Інформація про проведену роботу та досягнуті результати Міністерства юстиції у період з грудня 2014 року по 27 серпня 2015 року



Сторінка1/3
Дата конвертації27.04.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3
ІНФОРМАЦІЯ

про проведену роботу та досягнуті результати Міністерства юстиції

у період з грудня 2014 року по 27 серпня 2015 року
Мін’юст у своїй діяльності керується Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, схваленою Постановою Верховної Ради України від 09 грудня 2014 року № 695. 51 захід Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020» у 2015 році знаходиться на виконанні в Міністерстві. По 43 заходам Плану заходів Міністерство визначено як головний виконавець (8 заходів – реалізуються спільно з іншими ЦОВВ відповідно до компетенції). В рамках виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України Міністерством розроблено 20 проектів Законів України та 2 проекти постанов Кабінету Міністрів України.
На сьогодні Міністерством юстиції здійснено відповідні заходи Програми діяльності Кабінету Міністрів України, зокрема:
у сфері удосконалення системи запобігання і протидії корупції

Формування антикорупційних інституцій

Створення Національного антикорупційного бюро України

25 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України», яким визначено правові засади організації та діяльності спеціалізованого правоохоронного антикорупційного органу – Національного антикорупційного бюро України (далі – Національне бюро).

До основних функцій Національного бюро Законом віднесено досудове розслідування корупційних та пов’язаних із корупцією злочинів, що вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або становлять особливу суспільну небезпеку.

При цьому компетенція Національного бюро не поширюватиметься на приватний сектор, відтак цей орган не втручатиметься у ведення бізнесу.

Однією із важливих функцій Національного бюро є виявлення та повернення до України активів, виведених корумпованими чиновниками.

16 квітня 2015 року Президентом України утворено Національне бюро (Указ


№ 217)
та призначено Директора Національного бюро, кандидатуру якого на цю посаду було обрано конкурсною комісією за результатами відкритого конкурсу (Указ № 218).

На сьогодні призначено заступників Директора Національного бюро, проводиться конкурс на заміщення вакантних посад та відібрано, шляхом відкритого інтернет-голосування кандидатів у Раду громадського контролю при Національному бюро.

Для забезпечення належного функціонування Національного бюро у Державному бюджеті України на 2015 рік передбачено окремим рядком відповідні видатки (249 млн. грн.), а також виділено приміщення у місті Києві (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 травня 2015 року № 438-р).

Створення Національного агентства з питань запобігання корупції

26 квітня 2015 року вступив в дію Закон України «Про запобігання корупції», спрямований на комплексне реформування системи запобігання корупції у відповідності до міжнародних стандартів та успішних практик іноземних держав, яким передбачено, зокрема, створення окремого незалежного превентивного антикорупційного органу – Національне агентство з питань запобігання корупції (далі – Агентство) (центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом), на яке покладатимуться завдання із координації розробки та виконання державними органами відомчих антикорупційних програм, забезпечення дотримання публічними службовцями законодавства щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, правил етичної поведінки, здійснення щодо них заходів фінансового контролю тощо.

Урядом затверджено всі нормативно – правові акти, розробка яких здійснювалась Міністерством юстиції, що дозволяють запустити роботу Агентства.

Для забезпечення належного функціонування Агентства у Державному бюджеті України на 2015 рік передбачено відповідні видатки.

Крім того, 27 травня 2015 року утворено міжвідомчу робочу групу з питань забезпечення функціонування Агентства, як консультативно-дорадчго органу Кабінету Міністрів України, уповноваженого на підготовку пропозицій та сприяння у здійсненні заходів щодо забезпечення функціонування Агентства (проект постанови розроблявся Міністерством юстиції).

27 липня 2015 року відбулось перше установче засідання міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення функціонування Агентства.

На початку серпня цього року відбувся «перезапуск» раніше сформованої Кабінетом Міністрів України конкурсної комісії з відбору кандидатів на посади членів Агентства:

уповноваженою особою, відповідальною за проведення конкурсу з відбору кандидатів на посади членів Агентства, визначено першого заступника Міністра юстиції України Наталія Севостьянова (розпорядження від 12 серпня 2015 року


№ 813)
;

оголошено про проведення повторних ініціативних зборів громадських об’єднань для обрання кандидатів від громадськості до складу згаданої комісії (проведення ініціативних зборів заплановано на 28 серпня цього року);

розпочато прийом документів для участі в ініціативних зборах.
Реалізація нової антикорупційної стратегії

26 жовтня 2014 року набрав чинності Закон України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014 –


2017 роки», який визначає систему завдань і заходів щодо зменшення рівня корупції та спрямований, зокрема на:

створення в Україні системи прийняття рішень щодо антикорупційної політики на основі аналізу достовірних даних про корупцію, моніторингу виконання цих рішень та їх впливу на стан справ з корупцією незалежним спеціально уповноваженим органом з  питань антикорупційної політики у партнерстві із громадянським суспільством, а також формування суспільної підтримки у подоланні корупції;

створення в Україні чітких законодавчих основ для функціонування незалежного спеціально уповноваженого органу з питань антикорупційної політики;

створення системи доброчесної та професійної публічної служби відповідно до міжнародних стандартів та кращого світового досвіду;

запровадження ефективних антикорупційних програм у центральних органах виконавчої влади, забезпечення для суспільства прозорості їх діяльності;

впровадження правових засад лобіювання;

усунення ризиків корупції та впровадження прозорої системи проведення державних закупівель;

подолання корупції у судовій системі та органах кримінальної юстиції;

усунення корупційних передумов ведення бізнесу, формування сприятливого для відмови від корупційних практик бізнес-клімату та нетолерантного ставлення бізнесу до корупції;

забезпечення відкритості суспільно необхідної інформації;

створення системи інструментів, які би дозволяли ефективно виявляти та розслідувати корупційні злочини, конфісковувати майно, яке було предметом злочинної діяльності або одержане як її наслідок, притягувати до відповідальності осіб, причетних до вчинення корупційних злочинів тощо.

З метою виконання заходів, передбачених Антикорупційною стратегією, наприкінці квітня цього року Урядом затверджено Державну програму щодо її реалізації на 2015 – 2017 роки.



Довідково:

Проект вказаної постанови був підготовлений Міністерством юстиції у співпраці з представниками експертних та донорських організацій, зокрема Організації економічного співробітництва та розвитку, Програми розвитку ООН в Україні,  Світового банку, незалежними міжнародними експертами, а також спільно з представниками громадськості, зокрема ініціативи Реанімаційний пакет реформ.

При цьому проект отримав схвальний висновок Світового банку та Управління ООН з наркотиків і злочинності.

Затверджена Урядом Державна програма є планом дій, щодо зниження рівня корупції в Україні, підвищення рівня довіри населення до влади та збільшення рівня іноземних інвестицій в економіку держави.


Супроводження законопроектів

Щодо проектів Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції», «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» та «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції»

Зазначені законопроекти підготовлено відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про запобігання корупції» та на виконання доручення Прем’єр-міністра України Яценюка А.П. від 28 листопада 2014 року № 40227/1/1-14, з метою приведення низки законодавчих актів України, зокрема їх понятійного апарату, у відповідність із Законом України «Про запобігання корупції», уніфікації їх норм та усунення дублювань з положеннями, визначеними цим Законом.

Йдеться, зокрема про положення законодавчих актів, які визначають гарантії державного захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції, порядок врегулювання конфлікту інтересів та подання декларацій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, які законопроектами пропонується виключити і встановити Законом України «Про запобігання корупції» єдиний підхід та порядок застосування антикорупційних механізмів шляхом включення до відповідних законодавчих актів відсильних норм до вказаного Закону та приміток щодо визначення термінів.

Стан проходження законопроектів:


  • 26 квітня 2015 року внесено на розгляд Уряду;

  • 08 червня 2015 року перевнесено на розгляд Уряду, з урахуванням погоджень заінтересованих державних органів;

  • 07 липня 2015 року внесено на розгляд Уряду доопрацьовані проекти Законів, з урахуванням зауважень СКМУ;

  • 05 серпні 2015 року схвалено на засіданні Уряду;

  • 11 серпня 2015 року внесено на розгляд ВРУ (реєстр. №№ 2494а, 2495а, 2496а).



Щодо проекту Закону України «Про перевірку на доброчесність»

Законопроект розроблено на виконання Прикінцевих положень Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», з метою визначення на законодавчому рівні процедури проведення перевірки на доброчесність осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, як одного із важливих засобів запобігання і протидії корупції, основним завданням якої є встановлення відповідності/невідповідності їх поведінки критеріям доброчесності в частині дотримання вимог законодавства у сфері запобігання корупції.



Стан проходження законопроекту:

  • 04 серпня 2015 року подано до КМУ для погодження направлення до Європейської Комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія);

  • 05 серпня 2015 року Урядом погоджено направлення до Венеціанської комісії;

  • 07 серпня 2015 року надіслано до МЗС для подальшого направлення до Венеціанської комісії;

  • 07 серпня 2015 року надіслано до Ради Європи.


Щодо проекту Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів»

Законопроект розроблено у зв’язку з необхідністю виконання другої фази Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, з метою внесення змін до законодавства щодо удосконалення режиму спеціальної конфіскації, зокрема імплементації Директиви ЄС від 03 квітня 2014 року 2014/42/EU про арешт та конфіскацію предметів злочинної діяльності та доходів від неї в ЄС, усунення суперечностей у Кримінальному кодексі України щодо застосування спеціальної конфіскації, повернення в Україну активів, які є предметом злочинної діяльності або набуті внаслідок такої діяльності.

Прийняття законопроекту дозволить утворити окремий незалежний орган, уповноважений на здійснення розшуку, повернення та управління коштами та майном, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, а також визначити на законодавчому рівні інституційні механізми розшуку активів, які підлягають арешту, їх повернення та управління арештованими активами.

Стан проходження законопроекту:


  • 14 серпня 2015 року внесено на розгляд Уряду;

  • 19 серпня 2015 року схвалено на засіданні Уряду;

  • 20 серпня 2015 року перевнесено на розгляд Уряду, з урахуванням зауважень Мінсоцполітики;

  • 26 серпня 2015 року внесено на розгляд ВРУ.


у сфері реформування системи правосуддя, забезпечення справедливого доступного судочинства

У лютому 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення права на справедливий суд», проект якого був підготовлений Радою з питань судової реформи, до складу якої входить Міністр юстиції Павло Петренко.

Цим Законом внесено зміни до деяких законодавчих актів та викладено у новій редакції Закон України «Про судоустрій і статус суддів».

Так, прийнятим Законом, зокрема,

запроваджено механізм кваліфікаційного оцінювання суддів та перевірки їх доброчесності;

удосконалено порядок добору суддів, просування їх по службі, а також притягнення до відповідальності на основі прозорих та об’єктивних критеріїв;

забезпечено гарантоване право на доступ до правосуддя, у тому числі безпосереднього доступу до Верховного Суду України та посилення його ролі у питаннях забезпечення єдності судової практики;

закладено правові механізми щодо забезпечення безперебійного функціонування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції – незалежних колегіальних органів у системі судоустрою України, що відповідають за питання добору, кар’єри та відповідальності суддів.


Слід зазначити, що Міністерством юстиції здійснено роботу щодо приведення нормативно-правових актів Уряду у відповідність до положень Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд».

Зокрема, Мін’юстом підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень», який прийнятий постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 401.

Крім того, Міністерством юстиції підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України», який листом від 20 серпня 2015 року № 9201-1-4-15/11 внесено на розгляд Уряду.

Також з метою визначення пріоритетів реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів задля практичної реалізації принципу верховенства права та забезпечення функціонування судової влади, що відповідає суспільним очікуванням щодо незалежного та справедливого суду, а також європейським цінностям та стандартам захисту прав людини Указом Президента України від 20 травня 2015 року № 276  схвалено Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки.

Основними напрямами реформування системи правосуддя Стратегією визначено:

підвищення професійного рівня суддів;

забезпечення прозорості їх діяльності в тому числі шляхом удосконалення процесуальних інструментів;

посилення гарантій адвокатської діяльності та забезпечення доступності безоплатної правової допомоги;

реформування системи виконання судових рішень з метою підвищення ефективності виконавчого провадження;

приведення повноважень та діяльності органів прокуратури до європейських стандартів.

З метою практичного впровадження положень Стратегії зазначеним Указом Президента також взято до відома схвалений Радою з питань судової реформи відповідний План дій з реалізації положень Стратегії, виконання передбачається протягом 5-ти років.

Листом Мін’юсту від 14 серпня 2015 року № 7487-0-4-15 на розгляд Уряду було подано проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про визначення механізму впровадження Плану дій щодо реалізації положень Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки».

З метою напрацювання узгоджених пропозицій щодо змін до Конституції України із залученням до цієї роботи представників різних політичних сил, громадськості, вітчизняного та міжнародного експертного середовища, сприяння досягненню громадського та політичного консенсусу щодо вдосконалення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні, Указом Президента України від 03 березня 2015 року № 119 утворено Конституційну Комісію, до складу якої також увійшов Міністр юстиції Павло Петренко.

Вказаною Комісією розроблено проекту Закону України щодо внесення змін до Конституції України, який було надіслано до Венеціанської Комісії. Відповідно до Проміжного висновку Венеціанської Комісії від 24 липня 2015 року запропоновані зміни в цілому визнано позитивними та такими, що заслуговують на підтримку, а їх прийняття стане важливим кроком на шляху до створення справді незалежної судової системи в Україні.

Зокрема, Венеціанською Комісією схвалено:

скасування повноважень Верховної Ради України щодо призначення суддів;

скасування випробувального терміну для новопризначених суддів;

вилучення “порушення присяги” з підстав для звільнення суддів з посад;

реформу прокуратури, підсилення гарантій її незалежності (зокрема скасування повноваження Верховної Ради України висловлювати недовіру Генеральному прокуророві) та вилучення непрокурорських наглядових повноважень.

Разом з тим, Венеціанською Комісією висловлено два зауваження до зазначеного проекту Закону щодо виключення з повноважень Президента України повноважень щодо звільнення суддів з посад та щодо передбачення повноважень Верховної Ради України на обрання членів Вищої ради юстиції.

Також в рамках виконання підпункту «b» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною і Міжнародним валютним фондом) стосовно взятого Україною зобов’язання щодо ухвалення закону про вибіркове підвищення судового збору, що матиме на меті забезпечення подвоєння доходів від судового збору в реальному вимірі впродовж 12 місяців, Міністерством юстиції підготовлено та 13 травня 2015 року подано на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Законопроект 15 травня 2015 року Кабінетом Міністрів України внесено на розгляд Верховної Ради України та зареєстровано за № 2862.

22 травня 2015 року Верховною Радою України вказаний законопроект прийнято в цілому як Закон;


у сфері захисту національних інтересів у міжнародних судах, забезпечення компенсації збитків, завданих збройною агресією Російської Федерації

У провадженні Європейського суду перебувають три міждержавні справи «Україна проти Росії», «Україна проти Росії (II)» та «Україна проти Росії (III)», що були порушені на підставі заяв, поданих Україною проти Російської Федерації до Європейського суду з прав людини відповідно до статті 33 «Міждержавні справи» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

25 листопада 2014 року Європейським судом з прав людини Уряду Російської Федерації було комуніковано справи «Україна проти Росії» та «Україна проти Росії (II)» запропоновано до 25 березня 2015 року надати коментарі щодо прийнятності таких заяв.

24 березня 2015 року Європейський суд повідомив Уряд України про відтермінування до 25 вересня 2015 року надання Урядом Російської Федерації коментарів щодо прийнятності заяв у справах «Україна проти Росії» та «Україна проти Росії (II)», задовольнивши відповідне клопотання Уряду Російської Федерації від 13 березня 2015 року.

Щодо справи «Україна проти Росії (ІІІ)» Європейський суд у листі від 23 квітня 2015 року повідомив Уряд України, що у цій міждержавній заяві порушені питання, аналогічні до питань у заяві «Джемілов проти Росії та України», поданою захисниками заявника, пана Хайсера Джемілова, у липні 2014 року, та запропонував повідомити, чи Уряд України бажає підтримувати заяву «Україна проти Росії (ІІІ)».

Враховуючи, що у міждержавній заяві «Україна проти Росії (ІІІ)» та індивідуальній заяві «Джемілов проти Росії та України» порушені одній й тій самі питання, Європейський суд було повідомлено, що, відмовляючись від подальшого підтримання зазначеної міждержавної заяви, Уряд України бажає бути залученим до індивідуальної заяви «Джемілов проти Росії та України» в якості третьої сторони та виступати на стороні заявника.

Міністерство юстиції України у співпраці з іншими органами, зокрема Генеральною прокуратурою України, Службою безпеки України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною Гвардією України, Міністерством оборони України, Міністерством закордонних справ України, Міністерством інфраструктури України, Міністерством освіти і науки України, Державною прикордонною службою України та ін. продовжує здійснювати збір та аналізувати відповідну інформацію на предмет формулювання скарг проти Російської Федерації, що в перспективі будуть надіслані до Європейського суду.

Також Міністерство юстиції продовжує здійснювати збір, систематизацію та аналіз інформації щодо «націоналізованого» майна на виконання протокольного доручення Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 24, згідно з яким усі суб’єкти управління державною власністю повинні надати Міністерству юстиції України перелік їхнього майна, яке розташоване на території Автономної Республіки Крим та було незаконно «націоналізовано».

26 серпня 2015 року Урядом України подано чергову міждержавну заяву проти Росії до Європейського суду з прав людини. Зміст нової міждержавної заяви охоплює скарги Уряду України на порушення Росією на окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей прав громадян, гарантованих статтями 1 («Зобов’язання поважати права людини») Конвенції, 2 («Право на життя») Конвенції; 3 («Заборона катування») Конвенції; 5 («Право на свободу та особисту недоторканність») Конвенції; 6 («Право на справедливий суд») Конвенції; 8 («Право на повагу до приватного і сімейного життя») Конвенції; 9 («Свобода думки, совісті і релігії») Конвенції; 10 («Свобода вираження поглядів»), а також 10 у поєднанні зі статтею 17 («Заборона зловживання правами») Конвенції; 11 («Свобода зібрань та об’єднання») Конвенції; 18 («Межі застосування обмежень права») Конвенції у поєднанні зі статтею 6 Конвенції; статтею 1 («Право на мирне володіння своїм майном») Першого протоколу; статтею 2 («Право на освіту») Першого протоколу; статтею 3 («Право на вільні вибори») Першого протоколу до Конвенції; а також статті 14 («Заборона дискримінації») Конвенції у поєднанні зі статтями 3, 5, 6, 8, 9, 10, 11 Конвенції, статтями 1, 2, 3 Першого протоколу до Конвенції та статтею 1 («Заборона загальної дискримінації») Дванадцятого протоколу до Конвенції.
у сфері забезпечення виконання Закону України «Про очищення влади»

Забезпечується ведення Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Станом на 27 серпня 2015 року до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади» внесено відомості щодо 662 особи.

В судах України оскаржують своє звільнення близько 200 посадових осіб.

Поновлено на посаді в судовому порядку 3-х посадових осіб, відмовлено в поновленні на посаді 11-ти посадовим особам. Інші провадження зупиненні на підставі звернення Пленуму Верховного суду України з конституційним поданням щодо відповідності Конституції України п. 6 ч.1., п. 2 ч.2., п. 13 ч.2., ч. 3. ст. 3 Закону України «Про очищення влади» до Конституційного Суду України.

13-14 лютого 2015 року відбувся ряд зустрічей з Венеціанською комісією щодо обговорення проекту змін до Закону України.

20-21 березня 2015 року відбулося 102 пленарне засідання Європейської комісії «За демократію через право». Серед питань порядку денного відбувся розгляд Закону України «Про очищення влади».

Україну представляла делегація у складі Міністра юстиції Павла Петренка та директора Департаменту з питань люстрації Тетяни Козаченко.

За результатами засідання Венеціанською комісією було прийнято рішення перенести прийняття остаточного висновку щодо Закону до червня 2015 року, з метою надання часу для запровадження відповідних реформ в Україні, а також реалізації попередніх зауважень ВК, зазначених у Проміжному висновку, при прийнятті змін до Закону.

25 березня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», яка 8 квітня 2015 року опублікована в газеті «Урядовий кур’єр». Постановою оптимізовано та вдосконалено механізм проведення перевірок з урахуванням пропозицій державних органів та практики реалізації Закону України «Про очищення влади».

16 квітня 2015 відбулося засідання Конституційного Суду України у справі за об’єднаними в одне провадження конституційними поданнями 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої та шостої статті 1, частин першої, другої, третьої, четвертої та восьмої статті 3, пункту 2 частини п’ятої статті 5, пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади», Верховного Суду України від 20 листопада 2014 року № 20-2777/0/8-14 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 6 частини першої, пункту 2 частини другої, пункту 13 частини другої, частини третьої статті 3 Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» та Верховного Суду України від 16 березня 2015 року № 3/0/28-15 щодо відповідності конституційності частини третьої статті 1, пунктів 7, 8, 9 частини першої, пункту 4 частини другої статті 3, пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 16 вересня 2014 року № 1682-VII «Про очищення влади» положенням частини третьої статті 22, статті 38, статті 58, частини другої статті 61, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України.

За результати усного слухання Конституційний Суд України прийняв рішення про перенесення слухання справи щодо конституційності окремих пунктів Закону України «Про очищення влади» на невизначений термін, а також залучення до розгляду додаткових експертів та представників Громадської ради з питань люстрації при Мін’юсті.

22 квітня 2015 року проведено 12-е засідання Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції.

За результатами роботи робочої групи з доопрацювання Закону України «Про очищення влади», утвореної відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 31.12.2014 № 291/7, розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про очищення влади», який 21 квітня 2015 року зареєстровано у Верховній Раді України за № 2695.

29 травня 2015 року відбулась робоча зустріч з експертами Венеціанської комісії у Стразбурзі щодо обговорення змін до Закону України «Про очищення влади» та законопроекту реєстр. № 2695 про внесення змін до законодавства в сфері очищення влади.

Також 10 червня 2015 року проведено 13-е засідання Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції;

19 червня 2015 року відбулось 103 пленарне засідання Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) у м. Венеція. У засіданні комісії взяла участь делегація України на чолі з Міністром юстиції
П. Д. Петренком. В остаточному висновку Венеціанської комісії зазначено, що Закон України «Про очищення влади» цілком відповідає міжнародним стандартам і резолюціям Ради Європи.

14 липня 2015 року відбулась зустріч із заступником Міністра Федерального міністерства юстиції Німеччини Штефані Губіг.

Також 23 липня 2015 року відбулось засідання Підкомітету «Юстиція, свобода та безпека» Комітету ЄС – Україна.

05 серпня 2015 року відбувся Прес-брифінг з питань оновлення судової влади через зміни до Конституції України.

11 серпня 2015 року подано на підставі абзацу другого частини тринадцятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» до Вищої ради юстиції 51 звернення щодо визнання порушення суддями вимог щодо несумісності, що є підставою звернення до Верховної Ради України з поданням щодо прийняття рішення про звільнення суддів із займаних ними посад.

11 серпня 2015 року на виконання Доручення Прем'єр-міністра України з метою з’ясування стану реалізації положень Закону України «Про очищення влади» відбулись зустрічі комісії Міністерства юстиції у складі працівників Департаменту з питань люстрації з представниками органів державної влади у Хмельницькій області.

20 серпня 2015 року відбулась зустріч з Консультативною місією Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки в Україні за участю директора Департаменту з питань люстрації Тетяною Козаченко та начальника відділу забезпечення ведення Єдиного Державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».

Станом на 27 серпня 2015 року за вказаний у звіті період відбулось 11 засідань Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України.


у сфері забезпечення інституційного розвитку системи надання правової допомоги у кримінальному, цивільному і адміністративному судочинстві

1. Система безоплатної правової допомоги у 2013 – 2014 роках

Безоплатна правова допомога (далі – БПД) – правова допомога, яка гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел.

Зміст права на БПД, порядок реалізації цього права, підстави, порядок та державні гарантії щодо надання БПД визначаються Законом України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон).

Закон був прийнятий та впроваджується на виконання Резолюції 1466 (2005) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про виконання обов’язків та зобов’язань Україною», у якій, зокрема, було закріплено таке зобов’язання України: «13.13. покращити доступ до правосуддя шляхом запровадження системи безоплатної правової допомоги у відповідності до стандартів Ради Європи та практики Європейського Суду з прав людини».

Закон виокремлює два види БПД: безоплатну первинну правову допомогу (далі – БППД), яка полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; та безоплатну вторинну правову допомогу (далі – БВПД), яка передбачає захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.

Формування в Україні ефективної системи безоплатної правової допомоги, забезпечення її доступності та якості покладено на Координаційний центр з надання правової допомоги — державну установу у сфері управління Міністерства юстиції.

З 1 січня 2013 року цілодобове надання БВПД на всій території України (крім тимчасово окупованої) забезпечують 25 регіональних центрів з надання БВПД (з травня 2014 року Республіканський в Автономній Республіці Крим та Севастопольський міський центри з надання БВПД тимчасово не функціонують).

Регіональні центри організовують надання БВПД особам, до яких застосовано адміністративне затримання; особам, до яких застосовано адміністративний арешт; особам, які відповідно до положень кримінального процесуального законодавства вважаються затриманими; особам, стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; особам, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особам, засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі.

Для забезпечення оперативного інформування центрів з надання БВПД про випадки затримання осіб, залучення захисника за призначенням та для проведення окремих процесуальних дій функціонує єдиний телефонний номер системи БПД – 0-800-213-103. З 27 листопада 2013 року повідомляти про затримання можуть також безпосередньо затримані особи, члени їх сімей та близькі родичі.

Станом на 27 серпня 2015 року у Реєстрі адвокатів, які надають БВПД, перебував 4581 адвокат, з яких 2089 адвокатів уклали контракти з регіональними центрами з надання БВПД.

З 1 січня 2013 року по 31 грудня 2014 року адвокатам системи БПД було видано понад 144 тисячі доручень для надання БВПД, а з 1 січня по 26 серпня 2015 року регіональними центрами з надання БВПД видано 49477 таких доручень.

Результативність захисту адвокатами системи БВПД прав громадян підтверджується наступними показниками:

виправдувальних вироків: у 2014 році – 140; у січні – липні 2015 року – 102;

вироків, у яких судом застосовано призначення покарання нижче нижньої межі, передбаченої санкцією статті, або більш м’якого ніж передбачене Законом – 3499 та 1088 відповідно;

випадків зменшення правової кваліфікації кримінального правопорушення або обсягу обвинувачення – 760 та 543 відповідно;

осіб, щодо яких кримінальне провадження було закрито – 1140 та 133 відповідно;

випадків зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м’який, скасування такого запобіжного заходу внаслідок розгляду апеляційної скарги адвоката або обрання особі більш м’якого запобіжного заходу у разі, якщо слідчий, прокурор клопотав про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – 270 та 879 відповідно.


2. Інституційний розвиток системи безоплатної правової допомоги

В рамках реалізації положень Коаліційної угоди та відповідно до змін, внесених Законом України «Про прокуратуру» до Закону України «Про безоплатну правову допомогу», з 1 липня 2015 року правова допомога повинна надаватися у повному обсязі усім категоріям осіб, визначеним Законом. Таким чином, право на захист та представництво інтересів в судах за рахунок держави отримають найбільш уразливі категорії громадян, зокрема:

особи, які перебувають під юрисдикцією України, якщо середньомісячний сукупний дохід їхньої сім’ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення, інваліди, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі менше двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, безпритульні діти, діти, які можуть стати або стали жертвами насильства в сім’ї;

особи, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань;

особи, щодо яких суд розглядає справу про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги тощо.

Особливо слід відзначити, що з 1 липня 2015 року право на БПД отримають особи, що мають статус учасників АТО і мають найбільш гостру потребу у такій допомозі.

З цією метою 10 березня 2015 року наказом Міністерства юстиції України № 331/5 «Питання розвитку системи безоплатної вторинної правової допомоги» утворено 100 місцевих центрів з надання БВПД по всій території України (крім тимчасово окупованої). Місцеві центри відкрили свої двері для громадян з 1 липня 2015 року, як це передбачено Законом.

За перший місяць і три тижні роботи до місцевих центрів звернулися понад 10 тисяч громадян, причому кількість осіб, які звертаються до центрів, щотижня збільшується.

Найчастіше люди звертаються з питань соціального забезпечення, житлових, спадкових, сімейних, земельних.

Майже 8 тисячам осіб надано правові консультації, з них майже 2 тисячам призначено адвокатів за рахунок держави для здійснення представництва в суді.

Крім вищезгаданого наказу 10 березня 2015 року Міністерство юстиції прийняло наказ № 329/5 «Про внесення змін до Положення про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги», який уточнює і конкретизує основні завдання та розмежовує функції між регіональними та місцевими центрами з надання БВПД.

Основною функцією місцевого центру є організація надання БВПД тим категоріям осіб, які визначені Законом «Про безоплатну правову допомогу». Одночасно для тих осіб, які не входять до категорії суб’єктів права на БВПД, однак потребують безоплатної первинної правової допомоги (далі – БППП), а зокрема консультацій, складання документів процесуального характеру, місцевий центр стане зв’язуючою ланкою між ними та надавачами такої допомоги. Тобто, якщо особа не має права на отримання БВПД або її справа очевидно не має судової перспективи, не отримує лише «суху відмову». Завдяки налагодженій співпраці з провайдерами БППП, у тому числі органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, адвокатами pro bono, місцевий центр перенаправляє громадян до таких надавачів, які допоможуть вирішити їх проблеми по суті.

Додатково місцеві центри мають функцію збору та аналізу питань, з якими звертатимуться клієнти, що дозволить розвивати альтернативні судовому способи їх врегулювання, спираючись на реальні потреби.

24 червня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 364 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р. № 65», якою для працівників Координаційного центру з надання правової допомоги та його територіальних відділень встановлено виняток в частині припинення здійснення витрат на оплату послуг мобільного зв’язку, а також дозволяється придбання меблів та проведення ремонту приміщень для утворених 100 місцевих центрів.

13 березня 2015 року було оголошено відкритий конкурс претендентів на посади директорів місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Порядок проведення конкурсу був розроблений за підтримки проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», обговорені з учасниками відкритої громадської платформи розвитку української системи безоплатної правової допомоги та затверджений наказом Координаційного центру.

Загалом було подано 470 заявок до участі у конкурсі.

Впродовж 20 – 29 квітня 2015 року у Києві пройшли інтерв’ю із претендентами. Співбесіди проводили чотири підкомісії конкурсної комісії, склад якої сформований за пропозиціями відкритої громадської платформи розвитку української системи безоплатної правової допомоги.

Під час інтерв’ю конкурсна комісія оцінювала такі компетенції претендентів, як орієнтація на досягнення результату, гнучкість та інноваційність, спроможність до управління людськими ресурсами та забезпечення командної роботи, ефективна комунікація, стресостійкість, доброчесність та рівне ставлення до людей.

Участь в інтерв’ю взяли 252 претенденти на посади директорів місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги. За результатами конкурсу 100 кращих претендентів призначено керівниками місцевих центрів з надання БВПД.

З 21 травня по 30 червня 2015 року проходив відбір на посади начальників відділів взаємодії з суб’єктами надання безоплатної первинної правової допомоги місцевих центрів з надання БВПД («інтеграторів»).

Загалом до конкурсної комісії надійшло 265 заявок з усіх регіонів України. Наступний етап конкурсного відбору – співбесіди з кандидатами – відбулися впродовж 12 - 16 червня 2015 року в усіх регіонах України. За результатами проведених співбесід на посади рекомендована третина претендентів, які взяли участь у конкурсі.

Організаційне та методичне забезпечення проведення зазначеного вище Конкурсу забезпечували Координаційний центр, регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги у співпраці з ВГО «Українська фундація правової допомоги» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та експертної підтримки українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні».

Для добору керівників в інші структурні підрозділи місцевих центрах наказом Координаційного центру з надання правової допомоги були затверджені відповідні кваліфікаційні вимоги.

20 - 21 червня 2015 року для керівного складу системи безоплатної вторинної правової допомоги (директорів регіональних та місцевих центрів з надання БВПД) відбувся навчальний семінар, організований Координаційним центром з надання правової допомоги за підтримки українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні».

Варто зазначити, що уряди Канади та США виділили кошти у сумі понад 10 млн. доларів США на підтримку подальшого розвитку системи безоплатної правової допомоги, акцентуючи увагу на важливості забезпечення ефективного та якісного представництва інтересів вразливих категорій громадян у зв’язку з реформуванням прокуратури. Зокрема, 11 грудня 2014 року за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні відбулася офіційна презентація україно-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», впровадження якого заплановане на 2014 – 2018 роки і спрямоване на підтримку системи БПД в частині підвищення рівня обізнаності населення щодо прав на отримання безоплатної правової допомоги, підвищення кваліфікації персоналу центрів БВПД та адвокатів, що є важливим атрибутом забезпечення якості надання БПД та на що не передбачені кошти Державного бюджету України, з особливим акцентом на наданні БВПД в цивільних і адміністративних справах.

План дій Ради Європи для України на 2015 – 2017 роки як один з пріоритетів містить підтримку подальшого розвитку системи БПД, у тому числі в частині представництва інтересів соціально незахищених громадян, і передбачає відкриття нових проектів Ради Європи для України у цій сфері. Так, з серпня 2015 року розпочалась друга фаза проекту «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні», яка орієнтована одночасно на підтримку реформи прокуратури та подальший розвиток системи надання БПД у кримінальному процесі.

Крім того, за підтримки міжнародних партнерів – Американської асоціації юристів Ініціатива з верховенства права, проекту Ради Європи «Підтримка реформи кримінальної юстиції в Україні» та проекту ЄС «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» – регулярно проводяться заходи з посилення професійної спроможності адвокатів, які надають БВПД. За результатами їх проведення протягом 2013 року підвищили кваліфікацію 1203 адвокати, а у 2014 році – 1767. У травні 2015 року проведено тренінг для тренерів на тему «Роль захисника при визначенні кваліфікації окремих видів кримінальних правопорушень, дії захисника у кримінальних провадженнях які потребують судово-медичної експертизи». У червні-липні проведено 51 каскадний тренінг для адвокатів на тему: «Роль захисника при визначенні кваліфікації окремих видів кримінальних правопорушень, дії захисника у кримінальних провадженнях які потребують судово-медичної експертизи», у яких взяло участь 1575 адвокатів. Планується проведення таких заходів для працівників центрів з надання БВПД.



3. Подальші кроки зі спрощення доступу до БВПД

27 серпня 2015 року на засіданні Уряду схвалено підготовлений Мін’юстом проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення доступу до БПД та підвищення якості її надання» для подальшого направлення його до Парламенту.

Вказаний законопроект покликаний розв’язати ряд системних проблем, пов’язаних, зокрема, з доступом до безоплатної правової допомоги найбільш вразливих категорій наших громадян.

Йдеться, зокрема, про:

осіб із середньомісячним сукупним доходом сім’ї на рівні прожиткового мінімуму (діючий Закон надає право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги лише у разі, якщо такий дохід нижче прожиткового мінімуму);

осіб, які претендують на отримання статусу учасника АТО, внутрішньо переміщених осіб, які, згідно діючого Закону України «Про безоплатну правову допомогу», не належать до категорій осіб, що мають право на таку допомогу;

учасників бойових дій, у тому числі учасників АТО, право яких на правову допомогу за рахунок державу обмежене лише вузьким колом соціальних питань.

Крім того, законопроект уточнює правовий статус та повноваження центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, визначає на законодавчому рівні порядок подання документів, що підтверджують належність особи (або осіб) до суб´єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу, а також врегульовує низку інших питань з урахуванням практичного досвіду роботи системи безоплатної правової допомоги протягом понад двох з половиною років.


у сфері реалізації сучасного етапу адміністративної реформи

На виконання низки нормативно-правових актів, у тому числі міжнародних (зокрема, Рекомендація XIV Третього додаткового звіту про виконання рекомендацій Україною (RC-I/II (2009) 1E), затвердженого Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO) на 59-му пленарному засіданні, яке відбулось 18-22 березня 2013 року, підпункт 1.1.2.2 пункту 1.1 розділу I «Політичні та економічні питання» Річної національної програми співробітництва Україна − НАТО на 2013 рік, затвердженої Указом Президента України від 05 липня 2013 року № 371), а також пункту 10 Плану першочергових заходів з подолання корупції, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 647-р, та пункту 13 розділу IV «Заходи з реалізації плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2014-2015 роках» Плану дій із впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» у 2014−2015 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 1176, у Міністерстві юстиції розроблено проект Закону України «Про адміністративну процедуру» (попередня назва проект Адміністративно-процедурного кодексу України) (далі – проект Закону).

Слід зазначити, що в адміністративному законодавстві України саме процедурна частина є найменш розвиненою, тому прийняття проекту Закону дозволить вперше на законодавчому рівні врегулювати всю сукупність багатоманітних відносин між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та іншими суб’єктами, які законом уповноважені здійснювати владні управлінські функції (адміністративними органами), і фізичними та юридичними особами. Проект Закону має на меті зробити діяльність цих органів та їх посадових осіб впорядкованою, а становище приватних осіб ‒ захищеним.

У квітні 2014 року під головуванням Першого заступника Міністра юстиції України було проведено засідання секції «Адміністративна реформа» робочої групи з розроблення актів законодавства в процесі реалізації Програми діяльності Кабінету Міністрів України (створена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2014 року № 589/5), на якій було обговорено питання щодо необхідності доопрацювання проекту Закону з урахуванням висновків фахівців Ради Європи або щодо доцільності перегляду в цілому концептуальних підходів визначення та удосконалення адміністративної процедури в Україні.

Члени робочої групи висловили пропозиції стосовно необхідності подальшого вдосконалення проекту Закону та врахування в ході цієї роботи законодавчих змін, що відбулися в період підготовки законопроекту (зокрема, прийняття Закону України «Про адміністративні послуги»), спрощення процедури адміністративного провадження та оскарження рішень адміністративного органу тощо.

У зв’язку з цим Міністерством юстиції було проведено роботу з доопрацювання проекту Закону та листом Міністерства юстиції від 12 вересня 2014 року № 3643-0-30-14/7.1 доопрацьований законопроект було направлено на повторний розгляд фахівцям Програми SIGMA. 07 жовтня 2014 року Міністерством юстиції були отримані експертні висновки фахівців Програми SIGMA щодо проекту Закону, відповідно до яких він в цілому отримав схвальні відгуки.

В рамках співпраці Німецького Фонду Міжнародного Правового Співробітництва з Міністерством юстиції в галузі реформи, зокрема, адміністративного процедурного права, з 02 по 08 листопада 2014 року було проведено робочий візит згаданої робочої групи до Німеччини для роботи над проектом Закону, під час якого була можливість ознайомитись з досвідом Німеччини та Естонії в галузі адміністративного процедурного права, та проведено фахове обговорення з німецькими експертами проекту Закону, а також висновків фахівців Програми SIGMA щодо проекту (від 07 жовтня 2014 року).

З урахуванням викладеного Міністерством юстиції було проведено роботу з комплексного доопрацювання положень проекту Закону з урахуванням європейської практики регулювання адміністративної процедури, зауважень та пропозицій членів робочої групи, німецьких фахівців, а також експертних висновків фахівців Програми SIGMA (жовтень 2012 рік, жовтень 2014 року) та фахівців Ради Європи (лютий 2014 року). З метою забезпечення його громадського обговорення, законопроект було розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції та урядовому веб-сайті «Громадське суспільство і влада», а також надіслано на погодження до заінтересованих органів.

Поряд з цим, 28 листопада 2014 року Міністерством юстиції було отримано заключний звіт фахівців Програми SIGMA щодо проекту Закону, зміст якого зводиться до того, що доопрацьований законопроект враховує європейські стандарти належного управління та попередні зауваження до нього, а також висловлено позитивні відгуки до проекту Закону в цілому.

Крім того відповідно до Конституції України у Верховній Раді України восьмого скликання за результатами позачергових парламентських виборів і на основі узгодження політичних позицій сформована коаліція депутатських фракцій, до складу якої ввійшла більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. Коаліційною Угодою від 21 листопада 2014 року, яку уклали учасники коаліції депутатських фракцій, передбачається, зокрема, протягом I кварталу 2015 року прийняття закону, який врегулює адміністративні процедури (підпункт 2.4 пункту 2 «Реформа публічного адміністрування» підрозділу VII «Децентралізація та реформа публічної адміністрації» розділу A «Реформи»).

З урахуванням викладеного, а також з метою виконання згаданих завдань, Міністерством юстиції листом від 12 січня 2015 року № 7.1-9/147 проект Закону України «Про адміністративну процедуру» подано на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку.

Уряд своїм розпорядженням від 04 березня 2015 року № 213 затвердив План заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна - 2020» у 2015 році, відповідно до пункту 69 якого Міністерству юстиції доручено супроводження проекту Закону України «Про адміністративну процедуру» у Верховній Раді України до прийняття відповідного закону.

Проте відповідно до листа Першого заступника Міністра Кабінету Міністрів України Паракуди О.В. від 31 березня 2015 року № 5109/0/2-15 проект Закону України «Про адміністративну процедуру» повернуто Міністерству юстиції з дорученням положення проекту Закону України, зокрема, обговорити з громадськістю, погодити з центральними та місцевими органами виконавчої влади (у тому числі Державною регуляторною службою), органами місцевого самоврядування (їх асоціаціями), колегіальними та іншими державними органами, яких торкатиметься предмет його правового регулювання.

З метою виконання поставленого завдання проект Закону було направлено на розгляд і погодження до міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (в тому числі ДРС), місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування (їх асоціацій), державних колегіальних органів, Верховного Суду України, а також до Адміністрації Президента України (листи Міністерства юстиції від 26 травня 2015 року № 3669-0-4-15/7.1-1).

06 серпня 2015 року законопроект внесено на розгляд Кабінету Міністрів України (лист № 9602-0-4-15/7.1).

14 серпня 2015 року на засіданні Урядового комітету з питань економічного розвитку та європейської інтеграції за результатами розгляду питання про стан підготовки проекту Закону України «Про адміністративну процедуру» було прийнято рішення стосовно необхідності продовження роботи щодо погодження проекту Закону України «Про адміністративну процедуру» із заінтересованими органами та подальшого внесення його на розгляд Кабінету Міністрів України в установленому порядку.


Коаліційною Угодою, яку уклали учасники коаліції депутатських фракцій, передбачається проведення місцевих виборів згідно з вимогами Конституції України та з урахуванням особливостей реформи децентралізації місцевого самоврядування; зміна системи місцевих виборів з метою забезпечення справедливого представництва виборців в місцевих радах, збереження мажоритарної системи на рівні сільських та селищних рад та запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими списками при проведенні місцевих виборів на інших рівнях; запровадження виборів міських голів великих міст (відповідно до закону) у два тури та за принципом абсолютної більшості виборців, що проголосували; зменшення граничної кількості депутатів місцевих рад.

Згідно з Розпорядженням Голови Верховної Ради України Гройсмана В.Б. від 18 лютого 2015 року № 225 з метою вироблення скоординованих дій щодо законодавчого забезпечення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у відповідності з вимогами реформування місцевого самоврядування, здійснення оперативного фахового аналізу відповідних законопроектів та вироблення пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства та відповідно до рішення Консультативної ради з питань місцевого самоврядування була утворена експертна група з питань підготовки законопроекту «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». До складу зазначеної експертної групи залучені народні депутати України, представники громадськості, представники державних органів, у т.ч. Міністерства юстиції. На Міністерство юстиції в рамках реформи виборчого законодавства покладено завдання щодо супроводження законопроектів з питань удосконалення виборчого законодавства України (пункт 87 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року № 213).

Так зазначаємо, що 14 липня 2015 року Верховна Рада України прийняла в цілому проект Закону України «Про місцеві вибори», внесений народними депутатами України Денисенком В.І. та іншими (реєстр. № 2831-3), який
06 серпня 2015 року підписано Президентом України.
у сфері надання адміністративних послуг

Міністерством юстиції постійно вживаються заходи у напрямку законодавчого та організаційного забезпечення удосконалення процесу надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації


Надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень
12 лютого 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», яким, з-поміж іншого, внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон) та розширено коло осіб, яким надано право прийому та видачі документів у сфері державної реєстрації прав. Відтак, повноваження державного реєстратора, передбачені Законом, з видачі та прийому документів можуть також виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси. Такі зміни направлені на підвищення рівня надання адміністративних послуг та наближення їх до споживача.

Крім того, статтю 29 Закону викладено в новій редакції, відповідно до положень якої запроваджено диференційовані розміри адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно залежно від суб’єкта (юридична чи фізична особа) та об’єкта, права на який підлягають державній реєстрації.

Задля впровадження механізму реалізації вказаних вище змін, Кабінетом Міністрів України 18 березня 2015 року прийнято постанову № 137 «Деякі питання спрощення порядку надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
05 березня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення», яким з-поміж іншого внесено зміни до Закону, а саме доповнено Закон статтею 42.

Вказаними змінами значно розширено коло повноважень нотаріуса у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Так, державна реєстрація речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може здійснюватися нотаріусом незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає таке право.

Згідно з положеннями прийнятого Закону нотаріус, під час вчинення нотаріальних дій та проведення державної реєстрації прав, здійснює пошук у Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку та за його результатами за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру формує витяг із Державного земельного кадастру.

Також Закон передбачає можливість проведення державної реєстрації похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку, що, у свою чергу, сприяє спрощенню порядку державної реєстрації прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення та забезпеченню більш ефективного використання земель сільськогосподарського призначення суб'єктами господарювання.

З метою удосконалення процедури державної реєстрації, мінімізації корупційних ризиків та збільшення надходжень до Державного бюджету України, Кабінетом Міністрів України 8 квітня 2015 року було прийнято постанову № 190 «Про надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у скорочені строки», якою було встановлено скорочені строки надання послуг у сфері державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і розмір плати за їх надання у такі строки.

За відносно короткий проміжок часу (з моменту запровадження вищевказаних механізмів) до Державного бюджету України від надання послуг у скорочені строки додатково надійшло 1 млн. 191 тис. грн. На сьогодні Міністерством юстиції підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів, у якому пропонується розширити перелік адміністративних послуг, які надаються у скорочені строки і визначити розмір плати за такі послуги.

Окремо слід зазначити, що відповідно до наказів Міністерства юстиції у Київській, Одеській та Львівській областях запроваджено реалізацію пілотних проектів, якими передбачається принцип екстериторіальності подання заяв у сфері державної реєстрації прав відносно нерухомого майна, у тому числі й земельних ділянок, які розташовані у межах вказаних областей. За принципом екстериторіальності заяви можуть подаватися до будь-якого районного, міського, міськрайонного, міжрайонного управління юстиції Київської, Одеської та Львівської області, а також до головних територіальних управлінь юстиції у Київській, Одеській та Львівській областях.

Реалізація цих пілотних проектів забезпечує чіткий розподіл обов’язків між особами, які приймають заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та особами, які приймають рішення за результатами розгляду таких заяв та дозволяє також уникнути контакту заявника з особою, яка уповноважена приймати рішення у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У свою чергу відповідно до наказу Міністерства юстиції від 07 липня 2015 року № 1159/5 «Про реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо попередньої подачі заяв в управліннях юстиції Київської, Волинської, Полтавської, Рівненської та Одеської областей» реалізується пілотний проект у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо попередньої подачі заяв, який надає право особам, основним видом діяльності яких є вирощування та переробка сільськогосподарської продукції, доступу до програмного забезпечення, сумісного з програмним забезпеченням Державного реєстру прав, відповідно до укладених з адміністратором Державного реєстру прав договорів з метою подання заяв про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно для їх попереднього розгляду.

Пілотний проект також передбачає можливість подання аграріями заяви в електронній формі, перевірку державними реєстраторами протягом 6 робочих днів наявності всіх необхідних для державної реєстрації речових прав документів, а також відповідності заявлених прав поданим документам, а також повідомлення заявника про попередні результати розгляду документів та про дату і час звернення до державного реєстратора.

За нетривалий час реалізації пілотного проекту (з 21 липня 2015 року), адміністратором Державного реєстру прав укладено 38 договорів із сільгосптоваровиробниками, із них у Київській області –11, Одеській – 16, Полтавській – 11.
У напрямку законодавчого врегулювання надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців останнім часом намітилися істотні зрушення.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 № 191-VIII удосконалено процедуру надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – Єдиний державний реєстр) та запроваджено інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами органів державної влади, обмін документами в електронній формі.

Зокрема, на законодавчому рівні закріплено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними та надаються у формі відкритого доступу через офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, шляхом їх пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування, а також у формі витягу, довідки, виписки.

З метою вдосконалення процедури надання відомостей з Єдиного державного реєстру Мін’юстом запроваджено такі електронні сервіси, як:

надання у режимі реального часу електронних виписок, витягів та довідок з Єдиного державного реєстру через офіційний сайт Мін’юсту;

надання протягом 24 годин електронних виписок, витягів та довідок через Реєстраційний портал з використанням електронного цифрового підпису державного реєстратора.

При цьому виписки, витяги та довідки в паперовій та електронній формах мають однакову юридичну силу. Зазначене надало змогу, не виходячи з дому (офісу), отримувати відповідні документи, що суттєво заощаджує час на отримання вказаних послуг. З 07 квітня 2015 року зазначеними електронними сервісами скористалися близько як 55 тис. споживачів таких послуг.
Також з 01 жовтня 2015 року органи державної влади, місцевого самоврядування, внутрішніх справ, прокуратури, Служби безпеки України та їх посадові особи будуть отримувати виписки, витяги та довідки з Єдиного державного реєстру виключно в електронній формі через офіційний сайт Мін’юсту. Відповідний Порядок затверджений наказом Міністерства юстиції України від 31.03 2015 № 466/5.

Окрім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12 лютого 2015 року № 191-VIII скорочено строк реєстрації бізнесу до 24 годин та розширено коло суб’єктів, які наділені повноваженнями здійснювати прийом документів для надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та видачі оформлених результатів їх надання, а саме наділено відповідними повноваженнями посадових осіб органів місцевого самоврядування, адміністраторів центрів надання адміністративних послуг.

З метою спрощення порядку надання адміністративних послуг та наближення їх до споживача Міністерством юстиції запроваджено пілотний проект щодо подання документів на державну реєстрацію за принципом екстериторіальності у межах Вінницької, Київської та Одеської областей, а також у Головному територіальному управлінні юстиції у м. Києві, Івано-Франківському міському управлінні юстиції та Калуському міськрайонному управлінні юстиції Івано-Франківської області. Принцип екстериторіальності забезпечує можливість подання документів для проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців незалежно від адміністративно-територіальної одиниці, в якій зареєстрований суб’єкт підприємницької діяльності.

Слід також зазначити, що з метою реалізації Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів» від 14 жовтня 2014 року № 1701-VII розкрито інформацію з Єдиного державного реєстру про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи.


  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка