Інформація про наукову та науково-технічну діяльність за 2010 рік Острог, 2010 узагальнена інформація про наукову та науково-технічну діяльність у 2009 році



Сторінка3/15
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Бібліотека

Продовжується формування бібліотеки (дарчі книги) та електронної бібліотеки з історії українських земель XVI – XVII ст., з історії Острога, Острожчини та Острозької академії, обслуговуються читачі.

Наукові статті співробітників та археографічно опрацьовані документи по даній темі застосовуються студентами спеціальностей «Історія», «Культурологія», «Релігієзнавство» при підготовці до семінарських занять, при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт. Отримані результати слугують матеріалом для розробки нових факультативних занять з історії, культурології, релігієзнавства.

3. ПЕРСПЕКТИВНІ ПРИКЛАДНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, ПЛАНОВЕ ПРОДОВЖЕННЯ ЇХ ТЕМАТИКИ

Лексикографічні та корпусні технології представлення мовної системи

Код КПКВ 2201040 - «Прикладні дослідження і розробки за напрямами науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів та наукових установ»

1. АНОТАЦІЯ

Проект передбачає роботу у двох напрямках:

1) створення корпусів текстів: а) корпус української англійської мови – пошук та впорядкування усних та письмових (друкованих) текстів, представлених англійською мовою українцями (учнями шкіл, студентами, перекладачами, підручники для навчання англійської мови та ін.) у вигляді корпусу; б) корпус міжнародної української мови - пошук та впорядкування усних та письмових текстів, представлених українською мовою іноземцями-не громадянами України (росіянами, поляками, канадцями та ін.) у вигляді корпусу; с) корпус спеціалізованого наукового мовлення (напрямку «Філологія») - пошук та впорядкування у вигляді корпусу наукових статей, надрукованих у збірниках, затверджених ВАК України як фахові з напрямку «Філологія»;

2) укладання глосарію та електронного словника-довідника лінгвістичних термінів на основі створеного корпусу спеціалізованого наукового мовлення (напрямку «Філологія»).



2. ПРОБЛЕМАТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ (РОЗРОБКИ):

Об’єктом розробки є усні та письмові (друковані) тексти, представлені: англійською мовою українцями (напрямок 1) а)), українською мовою іноземцями-не громадянами України (напрямок 1) б)); наукові статті, надруковані у збірниках, затверджених ВАК України як фахові з напрямку «Філологія» (напрямок 1) с).

Предметом розробки є корпусні та лексикографічні технології представлення мовної системи.

Проблема, що вирішується: створення перших в Україні корпусів текстів, які стануть автентичним джерелом для подальших наукових досліджень сучасної української мови, англійської мови як іноземної, спеціалізованого наукового мовлення.



3. МЕТА І ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ:

Метою проекту є впровадження корпусних технологій представлення різних текстів сучасної української та англійської мови, а також створення лексикографічного продукту з використанням корпусних технологій.

Практичні задачі, на вирішення яких спрямовано проект: 1) створення корпусів текстів: а) Корпус Української Англійської Мови (КУАМ) – пошук та впорядкування усних та письмових (друкованих) текстів, представлених англійською мовою українцями (учнями шкіл, студентами, перекладачами, підручники для навчання англійської мови та ін.) у вигляді корпусу; б) Корпус Міжнародної Української Мови (КМУМ) - пошук та впорядкування усних та письмових текстів, представлених українською мовою іноземцями-не громадянами України (росіянами, поляками, канадцями та ін.) у вигляді корпусу; с) Корпус Спеціалізованого Наукового Мовлення (КСНМ) (напрямку «Філологія») - пошук та впорядкування у вигляді корпусу наукових статей, надрукованих у збірниках, затверджених ВАК України як фахові з напрямку «Філологія»;

2) укладання глосарію та електронного словника-довідника лінгвістичних термінів на основі створеного корпусу спеціалізованого наукового мовлення (напрямку «Філологія»).



Значимість проекту для розв’язання економічних і соціальних проблем: оскільки лінгвістичне дослідження не залежно від історичного періоду і рівня розвитку мовознавчої науки ґрунтується на мовному матеріалі, а корпусні методики уможливлюють збір, опрацювання, зберігання великих за обсягом текстових масивів та забезпечують межову швидкість екстрагування лінгвальної інформації з них, то побудова спеціалізованих електронних корпусів текстів для національної мови є не лише бажаною, але й необхідною для здійснення як класичних досліджень мови на базі кількісно іншого мовного матеріалу, який забезпечує корпус, так і вивчення, аналіз, опис мови у контексті нових напрямків. Важливо, що корпусно-базовані дослідження мови через обсяг аналізованого матеріалу (мільйони слововживань) і технічні можливості корпусного інструментарію здатні виявити такі мовні реалії, про які донедавна вчені навіть не підозрювали. Лексикографічні ж дослідження, базовані на корпусах, приносять користувачам словників факти про реальне функціонування мови.

4. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ:

У межах класичної лінгвістичної традиції збір мовних даних завжди був і залишається складним технічним завданням, оскільки йдеться про ручне довготривале опрацювання письмових текстів, опитування інформаторів, анкетування, створення традиційних лексичних картотек тощо. Існують також інші проблеми, пов’язані з традиційним збором мовного матеріалу, зокрема його поновлення, пошук необхідних одиниць у кількамільйонних картотеках, віддалений доступ, або взагалі відсутність його у, так званих, неелектронних базах. Комп’ютерні технології, прийшовши у лінгвістику, запропонували свої технічні можливості для оформлення, зберігання і пошуку мовного матеріалу на машинних носіях, який може бути організований як база даних, машинний фонд або, останнім часом, корпус текстів. Про популярність та інтенсивність розвитку корпусної лінгвістики свідчить як чимале число теоретичних і технологічних праць, підручників так і самих корпусів. Йдеться про праці Х. Кучери (Francis, Kucera 1979), У. Френсиса (1983), Д.Байбера (Biber 1990, 1992) Дж. Синклера (Sinclair 1994), В. Тойберта (Teubert 2000), Ґ. Кеннеді (Kennedy 1998), Н. Іде (2000), М. Банька (Bańko 1994-1996; 2003), T. Ерявця (Erjavec 2001), Й. Гаїча (Hajič 1998), А. Баранова (2001), С. Шарова (2002), В. Рикова (2001а, 2001б), Л. Ричкової (2002, 2003) та ін. Для лінгвоукраїністики побудова корпусів перебуває на початковому етапі розвитку та базується як на теоретичних положення, розроблених для інших національних мов, зокрема для англійської (Brown Corpus, British National Corpus), французької (FRANTEXT), чеської (Českэ Nбrodnн Korpus), польської (Korpus Państwowego Wydawnictwa Naukowego) та російської (Большой корпус русского языка, Национальный корпус русского языка), так і на працях українських комп’ютерних лінгвістів, які розглядають проблеми співзвучні з проблематикою корпусного мовознавства, Т. Грязнухіної (1983), Н. Дарчук (2000), Є. Капріловської (2003), Н. Клименко (1990), В. Перебийніс (1981) В. Русанівського і Н. Клименко (1995),  Пещак (1999) та ін. Українським мовно-інформаційним фондом НАН України під керівництвом О. Демської-Кульчицької вже створено Український національний корпус та у тестовому режимі працює Корпус текстів української мови. Створення корпусу української англійської мови є вкладом до міжнародного проекту International Corpus of Learner English, який діє при Центрі англійської корпусної лінгвістики, Бельгія. На даний час представлено підкорпуси 19 різних країн (E2 French, E2 German, E2 Swedish… ), серед яких української англійської не має.

Щодо глосарію та словника-довідника лінгвістичних термінів, який базується на спеціалізованих корпусах, то на сьогоднішній день в українській мові такого відповідника не знаємо.

5. МЕТОДИ, ЗАСОБИ, ПІДХОДИ, ІДЕЇ, РОБОЧІ ГІПОТЕЗИ, ЯКІ ПРОПОНУЮТЬСЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ПРОЕКТУ:

Планується, що стосовно обсягу Корпус Української Англійської Мови (КУАМ), Корпус Міжнародної Української Мови (КМУМ) та Корпус Спеціалізованого Наукового Мовлення (КСНМ) будуть середніми і при їх побудові виконуватиметься така стратегія укладання: 1) нижня статистична межа кожного з їх підкорпусів в 200 тис. слововживань; 2) можливість перманентного поповнення корпусів текстовими даними; 3) без обмежень на верхню статистичну межу. За структурою пропоновані корпуси матимуть вигляд „генеральний корпус – система підкорпусів”. Для КУАМ вважаємо за доцільне спеціалізувати підкорпуси за хронологією, усним чи писемним представленням. Для КМУМ підкорпуси спеціалізуватимуться за географічним принципом та хронологією, для КСНМ – за сферами науки. Усі пропоновані корпуси характеризуватимуться як: а) дослідницькі: орієнтовані на широкий клас лінгвістичних завдань; б) фрагментні: будуються з текстових фрагментів, тобто уривків текстів, відібраних за попередньо детермінованими засадами відбору текстових даних до корпусу; в) мішані: передбачено введення текстових фрагментів обидвох варіантів реалізації мовної системи – писемних і усних (за винятком КСНМ, де представлятимуться тільки друковані фрагменти); г) динамічні: передбачають константне поповнення множини корпусних текстів; ґ) синхронно-діахронні: охоплює текстовий матеріал, організований як система підкорпусів генерального; д) специфічного мовлення: з урахуванням територіальної специфіки та сфер застосування; е) мономовні: тексти, що увійшли до корпусу є результатом мовної діяльності носіїв однієї мови; є) морфологічно анотовані: усі текстові дані розмічені до рівня слова і кожне слово передбачає маркування частиномовної належності та відповідних морфологічних значень.

Глосарій лінгвістичних термінів планується отримати в результаті створення програми-конкорданса для опрацювання корпусу КСНМ, яка дасть змогу виділити першу тисячу найчастотніших термінів лінгвістичної науки.

6. ОЧІКУВАНА НАУКОВА ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПРОДУКЦІЯ:

В результаті роботи планується отримати корпуси, призначені для таких сфер застосування: а) морфолого-синтаксична, де передовсім визначатимуться квантитативні характеристики слів з різним лексико-граматичним значенням в українській мові як іноземній та українському варіанті англійської мови мові як синхронно (аналіз одного певного підкорпусу), так і діахронно (аналіз підкорпусів різних періодів); вивчити структуру і лексико-граматичну семантику різних частин мови; встановити максимальну vs мінімальну vs оптимальну довжину речень, порядок слів у реченні, дослідити функціонування активних і пасивних конструкцій в динаміці та ін;

б) лексикографічних – де факто лексикографія детермінувала корпусний принцип організації даних природної мови, але лише поява машиночитаних корпусів реально уможливила швидке виконання лексикографічних завдань, про що, зокрема, говорять Т. Макенрі й А. Вилсон: „лінгвіст, який має до своєї диспозиції корпус або інше машиночитане зібрання текстів, може викликати всі приклади на всі необхідні слова або фрази з багатомільйонних текстових корпусних ресурсів впродовж кількох секунд” (McEnery, Wilson 1996, 43), що дозволяє укладання словників і їх перегляд набагато швидше, ніж у, так званий, докорпусний період, і таким чином, подання сучасної інформації про мову. Крім того, виходячи з корпусних можливостей, можна поглибити або розширити словникові дефініції, оскільки корпус забезпечує значно більше число реальних мовних прикладів, які можна легко пересортовувати і об’єднувати у групи для здійснення того чи іншого аналізу. Не кажучи уже про можливість, за умови використання даних моніторного корпусу, фіксувати терміни та неологізми, розширювати або звужувати значення слова або баланс між вживанням лексичних одиниць, залежно від стилю і жанру конкретного тексту;

в) контрастивний аналіз варіантів української та англійської мов (наприклад, діаспорний варіант української мови та українська мова, вивчена поза межами країни), що може зумовити його використання у мовному пануванні, формуванні мовної політики, організації антинівеляційного захисту сучасної української мови.

г) методики викладання української та мови як іноземної та методики викладання англійської мови для українців, де корпусні дані та можливість швидкого різнорівневого пошуку забезпечать дидактичний матеріал для аналізу і засвоєння граматичних та лексичних знань учнями і студентами, а, крім того, завдяки здатності викликати комбінації слів, а не індивідуальні слова, учень або студент має змогу детальніше вивчити синтагматичні реляції між різними мовними одиницями.

Загалом, як засвідчують досягнення корпусно-базованих досліджень у англо-саксоністиці, романістиці, германістиці, частині славістики, корпусно-базовані дослідження мають ряд переваг щодо класичних, реалізованих без корпусу текстів і корпусного інструментарію. Це, по-перше, швидкість екстрагування та сортування / пересортування великої за обсягом лінгвальної інформації. По-друге, великі обсяги інформації. По-третє, набір даних, які уможливлюють дослідження як мовної системи, так і її реалізації у достатньо широкому синхронно-діахронному спектрі. По-четверте, можливість багатократного звертання до корпусу з найрізноманітнішими запитами за інтра- та екстралінгвальною інформацією про українську мову. І, по-п’яте, забезпечення межової точності та надійності зберігання всієї інформації, яку містить текст.



7. ОЧІКУВАНЕ ВИКОРИСТАННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ:

Створені корпуси стануть автентичним джерелом проведення вибірки у загальних та контрактивних лінгвістичних дослідженнях, дослідженнях з методики викладання мови, лексикографії та термінознавства на всіх рівнях написання наукових робіт: від випускних бакалаврських до докторських дисертацій. Також вони слугуватимуть основою різноманітних досліджень при підготовці публікацій у вітчизняних виданнях, у виданнях з Переліку ВАК України, у виданнях, що входять до наукометричних баз даних (Scopus та інші); при підготовці монографій (в тому числі вітчизняних, академічних чи закордонних видавництв), підручників та навчальних посібників (в тому числі з грифом МОН України). Теоретичні засади та методика створення корпусів стануть у пригоді при розробці та впроваджені нових циклів лабораторних робіт, нових лекційних курсів тощо в навчальному процесі.

Глосарій лінгвістичних термінів стане основою для створення мовознавчого термінологічного словника, сприятиме виробленню єдиного списку термінів, необхідних для включення у теоретичні курси з лінгвістики, окреслить основні напрямки сучасних лінгвістичних досліджень.

8. ДОРОБОК АВТОРІВ ЗА ТЕМАТИКОЮ ПРОЕКТУ:

Коцюк Л.М. Про вагу прикладів у навчальному словнику. – Наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Видавництво НаУ «Острозька академія». – Випуск 7. – 2007.

Коцюк Л.М. Програми-конкондарси в лінгвістичній обробці мовного матеріалу. – Наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Видавництво Нау «Острозька академія». – Випуск 8. – 2007.

Коцюк Л.М. Проблеми використання навчальних словників англійської мови // Наукові записки. Серія Філологічна. – Острог: Видавництво НаУ “Острозька академія”. – Вип. 9. – 2008. – С. 462-470.

Крайчинська Г.В. Стереотип образного сприйняття англійських ФО з елементами одягу. – Сімферополь: Таврійський національний університет ім. В.І. Вернацького, 2008. – С. 91–99.

Крайчинська Г.В. Варіантно-синонімічні відношення у сфері нумізматичної фразеології // Наукові записки. Серія „Філологічна”. – Острог: Національний університет “Острозька академія”, 2007. – С 87 – 98.

Крайчинська Г.В. Історичні назви грошових одиниць у слов’янській мовній картині світу // Українська історична та діалектна лексика. – Львів: Інститут українознавства ім. Крип’якевича, 2008. – С. 290-308.

Крайчинська Г.В. Тематична група «Способи заробляння грошей» як фразеологічний фрагмент дійсності в польській, українській та англійській мовах. – Івано-Франківський національний університет: Вісник Національного товариства імені Т. Шевченка. Серія: філологічна, 2009. – С. 57–65

Полковський В.П. Проблеми викладання іноземних мов у Північній Америці // Наукові записки. Серія Філологічна. – Острог: Видавництво НаУ “Острозька академія”. – Вип. 11. – 2009.

Тишко О. В., Коцюк Л. М. Лінгвістичний аналіз поняття фрейму // Наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип. 11. – 2009. – С. 391-399.

Ширяєва Т. М. Експериментальна технологія та її зв’язок із теоретичною моделлю розвитку пізнавальної сфери студентів / «Часопис»: м. Хмельницький, 2009 р.

Ширяєва Т.М. Психолінгвістичні засоби розвитку пізнавальної сфери студентів в умовах оволодіння іноземною мовою. – Дис. … канд. психолог. наук. – Хмельницький, 2009.

Ширяєва Т.М. Психолінгвістичні особливості виникнення асоціацій в процесі оволодіння іноземною мовою / «Наукові записки». Серія «Педагогіка і психологія», НаУОА, 2008 р.

9. ЕТАПИ РОБОТИ:

І-ий етап: Етап стратегічного планування:визначення основних критеріїв поділу на підкорпуси, окреслення статистичних показників обсягу та наповнення підкорпусів, визначення основних характеристик текстів, які увійдуть до одного підкорпусу, розробка облікової картки (анкети) текстів, забезпечення необхідної технічної підтримки (облаштування комп’ютеризованих робочих місць, встановлення необхідного програмного забезпечення та окреслення основних технічних вимог щодо текстів);

ІІ-ий етап: Пошук автентичних текстових матеріалів, які задовольняють основні вимоги щодо їх включення до підкорпусу, кодування, заповнення облікових карток текстів;

ІІІ-ій етап: Створення електронного корпусу: переведення текстів у формат, необхідний для функціонування у корпусі, анотування, забезпечення функцій пошуку та перегляду матеріалів.

ІV-ий етап: випробувальний етап: створення глосарію на основі укладеного корпусу, публікація матеріалів щодо технологій укладання корпусів, апробація серед науковців та інших користувачів.

В результаті очікується створити веб-сайт з можливістю доступу до створених корпусів та глосаріїв, публікації результатів проекту у наукових журналах, захисти магістерських робіт з проблем корпусної лінгвістики та лексикографії, захист кандидатських та докторських дисертацій.



10. КІЛЬКІСТЬ ВИКОНАВЦІВ ПРОЕКТУ:

  • доктори наук – 1; кандидати наук – 5;

  • молоді вчені до 35 років – 3, з них кандидатів – 2, докторів – ;

  • наукові працівники без ступеня ;

  • інженерно-технічні кадри: - 1, допоміжний персонал – 1;

  • аспіранти: - 2; студенти – 5.

Разом: 10

11. НАЯВНІСТЬ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПРОЕКТУ.

Дослідження проводитиметься у лексикографічній лабораторії LEXILAB, обладнаній комп’ютером, сканером, принтером, має доступ до Інтернету та університетської бібліотечної мережі (з відкритим доступом до світових інформаційних ресурсів та світових бібліотечних мереж). Також планується використання ресурсів Інституту дослідження української діаспори, ресурсного центру факультету романо-германських мов, Інституту канадознавства.



Сучасні технології формування іншомовної комунікативної компетенції

Код КПКВ 2201040 - «Прикладні дослідження і розробки за напрямами науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів та наукових установ»

1. АНОТАЦІЯ

В процесі міжкультурної інтеграції на національному та міжнародному рівнях зумовили модернізацію змісту мовної освіти в Україні. Основне завдання предмету «Іноземна мова» полягає у формуванні комунікативної компетенції, тобто здатності та готовності здійснювати ефективне міжкультурне спілкування. Дослідження наукових підходів до технології формування іншомовної мовленнєвої компетенції, вивчення вітчизняних та зарубіжних підходів до визначення рівня комунікативної компетенції та її складових є актуальними та потребують впровадження в системі викладання іноземних мов.



2. ПРОБЛЕМАТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ (РОЗРОБКИ)

Даний проект направлений на розвиток інноваційного науково-освітнього середовища принципово нового типу для формування іншомовної мовленнєвої компетенції, розробки та реалізації спеціалізованих програм для різних професійних сфер для просування української лінгвістичної школи на міжнародний рівень. Проблематика направлення інноваційної освітньої програми, полягає в стимулюванні зростання наукових лінгвістичних та дотичних до них наук в єдиному інформаційному просторі. Створення та модернізація сучасних освітніх програм та технологій навчання іноземних мов, інтеграції освіти, науки та інноваційної діяльності:



  • дослідження наукових підходів до технології формування іншомовної мовленнєвої компетенції;

  • дослідження вітчизняних та зарубіжних підходів до визначення рівня комунікативної компетенції та її складових;

  • уточнення суті філологічної, лінгвістичної, компенсаторної, дискурсивної, соціальної та соціокультурної складових комунікативної компетенції.

3. МЕТА І ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ

Завданнями в рамках інноваційної освітньої програми є створення необхідної методичної бази для реалізації цілей програми; створення методично повноцінного навчального процесу, направленого на різні цільові групи; втілення нових освітніх технологій; здійснення обміну студентами та викладачами з університетами Рен ІІ (Франція), Жешувським університетом (Республіка Польща).



  • розробка навчальних планів та програм на основі сучасних міжнародних принципів, методів і методичних прийомів (у співпраці з університетами-партнерами Рен ІІ (Франція), Жешувським університетом (Республіка Польща), Німецьким інститутом Гете, Французьким культурним центром);

  • розробка навчальних посібників, навчально-методичних комплексів;

  • укладання підручників;

  • створення центру інноваційних освітніх технологій викладання іноземних мов;

  • організація та проведення міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференцій;

  • проведення семінарів-тренінгів та практикумів для студентів факультету романо-германських мов;

  • проведення регіональних семінарів по методиці розробки авторських програм і курсів;

  • розробка концепції стандартизованого контролю за якістю знань студентів;

  • розробка концепції проектних видів діяльності на заняттях з іноземної мови та творчих видів контролю.

4. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ

Функціонування науково-практичної лабораторії “Сучасні технології формування іншомовної комунікативної компетенції” при кафедрі індоєвропейських мов факультету романо-германських мов Національного університету “Острозька академія”;

- проведення щорічної Міжнародної науково-практичної конференції «Міжкультурна комунікація: мова-культура-особистість»;

- функціонування студентських наукових проблемних груп «Психолінгвістичні аспекти оволодіння іноземними мовами»;

- створення центру вивчення іноземних мов (сертифікатні програми);

- проведення науково-практичного семінару по темі: «Формування комунікативної компетенції в читанні та аудіюванні»;

- регіональний науково-практичний семінар на тему: «Метод проектів»;

- регіональний науково-практичний семінар на тему: «Міжкультурна комунікація та сучасні комунікативні технології».



5. МЕТОДИ, ЗАСОБИ, ПІДХОДИ, ІДЕЇ, РОБОЧІ ГІПОТЕЗИ, ЯКІ ПРОПОНУЮТЬСЯ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЗАВДАНЬ ПРОЕКТУ

Відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій мовної освіти навчання, навчання іноземної мови, спираючись на загальнодидактичні принципи відрізняється тим, що головною метою тут виступає не накопичення знань, як це має місце в навчання інших дисциплін, а оволодіння студентами діяльністю іншомовного спілкування. Оволодіння іноземною мовою як засобом міжкультурної комунікації сприяє полілінгвістичному і полікультурному розвитку особистості. У процесі формування іншомовної комунікативної компетенції застосування діяльнісного компоненту є особливо значущим.

При застосуванні компетентнісного підходу реалізується досягнення поставленої дидактичної мети через детальну розробку проблеми. Заняття виходять на практичні дії студентів, включаючи їх емоційну сферу, завдяки чому посилюється мотивація студентів. Студенти вчаться самостійно мислити, прогнозувати результати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Весь навчальний процес зорієнтовано на студента, враховуючи його інтереси, життєвий досвід та індивідуальні здібності.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка