Інститут педагогіки І психології професійної освіти апн україни Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка актуальні аспекти модернізації художньо-педагогічної освіти матеріали Міжнародної науково-практичної конференції



Сторінка11/15
Дата конвертації11.04.2016
Розмір3.27 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

ЛІТЕРАТУРА


  1. Аронець М.М. Видинівські вишивки вчора й сьгодні – народна творчісті та етнографія; 1968 . ІV 3 c.68-70

  2. Білецька В.Ю. Українські сорочки , їх типи , еволюція й орнаментація . – Матеріали до етнології і антропології . Львів . 1929 т 21/22 чІ с. 43-109

  3. Кара –Васильєва Т.В. Полтавська вишивка .- образотворче мистецтво1983 №3 с. 22-24

  4. Кара –Васильєва Т.В Мистецтво Полтавщини – Соц. Культура 1975 №8

с. 26-27

  1. Українська народна вишивка :Альбом –К: Мистецтво ,1951-1962.

  2. Узори стародавніх українських вишивок : Альбом / собр.К. Долматова/

Палій І.


    ОРНАМЕНТАЛЬНО-СИМВОЛІЧНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ СВІТУ У ФОРМУВАННІ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ.



Гарне, красиве – значить гармонійне, співзвучне з ритмами, енергетикою конкретного природного середовища. Те, що красиве для папуаса, може зовсім не сприйматися європейцем і навпаки. Спостерігаючи ландшафт, явища природи, не відокремлюючи себе від природного середовища, людина у своєму побуті намагалася наслідувати звукоформокольоротворчості природи, відчуваючи тісний причинно-наслідковий зв’язок з нею.

Фізіологія і психологія людини доводить, що позитивні, гармонійні образи в свідомості і підсвідомості нормалізують, стимулюють і відтворюють життєвий потенціал людського організму і навпаки. Прикрашаючи своє середовище первинно запозиченими у Природи образами, користуючись лінією, кольором, відтворюючи гармонійною послідовністю рухів, звуків, людина тим самим підтримує свою енергетику, гармонізує свій внутрішній ритм з зовнішнім ритмом Природи. Історичний аналіз творення орнаментів, їх виняткова життєздатність протягом тисячоліть дозволяє вважати їх фільтрами, регуляторами подієвого ряду людської Долі. Кожен орнамент невіддільно пов’язаний з часом, місцем, етнічною групою, а всі разом із Природним ритмом. Слово орнаментальність можна трактувати як проявлена в творчості, структурована ментальність – сфера культури та інтелекту. Відтворюючи орнамент у побуті, людина навіть на рівні підсвідомості підтверджує тим самим відчуття свого місця, своєї ролі, себе як особистості в етнічно-природному середовищі, гармонізує свій внутрішній ритм, подієвий ряд своєї Долі з зовнішнім ритмом Природи, з подієвим рядом Долі людства як космічного явища, підтверджує своє світомислення.

У народному мистецтві наскрізь орнаментальному, закодована вся наша тисячолітня історія.

[У геометричних різьблених, тканих, вишитих орнаментах, що є слідами давнього піктографічного письма, можна прочитати про глибини нашої Пракультури, про Землю, на якій 7 тис.р. тому виникла хліборобська цивілізація. В успадкованому нами народному мистецтві ми сьогодні бачимо символи віри наших предків. Твори народних майстрів доповнюють нашу уяву про життєве середовище повногрудими глеками, тканими та вишитими виробами, різьбленими та розписними меблями, яких нам так не вистачає в побуті для душевного спокою, рівноваги, почуття спорідненості з своєю Землею. Маючи в своєму домі вироби не властиві нашій культурі, ми все життя страждаємо від розбалансування психіки, ніби ми не вдома, а в гостях. Ритми речей, що залежать від пластики, кольору, ритміки, масштабу орнаменту, повинні співпадати з біоритмами Землі, в унісон з якою б’ється наше серце]*.

Ми ж живемо у світі чужих речей, чужих символів, нам нав’язується чужа система цінностей. Інформаційний простір, який насамперед впливає на формування духовності молоді, пропагує байдужість, нерозбірливість, розпусту, насильство, заповнює свідомість дітей часто примітивними, потворними образними штампами, що веде до втрати власного образотворчого мислення. Тому вважаємо необхідним і доцільним вивчати на уроках образотворчого мистецтва українську систему символічного відображення світу. Адже людина живе у світі символів з прадавніх, доісторичних часів. Орнаментальність широко застосовується в побуті: тканині, посуді, одязі, прикрасах, вжиткових речах, убранство дому. У сфері культури бачимо в малюнку танцю, у гармонії та мелодії пісні, поетиці віршованих рядків. Народні звичаї, обряди глибоко орнаментальні своїм зв’язком з календарним циклом Природи. Вони акцентовані в природному перерозподілі енергій, який сам по собі космічно орнаментальний. В архітектурі зустрічаємо орнаментальність у плануванні населених пунктів (ритмічний малюнок вулиць і площ), в елементах благоустрою і озеленення (парки, сквери, бульвари, набережні, фонтани …), в об’ємному плануванні споруд, оздобленні фасадів, оформленні інтер’єрів. Загальновизнано: справжнє мистецтво – символічне. Глибоке пізнання символіки не вимагає особливої аргументації чи агітації – це органічна потреба кожної людини, котра прагне самовдосконалення, духовності, культури.

Прості і гарні художні вироби народних майстрів за своєю естетичною специфікою дуже близькі дітям, характерному для дитячого віку естетичному сприйняттю речей. Узагальненість і загостреність образів властива всій образотворчій діяльності дітей, які бачать зображення об’ємне, цільне. Виразність форм, прикрас, змістова точність, конкретність ліній, яскравість кольору, контрасти фактур окремих елементів, фантастичність, символізм образного ряду органічно притаманні дитячому образотворчому мисленню. Привабливим для школярів є розмаїття і функціональність творів народно-декоративного мистецтва, можливість оволодіти на уроках різними техніками, робота з різними матеріалами, здобуття практичних, необхідних для життя умінь і навичок.

Шкільна програма з образотворчого мистецтва насичена темами, пов’язаними з відтворенням орнаментів, знайомством з різними видами декоративного мистецтва.

Наприклад, п’ятикласники знайомляться з творчістю Марії Приймаченко і малюють своїх “Диво-звірів”, виконують настроєві абстрактні композиції під музику; вивчають семантику графічних знаків-символів, різновиди орнаментів, сфери їх використання. Пишуть писанки, закодовуючи в орнаментах свої побажання, мрії, сподівання, виплітають “Великодні вінки”, розширюючи свої знання про символіку квітів, рослинні обереги.

Дуже подобається і мені і дітям урок, на якому вони ліплять обереги з глини для себе і своїх рідних. Захоплюючим є уже сам процес “спілкування” з глиною і те, що завдання це дуже інтимне. Хтось, можливо, вперше замислюється над проблемами близьких людей, а мені відкриваються досі невідомі куточки дитячих душ. Вибір символів у кожної дитини глибоко особистий, адже треба віднайти той найпотрібніший знак, який допоможе конкретній людині: мамі, татові, бабусі … Я радію, коли у дітей виникає багато запитань.


  • Які символи вибрати для тата?

Не встигаю відповісти. Діти кричать з місць:

  • Дубове листя, сонечко, коня, калину …

  • Хочу, щоб моя мама була довго молодою і красивою.

  • Будь ласка! Гілочка сосни чи ялинки завжди зелена, свіжа, пахуча, несе здоров’я і бадьорість. Подобається цей знак?

  • А що допоможе від втоми моїй мамі?

  • Оберіг з зображенням рибки і хвильок. Рибка – знак життєвої сили. Хвильки – вода, вічність, жіноча енергія. А ще твоя допомога, хоч маленька, але кожного дня. Оберіг тоді допомагатиме краще, коли ти даруватимеш мамі часточку своєї сили, енергії, бадьорості.

І так кожної хвилини – “виховні моменти”.

У шостому класі діти малюють портрет Осені. Серед багатьох сестричок-близнючок у вінках з кленового листя промайне (раптом) заплакане обличчя у капелюсі-хмаринці чи портрет рудого, веснянкуватого парубка з очима різного кольору і зачіскою “купа соломи”: можливо, це Вересень. На Різдво вивчаємо обрядові пісні та віншування, готуємо святкові атрибути (зорі, маски). Навесні влаштовуємо конкурс Великодніх плакатів, листівок, писанок.

Ось деякі теми, які пропонуємо учням 7 класу: витинанка “Пісня про Полтаву”, колаж “Народний костюм”, конструювання “Дідова скриня”, флористика “Осінні мелодії”, ткацтво з смуг паперу “Килимок”, батик “Великодні дзвони”. Одна з тем: “Власна композиція за мотивами трипільських орнаментів”. Переглядаємо роботи. У кожної дитини свій підхід, свій варіант і спосіб виконання завдання, який залежить від рівня розвитку, темпераменту, характеру, уподобань. Ось - точна копія зразка, жодної власної лінії, але як старанно виконано, вибрано найскладніший мотив, орнамент збільшено. Це теж позитивний результат для конкретної дитини. Наступна робота (мал. 1) абсолютно самостійна, творча. Здається, дитина зрозуміла внутрішню структуру, зміст, глибину і простоту древніх орнаментів. Її робота – це цілий світ: зміна дня і ночі, злети і падіння, пошуки шляху… Ще одна цікава робота (мал. 2). Казково-комп’ютерно-телевізійний образ, якому древні узори надали сили, енергетики. Багатий матеріал для психологічних досліджень.

Важко дається дітям тема “Образ древніх богів”. Дівчата малюють русалочок, хлопці – щось середнє між трансформерами і вампірами. Намагаємось повернути дітей у світ рідних образів. Читаємо Лесю Українку, Ліну Костенко:

“… Там, де вітер шарудить,

бузиновий цар сидить.

Брови в нього волохаті,

Сиві косми пелехаті,

Очі різні, брови грізні,

руки в нього хапуни

так і схопить з бузини!”

Розповідаємо учням про древніх слов’янських богів: Даждьбога, Дану, Купайла, згадуємо грецькі, єгипетські, індійські міфи. Виконуючи це завдання, учні поступово позбавляються телевізійно-мультяшних образних штампів і створюють роботи осмислено образотворчі.

[Упродовж багатьох століть український народ беззупинно творив своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, ритуалами, які зараз майже невідомі не тільки міським, а й сільським дітям, адже втратили свій первісний зміст, тому у “кращому” випадку відтворюють спрощену, спотворену зовнішню форму. Століттями формувався внутрішній світ українців, осягався весь навколишній простір, закладалися світоглядні засади. Як важливо сьогодні не втратити ці вікові досягнення, сформувати здоровий світогляд дітей, заповнити їхнє буття живою творчою діяльністю]*. Саме вивчення і практичне оволодіння народним декоративним мистецтвом повертає учням генетичну, родову пам’ять і виховує патріотизм, альтернативні масовому насадженню в Україні еклектично-імпортного світобачення.

Дитина, яка поважає культуру предків і може створити красу навкруги себе власними руками, спроможна буде щасливо жити і творити у своїй державі.


[ … ]* - з друкованих інформаційних джерел.

1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка