ІХ. Робота психологічної служби



Скачати 82.12 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір82.12 Kb.
ІХ. РОБОТА ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ
Основною метою роботи психологічної служби є виявлення і створення оптимальних соціально-психологічних умов для розвитку особистості, збереження психологічного здоров’я всіх учасників навально-виховного процесу; створення умов для саморозвитку та самовиховання, сприяти виконанню освітніх і виховних завдань навчального закладу.

Завдання психологічної служби полягають:



  • у сприянні повноцінному особистісному й інтелектуальному розвитку дітей на кожному віковому етапі, у створенні умов для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;

  • у забезпеченні індивідуального підходу до кожної дитини на основі її психологічного вивчення;

  • у профілактиці і корекції відхилень в інтелектуальному і особистісному розвитку дитини.

Основними видами діяльності психологічної служби є:

  • діагностика – психологічне обстеження дітей і підлітків, їхніх груп та колективів, моніторинг змісту й умов індивідуального розвитку учнів, визначення причин, що ускладнюють їхній розвиток та навчання;

  • профілактика – своєчасне попередження відхилень у психофізичному розвитку та становленні особистості, міжособистісних стосунках, запобігання конфліктним ситуаціям у навчально-виховному процесі;

  • реабілітація – надання психологічної допомоги з метою адаптації до умов навчання і життєдіяльності.


Напрямки роботи

Психологічний супровід розвитку дітей.

1. Визначення рівня готовності до шкільного навчання дітей дошкільного віку під час прийому до школи.

img_8624.jpg

Починався супровід із першої зустрічі з майбутнім учнем у травні – квітні, під час якої здійснювалося діагностування психологічної готовності дитини до шкільного навчання згідно програми, яка затверджена рішенням експертної комісії НМ Центру практичної психології і соціальної роботи ІППО КМПУ імені Бориса Грінченка. З цією метою до бесіди була включена система завдань, яка дозволяє дослідити інтелектуальну, емоційну і соціальну шкільну зрілість майбутніх першокласників, а отримана з їх допомогою інформація дає змогу зробити консультації для батьків більш конкретними.

Дітям пропонується допомога у формі системи консультацій психолога і педагога і/або групових занять. Проводились консультації з батьками та розвивальні заняття для майбутніх першокласників з курсу «Психологічна абетка» (листопад – квітень). Протягом квітня – травня було проведено 269 індивідуальних співбесід з дітьми та їх батьками. У кінці травня проходили щорічні збори для батьків майбутніх першокласників, під час яких психологом зверталася увага батьків на зміцнення фізичного здоров’я дитини, розвиток пізнавальної активності, дрібної моторики руки, вдосконалення фонематичного слуху, вміння спілкуватися з однолітками і дорослими. У кінці серпня відбулася щорічна загальношкільна конференція для батьків, під час якої психолог звернув увагу на вікові особливості дітей шестирічного віку та складнощі, які можуть виникнути під час адаптації дитини до шкільного навчання.

2. Вивчення адаптації першокласників:

а) психологічна діагностика проводилась у формі моніторингу розвитку учнів, який включав теcтові завдання для вивчення уваги, емоційного стану, рівня шкільної мотивації, рівня самооцінки, а також спостереження за ходом адаптації дитини у навчально - виховному процесі (відвідування уроків та спостереження за дітьми на групі продовженого дня).

б) За результатами діагностики були проведені індивідуальні консультації з класними керівниками 1-х класів, надані рекомендації і розроблені стратегії, що дозволяють урахувати особливості розвитку дитини під час створення соціально-педагогічних умов для її успішної адаптації до школи.

в) Для батьків першокласників були проведені батьківські збори за темами: «Урахування індивідуальних психологічних особливостей дитини у процесі навчання та виховання», «Вплив міжособистісних стосунків на розвиток дитини» та семінари – практикуми: «Розвиток уваги дітей молодшого шкільного віку», «Розвиток пам'яті першокласників», «Розвиток мислення дітей молодшого шкільного віку».

Крім того, батьки мали можливість отримати індивідуальні консультації, під час яких надавалися рекомендації по вихованню дітей, обговорювались варіанти допомоги дітям, щоб найменш болісно пройти період адаптації до нових умов.

На протязі року проведено 109 індивідуальних консультацій для батьків та 23 – для вчителів.

г) Участь у психолого-педагогічних консиліумах, на яких відбулося підведення підсумків рівня знань, умінь і навичок учнів перших класів, обговорення результатів діагностики пізнавальних процесів, мотивації до навчання , самооцінки і складання рекомендацій для вчителів і батьків щодо роботи з дітьми, яким притаманні певні труднощі.

Психологічний супровід школярів, вчителів і батьків учнів 2-3 класів проводився в аспекті профілактики розвитку, діагностики, психологічної просвіти й консультування вчителів і батьків. Види діяльності, що складали програму супроводу, мали практико-орієнтовний характер (розвиток пізнавальних процесів, розвиток умінь і навичок у сфері спілкування, самовдосконалення тощо). Психолог включався у вирішення таких завдань, як формування адекватної самооцінки, формування мотивів навчання; створення високого рівня активності, ініціативи, самостійності. На батьківських зборах проведені виступи за темами: «Дитина. Як з нею спілкуватися», «Емоційний розвиток дитини і роль батьків у формуванні позитивного образу «Я».



Розвивальна робота

Проведення розвивальних занять з курсу «Пізнай себе», програма якого затверджена рішенням експертної комісії НМ Центру практичної психології і соціальної роботи ІППО КМПУ імені Бориса Грінченка від 30.04.2009 р. була орієнтована на пізнавальну, емоційно-особистісну, соціальну сфери психічного життя та самосвідомості дітей. Курс «Пізнай себе» , який викладався на протязі навчального року в 1-4 класах (1 раз на тиждень /клас ділиться на 2 підгрупи), спрямований на створення соціально - психологічних умов для цілісного розвитку школярів з урахуванням актуальних завдань вікового етапу. Пріоритетними напрямками були: розвиток пізнавальної сфери, когнітивних здібностей, комунікативних умінь, самосвідомості. Особлива увага зверталась на збереження емоційного здоров’я дитини, бо від нього залежить успішність її взаємодії з оточуючими її людьми, а також успішність її соціального розвитку, соціалізації, тому що емоційність впливає не тільки на формулюванні власних рис і соціальний розвиток дитини, вона відбивається на інтелектуальному розвитку.

Заняття проходяться в «Ігровій кімнаті» у другій половині дня.

Психологічна діагностика готовності школярів до гімназійного навчання.

Психологічна діагностика проводилась у формі моніторингу розвитку учнів, який включає два зрізи з використанням текстових завдань (на початку і в кінці першого року навчання), а також спостереження за ходом розвитку дитини у навчально виховному процесі за відповідною програмою (Коробко С. Л., Коробко О. І Робота психолога з молодшими школярами: Методичний посібник.)

Призначення діагностичної інформації – створення основи для розвитку дітей з урахуванням їхніх індивідуальних здібностей. Ця інформація була донесена до батьків на батьківських зборах, були запропоновані рекомендації з підготовки дітей до переходу в середню школу.

На психолого-педагогічному консиліумі, метою якого було досягнення органічної спадкоємності між початковою та середньою ланками гімназії та вивчення психологічної готовності учнів до навчання у 5 класах, до вчителів були доведені дані діагностичних досліджень, виявлені діти «групи ризику» і відпрацьовані можливі шляхи подолання труднощів.



Вивчення адаптації п’ятикласників.

Робота з вивчення процесу адаптації п’ятикласників складалась з діагностичного етапу та проведення заходів з профілактики станів психологічної і соціальної дезадаптації учнів.

Метою діагностичного етапу є виявлення загальних зон труднощів у адаптації п’ятикласників; виявлення дітей, що відчувають стан дезадаптації; вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, дітей з проблемами у спілкуванні та поведінці.

Подальша робота з психологічної профілактики та корекції дезадаптації учнів 5 класів проводилась з урахуванням результатів, отриманих на діагностичному етапі:

- робота з педагогічним колективом /бесіди і консультації за результатами соціометричний досліджень, рекомендації щодо вибору адекватних методів педагогічного впливу на клас загалом і на окремих учнів/; проведення психолого-педагогічних консиліумів в середині і кінці навчального року.

- робота з батьками /виступи на батьківських зборах; інформація про особливості вікового періоду; подання результатів діагностичного етапу профілактики дезадаптації, рекомендації щодо вибору адекватних виховних методів; індивідуальне консультування.

- робота з дітьми ( курс „Пізнай себе”, індивідуальні консультації).

Таким чином, психологічний моніторинг дає можливість дослідити розвиток дитини, вчасно виявити тривожні симптоми, відстежити зміну показників в одному класі протягом кількох років та на основі аналізу даних здійснювати особистісне орієнтований підхід.



Розвивальна робота була орієнтована на пізнавальну, емоційно-особистісну, соціальну сфери психічного життя та самосвідомость дітей. Курс „Пізнай себе” , який викладався на протязі року в 1-4 класах (1 раз на тиждень /клас ділився на 2 підгрупи/) спрямований на створення соціально- психологічних умов для цілісного розвитку школярів з урахуванням актуальних завдань вікового етапу, а також вищих можливостей дітей із прискореним темпом психічного розвитку. Пріоритетними напрямками були:розвиток пізнавальної сфери, когнітивних здібностей, комунікативних умінь, самосвідомості.

Основні напрямки діяльності збереження емоційного здоров’я дитини, бо від нього залежить успішність її взаємодії з оточуючими її людьми, а також успішність її соціального розвитку, соціалізації. Емоційність впливає не тільки на формулюванні власних рис і соціальний розвиток дитини, вона відбивається на інтелектуальному розвитку.

Протягом навчального 2014/2015 н.р. згідно плану роботи практичного психолога та соціального педагога з метою поліпшення та координації стосунків між дітьми, вчителями, батьками, були проведені бесіди, спостереження, діагностування учнів 6-8 кл., індивідуальні консультації з учнями, батьками, вчителями, вивчення запитів учителів, батьків, діагностики соціальної сфери розвитку особистостей, вивчення психологічного клімату в класних колективах з метою координації стосунків між дітьми. Проводились дослідження особливостей розвитку особистості учнів за проективними методиками.

З метою дослідження соціалізації підлітків гімназії було проведено анкетування:

- учнів 6 класів, вивчення мотивації до навчання та суб’єктивного відношення до навчальної діяльності в гімназії;

- учнів 7 класів, вивчення рівня вихованості.

- у 8 та 9 класах було проведено соціометричне дослідження з метою координатно-соціаграмного аналізу класних колективів.

Проведене дослідження свідчить, що більшості шестикласникам цікаво вчитися у гімназії. При цьому найбільше приваблює їх у гімназії пізнання нового та спілкування з друзями. Тоді як отримання оцінок, як і сам процес навчання, та суспільна робота відходить на задній план. Встановлено, що повноцінне спілкування з однолітками в підлітковому віці є значущим для збереження психічного здоров'я через тривалий проміжок часу , на відміну від розумового розвитку, успішності у навчанні, взаємин з педагогами. Учням подобається коли на уроках панує атмосфера взаєморозуміння між учителем та учнем, здатність вільно висловлювати свої думки, а також коли викладачі захоплені своїм предметом, здатні легко передати свою думку учням.



Таким чином створення умов саморозвитку, особистості, неодмінно сприятиме підвищенню ефективності в процесі навчання і виховання, і як наслідок, соціалізації підлітків гімназії.











База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка