на себе функції традиційних грошей.



Розділ розглядає питання: визначення правового статусу циф­рових, платіжно-обмінних ресурсів і відповідних систем, питання цифрового банкінга (фінансових послуг).

Поточний стан галузі: Коли цифрові гроші знаходилися в межах використання мережі для традиційних банківських операцій, проб­лем майже не виникало, однак зараз велика частина платежів (чи неплатежів) здійснюється не банками і відповідно не підпадає під чинне законодавство. У Росії, на відміну від усього іншого світу, досить розвинута практика використання подібного роду «грошових сурогатів» (як їх називає офіційна пропаганда), однак зараз даний процес захоплює увесь інший світ, і що з цим робити ніхто не знає.

Право цифрових операцій

Даний розділ розглядає не стільки правове регулювання сутнос-тей, що знову з'явилися, скільки новий підхід до рішення старих проблем.



Розділ розглядає питання: уніфікації цифрових комерційних операцій, уніфікації ресурсів цифрових операцій, цифрових опе­раційних систем і середовищ, документування операцій.

Поточний стан галузі: У міжнародній практиці правове регу­лювання цифрових операцій відсутнє на рівні міжнародних чи національних правопороджуючих нормативів і є присутнім на рівні корпоративних і галузевих стандартів (досить добре пророб­лені фінансові й страхові операції та операції з цінними папера­ми). Існує набір факультативних рекомендаційних стандартів ці­лого ряду міжнародних організацій.

Право цифрових суперечок

У традиційному світі будь-які суперечки по усіх більш-менш значних операціях можуть стати предметом розгляду в суді.

На жаль, традиційний суд в принципі не пристосований для роз­в'язання цифрових суперечок, що виникають при цифрових опе­раціях.

Для розв'язання даного класу суперечок необхідне створення особливого цифрового суду, що не має з традиційним судом нічого спільного (крім хіба що обов'язкового виконання рішення).



Розділ розглядає питання: визначення цифрового (дистанцій­ного) нанесення збитку, принципи і механізми цифрового роз­в'язання комерційних суперечок, питання виконання цифрових рішень.

Поточний стан галузі: Перші ж спроби визначити принципи і пріоритети цифрового розв'язання цифрових суперечок наштовхну­лися на відсутність принципової відповіді на головне питання — хто буде займатися подібним судовим розглядом. Якщо цим будуть займатися спеціально виділені люди, то розв'язання практично всіх суперечок по мікроопераціях і відповідно по мікроплатежах буде економічно недоцільно через зовсім неприйнятну собівартість. Якщо ж цим будуть займатися спеціально створені програмні сис­теми, то виникають ще більш складні питання технічного поряд­ку. Останнім часом у дискусіях по даному питанню все частіше зустрічається думка про залучення для розв'язання суперечок незалежного, добровільного журі з Інтернет-громадськості, з ухва­ленням рішення методом голосування, однак і цей підхід має свої складності.

У порівнянні з цим питанням всі інші проблеми цифрового роз­в'язання суперечок здаються другорядними.



Право цифрового державного керування

Під цифровим державним керуванням розуміється викорис­тання цифрових мереж передачі даних як канал передачі даних при традиційному державному керуванні.

Розділ розглядає питання: цифрового державного керування, Поточний стан галузі: Технічна основа гарантованої доставкі розпорядницьких документів вже існує, справа тільки за норма­тивною легалізацією.

Необхідне пояснення: Проблеми в даній області можуть вини­кати при взаємодії з громадянами через те, що у відношенні їх, ш відміну від організацій, складно буде створити систему гарантова­ного одержання керуючої цифрової кореспонденції. А відповідно бег цієї гарантованості важко буде застосовувати санкції за невиконання розпоряджень.

Право доступу до даних і захисту при доступі

Всесвітня декларація прав людини розроблялася досить давне і на сьогоднішній день не містить одного з основних прав — права на адекватний доступ до інформації. Під адекватністю розумі­ються з однієї сторони прийнятність умов одержання інформації, а з іншої — захист інтересів користувачів при подібному одер­жанні.

Розділ розглядає питання: адекватності умов доступу до ін­формації і захисту прав при доступі.

Поточний стан галузі: При всій прозорості питання, його прак­тичне рішення ускладнюється необхідністю повного перегляду біль­шості наявних на даний момент правових конструкцій, пов'язаних з поширенням інформації. Проблема в тім, що спроби захисту прав користувачів інформації (і третіх осіб) приводять до симетричного порушення прав постачальників інформації, а іноді навіть до по­рушення прав розповсюджувачів інформації (приклад — справа Франція—Yahoo!, ще не припиняються скандали з приводу СОРМа і т.ін.). Мається деяка кількість судових справ (справа Southwes­tern Bell + SBCcommunication іпс і інші), однак відсутня не тіль­ки практика, але й принципи рішення подібного роду суперечок. Захист прав при доступі більш простий, і в даний момент зво­диться до питання небажаності широкого поширення особистих даних користувачів (справи ToySmart MarketLogistic і інші).



ЛІТЕРАТУРА

  1. Авторское право и смежное право в Европейском Союзе и Российской Федерации: Сб. докладов и дискуссий по мате-риалам международньїх семинаров по вопросам охраньї ин-теллектуальной собственности в сфере культури и искус-ства, май — ноябрь 1996 г.: Вьшуск № 1. — М.Д997.

  2. Авторское право и смежньїе права // Интеллектуальная соб-ственность: В 2-х т.: Т. І. — Минск, 1997.

  3. Авторское право и смежньїе права // Интеллектуальная соб-ственность: Основньїе материальї: В 2 ч.: Ч. П. — Новоси-бирск, 1993.

  4. Авторское право и смежньїе права: Сб. статей. — Кишинзу, 1997.

  5. Авторское право и смежньїе права // Законьї, конвенции, до­говори и соглашения: Сборник материалов / Под ред. С. А. Сударикова — Минск, 1998.

  6. Авторское право: Нормативньїе актьі. Национальное зако-нодательство и международньїе конвенции. — М., 1998.

  7. Авторское право: Сб. нормативних документов. — М., 1985.

  8. Авторское право Украиньї: Сб. нормативно-правовьіх доку­ментов / Составитель В. В. Ситцевой — К., 1996.

  9. Авторське право. — К., 1981.




  1. Азбука авторского права. — М., 1982.

  2. Азимов Ч. Н. Научно-техническая информация и право.— Харьков, 1987.

  3. Александров А. Н. Основньїе направлення концепции пра­вового обеспечения научно-технического прогресса // Воп-росьі изобретательства. —1990.—№ 7.

  1. Андреев Д. Интеллектуальная собственность—товар бесцен ньій, хотя и имеет фиксированую стоимость // Компаньон.— 1998.—№ 32(80).

  1. Андрощук Г., Денисюк В. Франчайзинг: исключительное право

и право интеллектуальной собственности в договоре // Биз-нес-информ. —1997.—№ 14.

  1. Андрощук Г. Правовая защита от недобросовестной конкурен-ции // Бизнес-информ. —1997.—№ 4.

  2. Андрощук Г. Пиратство программного обеспечения // Бизнес-информ. — 1996. №10 — 12 .

  3. Андрощук Г. A. TRIPS и гармонизация законодательства в об-ласти интеллектуальной собственности // Предпрениматель-ство, хозяйство и право. —1997.—№ 2.

  1. Андрощук Г. Пиратство программного обеспечения // Бизнес-

информ. — 1996. №10 — 12 .

19. Анин Б.Ю. Защита компьютерной информации. — Петербург,

2000.


  1. Антимонов Б. С, Флейшиц Е. А. Авторское право. — М ., 1957.

  1. Бадиця І. А. Авторське, винахідницьке право, право на відкрит­тя і міжнародний захист авторських прав.—К..ІЗМН, —1997.

  2. Байбарза В. Довгерт А. С. Охорона авторських прав. — К., 1987.

  3. Бачило И. О праве собственности на информационньїе ресурсьі / / Информ. ресурсьі России. — 1997.—№ 4.

  4. Бачун О. Захист права інтелектуальної власності в Україні / / Право України. —1997.—№2 1.

  5. Бершов А. Становлення авторського права США // Друкар­ство. — 1996.

  6. Біленчук П.Д., Романюк Б.В., Цимбалюк B.C. та ін. Ком­п'ютерна злочинність. — К.: Атіка. — 2002.

  7. Богуславский М. М. Вопросьі авторского права в междуна-родньїх отношениях. —М., 1973.

  8. Богуславский М. М. Международньїе соглашения в области изобретений и товарних знаков. — М., 1964.




  1. Богуславский М. М. Патентньїе вопросьі в международньїх отношениях. — М.: Изд-во AH СССР, 1962.

  2. Боденхаузен Г. Парижская конвенция по охране промьіш-ленной собственности. Комментарий. — М.: Прогресе, 1977.

  1. Вакман Е., Грингольц И. Авторские права художников. — М., 1962.

  2. Ваксберг А. М., Грингольц А. И. Автор и кино. — М., 1961.

  3. Вачевський М.В. Соціально-економічні аспекти викорис­тання інтелектуальної власності в сучасних умовах. — К.: ЦУЛ. — 2004.

  4. Ващук Я. Обт>ектьі интеллектуальной собственности // Воп-росьі изобретательства. —1996. —№ 14.

  5. Веинке В. Авторское право: Регламентация, основьі, буду-щее. — М., 1979.

  6. Венгеров А. Б. Право и информация в условиях автома-тизации управлення. — М.: Юрид. Лит., 1978.

  7. Гаврилов 9. П. Авторское право: Издательские договорьі. Авторский гонорар. — М.,1988.

  8. Гаврилов 9. П. Издательство и автор: Вопросьі и ответьі по авторскому праву — М.,1991.

  9. Гаврилов 9. П. Комментарий Закона об авторском праве и смежньїх правах. — М., 1996.

  10. Гальперин Л.Б., Михайлова ЛА. Интеллектуальная собст-венность: сущность и правовая природа // Советское госу-дарство и право. —1991. —№ 12.

  11. Гарибян А.Н. Авторское право на произведения науки. — Ереван, 1975.

  12. Голембо Я. Окремі питання авторського права // Право Ук­раїни, 1997. — № 2.

  13. Гончарова І. Захист авторського права в Україні // Право України, 1998. — № 11.

  14. Горячковская Н. Обт>ектьі интеллектуальной собственности // Бизнес-информ. —1998.—№ 7(227).

  15. Дахно 1.1. Право інтелектуальної власності. — К.: Либідь. — 2002.

  16. Двойников И.В. Право на результати творческой деятель-ности. — М., 1995.

  17. Дозорцев В А. Авторское право в суде: Научно-практический комментарий. — М., 1983.

  18. Дроб'язко B.C. Комп'ютерні програми як об'єкт авторського права в Україні //Договірні та авторсько-правові відносини в сфері інформаційних технологій: Матеріали міжнародного семінару, 21-23 вересня 1998 p. — К., 1998.

  1. Дроб'язко B.C. Правова охорона музичних творів в Україні // Правова охорона авторських та суміжних прав компо­зиторів, виконавців та — виробників фонограм у ринкових умовах: Матеріали міжнародного семінару, 27-28 серпня 1998 p. — К., 1998.

  2. Дробяз'ко B.C. Право інтелектуальної власності. — К.: ЮрінКОМ. — 2004.

  3. Дюма Р. Литературная и художественная собственность: Авторское право во Франции. — М., 1989.

  4. Жуков В.И. Вопросьі правовой охраньї программного обеспе­чения ЗВМ // Вопросьі изобретательства, 1989. — № 11.

  5. Зильберштейн И.Л. Авторское право на музьїкальное про-изведение. — М., I960.

  6. Законодавство України про інформацію: Станом на 1 липня 1998 p. — К., 1998.

  7. Ионас ВЛ. Произведения творчества в гражданском праве. — М., 1972.

  8. Исханов У.К. Право авторов произведений изобразитель-ного искусства. — М., 1966.

  9. Інтелектуальна власність: Словник-довідник у 2-х тт. / за заг. ред. О.Д.Святоцького. — К.: Ін Юре. — 2000.

  10. Інтелектуальна власність в Україні: Правові засади, у 4-х тт. / за заг.ред. О.Д.Святоцького. — К.: «ІнЮре». — 1999 р.

  11. Інтелектуальна власність в Україні. Нормативна база // Упо­рядник Роїна О.М. — К.: КНТ. — 2005. — 400 с.

  12. Кайтмазова Б.В. Произведения хореографии — обьект автор-ского права// Советское государство и право, 1983. — № 11.

  13. Камьішев В. Г. Права авторов литературньїх произведе­ний. — М., 1972.

  14. Клик Н. Л. Охрана интересов сторон по авторскому догово­ру. — Красноярск, 1987.

  15. Машуков В.М. Компьютерное право. — Львов: Аверс — 1998. — 256 с.

  16. Мартемьянов В. С. Охрана прав исполнителей: Проблеми создания исполнительского права // Советское государство и право, 1984. — № 6.

  1. Меняйленко А.С., Чужба ВА. Правовьіе аспектьі взлома и проникновения в ІС в развитьіх странах мира и Украиньї / / Наука на протязі нового тисячоліття. — Луганськ, 2001.

  2. Мікульонок І.О. Основи інтелектуальної власності. — К.: Політехніка. — 2005.

  3. Миронюк Г. Актуальні проблеми авторського права та су­міжних прав в Україні // Інтелектуальна власність, 1998. — №1.

  4. Мусияка В. Л. Авторские договори. — К., 1988.

  5. Никитина М И. Авторское право на произведения науки, литературьі и искусства. Казань, 1972.

  6. Новикова Д.Б., Камьішина В.Л. Введение в правовую ин-форматику. Справочньїе правовьіе системи. // Консультант плюс — М., 1999.

  7. Нормативньїе акти по авторскому праву: Издание произве-дений. Взаимоотношения с иностранними авторами и изда-тельствами. — М., 1979.

  8. Оуен Л. Купівля і продаж авторських прав на літературні твори: Практичний посібник для видавців України. — К.: Основи, 1996.

  9. Палиюк В.П. Возмещение морального (неимущественного) вреда. // Право. — К., 2000.

  10. Підопригора OA. Авторське право і суміжні права // Ци­вільне право: Навч. посібник для студентів юридичних вузів і факультетів. — К., 1996.

  11. Підопригора О.О. Авторське право і суміжні права // Зако­нодавство України про інтелектуальну власність. — Хар­ків, 1997.

  12. Правове регулювання інформаційної діяльності в Україні / Упоряд. С.Е.Денський. — К.: ЮрінКОМ. — 2001.

  13. Проблеми современного авторского права. — Свердловск, 1989.

  14. Рассудовский ВА. Заимствование в творчестве и проблема плагиата // Советское государство и право, 1982. — № 11.

  15. Савельева И.В. Правовое регулирование отношений в облас-ти художественного творчества. — М., 1986.

  16. Святоцький О.Д. Інтелектуальна власність в Україні: Пра­вові засади та практика. // Вид. дім «Ін Юре» — К., 1999.

SM. Антонов ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ І КОМП'ЮТЕРНЕ АВТОРСЬКЕ ПРАВО

  1. Сергеев А.П. Авторское право России. — СПб., 1994.

  2. Серебровский В.И. Вопросьі авторского права. — М., 1956.

  3. Слабак А. Вопросьі соавторства в судебной практике. // Со-ветская юстиция, 1985. — № 18.

  4. Сутулов Д. М. Авторское право: Издательские договорьі. Авторский гонорар. — М., 1974.

  5. Тимофеенко Л.П. Авторское право // Охрана прав на интел-лектуальную собственность: Т. І. — К., 1994.

  6. Тимофеенко Л.П. 0 смежньїх правах. — К., 1996.

  7. Тимофеенко Л.П. О правовой охране компьютерньїх прог­рами и баз данньїх // Предпринимательство, хозяйство и право, 1997. — № 9.

  8. Торкатюк В.И. Авторское право. — К., 1995.

  9. Чернишева СА. Авторский договор в гражданском праве России. — М., 1996.

  10. Чернишева СА. Правовое регулирование авторских отно-шений в кинематографии и телевидении. — М., 1984.

  11. Четвертий галузевий семинар «Правові та економічні аспек­ти використання і захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності» — Тези доповідей. — К.: Укрірмаш. — 2000.

  12. Чертков В.Л. Авторское право в периодической печати. — М., 1989.

  13. Юрченко А.К. Издательский договор. — Л., 1988.

ТЕЗАУРУС

Автор — фізична особа, творчою працею якої створено об'єкт інтелектуальної власності;

невідомий — поняття, яке припускає, що авторство твору не вста­новлено через об'єктивні причини;

фільму — фізична особа, особиста праця якої визначає творчий задум і (або) способи його реалізації у фільмі;

який працює за наймом — фізична особа, яка створює об'єкт інте­лектуальної власності за договором або в зв'язку з виконанням службових обов'язків.



Авторство — причетність фізичної особи до створення даного об'єк­та інтелектуальної власності.

Авторська винагорода (гонорар) — всі види винагород або ком­пенсацій, які виплачуються авторам за використання їх творів, ще охороняються, в межах, установлених авторським правом. Воло­ділець авторського права має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання його твору. Винагорода може здійснюватися у вигляді одноразового платежу (одноразова винагорода), у формі відрахувань (відсотків за кожний проданий примірник або кожне використання твору) або складатися зі змішаних платежів. Розмір і порядок обчислення авторської винагороди за створення і викорис­тання твору встановлюються в авторському договорі, а також у дого­ворах, що укладаються організаціями, які управляють майновими правами авторів на колективній основі, з користувачем.

Авторське право — розділ цивільного права, що регулює право­відносини, які виникають у зв'язку зі створенням і використанням результатів творчої діяльності в галузі літератури, науки і мистецт­ва. Цей термін вживається також для позначення наданого законом

виключного права автора твору оголошувати себе творцем твору, від­творювати його, розповсюджувати або доводити до відома публіки будь-якими способами і засобами, а також дозволяти іншим особам використовувати твір певними способами.



Авторське свідоцтво на винахід — охоронний документ на ви­нахід, що видається на ім'я заявника і (або) автора та засвідчує ви­знання технічного рішення задачі в якості винаходу, його пріоритет; авторство; виключне право держави на винахід.

Авторський договір — договір, укладений між автором твору або його правонаступником і користувачем твору. Сторонами авторсь­кого договору можуть бути фізичні та юридичні особи. Недійсними є положення авторського договору, що обмежують автора у створен­ні в майбутньому творів на певну тему або в певній галузі;

замовлення — передбачає зобов'язання автора створити на пев­них умовах твір і передати його замовнику. Зміст такого дого­вору повинен конкретно характеризувати твір, що замовляється; про передачу виключних прав — дозволяє використання твору певним способом і у встановлених договором межах тільки осо­бі, якій ці права передаються, і дає такій особі право забороняти подібне використання твору іншим особам; про передачу невиключних прав — дозволяє користувачеві вико­ристання твору нарівні з володільцем виключних прав, що пе­редав такі права, і (або) іншим особам, які одержали дозвіл на використання цього твору таким самим способом. Права, що передаються за авторським договором, вважаються невиключ-ними, якщо в договорі прямо не передбачено інше. Агент (представник) — особа (юридична або фізична), що здійс­нює дії за дорученням іншої особи (принципала) за її рахунок і від її імені, а також дії щодо підготовки угод, але без права підпису їх.



Адвокат — юрист, який здійснює професійну правову допомогу шляхом консультацій, захисту обвинувачуваного в суді тощо.

Акт недобросовісної конкуренції — згідно із Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» до актів недобросо­вісної конкуренції відносяться:

  • дискредитація господарюючого суб'єкта (підприємця);

  • досягнення неправомірних переваг у конкуренції (шляхом по­рушення законодавства), підтверджених рішенням державного органу, наділеного відповідною компетенцією;

  • заклики до бойкоту;

  • купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом (купівля-продаж одних товарів, ви­конання робіт, надання послуг за умови купівлі-продажу ін­ших товарів, виконання робіт, надання послуг, непотрібних споживачу або контрагенту);

  • копіювання зовнішнього вигляду виробу;

  • неправомірне використання товару іншого виробника;

  • неправомірне використання чужих позначень, рекламних ма­теріалів, упаковки (чужого імені, фірмового найменування, зна­ків для товарів і послуг, а також назв літературних, художніх творів, періодичних видань, найменувань місць походження товарів);

  • неправомірний збір, розголошення, схиляння до розголошення, неправомірне використання комерційної таємниці;

  • підкуп працівника покупця (замовника);

  • підкуп працівника постачальника;

  • порівняльна реклама;

  • схиляння господарюючого суб'єкта (підприємця) до розірвання договору з конкурентом;

• схиляння постачальника до дискримінації покупця (замовника).
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   35


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка