І. Програма курсу «Кримінологія» (82 години) Тема Вступ до кримінології. Злочинність: поняття, характеристики, показники та сучасний стан в Україні та світі. (6 годин)



Сторінка3/9
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.74 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Аналітичний огляд наукових статей з проблем вивчення особи злочинця [Електронний ресурс] // Одесский информационно-аналитический центр по изучению организованной преступности и коррупции
при Национальном университете "Одесская юридическая академия". – Режим доступу до сайту: // http://inter.criminology.onua.edu.ua/?p=2828

  • Білоус В. Т. Особистість злочинця як об'єкт кримінологічного та психологічного дослідження / В. Т. Білоус, Г. М. Бірюков // Актуальные проблемы криминологии и криминальной психологии: сб. науч. ст. 2007. С. 84-89.


  • Валуйская М. Ю. К вопросу о типологии лиц, совершивших умышленные убийства при отягчающих обстоятельствах / М. Ю. Валуйская // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 2. – С. 140-146.

  • Голик Ю. В. Случайный преступник / Ю. В. Голик ; ред. В. Д. Филимонов. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1984. – 166 с.

  • Головкін Б. Типологія сімейно-побутових насильницьких злочинців / Б. Головкін // Вісник Академії правових наук України. Збірник наукових праць. – Харків. – 2004. – № 1 (36). – С. 177-185.

  • Дубинин Н. П. Генетика, поведение, ответственность: (О природе антиобщественных поступков и путях их предупреждения) / Н. П. Дубинин, И. И. Карпец, В. Н. Кудрявцев.  М. : Политиздат, 1982. – 304 с.

  • Дьоменко С. В. Спірні питання визначення поняття "особистість злочинця" / С. В. Дьоменко // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць.    2009.    Вип. 45 : Міжнар. наук. конф., присвяч. пам'яті О. В. Сурілова, ОНЮА, 2008 р.  С. 348-352.

  • Женунтій В. І. Поняття особистості злочинця в теорії вітчизняної кримінології / В. І. Женунтій // Держава та регіони. Науково-виробничий журнал. Серія: Право. – 2009. № 2. С. 61-65.

  • Закалюк А. П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3 кн. – Кн. 1: Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки / А. П. Закалюк. – Київ: Видавничий Дім «ІнЮрє», 2007. – 424 с.

  • Зелинский А. Ф. Криминальная психология: Научно-практическое издание / А. Ф. Зелинский. – К. : Юринком Интер, 1999. – 240 с.

  • Игошев К. Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения / К. Е. Игошев. – Горький : Горьк. высш. школа МВД СССР, 1974. – 168 с.

  • Костенко О. М. Воля і свідомість злочинця (дослідження із застосуванням принципу натуралізму) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримін. право та кримінологія; кримін.-викон. право” / Костенко Олександр Миколайович ; Київський ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – К., 1995. – 46 с.

  • Криминальная мотивация / Ю. М. Антонян, В. В. Гульдан, В. Н. Кудрявцев [и др.] ; отв. ред. В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 1986. – 302 с.

  • Мельник П. Психологічні механізми девіантної поведінки / П. Мельник, І. Лановенко // Право України. – 2000. – № 4. – С. 90–92.

  • Мельничок В. Криміналістична характеристика соціально-психологічних ознак особостості злочинця / В. Мельничок  // Юридична Україна : Щомісячний правовий часопис.  –  2008.  –  № 11. – С. 97-102.

  • Механизм преступного поведения / Ю. М. Антонян, П. С. Дагель, О. Л. Дубовик [и др.] ; отв. ред. В. Н. Кудрявцев. – М.: Наука, 1981. – 248 с.

  • Попович О. В. Особа злочинця як об’єкт філософсько-правового дослідження / О. В. Попович // Митна справа. – 2012. – №2(80), частина 2, книга 1. – С. 159-165.

  • Попович О. В. Особистість злочинця як соціально-психологічне поняття / О. В. Попович // Вісник Чернівецького факультету Національного університету "Одеська юридична академія" : зб. наук. праць. – 2012. – Вип. № 1. – С. 40-50.

  • Протасевич А. А. Криминологическая типология личности преступника в местах лишения свободы / А. А. Протасевич, Е. В. Чигрина, О. В. Зверева-Каминская // Криминологический журнал : Ежеквартальний журнал. – 2013. – № 2. – С. 28-33.

  • Чечель Н. О. Особа злочинця у кримінології: поняття та типологія / Н. О. Чечель // Митна справа. – 2011. – № 3 (75), частина 2. – С. 159-164.

    Тема 4. Індивідуальна злочинна поведінка, її причини та механізм. (8 годин)

    1. Генеза злочинної поведінки: кримінологічна характеристика.

    2. Класифікація мотивів: психологічний, юридичний та комплексний підходи.

    3. Поняття боротьби та конкуренції мотивів.

    4. Співвідношення етапів (стадій) механізму злочинної поведінки та стадій вчинення злочину за кримінальним правом.

    5. Посткримінальна поведінка в механізмі злочину.

    6. Особливості механізмів умисної, імпульсивної та звичної злочинної поведінки.

    7. Елементи планування злочинної поведінки.

    Практичне завдання: за матеріалами кримінального провадження (кримінальної справи) визначте умови несприятливого формування особистості та причини конкретного злочину.
    Тестові завдання:

    1. Певний злочин – це:

    а) результат взаємодії індивідуальних властивостей особистості й об’єктивної

    ситуації;

    б) дія або бездіяльність особи яка вважається злочинцем;

    в) індивідуальні властивості особи.
    2. До елементів психологічного механізму певного вчинку можна віднести:

    а) властивості певної особи які притаманні тільки їй;

    б) моральні властивості особи серед яких з цим вчинком зв’язані потреби,

    інтереси, мотиви та цілі;

    в) психологічні властивості особи.

    3. Потреби – це:

    а) джерело розумової і поведінкової активності людини;

    б) особливий стан психіки людини;

    в) активні дії людини за для досягнення результату.



    Рекомендовані теми рефератів

    1. Роль та значення потреб у механізмі злочинної поведінки.

    2. Роль та значення інтересів у механізмі злочинної поведінки.

    3. Кримінальна мотивація: загальна характеристика.

    4. Роль антисуспільної настанови в механізмі злочинної поведінки.

    5. Прийняття рішення та його роль у механізмі злочинної поведінки.

    6. Роль конкретної життєвої ситуації у вчиненні злочину.

    7. Віктимологічні фактори та механізм конкретного злочину.

    8. Специфіка виявлення та процесуального закріплення причин та умов злочинів в процесі досудового слідства.


    Література:

    1. Антонян Ю. М. Мотивация преступного поведения  / Ю. М. Антонян // Юридическая психология : Научно-практическое и информационное издание. – 2006. – № 1. – С. 14-18.

    2. Блэкборн Р. Психология криминального поведения / Р. Блэкборн. – СПб.: Питер, 2004. – 496 с.

    3. Бурлаков В. Н. Уголовное право и личность преступника / В. Н. Бурлаков. – СПб: Изд. Дом СПб ун-та, 2006. – 240 с.

    4. Волков Б. С. Мотивы преступлений: Уголовно-правовое и социально-психологическое исследование / Б. С. Волков – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1982. – 152 с.

    5. Зелинский А. Ф. Криминальная психология. Научно-практическое издание / А. Ф. Зелинский. – К.: Юринком Интер, 1999. – 240 с.

    6. Игошев К. Е. Типология личности преступника и мотивация преступного поведения / К. Е. Игошев. – Горький: Горьк. высш. школа МВД СССР, 1974. – 167 с.

    7. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы / Е. П. Ильин. – СПб. : Питер, 2000. – 512 с.

    8. Кондратюк Л. В. Антропология преступления (микрокриминология) / Л. В. Кондратюк. – М. : Изд-во НОРМА, 2001. – 344 с.

    9. Корягіна А. М. Вплив взаємовідносин жертви та злочинця на виникнення, розвиток та наслідки злочину : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 “Кримін. право та кримінологія; кримін.-викон. право” / Анжела Миколаївна Корягіна ; Харків. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2011. – 20 с.

    10. Кудрявцев В. Н. Борьба мотивов в преступном поведении / В. Н. Кудрявцев. – М. : Норма, 2007. – 128 с.

    11. Кудрявцев В. Н. Генезис преступления. Опыт криминологического моделирования: учеб. пособие для вузов / В. Н. Кудрявцев. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 216 с.

    12. Лунеев В. В. Преступное поведение: мотивация, прогнозирование, профилактика / В. В. Лунеев. – М. : Прогресс, 1980. – 137 с.

    13. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу. – СПб. : Питер, 2003. – 352 с.

    14. Миненок М. Г. Корысть. Криминологические и уголовно-правовые проблемы / Миненок М. Г., Миненок Д. М. – СПб: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2001. – 365 с.

    15. Охріменко І. Психологічна характеристика механізму злочинної поведінки  / І. Охріменко // Підприємництво, господарство і право. –  2010. – № 10. – С. 153-156.

    16. Савченко А. В. Мотив і мотивація злочину. Монографія / А. В. Савченко. – К. : Атіка, 2002. – 144 с.

    17. Тузов А. Неусвідомлене в механізмі антигромадської поведінки / А. Тузов // Право України. – 1999. – № 8. – С.23-29.

    18. Тузов Д. А. Особистість у сфері мотивації злочинної поведінки / Д. А. Тузов // Актуальні проблеми держави і права. – Вип. 14. – Одеса: “Юридична література”. – 2002. – С. 69-79.

    19. Шалгунова С. А. Особа злочинця та ситуація в механізмі вчинення насильницького злочину / С. А. Шалгунова // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2006-2008. – № 4. – С. 179-189.


    Тема 5. Прогнозування та планування у профілактичної діяльності. (4 години)

    1. Функції та завдання кримінологічного прогнозування

    2. Проблеми наукової достовірності кримінологічних прогнозів

    3. Кримінологічна експертиза та кримінологічне прогнозування.

    4. Основні принципи та етапи кримінологічного планування


    Практичні завдання

    1. Складіть проект анкети для вивчення суспільної думки з кримінологічно значущої теми, запропонованої викладачем.

    2. Опишіть особливості індивідуального кримінологічного прогнозування (на прикладі кримінального провадження (кримінальної справи)).


    Тестові завдання:
    1. Репрезентативність інформації - це:

    а) корисність інформації;

    б) оптимальність інформації;

    в) своєчасність інформації;

    г) достовірність інформації.


    1. Зазначте, що відноситься до вимог, що ставляться до робочої гіпотези в кримінологічному дослідженні:

    а) оптимальність понять;

    б) передбачення;

    в) офіціальність;

    г) повинні бути максимально простими і не суперечить один одному.


    3. Кінцевою метою кримінологічного дослідження є:

    а) визначення мети програми кримінологічного дослідження;

    б) розробка рекомендацій і пропозицій;

    в) використання (впровадження) результатів кримінологічного дослідження в

    соціальній практиці;

    г) контроль за результатами впровадження кримінологічного дослідження.


    Рекомендовані теми рефератів

    1. Цілі та завдання кримінологічного дослідження.

    2. Основні методи збирання кримінологічної інформації.

    3. Методи обробки кримінологічної інформації.

    4. Методи аналізу кримінологічної інформації.

    5. Характеристика методу вибіркового дослідження у кримінології.

    6. Форми офіційної статистичної звітності по кримінальних провадженнях (кримінальних справах).

    7. Методична частина програми кримінологічного дослідження.

    8. Програми вивчення суспільної думки щодо боротьби зі злочинністю: методика складання.

    9. Методика кримінологічного прогнозування злочинності.

    10. Індивідуальне кримінологічне прогнозування.


    Література


    1. Концепція реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року : схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1209-р // Офіційний вісник України. – 2011. – № 93. – стор. 67. – стаття 3389.

    2. План заходів з виконання Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року: затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 сернпя 2012 року № 767 // Офіційний вісник України. – 2012. – № 73. – стор. 19. – стаття 2935.

    3. Бацько І. М. Прогнозування і планування в практичній діяльності слідчого / І. М. Бацько // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: збірник наукових праць. –  2008. – № 1. – С. 252–261.

    4. Білоусова О. О. Кримінологічна модель протидії злочинності в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримін. право та кримінологія; кримін.-викон. право” / Олена Олександрівна Білоусова ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2012. – 20 с.

    5. Блажівський Є. М. Кримінологічна обстановка: проблеми моніторингу / Є. М. Блажівський // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2013. – Вип. 1. – С. 58-65.

    6. Блувштейн Ю. Д. Криминологическая статистика / Ю. Д. Блувштейн. – Минск, 1981. – 96 с.

    7. Василевич В. В. Методи прогнозування злочинності в установах виконання покарань / В. В. Василевич // Питання боротьби зі злочинністю. – 2013. – № 25. – С. 57-66.

    8. Джужа О. Джерела кримінологічної інформації про стан злочинності в Україні / О. Джужа, Д. Голосніченко, А. Кирилюк // Право України. 2003. № 12. – С. 65-70.

    9. Закалюк А. П. Прогнозирование и предупреждение индивидуального преступного поведения / А. П. Закалюк. – М., 1986. – 191 с.

    10. Зелінський А. Ф. Методика кримінологічних досліджень / А. Ф. Зелінський. – К. : НМК ВО, 1992. – 45 с.

    11. Ковалів М. Прогнозування криміногенної обстановки на об’єктах транспортного комплексу України: шляхи ії усунення / М. Ковалів // Право України. – 2000. – № 3. – С. 71-73.

    12. Ларченко М. О. Використання кримінологічного моделювання для виявлення тенденцій латентності / М. О. Ларченко // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Юридические науки». – Том 26 (65). – 2013. – № 2-1 (Ч. 2). – С. 211-221.

    13. Лунеев В. В. Выборочный метод в криминологии. Учебно-методическое пособие / В. В. Лунеев ; отв. ред. : Тер-Акопов А. А. – М., 1988. – 50 c.

    14. Лунеев В. В. Тенденции преступности: мировые, региональные, российские / В. В. Лунеев // Государство и право. – 1993. – № 5. – С. 3-19.

    15. Маноха О. Є. Системний аналіз в кримінології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 “Кримін. право та кримінологія; кримін.-викон. право” / Олександр Євгенович Маноха ; Українська академія внутрішніх справ. – К., 1996. – 22 с.

    16. Оболенцев В. Ф. Методологічні засади кримінології / В. Ф. Оболенцев // Проблеми законності. – Х. : Нац. ун-т "Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого", 2011. – Вип. 117. – С. 106-113.

    17. Оболенцев В. Ф. Нагальні перспективи використання системного методу у кримінології / В. Ф. Оболенцев // Збірник центра наукових публікацій: «ІІ Літні наукові читання»: збірник статей (рівень стандарту, академічний рівень). – К. : Центр наукових публікацій, 2014. – С. 59-62.

    18. Одинцова О. В. Джерела кримінологічної інформації: поняття, види, система / О. В. Одинцова // Часопис Академії адвокатури України. – 2011. – № 13 (4). – С. 15-20.

    19. Роскопіна Ю. О. Значення соціологічних методів міжнародної кримінології для педагогічної профілактики кримінальних злочинів у молодіжному середовищі / Ю. О. Роскопіна // Вісник Черкаського університету. Серія: Педагогічні науки, 2011. Вип. 203. Ч. 2.   С. 75-81.


    Тема 6. Концепції протидії злочинності. (6 годин)

    1. Індивідуальна профілактика злочинів.

    2. Протидія злочинам засобами прокурорського нагляду.

    3. Спецпідрозділи МВС України як суб’єкти попередження злочинності.

    4. Координація запобіжної діяльності суб’єктів: поняття та форми.

    5. Інформаційно-аналітичне забезпечення попереджувальної діяльності.

    6. Поняття та основні принципи формування кримінологічної політики держави.

    7. Кримінально-правові заходи протидії злочинності. Альтернативи покаранню.


    Практичне завдання: проаналізувавши сучасні тенденції злочинності в Україні, складіть проект державної програми протидії злочинності на наступний рік.
    Тестові завдання:

    1. Профілактика злочинності – це:

    а) галузь кримінології;

    б) процес, спрямований на попередження злочинності та усунення причин її існування;

    в) система знань про злочинність;

    г) система заходів, спрямованих на попередження злочинності, усунення причин і умов , а також нейтралізацію осіб, які схильні до вчинення злочинів.

    2. За об’ємом і спрямованістю застосування запобіжних засобів, кримінологічну профілактику поділяють на:

    а) правову;

    б) особливу;

    в) загальну;

    г) індивідуальну;

    д) соціальну.



    3. До кола спеціалізованих суб’єктів протидії злочинності відносяться:

    а) органи та установи, посадові особи;

    б) окремі громадяни;

    в) правоохоронні органи;



    г) правозахисні організації.
    Рекомендовані теми рефератів

    1. Поняття та основні принципи формування кримінологічної політики держави.

    2. Кримінально-правові заходи протидії злочинності. Альтернативи покаранню.

    3. Попередження вчинення злочинів як мета кримінального покарання: проблема ефективності.

    4. Проблема впровадження та проведення кримінологічної експертизи нормативно-правових актів.

    5. Міжнародне співробітництво у протидії злочинності: глобальний, регіональний та місцевий рівні.

    6. Система запобігання злочинності в зарубіжних країнах.



    Література

    1. Концепція реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р.: схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1209-р // Офіційний вісник України. – 2011. – № 93. – стор. 67. – стаття 3389.

    2. Про заходи щодо забезпечення особистої безпеки громадян та протидії злочинності: указ Президента України від 16 липня 2005 року № 1119/2005: [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1119/2005.

    3. Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю: затверджено указом Президента України від 21 липня 1994 року №396/94 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/396/94.

    4. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: закон України від 22 червня 2000 року № 1835-ІІІ : Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – стаття 338.

    5. Алексеев А. И. Криминологическая профилактика: теория, опыт, проблемы / А. И. Алексеев, С. И. Герасимов, А. Я. Сухарев. – М. : НОРМА, 2001. – 496 с.

    6. Альошина, О. І. Пропозиції щодо питання запобігання та протидії злочинності в Україні / О. І. Альошина // Право і суспільство. – 2010. – № 2. – С. 106-110.

    7. Бандурка A. M. Противодействие преступности: война терминов, понятие, общая характеристика / А. М. Бандурка, Л. М. Давыденко // Право і безпека. – № 3. – 2004. – С. 7-11.

    8. Голіна В. 12-й конгрес ООН із запобігання злочинності і кримінального правосуддя: комплексні стратегії на глобальні виклики / В. Голіна, М. Колодяжний // Вісник Академії правових наук України: зб. наук. праць. – 2011. – № 1 (64). – С. 238-244.

    9. Голіна В. В. Теоретичні та прикладні проблеми втілення кримінологічної політики запобігання злочинності в Україні / В. В. Голіна // Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: Матер. міжнар. наук.-практ. конф. (9 жовтня 2009 р.). – 2009. – С. 52-54.

    10. Давиденко Л. М. Запобігання злочинності як система профілактичних заходів та кримінологічна діяльність / Л. М. Давиденко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2002. – № 3. – C. 162-170.

    11. Давыденко Л. М. Противодействие преступности: теория, практика, проблемы: монография / Л. М. Давыденко, А. М. Бандурка. – Х. : Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2005. – 302 с.

    12. Дремин В. Н. Ограничение преступности: международный опыт / Юридический вестник / В. Н. Дремин. – № 3. – 1994. – С. 44-46.

    13. Дрёмин В. Н. Права человека и криминализация общества (о негативных аспектах борьбы с преступностью) / В. Н. Дрёмин // Боротьба зі злочинністю та права людини : зб. наук. статей / под ред. М. П. Орзіха, В. М. Дрьоміна. – О. : Фенікс, 2006. – С. 26–38.

    14. Дрёмин В. Н. Современные стратегии предупреждения преступности / В. Н. Дрёмин // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць / Редкол. : С. В. Ківалов (голов, ред.) [та ін.]. – О. : Юрид. л-ра, 1994. – Вип. 1. – С. 170-175.

    15. Дрьомін В. М. Основні напрямки державної кримінологічної політики у механізмі декриміналізації суспільства / В. М. Дрьомін // Актуальні проблеми політики: збірник наукових праць. – Вип. 30. – Одеса, 2007. – С. 193-198.

    16. Криминологические и уголовно-правовые идеи борьбы с преступностью: Сборник / РАН, Ин-т государства и права ; редкол. : С. В. Бородин [и др.]. – М., 1996. – 96 с.

    17. Литвинов О. Механізм протидії злочинності / Олексій Литвинов, Ярослав Ступник // Публічне право. – 2011. – № 1. – С. 59-63.

    18. Лукашевич С. Ю. Кримінологічна політика держави: концептуальні положення та основні принципи її формування / С. Ю. Лукашевич // Питання боротьби зі злочинністю: зб. наук. пр. – Вип. 16. – X. : Кроссроуд, 2008. – С. 36-48.

    19. Матвійчук Ю. М. Профілактична функція прокуратури із запобігання протидії злочинності (організаційно-правовий та психологічний аспект): наук. вид. / Ю. М. Матвійчук. – Кременець, 2010. – 128 с.

    20. Погорецький М. А. Концептуальні підходи до боротьби зі злочинністю та захисту прав людини в зарубіжних країнах / М. А. Погорецький // Проблеми законності. – 2004. – Вип. 68. – С. 122-131.

    21. Романов С. Ю. Щодо поняття віктимологічної профілактики злочинів у кримінології / С. Ю. Романов // Право і безпека. – 2002. – № 4. – С. 147-150.

    22. Рощина I. Правові заходи підвищення ефективності норм кримінального права у запобіганні злочинності / І. Рощина // Право України. – 2005. – № 9. – С. 66-70.

    23. Тиндик Н. П. Організаційне та інформаційне забезпечення боротьби зі злочинністю у глобалізованому світі / Н. П. Тиндик // Митна справа. –2010. – № 3, ч. 2. – С. 3-9.

    24. Травис Дж. Международные стратеги предупреждения преступности в обществах переходного периода: проблемы и перспективы / Дж. Травис // Право и политика. – 2001. – № 2. – C. 126-130.


  • 1   2   3   4   5   6   7   8   9


    База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка