Інформація інформацію про стан малих та середніх підприємств (мсп) в Україні можна знайти у звіті «Малі та середні підприємства України: показники діяльності та стратегії розвитку»


таблиця 8-3: збільшення показників діяльності великих підприємств*



Сторінка9/9
Дата конвертації18.04.2016
Розмір1.3 Mb.
#13097
ТипІнформація
1   2   3   4   5   6   7   8   9

таблиця 8-3: збільшення показників діяльності великих підприємств*

Зростання показників діяльності у 2005 році порівняно з 2004 роком

Тип підприємства

велике підприємство

Відсоток завантаження виробничих потужностей

16,5%

Обсяг виробничих потужностей

15,0%

Рентабельність виробництва

15,0%

Продуктивність праці

17,9%




Джерело: соціологічне опитування.

*Показники, які зросли для великих підприємств сектора.



Опис стандартів якості

Продукція 66,3% підприємств, які взяли участь у дослідженні, повністю підлягає стандартизації. Продукція ще 11% підприємств підлягає стандартизації частково (рис.8-3). Більшість великих та середніх підприємств (77,8%

та 75,9% відповідно) випускають повністю стандартизовану продукцію. Найбільша частка підприємств (31,1%), продукція яких не підлягає стандартизації, зафіксована серед малих підприємств (рис.8-4).




РИСУНОК 8-3: стандартизація продукції

Джерело: соціологічне опитування.



РИСУНОК 8-4: стандартизація продукції (за розмірами підприємства)

Джерело: соціологічне опитування.


Рівень актуальності проблем із використанням застарілих стандартів порівняно низький (більше 26% підприємств не вважають стандарти застарілими).

Найбільшою проблемою у використанні стандартів, на думку кондитерів, є стримування асортиментного ряду (рис.8-5).






РИСУНОК 8-5: Рівень актуальності проблем із використанням застарілих вітчизняних стандартів

Джерело: соціологічне опитування.



сертифікація та рівень запровадження міжнародної сертифікації

Продукція 63,4% підприємств, які взяли участь у дослідженні, повністю підлягає сертифікації. Ще у 9% підприємств продукція підлягає сертифікації частково (рис.8-6). Більшість великих та середніх підприємств (70,4% та 75,9% відповідно) випускають повністю сертифіковану продукцію.

Найбільша частка підприємств (33,3%), продукція яких не підлягає сертифікації, відзначається серед малих підприємств (рис. 8-7).



РИСУНОК 8-6: сертифікація продукції

Джерело: соціологічне опитування.




РИСУНОК 8-7: сертифікація продукції (за розмірами підприємства)

Джерело: соціологічне опитування.


Більшість опитаних кондитерських підприємств (77,7%) не проходили процедуру міжнародної сертифікації. Здебільшого це малі та середні підприємства (рис. 8-8).

Серед великих підприємств, які експортують свою продукцію, спостерігається збільшення частки сертифікованої продукції та систем управління якістю (рис. 8-9).



РИСУНОК 8-8: наявність Міжнародної сертифікації*

Джерело: соціологічне опитування.

*Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.



РИСУНОК 8-9: наявність Міжнародної сертифікації (за розмірами підприємства)*

Джерело: соціологічне опитування.

*Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.






Більшість кондитерських підприємств (60,6%) не планують сертифікувати свою продукцію та систему управління якістю (62,0%).

Найбільша частка тих підприємств, які планують отримати сертифікацію ISO, так само як і тих, які вже її мають, спостерігається серед великих підприємств. Зазначимо, що набуття міжнародних сертифікатів пов’язано з важливістю для великих підприємств виходу на міжнародний ринок та збільшення їх конкурентоспроможності (рис.8-10).



РИСУНОК 8-10: плани підприємств щодо сертифікації за ISO

Джерело: соціологічне опитування.

Аналіз рівня, структури та походження інвестицій у розвиток підприємств сектору

Загальна позитивна динаміка в господарюванні підприємств сектора може пояснюватися, зокрема, наявністю у більшості з них цілеспрямованих інвестицій у розвиток (про здійснення інвестицій зазначили більше 60% опитаних керівників). Найпоширеніше джерело інвестицій (незалежно від величини підприємства) – внутрішні резерви суб’єктів господарювання або кошти споріднених/головних підприємств та засновників об’єднань (рис.8-11).

Судячи з інформації, наданої керівниками підприємств, зовнішні, тим більше іноземні інвестори до розвитку кондитерської галузі залучаються мало. Для підприємств, які брали

участь у дослідженні лише 4% мають зовнішні інвестиції, здебільшого від українських інвесторів.

Підприємства, які залучали зовнішні інвестиції, як правило, отримували їх у вигляді грошових коштів. Вони відзначають наступні проблеми у залучені інвесторів: відсутність або необґрунтованість бізнес-плану, відсутність міжнародної системи контролю якості, застаріле обладнання та технології. Таким чином, інвестиційна непривабливість для зовнішніх інвесторів у кондитерській галузі може бути викликана низьким рівнем розвитку підприємств та організації виробництва.



Рисунок 8-11: наявність і джерело інвестицій у розвиток кондитерських підприємств у 2005 році*

Джерело: соціологічне опитування.

Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.




Відмова від здійснення підприємствами інвестицій майже не залежить від їх розміру: 30,8% великих, 44,8% середніх та 45,7% малих підприємств зазначили, що не інвестували у розвиток протягом 2005 року (рис. 8-12).


Рисунок 8-12: наявність і джерело інвестицій у розвиток кондитерських підприємств у 2005 році (за розмірами підприємства)*

Джерело: соціологічне опитування.

Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.




У 2005 році підприємства сектору направляли інвестиції в переважній більшості випадків на підтримання обладнання в належному стані. Звертає на себе увагу той факт, що великі підприємства відносно більше уваги приділяють інноваціям у виробництво, спрямовуючи інвестиції також у розвиток технологій, а не тільки в суто основні засоби (рис. 8-13, 8-14).

Рисунок 8-13: напрямок застосування інвестицій на кондитерських підприємствах у 2005 році*

Джерело: соціологічне опитування.

Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.




Рисунок 8-14: напрямок застосування інвестицій на кондитерських підприємствах у 2005 році (за розмірами підприємства)*

Джерело: соціологічне опитування.

Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.


Аналізуючи причини незалучення зовнішніх інвестицій, керівники кондитерських підприємств найчастіше (більше, ніж в половині випадків) зазначають достатність власних ресурсів. Найменш вагомі причини, на їх думку, – відсутність бізнес-плану для інвесторів та інвестиційна непривабливість кондитерської галузі.

Власне, беручи до уваги тенденції в динаміці ключових для розвитку галузі показників, не можна однозначно сказати, що малі і середні кондитерські підприємства зовсім не мають потреби в додаткових інвестиціях. Тому їх керівники скоріше не бачать реальної зацікавленості в зовнішньому інвестуванні або не мають реальних можливостей залучати інвесторів. Великі підприємства, в свою чергу, можуть насамперед дійсно задовольнятися власними ресурсами, а крім того, можуть не бажати ділитися повнотою впливу на господарську діяльність, що є неминучим при співпраці з інвесторами.

Найкращою оцінкою щодо можливостей привабити потенційних зовнішніх інвесторів відрізняються керівники середніх підприємств. Це є логічним, оскільки середні за величиною суб’єкти господарювання вже успішно „переросли” етап існування як малі підприємства, тому їх керівники відчувають , що потенціал ще не вичерпано. В той же час, судячи з наведеного рисунка 8-16, вони порівняно більше орієнтовані на пошук додаткових ресурсів (їх порівняно більше турбують такі проблеми, як інвестиційна привабливість самої галузі, та неприйнятні вимоги можливих інвесторів).


Рисунок 8-15: причини незалучення зовнішніх інвестицій*

Джерело: соціологічне опитування.

Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.




Рисунок 8-16: причини незалучення зовнішніх інвестицій (за розмірами підприємства)*

Джерело: соціологічне опитування.

*Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.


розділ 9. регуляторне середовище діяльності

адміністративні БАР’ЄРИ для ведення господарської діяльності у секторі

За оцінкою керівників кондитерських підприємств, в регуляторній сфері їм в переважній більшості випадків доводилося стикатися з контролюючими органами під час проведення перевірок господарської діяльності. Така ситуація характерна для підприємств всіх типів. Решта ситуацій взаємодії з владними структурами траплялися не так часто (рис. 9-1).

Для великих підприємств відносно більше актуальними були процедури, пов’язані із зовнішньоторговельною діяльністю (очевидно, в силу їх більшої активності в цій сфері) – рис.9.2.



рисунок 9-1: „точки дотику” підприємств сектору з владними структурами у 2005 році*

Джерело: соціологічне опитування.

*Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.



рисунок 9-2: „точки дотику” підприємств сектору з владними структурами у 2005 році (за розмірами підприємства)*

Джерело: соціологічне опитування.

*Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.


Основна проблема, яка виникає під час реєстрації (перереєстрації) суб’єктів господарювання, а також при отриманні дозволів – надмірна витрата часу на процедуру (черги, невиправдано тривале оформлення внаслідок некомпетентності та прискіпливості чиновників).

Під час здійснення експортно-імпортних операцій, крім зволікань у оформленні документів, підприємців також турбує ускладненість митних процедур, нестабільність і невизначеність законодавства, розміри платежів.

Стосовно перевірок, найбільше нарікань викликає те, що вони здійснюються занадто часто і фактично заважають нормальному веденню господарської діяльності.

Підприємці також скаржаться на порушення законодавства під час перевірок (корумпованість, перевищення повноважень перевіряючими, неузгодженість у діях між різними контролюючими органами), на невиправдану жорсткість у обмеженнях діяльності та застосуванні штрафних санкцій („план по штрафах”).

Однак, як показано на наведеному нижче рисунку 9-3, загалом керівники підприємств оцінюють утруднення, що виникали під час проходження згаданих вище адміністративних процедур, як не дуже значні (за винятком проблем, пов’язаних з експортуванням продукції).

Проблеми, пов’язані з перевірками, судячи з усього, уже сприймаються як щось «необхідне», і їх вирішення для керівників підприємств є просто однією з поточних справ (з процедурою перевірок стикаються найчастіше, а значущість проблем під час перевірок оцінено найнижче).




рисунок 9-3: оцінка проблем, що виникали у підприємств під час проходження адміністративних процедур*

*Наведено середні оцінки за п’ятибальною шкалою, де 1 – „Незначні проблеми”, 5 – „Значні проблеми”.

Джерело: соціологічне опитування.




Якщо орієнтуватися на думки керівників кондитерських підприємств про динаміку відносин в регуляторному середовищі, доводиться констатувати, що загальна ситуація залишається не в повній мірі сприятливою для ведення бізнесу.

Переважна більшість опитаних зазначили, що процес отримання дозволів залишається незмінним (а отже залишаються невирішеними проблеми, про які сказано вище) або ускладнився.

При цьому відносно менше відчувають адміністративні бар’єри підприємства середнього розміру (серед них найбільша частка тих, для яких отримання дозволів полегшилось).

Можна припустити, що малі та великі підприємства дійсно є більше вразливими в регуляторній сфері: перші – через відсутність достатнього впливу для боротьби із бюрократичним свавіллям, інші – через складності у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.



рисунок 9-4: динаміка процесу отримання різноманітних дозволів для підприємств сектору в 2005 році порівняно з попередніми роками

Джерело: соціологічне опитування.



рисунок 9-5: динаміка процесу отримання різноманітних дозволів для підприємств сектору в 2005 році порівняно з попередніми роками (за розмірами підприємства)

Джерело: соціологічне опитування.

вплив суб’єктів господарювання на регуляторне середовище діяльності

Як і раніше, суб’єкти господарювання мало залучаються до обговорення проектів рішень у регуляторній сфері (на офіційному рівні). Така ситуація складається як у взаємовідносинах з центральними, так і з місцевими органами влади. Якщо серед великих і середніх підприємств певна частка має якийсь вплив на прийняття рішень в регуляторної сфери (здебільшого на місцевому рівні), то малі підприємства від цих процесів практично усунуто (рис.9-6).

рисунок 9-6: участь представників підприємств у 2005 році в обговоренні проектів регуляторних актів, які приймаються органами влади різного рівня

Джерело: соціологічне опитування.


Керівники підприємств, представники яких брали участь в обговоренні проектів регуляторних актів, зазначають, що така участь не має постійного характеру (траплялось лише в поодиноких випадках – рис. 9-6).

Таким чином, не маючи достатньо можливостей для участі в обговореннях проектів рішень, що регулюють ведення підприємницької діяльності, підприємці інколи змушені вирішувати проблеми взаємодії з владою іншим шляхом.

Чверть опитаних визнали, що в кондитерській галузі звичайною є практика сплати так званих додаткових неофіційних платежів чиновникам. Судячи з результатів опитування, найскладнішим в цьому розумінні є становище малих підприємств (якщо брати до увагу частку тих, хто визнає наявність неофіційних платежів і тих, хто відмовився відверто відповісти на це запитання).

Можна припустити, що для великих підприємств, керівники яких також відносно добре „обізнані” про неофіційні платежі, практика їх сплати є не стільки вимушеною необхідністю (як це може бути для малих підприємств), скільки доступним способом вирішення регуляторних проблем за відсутності налагодженої системи взаємодії з владними структурами (рис. 9-7, 9-8).






рисунок 9-7: рівень сприйняття усталеності практики неофіційних платежів чиновникам

Джерело: соціологічне опитування.

РИСУНОК 9-8: рівень сприйняття усталеності практики неофіційних платежів чиновникам (за розмірами підприємства)

Джерело: соціологічне опитування.


Основні причини сплати додаткових неофіційних платежів відрізняються для різних типів підприємств. Малі підприємства найчастіше вдаються до таких платежів, умовно кажучи, з безвиході – щоб позбутись перешкод у своїй діяльності, тоді як великі і середні підприємства додатково сплачують вже за додаткові вигоди у вигляді прискорення адміністративних процедур (рис. 9-9).

Слід зазначити, що, виходячи з результатів опитування, чиновники відносно рідко напряму вимагають додаткового „стимулювання”, але, очевидно, своїми діями (або бездіяльністю) створюють такі умови, коли підприємець сам змушений запропонувати домовитись саме у такий бажаний для чиновника спосіб.

Аналіз поширених причин застосування неофіційних платежів показує, що дана проблема є особливо актуальною для малих і великих підприємств галузі. Середні ж за розміром підприємства, схоже, не в такій мірі піддаються підвищеній увазі з боку чиновницького апарату (рис. 9-10).

Серед опитаних лише окремі особи погодилися оцінити звичайний розмір неофіційних платежів; за їх словами, він здебільшого не перевищує 5% чистого річного прибутку.



рисунок 9-9: причини сплати додаткових неофіційних платежів чиновникам*

Джерело: соціологічне опитування.

*Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.





РИСУНОК 9-10: причини сплати додаткових неофіційних платежів чиновникам (за розмірами підприємства)*

Джерело: соціологічне опитування.

*Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.




Щодо форми сплати неофіційних платежів відзначимо, що найбільш поширений варіант – грошові кошти, рідше – матеріальні блага в натуральній формі (рис. 9-11).

Зауважимо, що малі підприємства скоріше

сплачують додатково напряму; у стосунках із середніми і великим підприємствами чиновники, схоже, здебільшого вдаються до опосередкованого збору грошей – через фонди та інші подібні організації (рис. 9-12).


РИСУНОК 9-11: форма виплати додаткових неофіційних платежів*

Джерело: соціологічне опитування.

*Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.


РИСУНОК 9-12: форма виплати додаткових неофіційних платежів (за розмірами підприємства)*

Джерело: соціологічне опитування.

*Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.



РОЗДІЛ 10. БІЗНЕС-ОБ’ЄДНАННЯ

залученість підприємств сектору до діяльності бізнес-об’єднань

Рівень залучення суб’єктів господарювання кондитерської галузі до бізнес-асоціацій та постійної належності до об’єднань підприємств суттєво залежить від їх розміру: великі підприємства значно активніші в цій сфері, ніж малі та середні підприємства (рис. 10-2).

Така ситуація є очікуваною, оскільки саме цей тип підприємств за різними аспектами демонструє відносно вищий рівень організації господарської діяльності (що власне і є однією з визначних рис лідерів ринку). Тому не дивно, що відносно велика частина провідних представників сектору приходить до розуміння того, що в ряді випадків (наприклад, у взаємодії з владними установами різних рівнів) узгоджені дії є значно ефективнішими, ніж зусилля окремих підприємств.

Якщо говорити про тип та рівень бізнес-асоціацій, до яких належать великі кондитерські підприємства, то переважно це галузеві асоціації загальнонаціонального (рідше обласного) рівня. Представленість вітчизняних кондитерських підприємств у міжнародних бізнес-асоціаціях поки що скоріше виняток, ніж правило (рис. 10-3).

Слід також зазначити, що випадки, коли підприємства раніше належали до асоціацій /об’єднань підприємств, але на даний час вийшли з них, є поодинокими.



рисунок 10-1: належність підприємств до бізнес-асоціацій/об'єднань

Джерело: соціологічне опитування.



рисунок 10-2: належність підприємств до бізнес-асоціацій/об'єднань (за розмірами підприємства)

Джерело: соціологічне опитування.


Дві третини підприємств, які входять до професійних об’єднань, є членами галузевої бізнес-асоціації, 39% - входять до об’єднань підприємств різних галузей та видів діяльності.

Більше половини опитаних (63,2%) належать до національної бізнес-асоціації. Майже кожне десяте підприємство (10,5%) є членом міжнародної бізнес – асоціації (рис. 10-4).




РИСУНОК 10-3: спрямованість бізнес-асоціацій/об’єднань*

Джерело: соціологічне опитування. Кількість опитаних – 19.

*Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіантів відповіді.

РИСУНОК 10-4: рівень бізнес-асоціації/об’єднань*

Джерело: соціологічне опитування. Кількість опитаних – 19.



*Сума перевищує 100%, оскільки респонденти могли обирати декілька варіанті.


Каталог: files -> content
content -> Головне управління юстиції в вінницькій області
content -> Мови і літератури
content -> Узагальнення позитивного досвіду за результатами планової перевірки стану правової освіти в закладі «Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №3 ім. М. Коцюбинського Вінницької міської ради»
content -> Рабочая программа по дисциплине «Русский язык для профессионального общения» «Русский язык и культура речи»
content -> Головне управління юстиції у вінницькій області
content -> Кодекс україни ( Відомості Верховної Ради України (ввр), 2002, n 38-39, ст. 288 ) { Із змінами, внесеними згідно із Законами n 291-iv
content -> Міністерство економічного розвитку і торгівлі України


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал