Інформація про наукову та науково-технічну діяльність за 2010 рік Острог, 2010 узагальнена інформація про наукову та науково-технічну діяльність у 2009 році



Сторінка2/15
Дата конвертації16.04.2016
Розмір2.84 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Лабораторія перекладу сакральних текстів розпочала роботу над фундаментальним дослідженням у жовтні 2009 р.


Лабораторія створена на базі кафедри релігієзнавства Національного університету «Острозька академія». Основною метою є переклад тих першоджерел, які не перекладені українською та російською мовами і складають надзвичайний науковий інтерес для релігієзнавчих, сходознавчих та теологічних досліджень. Лабораторія має на меті розвиток української школи академічного перекладу сакрального тексту, розвиток власної методології, залучення молодих спеціалістів (зі студентів-релігієзнавців та культурологів) до перекладницької діяльності. Розпочато роботу над перекладами з арамейської, сирійської, давньоєврейської, арабської, грецької та латинської мов. У подальшому планується їх публікація. Проект схвалено Міністерством Освіти і Науки України наказом № 686 від 22. 07. 2009.

Проблематика дослідження

Розвиток академічного релігієзнавства та сходознавства в Україні, що супроводжується посиленням інтересу до першоджерел релігійних вчень, вимагає глибокого вивчення і осмислення духовної спадщини минулого. Першоджерела цієї спадщини написані класичними та давніми східними (головним чином, семітськими) мовами і мало доступні широкому науковому загалу. Опрацювання цих першоджерел, без сумніву, дадуть новий потужний імпульс для розвитку вітчизняного релігієзнавства, сходознавства та богослов’я.

Для подальшого розвитку релігієзнавчих досліджень в Україні нагальним є створення необхідної бази для вивчення першоджерел – давніх релігійних текстів. До цього часу в Україні не існувало спеціалізованого центру з чіткою програмою розвитку концепції перекладу сакральних текстів, хоча поодинокі спроби роботи над перекладами були. Слід зауважити, що без створення потужної бази перекладу та вивчення стародавніх мов розвиток глибоких релігієзнавчих досліджень неможливий, оскільки релігієзнавство в такому випадку втрачає можливість аналітичної роботи над головним джерелом знань про релігійні вірування і функціонує лише в сфері вторинних досліджень описового характеру, спираючись лише на «переклад з перекладу» священного тексту.

Однією з головних та актуальних проблем сучасного українського сходознавства є відсутність прямих коментованих перекладів давніх філософських та релігійних текстів, які сприяли б культурному збагаченню українського гуманітарного простору, утверджували релігійну толерантність, пропагували спільні для авраамічних релігій морально-етичні цінності та дозволили б сформувати власну школу вивчення сирійських, арамейських, арабських, грецьких та єврейських першоджерел.

Варто згадати, що країни з розвинутими релігієзнавчими та сходознавчими школами, мали свої давні традиції вивчення стародавніх мов та рукописів (Німеччина, Франція, Велика Британія, Росія, США). Започаткувати цю традицію в Україні ми вважаємо необхідним, тим більше, що значна частина священних текстів не перекладена не тільки українською мовою, а й російською.

Мета та основні завдання проекту

Основною метою проекту «Переклад сакральних текстів українською мовою» є сприяння розвитку високого рівня моральної та духовної свідомості, сприяння утвердженню релігійної толерантності в українському суспільстві, розвиток міжконфесійної та міжрелігійної злагоди, поглиблення релігієзнавчих та філософських студій.

Головними завданнями проекту є переклади священних текстів, що мають відношення до ранньої історії християнства, іудаїзму та ісламу – трьох генетично та історично поєднаних релігій, безпосередньо пов’язаних з історією України, а також підготовка спеціалістів (з числа студентів-релігієзнавців) для перекладу з стародавніх мов.

Проект передбачає:



  • Переклад оригінальних текстів першоджерел.

  • Створення осередку перекладачів з поміж студентів та викладачів Острозької академії та інших навчальних та наукових осередків, включаючи Українське біблійне товариство.

  • Підбір і написання посібників і підручників з давніх мов: арамейської, арабської та сирійської.

  • Залучення викладачів та спеціалістів перекладу з давніх мов з України та закордону.

  • Розробка навчально-методичних матеріалів з вивчення східних семітських мов (арабської, арамейської, сирійської), історичного та культурного контексту, в якому створювались священні тексти християнства, іудаїзму та ісламу;

  • Налагодження співпраці зі сходознавчими науковими інституціями в Україні та за кордоном.

Методи, підходи, ідеї, робочі гіпотези,

які пропонуються для вирішення завдань проекту

Учасники проекту «Переклад сакральних текстів українською мовою» впроваджують використання найновіших методологічних розробок у галузі герменевтики сакрального тексту, філологічних, текстологічних досліджень, а також застосовують інтегрований підхід, який включає аналіз історичного та філософського контексту.

Основною методологією проекту є комплексний підхід до перекладу священного тексту, що розглядає переклад релігійних джерел як складний герменевтичний процес, основною метою якого є максимально об’єктивне відтворення змісту засобами української мови.

Головною робочою гіпотезою проекту є ідея тексту як найважливішого джерела знань про релігійний світогляд та основний засіб його фіксованої передачі. Саме цей факт, на думку учасників проекту, зумовлює необхідність відтворення української школи перекладу сакрального тексту.

Для вирішення основних завдань проекту лабораторія планує розвивати активну співпрацю з такими вітчизняними та зарубіжними установами і навчальними закладами як:

Інститут Сходознавства АН України (м. Київ) Національний Університет ім. Тараса Шевченка (м. Київ) Українське Біблійне товариство Інститут Рукопису РАН (Санкт-Петербург, Росія) Хайфський Університет (м. Хайфа, Ізраїль) Єврейський університет (Єрусалим, Ізраїль) Міжнародний Соломонів університет (м. Київ) Інститут Філософії Російської Академії Наук (м. Москва, Росія) Український Католицький Університет (м. Львів, Україна) Центр ім. короля Фагда з друку Преславного Корану (м. Медина, Саудівська Аравія) Філія Університету Мухаммада Сауда в м. Унайза (Саудівська Аравія) Королівський інститут міжрелігійних студій (м. Амман, Йорданія).



Склад лабораторії

Лабораторія поділяється на три секції, відповідно до мов перекладу:



1. Секція гебраїстики (переклад з давньоєврейської та арамейської мов).

Цолін Дмитро Васильович, кандидат філологічних наук, викладач кафедри релігієзнавства Національного університету «Острозька академія» - керівник проекту.



2. Греко-латинська секція (переклад з грецької та латинської мов).

Турконяк Рафаїл, доктор літургіки, доктор догматики, завідувач кафедри богослов’я Національного університету «Острозька академія» - керівник секції.



3. Секція арабістики (переклад з арабської мови).

Якубович Михайло Михайлович, аспірант, викладач кафедри релігієзнавства Національного університету «Острозька академія» - керівник секції.



Досягнення

Протягом звітного періоду здійснено таку роботу в основних секціях Лабораторії:



Секція гебраїстки (Цолін Д. В.)

Організовано гурток з вивчення давньоєврейської та арамейської мов і біблійної герменевтики (4 чол.) з числа студентів спеціальності «релігієзнавство», «культурологія», «українська філологія». Заняття гуртка проводяться регулярно, двічі на тиждень.

Підготовлено до друку дві статті англійською мовою для публікації в міжнародних наукових журналах:

Tsolin D.V., ‘Elements of Rhetoric in the Targums. Appeals to the Audience’, Journal for the Aramaic Bible 8.2 (Cambridge, 2010) – accepted for publication.

Tsolin D.V. ‘Transformation of Poetical Lines of the Song at the Sea (Ex. 15.1-18, 21) in the Targum Onqelos’.

Підготовлено до друку переклад з арамейської мови Первісний Пролог (Бут. 1-11) за таргумом Псевдо-Йонатана.

Завершується робота над розділом «фонологія» підручника з порівняльної граматики давньоєврейської та арамейської мов.

Секція арабістики (Якубович М. М.)

Організовано гурток з вивчення арабської мови та ісламознавчих студій «Мудрість Сходу»; гурток відвідує 10-15 чол., головним чином, студенти спеціальностей «релігієзнавство» та «культурологія». Заняття проводяться щотижня.

Завершено роботу над перекладом Корану українською мовою, видання планується здійснити в Саудівській Аравії в м. Медіна, коштом Центру ім. короля Фагда з друку Преславного Корану. Друге видання Корану заплановано здійснити в Україні, в Києві.

Подано до друку монографію «Філософська думка ісламського світу: доба Середньовіччя». Видання буде здійснене у київському видавництві«Ярославів Вал» коштом Ліги українських меценатів.



Греко-латинська секція (Турконяк Р.)

  1. Періодично проводяться заняття з групою студентів з вивчення давньогрецької мови.

  2. Ведеться робота над двомовним (українська-грецька) виданням Септуагінти на основі Коплютенського видання 1517 року. Роботу заплановано завершити до кінця 2010 року. Це буде перше критичне двомовне видання Септуагінти українською мовою (подібних версій російською мовою немає).


Плани на 2011 рік

Греко-латинська секція (о. Рафаїл Турконяк). Створення двомовного (грецька – українська) видання Септуагінти – грецького перекладу Старого Заповіту, здісненого в ІІІ-ІІ ст. до Р.Хр. Видання буде підготовлене на основі Poliglotta Complutensis (видано в м. Алкала, Іспанія в 1517-1522 рр.), текст Септуагінти цього видання належить до Олександрійської традиції. Текст важливий не тільки для текстологічних досліджень Старого Заповіту, а й для геременевтики праць Отців Церкви, які цитують Святе Письмо саме за цією традицією тексту.

Секція гебраїстики (Цолін Д. В.). Підготовка підручника з порівняльного вивчення давньоєврейської та арамейської – мов оригіналу Старого Заповіту. Робота над перекладом з арамейської мови Таргума Псевдо-Йонатана до біблійних книг Буття та Вихід (Таргум – це переклад-парафраз Святого Письма арамейською мовою, що містить елементи давньої екзегетики та фрагменти проповідей. Таргуми створювались у ІІ-VІІ ст. Є цінним джерелом інформації релігієзнавчого, історичного та екзегетичного характеру). Видання Таргума Псевдо-Йонатана планується зробити двомовним (арамейська – українська) з вступним матеріалом та коментарями.

Секція арабістики (Якубович М. М.). Повне двомовне видання (арабська – українська) Корану з коментарями, вступом та тематичним покажчиком. Планується також видання монографії «Філософська думка ісламського світу: доба Середньовіччя», у комплексі із хрестоматійним матеріалом. Підготувати до друку переклад фрагментів вибраних коментарів до Корану (Муджагід, ’Абд ар-Раззак ас-Сана’ані, ат-Табарі, Куртубі, ібн Мунайїр, ібн Касір, аш-Шавкані, Рашід Ріда та ін.), а також вступний матеріал про історію мусульманської екзегетики з урахуванням найновіших досягнень ісламознавчої науки. Зробити вибірку авторитетних хадісів категорії сахіх («достовірні»), опублікувати двомовне видання у супроводі вступу та вивчення значення цих текстів у ісламському віровченні.
2. ФУНДАМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ГАЛУЗІ ПРИРОДНИЧИХ, СУСПІЛЬНИХ І ГУМАНІТАРНИХ НАУК, ЗОКРЕМА НАУКОВІ ДОСЯГНЕННЯ СВІТОВОГО РІВНЯ (ВИКОНАНІ ТІЛЬКИ ЗА КОШТИ ДЕРЖБЮДЖЕТУ)

У НаУОА протягом трьох років виконувалася держбюджетна тема «Острозька академія кінця XVI – початку XVII століття як феномен української культури».



Державний реєстраційний номер роботи: 0108U004528

Категорія роботи – фундаментальна (код 2201020, 2201330).

Обсяг фактично отриманих коштів на виконання роботи у 2010 році – 47, 5 тис. грн.

Острозька академія кінця XVI – початку XVII століття відігравала важливу роль у розвитку української культури й національного життя. В її діяльності спостерігалася спроба органічного поєднання православно-слов’янських традицій Київської Русі з тогочасними західноєвропейськими культурними традиціями. Завдяки Острозькій академії було започатковано ряд нових явищ як в історії і культурі України, так і в культурах православних народів Східної і Південної Європи.



Проблематика дослідження

У другій половині XVI – початку XVII століття одним з найвизначніших центрів української культури був Острог. Саме тут з ініціативи князя Василя-Костянтина Острозького було засновано школу, що на той час мала найвищий освітній рівень з-поміж усіх східнослов’янських навчальних закладів. Вивчення феномену Острозької академії було започатковано ще в XIX ст. і характеризувалося постійною увагою українських та зарубіжних дослідників (М.Максимович, М. Костомаров, І. Огієнко, М. Грушевський, І. Франко, К. Харлампович). Вагомий внесок у вивчення джерел з історії Острога, діяльності князів Острозьких та Острозької академії здійснили М. Ковальський, І. Мицько, Н. Яковенко, Т. Кемпа. Однак й до сьогодні відсутнє системне дослідження феномену Острозької академії як явища української культури, адже унікальність та оригінальність цього вищого закладу освіти виявилися й у тому, що тут уперше поєдналися два типи культур: візантійська і західноєвропейська. Недостатньо дослідженні питання ролі Острозької академії у розвитку української філологічної науки, літератури, педагогічної думки. Малодослідженими залишаються діячі Острозької академії – Г. Смотрицький, Д. Наливайко, І. Федоров та ін.



Мета і основні завдання проекту

Мета проекту – системне дослідження місця і ролі Острозької академії кінця XVI – початку XVII століття в контексті розвитку тогочасної української культури. Основні завдання держбюджетної теми:



  • Визначити місце Острозької академії в розвитку освіти й педагогічної думки України ранньомодерного часу.

  • Висвітлити культурно-освітню діяльність діячів Острозької академії та князів Острозьких.

  • Встановити значення Острога як одного з провідних осередків українського відродження XVI – XVII ст.

  • Підготувати та видати джерела з історії Острога, Острозької академії та князів Острозьких XVI – XVII ст.

  • Підготувати книги до серії «Діячі давнього Острога».

  • Створити електронну версію довідкового видання «Острозька академія» та на її основі сформувати електронну бібліотеку книг з історії, культури України XVI – XVII ст.

Ідеї, факти та гіпотези проекту

Острозька академія відігравала надзвичайно важливу роль у національно-культурному відродженні українців кінця XVI – початку XVII ст. В Острозькому культурному осередку разом з академією постала друкарня на чолі з Іваном Федоровим (Федоровичем), де побачила світ перша повна слов’яномовна «Острозька Біблія» (1581 р.). Учень Острозької академії Мелетій Смотрицький написав першу слов’яномовну «Граматику» (1619 р.), яка стала основою для подальшого розвитку національних мов українців, білорусів та росіян. Серед випускників академії – гетьман війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний, перший ректор київської братської школи Іов Борецький, лаврський архімандрит Єлисей Плетенецький, автор слов’яномовної «Граматики» Мелетій Смотрицький, автор знаменитої «Палінодії» Захарія Копистенський, відомий церковний і культурний діяч Ісакія Борискович та ін. Завдячуючи діяльності академії, на українських землях з’явився новий тип шкіл, авторська література, а також відбулося становлення української релігійно-філософської традиції. Без існування академії була б неможливою поява православної полемічної літератури в кінці XVI ст. Діяльність академії мала національно-орієнтований характер і стала одним із головних факторів формування ранньомодерної української національної свідомості. Надзвичайно важливу роль в функціонуванні Острозької академії кінця XVI – початку XVII ст. відігравала меценатська та протекціоністська діяльність князів Острозький.



Досягнення

Основні наукові результати роботи: підготовка та видання енциклопедичних, монографічних, археографічних праць та статей, присвячених історії Острога, діячам Острозької академії та князям Острозьким.

Протягом звітного періоду видано енциклопедичне видання «Острозька академія XVI – XVII ст.» (Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2010), яка містить 210 статей.

18 – 19 березня 2010 року Національний університет «Острозька академія» спільно з Державною Вищою Школою ім. Шимона Шимоновича в м. Замость (Польща) провели міжнародну конференцію «Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці». З доповідями виступили наукові співробітники держбюджетної теми:

1. Атаманенко В. Острозька Академія та розвиток міст // Міжнародна наукова конференція з нагоди відзначення 415-річчя інаугурації академічного року в Замойській академії «Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці». (18-19.03. 2010, Замостя (Польща).

2. Кралюк П. Острозька академія – в культурі польській, академія Замойська – в культурі українській // Міжнародна наукова конференція з нагоди відзначення 415-річчя інаугурації академічного року в Замойській академії «Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці». (18-19.03. 2010, Замостя (Польща).

3. Рибачок І. Роль князів Острозьких в розвитку освіти у висвітленні журналу «Волинські єпархіальні відомості» // Міжнародна наукова конференція з нагоди відзначення 415-річчя інаугурації академічного року в Замойській академії «Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці». (18-19.03. 2010, Замостя (Польща).

25 листопада 2010 р. була проведена Всеукраїнська наукова конференція «Князь Костянтин Іванович Острозький в історії Центрально-східної Європи», присвячена 550-й річниці з дня народження князя. У конференції взяли участь дослідники з Києва, Львова, Кременця, Острога та інших міст. Під час конференції прозвучали доповіді, присвячені діяльності князя Костянтина Івановича Острозького, його ролі в обороні земель, господарчій діяльності та ін.


  1. Ульяновський В. І. Дві Русі у сприйнятті князя К. І. Острозького: «московські сюжети» в житті великого гетьмана литовського.

  2. Кралюк П. М. Образ князя Костянтина Івановича Острозького у «Волинському короткому літописі».

  3. Александрович В. С. Віленський слід малярських зацікавлень князя Костянтина Івановича Острозького.

  4. Мицько І. З. Князь Костянтин Іванович Острозький і львівські українці.

  5. Кулаковський П. М. Роль Костянтина Івановича Острозького в обороні південних земель ВКЛ.

  6. Тимошенко Л. В. Князі Острозькі й Острог в уявленнях сучасників (друга половина XVI – початок XVII ст.).

  7. Бендюк М. М. Предмети декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва, що пов’язані з особою князя К. І. Острозького.

  8. Манько М. П. Меморіальна дошка в честь князя Костянтина Івановича Острозького (Острог, 1933).

  9. Собчук В. Д. Стеапанська Волость в XV – першій половині XVI ст.

  10. о. Вітольд-Йосиф Ковалів. Гетьман Костянтин Іванович Острозький в польській історіографії.

  11. Квасюк Л. В. «Книжиця в шести розділах» (Острог, 1598) як пам’ятка антикатолицької полеміки.

26 – 27 лютого 2010 р. відбулись Другі наукові читання, присвячені пам’яті князя В.-К. Острозького. Учасниками читань були дослідники з Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Житомирського державного університету, Національної бібліотеки України ім. В. Вернадського. Доповідачі обговорили питання походження князів Острозьких, їх родового герба, роль Острозького культурного осередку, проблему реконструкції індивідуальної релігійності князя Василя-Костянтина Острозького та ін.

У рамках читань відбулося обговорення електронного проекту видання «Острозька академія XVI – XVII століття».

23-24 березня 2010 р. відбулась XV наукова викладацько-студентська конференція «Дні науки Національного університету «Острозька академія», присвячена 550-річчю з часу народження князя Костянтина Івановича Острозького. Під час проведення конференції діяло 27 секцій, серед них – «Острогіана, історія Волині», присвячена відновленню традицій, започаткованих М. П. Ковальським з вивчення джерел з історії Острога та Острожчини, діяльності князів Острозьких. З доповідями виступили:

1) Атаманенко В. Міста князів Острозьких на Волині в другій половині XVI – першій чверті XVII ст.

2) Бирук М. Становище єврейського поселення в Острозі в першій третині XVIIІ ст.

3) Близняк М. Цехи міста Мізоча другої половини XVIIІ – початку ХІХ ст.

4) Квасюк Л. Інтерпретація католицького догмату про зверхність папи римського в «Палінодії» Захарії Копистенського.

5) Борилюк Д. Замок князів Острозьких у Старокостянтинові в оборонній системі Південно-Східної Волині.

6) Рибачок І. Костянтинівська волость в кінці XVI – першій третині XVII ст.

7) Годжал С. Проблема походження роду князів Острозьких в історіографії.

8) Розвиток торговельних шляхів Південно-Східної Волині XVI – XVII ст.
Співробітники держбюджетної теми протягом звітного періоду були учасниками конференцій та семінарів, що відбувалися в Україні та поза її межами.

1. Атаманенко В. Острозька Академія та розвиток міст // Міжнародна наукова конференція з нагоди відзначення 415-річчя інаугурації академічного року в Замойській академії «Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці». (18-19.03. 2010, Замостя (Польща).

2. Атаманенко В. Нові міста південно-східної Волині в маєтках кн. В.-К. Острозького // Третя науково-краєзнавча конференція „Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України: містечка Правобережної України – історія, проблеми, перспективи розвитку” (11-12.06.2010, Меджибіж).

3. Кралюк П. Острозька академія – в культурі польській, академія Замойська – в культурі українській // Міжнародна наукова конференція з нагоди відзначення 415-річчя інаугурації академічного року в Замойській академії «Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці». (18-19.03. 2010, Замостя (Польща).

4. Мицько І. Нові відомості до життєпису Івана Федоровича // Конференція «Спадщина Івана Федоровича в українському культурно-осітньому просторі» (Львів, 22 грудня 2010 року).

5. Мицько І. До історії поширення в Європі переказів про княгиню Ольгу // П’яті «Ольжині читання (Пліснеськ, 7 травня 2010 року).

6. Мицько І. Князь Лев та королівна Констанція // Другий міжнародний історико-мистецький форум «Київська Русь і династія Арпадів» (Святослав, 28-30 жовтня 2010 року).

7. Рибачок І. Роль князів Острозьких в розвитку освіти у висвітленні журналу «Волинські єпархіальні відомості» // Міжнародна наукова конференція з нагоди відзначення 415-річчя інаугурації академічного року в Замойській академії «Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці». (18-19.03. 2010, Замостя (Польща).

Монографії:


  1. Кралюк П., Хаврук Я. Князі Острозькі [монографія] – Харків : Фоліо. – 2010 . – 102 с.

  2. Ричков П. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких [монографія] – Острог, 2010. – 126 с.

Навчально-методичні посібники

  1. Історія Острозької академії XVI – XVII ст. : навчальний посібник / за ред. В. Яремчука. – Острог : Національний університет «Острозька академія», 2010. – 60 с.

  2. Бондарчук Я. В. Історія Острозької академії : курс лекцій. – Острог : Національний університет «Острозька академія», 2010 – 300 с.

Науковці, що виконували держбюджетну тему, опублікували ряд наукових статей:



  1. Атаманенко В. Матеріальне забезпечення Острозької академії // Острозький краєзнавчий збірник. – Острог, 2010. – Вип. 4. – С. 24 – 41.

  2. Атаманенко В. Міста поліських володінь князів Острозьких // Студії з україністики: Зб. наук. праць на пошану дослідника українського козацтва Валерія Цибульського з нагоди 60-річчя від дня народження. – Рівне, 2010. – С. 191 – 208.

  3. Атаманенко В. Острозька академія та розвиток міста // Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці. – Замость, 2010. – С. 261 – 279.

  4. Балашов Е. Міжнародна діяльність Острозької академії – минуле і сучасне // Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці. – Замость, 2010. – С. 349 – 359.

  5. Борковський А. Зв’язки Патріаршого Екзарху Ніцефора парасхеса Кантакузена з Острозькою академією // Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці. – Замость, 2010. – С. 1249 – 261.

  6. Квасюк Л. Синтез духовних традицій православ’я, католицизму, протестантизму в догматичній частині полемічного трактату Тренос (Вільно, 1610) Мелетія Смотрицького // Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці. – Замость, 2010. – С. 291 – 313.

  7. Кемпа Т. Острозька академія та її фундатор – київський воєвода Василь-Костянтин Острозький // Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці. – Замость, 2010. – С. 185 – 205.

  8. Кралюк П. Викладачі і студенти Острозької академії та їх внесок в розвиток української культури (кін. XVI – поч. XVIІ ст.) // Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці. – Замость, 2010. – С. 223 – 249.

  9. Кралюк П. Острозька академія – в культурі польській, Академія Замойська – в культурі українській // Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці. – Замость, 2010. – С. 313 – 323.

  10. Кралюк П. Повстанець чи державник. Міфічний та історичний Семерій Наливайко // Острозький краєзнавчий збірник. – Острог, 2010. – Вип. 4. – С. 13 – 24.

  11. Кралюк П. Острозький літописець як українська писемна пам’ятка початку XVII століття // Погорина : Літературно-краєзнавчий журнал Рівненщини. – 2010. - № 14/15. – С. 370 – 376.

  12. Кралюк П. Там, де писалося Пересопницьке Євангеліє // Погорина : Літературно-краєзнавчий журнал Рівненщини. – 2010. - № 14/15. – С. 309 – 313.

  13. Кралюк П. Діяння князів Острозьких: забуті сторінки історії // Шестиднев, або Корона дому Острозьких. Роман. – К. : Ярославів Вал. – 2010. – С. 263 – 265.

  14. Кралюк П. Загадка портрета Василя-Костянтина Острозького // Реліквія : [роман] – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія» - 2010. – С. 247 – 248.

  15. Кралюк П. Династія князів Острозьких // Реліквія : [роман] – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія» - 2010. – С. 248 – 255.

  16. Кралюк П. Острозька Біблія // Реліквія : [роман] – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія» - 2010. – С. 255 – 260.

  17. Кралюк П. Острозька академія // Реліквія : [роман] – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія» - 2010. – С. 2260 – 274.

  18. Кралюк П. Міфічний та історичний Семерій Наливайко // Реліквія : [роман] – Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія» - 2010. – С. 2282 – 289.

  19. Кулаковський П. Клієнти і політичні прихильники Яна і Томаша Замойських на студіях у Замойській академії // Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці. – Замость, 2010. – С. 107 – 119.

  20. Мицько І. Унікальний друк Яна Лятоса // Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Стефаника: Історія і сучасність: Доповіді та повідомлення міжнародної наукової конференції 28-30 жовтня 2010 року.– Львів, 2010. – С.231-233. – 0,49 д.а.

  21. Мицько І. Загадки родоводу князів Острозьких» // Острозький краєзнавчий збірник. Острог, 2010. – Вип.4. – С.3-12.

  22. Міроновіч А. Викладачі острозької академії на тлі православного шкільництва в XVI-вічної Речі посполитої // Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці. – Замость, 2010. – С. 1205 – 223.

  23. Рибачок І. Роль князів острозьких у розвитку освіти (за матеріалами журналу «Волинські єпархіальні відомості») // Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці. – Замость, 2010. – С. 279 – 291.

  24. Пасічник І., Кралюк П. Національний університет «Острозька академія». Традиції і сучасність // Замойська академія та Острозька академія в історично-культурній перспективі. Сучасні імплікації для транскордонної співпраці. – Замость, 2010. – С. 339 – 349.

  25. Ричков П. А. Архітектурно-просторовий розвиток Острога за картографічними джерелами // Архітектурна спадщина Волині : Збірник наукових праць. – 2010.- Випуск 2. – С. 5 – 28.

  26. Архітектура бернардинського монастиря в Дубно в світлі малознаної архівної графіки. // Старий Луцьк: Науково-інформаційний збірник. Вип. VI – Луцьк, 2010. – С.274-285.

  27. Міжконфесійний трансморфізм в сакральній архітектурі Волині // Вісник НУ «Львівська політехніка». - № 674. – Архітектура. – Львів, 2010. – С. 351-364


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка