Інформаційно-методичні матеріали технологія інтенсифікації навчання на основі схемних І знакових моделей навчального матеріалу

2.1. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і

2.3. Педагогічні технології на основі дидактичного удосконалення

2.3.1. Укрупнення дидактичних одиниць – УДО (П.М. Ерднієв)

2.4. Технологія рівневої диференціації навчання на основі
обов’язкових результатів (В.В.Фірсов)

2.5. Технологія повного засвоєння знань.

2.6. Вузівська технологія навчання в школі. (Лекційно-практична
система навчання)

2.7. Особистнісно-орієнтовані технології

2.8. Комп’ютерні (нові інформаційні) технології навчання

2.1. Технологія інтенсифікації навчання на основі схемних і знакових моделей навчального матеріалу (В.Ф. Шаталов)

Основою стереотипу навчальної діяльності є опорний конспект. Спочатку вчитель пояснює новий матеріал. Потім повторює розповідь чи пояснення з використанням опорних сигналів. Учні розмальовують сторінки з підручником у домашніх умовах, усвідомлення і запам’ятовування інформації чи способів дій,  потім письмове відтворення сигналу в школі та усна розповідь за ним (або прослуховування відповідей товаришів). Після вивчення теорії передбачається виконання вправ, розв’язання задач шляхом вільного вибору.

ЛІТЕРАТУРА

1. 
   Жунусов Е.Ж., Абдугалимов Е.Ш. Идея педагогов-новаторов – в практику. Учебн. пособие для спецкурса.- Талдыкорган, 1992.- 66 с.
   
2. 
   Жунусов Е.Ж. Методическая система В.Ф.Шаталова.- Алма-Ата, 1990.-65с.
   
3. 
   Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие.-М.: Народное образование, 1998.-256 с.
   
4. 
   Шаталов В.Д. Куда и как исчезли тройки. - М.: Педагогика, 1979.-136 с.
   
5. 
   Шаталов В.Д., Шейман В.М., Хат А.М. Опорные конспекты по кинематике и динамике. - М.: Просвещение, 1989.-143 с.
   
6. 
   Шаталов В.Д. Педагогическая проза. - М.: Педагогика, 1980.- 96 с.
   
7. 
   Шаталов В.Д. Организационные основы экспериментальных исследований.-М.:1987.-27 с.
   
8. 
   Шаталов В.Д. Точка опоры. -М., Педагогика, 1987.-160 с.
   
9. 
   Шаталов В.Д. Эксперимент продолжается. -М.: Педагогика, 1989.-336 с.
   

2.2. Частково-предметні технології

2.2.1. Технологія навчання математиці на основі розв’язання задач (Р.Г.Хазанкін)

1) Уроки - лекції розкривають нову тему крупним блоком. Їх структурні елементи:

• 
  обгрунтування необхідності вивчення теми;
  
• 
  проблемні ситуації, аналіз цих ситуацій;
  
• 
  робота з твердженнями за визначеною схемою;
  
• 
  обговорення кола питань, які близькі до теми лекції і пропонуються для самостійної роботи;
  
• 
  повідомлення матеріалу, який виноситься на залік, список літератури, дата проведення заліку;
  
• 
  розбір розв’язання ключових задач з теми.
  

• 
  розв’язання системи задач;
  
• 
  перевірка розв’язання задач товаришами;
  
• 
  самостійне складання задач: аналогічних, обернених (зворотних) узагальнених, на застосування;
  
• 
  участь в конкурсах і олімпіадах.
  

3) Уроки – консультації, коли питання задають учні по раніше підготовленим карткам.

Робота з картками на консультації складається в тому, що:

• 
  задачі компонуються в групи за змістом, методам розв’язання, складності;
  
• 
  вирізняється задача (із числа запропонованих) або формулюється нова, розв’язання якої є ключем до методики розв’язування задач всієї групи;
  
• 
  формулюється і розв’язується одна задача, яка забезпечить знайомство школярів з розв’язанням декількох задач із різних карток;
  
• 
  підбираються ключові задачі до задач із карток;
  
• 
  визначаються джерела, в яких міститься розв’язання окремих задач, які включені школярами в картки;
  
• 
  включається додаткова, важлива для всіх (за думкою вчителя) задача.
  

Залікові уроки – це уроки індивідуальної роботи, які служать як для контролю і оцінки знань, так і для цілей навчання, виховання і розвитку. В процесі заліків організується вертикальна педагогіка: у кожного учня є науковий керівник із класу на сходинку вище і підшефний учень із класу на сходинку нижче. Старші приймають заліки у молодших товаришів, при цьому вони готують картки для прийому заліку. В картку включаються питання теорії, ключові задачі і завдання, які враховують індивідуальні особливості складаючого (проблеми, інтереси, здібності). Залік проводиться з кожної теми.

Для учня, який приймає залік, відбувається переосмислення матеріалу, систематизація, співставлення нового і старого – і тим самим розвивається мислення “екзаменатора”.

Алгоритм заліку:

• 
  учень виконує індивідуальне завдання по картці;
  
• 
  усний звіт старшокласнику (робота в парі);
  
• 
  старшокласник пояснює, якщо виявив непорозуміння суті або прогалини в знаннях;
  
• 
  бесіда в парі до повного розуміння;
  
• 
  в залікову картку приймаючий виставляє три оцінки: за відповідь з теорії, за розв’язання задачі з картки, за ведення зошита;
  
• 
  мотивація оцінок.
  

ЛІТЕРАТУРА

1. 
   Зильбергер Н.И., Канунникова Р.А. Формы работы Р.Г. Хазанкина – учителя методиста шк. №14 г. Белорецка // Математика в школе.-1986.-№2.-с.18-22.
   
2. 
   Зильбергер Н.И. Приобщение к математическому творчеству. - Уфа: Башкирское книжное издательство, 1988.
   
3. 
   Зильбергер Н.И. Урок математики. Подготовка и проведение. -М.:Просвещение, 1995.- 178 с.
   
4. 
   Об опыте работы учителя Р.Г. Хазанкина //Математика в школе.-1987.-№4.- с.16.
   
5. 
   Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. -М.:Народное образование, 1998-256 с.
   
6. 
   Хазанкин Р.Г. Десять заповедей учителя математики //Народное образование.-1990.-№ 9.
   
7. 
   Хазанкин Р.Г. Как увлечь школьников математикой //Народное образование.-1987.-№10.-с. 46-49.
   
8. 
   Хазанкин Р.Г. Усиление практической учебной деятельности школьников на уроках математики / Интенсификация учебного процесса в школе.-М.: Просвещение, 1988.- с. 81-86.
   
9. 
   Хазанкин Р.Г. Какая красивая задача // Народное образование.- 1990.-№2.
   
10. 
    Хазанкин Р.Г. Развивать творческие способности школьников // Математика в школе.-1989.-№2-с. 10-13.
    

2.2.2. Педагогічна технологія на основі системи ефективних уроків (А.А.Окунєв)

• 
  теоретичний матеріал повинно давати на високому рівні, а запитувати відповідно здібностей;
  
• 
  принцип зв’язку теорії з практикою: вчити застосовувати знання в незвичних ситуаціях;
  
• 
  принцип доступності: учень повинен діяти на границі своїх можливостей; талант вчителя – визначити ці можливості;
  
• 
  принцип свідомості: учень повинен знати, що він  вивчає (на початку вивчення теми переглядають підручник, виявляють, для чого і що будуть вивчати);
  
• 
  установка не на запам’ятовування, а на смисл (суть), задача в центрі змісту;
  
• 
  принцип міцності засвоєння знань, умінь, навичок (робота над технікою запом’ятовування);
  
• 
  зверхність мислення над пам’яттю, навчальна інформація розподілена на крупні блоки, матеріал дається великими дозами;
  
• 
  принцип наочності;
  
• 
  принцип оптимізації (виділення головного, основного: понять фактів, провідних ідей; відбору вправ для розвитку практичних умінь, навичок пізнавальної діяльності на основі вивчення особливостей учнів конкретного класу; встановлення міжпредметних зв’язків; забезпечення відповідності обсягу, складності матеріалу, виділеного часу).
  

• 
  створення і підтримування високого рівня пізнавального інтересу і самостійної розумової активності учнів;
  
• 
  економне і доцільне використання часу уроку;
  
• 
  застосування раціональних методів і засобів навчання;
  
• 
  формування і тренінг способів розумової діяльності учнів;
  
• 
  принцип міцності засвоєння знань;
  
• 
  вклад в формування і розвиток особистості учня, тобто навчання повинно сприяти новоутворенням особистості в розвитку розуму, волі, почуттів, ставлення до дійсності;
  
• 
  високий позитивний рівень міжособистних відношень учителя і учня;
  
• 
  об’єм і міцність одержаних школярами на уроці знань, умінь і навичок.
  

Його вимоги до вчителя:

• 
  основна задача учителя – виховати віру учня в свої сили, навчати радіти спілкуванню з педагогом, товаришами, виховати увагу, прагнення до самостійної діяльності школярів;
  
• 
  використовувати прийоми, які дозволяють ефективно застосовувати навчальний матеріал, щоб виробити у школярів навички самоосвіти;
  
• 
  чуйно відгукуватись на думки учня, імпровізувати;
  
• 
  робити урок емоційно яскравим;
  
• 
  використовувати всі різноманітні сучасні методи уроку;
  
• 
  створювати психологічний комфорт для класу;
  
• 
  робити ставку на самостійну роботу учнів
  

• 
  уроки, де  учні вчаться пригадувати матеріал (навчитись держати матеріал в пам’яті);
  
• 
  урок пошуку раціональних розв’язувань;
  
• 
  урок перевірки результатів, шляхом співставлення з даними;
  
• 
  урок однієї задачі;
  
• 
  урок самостійної роботи, яка потребує творчого підходу;
  
• 
  урок самостійної роботи з матеріалом, який не пояснювали;
  
• 
  урок, на якому повертаються до раніше вивченого матеріалу, але розглядають знання під іншим кутом;
  
• 
  урок -“бенефіс”;
  
• 
  лабораторні роботи по матеріалу молодших;
  
• 
  урок – усна контрольна робота;
  
• 
  урок – залік (тематичний, підсумковий).
  

ЛІТЕРАТУРА

1. 
   Окунєв А.А. Спасибо за урок, дети! : О развитии творч. способностей учащихся: Кн. для учителя: Из опыта роботы.-М.:Просвещение, 1988.
   
2. 
   Окунев А.А. Сменить акцент //Народное образование.-1991.-№ 1,3,5.
   
3. 
   Окунев А.А. Мы не имеем права уставать//Народное образование.-1988.- № 10.
   
4. 
   Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. -М.:Народное образование. 1998.-256 с.